Постанова

від 26.03.2024 по справі 903/614/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2024 року

м. Київ

cправа № 903/614/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий, Волковицька Н. О., Міщенко І. С.,

за участю секретаря судового засідання Кравчук О. І.,

та представників:

прокурора - Колодяжна А. В.,

позивача - не з`явився,

відповідача - Овчарука А. О. (в режимі відеоконференції),

третьої особи, яка не заявляє

самостійних вимог щодо предмета спору,

на стороні відповідача - Овчарука А. О. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.11.2023

у справі № 903/614/23

за позовом заступника керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Горохівської міської ради

до Фермерського господарства "Еко-Цвіт"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1

про розірвання договору оренди землі, додаткової угоди та повернення земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2023 року заступник керівника Луцької окружної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Горохівської міської ради звернувся до Господарського суду Волинської області з позовом про:

- розірвання договору оренди землі від 12.09.2013, укладеного між Відділом Держземагентства у Горохівському районі Волинської області та ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , третя особа), зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 13.12.2013, номер запису 3842950 (далі - договір оренди землі), та додаткову угоду до вказаного договору № 162/57-20-ДО, укладену 18.11.2020 між Головним управлінням Держгеокадастру у Волинській області та ОСОБА_1 , зареєстровану у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21.12.2020 (далі - додаткова угода до договору), предметом яких є земельна ділянка площею 30,9323 га сільськогосподарського призначення (у тому числі, пасовища 30,9323 га) з кадастровим номером 0720885000:00:001:0007;

- зобов`язання Фермерське господарство "Еко-Цвіт" (далі - ФГ "Еко-Цвіт", відповідач) повернути територіальній громаді в особі Горохівської міської ради (далі - рада, позивач) земельну ділянку площею 30,9323 га сільськогосподарського призначення (у тому числі, пасовища 30,9323 га) з кадастровим номером 0720885000:00:001:0007, яка знаходиться на території Горохівської міської ради та перебуває у комунальній власності останньої.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 20.09.2023 (суддя - О. Г. Слободян) позовну заяву прокурора в інтересах держави в особі Горохівської міської ради залишено без розгляду на підставі ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.11.2023 (головуючий суддя - А. В. Маціщук, судді - Г. Б. Бучинська, Т. Л. Філіпова) скасовано ухвалу суду першої інстанції від 20.09.2023, а справу № 903/614/23 передано на розгляд до Господарського суду Волинської області.

Як убачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, у червні 2023 року прокурор в інтересах держави в особі Горохівської міської ради звернувся до Господарського суду Волинської області з позовною заявою про розірвання договору оренди землі, додаткової угоди до нього та повернення територіальній громаді в особі Горохівської міської ради відповідну земельну ділянку (а. с. 1-12, т. 1). У додатках до цієї позовної заяви було зазначено, зокрема про долучення до неї копії договору оренди землі, а також те, що оригінал цього договору знаходиться в сторін цього договору (а. с. 25 - 26, т. 1).

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 15.06.2023 прийнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі; розгляд справи призначено на 13.07.2023; явку прокурора, представників учасників судового процесу в судове засідання визнано не обов`язковою (а. с. 63, т. 1).

Ухвалою суду першої інстанції від 22.06.2023 було повідомлено учасників справи, що підготовче засідання відбудеться 13.07.2023 (а. с. 66, т. 1), а ухвалою цього ж суду від 13.07.2023 відкладено підготовче засідання на 08.08.2023 та зобов`язано Луцьку окружну прокуратуру надати суду читабельні копії протоколу огляду земельної ділянки від 26.05.2023 та договору оренди землі (а. с. 84-85, т. 1).

08.08.2023 Господарським судом Волинської області прийнято ухвалу, відповідно до п. 5 якої прокурора зобов`язано надіслати до суду належним чином засвідчені копії доданих до позовної заяви документів, оригінали яких надати для огляду у судове засідання відповідно до норм ст. 91 ГПК України; відкладено підготовче засідання на 05.09.2023 (а. с. 147-148, т. 1).

На виконання вимог вищевказаної ухвали, 22.08.2023 від прокурора до суду першої інстанції надійшли засвідчені копії доданих до позовної заяви документів. У листі також було зазначено про те, що відповідна копія договору оренди землі не засвідчена Головним управлінням Держгеокадастру у Волинській області через відсутністю у цьому органі контролю оригіналу такого документа. Прокурором було надано належним чином засвідчену копію додаткової угоди до договору оренди землі, істотні умови якої є ідентичними умовам договору оренди землі (а. с. 151, т. 1).

До листа також було долучено лист Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 21.08.2023 № 10-3-0.31-3062/2-23, у якому зазначено, що оригінал договору оренди від 12.09.2023 у Головного управління відсутній (а. с. 212, т. 1).

