Рішення

від 27.03.2024 по справі 601/2970/23

КРЕМЕНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №601/2970/23

Провадження № 2/601/57/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2024 року м. Кременець

Кременецький районний суд Тернопільської області у складі

головуючого Мочальської В.М.,

з участю секретаря Домінської І.В.,

представника позивача адвоката Зембри Є.Й.,

представника відповідача адвоката Корфа П.К.,

третьої особи ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Кременці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Центру культури і дозвілля Кременецької міської ради Тернопільської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_1 та відділ культури та туризму Кременецької міської ради про поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення витрат на професійну правничу допомогу,-

УСТАНОВИВ:

Описова частина рішення.

У жовтні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Центру культури і дозвілля Кременецької міської ради Тернопільської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_1 та відділ культури та туризму Кременецької міської ради про поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

На обґрунтування позовних вимог зазначав, що з 2009 року він перебував у трудових відносинах з відповідачем на посаді прибиральника території.

Відповідно до наказу директора Центру культури і дозвілля ОСОБА_1 від 19 вересня 2023 року № 46-К його звільнено із займаної посади на підставі пункту 7 статті 40 КЗпП України. Підстава: доповідна записка від 18 вересня 2023 року вх. № 129, акт №1 «Про відсторонення ОСОБА_3 від роботи за появою на робочому місці у стані алкогольного сп`яніння» від 18.09.2023, повідомлення про надання письмового пояснення вих. № 101 від 19.09.2023, акт про відмову надавати письмове пояснення від 19.09.2023.

Наведені в акті №1 «Про відсторонення ОСОБА_3 від роботи за появою на робочому місці у стані алкогольного сп`яніння» від 18.09.2023 відомості про його перебування на робочому місці 18 вересня 2023 року о 15 годині 27 хвилин в стані алкогольного сп`яніння вважав такими, що не відповідають дійсності. Перелічені ознаки сп`яніння в акті є надуманими та такими, що не відповідають дійсності і це зможуть підтвердити свідки в судовому засіданні.

Вказував на те, що 18 вересня 2023 року він перебував на роботі. Близько 15 год 25 хв зайшов у приміщення санвузла, де також перебувала його колишня дружина ОСОБА_4 з якою у нього неприязні відносини. Він запитав у ОСОБА_4 дозволу забрати особисті речі, які залишилися у неї. ОСОБА_4 зателефонувала до ОСОБА_1 , остання дуже швидко забігла в приміщення санвузла і ОСОБА_4 повідомила, що він мішає їй прибирати. Він взяв воду, вийшов з приміщення санвузла і о 16 год пішов з робочого місця. В цей день на роботі з ним ніхто більше не спілкувався. Наступного дня вийшов на роботу і працював як завжди. В обідню пору його покликала директор в кабінет і запропонувала підписати документ. Він відмовився, оскільки не знав про що цей документ, прочитати не міг бо не мав окулярів, а директор про зміст документа не повідомила. Після цього він продовжував працювати.

І тільки 19.09.2023 року вже після закінчення робочого дня директор робила спробу продемонструвати йому акт №1, який на другий день, а саме 20.09.2023 йому вручений на його наполягання разом з наказом про звільнення в присутності діловода організації. Йому не запропонували дати письмові пояснення з приводу звинувачення у перебуванні на робочому місці в стані сп`яніння, не пропонували пройти медичний огляд на стан сп`яніння, трудова книжка йому вручена 12.10.2023, розрахункові кошти в день звільнення чи на наступний день не виплачувалися.

На його думку доповідна записка від 18 вересня 2023 року вх. № 129 є сфальшованою і направленою на те, щоб його звільнити з роботи. Викладені відомості про перебування його на роботі в стані алкогольного сп`яніння в двох різних документах мають певні розбіжності, а саме в доповідній записці, яка мала би бути написаною першою, зазначено, що він перебував у стані сп`яніння з 14 години на робочому місці. В акті №1 зазначено, що в стані сп`яніння він з`явився 18.09.2023 о 15 год 27 хв і це при тому, що 18.09.2023 ніхто з працівників Центру в тому числі і ті, що підписали акт №1 на предмет перебування в стані сп`яніння з ним не спілкувалися, в тому числі і директор, яка хоча й прийшла на телефонний дзвінок ОСОБА_4 в приміщення санвузла, однак розмови про те, що він перебував в стані сп`яніння не було і не могло бути, оскільки в стані сп`яніння він не перебував та спілкування з директором в той момент тривало декілька секунд і нікого крім ОСОБА_5 та Інни Алкозай в приміщенні санвузла о 15 год 27 хв не було.

