Ухвала

від 29.03.2024 по справі 154/1062/24

ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

154/1062/24

1-кс/154/320/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2024 року Володимир-Волинський міський суд Волинської області у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

заучастю:секретаря судовогозасідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчої ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника - ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Володимирського РВП ГУНП у Волинській області капітана поліції ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12024030510000098 від 27.01.2024 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, не одруженого, працюючого приймальником вантажу у поштовому відділенні «Delivery», раніше не судимого

- підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених чч.1,2,3 ст.307 КК України,

ВСТАНОВИВ

29 березня 2024 року старший слідчий СВ Володимирського РВП ГУНП у Волинській області капітан поліції ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартоюдо ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених чч.1,2,3 ст.307 КК України.

Клопотання обґрунтовує тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , керуючись прямим умислом та корисливими мотивами, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді порушення правового режиму обігу психотропних речовин, за невстановлених достовірно в ході досудового розслідування обставин, місця та часу придбав та зберігав з метою збуту психотропну речовину, обіг якої обмежено амфетамін, і в подальшому 27 січня 2024 року, близько 12 години 50 хвилин, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на протиправне збагачення, знаходячись в приміщенні поштового відділення « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що по АДРЕСА_2 , незаконно збув ОСОБА_7 порошкоподібну речовину, масою 0,6892 г., яка містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено амфетамін, масою 0,1998 г., і яка згідно постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 року «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», Таблиця №2, Список №2, віднесена до психотропних речовин, обіг яких обмежено, продавши її останньому за ціною 700 грн.

Крім того, ОСОБА_5 , керуючись прямим умислом та корисливими мотивами, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді порушення правового режиму обігу психотропних речовин, діючи повторно, за невстановлених достовірно в ході досудового розслідування обставин, місця та часу придбав та зберігав з метою збуту психотропну речовину, обіг якої обмежено амфетамін, і в подальшому 16 лютого 2024 року, близько 15 години 10 хвилин, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на протиправне збагачення, знаходячись біля поштового відділення «Delivery», що по вулиці 20-го липня, 8-А, міста Володимир Волинської області, незаконно збув ОСОБА_7 порошкоподібну речовину, масою 0,6555 г., яка містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено амфетамін, масою 0,2378 г., і яка згідно постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 року «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», Таблиця №2, Список №2, віднесено до психотропних речовин, обіг яких обмежено, продавши її останньому за ціною 700 грн.

Крім того, ОСОБА_5 , керуючись прямим умислом та корисливими мотивами, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді порушення правового режиму обігу психотропних речовин, діючи повторно, за невстановлених достовірно в ході досудового розслідування обставин, місця та часу придбав та зберігав з метою збуту психотропну речовину, обіг якої обмежено амфетамін, і в подальшому 05 березня 2024 року, близько 12 години, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на протиправне збагачення, знаходячись біля поштового відділення «Delivery», що по вулиці 20-го липня, 8-А, міста Володимир Волинської області, незаконно збув ОСОБА_7 порошкоподібну речовину, масою 0,5790 г., яка містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено амфетамін, масою 0,2172 г., і яка згідно постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 року «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», Таблиця №2, Список №2, віднесено до психотропних речовин, обіг яких обмежено, продавши її останньому за ціною 500 грн.

Крім того, ОСОБА_5 , діючи повторно, керуючись прямим умислом та корисливими мотивами, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді порушення правового режиму обігу психотропних речовин, за невстановлених достовірно в ході досудового розслідування обставин, місця та часу придбав та зберігав з метою збуту, особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP, яку з метою подальшого збуту, зберігав за місцем своєї роботи в приміщенні поштового відділення « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що по АДРЕСА_2 .

Однак, вищевказану особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP, і яка згідно постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», Таблиця №1, Список №2, віднесена до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, 27 березня 2024 року, о 13 годині 25 хвилин, було виявлено та вилучено працівниками поліції в ході проведення огляду місця події.

Крім того, ОСОБА_5 , керуючись прямим умислом та корисливими мотивами, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді порушення правового режиму обігу психотропних речовин, за невстановлених достовірно в ході досудового розслідування обставин, місця та часу, придбав та зберігав з метою збуту, в особливо великих розмірах психотропну речовину, обіг якої обмежено амфетамін, яку з метою подальшого збуту, зберігав за місцем своєї роботи в приміщенні поштового відділення « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що по АДРЕСА_2 .

Однак, вищевказану психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, маса якої становить близько 250 г., що становить особливо великі розміри і яка згідно постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», Таблиця №2, Список №2, віднесена до психотропних речовин, обіг яких обмежено, 27 березня 2024 року, о 17 годині 25 хвилин, було виявлено та вилучено працівниками поліції в ході проведення огляду місця події.

Вказані кримінальні правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань та прокурором об`єднанні в одне кримінальне провадження за №12024030510000098 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених чч. 1, 2, 3 ст. 307 КК України.

27 березня 2024 року, о 14 год. 40 хв., ОСОБА_5 , затримано, в порядку ст. 208 КПК України, як особу, що щойно вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України.

