Рішення

від 06.03.2024 по справі 911/2191/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" березня 2024 р. м. Київ Справа № 911/2191/22

Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В. за участю секретаря судового засідання Друккера Д.Д., дослідивши матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Армукрземпроект»

до Гірської сільської ради

про стягнення 2 205,90 грн

Учасники судового процесу:

від позивача: Мкртічян А.А.;

від відповідача: не з`явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Армукрземпроект» звернулося до Господарського Київської області з позовною заявою до Гірської сільської ради про стягнення 2 205,90 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором про виконання робіт з авторського нагляду на об`єкті «Капітальний ремонт тротуарної доріжки по вул. Центральна в с. Гора Бориспільського району Київської області» № 111 від 07.10.2016 в частині оплати за надані послуги. У зв`язку із чим позивачем подано зазначену позовну заяву до відповідача про стягнення 1 401,00 грн основного боргу, 154,62 грн пені, 120,79 грн 3% річних, 529,49 грн інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.11.2022 у справі № 911/2191/22 позовну заяву вх. № 1893/22 від 31.10.2022 Товариства з обмеженою відповідальністю «Армукрземпроект» залишено без руху, надано строк не пізніше 10 днів з дня вручення ухвали для усунення встановлених судом недоліків.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.11.2022 позовну заяву (з доданими до неї документами) Товариства з обмеженою відповідальністю «Армукрземпроект» та заяву на усунення недоліків вх. № 17112/22 від 25.11.2022 з додатками повернуто заявникові без розгляду.

Не погоджуючись із постановленою ухвалою Господарського суду Київської області від 30.11.2022, ТОВ «Армукрземпроект» звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2023 апеляційну скаргу ТОВ «Армукрземпроект» задоволено; ухвалу Господарського суду Київської області від 30.11.2022 р. у справі № 911/2191/22 скасовано; справу № 911/2191/22 ухвалено передати до Господарського суду Київської області для продовження розгляду.

20.07.2023 справа надійшла на адресу Господарського суду Київської області.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.08.2023 було відкрито провадження у справі № 911/2191/22. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу для подання відповіді на відзив.

21.08.2023 до канцелярії суду від Гірської сільської ради надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про призначення експертизи.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.09.2023 у справі № 911/2191/22 відзив на позовну заяву Гірської сільської ради вх. № суду 15887/23 від 21.08.2023 повернуто заявнику без розгляду з огляду на те, що до відзиву на позовну заяву та клопотання про проведення судової почеркознавчої експертизи Гірської сільської ради не додано належних доказів, які б підтверджували наявність повноважень у Шершень Л.Ф. на підписання документів від імені Гірської сільської ради для подальшого їх подання до суду.

11.09.2023 до суду, після усунення зазначених вище недоліків, від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач позов не визнає і заперечує проти позовних вимог в повному обсязі. У відзиві на позовну заяву відповідач просив суд поновити пропущений процесуальний строк для подання відзиву, здійснювати розгляд справи з викликом та за участю сторін; витребувати у ТОВ «Армукрземпроект» оригінал акту № 1 здачі-приймання послуг на авторський нагляд від 28.11.2019 року та оригінал журналу авторського нагляду по об`єкту «Капітальний ремонт тротуарної доріжки по вул. Центральна в с. Гора Бориспільського району Київської області».

До відзиву відповідачем також долучено клопотання вх. № суду 17209/23 від 11.09.2023 про проведення почеркознавчої експертизи.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.09.2023 клопотання Гірської сільської ради про поновлення процесуального строку для подання відзиву задоволено. Поновлено Гірській сільській раді строк для подання відзиву та прийняти відзив до розгляду. Клопотання Гірської сільської ради про розгляд справи з викликом та за участю сторін задоволено. Постановлено здійснювати розгляд справи № 911/2191/22 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін; призначено судове засідання у справі № 911/2191/22 на 05.10.2023. Клопотання Гірської сільської ради про витребування доказів задоволено; зобов`язано ТОВ «Армукрземпроект» надати до суду оригінал Акта № __ здачі-приймання послуг на авторський нагляд від 28.11.2019 р. на суму 1 401,00 грн (одна тисяча чотириста одна гривня 00 коп.) без ПДВ, складений про те, що послуги з авторського нагляду по об`єкту: «Капітальний ремонт тротуару по вул. Центральна в с. Гора Бориспільського району Київської області» відповідають умовам договору № 111 від 07.10.2016 р.; зобов`язано ТОВ «Армукрземпроект» надати до суду копію журналу авторського нагляду по об`єкту «Капітальний ремонт тротуарної доріжки по вул. Центральна в с. Гора Бориспільського району Київської області»; зобов`язано ТОВ «Армукрземпроект» надати суду оригінал журналу авторського нагляду по об`єкту «Капітальний ремонт тротуарної доріжки по вул. Центральна в с. Гора Бориспільського району Київської області» для огляду.

05.10.2023 в судове засідання з`явився представник відповідача та надав усні пояснення по справі. Представник позивача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 19.09.2023 не виконав. Суд повідомив представника відповідача, що клопотання про призначення експертизи буде розглянуто в наступному судовому засіданні.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.10.2023 відкладено судове засідання у справі № 911/2191/22 на 09.11.2023. Повторно зобов`язано ТОВ «Армукрземпроект» надати до суду оригінали документів, витребувані ухвалою від 19.09.2023. Зобов`язано позивача надати суду оригінали всіх документів по суті спору, доданих до позовної заяви (для огляду). Попереджено позивача, що відповідно до ст. 81 ГПК України, у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

25.10.2023 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив та лист на виконання ухвали суду. У поданому на виконання вимог суду від 19.09.2023 листі позивач повідомив суд, що оскільки акт здачі-приймання послуг на авторський нагляд надавався відповідачу разом з листом № 7 від 11.10.2018, тому для проведення почеркознавчої експертизи достатньо примірника, який знаходиться у відповідача. Позивач зазначив, що готовий в залі суду надати оригінал акта здачі-приймання послуг на авторський нагляд від 28.11.2019 для огляду. Щодо журналу авторського нагляду позивач повідомив суд, що позивач не може надати суду копію та оригінал журналу авторського нагляду по об`єкту «Капітальний ремонт тротуарної доріжки по вул. Центральна в с. Гора Бориспільського району Київської області», оскільки даний журнал було знищено за давністю зберігання.

09.11.2023 в судове засідання з`явились представники сторін, надали свої пояснення щодо предмету спору.

В судовому засіданні 09.11.2023 представник позивача надав до суду оригінал спірного акта здачі-приймання послуг на авторський нагляд від 28.11.2019 для огляду. Суд оглянув в судовому засіданні вказаний доказ, про що занесено до протоколу судового засідання. Суд повідомив представників сторін, що клопотання про призначення експертизи буде розглянуто в наступному судовому засіданні.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.11.2023 оголошено перерву у справі № 911/2191/22 до 30.11.2023, про що занесено до протоколу судового засідання.

30.11.2023 2023 в судове засідання з`явився представник відповідача. Представник позивача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 19.09.2023 в частині надання до суду оригіналу акта не виконав. Суд повідомив представника відповідача, що клопотання про призначення експертизи буде розглянуто в наступному судовому засіданні.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.11.2023 судове засідання у справі № 911/2191/22 відкладено на 11.01.2024. Повторно зобов`язано ТОВ «Армукрземпроект» надати до суду оригінал Акта № __ здачі-приймання послуг на авторський нагляд від 28.11.2019 р. на суму 1 401,00 грн (одна тисяча чотириста одна гривня 00 коп.) без ПДВ, складений про те, що послуги з авторського нагляду по об`єкту: «Капітальний ремонт тротуару по вул. Центральна в с. Гора Бориспільського району Київської області» відповідають умовам договору № 111 від 07.10.2016 р.. Попереджено позивача, що відповідно до ст. 81 ГПК України, у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

11.01.2024 до суду від позивача надійшла заява про заміну первісного відповідача на належного відповідача, в якості обґрунтування якої позивач зазначає, що Виконавчий комітет Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області є правонаступником Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області, у зв`язку із чим просить суд замінити первісного відповідача на Виконавчий комітет Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області.

11.01.2024 в судове засідання з`явились представники сторін та надали свої пояснення щодо предмету спору.

В судовому засіданні 11.01.2024 представник позивача повідомив суд, що оригінал вказаного акта не може надати для долучення до матеріалів справи, оскільки за наслідками проведення почеркознавчої експертизи вказаний акт може бути ушкоджений (знищений), на що позивач не надає згоди. Суд протокольно відмовив в задоволені клопотання відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи, оскільки матеріали справи не містять оригіналу акта здачі-приймання послуг на авторський нагляд від 28.11.2019 щодо якого відповідачем поставленні питання в клопотанні про призначення судової почеркознавчої експертизи.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.01.2024 у справі № 911/2191/22 у задоволені заяви ТОВ «Армукрземпроект» про заміну первісного відповідача на належного відповідача відмовлено. Судове засідання у справі № 911/2191/22 відкладено на 14.02.2024.

14.02.2024 судове засідання не відбулось у зв`язку із тим, що суддя Сокуренко Л.В. з 14.02.2024 до 18.02.2024 включно перебувала у відрядженні.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.02.2024 призначено судове засідання у справі № 911/2191/22 на 06.03.2024.

З метою повідомлення сторін про дату та час призначеного судового засідання, ухвала Господарського суду Київської області від 12.02.2024 була доставлена сторонам 12.02.2024 в їх електронні кабінети, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа. Отже сторони були належним чином повідомлені про дату та час призначеного судового засідання.

06.03.2024 в судове засідання з`явився представник позивача, надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримував в повному обсязі та просив суд позов задовольнити посилаючись на наступне.

За ствердженням позивача, ТОВ «Армукрземпроект» належним чином виконав зобов`язання за договором про виконання робіт з авторського нагляду на об`єкті «Капітальний ремонт тротуарної доріжки по вул. Центральна в с. Гора Бориспільського району Київської області» № 111 від 07.10.2016 та виконав роботи з авторського нагляду на об`єкті, що підтверджується підписаним сторонами актом здачі-приймання послуг на авторський нагляд від 28.11.2019 на суму 1 401,00 грн. Проте, як зазначив позивач, відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, та всупереч п. 2.2 договору не оплатив виконані позивачем роботи в обсязі та строки, погоджені сторонами. У зв`язку із чим позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення з відповідача 1 401,00 грн основного боргу, а також нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 154,62 грн пені, 120,79 грн 3% річних та 529,49 грн інфляційних втрат.

