Ухвала

від 01.04.2024 по справі 140/35457/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

01 квітня 2024 рокуЛуцькСправа № 140/35457/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О. О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу містобудування та архітектури Горохівської міської ради, Горохівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Відділу містобудування та архітектури Горохівської міської ради (далі Відповідач-1), Горохівської міської ради (далі відповідач-2) про визнання протиправним та скасування рішення Відділу містобудування та архітектури Горохівської міської ради про відмову щодо продовження паспорта прив`язки розміщення тимчасової споруди для проведення підприємницької діяльності в АДРЕСА_1 (район автостанції) на підставі рішення Горохівської міської ради від 15.09.2020 №44-29/2020 Про закріплення територій для проведення благоустрою за гр. ОСОБА_2 ; зобов`язання Відділ містобудування та архітектури Горохівської міської ради продовжити паспорт прив`язки розміщення тимчасової споруди для проведення підприємницької діяльності в АДРЕСА_1 (район автостанції); визнання протиправним та скасування рішення Горохівської міської ради від 15.09.2020 №44-29/2020 «Про закріплення територій для проведення благоустрою за гр. ОСОБА_2 ».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач ОСОБА_1 є власником тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності по АДРЕСА_1 , де здійснює підприємницьку діяльність її чоловік ОСОБА_3 . На вказану тимчасову споруду 09.06.2020 було видано та зареєстровано паспорт прив`язки № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 з терміном дії до 09.12.2020, в подальшому у грудні 2020 року паспорт прив`язки було продовжено до 09.12.2023. У зв`язку із закінченням строку дії паспорта прив`язки позивачем 08.11.2023 до відповідач-1 подано заяву про продовження строку дії паспорту прив`язки. Однак у відповідь на вказану заяву Відділ містобудування та архітектури Горохівської міської ради відмовив у видачі вищевказаного паспорта прив`язки на підставі рішення Горохівської міської ради від 15.09.2020 №44-29/2020 «Про закріплення територій для проведення благоустрою за гр. ОСОБА_2 ».

Позивач та її представник вважають, що зазначені підстави для відмови у продовженні дії паспорту прив`язки тимчасової споруди є протиправними, а рішення Горохівської міської рада Горохівського району Волинської області від 15.09.2020 44-29/2020 «Про закріплення території для проведення благоустрою за гр. Мартиновою» є незаконним і прийняте з порушенням чинного законодавства, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 01.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в даній справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

У відзивах на позовну заяву відповідачі позовних вимог не визнали. В обґрунтування такої позиції зазначили, що Відділ містобудування та архітектури Горохівської міської ради правомірно відмовив позивачу у продовженні паспорту прив`язки розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності за вищевказаною адресою з огляду на чинність рішення Горохівської міської ради від 15.09.2020 № 44-29/2020 «Про закріплення території для проведення благоустрою за гр. ОСОБА_2 ». Зважаючи на наявність вказаного рішення міської ради, що носить зобов`язальний характер, у відповідач-1 не було законних підстав для задоволення вимог позивача. Пункт 3 даного рішення визначає, що враховуючи, що на даний час на вищезгаданій території знаходиться тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності, встановлена гр. ОСОБА_1 , гр. ОСОБА_2 приступити до проведення благоустрою після закінчення терміну дії паспорту прив`язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності, виданого гр. ОСОБА_1 . Дане рішення міської ради відповідає вимогам чинного законодавства України, позивачем не наведено жодних аргументів відносно його протиправності, а Горохівська міська рада як орган місцевого самоврядування має законне право розпоряджатися землями комунальної власності, якою є земельна ділянка, де розміщено тимчасову споруду ОСОБА_1 . Також зазначили, що позивач станом на даний час самовільно використовує земельну ділянку, де знаходиться належна їй тимчасова споруда, не сплачуючи при цьому жодних платежів (плата за землю тощо), у зв`язку з чим наносяться збитки Горохівській міській територіальній громаді. З урахуванням наведеного просили у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 29.02.2024 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , третя особа).