Як убачається із матеріалів справи, відповідно до ухвали Господарського суду Волинської області від 05.09.2023 закрито підготовче провадження у справі № 903/614/23 та призначено цю справу до розгляду по суті на 20.09.2023; визнано явку учасників справи у судове засідання на їх розсуд (а. с. 225-226, т. 1).

Залишаючи позовну заяву прокурора в інтересах держави в особі ради без розгляду на підставі ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, суд першої інстанції виходив з того, що прокурор та позивач у судове засідання 20.09.2023 не з`явилися, про причини своєї неявки не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи та оригіналів доданих до позовної заяви документів для огляду у судовому засіданні не надали, що перешкоджає вирішенню цього спору.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та передаючи справу на розгляд до суду першої інстанції, апеляційний господарський суд виходив з того, що явка прокурора у судове засідання 20.09.2023 не визнавалася обов`язковою; крім того він брав участь у судовому засіданні 13.07.2023, 08.08.2023, 05.09.2023, про що свідчать наявні у матеріалах справи протоколи судових засідань та здійснював під час розгляду цієї справи відповідні дії, що не може свідчити про втрату інтересу до її розгляду. Встановив, що прокурор навів обставини через які не надав належним чином засвідченої копії та оригіналу договору оренди землі, чому суд першої інстанції не надав жодної оцінки. На думку суду апеляційної інстанції, місцевим господарським судом також не обґрунтовано яким чином відсутність таких документів перешкоджає з`ясуванню обставин, які мають значення для вирішення спору, на підставі наявних у матеріалах справи документів.

Не погоджуючись із ухваленою у справі постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.11.2023, ОСОБА_1 звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, залишивши в силі ухвалу Господарського суду Волинської області від 20.09.2023.

На обґрунтування підстав касаційного оскарження посилається на абз. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України та на те, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Посилається також і на таке:

- судом першої інстанції зобов`язано прокурора надати до суду оригінали усіх документів, долучених до позовної заяви, а не лише додаткової угоди до договору оренди землі, як помилково встановлено судом апеляційної інстанції. Подання до господарського суду оригіналів усіх документів, долучених до позовної заяви, зумовлено імперативною нормою абз. 2 ч. 6 ст. 91 ГПК України, враховуючи те, що відповідач у відзиві ставив під сумнів відповідність поданих копій оригіналам таких документів;

- судом апеляційної інстанції не наведено (не з`ясовано) чи вживав прокурор дії щодо усунення обставин, які зумовили ненадання оригіналів документів, доданих до позовної заяви;

- апеляційним господарським судом не враховано того, що право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується із обов`язком такої особи подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за її відсутності, що узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19, від 16.10.2020 у справі № 910/8816/19;

- за встановлених обставин: неявки позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання; ненадходження від позивача будь-яких заяв про розгляд справи за його відсутності; неповідомлення останнім причин такої неявки, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для залишення відповідного позову без розгляду на підставі ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України;

- посилається на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 23.08.2019 у справі № 910/13094/17, від 17.05.2023 у справі № 910/23821/15.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.02.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.11.2023 з підстави, передбаченої абз. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України та призначено останню до розгляду у відкритому судовому засіданні на 26.03.2024; надано строк на подання відзиву на касаційну скаргу до 08.03.2024.

У відзиві на касаційну скаргу прокурор просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін, з підстав наведених у цьому відзиві.

Горохівська міська рада звернулася до Верховного Суду із заявою, в якій просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

У зв`язку із запланованою відпусткою судді Случа О. В., за розпорядженням в. о. заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 22.03.2024 № 32.2-01/470 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 903/614/23.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.03.2024 касаційну скаргу ОСОБА_1 на вказану постанову суду апеляційної інстанції передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С. К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Міщенко І. С.

Заслухавши доповідь головуючого судді та пояснення прокурора, представника відповідача та третьої особи, переглянувши в касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції в межах підстав касаційного оскарження, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновків про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Частиною 1 ст. 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано відповідними нормами процесуального права, а саме нормами ГПК України.

Главою 4 роз. I ГПК України визначаються учасники судового процесу та їх права та обов`язки.

За п. 2 ч. 1 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом. Однак, це право не є абсолютним, оскільки учасники зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою (п. 3 ч. 2 ст. 42 ГПК України); а також подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Статтею 202 ГПК України визначено наслідки неявки в судове засідання учасника справи. Згідно з ч. ч. 1, 3 зазначеної норми неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справи за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Водночас у силу ч. 4 ст. 202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Підстави залишення позову без розгляду визначені ст. 226 ГПК України.

Так, за п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Здійснюючи тлумачення вказаних норм процесуального права, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21 сформулював висновок, що залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання: 1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання; 2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання; 3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності (такі ж висновки містяться у постанові Верховного Суду від 07.03.2024 у справі № 904/11028/15 (904/6582/21).

При цьому зміст ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання або неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою (див. постанову Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21).

У постанові від 13.03.2019 у справі № 916/3616/15 Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду також зауважив, що наведені положення ст. ст. 202, 226 ГПК України не пов`язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами в разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, однак звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.

Також, здійснюючи тлумачення п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, Верховний Суд (постанови від 18.03.2021 у справі № 911/802/20, від 12.09.2019 у справі № 910/498/18, від 23.06.2021 у справі № 917/531/19, від 17.05.2023 у справі № 910/23821/15) зазначав, що залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України можливе за умови, якщо суд позбавлений можливості вирішити спір по суті з вини позивача, який не подав без поважних причин витребувані згідно з ухвалами суду докази, необхідні для вирішення спору, або його представник не з`явився на виклик у засідання господарського суду чи не повідомив про причини неявки і його нез`явлення перешкоджає вирішенню спору.

При цьому поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об`єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов`язків, покладених на нього судом (висновки викладені у постанові Верховного Суду від 23.08.2023 у справі № 910/13094/17).

Верховний Суд зазначає, що судовий процес, в першу чергу, спрямований на вирішення спору, шляхом винесення відповідного судового рішення з метою захисту прав особи, за захистом яких вона звернулася до суду. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону, що узгоджується із нормою ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Залишаючи позовну заяву прокурора без розгляду, серед іншого, через ненадання останнім та позивачем витребуваних оригіналів документів, доданих до позовної заяви, для огляду у судовому засіданні, суд першої інстанції, як правильно встановив суду апеляційної інстанції, не здійснив належної оцінки наданому прокурором листу та доданим до нього відповідним документам (а. с. 151, т. 1), в якому (листі) останній обґрунтував причини неможливості надання ним суду, зокрема оригіналу та належним чином засвідченої копії договору оренди землі з незалежних від нього причин та не дав їм належної оцінки щодо поважності/неповажності цих причин. Не врахував при цьому і того, що за ухвалою господарського суду від 05.09.2023 було зобов`язано саме ФГ "Еко-Цвіт" та ОСОБА_1 надати суду належним чином засвідчену копію договору оренди землі, укладеного між Відділом Держземагентства у Горохівському районі Волинської області та ОСОБА_2 , а також оригінал вказаного договору для огляду у судовому засіданні, а не прокурора чи позивача.

Верховний Суд зазначає, що особа не може бути примушена до дій, обов`язок щодо вчинення яких покладено не на неї, а їх не виконання не може бути обставиною для залишення позову цієї особи без розгляду з цієї причини.

Щодо посилань суду першої інстанції на те, що прокурор та позивач у судове засідання з розгляду справи по суті не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не заявили, то судом апеляційної інстанції було враховано, що 13.07.2023, 08.08.2023 та 05.09.2023 прокурор був присутній у судових засіданнях у суді першої інстанції, що вбачається із наявних у матеріалах справи протоколів судових засідань, а його дії не свідчили про втрату інтересу до розгляду цієї справи судом.

Разом з тим, такі встановлені судом апеляційної інстанції обставини як: визнання явки прокурора у судові засідання не обов`язковою, участь його у попередніх судових засіданнях, за відсутності прокурора та позивача у судовому засіданні 20.09.2023, повідомлених належним чином про час та місце розгляду справи, які не повідомили суду причин своєї неявки у відповідне судове засідання та не заявили клопотання про її розгляд за їх відсутності чи відкладення розгляду справи, не є тими достатніми обставинами для розгляду позову у цій справі № 903/614/23 за наявними у ній документами за відсутності прокурора та позивача.

Однак, враховуючи вище наведені порушення судом першої інстанції, а також те, що за наслідками ухваленої судом апеляційної інстанції постанови, судом першої інстанції було призначено цю справу № 903/614/23 до розгляду та вирішено спір по суті за наявними у ній документами, в тому числі, і з урахуванням належним чином засвідченої копії договору оренди землі, про що свідчить наявне у матеріалах справи рішення суду першої інстанції від 11.01.2024 (а. с. 195-203, т. 2), а також дотримуючись принципу правової визначеності та не допущення "подвоєння" судового процесу, Верховний Суд не вбачає підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції від 07.11.2023 та залишення в силі ухвали суду першої інстанції, якою позов було залишено без розгляду на підставі ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Щодо посилання скаржника на постанови Верховного Суду від 23.08.2019 у справі № 910/13094/17, від 17.05.2023 у справі № 910/23821/15, від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19, від 16.10.2020 у справі № 910/8816/19, то необхідно зазначити, що судові рішення у цих справах ухвалювалися за встановлених у них обставин, до яких застосовувалися відповідні норми процесуального права. Висновки суду апеляційної інстанції їм не суперечать з огляду на зазначені вище обставини.

Отже, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.

Оскільки суд залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного господарського суду - без змін, судові витрати, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.11.2023 у справі № 903/614/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Могил С. К.

Судді: Волковицька Н. О.

Міщенко І. С.