06.03.2024 представник позивача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.

Наразі суд зазначає, що неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України).

Зі змісту п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що суд розглядає справу за відсутності учасника справи, якого було належним чином повідомлено про судове засідання, та яким не було повідомлено про причини неявки.

Згідно ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами ст. 9 Конституції України, статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами документів, ратифікованих законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.

Водночас ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

У рішенні 15-рп/2004 від 02.11.2004 р. Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м`якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.

Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов`язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч. 1 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі «ЮніонЕліментаріяСандерс проти Іспанії» (AlimentariaSanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

Приймаючи до уваги, що учасники судового процесу скористалися наданими їм процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

В судовому засіданні 06.03.2024 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши усні пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області

ВСТАНОВИВ:

07.10.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Армукрземпроект» (далі виконавець, позивач) та Гірською сільською радою (далі замовник, відповідач) укладено договір про виконання робіт з авторського нагляду на об`єкті «Капітальний ремонт тротуарної доріжки вул. Центральна в с. Гора Бориспільського району Київської області» № 111 (далі договір), за змістом п. 1.1 якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується здійснити відповідно до умов цього договору: виконання робіт з надання послуг з авторського нагляду на об`єкті «Капітальний ремонт тротуарної доріжки вул. Центральна в с. Гора Бориспільського району Київської області».

За змістом пп. 1.2, 1.3 вказаного правочину, виконавець виконує роботи, передбачені цим договором, які приймаються замовником і безоплатно усуває недоліки, що виникли з його вини і виявлені під час прийому виконаних робіт. Послуги замовником за цим договором надаються на термін виконання будівельних робіт з капітального ремонту.

Відповідно до п. 2.1 договору, вартість послуг за цим договором складає 1 401,00 грн (одна тисяча чотириста одна гривня 00 коп.) без ПДВ.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що платіж в розмірі 100% вартості робіт замовник здійснює протягом трьох банківських днів з моменту підписання акта надання послуг на розрахунковий рахунок виконавця.

За змістом п. 2.3 договору, після закінчення виконання робіт виконавець передає замовнику акт здачі-приймання виконаних робіт, який повинен бути підписаний замовником протягом 5 (п`яти) календарних днів з дати передачі або надана мотивована письмова відмова від його підписання в той же строк.

Згідно з пп. 2.4, 2.5 договору, замовник здійснює розрахунки із виконавцем після підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт протягом 3 (трьох) банківських днів. Розрахунки здійснюються у національній валюті України в безготівковій формі шляхом перерахування коштів з поточного рахунку замовника на поточний рахунок виконавця.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що замовник зобов`язаний прийняти виконані роботи за відповідним та оплатити їх.

За змістом п. 3.4 договору, виконавець бере на себе зобов`язання виконати всі роботи, які визначені в даному договорі в повному обсязі та у встановлені строки.

Відповідно до п. 4.1 договору, даний договір набуває чинності з дати його підписання та діє до 31 грудня 2016 року, а щодо зобов`язання сторін до повного їх виконання. Повним виконанням сторонами цього договору вважається належне і своєчасне виконання сторонами своїх обов`язків за цим договором.

Як зазначає позивач, ТОВ «Армукрземпроект» було адресовано Гірській сільській раді лист № 7 від 11.10.2018, в якому позивач повторно передає відповідачу акт здачі-приймання послуг з авторського нагляду в тому числі по договору № 111 та просить відповідача оплатити надані послуги згідно пункту 2.1 даного договору. Додатком до листа, в тому числі, зазначений акт здачі-приймання послуг з авторського нагляду на («Капітальний ремонт тротуарної доріжки вул. Центральна в с. Гора Бориспільського району Київської області») згідно договору № 111 від 27.10.2016 в двох екземплярах.

Суд встановив, що відповідач отримав вищезазначений лист № 7 від 11.10.2018, про що свідчить штамп Гірської сільської ради № 1843-02-20-18 від 11.10.2018 на копії вказаного листа.

За ствердженням позивача, 28.11.2019 між позивачем та відповідачем було підписано Акт здачі-приймання послуг з авторського нагляду, згідно з яким сторони підтвердили належне виконання позивачем робіт з авторського нагляду на суму 1 401,00 грн та прийняття відповідачем вказаних робіт без будь-яких зауважень та заперечень.

На підтвердження належного виконання умов договору з авторського нагляду, позивачем долучено до матеріалів справи копію Акта здачі-приймання послуг з авторського нагляду від 28.11.2019 на суму 1 401,00 грн без ПДВ, в якому зазначено, що сторони склали цей акт про те, що послуги з авторського нагляду по об`єкту: «Капітальний ремонт тротуарної доріжки по вул. Центральна в с. Гора Бориспільського району Київської області» відповідають умовам договору № 111 від 07.10.2016.

