Ухвала

від 01.04.2024 по справі 472/320/24

ВЕСЕЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 472/320/24

Провадження №2/472/171/24

У Х В А Л А

про самовідвід судді

01 квітня 2024 року селище Веселинове

Миколаївської області

Суддя Веселинівського районного суду Миколаївської області Орленко Л.О., розглянувши позовну заяву керівника Вознесенської окружної прокуратури Денисенко Віти Василівни в інтересах держави в особі Миколаївської обласної військової адміністрації до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, Веселинівської селищної ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , СФГ "Пролісок", ТОВ "Веселинівська автоколона №3", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство "ЛІСИ УКРАЇНИ", про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельними ділянками шляхом визнання незаконними та скасування наказів та рішень, визнання недійсними договорів, скасування державної реєстрації земельних ділянок,

ВСТАНОВИВ:

До Веселинівського районного суду надійшла позовна заява керівника Вознесенської окружної прокуратури Денисенко Віти Василівни в інтересах держави в особі Миколаївської обласної військової адміністрації до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, Веселинівської селищної ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , СФГ "Пролісок", ТОВ "Веселинівська автоколона №3", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство "ЛІСИ УКРАЇНИ", про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельними ділянками шляхом визнання незаконними та скасування наказів та рішень, визнання недійсними договорів, скасування державної реєстрації земельних ділянок.

Повторним автоматизованим розподілом судової справи між суддями 29.03.2024 року зазначена справа була розподілена судді Веселинівського районного суду Орленко Л.О.

В силу ч. 1ст. 40 ЦПК Українипитання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд,який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку пройого обгрунтованість.

Вивчивши матеріали справи суддя вважає за необхідне заявити самовідвід у справі, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що одним із відповідачів по справі є СФГ "Пролісок", керівником якого є ОСОБА_6 , засновники: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , останній є близькою особою - членом сім`ї працівника апарату Веселинівського районного суду - помічника судді ОСОБА_9 - ОСОБА_10 , а саме її чоловіком.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може брати участь в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), зокрема, якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді останній заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Згідно з п. 12 висновку N 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів» від 01.01.2001 незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При постановленні судових рішень щодо сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але і з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Одним із елементів довіри суспільства, в тому числі і учасників процесу до суду, є довіра складу суду вирішувати спір, що унеможливить в подальшому сумніви у винесенні справедливого, законного та об`єктивного рішення суду.

У п.п. 49, 50, 52 рішення Європейського суду з прав людини «Білуха проти України» від 09.11.2006 року зазначається, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивними та об`єктивними критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.

Стосовно об`єктивного критерію слід визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про безсторонність судді. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

У цьому зв`язку навіть видимі ознаки можуть мати певне значення або, іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється», адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість.

Таким чином, з матеріалів справи вбачаються об`єктивні підстави для самовідводу судді Орленко Л.О., оскільки одним із відповідачів по справі є СФГ "Пролісок", керівником якого є ОСОБА_6 , засновники: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , а останній є близькою особою - членом сім`ї працівника апарату Веселинівського районного суду - помічника судді ОСОБА_9 - ОСОБА_10 , а саме її чоловіком, що може викликати сумніви в неупередженості судді Орленко Л.О.

Аналізуючи вищевикладене, суд дійшов до переконання, що така ситуація може спричинити появу в стороннього спостерігача об`єктивно обумовленого внутрішнього сумніву щодо безсторонності судді ОСОБА_11 , а тому щоб уникнути будь-яких сумнівів в неупередженості та безсторонності судді, суд вважає за можливе заявити самовідвід від розгляду вказаної справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 39, 40 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заявити самовідвід від розгляду цивільної справи № 472/320/24 за позовом керівника Вознесенської окружної прокуратури Денисенко Віти Василівни в інтересах держави в особі Миколаївської обласної військової адміністрації до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, Веселинівської селищної ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , СФГ "Пролісок", ТОВ "Веселинівська автоколона №3", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство "ЛІСИ УКРАЇНИ", про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельними ділянками шляхом визнання незаконними та скасування наказів та рішень, визнання недійсними договорів, скасування державної реєстрації земельних ділянок.

Передати зазначену справу до канцелярії Веселинівського районного суду Миколаївської області для здійснення повторного автоматизованого розподілу.

Ухвала суду апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївської області Л.О. Орленко