Ухвала

від 06.11.2024 по справі 911/2191/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"06" листопада 2024 р. м. Київ Справа № 911/2191/22

Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В., за участю секретаря судового засідання Друккера Д.Д., розглянувши

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Армукрземпроект» № 35 від 11.09.2024 (вх. № суду 9513/24 від 19.09.2024) про заміну сторони виконавчого провадження на правонаступника

у справі № 911/2191/22

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Армукрземпроект»

до Гірської сільської ради

про стягнення 2 205,90 грн

Учасники судового процесу:

від позивача (стягувача): не з`явився;

від відповідача (боржника): не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Господарського суду Київської області перебувала справа № 911/2191/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Армукрземпроект» до Гірської сільської ради про стягнення 2 205,90 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області від 06.03.2024 у справі № 911/2191/22 позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Гірської сільської ради на користь ТОВ «Армукрземпроект» 1 401,00 грн основного боргу, 120,68 грн 3% річних, 529,49 грн інфляційних втрат та 2 306,97 грн судового збору; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Додатковим рішенням Господарського суду Київської області від 03.04.2024 у справі № 911/2191/22 заяву ТОВ «Армукрземпроект» про ухвалення додаткового рішення задоволено частково; стягнуто з Гірської сільської ради на користь ТОВ «Армукрземпроект» 10 694,97 грн витрат на професійну правничу допомогу та 327,46 грн витрат, пов`язаних з відправкою поштової кореспонденції; стягнуто з Гірської сільської ради на користь ТОВ «Армукрземпроект» 2 684,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.

29.04.2024 Господарським судом Київської області видано наказ на примусове виконання рішення.

20.05.2024 Господарським судом Київської області видано накази на примусове виконання додаткового рішення.

19.09.2024 до суду від позивача (стягувача) надійшло клопотання про заміну сторони виконавчого провадження та стягнення витрат на правничу допомогу, в якому просить суд замінити сторону виконавчого провадження Гірську сільську раду Бориспільського району Київської області на Виконавчий комітет Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області та стягнути з Виконавчого комітету Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.09.2024 у справі № 911/2191/22 розгляд заяви про заміну сторони виконавчого провадження на правонаступника призначено на 09.10.2024.

З метою повідомлення сторін про дату та час розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження, ухвала суду від 30.09.2024 була направлена сторонам в їх електронні кабінети.

08.10.2024 до суду через систему «Електронний суд» від позивача (стягувача) надійшло клопотання вх. № суду 7818 від 08.10.2024 про стягнення судових витрат, до якого долучено докази понесених судових витрат та в якому позивач просить суд стягнути з Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн та поштові витрати в сумі 75 грн.

09.10.2024 до суду через систему «Електронний суд» від позивача (стягувача) надійшло клопотання про долучення документів, а саме доказів направлення заяви про відшкодування судових витрат у справі.

09.10.2024 в судове засідання для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження представники сторін не з`явились, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.10.2024 відкладено судове засідання щодо розгляду заяви у справі № 911/2191/22 на 06.11.2024. Зобов`язано ТОВ «Армукрземпроект» надати суду: - письмові пояснення, які підтверджуються відповідними доказами, чи відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання рішення Господарського суду Київської області від 06.03.2024 по справі № 911/2191/22; - письмові пояснення з конкретизацією особи з якої позивач просить стягнути витрати на професійну правову допомогу.

06.11.2024 в судове засідання для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження представники сторін не з`явились, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 3 ст. 334 ГПК України, суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Оскільки неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження, суд дійшов висновку про можливість вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження в судовому засіданні 06.11.2024.

Розглянувши заяву ТОВ «Армукрземпроект» про заміну сторони виконавчого провадження, суд дійшов до висновку про наявність підстав для заміни сторони виконавчого провадження на правонаступника з урахуванням наступного.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 18-рп/2012 від 13.12.2012). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 11-рп/2012 від 25.04.2012).

Оскільки виконання рішення суду є невід`ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному ГПК України та Законом України «Про виконавче провадження», який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до ст. 334 ГПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому статтею 242 цього Кодексу. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

За приписами статті 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Суд встановив, що рішенням Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області № 20-І-VIII від 30.11.2020 «Про створення юридичної особи виконавчого комітету Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області» вирішено, зокрема створити юридичну особу виконавчий комітет Гірської сільської ради Бориспільського району; затвердити положення про виконавчий комітет Гірської сільської ради Бориспільського району; доручити виконавчому комітету Гірської сільської ради Бориспільського району, після його реєстрації забезпечити виготовлення печаток та штампів, відкриття рахунків в ДКСУ.