Суд встановив, що вказаний акт підписаний уповноваженими представниками виконавця, замовника та підписаний скраплений їх відтисками печаток без будь-яких зауважень та заперечень.

Проте, як зазначив позивач, відповідачем зобов`язання за договором в частині оплати виконаних робіт належним чином не виконано та не оплачено виконані роботи у строки, визначені п. 2.2 договору.

З матеріалів справи вбачається, що 14.09.2023 позивач звернувся до відповідача з претензією № 1 від 13.09.2022 (лист № 37) про сплату заборгованості, в якій позивач зазначив, що між сторонами був укладений договір про виконання робіт з авторського нагляду на об`єкті «Капітальний ремонт тротуарної доріжки вул. Центральна в с. Гора Бориспільського району Київської області» № 111 від 07.10.2016, на виконання якого позивачем були надані послуги належним чином та прийняті замовником, про що між сторонами було складено акт здачі-приймання послуг за авторського нагляду. Проте відповідачем не було здійснено розрахунки за прийняті послуги, у зв`язку із чим станом на дату складення претензії існує заборгованість по договору в сумі 1 401,00 грн. У зв`язку із цим претензією позивач просив відповідача невідкладно погасити заборгованість по договору в розмірі 1 401,00 грн.

На підтвердження направлення вказаної претензії позивач долучив до матеріалів справи опис вкладення у цінний лист, поштову накладну та фіскальний чек за № 0830201147908. Згідно наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення за № 0830201147908, відповідач отримав претензію 16.09.2022.

Проте, як зазначає позивач, відповідач відповідь на претензію не надав, заборгованість в добровільному порядку не сплатив.

У зв`язку із неналежним виконання відповідачем зобов`язань за договором, позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення з відповідача 1 401,00 грн основного боргу, а також нараховано та заявлено до стягнення 154,62 грн пені, 120,79 грн процентів за користування грошовими коштами (3% річних) та 529,49 грн інфляційних втрат.

У свою чергу відповідач у відзиві на позовну заяву не заперечує, що 07.10.2016 між позивачем та Гірською сільською радою було укладено договір про виконання робіт з авторського нагляду на об`єкті «Капітальний ремонт тротуарної доріжки вул. Центральна в с. Гора Бориспільського району Київської області» № 111.

Також Відповідач у відзиві на позовну заяву визнав той факт, що 11.10.2018 позивачем було надано відповідачу чотири акти виконаних робіт, в тому числі й по спірному договору.

Разом з тим, заперечуючи проти позовних вимог, відповідач, з посиланням на пункти 2, 5 Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об`єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 903 від 11.07.2007, яким передбачено, що результати авторського нагляду фіксуються в журналі, що оформляється генеральним проектувальником у двох примірниках, один з яких зберігається у замовника, а другий у генерального проектувальника, стверджує, що журнал результатів авторського нагляду позивачем не передавався, а тому надані акти виконаних робіт не були підписні відповідачем, оскільки роботи з боку позивача, за ствердженням відповідача, фактично не були виконані.

Щодо претензії позивача про сплату заборгованості від 13.09.2022 відповідач зазначив, що направляв позивачу відповідь на претензію 05.10.2022, проте така відповідь повернулась відповідачу за закінченням встановленого терміну зберігання, на підтвердження чого відповідачем долучено до відзиву на позовну заяву копію листа № 965-02-14-22 від 05.10.2022, поштовий конверт та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення за № 0832400183983.

Відповідач у відзиві зазначає, що в претензії № 1 від 13.09.2022 позивачем не було зазначено про наявність акта здачі-приймання послуг на авторський нагляд, начебто складений 28.11.2019 та підписаний сторонами договору. Про існування такого акта, за ствердженням відповідача, останній дізнався після отримання позовної зави разом з додатками. Проте відповідач стверджує, що копія цього акта є копією фіктивних, підроблених документів з підробленими підписами особи голови сільської ради. Вказані дії, на переконання відповідача, є фальсифікацією, штучним створенням доказів в результаті умисних дій позивача.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що позивач стверджує, що акт було складено 28.11.2019 року, однак за ствердженням відповідача, відповідно до Постанови правління НБУ «Про запровадження міжнародного номера банківського рахунку (IBAN) в Україні» № 162 від 28.12.2018, застосування міжнародного банківського рахунку в Україні є обов`язковим з 01.11.2019, проте спірний акт не містить відомості про розрахунковий рахунок відповідача та містить розрахунковий рахунок позивача замість IBAN, що, на думку відповідач, ставить під сумнів складення спірного акта саме 28.11.2019.

Крім того, як зазначив відповідач, дізнавшись про існування спірного акта здачі-приймання послуг з авторського нагляду від 28.11.2019, начебто підписаних головою Гірської сільської ради, 11.11.2022 Дмитрів Р.М. подав заяву до Бориспільського РУП ГУ НП в Київської області про вчинення злочину та в подальшому було відкрито кримінальне провадження № 12022116100000883 з відповідним внесенням відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. На підтвердження вказаного відповідачем долучено до відзиву на позовну заяву Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером кримінального провадження 12022116100000883.