28 березня 2024 року слідчим, за погодженням з прокурором, складено та в той же день вручено ОСОБА_5 письмове повідомлення про підозру у вчинені злочинів передбачених чч. 1, 2, 3 ст. 307 КК України.

Слідчий зазначає, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованих йому злочинів, передбачених чч. 1, 2, 3 ст. 307 КК України, повністю підтверджуються зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами за результатами проведення оперативних закупок психотропних речовин, висновками експертів, протоколами обшуків, протоколом огляду предметів, протоколами допитів свідків, протоколами оглядів місць події, а також іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може здійснити дії, передбачені у п. п. 1, 3, ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

- через тяжкість злочинів, по яким йому оголошено про підозру, зібраних у справі доказів та можливе покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років, у разі доведення його вини, а також враховуючи, що ОСОБА_5 має широке коло знайомств серед осіб, які займаються незаконною діяльністю, в тому числі пов`язаною з розповсюдженням наркотичних засобів та психотропних речовин, є достатні підстави вважати, що він може та матиме можливості переховуватись від органів досудового розслідування та суду, намагаючись уникнути покарання;

- оскільки на даний час не встановлено джерело придбання ОСОБА_5 психотропних речовин, тому є достатні підстави вважати, що перебуваючи на волі він може перешкоджати кримінальному провадженню, шляхом приховування доказів його причетності до незаконного поводження із психотропними речовинами, незаконно впливати на свідків, з метою уникнення відповідальності за вчинення вказаних злочинів;

На думку слідчого, необхідність застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлена тим, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, якими є особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт не зможе запобігти встановленим та доведеним під час досудового розслідування ризикам.

Враховуючи викладене, а також беручи до уваги те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів та особливо тяжкого злочину за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років, в досудового слідства є обґрунтована впевненість й достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, може приховувати докази його причетності до незаконного поводження із психотропними речовинами та незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, а тому менш суворі запобіжні заходи ніж тримання під вартою є недостатніми для запобігання вищевказаним ризикам.

Слідчий та прокурор у судовому засіданні підтримали клопотання та просили його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні просив застосувати до нього більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем проживання.

Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні також просив застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід, або, у разі якщо суд дійде до переконання про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначити останньому альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Вислухавши сторони кримінального провадження, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Відповідно до ст.131 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно ч.1ст.177КПК України метоюзастосування запобіжногозаходу єзабезпечення виконанняпідозрюваним,обвинуваченим покладенихна ньогопроцесуальних обов`язків,а такожзапобігання спробам: 1)переховуватися відорганів досудовогорозслідування та/абосуду; 2)знищити,сховати абоспотворити будь-якуіз речейчи документів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення; 3)незаконно впливатина потерпілого,свідка,іншого підозрюваного,обвинуваченого,експерта,спеціаліста уцьому жкримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальномупровадженню іншимчином; 5)вчинити іншекримінальне правопорушеннячи продовжитикримінальне правопорушення,у якомупідозрюється,обвинувачується.

Відповідно до вимог ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених уч.1 ст.177 КПК України.

Відповідно дост.178КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених устатті 177цього Кодексу,слідчий суддя,суд напідставі наданихсторонами кримінальногопровадження матеріалівзобов`язаний оцінитив сукупностівсі обставини,у томучислі: 1)вагомість наявнихдоказів провчинення підозрюваним,обвинуваченим кримінальногоправопорушення; 2)тяжкість покарання,що загрожуєвідповідній особіу разівизнання підозрюваного,обвинуваченого винуватиму кримінальномуправопорушенні,у вчиненніякого вінпідозрюється,обвинувачується; 3)вік тастан здоров`япідозрюваного,обвинуваченого; 4)міцність соціальнихзв`язків підозрюваного,обвинуваченого вмісці йогопостійного проживання,у томучислі наявністьв ньогородини йутриманців; 5)наявність упідозрюваного,обвинуваченого постійногомісця роботиабо навчання; 6)репутацію підозрюваного,обвинуваченого; 7)майновий станпідозрюваного,обвинуваченого; 8)наявність судимостейу підозрюваного,обвинуваченого; 9)дотримання підозрюваним,обвинуваченим умовзастосованих запобіжнихзаходів,якщо вонизастосовувалися донього раніше; 10)наявність повідомленняособі пропідозру увчиненні іншогокримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177цього Кодексу, крім випадків, передбаченихчастинами шостоютасьомоюстатті 176цього Кодексу (ч.1 ст.183 КПК України).

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Встановлено, що слідчим відділенням Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024030510000098від 27.01.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених чч.1,2,3 ст.307 КК України.

28 березня 2024 року, в рамках вказаного кримінального провадження, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених чч.1,2,3 ст.307 КК України, а саме: у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті психотропних речовин; у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту психотропних речовин та особливо небезпечної психотропної речовини, а також незаконному збуті психотропних речовин, вчиненому повторно; у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту психотропної речовини в особливо великих розмірах.