В подальшому, рішенням Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області № 162-5-VIII від 06.01.2021 «Про початок реорганізації Гірської сільської ради як розпорядника бюджетних коштів» вирішено утворити комісію з реорганізації Гірської сільської ради як розпорядника бюджетних коштів, правонаступником визнано виконавчий комітет Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області (копія рішень наявна в матеріалах справи).

Згідно з ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади (ч. 1 ст. 106 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» визначено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження», у випадках, передбачених законом, рішення щодо стягнення майна та коштів виконуються податковими органами, а рішення щодо стягнення коштів банками та іншими фінансовими установами. Рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. У випадках, передбачених законом, рішення можуть виконуватися іншими органами. Органи та установи, зазначені в частинах першій третій цієї статті, не є органами примусового виконання.

Згідно Бюджетного Кодексу України, в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України і управління наявними коштами Державного бюджету України. Зокрема, безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду входить до компетенції Державного казначейства України.

Пунктом 9 «Прикінцевих та перехідних положень» Бюджетного Кодексу України передбачено, що до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів бюджету та відшкодування збитків, завданих бюджету рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України для виконання.

Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення врегульовано Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011.

Пунктом 2 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників безспірне списання це операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

Згідно з п. 3 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» № 845 від 03.08.2011, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Відповідно до п. 6 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб: заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв`язку, якщо зазначений рахунок відсутній; оригінал виконавчого документа; судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності); оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Згідно з п. 9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли, зокрема, боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства або в органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок із спеціальним режимом використання, крім випадків виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган згідно із Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 22 Бюджетного кодексу України, головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно: за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виконавчі органи рад органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами;

Частиною 1 ст. 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Відповідно до підп. 4 п. а) ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить здійснення в установленому порядку фінансування видатків з місцевого бюджету.

Місцевий бюджет це нормативно-правовий акт відповідної місцевої ради, виданий в установленому порядку, що затверджує місцевий бюджет та визначає повноваження відповідно виконавчого органу місцевого самоврядування здійснювати виконання місцевого бюджету протягом бюджетного періоду (ст. 1 Бюджетного кодексу України). Водночас, ст. 22 цього Кодексу до головних розпорядників бюджетних коштів віднесено виключно виконавчі органи та апарати місцевих рад, виконавчі органи місцевих рад в особі їх керівників. Також визначено, що у разі коли згідно із законом місцевою радою не створено виконавчий орган, функції головного розпорядника коштів відповідного місцевого бюджету виконує голова такої місцевої ради.

Фінансові ресурси закріплено за виконавчими органами ради, які і є розпорядниками коштів бюджету міської ради, та саме до їх повноважень віднесено виконання місцевого бюджету.

Як було встановлено судом вище, рішенням Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області № 162-5-VIII від 06.01.2021 «Про початок реорганізації Гірської сільської ради як розпорядника бюджетних коштів» вирішено, що Виконавчий комітет Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області є правонаступником прав, обов`язків, а також повноважень Гірської сільської ради у частині розпорядження бюджетними коштами.

Отже на підставі поданих заявником доказів суд встановив, що Виконавчий комітет Гірської сільської ради створений Гірською сільською радою відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами, має відкриті рахунки в органі Казначейства та згідно рішення Гірської сільської ради № 162-5-VIII від 06.01.2021 є правонаступником Гірської сільської ради в частині розпорядження бюджетними коштами.

При цьому суд враховує, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України № 18-рп/2012 від 13.12.2012).

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України № 11-рп/2012 від 25.04.2012).

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece), від 19.03.1997, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II).

Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення від 07.06.2005 у справі «Фуклев проти України», заява № 71186/01, п. 84).

Саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

Статтею 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» визначено, що держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.

Суд зазначає, що станом на дату розгляду даної справи в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази виконання боржником рішення Господарського суду Київської області від 06.03.2024 та додаткового рішення Господарського суду Київської області від 03.04.2024.

