Ухвала

від 01.04.2024 по справі 360/302/24

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

01 квітня 2024 року м. ДніпроСправа № 360/302/24

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., перевіривши матеріали за позовною заявою Луганського обласного будинку дитини № 2 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Луганській області Управління державної реєстрації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Служба у справах дітей Рубіжанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

27 березня 2024 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Луганського обласного будинку дитини № 2 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Луганській області Управління державної реєстрації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Служба у справах дітей Рубіжанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, в якій позивач просить:

зобов`язати Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Луганської області Управління державної реєстрації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції виключити відомості про померлу особу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як батька, з актового запису про народження дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , № 156 від 15 травня 2018 року, складеного Рубіжанським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області;

зобов`язати Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Луганської області Управління державної реєстрації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , № 156 від 15 травня 2018 року, складеного Рубіжанським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області, замінивши внесені відомості про батька згідно зі статтею 133 Сімейного кодексу України на відомості згідно зі статтею 135 Сімейного кодексу України», залишивши напис у графі «Батько» - « ОСОБА_2 » та після внесення змін до актового запису про народження видати нове свідоцтво про народження дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Рубіжне, Луганської області, Україна.

В обґрунтування позовних вимог, позивачем зазначено таке.

03 жовтня 2011 року між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було укладено шлюб, який зареєстровано Михайлівською селищною радою Перевальського району Луганської області, про що в книзі реєстрації шлюбів зроблено актовий запис №18.

13 травня 2018 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , народила ОСОБА_1 , а ІНФОРМАЦІЯ_4 сина було зареєстроване в Рубіжанському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області, про що зроблено відповідний актовий запис № 156.

Згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження № 00030786075 від 15.05.2018 відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України встановлено, що під час реєстрації актового запису про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком зазначений ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також мається інформація, що відомості про батька дитини записані відповідно до статті 133 Сімейного кодексу України. Згідно із статтею 133 СК України якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір`ю, а чоловік - батьком дитини.

Згідно з рішенням Кремінського районного суду Луганської області від 08 лютого 2022 року справа № 414/2789/21, яке набрало законної сили 11.03.2022 матір дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 було позбавлено батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Малолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до розпорядження голови Кремінської районної державної адміністрації Луганської області від 07.11.2018 № 1202 «Про влаштування малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до державного дитячого закладу на тимчасове повне державне забезпечення», рішення виконавчого комітету Рубіжанської міської ради Луганської області від 06.07.2021 № 1104 «Про продовження терміну цілодобового перебування малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в Луганському обласному будинку дитини № 2», влаштований до Луганського обласного будинку дитини № 2, де і перебуває по теперішній час.

Згідно з розпорядженням начальника Рубіжанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області від 09.10.2023 № 264 «Про надання статусу дитини, позбавленої батьківського піклування малолітньому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 » дитині ОСОБА_4 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , у віці 34 років, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Антрацитівським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області 04 червня 2018 року (запис поновлено). Документом, що підтверджує факт смерті ОСОБА_2 , є рішення Кремінського районного суду Луганської області про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України № 414/1049/18 від 08 травня 2018 року.

У зв`язку з тим, що відомості про смерть батька ОСОБА_2 на момент реєстрації актового запису про народження дитини ОСОБА_1 були відсутні, реєстрація актового запису про народження дитини відповідно до статті 133 Сімейного кодексу України відповідала вимогам чинного законодавства.

Свідоцтво про народження дитини було видане раніше, ніж було зареєстровано факт смерті особи, записаної батьком дитини. Дитина, ОСОБА_1 народився після спливу тринадцяти місяців з дня смерті ОСОБА_2 , який записаний у свідоцтві про народження дитини його батьком.

Виключення відомостей про померлу особу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як батька, з актового запису про народження дитини ОСОБА_1 та внесення змін до актового запису про народження ОСОБА_1 , видача нового свідоцтва про народження дитини ОСОБА_1 , пришвидшить процес передачі дитини на усиновлення.

Позивач зазначає про те, що між позивачем та відповідачем в усному порядку велися переговори про врегулювання справи у досудовому порядку, однак відповідач запевнив, що такі справи вирішуються саме у судовому порядку.

Оскільки, ОСОБА_5 , є Головним лікарем та входить до адміністрації Луганського обласного будинку дитини № 2, що є комунальним закладом охорони здоров`я, а Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Луганській області Управління державної реєстрації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції є органом державної влади, на думку позивача правильним є звернення з позовною заявою саме до адміністративного суду.

За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв`язку з чим вона має бути залишена без руху з таких підстав.

Статтею 160 КАС України встановлені вимоги до форми і змісту позовної заяви.

Пунктом 11 частини п`ятої статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначається, зокрема, власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

В позовній заяві позивачем не зазначено власного письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, що не відповідає пункту 11 частини п`ятої статті 160 КАС України.

Відповідно до частини другої статті 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Позивачем в позовній заяві в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору зазначено Службу у справах дітей Рубіжанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, при цьому в позовній заяві не зазначено на стороні позивача чи відповідача виступає вказана особа, а також не наведено обґрунтувань щодо залучення Служби у справах дітей Рубіжанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області в якості третьої особи. Тобто, позивачем не зазначено яким чином рішення у справі може вплинути на його права, свободи, інтереси або обов`язки.