У поясненнях щодо позову ОСОБА_2 зазначила, що 17.10.2023 начальником Відділу містобудування та архітектури Горохівської міської ради їй видано та зареєстровано за № 89 паспорт прив`язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності по АДРЕСА_1 . Зі Схеми розміщення тимчасової споруди замовника вбачається, що ОСОБА_2 має законне право розміщувати тимчасову споруду для провадження підприємницької діяльності на даній земельній ділянці, на яку претендує позивач та на яку просить продовжити паспорт прив`язки. Станом на даний час позивач самовільно використовує земельну ділянку, на яку їй видано паспорт прив`язки тимчасової споруди та підтверджено рішенням Горохівської міської ради від 15.09.2020 № 44-29/2020 «Про закріплення території для проведення благоустрою за гр. ОСОБА_2 ». З урахуванням наведеного зазначає, що оскільки позивач оспорює правомірність рішення Горохівської міської ради, що впливає на її права та інтереси, тому між нею та ОСОБА_1 існує спір про право, у зв`язку з чим просить закрити провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України.

Ухвалами Волинського окружного адміністративного суду від 21.03.2024 у задоволенні клопотань позивача про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін та представника позивача про витребування доказів відмовлено.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про наявність правових та фактичних підстав для закриття провадження у справі з огляду на таке.

Судом встановлено, що 09.06.2020 сектором містобудування та архітектури Горохівської райдержадміністрації видано ОСОБА_1 паспорт прив`язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності по АДРЕСА_1 , зареєстровано за реєстраційним №7. Паспорт прив`язки дійсний до 09.12.2020, в подальшому паспорт прив`язки продовжено до 09.12.2023.

Не є спірною та обставина, що 08.11.2023 позивач ОСОБА_1 звернулася до відповідача-1 із заявою щодо продовження паспорта прив`язки розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності в АДРЕСА_1 (район автостанції).

На вказану заяву Відділ містобудування та архітектури Горохівської міської ради листом від 23.11.2023 №Д-15 відмовив ОСОБА_1 у видачі вищевказаного паспорта прив`язки на підставі рішення Горохівської міської ради від 15.09.2020 №44-29/2020 «Про закріплення територій для проведення благоустрою за гр. ОСОБА_2 ».

Одночасно позивачу було надіслано рішення Горохівської міської ради від 15.09.2020 №44-29/2020 «Про закріплення територій для проведення благоустрою за гр. ОСОБА_2 ».

Так, рішенням Горохівської міської ради від 15.09.2020 №44-29/2020 «Про закріплення територій для проведення благоустрою за гр. ОСОБА_2 », яке позивач у даній справі оскаржує та яке фактично стало підставою для відмови ОСОБА_1 у видачі (продовженні) вищевказаного паспорта прив`язки, міська рада вирішила:

«1. З метою впорядкування території та покращення естетичного вигляду міста, закріпити за гр. ОСОБА_2 земельну ділянку орієнтовною площею 60 кв.м. по АДРЕСА_1 (межує із земельною ділянкою з кадастровим номером 0720810100:01:003:0310 по АДРЕСА_2 , що перебуває у власності гр. ОСОБА_2 ) для проведення благоустрою прилеглої території.

2. Роботи з благоустрою провести за рахунок власника прилеглої земельної ділянки з кадастровим номером 0720810100:01:003:0310 по АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 .

3. Враховуючи те, що на даний час на вище згаданій території знаходиться тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності, встановлена гр. ОСОБА_1 , гр. ОСОБА_2 приступити до проведення благоустрою після закінчення терміну дії паспорту прив`язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності, виданого гр. ОСОБА_1 ».

Також судом встановлено, що 17.10.2023 начальником Відділу містобудування та архітектури головним архітектором Горохівської міської ради Федонюк Р. видано третій особі ОСОБА_2 паспорт прив`язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності по АДРЕСА_1 , зареєстровано за реєстраційним №89, паспорт прив`язки дійсний до 17.04.2024.

З урахуванням встановлених вище обставин суд дійшов висновку, що вказаний спір не може бути розглянуто за правилами адміністративного судочинства, виходячи з такого.

