Ухвала

від 28.03.2024 по справі 640/6363/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

Іменем України

28 березня 2024 року

Київ

справа №640/6363/22

адміністративне провадження №К/990/26306/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Васильєвої І.А., Хохуляка В.В.,

за участю секретаря судового засідання: Лупінос Я. В.

учасники судового процесу:

представник позивача - Куліда А. А.,

розглянувши в судовому засіданні як суд касаційної інстанції заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТРАС УКРАЇНА» про стягнення судових витрат на оплату правничої допомоги, понесених у зв`язку з переглядом в суді касаційної інстанції справи № 640/6363/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТРАС УКРАЇНА» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СІТРАС УКРАЇНА» (далі - позивач, ТОВ «СІТРАС УКРАЇНА») звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДПС), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15 листопада 2021 року № 00823940702 і № 00823950702.

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 29 листопада 2022 року позов задовольнив повністю.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 27 червня 2023 року рішення суду першої інстанції скасував і ухвалив нове, яким у задоволенні позову відмовив.

Верховний Суд постановою від 29 лютого 2024 року касаційну скаргу ТОВ «СІТРАС УКРАЇНА» задовольнив. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2023 року скасував і залишив в силі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2022 року. Верховний Суд здійснив розподіл судових витрат на сплату судового збору за подання касаційної скарги і на підставі частини четвертої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) призначив судове засідання для розгляду питання про судові витрати, пов`язані із розглядом справи, на оплату професійної правничої допомоги.

05 березня 2024 року від ТОВ «СІТРАС УКРАЇНА» надійшла заява про стягнення судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції. Заявник просить стягнути з Головного управління ДПС у м. Києві на користь ТОВ «СІТРАС УКРАЇНА» витрати на професійну правничу допомогу у сумі 58365,60 грн.

Від ГУ ДПС через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, у якому ГУ ДПС просить залишити заяву позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу без задоволення. На переконання ГУ ДПС, заявлений позивачем розмір судових витрат є завищеним, а до акта наданих послуг включено ті послуги, які вже надавалися позивачеві під час розгляду справи в судах першої і апеляційної інстанцій. Вважає, що розмір витрат, на який підлягає зменшенню заявлена позивачем сума, становить 28800 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги заяви про стягнення судових витрат, а також визначений у ній їх розмір.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Неявка представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду заяви.

Вирішуючи подану заяву, суд виходить з такого.

Згідно з частиною сьомою статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до частини третьої статті 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Позивач заявив про надання доказів протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення до закінчення судових дебатів, а докази на підтвердження їх понесення подані у передбачений строк, а тому підстави для залишення заяви без розгляду відсутні.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Стаття 134 КАС України визначає, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частин другої - сьомої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини дев`ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Отже, у розумінні наведених положень КАС України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, якщо вона вважає, що не було дотримано вимоги стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених, зокрема, у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3098/20, метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення, понесених витрат, але і у певному сенсі має спонукати суб`єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.

У цій постанові Верховний Суд зазначав, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Зокрема, від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Позивач до заяви додав належним чином засвідчені копії таких документів: Інформації про визнання та репутацію КМ Партнери; Переліку судових справ та суми призначених судами витрат на правову допомогу до відшкодування; договору про надання правової допомоги №2-1/81-2021 від 20 жовтня 2021 року; Акта про надання послуг від 28 серпня 2023 року; рахунка-фактури №110 від 28 серпня 2023 року; банківської виписки від 20 вересня 2023 року; Акта про надання послуг від 07 лютого 2024 року; рахунка-фактури №17 від 07 лютого 2024 року; свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Щербини А.І. ; посвідчення адвоката Щербини А.І.; роздруківки Витягу з Єдиного реєстру адвокатів України.