Відповідно до ст. 334 ГПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

З урахуванням усього зазначеного вище, оскільки правонаступником Гірської сільської ради у частині розпорядження бюджетними коштами є Виконавчий комітет Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області, враховуючи те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист, а також з метою забезпечення належного виконання рішень Господарського суду Київської області про стягнення грошових коштів, суд дійшов висновку про наявність підстав для заміни сторони виконавчого провадження (боржника) у справі № 911/2191/22 з Гірської сільської ради на його правонаступника Виконавчий комітет Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області.

Щодо клопотання ТОВ «Армукрземпроект» вх. № суду 7818 від 08.10.2024 про стягнення судових витрат та поданих до суду доказів суд встановив та зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У прохальній частині клопотання вх. № суду 7818 від 08.10.2024 про стягнення судових витрат, заявник просить суд стягнути з Гірської сільської ради витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

Частинами 1-4 ст. 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Наразі, обґрунтовуючи розмір понесених судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8 000,00 грн, заявником долучено до матеріалів справи копії:

- протокол узгодження послуг № 3 від 01.05.2024, до є додатком № 3 до договору № 1 про надання правової допомоги від 01.06.2022;

- акт приймання-передачі наданих послуг № 3 від 08.10.2024 у справі № 911/2191/22 на суму 8 000,00 грн;

- платіжна інструкція № 35 від 08.10.2024 на суму 8 000,00 грн;

- свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія КВ № 000774 від 02.12.2019.

Крім того, станом на дату звернення до суду із клопотанням про заміну сторони виконавчого провадження на правонаступника у справі № 911/2191/22, в матеріалах справи була наявна копія договору про надання правової допомоги № 1 від 01.06.2022.

Дослідивши докази, якими позивач обґрунтовує розмір понесених судових витрат на професійну правничу допомогу при зверненні із клопотанням про заміну сторони виконавчого провадження на правонаступника у справі № 911/2191/22, судом встановлено наступне.

01.06.2022 між адвокатом Асряном Арамом Овіковичем (далі адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Армукрземпроект» (далі клієнт, позивач) укладено договір № 1 про надання правової допомоги (далі договір), за умовами п. 1.1 якого адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а замовник зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені сторонами.

Відповідно до п. 1.2 договору, адвокат відповідно до узгоджених сторонами доручень: - надає замовнику консультаційні та юридичні послуги щодо захисту інтересів останнього перед фізичними особами, в органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, органах виконавчої служби України, перед приватними виконавцями, а також в загальних, адміністративних та господарських судах України усіх інстанцій, зокрема у цивільних, господарських та адміністративних справах, у справах про адміністративні правопорушення, у справах окремого та наказного провадження, в кримінальному провадженні, в тому числі оскарження дій та бездіяльності службових та посадових осіб; - представляє замовника у тому числі, але не виключно, з правом подання заяв та скарг, клопотань, укладання мирової угоди на будь-якій стадії процесу, вимагати виконання судового рішення, оскарження рішення, постанов і ухвали суду, одержання, рішень, ухвал, виконавчого листа, наказу та пред`явлення його до виконання; - підписувати та подавати документи, зокрема заяви, клопотання, відводи, заперечення, скарги, уточнення, пояснення, запити, звернення, повідомлення, докази та інше; - вести попередні переговори та узгоджувати процесуальні питання; отримувати документи, в тому числі відповіді, довідки, свідоцтва, витяги, виписки, рішення, ухвали, постанови, заочне рішення тощо, а також їх копії; - сплачувати від імені замовника державне мито, судовий збір та інші необхідні платежі; - вчиняти інші дії в інтересах замовника не передбачених даним договором.

Згідно з п. 2.1 договору, договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до виконання сторонами своїх зобов`язань.

За змістом пп. 3.1, 3.2 договору, за правову допомогу договору замовник сплачує адвокату винагороду в розмірі, визначеному додатком № 1 до цього договору. В ціну договору не включені фактичні витрати щодо виконання адвокатом зобов`язань за договором.

Розмір оплати праці адвоката при наданні правової допомоги, а також умови та порядок розрахунків, визначаються сторонами в додатках до цього договору (п. 4.1 договору).

Відповідно до п. 4.2 договору, за домовленістю сторін, оплата правової допомоги може здійснюватись також у вигляді передоплати або авансу

01.05.2024 між адвокатом та позивачем укладено додаток № 3 до договору № 1 про надання правової допомоги від 01.06.2022, яким сторони погодили протокол узгодження послуг № 3, пунктом 1 якого передбачено, що відповідно до умов договору № 1 про надання правової допомоги від 01.06.2022 сторони погодили перелік послуг адвоката в процесуальних діях, що надаються замовнику, а саме: - підготовка та написання клопотання щодо заміни сторони виконавчого провадження у справі № 911/2191/22; - підготовка та написання заяви про відшкодування судових витрат у справі № 911/2191/22.

У пункті 2 протоколу узгодження послуг № 3 сторони визначили, що розмір витрат на правову допомогу адвоката по договору складає 4 000,00 грн за годину роботи адвоката.

08.10.2024 між адвокатом та клієнтом підписано акт приймання-передачі наданих послуг № 3 у справі № 911/2191/22, за змістом п. 1 якого на виконання умов договору № 1 про надання правової допомоги від 01.06.2022, укладеного між ТОВ «Армукрземпроект» та адвокатом Арсяном А.О., протоколу узгодження послуг № 3 від 01.05.2024 до договору № 1 про надання правової допомоги від 01.06.2022, адвокат надав клієнту наступні послуги: - підготовка та написання клопотання щодо заміни сторони виконавчого провадження у справі № 911/2191/22; - підготовка та написання заяви про відшкодування судових витрат у справі № 911/2191/22.

Загальний час надання послуг адвоката замовнику становить 2 (дві) години. Загальна вартість послуг адвоката за надані послуги складає 8 000,00 грн, з розрахунку 4 000,00 грн за годину роботи адвоката (пп. 2, 3 акта). Вказаний акт підписаний уповноваженим представником клієнта та адвокатом без зауважень та заперечень.

08.10.2024 клієнт сплатив на користь адвоката грошові кошти в сумі 8 000,00 грн, що підтверджується долученою до матеріалів справи платіжною інструкцією № 35 від 08.10.2024 на суму 8 000,00 грн із призначенням платежу: «сплата за надання правничої допомоги відповідно до акта № 3 від 08.10.24р. у справі № 911/2191/22».

Отже, на підставі поданих заявником доказів суд встановив, що адвокат надав ТОВ «Армукрземпроект» професійну правничу допомогу при підготовці та написанні клопотання щодо заміни сторони виконавчого провадження та заяви про відшкодування судових витрат у справі № 911/2191/22 на загальну суму 8 000,00 грн.

При цьому суд встановив, що сторонами узгоджено погодинну оплату послуг адвоката, вартість години роботи якого складає 2 000,00 грн.

Судом враховано, що ч. 4 ст. 126 ГПК співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч. 6 вказаної статті передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Проте, відповідачем (боржником) вказаного вище клопотання подано не було, неспівмірності витрат позивача на послуги адвоката не доведено.

Водночас, суд звертається до правової позиції, викладеної у постанові Верховний Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22, за змістом якої заява про стягнення/розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню (п. 6.32 постанови).

Дослідивши наданий позивачем акт приймання приймання-передачі наданих послуг № 3 у справі № 911/2191/22 від 08.10.2024, судом встановлено, що вказаний акт містить такий вид наданої адвокатом допомоги як підготовка та написання заяви про відшкодування судових витрат у справі № 911/2191/22.

Враховуючи зазначену вище правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 02.02.2024, витрати позивача (стягувача) на підготовку та написання адвокатом заяви про відшкодування судових витрат у справі № 911/2191/22 є необґрунтованими та не підлягають відшкодуванню.

Крім того суд враховує, що у постанові від 11.02.2021 у справі № 920/39/20 Верховний Суд вказав, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість, покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, навіть коли не ставиться питання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу за клопотанням іншої сторони.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04). У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

При цьому, критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих у підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

Суд вважає за необхідне зазначити, що клопотання ТОВ «Армукрземпроект» про заміну сторони виконавчого провадження на правонаступника є необ`ємним за змістом (2 сторінки), при цьому обґрунтуванню заміни сторони виконавчого провадження у вказаному клопотанні присвячено лише 4 абзаци.

Також суд зазначає, що складення клопотання про заміну сторони виконавчого провадження для кваліфікованого юриста є незначної складності, застосування великої кількості законів та підзаконних актів спірні правовідносини не передбачають, матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження та збирання яких адвокат витратив би значний час.

