ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
про зупинення провадження у справі
"26" березня 2024 р. м. Київ Справа № 911/2898/23
Господарський суд у складі судді Д.Г.Зайця, розглянувши матеріали справи
за позовом відокремленого підрозділу Громадської спілки «Київська обласна спілка садівницьких товариств та інших громадських об`єднань «Садоводи Київщини» Громадська організація «Садівницьке Товариство «Гвоздика», Київська обл., с. Гвоздів
до Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області, Київська обл., с. Ходосівка
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1
про визнання незаконним та скасування рішення, скасування державної реєстрації
секретар судового засідання: Д.С.Бабяк
представники:
від позивача - А.Трещов, Є.Сукоярський
від відповідача - не з`явився
від третьої особи - ОСОБА_1
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява відокремленого підрозділу Громадської спілки «Київська обласна спілка садівницьких товариств та інших громадських об`єднань «Садоводи Київщини» Громадська організація «Садівницьке Товариство «Гвоздика» б/н від 07.09.2023 року (вх. №2482/23 від 19.09.2023) (далі - позивач) до Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області (далі - відповідач) про визнання незаконним та скасування рішення Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області від 10 червня 2021 року 17/01/97 VI сесії VIII скликання та скасування реєстрації в Державному реєстрі речових прав на земельну ділянку з кадастровим номером 3221481500:03:043:0028 площею 0,6500 га.
Ухвалою суду від 16.10.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №011/2898/23 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 14.11.2023 року. Залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 .
До суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 31.10.2023 року (вх. №20919/23 від 06.11.2023), в якому відповідач проти позову заперечує.
Також, до суду від відповідача надійшло клопотання б/н від 01.11.2023 року (вх. №21055/23 від 08.11.2023) про долучення документів до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 14.11.2023 року відкладено підготовче засідання на 05.12.2023 року.
До суду від відповідача надійшло клопотання б/н від 05.12.2023 року (вх. №22538/23 від 05.12.2023) про відкладення підготовчого засідання.
До суду від третьої особи - ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву б/н від 05.12.2023 року (вх. №22539/23 від 05.12.2023), в якому третя особа проти позову заперечує.
Також, від позивача надійшла відповідь на відзив б/н від 04.10.2023 року (вх. №22540/23 від 05.12.2023).
У судовому засіданні 05.12.2023 року учасники справи надали свої пояснення.
Ухвалою суду від 05.12.2023 року продовжено строк підготовчого провадження у справі №911/2898/23 на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 16.01.2024 року.
До суду від третьої особи надійшло клопотання б/н від 12.01.2024 року про долучення документів.
До суду від позивача надійшло клопотання про призначення експертизи, в якому він також просить проводити судове засідання 16.01.2024 року без участі його представників.
Також, від відповідача надійшло клопотання б/н від 15.01.2024 року (вх. №642 від 16.01.2024) про долучення доказів до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 16.01.2024 року відкладено підготовче засідання на 06.02.2024 року.
До суду від відповідача надійшло клопотання б/н від 29.01.2024 року (вх. №1535/24 від 02.02.2024) про визначення експертної установи для проведення експертизи, відповідно до якого відповідач просить доручити проведення експертизи Київському науково дослідному інституту судових експертиз.
До суду від позивача надійшла заява б/н від 05.02.2024 року (вх. №1674/24 від 06.02.2024) про надання додаткових пояснень у справі №911/2898/23, згідно якої позивач просить змінити у прохальній частині позовної заяви площу земельної ділянки з кадастровим номером 3221481500:03:043:0028 з 0,6500 га. на 0.5764 га.
Ухвалою суду від 06.02.2024 року відкладено підготовче засідання на 05.03.2024 року.
До суду від позивача надійшла заява б/н від 04.03.2024 року (вх. №2311/24 від 05.03.2024) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та заява б/н від 04.03.2024 року (вх. №1838 від 05.03.2024) про зміну предмету позову, в якій позивач просить вважати вірним п. 2 прохальної частини позовної заяви наступного змісту: « 2. Скасувати державну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на земельну ділянку з кадастровим номером 3221481500:03:043:0028 площею 0,5764 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2404582132231)».
Ухвалою суду від 05.03.2024 року прийнято заяву позивача б/н від 04.03.2024 року (вх. №1838 від 05.03.2024) про зміну предмету позову до розгляду; відкладено підготовче засідання на 26.03.2024; зобов`язано позивача надіслати третій особі заяву б/н від 04.03.2024 року (вх. №1838 від 05.03.2024) про зміну предмету позову; зобов`язано учасників справи надати письмові пояснення стосовно заяви про зміну предмету позову.
