Постанова

від 02.04.2024 по справі 712/2572/24

КАМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

02.04.2024 Справа № 712/2572/24

№ 3/696/250/24

ПОСТАНОВА

іменем України

02квітня 2024року м. Кам`янка

Кам`янський районний суд Черкаської області у складі:

головуючої судді Білопольської Н.А.,

при секретарі Бондарь Д.В.,

за участю прокурора Остапенка А.П.,

особи, стосовно якої вирішується

питання про притягнення

до адміністративноївідповідальності ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритомусудовому засіданніматеріали, направлені для розгляду із Управління стратегічних розслідувань в Черкаській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , працюючого начальником відділу житлово-комунального господарства, транспорту та благоустрою виконавчого комітету Кам`янської міської ради, РНОКПП: НОМЕР_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, -

в с т а н о в и в :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 89/2024 від 20 лютого 2024 року ОСОБА_1 , будучи на момент вчинення правопорушення начальником відділу житлово-комунального господарства, транспорту та благоустрою виконавчого комітету Кам`янської міської ради Черкаської області та відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, в порушення вимог пункту 3 частини 1 статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» прийняв рішення при наявності у нього реального конфлікту інтересів під час підписання договору про закупівлю товарів № 10 від 17 січня 2023 року на загальну суму 17920,07 грн. з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , в особі директора ОСОБА_2 , яка є дружиною Кам`янського міського голови ОСОБА_3 , чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП..

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 90/2024 від 20 лютого 2024 року ОСОБА_1 , будучи на момент вчинення правопорушення начальником відділу житлово-комунального господарства, транспорту та благоустрою виконавчого комітету Кам`янської міської ради Черкаської області та відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, в порушення вимог пункту 3 частини 1 статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» прийняв рішення при наявності у нього реального конфлікту інтересів під час підписання договору про закупівлю товарів № 11 від 17 січня 2023 року на загальну суму 81847,42 грн. з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , в особі директора ОСОБА_2 , яка є дружиною Кам`янського міського голови ОСОБА_3 , чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 91/2024 від 20 лютого 2024 року ОСОБА_1 , будучи на момент вчинення правопорушення начальником відділу житлово-комунального господарства, транспорту та благоустрою виконавчого комітету Кам`янської міської ради Черкаської області та відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, в порушення вимог пункту 3 частини 1 статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» прийняв рішення при наявності у нього реального конфлікту інтересів під час підписання договору № 30 від 07 березня 2023 року на загальну суму 507340,00 грн. з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , в особі директора ОСОБА_2 , яка є дружиною Кам`янського міського голови ОСОБА_3 , чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

ОСОБА_1 надав суду заперечення на протоколи № 89/2024 від 20 лютого 2024 року, № 90/2024 від 20 лютого 2024 року, № 91/2024 від 20 лютого 2024 року про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вказаних адміністративних правопорушень не визнав та просив закрити провадження у справі з підстав, викладених у поданому ним запереченні, - за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Вказав, що договори, зазначені у протоколах про адміністративні правопорушення, було підписано за наслідками проведених згідно чинного законодавства процедур закупівлі, де бажання приймати участь виявив лише один учасник ОСОБА_2 . Оскільки ніяких порушень при процедурах закупівлі допущено не було, а надані учасником документи відповідали вимогам Закону України «Про публічні закупівлі», з врахуванням п. 13 «Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затверджених постановою КМУ від 12 жовтня 2022 року № 1178, він не мав іншого варіанту реалізувати свої службові повноваження, інакше як підписати договори з єдиним учасником закупівель. При цьому ОСОБА_1 зауважив, що при підписанні договорів він не мав жодної особистої зацікавленості, наголосив на відсутності позаслужбових відносин з міським головою та його дружиною, відсутності приватного інтересу та відсутності суперечності між приватним інтересом та службовими повноваженнями. Наведені в протоколах відомості вважає надуманими та не доведеними, а тому просив закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Прокурор Остапенко А.П. просив визнати винним ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-7КУпАП та притягнути його до адміністративної відповідальності, так як він дійсно порушив законодавство, будучи суб`єктом корупційних порушень, не повідомив про наявність у нього реального конфлікту інтересів та прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів, просив суд застосувати адміністративний вид cтягнення у виді штрафу.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , доводи прокурора, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що провадження у справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, з таких підстав.

