Постанова

від 29.02.2024 по справі 522/2588/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2234/24

Справа № 522/2588/23

Головуючий у першій інстанції Домусчі Л.В.

Доповідач Вадовська Л. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.02.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М.,

суддів - Комлевої О.С., Сєвєрової Є.С.,

за участю секретаря - Венжик Л.С.,

за участю сторін, інших учасників справи, представників учасників справи:

позивача ОСОБА_1 ,

відповідача державного підприємства «Одеський морський торговельний порт», представників відповідача Пахомова К.Ю., Сидорова О.В.,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, профспілки «Первинна професійна спілка Одеського порту», представника третьої особи Субботіної Л.В.,

переглянувши справу №522/2588/23 за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Одеський морський торговельний порт», за участю третьої особи профспілки «Первинна професійна спілка Одеського порту» про визнання протиправним наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за апеляційною скаргою державного підприємства «Одеський морський торговельний порт», апеляційною скаргою профспілки «Первинна професійна спілка Одеського порту» на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 липня 2023 року у складі судді Домусчі Л.В., -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 , звернувшись 09 лютого 2023 року до суду з вищеназваним позовом, вказав, що на підставі наказу ДП «Одеський морський торговельний порт» від 16 червня 2021 року №155К прийнятий на роботу з 17 червня 2021 року на посаду начальника відділу з питань безпеки служби та протидії корупції; наказом від 01 липня 2021 року №167К переведений начальником служби з питань безпеки та протидії корупції. Наказом ДП «Одеський морський торговельний порт» від 10 листопада 2022 року №УРП-3-2 звільнений з роботи по пункту 1 статті 36 КЗпП України за угодою сторін. В заяві про звільнення кінцевою датою звільнення вказано 14 листопада 2022 року при наданні компенсаційної виплати у розмірі п`яти окладів та дотриманні при звільненні колективної угоди на 2020-2025 рік. Оскільки компенсаційну виплату п`яти окладів не здійснено, то звільнення вважає незаконним з підстав відсутності спільного волевиявлення сторін, спрямованого на припинення трудових відносин в обумовлений строк і саме за угодою сторін. Крім того, звільнення проведено у період його тимчасової непрацездатності. Місячний строк звернення до суду з позовом пропущений з поважних причин, так як у період з 14 листопада 2022 року по 25 січня 2023 року хворів.

Позивач ОСОБА_1 просив:

поновити пропущений з поважної причини строк звернення до суду за вирішенням трудового спору;

визнати протиправним і скасувати наказ ДП «Одеський морський торговельний порт» від 10 листопада 2022 року №УРП-3-2 про звільнення з роботи по пункту 1 частини 1 статті 36 КЗпП України;

поновити на посаді начальника служби з питань безпеки та протидії корупції ДП «Одеський морський торговельний порт»;

стягнути з ДП «Одеський морський торговельний порт» середній заробіток за час вимушеного прогулу (т.1 а.с.1-6).

Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси від 16 лютого 2023 року відкрито провадження у справі (т.1 а.с.26-27).

Відповідач ДП «Одеський морський торговельний порт» позов не визнав, зазначивши про безпідставність доводів ОСОБА_1 про його відмову від угоди про звільнення через невиплату йому з боку відповідача компенсаційної виплати у розмірі п`яти окладів, з огляду на що він вважає звільнення за угодою сторін здійсненим з порушенням норм законодавства про працю. Анулювання домовленості про припинення трудового договору за угодою сторін можливе лише за взаємної згоди роботодавця і працівника. Якщо є спільна домовленість працівника й роботодавця про звільнення за угодою сторін та погоджено дату звільнення, то відкликання працівником заяви не має юридичних наслідків, так як відкликання працівником заяви про звільнення не скасовує угоду сторін про звільнення. Позивач звернувся до керівника державного підприємства із заявою від 03 листопада 2022 року №18/10 про звільнення за угодою сторін з 14 листопада 2022 року, при цьому, посилавшись на пункт 2.18 Додатку №5 до Колективного договору ДП «Одеський порт» на 2020-2025 роки просив виплатити йому при звільненні п`ять окладів. Відповідно до Угоди про внесення змін до Колективного договору від 23 червня 2021 року пункт 2.18 Додатку №5 викладено в такій редакції: «При звільненні працівників за угодою сторін може проводитися компенсаційна виплата у розмірі до 5 посадових окладів на підставі рапорту заступника директора, безпосереднього керівника працівника або заяви працівника. Розмір компенсаційної виплати (в залежності від фінансової можливості підприємства) встановлюється спільним рішенням між Адміністрацією та Профспілкою. При відсутності фінансової можливості компенсаційна виплата не проводиться». Тобто, з умов даного пункту Колективного договору вбачається, що можливість здійснення компенсаційної виплати працівнику та її розмір залежить від певних умов та є обов`язковим та фіксованим.

