Рішення

від 27.03.2024 по справі 569/19805/23

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/19805/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2024 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі судді Левчука О.В.,

за участі секретаря судового засідання Янка М. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом ОСОБА_1

до Комунального некомерційного підприємства "Міська стоматологічна поліклініка" Рівненської міської ради

про захист прав споживачів,

учасники справи у судове засідання не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства "Міська стоматологічна поліклініка" Рівненської міської ради про захист прав споживачів.

В обґрунтуваннясвоїх позовнихвимог ОСОБА_1 вказує,що у вересні 2023 року він звернувся до Комунального некомерційного підприємства «Міська стоматологічна поліклініка» Рівненської міської ради з метою отримання невідкладної медичної допомоги на дому, оскільки він є особою з інвалідністю. Для надання невідкладної медичної допомоги його було доставлено до закладу. Після отримання медичної послуги, лікарем було повідомлено, що згідно з наказом № 356 від 21.08.2023 «Про надання платних послуг КНП «Міська стоматологічна поліклініка» РМР» відтепер всі стоматологічні послуги є платними, жодних пільг для пенсіонерів та осіб з інвалідністю не передбачено. Відповідно, така медична послуга підлягає оплаті згідно з установленими тарифами, запровадженими в Комунальному некомерційному підприємстві «Рівненська міська стоматологічна поліклініка» Рівненської міської ради (надалі - Відповідач). Позивач не мав коштів для оплати медичної послуги, оплатили родичі.

З метою з`ясування правової підстави для запровадження відповідачем платних послуг, 20.09.2023 його представником був скерований адвокатський запит з проханням надати інформацію про суму отриманих грошових коштів КНП «Міська стоматологічна поліклініка» Рівненської міської ради за надання платних послуг, згідно з наказом від 21.08.2023 № 356-ОД «Про порядок надання платних послуг у КНП «Міська стоматологічна поліклініка» РМР» за період з 21.08.2023 по дату отримання адвокатського запиту; надати інформацію про правове обґрунтування визначення вартості платних послуг (калькуляцію), передбачених наказом від 21.08.2023 № 356-ОД «Про порядок надання платних послуг у КНП «Міська стоматологічна поліклініка» РМР»; надати інформацію про фіскальний номер РРО (реєстратор розрахункових операцій), зареєстрований у ДФС та який використовується для оплати послуг пацієнтами з 21.08.2023 у закладі, в т.ч., інформацію про інші платіжні термінали у разі їх наявності; надати засвідчену копію наказу від 21.08.2021 № 356-ОД «Про порядок надання платних послуг у КНП «Міська стоматологічна поліклініка» РМР»; надати засвідчену копію Положення про надання платних послуг, затверджене наказом від 21.08.2023 № 356-ОД «Про порядок надання платних послуг у КНП «Міська стоматологічна поліклініка» РМР». 21.08.2023 він отримав відповідь на адвокатський запит, в тому числі, оскаржуваний наказ від 21.08.2021 № 356 «Про порядок надання платних послуг у КНП «Міська стоматологічна поліклініка» РМР» (3-тю його редакцію). Пункти наказу 1-2 були значно відмінні від тих редакцій наказів, що знаходилися першочергово на інформаційному стенді в закладі, надавались для ознайомлення працівникам та вилучені з останньої редакції після отримання адвокатського запиту. Оскільки, пацієнт як отримувач медичної послуги має право на безоплатне усунення недоліків, пропорційне зменшення ціни наданої послуги, повне відшкодування матеріального і морального збитку, а виконавець медичних послуг (медичний заклад, в якому працює лікар, або сам лікар, якщо він здійснює підприємницьку діяльність) зобов`язаний відшкодувати шкоду, заподіяну пацієнтові внаслідок неправомірних рішень, дій чи бездіяльності, позивач просить визнати незаконним та скасувати наказ комунального некомерційного підприємства "Міська стоматологічна поліклініка" Рівненської міської ради від 21.08.2023 № 356-к «Про надання платних послуг КНП «Міська стоматологічна поліклініка» РМР».

Ухвалою суду від 23.10.2023 прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі, призначено судове засідання для розгляду справи по суті та витребувано докази.

21 листопада 2023 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник вказує, що позивачем не доведено порушення його прав або законних інтересів оспорюваним наказом. В позовній заяві ОСОБА_1 не наводить, які положення оспорюваного наказу обмежують його права споживача порівняно з правами, встановленими законодавством. На спростування доводів позивача щодо отримання ним платної послуги у вересні 2023 року у КНП «Міська стоматологічна поліклініка» Рівненської міської ради, вказує, що 07.09.2023 ОСОБА_1 звернувся до КНП «Міська стоматологічна поліклініка» РМР з метою отримання невідкладної медичної допомоги по місцю проживання, оскільки він є особою з інвалідністю. Після його огляду за місцем проживання позивача, лікарем було прийнято рішення про доставлення позивача в медичний заклад, де він отримав послугу безкоштовно. Дані факти підтверджуються: журналом запису викликів лікарів додому, в якому міститься запис під номером 127, дата «07.09.2023» про виїзд за місцем проживання позивача та причина виклику «видалення»; журналом реєстрації квитанцій за стоматологічні послуги за період з 23.08.2023 по 25.10.2023, з якого вбачається, що ні 07.09.2023, ні 27.09.2023 ОСОБА_1 такі послуги не оплачувалися; надання позивачу стоматологічних послуг підтверджується журналом лікаря стоматолога ОСОБА_2 , в якому міститься запис №8 за 07.09.2023 та запис №17 щодо надання послуг, встановлення діагнозу, комплекс виконаного лікування та ін. пацієнту ОСОБА_1 . За наведеного просить у задоволенні позову просить відмовити повністю.

