Постанова

від 01.04.2024 по справі 420/29256/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/29256/23

Перша інстанція: суддя Харченко Ю.В.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів Джабурії О.В.,

- Кравченка К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2023 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

25 жовтня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 06.10.2023 № 8746/03-16;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років згідно п. "а" ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з 02.10.2023, здійснивши перерахунок та виплату пенсії з урахуванням виплачених коштів.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що у 2017 році його звільнено з Державної кримінально-виконавчої служби України. На день звільнення вислуга років ОСОБА_1 становила у календарному обчисленні 21 рік, у пільговому 27 років. На переконання позивача, він має право на призначення пенсії за вислугу років, відповідно до ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Департаментом з питань виконання кримінальних покарань направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області заяву для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII. Однак, пенсійний орган повернув заяву про призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років без задоволення, у зв`язку із відсутністю необхідної календарної вислуги років на момент звільнення зі служби.

Відповідач заперечував проти задоволення позову, зазначаючи, що оскільки на день звільнення зі служби вислуга років ОСОБА_1 у календарному обчисленні складає лише 21 рік 04 місяці 01 день, що є менше необхідних 23 років 6 місяців, підстави для призначення пенсії відповідно до пункту «а» статті 12 Закону № 2262, відсутні.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2023 року ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. Зокрема, апелянт наголосив, що суд першої інстанції помилково не застосував до спірних відносин правові висновки, викладені у постановах об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року у справі №805/3923/18-а, Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 480/4241/18, Верховного Суду від 16 лютого 2022 року у справі №804/2630/18, Верховного Суду від 05 жовтня 2023 року у справі № 300/5663/21. Апелянт наголосив, що він набув право на отримання пенсії у 2017 році, при цьому будь-яких обмежень в пільговому обчисленні пенсії за вислугу років на дату її набуття не передбачалось.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлені та з матеріалів справи вбачаються наступні обставини.

Наказом начальника Державної установи «Білозерська виправна колонія (№ 105)» від 22.12.2017 № 78/ос майора внутрішньої служби ОСОБА_1 , чергового помічника начальника установи відділу нагляду і безпеки Державної установи «Білозерська виправна колонія (№ 105)», з 29.12.2017 звільнено з Державної кримінально-виконавчої служби України (у зв`язку із скороченням штатів) відповідно до п. 4 ст. 77 Закону України «Про Національну поліції».

Згідно наказу на день звільнення ОСОБА_1 з посади вислуга років у календарному обчисленні складала 21 (двадцять один) рік 04 (чотири) місяці 01 (один) день, у пільговому обчисленні 27 (двадцять сім) років, 02 (два) місяці, 00 (нуль) днів.

20 вересня 2023 року, за заявою ОСОБА_1 , Департаментом з питань виконання кримінальних покарань до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області Листом від № 8/1-17287/Гр надісланий пакет документів, та заяву ОСОБА_1 для призначення йому пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі Закон № 2262- XII).

06 жовтня 2023 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області прийнято рішення від № 8746/03-16, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» статті 12 Закону № 2262, з посиланням на те, що вислуга років ОСОБА_1 у календарному обчисленні становить 21 рік 04 місяці 01 день (у пільговому обчислені: 27 років 01 місяць 26 днів), що не відповідає вимогами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», так як відсутня необхідна календарна вислуга років на момент звільнення зі служби.

Не погоджуючись із рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Херсонській області про відмову у призначенні пенсії, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що календарна вислуга років позивача становить менше необхідних 23 років і 6 місяців, а пільгова вислуга років враховується лише для визначення розміру пенсії, а не для призначення такої. Отже, у ГУ ПФУ в Херсонській області відсутні законні підстави для призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» статті 12 Закону № 2262.

Судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 01.01.1992 року № 2262-ХІІ (далі Закон № 2262-ХІІ) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на службі в органах внутрішніх справ.

Статтею 1 Закону № 2262-XII встановлено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Згідно з п. «б» ст. 1-2 Закону № 2262-ХІІ право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п`ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби) особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу податкової міліції, особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.

Відповідно до ст. 2 Закону № 2262-XII військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.

Умови призначення пенсій за вислугу років передбачені статтею 12 Закону № 2262-ХІІ.

Такими умовами є наявність у військовослужбовця (іншої особи, яка має право на пенсію за цим Законом) необхідної календарної вислуги, яка станом на день звільнення ОСОБА_1 (грудень 2017 року) становить - 23 календарних роки та 6 місяців і більше.

Окремо передбачено, що пенсія за вислугу років призначається незалежно від віку військовослужбовця.

Інших умов призначення пенсії за вислугу років Законом № 2262-ХІІ не передбачено.