До суду від відповідача надійшли пояснення б/н від 25.03.2024 року щодо заяви позивача про зміну предмета позову.
Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання 26.03.2024 року не з`явився.
Представники позивача у судовому засіданні 26.03.2024 року підтримали подане клопотання про призначення земельно-технічної експертизи, просили його задовольнити та зупинити провадження у справі №911/2898/23 до отримання висновків експертизи.
Розглянувши у судовому засіданні 26.03.2024 року подане клопотання позивача б/н від 16.01.2024 про призначення судової земельно-технічної експертизи, суд дійшов висновку про його задоволення з огляду на наступне.
Як зазначено позивачем в позовній заяві, ГО «СТ «Гвоздика» є постійним користувачем земель, розташованих у с. Гвоздів Васильківського району Київської області відповідно до рішення виконкому Київської обласної Ради народних депутатів №168 від 18.05.1987 року та виданого на підставі даного рішення Акту на право користування землею Б № 085791, який зареєстровано у Книзі записів держаних актів на право користування землею за № 104.
Позивачу стало відомо, що 07.10.2020 року рішенням Гвоздівської сільської ради №8-46-VII надано дозвіл гр. ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0.6500 га с. Гвоздів Васильківського району Київської області.
Як вказано позивачем, відведена ОСОБА_1 земельна ділянка з кадастровим номером 3221481500:03:043:0028 знаходиться у межах земельної ділянки, землекористувачем якої є позивач відповідно до рішення виконкому Київської обласної Ради народних депутатів №168 від 18.05.1987 року та виданого на підставі даного рішення Акту на право користування землею Б №085791, який зареєстровано у Книзі записів держаних актів на право користування землею за №104.
Позивач вважає, що відповідач мав відмовити ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою на підставі відсутності погодження землекористувача - ГО «СТ «Гвоздика», що всупереч нормам чинного законодавства зроблено не було.
Рішенням Феодосіївської сільської ради №17/01/97 від 10.06.2021 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність» на підставі розробленого проекту землеустрою безоплатно передано гр. ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 3221481500:03:043:0028 площею 0.5764 га для ведення особистого селянського господарства та доручено вжити заходів щодо державної реєстрації вищевказаної земельної ділянки у власність.
05.07.2021 на підставі вказаного рішення Феодосіївської сільської ради від 10.06.2021 гр. ОСОБА_1 здійснив державну реєстрацію права власності на вищевказану земельну ділянку.
Позивач зазначає, що земельна ділянка з кадастровим номером 3221481500:03:043:002 знаходиться у межах земельної ділянки, землекористувачем якої є позивач, підтверджується схемою розміщення земельних ділянок. Будь-яких заяв про добровільну відмову від земельних ділянок, або припинення права користування земельною ділянкою, які були надані у користування ГО «СТ «Гвоздика», не подавались, інших підстав для припинення права постійного користування не було. Право власності на земельні ділянки не припинялось і в судовому порядку.
На думку позивача, дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб`єкта права користування земельною ділянкою поза межами підстав, визначених у статті 141 Земельного кодексу України, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою, а тому, позивач звернувся до суду з позовом про визнання незаконним та скасування рішення Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області від 10.06.2021 року №17/01/97 VI сесії VIII скликання та скасування державної реєстрації в Державному реєстрі речових прав на земельну ділянку з кадастровим номером 3221481500:03:043:0028 площею 0,5764 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2404582132231)
З огляду на вищевикладені обставини, з метою встановлення чи наявне порушення меж земельних ділянок, які належать на праві постійного користування позивачу та встановлення чітких меж накладання земельної ділянки з кадастровим номером 3221481500:03:043:0028 площею 0,5764 га на земельну ділянку, яка знаходиться в постійному користування СТ "ГВОЗДИКА", суд вважає за необхідне призначити у справі судову земельно-технічну експертизу, оскільки, для встановлення таких даних необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити порушення меж шляхом перетинання чи накладення земельних ділянок неможливо.
Приймаючи до уваги, що підставою позову позивач визначає незаконне рішення Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області від 10.06.2021 року №17/01/97 VI сесії VIII скликання та вчинення третьою особою на підставі зазначеного рішення державної реєстрації права власності на вищевказану земельну ділянку, внаслідок чого порушено права позивача на користування та розпорядження належним йому майном, оскільки, земельна ділянка з кадастровим номером 3221481500:03:043:0028 площею 0,5764 га фактично сформована та зареєстрована на підставі спірного рішення за рахунок належної позивачу на праві постійного користування земельної ділянки.