На підставі зазначених положень Колективного договору, з урахуванням воєнного стану в Україні та обумовленого цим фінансового стану підприємства (згідно наказу ДП «Одеський порт» «Про організаційні заходи, пов`язані з введенням воєнного стану в Україні» від 01 березня 2022 року за №УПР-1 підприємство виведено в простій з 01 березня 2022 року до припинення воєнного стану та здійснює діяльність лише в межах Зернової ініціативи), керівником підприємства було погоджено звільнення позивача за угодою сторін з 14 листопада 2022 року з проведенням компенсаційної виплати у розмірі двох посадових окладів у розмірі 45000,00 грн., які було нараховано позивачу та ним отримано, що підтверджує фактичне погодження позивача з нарахуванням компенсаційної виплати у такому розмірі. Підприємством угоду про звільнення позивача було виконано згідно приписів пункту 1 частини 1 статті 36 КЗпП України (видано наказ про припинення трудового договору, проведено повний розрахунок з позивачем) та з урахуванням пункту 2.18 Додатку №5 до Колективного договору. Незгода позивача з невиплатою йому п`яти окладів в якості компенсації при звільненні не являється юридично значимою обставиною, так як анулювання домовленості про звільнення може відбутися лише тоді, коли власник або уповноважений ним орган і працівник дійшли про це взаємної згоди. Крім того, виплата позивачу двох окладів не є порушенням законодавства про працю та положень Колективного договору, тому незгода з розміром виплати не являється підставою для визнання звільнення позивача таким, що відбулося з порушенням його прав. Наказ від 10 листопада 2022 року №УРП-3-2 відповідає положенням пункту 1 частини 1 статті 36 КЗпП України. Позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідач не виконав законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору при його звільненні. Щодо доводів про звільнення позивача в період знаходження на лікарняному, то законодавство про працю звільнення працівника в період його тимчасової непрацездатності забороняє тільки у випадках звільнення з ініціативи роботодавця, тому на випадки звільнення по пункту 1 частини 1 статті 36 КЗпП України правила частини 3 статті 40 КЗпП України не поширюються. Щодо поважності причин пропуску позивачем строку позовної давності, то такі є необґрунтованими, так як позивач дізнався про звільнення 14 листопада 2020 року (ознайомлений з наказом), знаходився на амбулаторному лікуванні по загальному захворюванню, листки непрацездатності видані з певним перериванням у часі, що не могло завадити йому звернутися до суду в установлений законом строк (т.2 а.с.32-36).

Позивач ОСОБА_1 надав відповідь на відзив, за змістом якої підтримав позовні вимог та додатково вказав, що відповідач навмисно не надає до суду його заяву, яка адресована директорові ДП «Одеський порт» і стосується звільнення за угодою сторін з кінцевою датою 14 листопада 2022 року при дотриманні компенсаційної виплати п`яти окладів та колективної угоди на 2020-2025 рік. Належні п`ять окладів при звільненні не виплачені до теперішнього часу, звільнення відбулося під час перебування на лікарняному, тому угода між сторонами не дотримана, що є підставою для задоволення позову. Строки звернення до суду пропустив з поважних причин, так як є інвалідом другої групи внаслідок війни, потребує постійного медичного огляду, в період з 14 листопада 2022 року по 25 січня 2023 року перебував на стаціонарному та амбулаторному лікуванні, хвороба є поважною причиною пропуску строку (т.1 а.с.44-48).

Третя особа профспілка «Первинна професійна спілка Одеського порту» підтримала відповідача (т.1 а.с.114-116).

Ухвалою Приморського районного суду мю Одеси від 10 квітня 2023 року закрито підготовче засідання, справу призначено до розгляду по суті (т.1 а.с.54).