Відповідно до ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.307 КК України, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від дев`яти до дванадцяти років, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, а тому, відповідно до ст.183 КПК України, до ОСОБА_5 може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно доч.1-4ст.194КПК України підчас розглядуклопотання прозастосування запобіжногозаходу слідчийсуддя,суд зобов`язанийвстановити,чи доводятьнадані сторонамикримінального провадженнядокази обставини,які свідчатьпро: 1)наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні підозрюваним,обвинуваченим кримінальногоправопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу,і наякі вказуєслідчий,прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбаченихчастиною першоюцієї статті.

Слідчий суддя, суд має право зобов`язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбаченіпунктом 1 частини першоїцієї статті, але не доведе обставини, передбаченіпунктами 2та3 частини першоїцієї статті.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбаченіпунктами 1та2 частини першоїцієї статті, але не доведе обставини, передбаченіпунктом 3 частини першоїцієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбаченічастиною п`ятоюцієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Щодо наявності обґрунтованої підозри слідчий суддя вважає необхідним зазначити таке.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», у справі «Феррарі-Браво проти Італії») наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів і відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок про те, що дана особа могла вчинити злочин. Затримання і тримання особи під вартою допустимі не лише у випадку доведеності факту скоєння злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою попереднього розслідування, досягненню мети якого і є тримання під вартою. Факти, що викликали підозру, не обов`язково повинні бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження, або навіть пред`явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.

На переконання слідчого судді наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованих йому кримінальних правопорушень доведена слідчим та прокурором сукупністю доказів, зібраних у кримінальному провадженні та досліджених у судовому засіданні, зокрема протоколами за результатами проведення оперативних закупок психотропних речовин, висновками експертів, протоколами обшуків, протоколом огляду предметів, протоколами допитів свідків, протоколами оглядів місць події.

Щодо наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя зазначає таке.

Як було зазначено вище, законодавцем відповідно дост. 177 КПК Українивизначена наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 с.177КПК України.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

На думку слідчого судді зазначений слідчим у клопотанні перелік ризиків, які передбачені ст.177 КПК України, а саме, ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, ризик незаконного впливу підозрюваного на свідків у кримінальному провадженні, є обґрунтованим.

Тяжкість інкримінованих підозрюваному кримінальних правопорушень та суворість покарання за його вчинення може свідчити про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування чи суду.

Це твердження узгоджується із позицією ЄСПЛ, викладеною у рішенні по справі «Ilijkov v. Bulgaria» від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника дає уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений, та урішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000, § 76, відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.

Варто також зазначити, що у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» суд вказав, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність же покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Так, кримінальні правопорушення, передбачені чч.1,2,3 ст. 307 КК України, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів, за які може бути призначено покаранняу виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років.

Погоджуючись із існуванням реальної можливості здійснення з боку ОСОБА_5 переховування від органів досудового розслідування та суду, слідчий суддя також враховує: вік та стан здоров`я підозрюваного, який є особою молодого віку, інформація про наявність у підозрюваного хронічних захворювань, відсутня; дані про майновий стан підозрюваного, наявність у нього постійного місця роботи, місця проживання та стійких соціальних зв`язків.

Оцінивши доводи,наведені уклопотанні,та обставини,встановлені підчас йогорозгляду,слідчий суддявважає,що сторонаобвинувачення усудовому засіданнідовела наявністьпідстав вважати,що існуєризик того,що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватисявід органівдосудового розслідуваннячи суду, оскільки наслідки та ризик втечі ним можуть бути визнані менш небезпечними ніж можливе покарання, що загрожує у разі визнання винуватим.

Слідчий суддя вважає також обґрунтованим твердження сторони обвинувачення про існування ризику незаконного впливу підозрюваного на свідків у цьому кримінальному провадженні.

При оцінці вказаного ризику слідчий суддя враховує встановлений нормамиКПК Українипорядок безпосереднього сприйняття судом показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, із забезпеченням права обвинуваченого на перехресний допит. Суд під час судового провадження може обґрунтовувати свої висновки лише на показах, які він безпосередньо сприймав, отримав усно від свідків (ст. 23 КПК України).Тобто, ризик незаконного впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Отже, усвідомлюючи вчинене та тяжкість покарання за це, підозрюваний, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, може вдатися до незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, щоб останні надали недостовірні показання на його користь.

Враховуючи особистість підозрюваного, вагомість доказів причетності підозрюваного до скоєння інкримінованих йому злочинів, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що застосування до підозрюваного ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу - домашнього арешту чи особистого зобов`язання, не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Отже, для застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою наявні всі обставини, передбачені ч.1 ст.194 КПК України - наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

На підставі наведеного слідчий суддя вважає необхідним задовольнити клопотання слідчого та застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

Відповідно до ст.183 ч.3 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов`язаний визначити розмір застави достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч.4 цієї статті.

Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Оскільки ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину у сфері обігу психотропних речовин, суд вважає необхідним не визначати йому розмір застави.

Керуючись вимогами ст.ст.131, 132, 176-178, 183, 184, 194,197, 309 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Володимирського РВП ГУНП у Волинській області капітана поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, без визначення розміру застави.

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту затримання підозрюваного ОСОБА_5 , а саме з 27 березня 2024 року, до 25 травня 2024 року.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, підозрюваним ОСОБА_5 в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали виготовлений 02.04.2024.

Слідчий суддя ОСОБА_1