Рішення

від 01.04.2024 по справі 420/4418/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/4418/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Селянського (фермерського) господарства «ДЕЛЬТА» (вул.Центральна,буд.129, с.Котловина, Ренійський район, Одеська область,68820) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул.Семінарська,5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166), Державної податкової служби України (Львівська площа,8, м.Київ, 04053) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Селянського (фермерського) господарства «ДЕЛЬТА» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України за результатом якого позивач просить:

визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Одеській області № 9984740/19198708 від 21.11.2023 року та № 9984739/19198708 від 21.11.2023 року;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати Податкові накладні №5 від 29.06.2023 року та №1 від 02.07.2023 року, складені Селянським (фермерським) господарством «ДЕЛЬТА» в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання;

стягнути з Головного управління ДПС у Одеській області та Державної податкової служби України на користь Селянського (фермерського) господарства «ДЕЛЬТА» (68820, Одеська область, Ренійській Район, село Котловина, вулиця Центральна, будинок 129; код ЄДРПОУ: 19198708) суму судових витрат, а саме суму судового збору в розмірі 12112 (дванадцять тисяч сто дванадцять) гривень 00 копійок та витрати на правничу допомогу в розмірі 12 500,00 (дванадцять тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем складено і направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №5 від 29.06.2023 року та №1 від 02.07.2023 року. Згідно отриманої квитанції від контролюючого органу, податкову накладну прийнято, але її реєстрацію зупинено у зв`язку із тим, що постачання товару/послуги 1003, дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій.. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згодом податковим органом прийнято рішення № 9984740/19198708 від 21.11.2023 року та № 9984739/19198708 від 21.11.2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної. Вважаючи рішення Головного управління ДПС в Одеській області про відмову в реєстрації податкової накладної протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 15 лютого 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ст.262 КАС України).

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечував проти задоволення позову зазначивши, що оскаржуване рішення комісії регіонального рівня є повністю обґрунтованим, а позовні вимоги Селянського (фермерського) господарства «ДЕЛЬТА» такими, що не підлягають задоволенню. При цьому, дії контролюючих органів щодо зупинення реєстрації податкової накладної та подальшого прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, - є такими, що відповідають критеріям, встановленим ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.

Судом встановлено, що Селянське (фермерське) господарство «ДЕЛЬТА» (далі - Позивач) зареєстровано як юридичну особу в установленому законом порядку. Відомості про юридичну особу внесено до Єдиного державного реєстру коридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (дата державної ресстрації: 23.12.1992 року: дата запису: 23.07.2004 року, номер запису: 15451200000000001). Позивач має статус платника ПДВ. Код суб`єкта господарювання за ЄДРПОУ: 19198708. Основний видом діяльності Позивача є КВЕД 49.31 «Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур». Додатковими видами діяльності є: КВЕД 01.13 «Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; КВЕД 01.19 «Вирощування інших однорічних і дворічних культур»; КВЕД 01.30 «Відтворення рослин»; КВЕД 01.61 «Допоміжна діяльність у рослинництві»; КВЕД 01.63 «Післяурожайна діяльність»; КВЕД 01.64 «Оброблення насіння для відтворення»; КВЕД 46.21 «Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин»; КВЕД 46.22 «Оптова торгівля квітами та рослинами»; КВЕД 46.31 «Оптова торгівля фруктами й овочами»; КВЕД 47.21 «Роздрібна торгівля фруктами й овочами в спеціалізованих магазинах»; КВЕД 47.76 «Роздрібна торгівля квітами, рослинами, насінням, добривами, домашніми тваринами та кормами для них у спеціалізованих магазинах»; КВЕД 01.16 «Вирощування прядивних культур»; КВЕД 01.25 «Вирощування ягід, горіхів, інших плодових дерев і чагарників»; КВЕД 01.28 «Вирощування пряних, ароматичних і лікарських культур»; КВЕД 10.41 «Виробництво олії та тваринних жирів»; КВЕД 10.61 «Виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості»; КВЕД 10.91 «Виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах»; КВЕД 10.92 «Виробництво готових кормів для домашніх тварин»; КВЕД 49:20 «Вантажний залізничний транспорт»; КВЕД 49.41 «Вантажний автомобільний транспорт»; КВЕД 52.10 «Складське господарство»; КВЕД 52.24 «Транспортне оброблення вантажів»; КВЕД 52.29 «Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту»; КВЕД 68.10 «Купівля та продаж власного нерухомого майна»; КВЕД 68.20 «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна»; КВЕД 77.11 «Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів»; КВЕД 77.12 «Надання в оренду вантажних автомобілів»; КВЕД 77.31 «Надання в оренду сільськогосподарських машин і устаткування», що відображено в ЄДРЮОФОПГФ.

