УХВАЛА
01 квітня 2024 року
м. Київ
справа №520/4786/22
адміністративне провадження №К/990/10304/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Губської О.А.,
суддів: Білак М. В., Мацедонська В.Е.
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02 травня 2023 року у справі № 520/4786/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про скасування наказу та зобов`язання вчинити дії,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просила:
скасувати Наказ ГУНП в Харківській області від 01 березня 2022 року за номером 130 о/с про звільнення капітана поліції ОСОБА_1 /0003501, старшого інспектора сектору організації відбору управління кадрового забезпечення ГУНП в Харківській області, з 01 березня 2022 року, без виплати грошового забезпечення з 24 лютого 2022 року;
стягнути з відповідача за час вимушеного прогулу грошове забезпечення з усіма надбавками та доплатами.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2022 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02 травня 2023 року, позовну заяву ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач 14 березня 2024 року звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з частинами першою-третьою статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
З матеріалів касаційної скарги слідує, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалено у порядку письмового провадження 02 травня 2023 року. Відповідно останнім днем строку на подачу касаційної скарги було 01 червня 2023 року.
Вперше касаційну скаргу подано 27 листопада 2023 року, яку ухвалою Верховного Суду від 22 січня 2024 року було повернуто. Копію цієї ухвали суду скаржник отримала 05 лютого 2024 року.
Вдруге касаційну скаргу подано 12 лютого 2024 року, яку ухвалою Верховного Суду від 01 березня 2024 року було повернуто. Копію цієї ухвали суду скаржник отримала 11 березня 2024 року. Втретє касаційну скаргу подано 14 березня 2024 року.
Тобто звертаючись, як у перше так і повторно з касаційною скаргою скаржник звернулася до суду касаційної інстанції, з пропуском строку передбаченого статтею 329 КАС України строку на касаційне оскарження.
ОСОБА_1 подала клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що копію оскаржуваної постанови вона не отримувала, а про оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції дізналася 27 жовтня 2023 року з Єдиного державного реєстру судових рішень. Також зазначає про своє право на подання касаційної скарги повторно після постановлення судом ухвал про повернення касаційної скарги.
Вирішуючи зазначене клопотання скаржника, колегія суддів виходить з наступного.
Так, частиною п`ятою статті 251 КАС України встановлено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Приписи частини другої статті 329 КАС України передбачають, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Тобто, для поновлення такого процесуального строку, скаржник має надати Суду докази отримання оскаржуваного судового рішення.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Такий довід касаційної скарги не може свідчити про не надіслання судом апеляційної інстанції оскаржуваної постанови, оскільки обов`язок такого направлення/вручення встановлено процесуальним законом (стаття 251 КАС України), а скаржником не долучено до матеріалів касаційної скарги належних та достатніх доказів свого твердження, якими, на переконання касаційного суду можуть бути, зокрема, письмові відповіді (довідки) суду, у провадженні або на зберіганні в якого знаходиться справа, про наявність/відсутність в матеріалах справи супровідного листа про направлення відповідного судового рішення, повідомлення про доставлення судового рішення на офіційну електронну адресу особи, повідомлення про вручення/невручення поштового відправлення з таким рішенням, розписок про отримання судового рішення; копією опису документів, що містяться в матеріалах справи, тощо.
Також, колегія суддів звертає увагу на те, що повернення заявнику касаційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження скаржник не вказала.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Колегія суддів зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов`язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.
Оцінивши доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, проаналізувавши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання поважними причин пропуску скаржником строку на касаційне оскарження та задоволення заяви про поновлення цього строку.
Водночас перевіривши касаційну скаргу, Судом встановлено, що її зміст не відповідає вимогам пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, оскільки скаржником не обґрунтовано підстави, на якій подана касаційна скарга, що перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права винятково в тому разі:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Як на підставу звернення до Суду скаржник посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України й покликається на те, що судом апеляційної інстанції не були враховані висновки, викладені у постановах Верховного Суду, у справах № 620/4545/22, № 620/4675/22.
Верховний Суд зауважує, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).
Всупереч вищенаведеному, скаржник не обґрунтував подібність правовідносин у справах, натомість обґрунтовуючи наявність підстав за вказаним пунктом скаржник обмежився зазначенням по тексту касаційної скарги окремих абзаців зі змісту постанови Верховного Суду та викладенням обставин справи.
З огляду на викладене, Верховний Суд вважає, що заявником належним чином не обґрунтовано посилання на підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Інші аргументи касаційної скарги зводяться до часткового опису обставин справи, переоцінки доказів, з посиланням на неповне з`ясування обставин справи судами попередніх інстанцій.
Суд зазначає, що за приписами частини другої статті 341 КАС України оцінка доказів, установлення обставин, що не були встановлені або відхилені судом та вирішення питання щодо переваги одних доказів над іншими, не є повноваженнями суду касаційної інстанції, а відповідач обґрунтовує свої доводи саме посиланням на обставини справи, що мають оціночний характер у сукупності з іншими обставинами, що не є підставою для відкриття касаційного провадження у справі.
З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху, зі встановленням особі, яка її подала, строку для усунення недоліків шляхом надання: заяви про поновлення строку на касаційне оскарження (із зазначенням причин поважності пропуску строку на касаційне оскарження та з наданням відповідних доказів їхньої поважності), уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункти частини четвертої статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань.
Суд звертає увагу скаржника на те, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя, а є лише вимогою суду привести касаційну скаргу у відповідність до норм КАС України.
Згідно із частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Частинами першою, другою статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 169, 248, 328, 329, 330, 332 КАС України,
у х в а л и в:
Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2022 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 02 травня 2023 року у справі №520/4786/22.
Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02 травня 2023 року у справі № 520/4786/22.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, зокрема, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані судом неповажними або відсутністю клопотання про поновлення цього строку, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в іншій частині у строк, визначений судом касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
О.А. Губська
М.В. Білак
В.Е. Мацедонська ,
Судді Верховного Суду
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 01.04.2024 |
Оприлюднено | 02.04.2024 |
Номер документу | 118047011 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо звільнення з публічної служби, з них |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Губська О.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні