Ухвала

від 25.09.2024 по справі 753/5231/24

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/5231/24

провадження № 2/753/4815/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2024 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі судді Якусика О.В., за участю секретаря судового засідання Боклач А.Є., позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - адвоката Глухенького О.А., представника відповідача 3 - адвоката Козіна В.М., розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про виділ частки домоволодіння,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в якому просить:

- виділити у власність ОСОБА_1 частину домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , що складається: веранда 2-1 площею 5,8 кв.м., коридор 2-2 площею 2,4 кв.м., санвузол 2-3 площею 2,7 кв.м., кухня 2-4 площею 7,8 кв.м., житлова кімната 2-5 площею 7,5 кв.м., житлова кімната 2-6 площею 16,9 кв.м. та господарських будівель і споруд: вбиральня літ. Д, частина огорожі № 2 довжиною 10,2 м, ворота з хвірткою № 3, огорожа № 4.

- припинити право спільної часткової власності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ) в частині виділеної у власність ОСОБА_1 частини домоволодіння.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 березня 2024 року справу передано на розгляд судді Якусику О.В.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 01 квітня 2024 року позовну заяву залишено без руху.

12 квітня 2024 року від позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 23 квітня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 753/5231/24 за цим позовом за правилами загального позовного провадження, призначено у справі підготовче судове засідання 21 травня 2024 року.

У судове засідання 21 травня 2024 року відповідачі не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, заяв, клопотань не подавали.

21 травня 2024 року розгляд справи відкладено на 18 червня 2024 року.

11 червня 2024 року позивач подав додаткові письмові пояснення по суті спору.

12 червня 2024 року ОСОБА_4 подала до суду клопотання, в якому просила відкласти розгляд справи з метою підготовки відзиву на позовну заяву та повідомила про її перебування у відрядженні у період з 17 по 21 червня 2024 року.

18 червня 2024 року розгляд справи відкладено на 16 липня 2024 року.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 16 липня 2024 року закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 25 вересня 2024 року.

24 вересня 2024 року від ОСОБА_4 надійшло клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження, яке обґрунтоване тим, що ОСОБА_4 не мала можливості раніше скористатись послугами адвоката та надати обґрунтованого відзиву на позовну заяву, а також тим, що один з відповідачів помер.

У судовому засіданні 25 вересня 2024 року представник відповідача-3 підтримав клопотання та просив його задовольнити, представник позивача та позивач заперечували проти задоволення клопотання.

Розглянувши у судовому засіданні клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження, заслухавши пояснення учасників справи, суд дійшов таких висновків.

Як визначено статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

У пунктах 2, 4,5, 6, 7 частини другої статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов`язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Як визначено частиною першою статті 189 ЦПК України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті (частина друга статті 200 ЦПК України).

Мотивуючи необхідність повернення до стадії підготовчого провадження, відповідач-3 посилається на те, що один з відповідачів помер.

Цивільним процесуальним кодексом України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 902/271/18, від 16 лютого 2021 року у справі №922/2115/19, в ухвалі від 22 червня 2021 року у справі № 923/525/20, постанові від 16 грудня 2021 року у справі № 910/7103/21, постанові від 05 жовтня 2022 року у справі № 204/6085/20 виклав висновок, що суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі № 234/11607/20 також викладено висновок, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За змістом ст. 197 ЦПК України у підготовчому судовому засіданні суд вирішує важливі питання, з`ясування яких повинні передувати розгляду справи по суті у відкритому судовому засіданні та без вирішення яких можуть бути порушенні права учасників справи.

Приписи ЦПК України не містять заборони щодо повернення до стадії підготовчого провадження у разі наявності ухвали про його закриття.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи. Право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження.

За змістом статей 51, 175 ЦПК України на позивача покладений обов`язок визначати відповідача у справі. При цьому суд при розгляді справи має виходити із складу осіб, зокрема відповідачів, які залучені до участі у справі позивачем.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача.

Відповідно до статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала.

Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

У цій справі позивач звернувся з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про виділ частки домоволодіння.

З наданої відповідачем-3 копії свідоцтва про смерть слідує, що відповідач-1 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказана обставина не була відома сторнам та суду на стадії підготовчого провадження.

Отже, очевидним є те, що рішення у цій справі у випадку задоволення позову неможливо буде виконати щодо сторони відповідача-1, який помер, і таке рішення зачіпатиме інтереси спадкоємців відповідача-1, які не були залучені до участі у справі.

Враховуючи вказані обставини, суд вважає вагомими підстави для повернення до стадії підготовчого провадження для вчинення процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на цій стадії, з метою остаточного визначення предмета спору, характеру спірних правовідносин, суб`єктного складу учасників справи.

На думку суду повернення до стадії підготовчого провадження сприятиме забезпеченню всебічності, повноти та об`єктивності вирішення спору, що відповідає завданням цивільного судочинства

З огляду на викладене суд дійшов висновку про повернення до стадії підготовчого провадження у справі, продовживши розгляд справи із вказаної стадії процесу.

У судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про витребування у Шістнадцятої київської державної нотаріальної контори відомості із спадкового реєстру щодо спадкової справи, відкритої після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Клопотання обґрунтоване тим, що вказані докази мають значення для повного та всебічного розгляду справи, які самостійно отримати позивач не може.

Відповідно до частини 1 статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах 2 та 3 статті 83 цього Кодексу.

Як визначено частинами 1, 2 статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Частиною 5 статті 12 ЦПК України встановлено, що суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Розглянувши клопотання позивача, з метою забезпечення реалізації позивачем процесуальних прав, пов`язаних з доказуванням обставин, на які він посилається в обґрунтування своїх позовних вимог, суд дійшов висновку про задоволення клопотання позивача про витребування документів.

Керуючись статтями 2, 43, 49, 83, 84, 189, 258, 260, 261, 263, 274-279, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання відповідача ОСОБА_4 про повернення до стадії підготовчого провадження у справі № 753/5231/24 задовольнити.

2. Повернутися до стадії підготовчого провадження у справі № 753/5231/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про виділ частки домоволодіння.

3. Задовольнити клопотання позивача про витребування доказів.

4. Витребувати у Шістнадцятої київської державної нотаріальної контори (код ЄДРПОУ 39121983, м. Київ, Харківське шосе, буд. 172) відомості із спадкового реєстру щодо спадкової справи, відкритої після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зобов`язати Шістнадцяту київську державну нотаріальну конторунадіслати витребувані судом докази на адресу Дарницького районного суду міста Києва (місто Київ, вулиця О. Кошиця, 5-А) протягом десяти робочих днів з дня отримання ухвали суду.

У разі неможливості подати витребувані докази або неможливості подати такі докази у встановлені строки - повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

Попередити Шістнадцяту київську державну нотаріальну контору, що відповідно до ч. 8 ст. 84 ЦПК України у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

5. Відкласти підготовче засідання на 12 листопада 2024 року на 10:00 год. Засідання відбудеться в приміщенні Дарницького районного суду міста Києва за адресою: місто Київ, вулиця О. Кошиця, 5-А, каб. № 119.

6. Копію даної ухвали надіслати учасникам справі.

7. Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://dr.ki.court.gov.ua.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає

Суддя О.В. Якусик