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 19 липня 2023 року позов задоволено;

поновлено ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду;

визнано незаконним та скасовано наказ ДП «Одеський морський торговельний порт» від 10 листопада 2022 року №УРП-3-2 про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника служби з питань безпеки та протидії корупції державного підприємства;

поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника служби з питань безпеки та протидії корупції ДП «Одеський морський торговельний порт»;

стягнуто з ДП «Одеський морський торговельний порт» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 14 листопада 2022 року по 19 липня 2023 року у розмірі 330426,29 грн.;

допущено негайне виконання рішення в частині поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за один місяць у сумі 45058,13 грн.;

стягнуто з ДП «Одеський морський торговельний порт» на користь держави судовий збір в сумі 4956,00 грн. (т.1 а.с.165-174).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 04 вересня 2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДП «Одеський морський торговельний порт» на рішення суду.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 11 вересня 2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою профспілки «Первинна професійна спілка Одеського порту» на рішення суду.

В апеляційних скаргах ДП «Одеський морський торговельний порт» та профспілка «Первинна професійна спілка Одеського порту» просять рішення суду першої інстанції скасувати повністю і ухвалити нове рішення про відмову в позові (т.1 а.с.186-195, 200-208).

За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість рішення з підстав неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права полягає в наступному. Рішення ґрунтується на припущеннях та не підтверджується належними та допустимими доказами. Підстави пропуску строку позовної давності для звернення до суду не є обґрунтованими. Звільнення позивача здійснено згідно приписів пункту 1 частини 1 статті 36 КЗпП України, наказ про припинення трудового договору видано, проведено повний розрахунок та сплачено компенсаційну виплату з урахуванням особливостей пункту 2.18 Додатку №5 до Колективного договору. Виплата компенсації при звільненні за угодою сторін є правом, а не обов`язком підприємства. Висновок суду про безсумнівність щодо наявності угоди між сторонами про звільнення позивача саме за умови сплати йому компенсаційної угоди між сторонами про звільнення позивача саме за умови сплати йому компенсаційної виплати в розмірі 5 посадових окладів є недоведеним, ґрунтується на припущеннях та не відповідає матеріалам справи. Припинення трудового договору за пунктом 1 частини 1 статті 36 КЗпП застосовується у випадку взаємної згоди сторін трудового договору, пропозиція (ініціатива) про припинення трудового договору за цією підставою може виходити як від працівника, так і від власника або уповноваженого ним органу. Якщо працівник подає письмову заяву про припинення трудового договору, то в ній мають бути зазначені прохання звільнити його за угодою сторін і дата звільнення. Оформлення припинення трудового договору за угодою сторін має здійснюватися лише у письмовій формі. У наказі (розпорядженні) і трудовій книжці зазначаються підстава звільнення за угодою сторін з посиланням на пункту 1 частини 1 статті 36 КЗпП України та раніше домовлена дата звільнення. Якщо роботодавець і працівник домовилися про певну дату припинення трудового договору, працівник не має права відкликати свою заяву про звільнення. Анулювати таку домовленість можна лише за взаємною згодою про це власника або уповноваженого ним органу і працівника. Приписами КЗпП України не передбачено для власника чи уповноваженого ним органу обов`язку прийняття відкликання працівником своєї заяви про звільнення у випадку досягнення домовленості про звільнення за угодою сторін. Незгода позивача з невиплатою йому п`яти окладів в якості компенсації при звільненні не являється юридично значимою обставиною, так як виплата компенсації та встановлення її розміру є правом, а не обов`язком відповідача. Виплата позивачу двох окладів в якості компенсації при звільненні не є порушенням законодавства про працю та положень Колективного договору, незгода з таким розміром виплати не є підставою для визнання звільнення таким, що відбулося з порушення прав позивача. Висновки суду про сумнівність доказів ґрунтується на припущеннях та не підтверджується належними та допустимими доказами. При звільненні працівника відповідно до пункту 2 частини 1 статті 36 КЗпП України у роботодавця відсутній обов`язок погодження звільнення з органами профспілкової організації та працевлаштовувати робітника. Обов`язкова присутність працівника при вирішенні питання щодо виплати компенсації при звільненні не передбачена жодним нормативним актом. Суд безпідставно пов`язав неналежність доказу (спільного рішення від 10 листопада 2022 року ДП «Одеський порт» та профспілки про здійснення компенсаційної виплати ОСОБА_1 ) з незрозумілими сумнівами позивача через його не запрошення на засідання стосовно даного питання. Зауважено, що спільне рішення від 10 листопада 2022 року ДП «Одеський порт» і профспілки порту про здійснення компенсаційної виплати ОСОБА_1 та наказ ДП «Одеський порт» від 10 листопада 2022 року №УРП-51 «Про проведення компенсаційної виплати» не оскаржені та є чинними. Розмір нарахованого судом середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 330426,29 грн. (без вирахування податків і зборів) не узгоджується з розміром середньомісячної заробітної плати ОСОБА_1 у 2022 році, який становив 22500,00 грн. на місяць, та, відповідно, не відповідає положенням постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 (зі змінами та доповненнями), є завищеним більш як в два рази.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 заперечення щодо змісту і вимог апеляційних скарг обґрунтовує тим, що хвороба є поважною причиною пропуску строку для звернення до суду з позовом про поновлення на роботі; що звільнення є незаконним в силу відсутності спільного волевиявлення сторін, спрямованого на припинення трудових відносин в обумовлений строк і саме за угодою сторін. Угодою сторін під час написання заяви про звільнення було передбачено виплату у розмірі п`яти посадових окладів, тому невиплата п`яти посадових окладів при звільненні є неправомірною. Звільнення проведено в період непрацездатності (т.1 а.с.231-237).

Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційних скарг, скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в позові з огляду на наступне.

ОСОБА_1 , 1976 року народження, Наказом №155К від 16 червня 2021 року ДП «Одеський морський торговельний порт» прийнятий з 17 червня 2021 року на посаду начальника відділу з питань безпеки служби з питань безпеки та протидії корупції; Наказом №167К від 01 липня 2021 року переведений з 02 липня 2021 року начальником служби з питань безпеки та протидії корупції (т.1 а.с.12-13).

Наказом державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» від 01 березня 2022 року №УРП-1 «Про організаційні заходи, пов`язані з введенням воєнного стану в Україні», зокрема, встановлено початок простою з 08:00 годин 01 березня 2022 року до припинення воєнного стану в Україні для всіх працівників підприємства; визнано простій таким, що виник не з вини працівників та зумовлений виникненням виробничої ситуації, небезпечною для життя або здоров`я працівників внаслідок воєнного стану в Україні (т.1 а.с.40-41).

Щодо звільнення по пункту 1 частини 1 статті 36 КЗпП України.

Підстави припинення трудового договору визначені статтею 36 КЗпП України.

Підставою припинення трудового договору є, зокрема, угода сторін (п.1 ч.1 ст.36 КЗпП України).

У разі домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за пунктом 1 частини 1 статті 36 КЗпП України (угода сторін) договір припиняється в строк, визначений сторонами.

Припинення трудового договору за пунктом 1 частини 1 статті 36 КЗпП України застосовується у випадку взаємної згоди сторін трудового договору, пропозиція (ініціатива) про припинення трудового договору за цією підставою може виходити як від працівника, так і від власника або уповноваженого ним органу.

Для з`ясування питання про законність припинення трудового договору за пунктом 1 частини 1 статті 36 КЗпП України (за угодою сторін) значення має чи дійсно існувала домовленість сторін про припинення трудового договору за взаємною згодою; чи було волевиявлення працівника на припинення трудового договору в момент видачі наказу про звільнення; чи не заявляв працівник про анулювання попередньої домовленості сторін щодо припинення договору за угодою сторін; чи була згода роботодавця (власника або уповноваженого ним органу) на анулювання угоди сторін про припинення трудового договору.

Чинним законодавством не передбачено обов`язкової письмової форми угоди сторін про припинення трудового договору за пунктом 1 частини 1 статті 36 КЗпП України. Така угода може бути оформлена між сторонами як шляхом подання працівником заяви про звільнення за угодою сторін та згоди роботодавця на його звільнення, так і шляхом внесення пропозиції (ініціативи) однієї із сторін трудового договору, сама угода сторін про припинення трудового договору може бути укладена в усній формі.

Якщо пропозицію щодо звільнення висунув працівник, то він надає роботодавцю письмову заяву з проханням про звільнення за пунктом 1 статті 36 КЗпП України; в заяві зазначається бажана дата припинення трудового договору, роз`яснювати мотиви свого бажання звільнитися працівникові не обов`язково.