З огляду вищезазначене та враховуючи твердження сільського голови про те, що підпис на спірному акті не належить йому, на переконання відповідача, долучений позивачем до позовної заяви акт здачі-приймання послуг з авторського нагляду від 28.11.2019 не є належним доказом у справі.

З урахуванням зазначеного вище, відповідач просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину суд приймає до уваги договір про виконання робіт з авторського нагляду на об`єкті «Капітальний ремонт тротуарної доріжки вул. Центральна в с. Гора Бориспільського району Київської області» № 111 від 07.10.2016, як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором надання послуг.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Як було встановлено судом вище та передбачено в п. 1.1 договору, що замовник доручає, а виконавець зобов`язується здійснити відповідно до умов цього договору: виконання робіт з надання послуг з авторського нагляду на об`єкті «Капітальний ремонт тротуарної доріжки вул. Центральна в с. Гора Бориспільського району Київської області».

За змістом п. 2.3 договору, після закінчення виконання робіт виконавець передає замовнику акт здачі-приймання виконаних робіт, який повинен бути підписаний замовником протягом 5 (п`яти) календарних днів з дати передачі або надана мотивована письмова відмова від його підписання в той же строк.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що замовник зобов`язаний прийняти виконані роботи за відповідним та оплатити їх.

За змістом п. 3.4 договору, виконавець бере на себе зобов`язання виконати всі роботи, які визначені в даному договорі в повному обсязі та у встановлені строки.

Судом було встановлено, що ТОВ «Армукрземпроект» було адресовано Гірській сільській раді лист № 7 від 11.10.2018, в якому позивач повторно передає відповідачу акт здачі-приймання послуг з авторського нагляду в тому числі по договору № 111 та просить відповідача оплатити надані послуги згідно пункту 2.1 даного договору. Додатком до листа, в тому числі, зазначений акт здачі-приймання послуг з авторського нагляду на («Капітальний ремонт тротуарної доріжки вул. Центральна в с. Гора Бориспільського району Київської області») згідно договору № 111 від 27.10.2016 в двох екземплярах.

Відповідач отримав вищезазначений лист № 7 від 11.10.2018, про що свідчить штамп Гірської сільської ради № 1843-02-20-18 від 11.10.2018 на копії вказаного листа.

Дослідивши лист позивача № 7 від 11.10.2018, суд встановив, що позивач повторно передав відповідачу акт здачі-приймання послуг з авторського нагляду на («Капітальний ремонт тротуарної доріжки вул. Центральна в с. Гора Бориспільського району Київської області») згідно договору № 111 від 27.10.2016 в двох екземплярах, у той час як між сторонами був укладений договір про виконання робіт з авторського нагляду на об`єкті «Капітальний ремонт тротуарної доріжки вул. Центральна в с. Гора Бориспільського району Київської області» № 111 від 07.10.2016.

Проте суд зазначає, що зі змісту листа № 7 від 11.10.2018 вбачається, що в листі йде мова про надані позивачем послуг з авторського нагляду на об`єкті «Капітальний ремонт тротуарної доріжки вул. Центральна в с. Гора Бориспільського району Київської області», що відповідає як назві договору № 111 від 07.10.2016, так і предмету договору № 111 від 07.10.2016, копія якого долучена позивачем до позовної заяви.

Крім того суд встановив, що у відзиві позовну заяву відповідач визнав той факт, що 11.10.2018 позивачем було надано відповідачу чотири акти виконаних робіт в тому числі й по спірному договору.

Відомостей про те, що між сторонами був укладений договір про виконання робіт з авторського нагляду на об`єкті «Капітальний ремонт тротуарної доріжки вул. Центральна в с. Гора Бориспільського району Київської області» № 111 від 27.10.2016 матеріали справи не містять та жодна із сторін про вказані обставини у заявах по суті спору не стверджує.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність. Обов`язок (тягар) доказування обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 922/1163/18, від 23.12.2020 у справі № 910/2284/20).

У постанові Верховного Суду від 29.01.2021 у справі № 922/51/20 зазначено, що Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів. Тобто, коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13ц (провадження № 14-400цс19).

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, враховуючи предмет договору про виконання робіт з авторського нагляду на об`єкті «Капітальний ремонт тротуарної доріжки вул. Центральна в с. Гора Бориспільського району Київської області» № 111 від 07.10.2016, зміст листа № 7 від 11.10.2018, а також враховуючи те, що відповідач не заперечує той факт, що 11.10.2018 позивачем було надано відповідачу чотири акти виконаних робіт, в тому числі й по спірному договору, господарський суд дійшов висновку, що позивачем при складанні листа № 7 від 11.10.2018 було допущено описку в даті договору про виконання робіт з авторського нагляду на об`єкті «Капітальний ремонт тротуарної доріжки вул. Центральна в с. Гора Бориспільського району Київської області» № 111 та помилково зазначено дату договору «27.10.2016» замість вірного «07.10.2016».

З урахуванням зазначеного суд дійшов висновку, що разом з листом № 7 від 11.10.2018 позивач надав відповідачу, в тому числі, акт здачі-приймання послуг з авторського нагляду на («Капітальний ремонт тротуарної доріжки вул. Центральна в с. Гора Бориспільського району Київської області») згідно договору № 111 від 07.10.2016 в двох екземплярах, що не заперечується самим відповідачем.