Крім того, під час розгляду справи № 911/2191/22 позивач вже звертався до суду (11.01.2024) із заявою про заміну первісного відповідача на належного відповідача, обґрунтування якого є подібним клопотанню про заміну сторони виконавчого провадження на правонаступника. Наведене свідчить, що адвокат не витратив значний час для підготовки та написання клопотання про заміну сторони виконавчого провадження на правонаступника.

З урахуванням наведеного, суд не погоджується з тим, що витрати на оплату правничої допомоги, понесені позивачем (стягувачем), в даному випадку мають повністю покладатись на відповідача (боржника), оскільки розмір таких витрат не є співмірним із складністю справи, розумним, дійсно необхідним, неминучим та пропорційним спірним правовідносинам.

Разом з цим суд враховує, що саме внаслідок втрати Гірською сільською радою статусу розпорядника бюджетних коштів та неможливістю позивачем виконати рішення Господарського суду Київської області у зв`язку із тим, що Гірська сільська рада відсутня в єдиному реєстрі розпорядників і одержувачів бюджетних коштів та в Бориспільському УДКСУ Київської області не обслуговується, позивач був вимушений скористатись послугами адвоката з метою належної підготовки та написання клопотання щодо заміни сторони виконавчого провадження у справі № 911/2191/22.

За таких обставин, враховуючи викладене вище у сукупності, з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, обсягу наданих адвокатських послуг і виконаних робіт у межах розгляду справи № 911/2191/22, виходячи з обсягу матеріалів справи, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, а також те, що підготовка та написання клопотання щодо заміни сторони виконавчого провадження у справі № 911/2191/22 не потребувала в адвоката аналізу великої кількості доказів та законодавства, значних затрат часу та правових знань та з урахуванням висновків суду стосовного того, що витрати позивача на підготовку та написання адвокатом заяви про відшкодування судових витрат у справі № 911/2191/22 не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача, господарський суд вважає, що розмір компенсації витрат на професійну правничу допомогу адвоката в цьому випадку підлягає до стягнення з відповідача в сумі 500,00 грн.

Оскільки позивачем у клопотанні про стягнення судових витрат вх. № суду 7818 від 08.10.2024 заявлено до стягнення з Гірської сільської ради витрат на професійну правничу допомогу і судом частково задоволено вказане клопотання, вимога заявника (стягувача) про стягнення з Виконавчого комітету Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області 8 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, що викладена в абзаці другому прохальної частини клопотання про заміну сторони виконавчого провадження на правонаступника, залишається судом без задоволення.

Щодо вимоги позивача про покладення на відповідача витрат на відправку поштової кореспонденції в сумі 175,00 грн, суд встановив та зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 128 ГПК України розмір витрат, пов`язаних з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Для розподілу витрат на здійснені поштові послуги, необхідною умовою згідно п. 2 ч. 2 ст. 126 ГПК України, якою регламентовано порядок компенсації, є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат (постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18).

Отже, за правилами статті 74 ГПК України розмір таких судових витрат за поштові послуги у загальній сумі 526,95 грн має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності цих витрат.

Обґрунтовуючи розмір поштових витрат, понесених позивачем у зв`язку з розглядом справи в сумі 175,00 грн, позивачем долучено до матеріалів справи наступні копії:

- опис вкладення у цінний лист на ім`я Гірської сільської ради про відправлення клопотання про заміну сторони виконавчого провадження № 35 від 11.09.2024, поштову накладну та фіскальний чек на суму 50,00 грн за трек номером 0830100015202 від 12.09.2024;

- опис вкладення у цінний лист на ім`я Виконавчого комітету Гірської сільської ради про відправлення клопотання про заміну сторони виконавчого провадження № 35 від 11.09.2024, поштову накладну та фіскальний чек на суму 50,00 грн за трек номером 0830100015180 від 12.09.2024;

- опис вкладення у цінний лист на ім`я Гірської сільської ради про відправлення заяви про відшкодування судових витрат № 39 від 08.10.2024, поштову накладну та фіскальний чек на суму 50,00 грн за трек номером 0830200020300 від 08.10.2024;

- опис вкладення у цінний лист на ім`я Виконавчого комітету Гірської сільської ради про відправлення заяви про відшкодування судових витрат № 39 від 08.10.2024, поштову накладну та фіскальний чек на суму 50,00 грн за трек номером 0830200020319 від 08.10.2024.