Згідно з Актом про надання послуг від 28 серпня 2023 року (т. 9 а. с. 155) адвокат Щербина А. І. надав правову допомогу, пов`язану із переглядом справи у суді касаційної інстанції, у вигляді підготовки касаційної скарги на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2022 року у справі N2640/6363/22, клопотання про розгляд справи за участю позивача, клопотання про врахування висновків Верховного Суду, викладених у низці постанов, щодо застосування норми пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України та проведення перевірки всупереч дії установленого мораторію (коли діяв карантин), включаючи: (1) вивчення і аналіз постанови суду апеляційної інстанції; (2) розробку аргументів щодо підстав касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції; (3) розробку аргументації щодо підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції; (4) вивчення та аналіз судової практики щодо застосування положень пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України щодо незаконності проведення документальних перевірок під час дії мораторію; (5) розробку та викладення у касаційній скарзі аргументації щодо обов`язковості застосування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах; (6) розробку аргументації щодо виявленого під час перевірки порушення - порушення, пов`язаного із застосуванням позивачем положень МСБО 36 «Зменшення корисності активів» та процедури зменшення корисності активів позивача; (7) підготовку порівняльної таблиці щодо «переоцінки» та «зменшення корисності» як різних операцій у бухгалтерському обліку; (8) викладення обставин щодо невизнання операцій позивача з контрагентами, оскільки такі обставини залишилися поза увагою суду апеляційної інстанції; (9) підготовку до відправки та відправку касаційної скарги до суду та стороні у справі.

Загальна вартість наданих послуг становить 47040 грн з розрахунку 4800 грн/год, кількість витраченого часу становить 9 год. 48 хв.

Водночас, згідно з пунктом 3 цього Акта вартість виконаних робіт, яка підлягає сплаті становить 47389,80 грн (рахунок-фактура №110 від 28 серпня 2023 року), включаючи поштові витрати на суму 349,80 грн.

Згідно з випискою по особовому рахунку (т. 9 а. с. 159) ТОВ «СІТРАС Україна» 20 вересня 2023 року перерахувало на рахунок АО «КМ ПАРТНЕРИ» 47389,80 грн (оплата за правову допомогу згідно з рахунком №110 від 28 серпня 2023 року).

Згідно з Актом про надання послуг від 07 лютого 2024 року (т. 9 а. с. 160) зміст правової допомоги полягав у підготовці адвокатом Щербиною А. І. проєкту відповіді на відзив відповідача на касаційну скаргу, включаючи: аналіз отриманого відзиву на касаційну скаргу; пошук релевантної судової практики; оформлення відповіді на відзив для її подання (включаючи друк відповіді та додатків у 2-х екземплярах, їх засвідчення, оформлення поштового відправлення для відповідача). Загальна вартість цих послуг становить 10560 грн з розрахунку 4800 грн/год, кількість витраченого часу становить 2,2. Також в цьому Акті зазначено про вартість поштових та інших фактичних витрат - 415,80 грн.

Згідно з пунктом 3 цього Акта сторони домовились, що вартість виконаних робіт складає 10975,80 грн (рахунок-фактура № 17 від 07 лютого 2024 року), включаючи поштові витрати на суму 415,80 грн.

У клопотанні про зменшення судових витрат ГУ ДПС звертає увагу на такі обставини.

Згідно з Актом про надання послуг від 28 серпня 2023 року адвокат Щербина А. І. зазначив витрачений час для аналізу практики Верховного Суду, зокрема, постанов від 24 травня 2023 року у справі №140/607/22, від 24 травня 2023 року у справі №640/4070/22, від 24 травня 2023 року у справі №420/10433/22, від 28 грудня 2022 року у справі №420/22374/21, від 12 жовтня 2022 року у справі №160/24072/21, від 01 вересня 2022 року у справі №640/160/93/21, які вже аналізувались представниками позивача та подавались до суду під час розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій, зокрема: на сторінці 22 скарги на податкове повідомлення-рішення, поданої до ДПС України (вих. №209 від 06 грудня 2021 року); на сторінці 27 позовної заяви; на сторінці 1 клопотання позивача від 21 вересня 2022 року; на сторінках 4, 5 відзиву позивача на апеляційну скаргу; на сторінках 6, 7 додаткових пояснень від 20 червня 2023 року. ГУ ДПС звертає увагу, що і інші висновки Верховного Суду, на які посилались представники позивача, вже були зазначені у документах за цим переліком.