Відповідач, заперечуючи позовні вимоги, стверджує, що позивачем не надано доказів на підтвердження факту накладення земельних ділянок; встановлення зазначених обставин потребує спеціальних знань; жодною із сторін не подано висновку експертизи з цього питання.
Тому, суд дійшов висновку, що з метою об`єктивного вирішення спору у справі №911/2898/23 необхідно достовірно встановити обставини чи має місце накладення земельної ділянки з кадастровим номером 3221481500:03:043:0028 площею 0,5764 га, на земельну ділянку яка знаходиться в постійному користуванні СТ "ГВОЗДИКА". Відповідно, якщо таке порушення меж (або накладання) земельних ділянок має місце, то слід визначити, в якій частині та на якій площі.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Згідно п. 1.2.2 розділу І Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998, (далі - Інструкція) та п. 6.1 розділу ІІ Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, однією з видів (підвидів) експертизи, є земельно-технічна експертиза, основними завданнями якої, зокрема, є: визначення фактичного землекористування земельними ділянками, а саме фізичних характеристик земельних ділянок (конфігурації, площі, промірів тощо); визначення відповідності фактичного розташування будівель, споруд та інших об`єктів відносно меж земельних ділянок їх розташуванню у відповідній технічній документації; визначення відповідності фактичного землекористування в частині порушення меж та накладання земельних ділянок відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки.
Пунктом 6.13 Інструкції визначено, що для вирішення питань земельно-технічної експертизи експерту необхідно надати оригінали або завірені якісні копії відповідної правовстановлювальної та технічної документації із землеустрою на земельну ділянку. У разі неможливості експертом самостійно виконати топографо-геодезичні роботи результати таких робіт повинні бути надані на дослідження органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта).
Отже, питання, які суд має поставити на розгляд експертизи, можуть бути вирішені при призначенні саме такого її виду, як земельно-технічна експертиза.
Згідно з додатком №1 до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998, проведення експертних досліджень об`єктів, які розташовані на території Київської області та обслуговуються науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України здійснюється Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов, зокрема, для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, питання з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
З системного аналізу наведених положень процесуального закону вбачається, що висновок експертизи є одним із доказів на підставі якого суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи і який оцінюється судом разом із іншими доказами за загальними правилами, однак висновок експертизи є докладним описом досліджень проведених експертом (фахівцем) в певній сфері знань з питань, які не можуть бути досліджені в межах судового засідання складом суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 Господарського процесуального кодексу України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Отже, експертиза призначається судом у випадку необхідності встановлення фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних знань, та які мають суттєве значення для правильного вирішення спору по суті. Аналогічна правова позиція міститься в пункті 2, 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" від 23.03.2012 року.
Згідно ч. 3 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Таким чином, право остаточного визначення експертної установи, яка буде проводити експертизу, належить органу, який призначає таку експертизу, а в даному випадку - суду, з урахуванням думок та пропозицій учасників справи, приймаючи до уваги конкретні обставини справи, враховуючи зону регіонального обслуговування відповідної експертної установи.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом. До державних спеціалізованих установ належать: науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров`я України; експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України. Судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.
Відповідно до п. 1.6. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Мінюсту від 08.10.1998 року № 53/5, експертизи та дослідження проводяться експертними установами, як правило, за зонами регіонального обслуговування, згідно із переліком зон, наведеним у додатку до даної Інструкції.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про судову експертизу», судово-експертну діяльність у кримінальному провадженні здійснюють державні спеціалізовані установи, а в інших випадках - також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом. До державних спеціалізованих установ належать, зокрема, науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України.
Пунктом 1.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень встановлено, що експертизи та дослідження проводяться експертними установами, як правило, за зонами регіонального обслуговування. За наявності обставин, що зумовлюють неможливість або недоцільність проведення експертизи в установі за зоною обслуговування, особа або орган, які призначають експертизу, зазначивши відповідні мотиви, можуть доручити її виконання експертам іншої установи.