Отже, позивачу слід надати суду позовну заяву, в якій навести обґрунтування щодо залучення Служби у справах дітей Рубіжанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області в якості третьої особи, зазначивши, на стороні позивача чи відповідача виступає вказана особа, а також яким чином рішення у справі може вплинути на права, свободи, інтереси або обов`язки останнього.

Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною другою статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з позовної заяви Луганського обласного будинку дитини № 2 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 , вона не відповідає вимогам статті 5 КАС України, оскільки позивач просить зобов`язати відповідача вчинити певні дії не заявляючи вимоги про визнання дій суб`єкта владних повноважень чи бездільності протиправними.

В рамках адміністративного судочинства:

дії - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;

бездіяльність - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України;

рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

Відповідно до частини першої статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, в яких встановлюється спосіб ліквідації правопорушення, вчиненого суб`єктом владних повноважень та іншими особами, в передбачених законом випадках, а підстава позову - це ті обставини (юридичні факти) і норми права, які у своїй сукупності дають право особі звернутись до суду з вимогами до іншої особи.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Пунктом 1.1 розділу І «Загальні положення» Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за № 55/18793 (далі Правила № 96/5), на норми якого в обґрунтування позовних вимог посилається представник позивача в позовній заяві, передбачено, що внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством. У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.

Згідно з пунктом 1.15 розділу І «Загальні положення» Правил № 96/5 відмова органів державної реєстрації актів цивільного стану у внесенні змін до актових записів цивільного стану, їх поновленні та анулюванні може бути оскаржена в судовому порядку.

Відповідно до пункту 2.12 розділу II «Внесення змін до актових записів цивільного стану» Правил № 96/5 на підставі зібраних документів та за наслідками перевірки відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво чи консульська установа України складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису (або декількох актових записів) цивільного стану або про відмову в цьому за формою, наведеною в додатку 2. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку мають бути чітко вказані причини відмови та зазначено про можливість її оскарження в судовому порядку.

Висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичного представництва чи консульської установи України про відмову у внесенні змін до актових записів цивільного стану складається у двох примірниках. Один примірник разом з усіма матеріалами залишається у відділі державної реєстрації актів цивільного стану або дипломатичному представництві чи консульській установі України, якими складено висновок про відмову, а другий вручається (надсилається) заявнику, який запрошується до відділу державної реєстрації актів цивільного стану або дипломатичного представництва чи консульської установи України не пізніше наступного робочого дня з дня складання висновку. Водночас у висновку зазначається про можливість оскарження відмови про внесення змін до актового запису цивільного стану в судовому порядку. На прохання заявника пред`явлені ним документи, крім заяви, повертаються, про що здійснюється запис на заяві, який скріплюється його підписом (пункт 2.20 розділу II «Внесення змін до актових записів цивільного стану» Правил № 96/5).

Таким чином, зазначений висновок є формою прийняття рішення органом державної реєстрації актів цивільного стану, можливість оскарження якого у судовому порядку прямо передбачена пунктами 1.1 та 1.15 розділу І «Загальні положення» Правил № 96/5.

Категорія справ, пов`язаних із спорами, що виникають у зв`язку з відмовою органу державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актових записів цивільного стану, є окремою категорією судових справ, яка має свої особливості. Об`єктом спору у таких справах є відповідний актовий запис цивільного стану, а безпосереднім предметом розгляду судами адміністративної юрисдикції - рішення відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану у формі висновку про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому.

Отже, предметом спору у цій справі має бути правовий акт індивідуальної дії - висновок відповідача про відмову у внесенні змін до актового запису про народження дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , № 156 від 15 травня 2018 року, складеного Рубіжанським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області.

В позовній заяві позивачем не визначено в чому полягає порушення прав малолітньої дитини зі сторони відповідача, а предметом позову не є правовий акт індивідуальної дії - висновок відповідача про відмову у внесенні змін до відповідного актового запису, яким можуть бути порушені права малолітньої дитини.

Отже, позовні вимоги підлягають уточненню.

Згідно з пунктом 8 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Частинами першою, другою статті 79 КАС України передбачено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (частина четверта статті 160 КАС України).

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу (частина четверта статті 79 КАС України).

Позивачем до позовної заяви не поданий висновок відповідача про відмову у внесенні змін до актового запису про народження дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , № 156 від 15 травня 2018 року, складеного Рубіжанським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області. В позовній заяві також не зазначено, чому висновок про відмову у внесенні змін до актового запису про народження не може бути подано та з яких причин, а також не зазначено чи вживались позивачем усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання такого висновку.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Луганського обласного будинку дитини № 2 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Луганській області Управління державної реєстрації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Служба у справах дітей Рубіжанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про зобов`язання вчинити певні дії, залишити без руху.

Запропонувати представнику позивача протягом 5-ти (п`яти) календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду позовної заяви, оформленої з дотриманням вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України (привести вимоги у відповідність до вимог статті 5 КАС України; надати власне письмове підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; надати висновок відповідача про відмову у внесенні змін до актового запису про народження дитини; навести обґрунтування щодо залучення Служби у справах дітей Рубіжанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області в якості третьої особи, зазначивши, на стороні позивача чи відповідача виступає вказана особа, а також яким чином рішення у справі може вплинути на права, свободи, інтереси або обов`язки останнього, уточнивши позовні вимоги, згідно наведених висновків суду).

Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута позивачу та вважатиметься неподаною.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяК.Є. Петросян