Враховуючи вищевикладене, просив скасувати наказ директора Центру культури і дозвілля Кременецької міської ради № 46-К від 19 вересня 2023 року та поновити на вказаному місці праці; стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу до дня поновлення на роботі; стягнути з відповідача на його користь судові витрати по справі за надання правничої допомоги в розмірі 4000 гривень.

Процесуальні дії суду.

Ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області від 20 жовтня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання з повідомленням учасників справи, надано строк для подання відзиву, зустрічного позову, відповіді на позов, заперечення на відповідь на відзив. Ухвалу надіслано сторонам, третім особам.

08 листопада 2023 року надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача ОСОБА_6 просив у позові відмовити, посилаючись на те, що будь-яких достовірних та достатніх доказів на спростування факту щодо перебування ОСОБА_2 на роботі 18.09.2023 у нетверезому стані позивачем суду не надано. Факт перебування позивача на роботі в нетверезому стані зафіксований внутрішніми документами відповідача, доведений належними, допустимими та достатніми доказами.

Аргументи учасників справи.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та його представник адвокат Зембра Є.Й., посилаючись на доводи, наведені в позовній заяві, просили ухвалити судове рішення про задоволення позову.

Представник відповідача адвокат Корф П.К. в судовому засіданні позов не визнав з підстав, наведених у відзиві на позов.

Третя особа ОСОБА_1 в судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що ОСОБА_2 неодноразово вживав алкогольні напої під час роботи. 18 вересня 2023 року ображав ОСОБА_4 , у нього були ознаки алкогольного сп`яніння, скандалив, дебоширив. Склали акт №1 від 18.09.2023 «Про відсторонення ОСОБА_3 від роботи за появу на робочому місці у стані алкогольного сп`яніння» і направлення на медичну експертизу, однак позивач відмовився ознайомитися з цими документами. 19 вересня 2023 року вручила позивачу повідомлення про надання письмового пояснення щодо перебування 18.09.2023 на робочому місці в стані алкогольного сп`яніння. ОСОБА_2 відмовився дати пояснення і втік з кабінету. Пізніше, того ж дня видала наказ про № 46-К про звільнення ОСОБА_2 з роботи згідно п.7 ст. 40 КЗпП України. Запросила позивача у свій кабінет і в присутності діловода ОСОБА_7 , керівника кіностудії «Кремінь» ОСОБА_8 , організатора культурно-дозвільної діяльності ОСОБА_9 , художнього керівника ОСОБА_10 , головного бухгалтера ОСОБА_11 запропонувала ОСОБА_2 ознайомитися з наказом про звільнення, однак позивач відмовився, про що був складений акт №4 від 19.09.2023.

Представник третьої особи ОСОБА_12 в судовому засіданні позов позивача не визнала та пояснила, що вона неодноразово робила зауваження ОСОБА_2 на те, що він на роботі в нетверезому стані. Проявляє агресію до працівників, дітей, конфліктує з відвідувачами.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

З 01 грудня 2009 року по 19 вересня 2023 року позивач ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з відповідачем на посаді двірника/прибиральника, що підтверджується копією трудової книжки.

18 вересня 2023 року керівник кіностудії «Кремінь» ОСОБА_13 звернувся до директора Центру культури і дозвілля ОСОБА_1 з доповідною запискою про те, що двірник ОСОБА_14 з 14 години перебуває у стані алкогольного сп`яніння на своєму робочому місці, про що складено акт про відсторонення. Просить звільнити ОСОБА_2 з роботи.

Відповідно до акту №1 від 18.09.2023 «Про відсторонення ОСОБА_3 від роботи за появу на робочому місці у стані алкогольного сп`яніння», директором Центру культури і дозвілля ОСОБА_1 , керівником кіностудії «Кремінь» ОСОБА_15 , керівником народного аматорського обрядово-фольклорного колективу ОСОБА_16 , прибиральницею службових приміщень ОСОБА_17 було засвідчено, що 18.09.2023 ОСОБА_2 о 15 год 27 хв з`явився на території Центру культури і дозвілля у стані алкогольного сп`яніння, про що свідчило: запах алкоголю з порожнини рота під час видихання повітря; порушення координації рухів, нестійка хода; втрата послідовності мислення, порушення мови, незвичайна говірливість, безглузді або нерозбірливі розмови; порушення моторики, виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіри обличчя; зниження відчуття свідомості, швидкості реакції і концентрація уваги; надмірне психічне пожвавлення, агресивні мотиви; послаблення критики до власних дій, втрата почуття міри та такту щодо оточуючих.

18.09.2023 директором Центру культури і дозвілля ОСОБА_1 видано направлення на медичну експертизу ОСОБА_2 .

Відповідно до акту №2 від 18.09.2023 «Про відмову отримати направлення на медичну експертизу» ОСОБА_2 відмовився ознайомитися та отримати направлення для проходження медичного огляду в закладі охорони здоров`я щодо стану алкогольного сп`яніння.

18.09.2023 директором Центру культури і дозвілля ОСОБА_1 видано повідомлення про надання письмового пояснення прибиральнику території Центру культури і дозвілля Кременецької міської ради ОСОБА_2 .

Відповідно до акту №3 від 19.09.2023 ОСОБА_2 відмовився надавати письмове пояснення про перебування його у стані алкогольного сп`яніння на робочому місці 18.09.2023.

Згідно наказу директора Центру культури і дозвілля ОСОБА_1 № 46-К від 19.09.2023 ОСОБА_2 , прибиральника території Центру культури і дозвілля звільнено з роботи 19.09.2023 за появу на робочому місці в нетверезому стані згідно п.7 ст. 40 КЗпП України. Підстава: доповідна записка від 18 вересня 2023 року вх. № 129, акт №1 «Про відсторонення ОСОБА_3 від роботи за появою на робочому місці у стані алкогольного сп`яніння» від 18.09.2023, повідомлення про надання письмового пояснення вих. № 101 від 19.09.2023, акт про відмову надавати письмове пояснення від 19.09.2023.

Відповідно до акту №4 від 19.09.2023 «Про відмову від ознайомлення з наказом про звільнення» ОСОБА_2 відмовився від ознайомлення і підписання наказу про звільнення № 46-К від 19.09.2023.

19.09.2023 в трудову книжку позивача внесено запис за №17 про звільнення з роботи згідно п.7 ст. 40 КЗпП України на підставі наказу № 46-К від 19.09.2023.

Відповідно до протоколу №1 загальних зборів профспілкової групи Центру культури і дозвілля Кременецької міської ради від 30 січня 2023 року ліквідовано діяльність профспілкової групи Центру культури і дозвілля Кременецької міської ради.

Мотивувальна частина.

Вислухавши пояснення позивача, його представника, заперечення представника відповідача, третьої особи, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до переконання про відсутність підстав для задоволення позову.

Згідно вимогст. 4 ЦПК Україникожна особа має право впорядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнанихабо оспорюванихправ, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень, викладених у ст.13, 81 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Постановою №9 від 06.11.1992 «Про практику розгляду судами трудових спорів»Пленум Верховного Суду України в ч.1 «звернув увагу на необхідність неухильного додержання при розгляді трудових спорів Конституції України, КЗпП і інших актів законодавства України. Діяльність судів по розгляду справ цієї категорії повинна спрямовуватися на всемірну охорону конституційного права кожного на працю, яке включає можливість заробляти собі на життя працею, яку особа вільно обирає або на яку вільно погоджується, а також на охорону прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій, на зміцнення трудової та виробничої дисципліни, на виховання працівників у дусі свідомого й сумлінного ставлення до праці».

У відповідність до ч.1ст.3 КЗпП України, законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Законодавство про працю складається з Кодексу України про працю Українита інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього (ст.4 КЗпП України). Держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи ( ч. 6ст.5-1 КЗпП України).

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений змістом статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збережені роботи.

Відповідно допункту 7частини першоїстатті 40КЗпП Українитрудовий договір,укладений наневизначений строк,а такожстроковий трудовийдоговір дозакінчення строкуйого дії,може бутирозірваний власникомчи уповноважениморганом увипадку появина роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння.

У пункті 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз`яснено, що вирішуючи позови про поновлення на роботі осіб, трудовий договір з якими розірвано за пунктом 7 статті 40 КЗпП України, суди повинні мати на увазі, що з цих підстав можуть бути звільнені з роботи працівники за появу на роботі у нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння в будь-який час робочого дня, незалежно від того, чи були вони відсторонені від роботи, чи продовжували виконувати трудові обов`язки. Нетверезий стан працівника або наркотичне чи токсичне сп`яніння можуть бути підтверджені як медичним висновком, так і іншими видами доказів, яким суд має дати відповідну оцінку.