Разом з тим, відповідач, з посиланням на пункти 2, 5 Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об`єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 903 від 11.07.2007, яким передбачено, що результати авторського нагляду фіксуються в журналі, що оформляється генеральним проектувальником у двох примірниках, один з яких зберігається у замовника, а другий у генерального проектувальника, стверджує, що журнал результатів авторського нагляду позивачем не передавався, а тому надані акти виконаних робіт не були підписні відповідачем, оскільки роботи з боку позивача, за ствердженням відповідача, фактично не були виконані.

Проте суд наголошує на тому, що відповідач, стверджуючи, що позивачем фактично не були виконані роботи за договором, не надає жодних доказів звернення до позивача із вимогами щодо належного виконання робіт відповідно до договору або із претензіями щодо якості або обсягу виконаних робіт протягом дії договору № 111 від 07.10.2016.

Також в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач звертався до позивача з вимогами про надання відповідачу журналу результатів авторського нагляду, складеного відповідно до Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об`єкта архітектури.

Відомостей про те, що роботи з авторського нагляду на об`єкті «Капітальний ремонт тротуарної доріжки вул. Центральна в с. Гора Бориспільського району Київської області» були виконані іншою особою, ніж позивачем, матеріали справи не містять та відповідачем до суду не надано.

Суд також звертає увагу відповідача на п. 2.3 договору, за змістом якого виконання робіт з авторського нагляду підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт.

З урахуванням наведено, суд зазначає, що відповідачем не доведено належними та допустими доказами неналежне виконання позивачем зобов`язань за договором в частині виконання робіт з авторського нагляду.

Як було встановлено судом раніше та передбачено в п. 3.4 договору, виконавець бере на себе зобов`язання виконати всі роботи, які визначені в даному договорі в повному обсязі та у встановлені строки.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що замовник зобов`язаний прийняти виконані роботи та оплатити їх.

З аналізу вищенаведених умов договору вбачається, що обов`язку виконавця виконати всі роботи, які визначені в даному договорі в повному обсязі та у встановлені строки, кореспондує обов`язок замовника прийняти виконані роботи та оплатити їх.

Як стверджує позивач у позові, ТОВ «Армукрземпроект» належним чином виконало зобов`язання за договором та виконало роботи з авторського нагляду на об`єкті «Капітальний ремонт тротуарної доріжки вул. Центральна в с. Гора Бориспільського району Київської області», а відповідач, у свою чергу, прийняв роботи без зауважень та заперечень на підставі акта здачі-приймання послуг з авторського нагляду від 28.11.2019.

Судом встановлено, що 28.11.2019 між позивачем та відповідачем було підписано Акт здачі-приймання послуг з авторського нагляду на суму 1 401,00 грн без ПДВ, в якому зазначено, що сторони склали цей акт про те, що послуги з авторського нагляду по об`єкту: «Капітальний ремонт тротуарної доріжки по вул. Центральна в с. Гора Бориспільського району Київської області» відповідають умовам договору № 111 від 07.10.2016.

Суд встановив, що вказаний акт підписаний уповноваженими представниками виконавця, замовника та підписаний скраплений їх відтисками печаток без будь-яких зауважень та заперечень.

Стосовно посилань відповідача на те, що долучена позивачем до матеріалів справи копія акта здачі-приймання послуг з авторського нагляду від 28.11.2019 є копією фіктивних, підроблених документів з підробленими підписами голови Гірської сільської ради суд зазначає наступне.

Так ухвалою Господарського суду Київської області від 19.09.2023 у справі № 911/2191/22, враховуючи подане відповідачем клопотання про призначення почеркознавчої експертизи та те, що відповідач не може самостійно додати зазначені докази до матеріалів справи, суд дійшов висновку про необхідність витребування у ТОВ «Армукрземпроект», оригінал Акта здачі-приймання послуг на авторський нагляд від 28.11.2019 р. на суму 1 401,00 грн та копію журналу авторського нагляду по об`єкту «Капітальний ремонт тротуарної доріжки по вул. Центральна в с. Гора Бориспільського району Київської області».

25.10.2023 до суду від позивача надійшов лист на виконання вимог суду від 19.09.2023, в якому позивач повідомив суд, що оскільки акт здачі-приймання послуг на авторський нагляд надавався відповідачу разом з листом № 7 від 11.10.2018, тому для проведення почеркознавчої експертизи достатньо примірника, який знаходиться у відповідача. Позивач зазначив, що готовий в залі суду надати оригінал акта здачі-приймання послуг на авторський нагляд від 28.11.2019 для огляду. Щодо журналу авторського нагляду позивач повідомив суд, що позивач не може надати суду копію та оригінал журналу авторського нагляду по об`єкту «Капітальний ремонт тротуарної доріжки по вул. Центральна в с. Гора Бориспільського району Київської області», оскільки даний журнал було знищено за давністю зберігання.