За приписами ч. 4 ст. 17 Закону №2262-ХІІ при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців» (від 04.04.2006 №3591-IV) Закон № 2262-ХІІ доповнено статтею 17-1, якою врегульовано порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом

Зокрема, цією статтею передбачено, що Порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог Закону № 2262-ХІІ Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 17.07.1992 №393, якою затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей (Порядок №393).

Пунктом 3 Порядку №393, зокрема, було передбачено, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зокрема на посадах Державної кримінально-виконавчої служби, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за 40 днів час проходження служби особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби.

Таким чином, з часу затвердження у 1992 році пунктом 3 Порядку №393 було передбачено умови пільгового зарахування вислуги років в цілях обчислення вислуги років для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 2262.

Верховний Суд з метою забезпечення єдності та сталості судової практики неодноразово на рівні судових палат висловлювався щодо застосування положень Закону №2262-ХІІ та Порядку №393 з питань пільгового обчислення календарної вислуги років.

Зокрема, Верховний Суд у постанові по справі №805/3923/18-а від 03.03.2021 дійшов висновку, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон №2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.

Такий зміст п.3 Порядку № 393 був чинний до 16.02.2022 року та вказував на те, що пільгове обчислення вислуги років передбачене в цілях саме призначення пенсії, що відповідало вимогам статті 17-1 Закону №2262-ХІІ, на виконання якої і було затверджено Порядок №393.

Водночас, як вірно встановлено судом першої інстанції, постановою від 16.02.2022 №119 Кабінетом Міністрів України до Порядку №393 внесено зміни, якими, серед іншого, перший абзац пункту 3 Порядку №393 викладено у наступній редакції:

«До вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах…».

Такими змінами запроваджено пільгове зарахування вислуги років вже не під час визначення права на призначення пенсії, а в цілях визначення розміру пенсії.

Разом з тим, судова колегія наголошує, що позивач набув право на призначення у грудні 2017 року, під час дії попередньої редакції Порядку № 393, а тому зміни, внесені до нього постановою Кабміну № 119, не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Конституційний Суд України також неодноразово у своїх рішеннях висловлювався щодо недопустимості звуження чи скасування заходів соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях.

Зокрема, у рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 у справі № 1-38/2016 Конституційний Суд України дійшов висновку, що норми-принципи частини п`ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, у зв`язку, зокрема, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені.

Крім того, право на пільгове обчислення вислуги років регулюється не лише Порядком №393 для цілей Закону №2262-ХІІ, а і спеціальними законами, яким в даному випадку є Закон України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», яким передбачено пільгове обчислення вислуги років для призначення пенсій осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби (Закон № 2713-IV).

Так, відповідно до частини 4 статті 23 Закону № 2713-IV особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби встановлюється пільговий залік вислуги років для призначення пенсії - один місяць служби за сорок днів; особам, які проходять службу у воєнізованих формуваннях і установах виконання покарань, призначених для тримання засуджених до довічного позбавлення волі, - один місяць служби за півтора місяця, а в установах виконання покарань, призначених для тримання і лікування інфекційних та психічно хворих засуджених, - один місяць служби за два місяці за переліком посад і в порядку, що затверджуються Міністерством юстиції України.

Отже, Законом України № 2713-IV пільговий залік вислуги років передбачено саме для призначення пенсії, який має найвищу юридичну силу, ані ж Порядок № 393.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла наступних висновків:

- позивач набув право на призначення пенсії у 2017 році, під час дії попередньої редакції Порядку № 393 (відповідно до ст.12 Закону № 2262 мав 27 років пільгового стажу при необхідному 23 роки та 6 місяців);

- як станом на час звільнення позивача зі служби, так і станом на час звернення до пенсійного органу за призначенням пенсії, право позивача на зарахування пільгової вислуги років для призначення пенсії ОСОБА_1 передбачено Законом України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» № 2713-IV.

З викладеного вбачається, що у ОСОБА_1 наявні всі умови для призначення пенсії за вислугу років на підставі п. «а» статті 12 Закону № 2262.

Тому рішення ГУ ПФУ в Херсонській області від № 8746/03-16, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» статті 12 Закону № 2262, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Суд першої інстанції надав невірну правову оцінку обставинам справи, на врахував наведені норми права, у зв`язку із чим дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до п.3, п.4 ч.1 ст.317 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням постанови про задоволення позовних вимог.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 30 жовтня 2023 року, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"- "г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Оскільки колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , сплачений ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2147,20 грн (858,88+1288,32) підлягає стягненню з відповідача на підставі приписів ч.1 ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, судова колегія

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2023 року скасувати та прийняти постанову про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 06.10.2023 № 8746/03-16.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років згідно п. "а" ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з 02.10.2023.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 2 147, 20 грн (дві тисячі сто сорок сім гривень двадцять копійок).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя:К.В.Кравченко