С(Ф)Г «ДЕЛЬТА» має у власності та користуванні достатню кількість транспортних засобів та сільськогосподарської техніки: - автомобіль спеціалізований вантажний самоскид, трактор МТ382 (2 шт.). трактор New Holland-T6050, трактор ЮМЗ 6, трактор 10М3 6 АКЛ, трактор ХТЗ 150К, трактор Беларус- 82.1, комбайн КЗС Дизель, комбайн для переробки гарбуза ВК-КТ.01, комбайн зернозбиральний (2 шт:), сівалка овочева Gaspardo Orietta, косарка самохідна Fortschritt E303, сівалка СОН 4.2, культиватор КС04, сівалка Lemken Solitar 9/500 KA-DS123, обприскувач ОПК 3000-22 «КРОНОС» (АСУ) (2 шт.), причіп 2ПТС4 (3 шт.) про що зазначено у Повідомленні про об`єкти,

інформація про вищевказані т/з зафіксована та відображена у Повідомленнях про об`єкти - оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою 20-ОПП від 01.11.2020 року;

автомобіль ВАЗ універсал 2121 Нива, автомобіль Шевроле Нива, автомобіль ГАЗ 53 (2 шт.). причеп 2ПТС-2, причеп 2ПТС-4, трактор МТЗ 82.1, трактор New Holland T6050, комбайн Полесье КЗС- 812,

інформація про вищевказані транспортні засоби зафіксована та відображена у Повідомленнях про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою 20-ОПП від 26.04.2021 року.

Для здійснення своєї господарської діяльності С(Ф)Г «ДЕЛЬТА» має необхідне нерухоме майно, зокрема:

земельні ділянки, про достатність яких свідчать Відомості про наявність земельних ділянок (додаток 1 до Податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи). Також, на підтвердження достатнього обсягу сільськогосподарських угідь Позивачем було надано контролюючому органу Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2023 року за формою №4-сг, яка підтверджує наявність у підприємства земельних ділянок загальною площею 529,83 га.;

- приміщення, а саме: гараж, склад та офіс. На підтвердження зазначеного, крім Повідомлення за формою №20-ОПП від 01.11.2020 року Позивачем було надано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 05.05.2006 року, який підтверджує наявність у власності нерухомого майна загальною площею 207.10 кв.м, з них житлової площі - 103.70 кв. м.;

- ємності на 10 000 л (у кількості 2 шт.), що було відображено Позивачем у Повідомленні про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою №20-ОПП від 06.04.2021 р. Позивач володіє усіма необхідними дозволами для зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки).

Як вже було зазначено вище, усе рухоме та нерухоме майно яке перебуває як у власності так і користуванні С(Ф)Г «ДЕЛЬТА» відображено останнім у Повідомленні про об`єкти оподаткування або через які провадиться діяльність (Форма №20-ОПП).

С(Ф)Г «ДЕЛЬТА» має достатню для здійснення господарської діяльності кількість трудових ресурсів. С(Ф)Г «ДЕЛЬТА» вчасно та в повному обсязі нараховує заробітну плату і утримує з неї усі необхідні податки, збори, обов`язкові платежі, що відображено у Податковому розрахунку сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску від 01.07.2022р.

Між СФГ «ДЕЛЬТА» (Постачальник) та ТОВ «РСПЦЙФ-БГСЙФРЕЙД» (ІПН 413819008296) (Покупець) був укладений Договір поставки №ПА/1275/06/2023 від 27 червня 2023р. за яким Продавець зобов`язується продати ТОВАР, а Покупець приймати та оплачувати за Товари.

Пунктом 1.1 Договору Сторони узгодили кількість товару та асортимент товару, яка підлягає поставці-ріпак врожаю 2023р., код УКТЗЕД 120510, у кількості 75тон (+/-10тон).

Згідно з п.1.4 Договору загальна вартість товару становить 929999,75грн, в т.ч. ПДВ.

Відповідно до п.2.2. Договору, поставка товару оформляється видатковою накладною чи актом приймання-передачі.

