Ухвала

від 01.04.2024 по справі 753/5231/24

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/5231/24

провадження № 2/753/4815/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2024 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі судді Якусика О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про виділ частки домоволодіння,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в якому просить:

- виділити у власність ОСОБА_1 частину домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , що складається: веранда 2-1 площею 5,8 кв.м., коридор 2-2 площею 2,4 кв.м., санвузол 2-3 площею 2,7 кв.м., кухня 2-4 площею 7,8 кв.м., житлова кімната 2-5 площею 7,5 кв.м., житлова кімната 2-6 площею 16,9 кв.м. та господарських будівель і споруд: вбиральня літ. Д, частина огорожі № 2 довжиною 10,2 м, ворота з хвірткою № 3, огорожа № 4.

- припинити право спільної часткової власності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ) в частині виділеної у власність ОСОБА_1 частини домоволодіння.

Вимоги до форми, змісту та додатків до позовної заяви передбачені статтями 175 - 177 Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно з вимогами пункту 3 частини третьої статті 175 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Як визначено пунктом 9 частини першої стаття 176 ЦПК України, у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна.

Підпунктом а) пункту 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» визначено, що під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

В якості доказу дійсної вартості майна суду можуть бути подані звіт про оцінку майна або висновок суб`єкта оціночної діяльності відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Отже, документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності може бути звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»), експертний висновок, дані загальнодоступних джерел стосовно ринкової вартості майна (база оцінки ФДМУ).

Позивачем до позовної заяви не додано документів на підтвердження дійсної вартості нерухомого майна (частки майна).

Частиною 4 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».

Згідно із підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 вказаного Закону ставка судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру встановлена у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19, провадження № 12-36гс20, зазначено, що будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).

Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом необхідно розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці (відповідний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19, провадження № 12-36гс20).

Відповідно до частини третьої статті 364 ЦК України у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Таким чином, позовна вимога ОСОБА_1 про виділ у натурі частки з нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є вимогою майнового характеру, за пред`явлення якої Законом України «Про судовий збір» передбачено сплату судового збору, який визначається з урахуванням вартості спірного майна (його частки) (схожі за змістом висновки щодо майнового характеру вимоги про виділ майна викладені у постановах Верховного Суду у справах № 591/3750/20, № 495/1706/16-ц).

Позовна вимога припинити право спільної часткової власності на спірне майно є вимогою немайнового характеру.

Зміст позовної заяви та доданих до неї документів не дозволяє визначити ціну позову станом на день його подання, оскільки неможливо встановити дійсну вартість частки спірного нерухомого майна, яку позивач просить виділити йому у натурі зі спільної часткової власності.

Частиною другою статті 6 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

З урахуванням предмета позову, суд вважає за необхідне попередньо визначити розмір судового збору за вимогу майнового характеру у розмірі 5 650,15 гривень, що розрахований відповідно до ринкової вартості майна (частки майна) зазначеної у свідоцтві про право на спадщину за законом від 29 вересня 2022 року з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Відповідно до частин 1, 2 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху для усунення недоліків, а саме надання доказів сплати судового збору з майнових вимог у сумі 5 650,15 грн., надання документів на підтвердження дійсної вартості нерухомого майна (частки майна) та зазначення ціни позову.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до частини 3 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.

Керуючись ст. 175, 177, 185, 258, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про виділ частки домоволодіння залишити без руху.

2. Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Якусик