Рішення

від 01.04.2024 по справі 300/3597/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2024 р. справа № 300/3597/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Біньковської Н.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківського обласного центру зайнятості про визнання протиправними відповіді від 08.02.2023, наказів №24-оп, №25-оп від 01.03.2023 та зобов`язання до вчинення дій,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Івано-Франківського обласного центру зайнятості, відповідно до змісту якого просить: визнати протиправною відповідь про ненадання матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та матеріальної допомоги на оздоровлення від 08 лютого 2023 року щодо заяв від 27 січня 2023 року; визнати накази від 01 березня 2023 року № 24-оп «Про надання матеріальної допомоги» та від 01 березня 2023 року № 25-оп «Про надання матеріальної допомоги» протиправними в частині нарахування розміру матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та матеріальної допомоги на оздоровлення; зобов`язати здійснити перерахунок матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань з урахуванням середньої заробітної плати за листопад-грудень 2022 року; зобов`язати виплатити матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань з урахуванням середньої заробітної плати за листопад-грудень 2022 року; зобов`язати здійснити перерахунок матеріальної допомоги на оздоровлення з урахуванням середньої заробітної плати за листопад-грудень 2022 року; зобов`язати виплатити матеріальну допомогу на оздоровлення з урахуванням середньої заробітної плати за листопад-грудень 2022 року.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем незаконно відмовлено в отриманні матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та матеріальної допомоги на оздоровлення згідно з листом від 08.02.2023. Івано-Франківським обласним центром зайнятості було порушено трудові та майнові права. Тільки після подання заяви вдруге вимоги позивача були задоволені. Відповідач виходив з середньої заробітної плати за січень-лютий 2023 року. Вважає, що розмір грошового забезпечення, яке мало бути надано у випадку проведення розрахунків при задоволенні відповідачем заяви від 21.01.2023 складало б близько 62726 грн. Середня заробітна плата позивача за листопад-грудень 2022 року становила 31363 грн. В сукупності виплат матеріальної допомоги позивач мав би отримати 62726 грн., проте фактично йому нараховано 37200 грн. Просить позов задовольнити.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Івано-Франківський обласний центр зайнятості скористався правом подання відзиву на позовну заяву, в якому стосовно заявлених позовних вимог заперечує. Зазначає, що матеріальні допомоги для вирішення соціально-побутових питань та допомога для оздоровлення можуть бути надані лише за наявності коштів фонду оплати праці. Відповідь від 08.02.2023 №362-07.1/30-23 ОСОБА_1 щодо відсутності у тимчасовому кошторисі видатків на І квартал 2023 року Івано-Франківського обласного центру зайнятості видатків на виплату матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та матеріальної допомоги на оздоровлення є правомірною, оскільки до 20.02.2023 (день отримання обласним центром зайнятості кошторису видатків на 2023 рік) у відповідача не було правових підстав розглядати заяви про надання позивачу матеріальної допомоги на оздоровлення, а накази обласного центру зайнятості від 01.03.2023 №24-оп і №25-оп видані без порушення встановлених ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» термінів. Відповідно до Постанови №100 розрахунковим періодом для обчислення середньої заробітної плати є останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата. Подія, з якою відбулись відповідні виплати матеріальних допомог для вирішення соціально-побутових питань та на оздоровлення відбулась 01.03.2023, тобто з дня видачі обласним центром зайнятості наказів від 01.03.2023 № 25-оп «Про надання матеріальної допомоги» та від 01.03.2023 № 24-оп «Про надання матеріальної допомоги». В наказах обласного центру зайнятості від 01.03.2023 № 25-оп «Про надання матеріальної допомоги» та від 01.03.2023 № 24-оп «Про надання матеріальної допомоги» чітко зазначено, що директору Тлумацької районної філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та матеріальна допомога для оздоровлення надається в розмірі середньомісячної заробітної плати, без визначення конкретної суми. Відповідач зазначає, що нормами чинного законодавства України, зокрема, Бюджетним кодексом України, Положенням про Державну службу зайнятості, наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 26.02.2023 № 396 «Про умови оплати праці працівників Державної служби зайнятості», не передбачено взаємозв`язку щодо одночасного надання відпустки та матеріальних допомог для вирішення соціально-побутових питань та на оздоровлення. Просить в задоволенні позову відмовити (а.с.48).