В судовому засіданні 09.11.2023 представник позивача надав до суду оригінал Акта здачі-приймання послуг на авторський нагляд від 28.11.2019 на суму 1 401,00 грн для огляду. Суд оглянув в судовому засіданні 09.11.2023 поданий позивачем оригінал акта.

В судовому засіданні 11.01.2024 представник позивача повідомив суд, що оригінал вказаного акта не може надати для долучення до матеріалів справи, оскільки за наслідками проведення почеркознавчої експертизи вказаний акт може бути ушкоджений (знищений), на що позивач не надає згоди.

У зв`язку із вищевказаними обставинами суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про призначенні у справі почеркознавчої експертизи.

Суд зазначає, що здійснивши в судовому засіданні 09.11.2023 огляд оригіналу акта здачі-приймання послуг на авторський нагляд від 28.11.2019, суд вважає, що в наданій позивачем копії акта не вбачаються візуальні ознаки підробки підпису з боку замовника.

Також суд встановив, що станом на дату розгляду даної справи відсутній обвинувальний вирок в межах кримінального провадження № 12022116100000883 відносно ОСОБА_1 (директора ТОВ «Армукрземпроект») з приводу підроблення підпису ОСОБА_2 (голови Гірської сільської ради) у акті №1 «Здачі-приймання послуг на авторський нагляд складений 28 листопада 2019 року». Доказів того, що голову Гірської сільської ради визнано потерпілим в межах кримінального провадження № 12022116100000883 матеріали справи також не містять.

Отже долучена відповідачем копія Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером кримінального провадження №12022116100000883 не дає суду достатньо підстав вважати підробленим підпис голови Гірської сільської ради на спірному акті здачі-приймання послуг на авторський нагляд від 28.11.2019.

Водночас суд також наголошує на тому, що спірний акт здачі-приймання послуг на авторський нагляд від 28.11.2019 містить відтиск гербової печатки Гірської сільської ради.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 58-1 Господарського кодексу України суб`єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб`єктом господарювання печатки не є обов`язковим. Виготовлення, продаж та/або придбання печаток здійснюється без одержання будь-яких документів дозвільного характеру.

Згідно пунктів 1, 5, 9, 10 глави 3 розділу 2 Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях затверджених наказом Міністерства юстиції України 18.06.2015 №1000/5 право на застосування гербових печаток (для установ, які мають право використовувати державну символіку) або печаток установи із зазначенням найменування установи та ідентифікаційного коду (далі печатка установи) закріплюється у положенні (статуті) установи і зумовлюється її правовим статусом.

На документах, що засвідчують права громадян і юридичних осіб, на яких фіксується факт витрати коштів і проведення операцій з матеріальними цінностями, підпис посадової (відповідальної) особи скріплюється печаткою установи (за наявності).

Розпорядчим документом керівника установи визначаються порядок використання, місце зберігання печатки установи і посадові особи, відповідальні за її зберігання, а також перелік посадових осіб, підписи яких скріплюються печаткою установи.

Облік усіх печаток та штампів, що застосовуються в установі, ведеться у журналі за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил. Видача печаток, штампів посадовим особам здійснюється під підпис у відповідному журналі. Печатки зберігаються у шафах (сейфах), що надійно замикаються і опечатуються.

Проте відповідач, вказуючи про неналежність підпису на спірному акті здачі-приймання послуг на авторський нагляд від 28.11.2019 сільському голові Дмитріву Р.М., не довів обставин того, що печатка Гірської сільської ради, відбиток якої було проставлено на спірному акті, була загублена відповідачем, викрадена в нього або в інший спосіб вибула з його володіння, через що печаткою могла б протиправно скористатися інша особа.

Суд зазначає, що печатка відноситься до даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних правовідносин.

Наявність на документі печатки, якщо належними та допустимими доказами не доведено протиправності її використання, є свідченням участі особи в укладенні правочину, видачі документу, на якому міститься відтиск печатки. Подібні висновку містяться у постановах Верховного Суду від 23.07.2019 у справі № 918/780/18, від 03.02.2020 у справі № 909/1073/17, від 07.11.2019 у справі №754/15193/16-ц, від 29.01.2020 у справі №916/922/19.

Посилання відповідача на те, що акт було складено 28.11.2019 року, однак останній не містить відомості про розрахунковий рахунок відповідача та IBAN позивача, що суперечить Постанові правління НБУ «Про запровадження міжнародного номера банківського рахунку (IBAN) в Україні» № 162 від 28.12.2018, суд відхиляє, оскільки позивач у позовній заяві не стверджує про те, що спірний акт було складено 28.11.2019. Натомість позивач стверджує лише про обставину підписання сторонами спірного акта 28.11.2019.

Суд зазначає, що дата складення акта не є друкованою, а вписана кульковою ручкою, що не суперечить формі складеного документу, оскільки спеціально відведене місце зазначення дати може бути незаповненим одразу для внесення відомостей про дату в подальшому, в тому числі, в момент підписання акту всіма сторонами.