Згідно зі статтею 43 КЗпП України розірвання трудового договору за пунктом 7 статті 40 КЗпП України може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Частиною третьою статті 12, статтею 81 ЦПК України на кожну сторону покладається обов`язок довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В судовому засіданні встановлено, що звільнення ОСОБА_2 з роботи проведено роботодавцем відповідно до вимог трудового законодавства. Факт перебування його 18 вересня 2023 року на робочому місці в стані алкогольного сп`яніння підтверджується належними, допустимими та достатніми доказами, а саме: доповідною запискою керівника кіностудії «Кремінь» ОСОБА_8 від 18.09.2023, актом №1 від 18.09.2023, складеним та підписаним чотирма працівниками Центру культури і дозвілля, актом №2 від 18 вересня 2023 року про відмову ОСОБА_2 ознайомитися та отримати направлення для проходження медичного огляду в закладі охорони здоров`я щодо стану алкогольного сп`яніння, підписаним трьома працівниками Центру культури і дозвілля, актом №3 від 19 вересня 2023 року щодо відмови ОСОБА_2 надавати письмове пояснення про перебування його у стані алкогольного сп`яніння на робочому місці 18 вересня 2023 року, який підписаний чотирма працівниками Центру культури і дозвілля, актом №4 від 19 вересня 2023 року про відмову ОСОБА_2 про ознайомлення з наказом про звільнення та отримання трудової книжки, який підписаний шістьма працівниками Центру культури і дозвілля. Зазначені документи зареєстровані в «Журналі реєстрації актів та протоколів», «Журналі реєстрації вхідної кореспонденції», «Журналі реєстрації вихідної кореспонденції», а тому суд вважає їх належними та допустимими.

Посилання позивача та його представника на те, що роботодавець не ініціював проходження ОСОБА_2 огляду на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я спростовується дослідженим у судовому засіданні направленням на медичну експертизу від 18 вересня 2023 року та актом №2 від 18.09.2023 «Про відмову отримати направлення на медичну експертизу».

Суд вважає за необхідне зазначити, що чинне законодавство не передбачає примусового за ініціативою роботодавця (керівника підприємства) проходження медичного огляду, такий медичний огляд працівник може пройти лише добровільно, чого позивач не зробив.

Доводи позивачапро те,що наведенів акті№1«Про відсторонення ОСОБА_3 від роботиза появоюна робочомумісці устані алкогольногосп`яніння» від18.09.2023відомості пройого перебуванняна робочомумісці 18вересня 2023року о15годині 27хвилин встані алкогольногосп`янінняне відповідаютьдійсності,тате,що 18.09.2023ніхто зпрацівників Центрув томучислі іті,що підписалиакт №1на предметперебування встані сп`янінняз нимне спілкувалися,в томучислі ідиректор,суд вважаєбезпідставними,оскільки спростовуютьсявищенаведеними письмовимидоказами тапоказами всудовому засіданнісвідків ОСОБА_8 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ,які підтвердили, що 18.09.2023 року ОСОБА_2 був на роботі в стані алкогольного сп`яніння і конфліктував з ОСОБА_4 .

Доводи позивачапро те,що тільки19.09.2023року вжепісля закінченняробочого днядиректор робиласпробу продемонструватийому акт№1,який надругий день,а саме20.09.2023йому врученийна йогонаполягання разомз наказомпро звільненняв присутностіділовода організації,йому незапропонували датиписьмові поясненняз приводузвинувачення уперебуванні наробочому місців станісп`яніння,не пропонувалипройти медичнийогляд настан сп`яніння,також судвважає безпідставними,оскільки спростовуютьсявищенаведеними письмовимидоказами тапоказами всудовому засіданнісвідків ОСОБА_18 , ОСОБА_16 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , які в судовому засіданні підтвердили, що 19 вересня 2023 року в кабінеті директора ОСОБА_2 було запропоновано дати пояснення з приводу перебування на роботі 18 вересня 2023 року в стані алкогольного сп`яніння. Він відмовився, про що було складено акт. Крім того, 18 вересня 2023 року на вулиці перед будинком культури директор ОСОБА_1 , ОСОБА_22 намагалися вручити ОСОБА_2 направлення на медичне освідчення з приводу стану алкогольного сп`яніння, однак ОСОБА_2 відмовився отримати направлення.

При цьому суд враховує, що позивачем під час розгляду справи в судовому засіданні не надано належних та допустимих доказів, які б спростували факт його перебування на робочому місці 18 вересня 2023 року в стані алкогольного сп`яніння.