Щодо включення до складу витрат такої послуги як «розробка та викладення у касаційній скарзі аргументації щодо обов`язковості застосування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах», ГУ ДПС акцентує увагу на те, що витрата часу на таку «послугу» не є неминучою та взагалі необхідною, оскільки, законодавець чітко виклав у частині п`ятій статті 242 КАС України обов`язок судів при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Щодо включення до складу витрат такої послуги як «підготовка порівняльної таблиці щодо «переоцінки» та «зменшення корисності» як різних операцій у бухгалтерському обліку», ГУ ДПС зазначає, що така таблиця підготована представником позивача вже втретє. Зокрема, цю таблицю (у незмінному вигляді) зазначено представниками позивача у наступних документах: на сторінці 9 відповіді позивача на відзив ГУ ДПС на позовну заяву; на сторінці 11 відзиву на апеляційну скаргу; далі повторно зазначено у касаційній скарзі на сторінці 6 та відповіді на відзив на сторінці 9.

Отже, на переконання ГУ ДПС, представники позивача намагаються заявити до відшкодування витрат на правничу допомогу, витрати на послуги, які вже були надані адвокатами в судах першої та апеляційної інстанцій та які було надано не в межах касаційного перегляду справи.

Згідно з Актом про надання послуг від 07 лютого 2024 року адвокат Щербина А. І. зазначив витрачений час, зокрема, для пошуку релевантної практики. ГУ ДПС звертає увагу, що приведена у відзиві судова практика була зазначена декілька разів за змістом: скарги на ППР, позовної заяви, клопотання позивача від 21 вересня 2022 року, відзиву позивача на апеляційну скаргу, додаткових пояснень від 20 червня 2023 року та самої касаційної скарги позивача.

Також ГУ ДПС не погоджується з віднесенням до правничої допомоги поштових витрат в загальній сумі 765,60грн. Із посиланням на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 04 листопада 2019 року у справі №9901/264/19, що послуга з направлення поштової кореспонденції не може бути віднесена до жодного з видів правничої допомоги, які передбачені Законом України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». ГУ ДПС вважає, що для такого виду послуги не потрібні спеціальні знання. Більш того, позивач не надав жодних доказів фактичного понесення таких витрат.

Виходячи з таких мотивів, ГУ ДПС вважає, що позивач підтвердив документально 50% дійсно наданих послуг на правничу допомогу з перелічених в Актах про надання послуг від 28 серпня 2023 року і 07 лютого 2024 року, тому вважає, що за вирахуванням поштових витрат, підтвердженою є вартість послуг на 28800 грн (23520 грн + 5280 грн).

Перевіряючи такі доводи, колегія суддів перш за все звертає увагу, що доводи ГУ ДПС за своїм змістом лежать не в площині «співмірності» заявлених до відшкодування витрат (частина п`ята статті 134 КАС України), а в площині їх обґрунтованості і доцільності (частина дев`ята статті 139 КАС України).

Водночас колегія суддів вважає необґрунтованою позицію ГУ ДПС про необхідність виокремлення з Актів про надання послуг кожної дії адвоката і надання окремій дії правової оцінки з огляду на її доцільність і необхідність.

За змістом наданих Актів про надання послуг від 28 серпня 2023 року і 07 лютого 2024 року, адвокат Щербина А. І. надав таку правову допомогу, пов`язану із переглядом справи у суді касаційної інстанції, як: (1) підготовка касаційної скарги; (2) підготовка відповіді на відзив.

Конкретизація в Актах змісту кожної з цих наданих юридичних послуг в аспекті дій, які потребувалися для її виконання, не впливає на кількість і обсяг наданих послуг, а витрачений адвокатом час на надання кожної із них, ураховуючи обставини конкретно цієї справи, не можна вважати таким, що є об`єктивно завищеним, не відповідає критеріям розумності або не є співмірним із обсягом наданої адвокатом правової допомоги.

Водночас колегія суддів не може оминути те, що згідно з Актами про надання послуг від 28 серпня 2023 року і 07 лютого 2024 року розрахунок вартості наданих послуг здійснений із урахуванням витрат на оплату направлення поштової кореспонденції суду та/або сторонам у справі, а також «інші фактичні витрати» без розкриття їх змісту. Такі види послуг не визначені у статті 19 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» серед видів адвокатської допомоги, не є формою представництва інтересів в суді. У зв`язку з чим, на переконання колегії суддів, відсутні підстави для здійснення розподілу витрат в сумі 765,60 грн (349,80 грн згідно з Актом про надання послуг від 28 серпня 2023 року і 415,80 грн згідно з Актом про надання послуг від 07 лютого 2024 року).

Також в Актах про надання послуг розрахунок вартості наданих послуг здійснений із урахуванням погодинної ставки адвоката Щербини А. І. 4800 грн/год.

Згідно з умовами наявного в матеріалах справи Договору про надання правової допомоги №2-1/81-2021 від 20 жовтня 2021 року (пункти 5.1 - 5.3) Довіритель оплачує послуги Об`єднання, оформлені відповідно до п. 5.2 або, альтернативно, до п. 5.5 цього Договору, за фактом їх надання, якщо Сторони не домовляться по окремим роботам про часткову або повну попередню оплату. Для оплати наданих послуг Об`єднання надає Довірителю рахунок-фактуру і Акт приймання-передачі послуг. До підготовки вищезазначених документів звичайно Об`єднання надсилає Довірителю детальну Специфікацію, як описано у п. 5.6, в якій звичайно зазначається, зокрема, вартість наданих послуг, розрахованих на основі індивідуальних погодинних ставок задіяних адвокатів-учасників Об`єднання та їх помічників. Індивідуальна погодинна ставка адвоката Щербини А. І. у 2021 року визначена на рівні 3500 грн/год.

У пункті 5.3 цього Договору встановлено, що розміри індивідуальних погодинних ставок адвокатів-учасників Об`єднання та їх помічників можуть переглядатися раз на рік за додатковою угодою сторін.

В матеріалах справи наявна Додаткова угода від 29 червня 2022 року до вказаного Договору (т. 6 а. с. 152), якою внесено зміни до пунктів 1.3 і 5.3 Договору. Сторони домовилися, що інші умови, не змінені даною Додатковою угодою, залишаються чинними в редакції, погодженій сторонами раніше. Так, відповідно до внесених змін у пункт 5.3 Договору, індивідуальна погодинна ставка адвоката Щербини А. І. у 2022 року визначена на рівні 4260 грн/год.

До заяви про відшкодування витрат на оплату правничої допомоги позивач не надав Додаткових угод про зміну індивідуальної погодинної ставки адвоката Щербини А. І. з 4260 грн/год на 4800 грн/год. У судовому засіданні представник позивача це пояснив тим, що сторони вирішили не укладати додаткової угоди, а погодження такої ставки здійснено шляхом підписання Актів про надання послуг.

Однак, в Актах про надання послуг відсутні відомості про обговорення і погодження сторонами індивідуальної погодинної ставки адвоката Щербини А. І., а за умовами Договору про надання правової допомоги (абзац другий пункту 5.3, до якого зміни не вносилися) перегляд індивідуальних погодинних ставок здійснюється за додатковою угодою сторін.

Відповідно, колегія суддів вважає, що зазначена в Актах про надання послуг погодинна ставка адвоката Щербини А. І. не підтверджена належними доказами, а тому врахованою може бути ставка, визначена в Додатковій угоді від 29 червня 2022 року, на рівні 4260 грн/год.

З урахуванням викладеного, оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи обставини конкретно цієї справи, суть виконаних послуг, складність справи, обсяг опрацьованого матеріалу, вплив наданих послуг на кінцевий результат розгляду справи, відшкодуванню на користь позивача підлягають витрати на правову допомогу у сумі 51120 грн, виходячи з такого розрахунку:

1) згідно з Актом про надання послуг від 28 серпня 2023 року - в сумі 41748 грн (9,8 год х 4260 грн/год);

2) згідно з Актом про надання послуг від 07 лютого 2024 року - в сумі 9372 грн (2,2 год х 4260 грн/год).

На переконання колегії суддів такий розмір є обґрунтованим і співмірним відповідно до критеріїв, визначених у КАС України.

Керуючись статтями 132, 139, 143, 252, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТРАС УКРАЇНА» про стягнення судових витрат на оплату правничої допомоги задовольнити частково.

Ухвалити додаткову постанову.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТРАС УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 35210744; місцезнаходження: Україна, 04073, місто Київ, пр. Бандери Степана, будинок 15-Г) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011; місцезнаходження: Україна, 04116, місто Київ, вул. Шолуденка, будинок 33/19) судові витрати, пов`язані із розглядом справи в суді касаційної інстанції, на оплату професійної правничої допомоги в сумі 51120 (п`ятдесят одна тисяча сто двадцять) грн 00 коп.

Додаткова постанова є невід`ємною частиною постанови Верховного Суду від 29 лютого 2024 року, набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 01 квітня 2024 року.

СуддіМ.М. Гімон І.А. Васильєва В.В. Хохуляк