Враховуючи вищенаведене у сукупності, господарський суд дійшов висновку, що позивач належним чином виконав зобов`язання за договором та виконав роботи з авторського нагляду на об`єкті «Капітальний ремонт тротуарної доріжки вул. Центральна в с. Гора Бориспільського району Київської області» на загальну суму 1 401,00 грн, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом здачі-приймання послуг на авторський нагляд від 28.11.2019 на суму 1 401,00 грн, який суд приймає як належний доказ у даній справі виконання позивачем зобов`язань за договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковий для виконання сторонами.

Як передбачено ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Як було встановлено судом раніше та передбачено сторонами в п. 2.2 договору передбачено, що платіж в розмірі 100% вартості робіт замовник здійснює протягом трьох банківських днів з моменту підписання акта надання послуг на розрахунковий рахунок виконавця.

Також пунктом 3.2 договору передбачено, що замовник зобов`язаний прийняти виконані роботи та оплатити їх.

За приписами ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Враховуючи вищенаведені приписи чинного законодавства та умови п. 2.2 договору, господарський суд дійшов висновку, що відповідач повинен був здійснити оплату виконаних робіт за актом здачі-приймання послуг на авторський нагляд від 28.11.2019 на суму 1 401,00 грн з 29.11.2019 (наступний день за днем підписання акта) до 03.12.2019 включно (з урахуванням того, що 30.11.2019 та 01.12.2019 були вихідними дням). Отже строк здійснення відповідачем зобов`язань за договором в частині оплати виконаних робіт є таким, що настав 03.12.2019.

Проте станом на дату звернення позивачем до суду із даним позовом в матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем зобов`язань за договором в частині оплати виконаних позивачем робіт з авторського нагляду, у зв`язку із чим у відповідача перед позивачем наявна заборгованість за договором в загальній сумі 1 401,00 грн. Протилежного суду не доведено. Доказів здійснення відповідачем оплати виконаних робіт матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Слід зазначити, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 1 401,00 грн.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання за договором, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 154,62 грн пені, 120,79 грн процентів за користування грошовими коштами та 529,49 грн інфляційних втрат, нарахованих на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов`язань.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до п. 5.1 договору, за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором винна сторона сплачує штрафні санкції, а також відшкодовує другій стороні завдані таким невиконанням або неналежним виконанням збитки відповідно до чинного законодавства України.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд встановив, що розмір штрафних санкцій, порядок їх нарахування та інші умови сторонами не обумовлені в договорі.

Як вбачається з позовної зави, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Проте суд зазначає, що сторонами в договорі також не наведено посилань на закон, який має намір застосувати позивач при стягненні такого розміру пені.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже положення Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» не встановлюють розмір пені за невиконання або неналежне виконання грошового зобов`язання, а визначають порядок обчислення пені і обмеження її розміру, яка не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до правової позиції викладеної в постанові Касаційного господарського суду від 05.09.2019 у справі № 908/1501/18 якщо сторони не передбачили умовами договору можливість сплати пені за порушення строків виконання зобов`язань та не визначали її розміру, то немає підстав для стягнення пені у розмірі, не погодженому в договірному порядку та прямо не встановленому законом.

Оскільки сторони в договорі не дійшли згоди щодо встановлення відповідальності замовника за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором в частині оплати за виконані роботи у вигляді неустойки, а саме сплати пені від суми несвоєчасно виконаного замовником грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання зобов`язання, суд вважає безпідставним нарахування позивачем пені за прострочення відповідачем виконання обов`язку щодо оплати наданих послуг у заявлений період на підставі положень Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань».

Враховуючи вищенаведене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 154,62 грн пені необґрунтовані, нормативно та документально не доведені, а тому не підлягають задоволенню в цій частині.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 120,79 грн процентів за користування грошовими коштами та 529,49 грн інфляційних втрат на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Наразі суд зазначає, що позивачем невірно визначено період прострочення, а саме його початок. Як було зазначено судом раніше, строк здійснення відповідачем зобов`язань за договором в частині оплати виконаних робіт є таким, що настав 03.12.2019, а відтак прострочення грошового зобов`язання почалось з 04.12.2019.

Здійснивши перерахунок інфляційних збитків та 3 % річних з урахуванням умов договору, порядку розрахунків погодженого сторонами, з урахуванням встановленої судом дати виникнення прострочення грошового зобов`язання та в межах розрахунку позивача, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних підлягають задоволенню частково в сумі 120,68 грн, а інфляційні втрати підлягають задоволенню повністю в сумі 529,49 грн.

Всі інші клопотання, заяви, доводи та міркування учасників судового процесу досліджені судом, однак залишені без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують вищенаведених висновків суду.

Крім того, відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів відповідача та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

Приймаючи до уваги висновки суду про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2 306,97 грн.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Гірської сільської ради (місцезнаходження: вул. Центральна, буд. 5, с. Гора, Бориспільський район, Київська обл., 08324; код ЄДРПОУ 04363647) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Армукрземпроект» (місцезнаходження: вул. Дзержинського, буд. 3, кв. 45, м. Бориспіль, Київська обл., 08300; код ЄДРПОУ 37791452) 1 401,00 грн основного боргу, 120,68 грн 3% річних, 529,49 грн інфляційних втрат та 2 306,97 грн судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно ч. 1 ст. 256, ст. 257 та підп. 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 01.04.2024.

Суддя Л.В. Сокуренко