Стосовно клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні із викликом сторін, суд зазначає, що враховуючи зміст заявлених до відповідачів позовних вимог, обсяг та зміст доказів у справі, суть спору, суд вважає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі не вимагає проведення судового засідання, а відтак, у відповідності до ч.6 ст.262 КАС України, клопотання про розгляд справи з викликом сторін суд залишає без задоволення.

У відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в справі матеріалами.

ОСОБА_1 обіймав посаду директора Тлумацької районної філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості до 02.05.2023.

27.01.2023 позивач звернувся до відповідача із заявами про надання матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань (а.с.57-58).

Івано-Франківський обласний центр зайнятості листом від 08.02.2023 за №362-07.1/30-23 повідомив позивача про те, що в тимчасовому кошторисі видатків на І квартал 2023 року Івано-Франківського обласного центру зайнятості, затвердженому Державним центром зайнятості 29.12.2022, кошти на виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та матеріальної допомоги на оздоровлення не передбачено (а.с.59).

Наказом Івано-Франківського обласного центру зайнятості від 01.02.2023 №10-в «Про надання відпустки» ОСОБА_1 надано залишок щорічної основної відпустки за період роботи з 07.08.2021 по 06.08.2022 тривалістю 10 календарних днів з 20.02.2023 по 01.03.2023, частину щорічної основної відпустки за період роботи з 07.08.2022 по 06.08.2023 тривалістю 12 календарних днів з 02.03.2023 по 13.03.2023, щорічну додаткову відпустку за ненормований робочий день за період роботи з 07.08.2021 по 06.08.2022 тривалістю 07 календарних днів з 14.03.2023 по 20.03.2023 та щорічну додаткову відпустку за ненормований робочий день за період роботи з 07.08.2022 по 06.08.2023 тривалістю 03 календарні дні з 21.03.2023 по 23.03.2023 (а.с.15).

21.02.2023 позивач звернувся до відповідача із заявами про надання матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань (а.с.62-63).

Наказом Івано-Франківського обласного центру зайнятості від 01.03.2023 за №24-оп «Про надання матеріальної допомоги» ОСОБА_1 надано матеріальну допомогу для оздоровлення в розмірі середньомісячної заробітної плати (а.с.60).

Наказом Івано-Франківського обласного центру зайнятості від 01.03.2023 за №25-оп «Про надання матеріальної допомоги» ОСОБА_1 надано матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань в розмірі середньомісячної заробітної плати (а.с.61).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 116 Кодексу законів про працю України (надалі також - КЗпП України) передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Зі змісту статті 2 Закону України «Про оплату праці» слідує, що в структуру заробітної плати входить основна заробітна плата, додаткова заробітна плата та інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

За змістом пунктів 1, 2, 4, 7 розділу І Положення Про державну службу зайнятості, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 16.12.2020 № 2663 (надалі також Положення №2663, в редакції, чинній на момент спірних правовідносин), Державна служба зайнятості (далі - Служба) є централізованою системою державних установ, діяльність якої спрямовується та координується Міністерством економіки України (далі - Мінекономіки). Служба складається з Державного центру зайнятості, міжрегіональних, регіональних центрів зайнятості та їх філій, Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України, закладів професійної (професійно-технічної) освіти Державної служби зайнятості, інших закладів освіти Державної служби зайнятості (далі - заклади освіти Служби), а також підприємств, установ, організацій, утворених Службою.

Структура та гранична чисельність працівників Служби, а також видатки на адміністративно-господарські витрати Служби погоджуються Мінекономіки та затверджуються директором Державного центру зайнятості.

Умови оплати праці працівників Державного центру зайнятості, міжрегіональних, регіональних центрів зайнятості та їх філій визначаються наказами Мінекономіки.

Згідно з п. 1 розділу ІV вказаного Положення міжрегіональні, регіональні центри зайнятості є неприбутковими державними установами, що належать до сфери управління Мінекономіки, та є підзвітними Державному центру зайнятості. Міжрегіональні, регіональні центри зайнятості діють відповідно до положень, що затверджуються Мінекономіки.

За змістом підпункту 3 пункту 2 наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України «Про умови оплати праці працівників Державної служби зайнятості» від 26.02.2021 № 396 (надалі також Наказ №396) надано право директору Державного центру зайнятості, керівникам регіональних та базових центрів зайнятості в межах затвердженого фонду оплати праці надавати працівникам матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення в розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника.