Згідно зістаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04.11.1950 (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.07.2006 у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказав, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з … питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів …». Суд дійшов висновку, що національний суд не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом, і, таким чином, не міг вважатися судом, «встановленим законом».

Відповідно до частини першої статті 2 КАС Українизавданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пунктами 1, 2 частини першоїстатті 4 КАС Україниадміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

При цьому, пунктом 7 частини першоїстатті 4 КАС Українивстановлено, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

За приписами пункту 1 частини першоїстатті 19 КАС Україниюрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом із тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 283/1721/15-а.

Зі змісту позовної заяви та матеріалів справи слідує, що в даних спірних відносинах підставою для звернення до суду з цим позовом стала незгода ОСОБА_1 із рішенням Відділу містобудування та архітектури Горохівської міської ради про відмову щодо продовження паспорта прив`язки розміщення тимчасової споруди для проведення підприємницької діяльності в АДРЕСА_1 (район автостанції) на підставі рішення Горохівської міської ради від 15.09.2020 №44-29/2020 «Про закріплення територій для проведення благоустрою за гр. ОСОБА_2 » та із прийнятим Горохівською міською радою рішенням від 15.09.2020 44-29/2020 «Про закріплення території для проведення благоустрою за гр. ОСОБА_2 ». При цьому позивач зазначає, що оскаржуваними у даній справі рішеннями відповідачів порушено її права як власника тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності по АДРЕСА_1 , на яку їй було видано паспорт прив`язки тимчасової споруди від 09.06.2020 за № 7 та яка тривалий час розміщується за вказаною адресою і правомірно використовувалася за призначенням, а оскаржувані рішення відповідачів призвели до негативних наслідків для неї, які полягають у можливості демонтажу належної її споруди та неможливості її розміщення за відповідною адресою.

Також матеріалами справи підтверджено, що 17.10.2023 начальником Відділу містобудування та архітектури головним архітектором Горохівської міської ради Федонюк Р. видано третій особі ОСОБА_2 паспорт прив`язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності по АДРЕСА_1 , зареєстровано за реєстраційним №89, паспорт прив`язки дійсний до 17.04.2024.

З урахуванням наведеного, суд приходить висновку, що скасування рішення Горохівської міської ради від 15.09.2020 №44-29/2020 «Про закріплення територій для проведення благоустрою за гр. ОСОБА_2 », яке фактично стало підставою для відмови ОСОБА_1 у продовженні паспорта прив`язки розміщення тимчасової споруди для проведення підприємницької діяльності в АДРЕСА_1 (район автостанції) безпосередньо впливатиме на права та законні інтереси третьої особи ОСОБА_2 .

Отже, в даному випадку існує спір про право на розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності по вул. Луцька в м. Горохів Волинської області, що унеможливлює розгляд цієї справи за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно достатті 15 Цивільного кодексу України(далі ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини другоїстатті 16 ЦК Українидо способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання права; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно з частиною першоюстатті 21 ЦК Українисуд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Таким чином, визнання незаконними рішень суб`єкта владних повноважень може бути способом захисту цивільного права або інтересу.

Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Враховуючи наведені вище нормативні положення, не є публічно-правовим спір між суб`єктом владних повноважень та суб`єктом приватного права - фізичною чи юридичною особою, у якому управлінські дії суб`єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної чи юридичної особи. У такому випадку - це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб`єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.

За таких обставин, враховуючи що спір між учасниками у цій справі пов`язаний із захистом цивільних прав, незважаючи на участь у спорі суб`єктів владних повноважень, суд дійшов висновку про те, що цей спір не є публічно-правовим, а враховуючи суб`єктний склад учасників справи має вирішуватися судами за правиламиЦПК України.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи суд дійшов висновку, що провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу містобудування та архітектури Горохівської міської ради, Горохівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії необхідно закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України з одночасним роз`ясненням позивачу, що розгляд цієї справи має здійснюватися місцевим загальним судом в порядку цивільного судочинства.

Керуючись пунктом 1 частини першої статті 238, статтями 248, 256, 294, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу містобудування та архітектури Горохівської міської ради, Горохівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Роз`яснити позивачу, що справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя О. О. Андрусенко