Рішення

від 01.04.2024 по справі 240/14234/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2024 року м. Житомир справа № 240/14234/23

категорія 105000000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Липи В.А.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Звягельського відділу державної виконавчої служби у Звягельському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить винести рішення, яким визнати бездіяльність Звягельського відділу державної виконавчої служби у Звягельському районі Житомирської області, Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції України м. Київ протиправною та зобов`язати Звягельський відділ державної виконавчої служби зняти арешт накладений на його майно.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що наявність арешту, накладеного в межах виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №285/914/13 виданого 21.10.2013 про конфіскацію 1/2 частини особистого майна, порушує його право як власника такого майна, адже позбавлений можливості вільно розпоряджатися своєю власністю. Відповідачем прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», однак, не знято арешт з майна позивача та відмовлено усувати таке порушення прав позивача, чим допустив протиправну бездіяльність.

Ухвалою суду від 02 червня 2023 року відмовлено ОСОБА_1 у відкритті провадження в адміністративній справі за його позовом до Звягельського відділу державної виконавчої служби у Звягельському районі Житомирської області, Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції України м. Київ про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.09.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Вирішено ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 02 червня 2023 року скасувати. Справу направити до Житомирського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Після надходження справи до Житомирського окружного адміністративного суду, позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.

В подальшому, після усунення недоліків позовної заяви, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач до суду направив відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Стверджує, що у відділі ДВС відсутні підстави для зняття арешту з майна належного ОСОБА_1 .

Відповідно до норм ст.ст. 257, 262 КАС України дана адміністративна справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Розглянувши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.

Згідно даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень та Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень вбачається, що у Звягельському відділі державної виконавчої служби у Звягельському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (станом на час примусового виконання Новоград-Волинський міськрайонний ВДВС ГТУЮ у Житомирській області) перебувало на виконанні виконавче провадження №44749265 з примусового виконання виконавчого листа №285/914/13, виданого Новоград-Волинським міськрайонним судом Житомирської області 21.10.2013, про конфіскацію 1/2 частини особистого майна належного ОСОБА_1 на користь Держави.

Постановою заступника начальника Новоград-Волинського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Житомирській області Корнійчук В.В. від 06.04.2018 в межах даного виконавчого провадження винесено постанову про закінчення виконавчого провадження згідно з п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до змісту вказаної постанови від 06.04.2018, то як встановлено заступником начальника відділу ДВС рішення суду виконано в повному обсязі, а саме державним виконавцем було описано та арештовано майно боржника:1/2 від 1/4 частини житлового будинку,1/2 від 1/4 частини земельної ділянки, 1/2 від 1/4 частини земельної ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та 1/2 частини земельної ділянки загальною площею 0,2670 га, що розташована за адресою: с. Гірки, Новоград-Волинський район, Житомирська область та передано на реалізацію. Відповідно до ст.61 Закону України "Про виконавче провадження" проведено двічі переоцінку майна, у зв`язку з відсутністю покупців майно не продано. Та відповідно до постанови КМУ від 11.07.2002р. №985 не реалізоване майно розміщено на сайті ДП "СЕТАМ" щодо безоплатної передачі конфіскованого майна за рішенням суду. Рішеннями про безоплатну передачу конфіскованого майна від 25.07.2017року та 06.04.2018 року дане майно не передане благодійній організації, відмовлено в передачі майна.

Позивачем подано до відповідача заяву від 13.01.2023 щодо зняття арешту з майна.

Листом від 20.02.2023 №23.23/2023/11487 відповідач повідомив, що у відділі ДВС відсутні підстави для зняття арешту майна боржника ОСОБА_1 .

Позивач зазначив, що відповідачем його було проінформовано про можливість зняття арешту за рішенням суду, у зв`язку з чим він і звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VІІІ).

Згідно зі статтею 1 Закону №1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно частинами 1, 2 статті 13 Закону №1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.

Частиною 4 статті 13 Закону №1404-VIII передбачено, що опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п`ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна.

Згідно частини 1 статті 52 Закону №1404-VIII визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Відповідно до частини 1 статті 57 Закону №1404-VIII арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, зокрема, винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

З матеріалів справи вбачається, що вироком Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 03.10.2013 у справі №285/914/13-к (провадження №1-0285/43/13) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України і призначено йому покарання з застосуванням ст.69 КК України до основного покарання шість місяців арешту з з конфіскацією 1/2 частини особистого його майна.

Питання про конфіскацію майна вирішується у порядку, встановленому КПК України та Кримінально-виконавчим кодексом Украйни (далі - КВК України).