Припинення трудового договору за угодою сторін має бути належним чином оформлене в письмовій формі. Роботодавець видає наказ про звільнення за типовою формою або в довільній формі; працівник ознайомлюється з наказом під підпис; роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116 КЗпП) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 КЗпП України, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника (стаття 47 КЗпП).

Трудове законодавство не передбачає виплату вихідної допомоги при звільненні працівника за угодою сторін. Обов`язок роботодавця полягає у виплаті належних працівникові сум в останній робочий день (день звільнення), а саме: компенсації за дні невикористаної відпустки; заробітної плати за відпрацьований час поточного місяця.

03 листопада 2022 року за вих. №18/10 ОСОБА_1 подано директору державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» заяву від 31 жовтня 2022 року про звільнення його за угодою сторін 14 листопада 2022 року та про виплату компенсаційної виплати у розмірі 5 окладів на підставі пункту 2.18 Додатку №5 до Колективного договору ДП «Одеський морський торговельний порт» на 2020-2025 роки із урахуванням наявності пільг багатодітного батька та статусу інваліда війни (т.1 а.с.51).

Наказом №УРП-3-2к від 10 листопада 2022 року «Про припинення трудового договору» ОСОБА_1 звільнений 14 листопада 2022 року з посади начальника служби з питань безпеки та протидії корупції (годинна ставка 135,883 грн., середньомісячний оклад 22500,00 грн.); причина звільнення: за угодою сторін по пункту 1 статті 36 КЗпП України; підстава звільнення: особиста заява; компенсація: 19 календарних днів відпустки (т.1 а.с.12-13, 14, 122).

14 листопада 2022 року ОСОБА_1 ознайомився з Наказом №УРП-3-2к від 10 листопада 2022 року про звільнення 14 листопада 2022 року по пункту 1 статті 36 КЗпП України (т.1 а.с.14).

14 листопада 2022 року з ОСОБА_1 проведено розрахунок при звільненні (т.1 а.с.15, 61зв., 135).

Отже, пропозицію щодо звільнення висунув працівник ОСОБА_1 , який звернувся до керівника ДП «Одеський морський торговельний порт» із заявою від 03 листопада 2022 року вих. №18/10 (написана 31 жовтня 2022 року) про звільнення за пунктом 1 статті 36 КЗпП України, зазначивши в заяві бажану дату припинення трудового договору 14 листопада 2022 року (мотиви звільнення працівника за угодою сторін правового значення не мають).

Роботодавець ДП «Одеський морський торговельний порт» погодився на припинення трудового договору з працівником ОСОБА_1 на підставі пункту 1 статті 36 КЗпП України (угода сторін); припинення трудового договору за угодою сторін було оформлено Наказом ДП «Одеський морський торговельний порт» від 10 листопада 2022 року №УРП-3-2к «Про припинення трудового договору», яким працівник ОСОБА_1 звільнений 14 листопада 2022 року з посади начальника служби з питань безпеки та протидії корупції за угодою сторін по пункту 1 статті 36 КЗпП України.

Суду не надано доказів на спростування того, що існувала домовленість сторін про припинення трудового договору за угодою сторін, що в момент видачі наказу про звільнення було волевиявлення працівника ОСОБА_1 на припинення трудового договору за угодою сторін.

Суду не надано доказів заявлення працівником ОСОБА_1 про анулювання попередньої домовленості щодо припинення договору за угодою сторін та згоди роботодавця (власника, уповноваженого ним органу) на анулювання угоди сторін про припинення трудового договору по пункту 1 статті 36 КЗпП України.

Припинення трудового договору по пункту 1 статті 36 КЗпП оформлено належним чином, роботодавцем видано наказ про звільнення працівника ОСОБА_1 із зазначеної ним в заяві дати 14 листопада 2022 року; працівник ОСОБА_1 ознайомився з наказом про звільнення під підпис 14 листопада 2022 року та отримав копію наказу про звільнення; на виконання вимог статті 116 КЗпП України роботодавець провів 14 листопада 2022 року у день звільнення розрахунок з працівником; належні записи про звільнення внесені до трудової книжки.

Вимоги трудового законодавства при припинення трудового договору по пункту 1 частини 1 статті 36 КЗпП України (угода сторін) дотримано, правові підстави для визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відсутні.

Щодо звільнення працівника в період його тимчасової непрацездатності.

