Постанова

від 25.03.2024 по справі 440/2017/20

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2024 р.Справа № 440/2017/20Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Любчич Л.В.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. ,

за участю секретаря судового засідання Токар А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 24.03.2021, головуючий суддя І інстанції: І.Г. Ясиновський, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, по справі №440/2017/20

за позовом ОСОБА_1

до Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області

про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

16 квітня 2020 року ОСОБА_1 (надалі позивач, ОСОБА_1 , заявник) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області (надалі відповідач, Нехворощанської СР), відповідно до якого просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення №1 26 сесії сьомого скликання від 20 лютого 2020 року про винесення недовіри сільському голові ОСОБА_1 ;

- скасувати рішення №2 від 16 березня 2020 року 27 сесії сьомого скликання Нехворощанської СР про дострокове припинення повноважень голови сільради - ОСОБА_1 ;

- поновити ОСОБА_1 на посаді сільського голови Нехворощанської СР з 17.03.2020;

- стягнути з Нехворощанської СР на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в починаючи з 17.03.2020 до часу проголошення рішення суду, виходячи з розрахунку середньоденної заробітної плати - 1353,20 грн.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 03 червня 2020 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03 червня 2020 року скасувати, з прийняттям нового судового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 ..

Визнано протиправним та скасовано рішення двадцять шостої сесії сьомого скликання ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20 лютого 2020 року № 1 «Про винесення недовіри сільському голові ОСОБА_1 ».

Визнано протиправним та скасовано рішення двадцять сьомої сесії сьомого скликання ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16 березня 2020 року № 2 «Про дострокове припинення повноважень голови ОСОБА_1 та звільнення його з посади».

Поновлено ОСОБА_1 на посаді голови Нехворощанської СР з 17.03.2020.

Стягнуто з Нехворощанської СР на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17 березня 2020 року по 28 грудня 2020 року в сумі 176441,98 грн, з відрахуванням обов`язкових платежів, податків та зборів, а також фактично виплачених сум.

05 березня 2021 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про зміну способу виконання рішення суду у справі №440/2017/20.

Ухвалою суду від 09 березня 2021 року вказану заяву повернуто без розгляду.

15 березня 2021 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про зміну способу виконання рішення суду у справі №440/2017/20 разом з доказами направлення її копії відповідачеві, відповідно до якої просить змінити спосіб виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 17 березня 2020 року по 28 грудня 2020 року в сумі 176441,98 грн, з відрахуванням обов`язкових платежів, податків та зборів, а також фактично виплачених сум - шляхом списання цих коштів з виконавчого комітету Нехворощанської СР.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24 березня 2021 року заяву ОСОБА_1 про зміну способу виконання рішення суду у справі №440/2017/20 залишено без задоволення.

Позивач, не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, просить скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 року та ухвалити судове рішення про задоволення вимог заяви.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на неможливість виконати судове рішення у спосіб подання виконавчого листа до органів державної казначейської служби з огляду на відсутність у нього на обслуговуванні Нехворощанської СР, у зв`язку з чим виникла необхідність змінити спосіб та порядок виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 17 березня 2020 року по 28 грудня 2020 року в сумі 176441,98 грн (сто сімдесят шість тисяч чотириста сорок одну гривню 98 копійок), з відрахуванням обов`язкових платежів, податків та зборів, а також фактично виплачених сум - шляхом списання цих коштів з виконавчого комітету Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області.

Згідно з ч. 1 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, у якому просив у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити та залишити ухвалу суду першої інстанції без змін. Вказав на те, що постановою Верховного Суду від 12.12.2023 скасовано постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року, а рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 залишено без змін.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Сторони у судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просив розглядати справу без його участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні заяви позивача, суд першої інстанції виходив з того, що фактично позивачем заявлено вимогу про заміну боржника у виконавчому провадженні, що в силу частини першої статті 379 здійснюється виключно у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження шляхом заміни такої сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає.

Згідно з ч. 1-3 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно з постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року у цій справі відповідачем зазначено Нехворощанську сільську раду Новосанжарського району Полтавської області (код ЄДРПОУ 21045225) і саме з неї вирішено стягнути на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

При цьому, Виконавчий комітет Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області є окремою юридичною особою, має свій окремий код ЄДРПОУ 04382613, що не заперечується сторонами по справі.

Натомість, обраний спосіб зміни способу виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року у цій справі на спосіб запропонований позивачем фактично призведе до заміни особи боржника, а саме на Виконавчий комітет Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області, який є окремою юридичною особою, окремим суб`єктом владних повноважень та не був учасником цієї справи.

Крім того, при розгляді справи позивач, який був головою Нехворощанської СР та якому було достеменно відомо про наявність чи відсутність відкритих рахунків сільської ради, заявляючи позовну вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу саме з Нехворощанської СР не повідомив про те, що відповідач не обслуговується в органах казначейства, як і не обґрунтовувалося необхідність залучення виконавчого комітету Нехворощанської сільської ради, як співвідповідача.

Також, задовольняючи позов, Другим апеляційним адміністративним судом не вирішувалось питання наявності у Нехворощанської СР відповідних рахунків у органах казначейської служби чи можливості у такого боржника виконати відповідне рішення в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що фактично позивачем заявлено вимогу про заміну боржника у виконавчому провадженні, що в силу ч. 1 ст. 379 КАС України, може бути здійснено виключно у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження шляхом заміни такої сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Заявником не надано належних та допустимих доказів в підтвердження правонаступництва Виконавчого комітету Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області в частині зобов`язань Нехворощанської СР, а також вибуття останньої зі спірних правовідносин.

При цьому, колегія суддів зауважує, що відсутність у відповідача відкритих рахунків в органах казначейської служби не може бути розцінена обставиною, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Разом з цим, колегія суддів враховує, що на момент апеляційного перегляду цієї справи постановою Верховного Суду від 12.12.2023 скасовано постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року, а рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 залишено без змін.

Тобто, на цей час скасовано судове рішення, про зміну порядку виконання якого просив позивач, що також є підставою для відмови у задоволенні заяви позивача.

Вказана обставина не є підставою для зміни ухвали суду від 24 березня 2021 року першої інстанції, оскільки виникла 12.12.2023, тобто після її постановлення.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За змістом частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному судовому рішенні, у зв`язку з чим, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 312, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 24 березня 2021 року по справі №440/2017/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л.В. ЛюбчичСудді О.В. Присяжнюк О.А. Спаскін Повний текст постанови складено 01.04.2024.