У судове засідання представник позивача не з`явилася, при цьому подала до суду заяву про розгляд справи без її участі в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву, згідно якої просить розгляд справи проводити без її участі, щодо задоволення позову заперечує з підстав, викладених у відзиві.

Дослідивши доводи позовної заяви, письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено таке.

07.09.2023 ОСОБА_1 звернувся до КНП «Міська стоматологічна поліклініка» РМР з метою отримання невідкладної медичної допомоги по місцю проживання, оскільки він є особою з інвалідністю. Після його огляду за місцем проживання позивача, лікарем було прийнято рішення про доставлення позивача в медичний заклад.

Як стверджує позивач, після отримання медичної послуги, лікарем йому було повідомлено про те, що всі стоматологічні послуги є платними, жодних пільг для пенсіонерів та осіб з інвалідністю не передбачено та відповідно, така медична послуга підлягає оплаті згідно з установленими тарифами відповідача. Таку медичну послугу було оплачено його родичами.

Згідно журналу запису викликів лікарів додому КНП "Міська стоматологічна поліклініка" РМР, у записі під номером 127, дата «07.09.2023», вказано про виїзд за місцем проживання позивача та причина виклику «видалення».

Як стверджується записами з журналу лікаря стоматолога ОСОБА_2 КНП "Міська стоматологічна поліклініка" РМР №8 за 07.09.2023 та записом №17, позивачу було надано стоматологічні послуги: встановлення діагнозу, комплекс виконаного лікування та ін.

Згідно рішення Рівненської міської ради №662 від 10 червня 2021 року "Про затвердження Положення про надання платних послуг закладами охорони здоров`я - комунальними некомерційними підприємствами Рівненської міської ради.

Наказом КНП "Міська стоматологічна поліклініка" РМР від 21.08.2023 № 356-0Д затверджено Положення про надання платних послуг КНП "Міська стоматологічна поліклініка" РМР.

Згідно з п.1 Положення про надання платних послуг закладами охорони здоров`я - комунальними некомерційними підприємствами Рівненської міської ради, затвердженого рішенням Рівненської міської ради №662 від 10 червня 2021 року, комунальні некомерційні підприємства надають платні послуги, зазначені в Переліку № 1138.

Пунктом 3 даного Положення встановлено, що послуги, зазначені в Переліку № 1138, комунальні некомерційні підприємства надають із застосуванням тарифів на платні послуги, які розраховуються економічною та бухгалтерською службою комунального некомерційного підприємства, затверджуються керівником комунального некомерційного підприємства та погоджуються органом управління комунального некомерційного підприємства - Управління охорони здоров`я виконавчого комітету Рівненської міської ради. Інформація пацієнтів про тарифи на платні послуги забезпечуються шляхом розміщення інформації в доступних для пацієнтів місцях та на офіційних сайтах КНП.

Згідно з п. 6 розділу 3 «Мета і предмет діяльності» Статуту Комунального некомерційного підприємства «Міська стоматологічна поліклініка» РМР затвердженого 18.08.2023 в.о. начальника Управління охорони здоров`я виконавчого комітету Рівненської міської ради за № 98, підприємство може надавати платні послуги дорослому і дитячому населенню в порядку і в межах, встановлених чинним законодавством України.

У Програмі медичних гарантій у 2023 році надання стоматологічної медичної допомоги виокремили в окремий амбулаторний пакет. Він, як і у попередні роки, покриває тільки ургентну, тобто невідкладну, стоматологічну допомогу дорослим та дітям, а також планову стоматологічну допомогу дітям до 18 років. Крім ортодонтичних процедур та протезування, ці послуги визначені Кабінетом Міністрів України як платні. Тобто, вони можуть оплачуватися за кошти пацієнта, або за рахунок окремих програм місцевого бюджету.

Ургентна стоматологія - це зняття гострого болю та лікування станів, які загрожують життю. Для дітей до 18 років Програма медичних гарантій покриває планову стоматологію, оскільки вона запобігає погіршенню загального здоров`я дитини.

До переліку безоплатних стоматологічних послуг входить: первинний стоматологічний огляд пацієнта або пацієнтки; ургентна стоматологічна допомога дітям та дорослим; планова стоматологічна допомога дітям; інструментальні дослідження в рамках ургентної стоматологічної допомоги, а також планової стоматологічної допомоги дітям; організація та проведення обов`язкових медичних профілактичних оглядів учнів загальноосвітніх навчальних закладів, а також дітей до 6 років, відповідно до чинного законодавства; своєчасне знеболення на всіх етапах діагностики та лікування.