Підстави припинення трудового договору визначені статтею 36 КЗпП України.

Підставою припинення трудового договору є, зокрема,

угода сторін (п.1 ч.1 ст.36 КЗпП України);

розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45) (п.4 ч.1 ст.36 КЗпП України).

Обмеження на звільнення працівника в період тимчасової непрацездатності передбачені частиною 3 статті 40 КЗпП України; відповідно до положень даної норми матеріального права не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці (це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації).

Підстава припинення трудового договору по пункту 1 частини 1 статті 36 КЗпП України є відмінною від підстави припинення трудового договору по пункту 4 частини 1 статті 36 КЗпП України, яка зокрема, передбачає розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 31).

Передбачені трудовим законодавством обмеження на звільнення працівника в період тимчасової непрацездатності поширюються на випадки звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

Звільнення працівника по пункту 1 статті 36 КЗпП (угода сторін) не є звільненням за ініціативи власника або уповноваженого ним органу, як наслідок, встановлені законодавством обмеження на звільнення працівника в період тимчасової непрацездатності не поширюються на припинення трудового договору по пункту 1 частини 1 статті 36 КЗпП України.

Державною установою «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області» сформовано медичні висновки про непрацездатність ОСОБА_1 за категорією «захворювання або травма загального характеру» з 14 листопада 2022 року по 23 листопада 2022 року, з 24 листопада 2022 року по 02 грудня 2022 року, з 05 грудня 2022 року по 23 грудня 2022 року, з 26 грудня 2022 року по 04 січня 2023 року (т.1 а.с.63-64, 65-70).

Листки непрацездатності ОСОБА_1 оплачені ДП «Одеський морський торговельний порт» (т.1 а.с.61-62, 100, 104-106, 135).

Правомірність рішення ДП «Одеський морський торговельний порт» щодо оплати періоду тимчасової непрацездатності ОСОБА_1 не перевіряється у даній справі.

Суд виходить з того, що тимчасова непрацездатність, на яку посилається ОСОБА_1 , не має наслідком незаконність припинення трудового договору по пункту 1 статті 36 КЗпП України за угодою сторін та, відповідно, поновлення на роботі.

Щодо компенсаційної виплати при звільненні працівника.

Колективний договір 2020-2025 роки державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» затверджено Протоколом загальних зборів трудового колективу державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» від 15 жовтня 2020 року №1; Правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників ДП «Одеський порт» є Додатком №5 до Колективного договору (т.1 а.с.74-87, 88-97).

Угодою від 23 червня 2021 року про внесення змін до Колективного договору внесено зміни та доповнення до Колективного договору ДП «Одеський морський торговельний порт» на 2020-2025 роки, а саме пункт 2.18 Додатку №5 «Правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників ДП «Одеський порт» викладено в новій редакції: «2.18. При звільненні працівників за угодою сторін, може проводитися компенсаційна виплата у розмірі до 5-ти посадових окладів на підставі рапорту заступника директора, безпосереднього керівника працівника або заяви працівника. Розмір компенсаційної виплати (в залежності від фінансової можливості підприємства) встановлюється спільним рішенням між Адміністрацією та Профспілкою. При відсутності фінансової можливості компенсаційна виплата не проводиться» (т.1 а.с.42, 124).

03 листопада 2022 року за вих. №18/10 ОСОБА_1 подано директору державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» заяву від 31 жовтня 2022 року про звільнення його за угодою сторін 14 листопада 2022 року та про виплату компенсаційної виплати у розмірі 5 окладів на підставі пункту 2.18 Додатку №5 до Колективного договору ДП «Одеський морський торговельний порт» на 2020-2025 роки із урахуванням наявності пільг багатодітного батька та статусу інваліда війни (т.1 а.с.51).

Спільним рішенням від 10 листопада 2022 року державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» в особі директора та Первинної профспілки Одеського порту в особі голови вирішено: на підставі пункту 2.18 розділу 2 «Порядок прийому та звільнення працівників» Додатку №5 «Правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників ДП «Одеський порт» Колективного договору ДП «Одеський порт» на 2020-2025 роки провести компенсаційну виплату начальнику служби з питань безпеки та протидії корупції ОСОБА_1 у розмірі 2 (двох) посадових окладів (т.1 а.с.98, 123).