Дослідивши подані заявником докази поштових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи, суд встановив, що заявником на підтвердження понесення поштових витрат долучено до матеріалів справи докази направлення Гірській сільській раді та Виконавчому комітету Гірської сільської ради заяви про відшкодування судових витрат.

Разом з цим, як було зазначено судом вище, заява про стягнення/розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.

Враховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку, що поштові витрати заявника на відправлення боржнику та його правонаступнику заяви про відшкодування судових витрат також не підлягають відшкодуванню.

Крім того суд враховує, що клопотання про стягнення судових витрат від 08.10.2024 було подано заявником до суду через систему «Електронний суд», отже заявник не був позбавлений права та можливості направити заяву про стягнення судових витрат до електронних кабінетів боржника та його правонаступника в ЄСІТС.

З огляду на наведене, суд вважає, що понесені заявником поштові витрати на суму 100,00 грн на відправку Гірській сільській раді та Виконавчому комітету Гірської сільської ради заяви про відшкодування судових витрат не відповідають критеріям розумності відповідних витрат, а також їх реальності, дійсної необхідності та неминучості в межах розгляду справи № 911/2191/22, у зв`язку із чим не підлягають відшкодуванню відповідачем (боржником).

Крім того, суд вважає неправомірним покладення на Гірську сільську раду витрати заявника, понесені у зв`язку із направленням заяв/клопотань Виконавчому комітету Гірської сільської ради, який є самостійною юридичною особою, у зв`язку із чим витрати заявника на відправлення Виконавчому комітету Гірської сільської ради заяв/клопотань не підлягають відшкодуванню відповідачем (боржником).

Разом з цим, суд вважає, що поштові витрати заявника, понесені ним у зв`язку із направленням на адресу Гірської сільської ради клопотання про заміну сторони виконавчого провадження № 35 від 11.09.2024 (опис вкладення у цінний лист, поштова накладна та фіскальний чек на суму 50,00 грн за трек номером 0830100015202 від 12.09.2024), доведені заявником належними та допустими доказами, такі витрати відповідають критеріям реальності, неминучості та необхідності в межах розгляду справи № 911/2191/22.

Враховуючи документальне підтвердження заявником витрат на здійснення поштової кореспонденції на суму 50,00 грн, господарський суд дійшов висновку, що фактично понесені позивачем (стягувачем) витрати на здійснення поштової кореспонденції були необхідними та неминучими, у зв`язку із чим витрати позивача (стягувача) на здійснення поштової кореспонденції судом покладаються на відповідача в сумі 50,00 грн.

Керуючись ст. 126, 129, 232-235, 334 Господарського процесуального кодексу України, ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження», Господарський суд Київської області

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Армукрземпроект» № 35 від 11.09.2024 (вх. № суду 9513/24 від 19.09.2024) про заміну сторони на правонаступника задовольнити частково.

2. Замінити сторону виконавчого провадження (боржника) у справі № 911/2191/22 з Гірської сільської ради (місцезнаходження: вул. Центральна, буд. 5, с. Гора, Бориспільський район, Київська обл., 08324; код ЄДРПОУ 04363647) на його правонаступника Виконавчий комітет Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області (місцезнаходження: вул. Центральна, буд. 5, с. Гора, Бориспільський р-н, Київська обл., 08324; код ЄДРПОУ 44101089).

3. В іншій частині клопотання про заміну сторони на правонаступника відмовити.

4. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Армукрземпроект» вх. № суду 7818 від 08.10.2024 про стягнення судових витрат задовольнити частково.

5. Стягнути з Гірської сільської ради (місцезнаходження: вул. Центральна, буд. 5, с. Гора, Бориспільський район, Київська обл., 08324; код ЄДРПОУ 04363647) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Армукрземпроект» (місцезнаходження: вул. Дзержинського, буд. 3, кв. 45, м. Бориспіль, Київська обл., 08300; код ЄДРПОУ 37791452) 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та 50,00 грн поштових витрат.

6. В іншій частині клопотання про стягнення судових витрат відмовити.

7. Згідно з ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Дана ухвала може бути оскаржена у порядку, встановленому ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 11.11.2024.

Суддя Л.В. Сокуренко