З огляду на значний обсяг товару, який підлягав поставці за Договором, поставка здійснювалася поступово та окремими партіями згідно ТФЗ.

Видаткова накладна №25 від 02.07.2023р на суму 963727.71 грн

Ріпак-77,72т.

Оплата здійснена 29.06.2023р згідно платіжного доручення №2543 на суму 543859,50 грн;

Оплата здійснена 30.06.2023р згідно платіжного доручення №2557 на суму 271929,75 грн.;

На передоплату була створена податкова накладна №5 від 29.06.2023р на суму 543859,50грн і заблокована.

На передоплату була створена податкова накладна №6 від 30.06.2023р на суму 271929,75 грн. і зареєстрована.

На різницю відвантаження була створена податкова накладна №1 від 02.07.2023р на суму 147938,49грн.

Виконання господарського зобов`язання з боку СФГ «ДЕЛЬТА» підтверджується такими первинними документами:

Договір поставки №ПА/1275/06/2023 від 27 червня 2023p;

Видаткова накладна №25 від 02.07.2023р на суму 963727,71 грн.;

Платіжне доручення №2543 від 29.06.2023р. №2557 від 30.06.2023р.;

TTH №0207-1 від 02.07.2023, TTH №0207-2 від 02 07.2023, TTH №0207-3 від 02.07.2023.

Позивачем було складено та подано на реєстрацію до ЄРПН податкову накладну №5 від 29.06.2023р. на суму 543 859,50 грн. з ПДВ та податкову накладну №1 від 02.07.2023р. на суму 147 938,49грн. з ПДВ.

Реєстрація вищезазначених податкових накладних (далі ПН) була зупинена після подання їх позивачем на реєстрацію 10.07.2023р. У квитанції до ПН №5 від 29.06.2023 року та ПН №1 від 02.07.2023p. причиною зупинення реєстрації ПН зазначено наступне: «Відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України, реєстрація податкової накладної від 29.06.2023 №5 та від 02.07.2023 №1 в ЄРПН зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 1003, дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Керуючись п.4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року № 520 (далі Порядок №520). Позивачем було направлено до податкового Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо ПН/РК, реєстрацію яких зупинено №5 від 24.10.2023р., до якого додані копії первинних документів, що підтверджується відповідними документами довільного формату.

Так, на підтвердження здійснення господарської операції, на підставі якої було складено та подано реєстрацію ПН №5 від 29.06.2023р та №1 від 02.07.2023р. Позивачем було направлено разом з Повідомленням від №6 від 20.11.2023р., в якості додатків копії таких документів:

1. Лист №20/11/2023-4 від 20.11.2023 року.

2. Податкова накладна №5 від 29.06.2023р

3. Податкова накладна №1 від 02.07.2023р

4. Видаткова накладна №25 від 02.07.2023р

5. Платіжні інструкції №2543 від 29.06.2023р

6. Платіжні інструкції №2557 від 30.06.2023р

7. Товарно-транспортна накладна №0207-1 від 02.07.2023р.

8. Товарно-транспортна накладна №0207-2 від 02.07.2023.

9. Товарно-транспортна накладна №0207-3 від 02.07.2023р.

10. Договір поставки №ПА/1275/06/2023 від 27 червня 2023р

11. Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 05.05.2006p

12. Дозвіл на спеціальне водокористування №245/ОД/49Д-20 від 17.09.2020р.

13. Розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2023 рік;

14. Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2023 року (форма №4-сг);

15. Звіт про збирання врожаю сільськогосподарських культур станом на 01 липня 2023 року (форма №37-cг);

16 Податкова Декларація платника єдиного податку четвертої групи з додатками.

17. Документи по ПП «МІРО»

18. Банківські виписки по рахункам

Усі перераховані вище документи були надані разом з поясненнями до податкового органу в рамках надіслання Повідомлення №6 від 20.11.2023р. про подання пояснень та копій документів щодо ПН/РК, реєстрацію яких зупинено, що підтверджується відповідними документами довільного формату.

Однак, Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Одеській області прийнято рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН № 9984740/19198708 від 21.11.2023 року та № 9984739/19198708 від 21.11.2023 року.

Підставою для відмови у реєстрації зазначено: «надання платником податку документів, складених із порушенням законодавства».

У графі «Додаткова інформація» зазначено: «первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, постуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні».

Позивач, вважаючи протиправними рішення Комісії ГУ ДПС в Одеській області, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий Кодекс України.

За правилами п.185.1 ст.185 ПКУ операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, в силу вимог п.187.1 ст.187 ПКУ вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.201.7 ст.201 ПКУ податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.1 ст.201 ПКУ встановлений обов`язок платника податків на дату виникнення податкових зобов`язань скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно із п.201.10 ст.201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

На виконання вказаних вище норм законодавства позивачем сформовано податкову накладну №5 від 29.06.2023 року та №1 від 02.07.2023 року та направлено її на реєстрацію в ЄРПН.

Проте позивачем було отримано квитанцію з повідомленням «документ збережено. Реєстрація зупинена.» та повідомлення наступного змісту: Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної №5 від 29.06.2023 року та №1 від 02.07.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 1003, дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку).

Пунктом 201.16 ст.201 ПК України встановлено, що реєстрація ПН/РК в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з п.11 Порядку № 1165, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Як вбачається зі змісту квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних, підставою для такого зупинення став п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток №3 до Порядку №1165), підставою для зупинення реєстрації податкових накладних є наступна обставина: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі.

Таким чином, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові по справі № 380/2365/21 від 27.01.2022 року.

Так, у квитанції відповідачем зазначено, що обсяг постачання товару/послуги 3923 , перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій

Пунктами 4,5 Порядку №520 встановлено, що у разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з пунктами 9,10,11 Порядку № 520, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/ відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до п.5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із

Тобто зміст переліку документів, встановлений п.5 Порядку №520 свідчить про те, що він є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов`язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як п.185.1 ст.185, так і п.187.1 ст.187 ПК України, про що зазначає і відповідач.

При таких обставинах, суд вважає, що контролюючий орган повинен при зупиненні реєстрації податкової накладної не лише запропонувати надати документи, а навести їх конкретний перелік, оскільки в п.5 Порядку №520 наведений приблизний та не вичерпний («може включати») перелік документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

В іншому випадку така підстава для прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі як ненадання платником податку копій документів відповідно до п.5 цього Порядку не може бути застосована.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відтак, саме відповідач має довести правомірність та законність віднесення позивача до ризикових платників та обґрунтованість зупинення реєстрації розрахунків коригування.

Відсутність у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної інформації, які саме документи слід надати до контролюючого органу для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, фактично ставить платника податку у стан невизначеності у питанні документального спростування існуючих на думку відповідача ризиків.

З матеріалів справи вбачається, що реєстрація податкової накладної позивача була зупинена з пропозицією надання додаткових документів без визначення його переліку, що неможливо вважати мотивованою вимогою контролюючого органу. Оскільки така вимога є передумовою подальшого дослідження наданих документів та прийняття рішення про реєстрацію або про відмову в реєстрації податкової накладної, дослідження наданих документів та прийняття оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної з підстав неповноти надання документів не є правомірними. Таким чином, позовні вимоги позивача про визнання протиправними та скасування рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної підлягають задоволенню.

Позивач зазначив, що він надав видаткову накладну, яка на його думку є достатньою для реєстрації податкової накладної та підтверджує реальність господарської діяльності позивача, у тому числі господарської операції за здійсненням якої подана податкова накладна.

Копії документів, які були надані до Комісії на підтвердження здійснення господарської операції, надані до позову та досліджені судом. Вказані документи відповідають вимогам законодавства щодо їх складання.

В свою чергу відповідач не надав до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження інформації зазначеної в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, що обсяг постачання товару/послуги 1003, дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, на підставі якої комісія дійшла висновку про зупинення реєстрації податкової накладної.

Враховуючи викладене, необґрунтоване та невмотивоване витребування документів, є підставою для визнання протиправним зупинення реєстрації податкової накладної.

На переконання суду, надані до контролюючого органу документи є достатніми для підтвердження реальності здійснення спірної господарської операції та в разі зазначення податковим органом конкретного переліку документів, які позивачу необхідно було б надати для реєстрації зупиненої податкової накладної, могли бути підставою для реєстрації в ЄРПН податкової накладеної №5 від 29.06.2023 року та №1 від 02.07.2023 року.

Суд зазначає, що за наявності у податкового органу «сумнівів» щодо реальності господарської операції, то такі сумніви не є підставою для відмови у реєстрації ПН, а за наявності підстав передбачених ПК України, у спосіб передбачений цим кодексом дають право податковому органу вжити заходи до перевірки своїх сумнів та прийняття відповідного рішення.

Змістовний аналіз вищенаведеної позиції відповідачів та їх обґрунтування правомірності прийнятого рішення, дає суду підстави визнати, що такі рішення та тлумачення законодавства є протиправним та свавільним. Фактично відповідачі зізнаються в тому, що ними не витребовувались ті документи, що їм не надані, але вважають, що можливо вони є, чи можуть бути, не зазначаючи при цьому, чому саме недостатньо наданих.

Суд зазначає, що для отримання додаткової інформації чи інших конкретних документів, крім наданих платником податків, податковий орган не позбавлений можливості їх витребовування зазначивши конкретно які йому потрібні документи чи пояснення відносно яких обставин господарської операції.

Позиція відповідачів щодо необхідності надання позивачем всіх документів є неприйнятною, виходячи із вищенаведених судом обгрунтувань, щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії.

З оскаржуваного ж рішення про відмову у реєстрації податкової накладної вбачається, що воно не містить конкретної інформації, щодо причин та підстав для прийняття, а лише містить загальну фразу про те, що причиною його прийняття є "надання платником податку копій документів, складних з порушенням законодавства".

Оскаржуване рішення містить лише загальне твердження без зазначення, які саме документи складені з порушенням законодавства, які вимоги законодавства порушено при складанні документів та яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Тобто викладена загальна норма без зазначення конкретних документів, яких, на думку відповідача, не вистачає для здійснення реєстрації податкових накладних, а також без повідомлення причин та мотивів, за яких надані позивачем пояснення та документи не були враховані.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові по справі № 380/8213/21 від 08 лютого 2022 року.

Суд наголошує, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям ризиковості є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства, а отже здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Питання тлумачення та застосовування національного законодавства є, перш за все, компетенцією національних органів влади. Проте Суд повинен перевірити, чи породжує спосіб тлумачення та застосування національного законодавства наслідки, що відповідають принципам Конвенції, як вони тлумачаться у світлі практики Суду (п.41 рішення Європейського Суду з прав людини по справі «Будченко проти України», рішення у справі «Скордіно проти Італії»

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини закон має відповідати якісним вимогам, насамперед вимогам «доступності», «передбачуваності» та «зрозумілості»; громадянин повинен мати змогу отримати адекватну інформацію за обставин застосування правових норм у конкретному випадку; норма не може розглядатися як «закон», якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, щоб громадянин міг регулювати свою поведінку; громадянин повинен мати можливість передбачити, наскільки це розумно за конкретних обставин, наслідки, до яких може призвести певна дія.

Крім того, одним з основних принципів податкового законодавства України є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Суд вважає, що відсутність в оскаржуваному рішенні чіткого мотиву його прийняття позбавляє взагалі можливості позивача навести аргументи щодо його неправомірності. Акт індивідуальної дії не відповідає вимогам обґрунтованості та вмотивованості. Проте саме невідповідність акту індивідуальної дії вимогам обґрунтованості та вмотивованості призводить до його протиправності. Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду (від 04.12.2018 року по справі №821/1173/17, від 09.07.2019 року у справі №140/2093/18).

Частиною 5 ст.242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постанові від 22.07.2019 по справі №815/2985/18 Верховного Суду наявні висновки, які є сталою судовою практикою щодо вимог до актів індивідуальної дії. В постанові зазначено, що Суд вважає за доцільне наголосити, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм належну правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення. Суд дійшов висновку, що Державна фіскальна служба України прийняла невмотивоване рішення, оскільки його зміст не дає чіткого розуміння обставин, за яких було прийняте негативне для платника податків рішення.

Наведена правова позиція Верховного Суду є цілком релевантною до спірних правовідносин.

Враховуючи викладене, позовні вимоги ТОВ «Кіченлайн» щодо визнання протиправним та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області № 9984740/19198708 від 21.11.2023 року та № 9984739/19198708 від 21.11.2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної №5 від 29.06.2023 року та №1 від 02.07.2023 року підлягають задоволенню.

Відповідно до пунктів 2, 10 ч.2 ст.245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Відповідно до пунктів 19,20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).

У разі надходження до ДПС України рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку №1246).

Таким чином, з метою уникнення будь-яких негативних наслідків для платника податків та належного захисту його порушеного права, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання ДПС України провести реєстрацію податкової накладної в ЄРПН датою її надходження на реєстрацію в ЄРПН.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6)розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач не спростував належними та допустимими доказами наведені позивачем доводи, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За приписами ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Отже, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у розмірі 12112 грн.

Відповідно до частини другої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За правилами частини третьої цієї статті, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

А за правилами частини четвертої цієї статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На виконання вимог цієї норми позивач надав суду копії: договору, додаткової угоди, детального опису робіт (наданих послуг), рахунок, квитанції, акт приймання-передачі наданих послуг.

За правилами частини п`ятої-сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Заперечення відповідача щодо заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу обґрунтовані тим, що справа є незначної складності: учасників справи лише двоє, кількість доказів, що підлягають оцінці, незначна, розгляд справи призначено у порядку спрощеного позовного провадження.

Дослідивши заяву представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, перевіривши відповідні докази, суд дійшов висновку, що вказане клопотання необхідно задовольнити.

Так, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч.5 ст. 134 КАС України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5 ст. 134 КАС України).

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Судом встановлено, що у своїй заяві позивач просить стягнути з відповідачів витрати на правничу допомогу в розмірі 12500грн.

Судом встановлено, що позивачем укладено з адвокатом Фатулою Тарасом Вікторовичем Договір про надання професійної правничої допомоги №2 від 16 січня 2024 року відповідно до умов якого за надання Адвокатом послуг з правової допомоги Клієнту, останній зобов`язується сплатити Адвокату вартість послуг (гонорар) та компенсувати понесені витрати. Вартість послуг (гонорар) формується на підставі тарифів, що визначені Сторонами в Додатку №1 до даного Договору та фіксується Сторонами в акті приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт), з урахуванням тарифів та обсягу фактично наданих, послуг.

Також позивачем укладено з адвокатом Фатулою Тарасом Вікторовичем додаткову угоду від 18.01.2024 до Договору надання професійної правничої допомоги №1 від 06 січня 2024 року відповідно до умов якої сторони домовились, що гонорар Адвоката визначається виходячи із часу витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), складності справи, обсягом наданих послуг, ціною позову і розраховується за наступними тарифними ставками: - вартість 1 робочої години складає 1200,00 грн. без ПДВ.

Відповідно до Акту виконаних робіт від 23.01.2024 року з описом наданих послуг визначено, що загальна вартість робіт становить 12500грн.

Згідно висновку Верховного Суду, висвітленого у Постанові від 15.05.2018 року у справі №821/1594/17, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із ч.ч. 6, 7 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В свою чергу, суд зазначає, що вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд має враховувати складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року по справі №160/6899/20.

Крім того відповідачем надано вмотивовані заперечення проти розміру витрат на правничу допомогу.

З урахуванням зазначеного та розрахунку витрат часу, суд вважає, що розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 12500,00 грн. є непропорційним до предмета спору та складності справи.

Таким чином, враховуючи викладене, категорію справи, суд вважає за можливе присудити з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь кожного з позивачів понесені витрати на професійну правничу допомогу по цій справі в сумі 4000,00 грн. та саме такий розмір витрат на професійну правничу допомогу є пропорційним до предмета спору, а саме пропорційно заявленим позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Селянського (фермерського) господарства «ДЕЛЬТА» (вул.Центральна,буд.129, с.Котловина, Ренійський район, Одеська область,68820) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул.Семінарська,5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166), Державної податкової служби України (Львівська площа,8, м.Київ, 04053) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Одеській області № 9984740/19198708 від 21.11.2023 року та № 9984739/19198708 від 21.11.2023 року.

Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393; місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8) зареєструвати Податкові накладні №5 від 29.06.2023 року та №1 від 02.07.2023 року, складені Селянським (фермерським) господарством «ДЕЛЬТА» (вул.Центральна,буд.129, с.Котловина, Ренійський район, Одеська область,68820, код ЄДРПОУ 19198708) в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх надходження.

Стягнути на користь Селянського (фермерського) господарства «ДЕЛЬТА» (вул.Центральна,буд.129, с.Котловина, Ренійський район, Одеська область,68820, код ЄДРПОУ 19198708) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (ЄДРПОУ 44069166, 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 12112,00 гривень та витрати на правничу допомогу у розмірі 4000,00 гривень.

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя К.С. Єфіменко