Згідно з частиною 2 статті 52 Кримінального кодексу України (далі - КК України) додатковим покараннями є, зокрема, конфіскація майна.

Покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна яке є власністю засудженого (ч.1 статті 59 КК України).

Статтею 48 КВК України передбачено, суд, який постановив вирок, що передбачає як додаткове покарання конфіскацію майна, після набрання ним законної сили надсилає виконавчий лист, копію опису майна і копію вироку для виконання Державній виконавчій службі про що сповіщає відповідну фінансову установу. У разі відсутності у справі опису майна засудженого надсилається довідка про те, що опису майна не проводилося. Виконання покарання у виді конфіскації майна здійснюється Державною виконавчою службою за місцезнаходженням майна відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Конфіскації підлягає майно, що є у власності засудженого. Спори, пов`язані з конфіскацією майна, вирішуються в порядку, встановленому законом (ч.1, ч.3 статті 49 КВК України).

Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.

Відповідно до частини 1 статті 62 Закону №1404-VIII виконання рішень про конфіскацію майна здійснюється органами державної виконавчої служби в порядку, встановленому цим Законом.

Новоград-Волинським міськрайонним судом Житомирської області видано 21.10.2013 виконавчий лист №285/914/13 про конфіскацію 1/2 особистого майна ОСОБА_1 на користь Держави та надіслано його до Новоград-Волинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, підставою виникнення обтяження (№10067295 від 17.06.2015) відносно майна ОСОБА_1 зазначена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер:44749265, видана 13.02.2015, видавник ОСОБА_2 , Відділ державної виконавчої служби Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції, Житомирська область.

06.04.2018 заступником начальника відділу винесено постанову про закінчення виконавчого провадження згідно з п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 39 Закону №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі: фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Частиною 1 статті 40 Закону №1404-VIII передбачено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна (ч.2 статті 40 Закону №1404-VIII).

Таким чином, з вищенаведеного слідує, що у разі закінчення виконавчого провадження, державний виконавець відповідно до імперативних вимог ч.1 ст.40 Закону №1404-VIII зобов`язаний зняти арешт, накладений на майно (кошти) боржника, виключити відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників та скасувати інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення.

Однак, у матеріалах справи відсутні докази про вчинення таких дій (зняття арешту, накладеного на майно боржника, виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників) державним виконавцем при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження від 06.04.2018.

Крім того, в матеріалах справи відсутні відомості з Державного реєстру речових прав, про нечинність або скасування запису про обтяження №10067295 від 17.06.2015.

Згідно з вимогами ч. ч. 4, 5 статті 59 Закону №1404-VIII підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення цього Закону.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

З матеріалів справи, а саме з відзиву та листа відповідача від 20.02.2023 №23.23/2023/11487, судом встановлено, що виконавче провадження №44749265, відкрите за виконавчим листом №285/914/13, виданим Новоград-Волинським міськрайонним судом Житомирської області 21.10.2013, про конфіскацію 1/2 частини особистого майна належного ОСОБА_1 знищено, з огляду на закінчення строку зберігання.

Враховуючи вказані обставини, у матеріалах справи відсутні правові підстави для продовження дії арешту майна позивача.

Таким чином, оскільки у матеріалах справи відсутні належні докази необхідності існування станом на час розгляду справи накладеного на майно позивача арешту постановою від 13.02.2015 ВП №44749265, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо незняття арешту з майна, яке належить на праві власності позивача, накладеного постановою про арешт майна боржника державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції від 13.02.2015 в межах виконавчого провадження №44749265 та зобов`язання вчинити дії по зняттю арешту з майна позивача.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності своєї бездіяльності.

З огляду на встановлені обставин, суд, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, дійшов висновку про задоволення позову повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України на користь позивача підлягають стягненню здійсненні ним судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 250, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до Звягельського відділу державної виконавчої служби у Звягельському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) (вул. Київська, буд.9, м.Звягель,Житомирська область,11701. РНОКПП/ЄДРПОУ: 34649013) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Звягельського відділу державної виконавчої служби у Звягельському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) щодо невчинення дій по зняттю арешту з 1/2 майна, яке належить на праві власності ОСОБА_1 , що накладений в межах виконавчого провадження №44749265.

Зобов`язати Звягельський відділ державної виконавчої служби у Звягельському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) вчинити дії щодо зняття арешту з 1/2 майна, яке належить на праві власності ОСОБА_1 , накладеного в межах виконавчого провадження №44749265.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Звягельського відділу державної виконавчої служби у Звягельському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) сплачений судовий збір в сумі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення за правилами, встановленими статтями 287, 296-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Липа