Покази свідків ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 про те, що ОСОБА_2 в другій половині дня 18 вересня 2023 року суд до уваги не бере, оскільки покази зазначених свідків спростовуються вищезазначеними письмовими доказами, між собою не узгоджуються.

Оскільки вимоги позивача про поновлення на роботі не підлягають до задоволення, а тому також не підлягають до задоволення вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне у позові позивачу відмовити.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_6 просить відшкодувати відповідачу витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7500 гривень.

На підтвердження цього представником відповідача долучено: копію договору № 1 про надання професійної правничої допомоги від 01.11.2023 з додатком, копію платіжної інструкції № 11/12/2023 від 27.12.2-23, копію акту про надання послуг правничої допомоги по договору №1 від 01.11.2023.

Дослідивши матеріали цивільної справи, що стосуються питання про розподіл судових витрат, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до п. 12 ч. 3ст.2ЦПК України однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1ст. 133 ЦПК України).

Пунктом 1, 2 ч. 3ст.133ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, віднесено витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані із проведенням експертизи.

Пунктом 2 ч. 1ст. 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»визначено, що адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідно дост. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься вст. 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч.1,2ст.137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Загальне правило розподілу судових витрат у разі відмови в позові визначене в п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України.

Зокрема, встановлено, що у разі відмови в позові інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

Так, 01.11.2023 між Центром культури і дозвілля Кременецької міської ради Тернопільської області в особі директора ОСОБА_1 та адвокатом Корфом П.К. укладено договір №1 про надання правової допомоги.

Пунктом 4.1 цього договору сторони визначили, що розмір винагороди адвоката а надання професійної правничої допомоги клієнту визначається сторонами за попередньою домовленістю та становить 7500,00 (сім тисяч п`ятсот) грн.

Відповідно до додатку №1 до договору №1 від 01 листопада 2023 року сторони погодили розмір гонорару за надану професійну правничу допомогу в розмірі 7500 (сім тисяч п`ятсот) гривень.

Згідно з платіжною інструкцією № 11/12/2023 від 27.12.2023 оплата послуг за надання правової допомоги згідно договору про надання правової допомоги відповідачем перераховано адвокату Корфу П.К. в розмірі 7500 (сім тисяч п`ятсот) гривень.

Суд враховує, що представником позивача адвокатом Земброю Є.Й. в судовому засіданні заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Представник зазначає, що розмір заявлених відповідачем витрат на правову допомогу є неспівмірним зі складністю справи та часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт.

Разом з тим, суд приймає до уваги незначну складність та характер даної справи, сталу судову практику з розгляду справ даної категорії, невеликий обсяг наданих суду доказів, відсутність значної кількості процесуальних документів, поданих під час розгляду даної справи, а також участь адвоката у судових засіданнях, які були нетривалі за часом.

При цьому при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

З урахуванням викладеного суд вважає, що витрати на правничу допомогу у сумі 5000 грн, які відповідач поніс у зв`язку із розглядом даної справи, є доведеними належними та допустимими доказами, а також відповідають критеріям співмірності, реальності та справедливості, а тому підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючисьст. 12,13,81,89,141,258,259,263-265,279,315,430 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Центру культури і дозвілля Кременецької міської ради Тернопільської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_1 та відділ культури та туризму Кременецької міської ради про поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення витрат на професійну правничу допомогу -відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь Центру культури і дозвілля Кременецької міської ради Тернопільської області 5000 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Якщо всудовому засіданнібуло оголошенолише вступнута резолютивнучастини судовогорішення абоу разірозгляду справи(вирішенняпитання)без повідомлення(виклику)учасників справи,зазначений строкобчислюється здня складенняповного судовогорішення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Представник позивача: адвокат Зембра Євген Йосипович, місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Центр культури і дозвілля Кременецької міської ради Тернопільської області, місцезнаходження: вул. Шевченка, 581, м. Кременець Тернопільської області, ЄДРПОУ: 23587605.

Представник відповідача: адвокат Корф Петро Казимірович, місцезнаходження: провул.Шевченка, 1 м. Кременець Тернопільської області.

Третя особа: ОСОБА_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 .

Третя особа: відділ культури та туризму Кременецької міської ради, місцезнаходження: вул. Шевченка, 67 м. Кременець Тернопільської області, ЄДРПоУ:40211048.

Повний текст рішення складено 01 квітня 2024 року.

Головуючий