Позивачем запропоновано доручити проведення судової експертизи у справі ТОВ «Експертно-дослідна служба України», а позивачем надано заперечення щодо зазначеної експертної установи та запропоновано доручити проведення експертизи Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
Судом враховано, що господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Так, оскільки, взаємної згоди щодо експертної установи сторонами не досягнуто, приймаючи до уваги заперечення відповідача щодо доручення проведення судової експертизи ТОВ «Експертно-дослідна служба України», враховуючи принцип рівності усіх учасників справи, з урахуванням територіальної зони обслуговування та досвіду проведення експертних досліджень, господарський суд вважає за необхідне доручити проведення судової експертизи державній експертній установі в межах відповідної зони регіонального обслуговування, а саме: Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
При цьому, судом враховується, що до свого клопотання, в якому позивачем запропонована експертна установа для проведення експертизи, позивачем не додано жодних доказів на підтвердження права такої установи проводити відповідну діяльність та наявність у її штаті кваліфікованих експертів.
Враховуючи вищевикладене, для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування та потребують спеціальних знань, суд дійшов висновку про задоволення клопотання позивача б/н від 16.01.2024 та призначення у справі №911/2898/23 судової земельно-технічної експертизи, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03057, м. Київ, вул. Сім`ї Бродських, 6).
Судом, дотримуючись положень ч.ч. 4,5 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, прийнято запропоновані позивачем питання.
Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 102 Господарського процесуального кодексу України, матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи. При визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів.
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" (Заява №61679/00) від 1 червня 2006 року зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури. Більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строк для їх отримання.
Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 236 Господарського процесуального України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках, зокрема, призначення судом експертизи.
Стосовно витрат, пов`язаних з проведенням судової експертизи, суд зазначає, що витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи. Відповідні роз`яснення викладено в п. 23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи».
Таким чином, витрати, пов`язані з проведенням судової земельно-технічної експертизи у справі №911/2898/23 суд покладає на позивача.
Керуючись ст.ст. 99, 100, 102, 177, 182, 183, 228, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Клопотання позивача від 16.01.2024 про призначення у справі №911/2898/23 судової експертизи задовольнити частково.
2. Призначити у справі №911/2898/23 судову земельно-технічну експертизу.
3. Проведення земельно-технічної експертизи у справі №911/2898/23 доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
4. Винести на вирішення судової земельно-технічної експертизи у справі №911/2898/23 наступні питання:
- Яка площа земельної ділянки, що розташована за адресою: Київська обл., Васильківський р-н, с. Гвоздів перебуває у користуванні садового товариства СТ «Гвоздика» від 18.05.1987р.?
- Чи накладається земельна ділянка, що розташована за адресою: Київська обл., Васильківський р-н, с. Гвоздів, кадастровий номер: 3221481500:03:043:0028, яка належить ОСОБА_1 площею 0,5764 га на земельну ділянку площею 3,1 га, яка належить садовому товариству СТ «Гвоздика» від 18.05.1987р.? Якщо так, яка конфігурація та площа накладання?
5. Витрати по проведенню експертизи покласти на позивача.
6. Провадження у справі №911/2898/23 зупинити до отримання висновків експертів.
7. У відповідності до ч. 5 ст. 100 Господарського процесуального кодексу України, попередити експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про відповідальність, передбачену Законом України «Про судову експертизу», ст. ст. 384, 385 Кримінального кодексу України за завідомо неправдивий висновок, а також, за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.
8. Зобов`язати позивача невідкладно та в повному обсязі забезпечити оплату вартості експертизи.
9. Роз`яснити позивачу, що у разі відмови чи ухилення від оплати витрат, пов`язаних з проведенням судової експертизи у визначені експертною установою строки та поверненням у зв`язку з цим справи експертною установою без надання висновку експерта, господарський суд буде розглядати справу на підставі наявних доказів.
10. Матеріали справи №911/2898/23 надіслати до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення судової земельно-технічної експертизи.
11. Повідомити сторони, що відповідно до ст. 135 Господарського процесуального кодексу України, у випадку невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
12. По закінченню експертизи висновок експерта подати Господарському суду Київської області разом з матеріалами справи №911/2898/23.
13. Попередити сторони, що згідно ч. 4 ст. 102 Господарського процесуального кодексу України, у разі ухилення учасника справи від подання суду на його вимогу необхідних для проведення експертизи матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, що перешкоджає її проведенню, суд залежно від того, яка особа ухиляється, а також яке ця експертиза має значення, може визнати встановленою обставину, для з`ясування якої експертиза була призначена, або відмовити у її визнанні.
14. Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення у відповідності до ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її складання відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням п.17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Дата підписання ухвали 01.04.2024 року.
Суддя Д.Г. Заєць
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 26.03.2024 |
Оприлюднено | 03.04.2024 |
Номер документу | 118034582 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин про визнання незаконним акта, що порушує право користування земельною ділянкою |
Господарське
Господарський суд Київської області
Заєць Д.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні