Ухвала

від 01.04.2024 по справі 420/21366/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 квітня 2024 року

м. Київ

справа №420/21366/23

адміністративне провадження №К/990/9094/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білак М.В.,

суддів - Мацедонської В.Е., Губської О.А.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року у справі № 420/21366/23 за позовом громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту та про зобов`язання прийняти рішення про визнання особою, яка потребує додаткового захисту,

У С Т А Н О В И В:

08 березня 2024 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року у справі № 420/21366/23. Заявник, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року у справі № 420/21366/23 залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Зазначено про необхідність надання уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав касаційного оскарження, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, сформульовати вимоги до суду касаційної інстанції, а також вказати дату отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується.

Надано заявнику касаційної скарги строк у десять днів з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

22 березня 2024 року до Верховного Cуду через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про уточнення касаційної скарги.

У вказаній заяві позивач уточнив вимоги до суду касаційної інстанції, а саме просить скасувати повністю постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року і залишити в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2024 року.

Таким чином, позивачем вимоги ухвали Верховного Суду від 13 березня 2024 року виконано лише щодо уточнення вимог до суду касаційної інстанції.

Проте, вимоги ухвали Верховного Суду від 13 березня 2024 року про надання уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав касаційного оскарження, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, а також про зазначення дати отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується, позивачем не виконано.

Зі змісту поданої заяви про уточнення касаційної скарги вбачається, що позивач повторно зазначає про наявність виняткових обставин, передбачених у підпунктах «а» та «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України та стверджує, що справа має для нього виняткове значення, становить значний суспільний інтерес, він позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, а також вважає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Верховний Суду повторно наголошує, що пункт 2 частини п`ятої статті 328 КАС України містить перелік виключних випадків, які допускають можливість касаційного перегляду судових рішень, ухвалених у справах незначної складності та/або таких, які розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Водночас, посилання на підпункти пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не звільняє особу від обов`язку обґрунтування підстав касаційного оскарження у взаємозв`язку із посиланням на частину четверту статті 328 КАС України та не є достатнім для відкриття касаційного провадження у цій справі.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Так, за правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Враховуючи положення процесуального закону необхідно зазначити, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.

Відповідно до частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Зміст наведеної норми вказує на те, що продовження процесуального строку, встановленого судом, передбачає надання нового строку на вчинення тієї процесуальної дії, яка не була вчинена у первісно встановлений строк.

Враховуючи те, що позивачем не виконано вимоги ухвали Верховного Суду від 13 березня 2024 року в частині уточнення касаційної скарги із зазначенням підстав касаційного оскарження, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, а також зазначення дати отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується, Суд вважає за необхідне продовжити строк на усунення недоліків касаційної скарги.

Керуючись статтями 121, 243, 248, 332 КАС України,

У Х В А Л И В:

Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 13 березня 2024 року, а саме щодо надання уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав касаційного оскарження, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, а також зазначення дати отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується, терміном десять днів з дня вручення копії цієї ухвали.

Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет», а у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв`язку.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк, касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Судді М.В. Білак

В.Е. Мацедонська

О.А. Губська