Отримати стоматологічну послугу пацієнт може за направленням лікаря, з яким укладена декларація, за направленням лікуючого лікаря, або при звертанні до стоматолога самостійно і без направлення.

Якщо повнолітній пацієнт звертається до закладу, який уклав договір з Національною службою здоров`я України на стоматологічну допомогу, за плановою стоматологічною послугою, таке звернення може бути для нього платним. Адже воно не покривається Програмою медичних гарантій. Оплата за послугу має здійснюватися офіційно у касу закладу. І за тарифом, який затверджений власником цього медзакладу, тобто відповідною місцевою радою. Національна служба здоров`я України зазначає, що планова стоматологічна допомога для дорос лих - платна. Оплата за послугу здійснюється офіційно у касу закладу за тарифом, який встановлює власник медзакладу.

Відповідно до п. 6 розд. II Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні №148 від 29.12.2017, суб`єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами- між собою - у розмірі до 10000 грн включно; з фізичними особами - у розмірі до 50 000 грн. включно.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб`єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежуються.

Як стверджується журналом реєстрації квитанцій за стоматологічні послуги КНП "Міська стоматологічна поліклініка" РМР за період з 23.08.2023 по 25.10.2023, інформація про оплату послуг позивачем - відсутня. При цьому, доказів оплати позивачем послуг ні під час звернення в суд з позовною заявою, ні під час судового розгляду, не надано.

За приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статі 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 3 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право на звернення до суду (право на захист у процесуальному розумінні) гарантується Конституцією та законами України, у тому числі статтями 15, 16 ЦК України та статтями 1, 3, 15 ЦПК України, і може бути реалізоване, зокрема, коли особа вважає, що її право порушено. У разі доведення в установленому законодавством порядку обставин, якими обґрунтовувалися вимоги, особа має суб`єктивне матеріальне право на їх задоволення.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Отже, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, саме вони є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень ст.4 ЦПК України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України в рішенні від 01.12.2004 року №18-рп/2004 дів визначення поняттю «охоронюваний законом інтерес», який вживається в ряді законів України, у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «право» (інтерес у вузькому розумінні цього слова), який розуміє як правовий феномен, що : а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д)означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглибленням в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Поняття «охоронюваний законом інтерес» у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права» має один і той же зміст.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватись (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване ст.55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Наведені положення не дозволяють скаржитись щодо законодавства або певних обставин абстрактно, лише тому, що заявник вважає начебто певні положення норм законодавства або обставини впливають на їх становище.

Не поширюють свою дію ці положення й на правові ситуації, що вимагають інших юрисдикційних (можливо позасудових) форм захисту від стверджувальних порушень прав чи інтересів.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Вказаною нормою матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також, у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свобод чи інтересів інших осіб або державні та суспільні інтереси. Відтак суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або ос порені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Як неодноразово звертав увагу Верховний Суд, відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

У постанові ВП ВС від 02.02.2021 №925/642/19 зроблені такі висновки: порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити реалізувати своє право повністю або частково. При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюється судом у кожній конкретній справі за результатом розгляду позову.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду і змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулась особа, так і вид характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідками.

Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 05.06.2018 №338/180/17; від 11.09.2018 року №905/1926/16; від 30.01.2019 року №569/17272/15-ц; від 11.09.2019 року №487/10132/14-ц; від 16.06.2020 року №145/2047/16-ц.

Розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню.

Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 року №916/1415/19.

Враховуючи те, що позивачем не надано доказів доказів отримання платних послуг у КНП «Міська стоматологічна поліклініка» РМР, а відтак між сторонами відсутні правовідносини, на які поширюється наказ від 21.08.2023 № 356-0Д (№ 356) «Про порядок надання платних послуг у КНП «Міська стоматологічна поліклініка» РМР». Крім того, у позовній заяві позивачем не обгрунтовано, які саме положення оспорюваного наказу обмежують права позивача, як споживача порівняно з правами, встановленими законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст. 76, ч. 1 ст. 77 та ст. 80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене вище, позивачем не доведено, які та чим саме порушені його права, не підтверджено позивачем й того, що дійсно існують певні перешкоди для реалізації ним особистих немайнових чи майнових прав, хоча судовому захисту підлягають лише порушені права, яких у даному випадку, судом не встановлено, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що вимоги позивача не підлягають задоволенню в повному обсязі, так як вони необґрунтовані та недоведені.

Керуючись ст. 4, 10, 12, 19, 81, 141, 247, 259, 263-265, 273, 352, 354-355 ЦПК України, суд

ВИРIШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства "Міська стоматологічна поліклініка" Рівненської міської ради про захист прав споживачів відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач: Комунальне некомерційне підприємство "Міська стоматологічна поліклініка" Рівненської міської ради (м.Рівне, вул. С.Крушельницької, 46, код ЄДРПОУ 01999980).

Повне судове рішення складене та підписане 01.04.2024.

Суддя Левчук О. В.