Відповідно до пункту 30 статті 2 Бюджетного кодексу України кошторис - основний плановий фінансовий документ бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов`язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень.

За змістом частини 1 статті 51 Бюджетного кодексу України керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських, співробітників Служби судової охорони та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах бюджетних асигнувань на заробітну плату (грошове забезпечення), затверджених для бюджетних установ у кошторисах.

Згідно частин 1, 12 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Усі бюджетні призначення втрачають чинність після закінчення бюджетного періоду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до абзаців 5 - 7 підпункту 7 пункту 11 розділу ІІІ Положення №2663 директор Державного центру зайнятості, зокрема, затверджує штатний розпис Державного центру зайнятості (відповідно до організаційної структури, погодженої Мінекономіки) та його кошторис видатків; кошторис видатків Фонду відповідно до затвердженого бюджету Фонду; якщо до початку нового бюджетного періоду не затверджено річний бюджет Фонду, затверджує тимчасовий кошторис видатків Фонду (який не містить капітальних видатків, крім таких, що пов`язані з виконанням рішень про стягнення коштів Фонду, прийнятих судами та іншими державними органами, які відповідно до законодавства мають право приймати такі рішення, із надзвичайними ситуаціями, роботами з ліквідації наслідків стихійних явищ та аварій), щомісячний обсяг яких не може перевищувати 1/12 обсягу видатків, затверджених кошторисом видатків Фонду на попередній рік, крім видатків на виплату матеріального забезпечення та надання соціальних послуг, заробітну плату, нарахування на оплату праці, оплату комунальних послуг та енергоносіїв, сплату податків (зборів, обов`язкових платежів); за погодженням з Мінекономіки - організаційну структуру, граничну чисельність міжрегіональних та регіональних центрів зайнятості.

Згідно підпункту 3.4.5.3, 3.4.5.4 пункту 3.4.5 Колективного договору між адміністрацією Івано-Франківського обласного центру зайнятості та профспілковим комітетом первинної профспілкової організації Івано-Франківського обласного центру зайнятості на 2019-2022 роки (зі мінами внесеними 09.04.2021 і 30.04.2021, надалі також Колективний договір), Адміністрація має право надавати допомогу для вирішення соціально-побутових питань та для оздоровлення працівникам, які відпрацювали в державній службі зайнятості не менше, ніж півроку, у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника, в межах затвердженого фонду оплати праці на рік.

Судом встановлено, що позивач 27.01.2023 звернувся до відповідача із заявами про надання матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань.

Івано-Франківський обласний центр зайнятості листом від 08.02.2023 за №362-07.1/30-23 повідомив позивача про те, що в тимчасовому кошторисі видатків на І квартал 2023 року Івано-Франківського обласного центру зайнятості, затвердженому Державним центром зайнятості 29.12.2022, кошти на виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та матеріальної допомоги на оздоровлення не передбачено.

У період з 20.02.2023 по 23.03.2023 позивач перебував у відпустці, що підтверджується наказом від 01.02.2023 №10-в «Про надання відпустки».

21.02.2023 позивач повторно звернувся до відповідача із заявами про надання матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань.

Наказом Івано-Франківського обласного центру зайнятості від 01.03.2023 за №24-оп «Про надання матеріальної допомоги» надано матеріальну допомогу для оздоровлення в розмірі середньомісячної заробітної плати ОСОБА_1 директору Тлумацької районної філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості. Наказом Івано-Франківського обласного центру зайнятості від 01.03.2023 за №25-оп «Про надання матеріальної допомоги» надано матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань в розмірі середньомісячної заробітної плати ОСОБА_1 директору Тлумацької районної філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості.

Підставою для винесення вказаних наказів зазначено заяви ОСОБА_1 від 21.02.2023.

У матеріалах справи наявний лист Державного центру зайнятості «Про тимчасовий кошторис видатків на І квартал 2023 року» від 29.12.2022 за №33/111/5898-22, в якому зазначено, що Державним центром зайнятості направлено, зокрема, обласним центрам зайнятості, тимчасовий кошторис видатків на І квартал 2023 року. Вказано, що фонд заробітної плати, затверджений в кошторисі розрахований відповідно до законодавства та з врахуванням забезпечення виплат за посадовими окладами, надбавками та доплатами, преміювання працівників відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи та оплати за цивільно-правовими договорами. Зазначено, що коштів на виплату матеріальної допомоги не передбачено.