Наказом державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» №УРП-51 від 10 листопада 2022 року «Про проведення компенсаційної виплати» наказано головному бухгалтеру провести нарахування компенсаційної виплати начальнику служби з питань безпеки та протидії корупції ОСОБА_1 у розмірі 2 (двох) посадових окладів згідно зі штатним розписом за рахунок коштів фонду оплати праці (т.1 а.с.99, 121).

Компенсаційна виплата у розмірі 2 (двох) посадових окладів згідно зі штатним розписом ОСОБА_1 здійснена 14 листопада 2022 року (т.1 а.с.15, 61зв.).

Отже, ОСОБА_1 подав заяву про його звільнення за угодою сторін; на такі підстави звільнення поширюється дія пункту 2.18 Додатку №5 до Колективного договору, який передбачає можливість проведення компенсаційної виплати у розмірі до 5-ти посадових окладів на підставі рапорту заступника директора, безпосереднього керівника працівника або заяви працівника; ОСОБА_1 в заяві про звільнення за угодою сторін вказав про компенсаційну виплату, тобто фактично працівник подав заяву про компенсаційну виплату ( ОСОБА_1 в одній заяві вказав і про звільнення за угодою сторін, і про компенсаційну виплату).

За положеннями пункту 2.18 Додатку №5 до Колективного договору розмір компенсаційної виплати залежить від фінансової можливості підприємства та встановлюється спільним рішенням між Адміністрацією та Профспілкою; при відсутності фінансової можливості компенсаційна виплата не проводиться.

Заяву працівника ОСОБА_1 про компенсаційну виплату у розмірі 5-ти посадових окладів розглянуто, по заяві спільним рішенням від 10 листопада 2022 року державного підприємства в особі директора та первинної профспілки в особі голови вирішено провести компенсаційну виплату начальнику служби з питань безпеки та протидії корупції ОСОБА_1 у розмірі 2 (двох) посадових окладів. На виконання даного спільного рішення Адміністрації та Профспілки видано ДП «Одеський морський торговельний порт» Наказ №УРП-51 від 10 листопада 2022 року «Про проведення компенсаційної виплати» начальнику служби з питань безпеки та протидії корупції ОСОБА_1 у розмірі 2 (двох) посадових окладів згідно зі штатним розписом за рахунок коштів фонду оплати праці.

Компенсаційну виплату у розмірі 2 (двох) посадових окладів ОСОБА_1 отримано 14 листопада 2022 року.

Спільне рішення Адміністрації та Профспілки від 10 листопада 2022 року, Наказ ДП «Одеський морський торговельний порт» №УРП-51 від 10 листопада 2022 року «Про проведення компенсаційної виплати» у даній справі не оскаржено.

Припинення трудового договору по пункту 1 частини 1 статті 36 КЗпП України є підставою для виплати працівнику, що звільняється за угодою сторін, компенсаційної виплати у розмірі до 5-ти посадових окладів, при цьому сама по собі компенсаційна виплата, а тим більше її розмір, не може бути передумовою звільнення за угодою сторін.

Здійснення ОСОБА_1 компенсаційної виплати у розмірі 2-х посадових окладів не має наслідком незаконність припинення трудового договору по пункту 1 статті 36 КЗпП України за угодою сторін та, відповідно, поновлення на роботі.

Оскільки матеріальне право, за захистом якого ОСОБА_1 звернувся до суду, не порушено, то у позові суд відмовляє по суті позовних вимог, а не з підстав пропуску строку звернення до суду. За таких обставин, оцінка поважності/неповажності пропуску строку звернення до суду не надається.

Витрати державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» по сплаті за подання апеляційної скарги судового збору в сумі 7434,00 грн. підлягають компенсації за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з огляду на пільги ОСОБА_1 щодо сплати судового збору.

Керуючись ст.ст.367, 368, п.2 ч.1 ст.374, ст.ст.376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» задовольнити.

Апеляційну скаргу профспілки «Первинна професійна спілка Одеського порту» задовольнити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 липня 2023 року скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до державного підприємства «Одеський морський торговельний порт», за участю третьої особи профспілки «Первинна професійна спілка Одеського порту» про визнання протиправним наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.

Витрати державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» по сплаті за подання апеляційної скарги судового збору в сумі 7434 грн. 00 коп. компенсувати за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 02 квітня 2024 року.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді О.С.Комлева

Є.С.Сєвєрова