Зі змісту листа Державного центру зайнятості «Про кошторис видатків на 2023 рік» від 15.02.2023 за №33/1111/986-23 слідує, що Державним центром зайнятості направлено, зокрема, обласним центрам зайнятості, затверджений кошторис видатків на 2023 рік. Зазначено, що фонд заробітної плати, затверджений в кошторисі, розрахований відповідно до законодавства та з врахуванням забезпечення виплат за посадовими окладами, надбавками та доплатами, преміювання працівників відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи, матеріальної допомоги та оплати за цивільно-правовими договорами. Видатки на виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та матеріальної допомоги для оздоровлення розраховані на граничну чисельність, затверджену наказом Державного центру зайнятості від 08.12.2022 №128 «Про затвердження граничної чисельності працівників Державної служби зайнятості» (а.с.66-67).

Суд зазначає, що в силу приписів абзацу 7 підпункту 7 пункту 11 розділу ІІІ Положення №2663 директор Державного центру зайнятості уповноважений затверджувати кошторис видатків, зокрема і для обласних центрів зайнятості.

Як зазначено судом вище, відповідно до п. 7 розділу І умови оплати праці працівників регіональних центрів зайнятості та їх філії визначаються наказами Мінекономіки.

Так, підпунктом 3 пункту 2 наказу №396 надано право, зокрема корівникам центрів зайнятості в межах затвердженого фонду оплати праці надавати працівникам матеріальну допомогу для вирішення побутових питань та для оздоровлення, в розмірі, що не перевищєу середньомісячної заробітної плати працівника.

Вказане право керівника центру зайнятості надавати допомогу для вирішення соціально-побутових питань та для оздоровлення закріплено в описаному вище Колективному договорі.

Із матеріалів справи слідує, що Державним центром зайнятості листом від 29.12.2022 було надіслано, зокрема і відповідачу, затверджений тимчасовий кошторис видатків на І квартал 2023 року. Також, в цьому листі було зазначено, що коштів на виплату матеріальної допомоги не передбачено.

В подальшому, Державний центр зайнятості надіслав, в тому числі відповідачу листом від 15.02.2023, затверджений кошторис видатків на 2023 рік. У цьому листі також зазначено, що видатки на виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та матеріальної допомоги для оздоровлення розраховані на граничну чисельність працівників, затверджену наказом Державного центру зайнятості від 08.12.2022 №128 «Про затвердження граничної чисельності працівників Державної служби зайнятості».

Таким чином, тимчасовим кошторисом видатків на І квартал 2023 року не було передбачено коштів на виплату матеріальної допомоги, що унеможливило надання позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань для оздоровлення в січні 2023 року. Відповідні кошти були передбачені в кошторисі видатків на 2023 рік, отриманому відповідачем 20.02.2023.

Отже, відмовивши позивачу у наданні матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та допомоги для оздоровлення відповідач жодним чином не порушив вимоги чинного законодавства, оскільки на момент написання позивачем заяв 27.01.2023 про виплату цієї допомоги кошторисом Івано-Франківського обласного центру зайнятості не було передбачено коштів для здійснення такої виплати.

За змістом пункту 2 розділу 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

На підставі наказів Івано-Франківського обласного центру зайнятості №24-оп і №25-оп від 01.03.2023 позивачу надано матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та для оздоровлення.

Відтак, нарахування позивачу спірних матеріальних допомог здійснено відповідачем в межах затвердженого фонду оплати праці в березні 2023 року.

Спірна матеріальна допомога була виплачена позивачу за результатами розгляду його заяв від 21.02.2023 в межах наявних у відповідача коштів з урахуванням середньомісячної заробітної плати за січень-лютий 2023 року правомірно.

Суд також враховує, що в силу приписів наказу №396 та Колективного договору надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та допомоги для оздоровлення це право керівника, а не обов`язок, і така виплата здійснюється лише в межах бюджетних асигнувань на заробітну плату (грошове забезпечення), затверджених у кошторисах.

Підсумовуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а відповідачу спірних правовідносинах діяв у межах своїх повноважень, на підставі та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ),

відповідач Івано-Франківський обласний центр зайнятості (код ЄДРПОУ 03491062, вул. Деповська, 89-А, м. Івано-Франківськ, 76006).

Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.