За змістом ст.ст. 7, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

За змістом ст.ст. 252 та 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За визначенням ст. 9 КУпАП під адміністративним правопорушенням (проступком) слід розуміти протиправну, винну (умисну або необережну) дію чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушенням, пов`язаним з корупцією, є діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до ст.ст. 3, 28 Закону України «Про запобігання корупції» посадові особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зобов`язані:

- вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;

- повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;

- не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;

- вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Відповідно до ч. 2 ст. 172-7 КУпАП відповідальність осіб настає за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 був прийнятий на посаду за результатами конкурсу згідно з Протоколом № 2 від 11 січня 2021 року засідання конкурсної комісії по відбору кандидата на заміщення вакантної посади начальника відділу житлово-комунального господарства, транспорту та благоустрою виконавчого комітету Кам`янської міської ради. На час підписання договорів про закупівлю товарів № 10 від 17 січня 2023 року на загальну суму 17920,07 грн., № 11 від 17 січня 2023 року на загальну суму 81847,42 грн. та № 30 від 07 березня 2023 року на загальну суму 507340,00 грн. з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , ОСОБА_1 обіймав посаду начальника відділу житлово-комунального господарства, транспорту та благоустрою виконавчого комітету Кам`янської міської ради Черкаської області, а тому являвся суб`єктом, відповідальним за адміністративні корупційні правопорушення та правопорушення, пов`язані з корупцією.

З протоколів вбачається, що в основу інкримінованих ОСОБА_1 правопорушень покладено вчинення ним дій в умовах реального конфлікту інтересів.

Між тим, при реальному конфлікті інтересів особа реалізує (повинна реалізувати) свої повноваження у сфері, де наявний приватний інтерес.

Згідно Закону України «Про запобігання корупції» приватний інтерес - це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Суб`єктивна сторона правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ст. 172-7 КУпАП, характеризується тим, що воно учиняється умисно; особа, яка його вчиняє, усвідомлює, що вона не повідомляє про наявність у неї реального конфлікту інтересів або вчиняє дії чи приймає рішення в умовах реального конфлікту інтересів.

Диспозиція цієї норми за своїм змістом є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до норм спеціального антикорупційного закону, зокрема, ст.ст. 1, 28 3акону України «Про запобігання корупції», ст. 24 3акону України «Про місцеве самоврядування в Україні», в яких, крім іншого, передбачено певну деталізацію відповідних положень нормативно-правових актів, що наповнює норму ч. 2 ст. 172-7 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації зазначеного діяння.

Отже, для висновку про наявність в особи реального конфлікту інтересів та про прийняття нею рішення в умовах реального конфлікту інтересів необхідно встановити: 1) наявність в особи приватного інтересу; 2) наявність суперечності між приватним інтересом особи та її представницькими повноваженнями; 3) наявність впливу цієї суперечності на об`єктивність або неупередженість рішення; 4) наявність повноважень на прийняття рішення.

При цьому має бути беззаперечно визначено, в чому саме полягає приватний інтерес конкретної особи, в чому саме проявляється суперечність між приватним інтересом та представницькими повноваженнями цієї особи та її вплив на прийняття рішення. Згідно роз`яснень, наданих ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 3 листа № 223-943/0/4-17 від 22 травня 2017 року, щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язані з корупцією, аналіз термінів «потенційний інтерес» та «реальний інтерес», які містяться у ч. 1 ст. 1 Закону, з урахуванням висновку науково-правової експертизи Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України від 29 квітня 2016 року № 126/50-е, щодо законодавства про боротьбу з корупцією дає можливість констатувати, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії, який повинен мати об`єктивний вираз, а також часовий взаємозв`язок між прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому.

Тобто, відмінність між цими поняттями полягає в тому, що для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що, по-перше, приватний інтерес наявний, по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, а по-третє, така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.

Самі по собі протоколи про адміністративні правопорушення не можуть бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являють собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджуються із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки наявні у них дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 за період роботи з 2022 по 2024 роки, зокрема в період укладення та після виконання договорів про закупівлю, додаткових виплат та винагород, крім передбаченої колективним договором допомоги на оздоровлення та одноразової винагороди до Почесної грамоти Черкаської обласної ради не отримував.

Зібрані УСР в Черкаській області матеріали відносно ОСОБА_1 не містять в собі відомостей, який саме приватний інтерес він мав при підписанні вказаних у протоколах договорів, у чому саме проявляється суперечність між приватним інтересом та представницькими повноваженнями ОСОБА_1 та вплив такої суперечності на прийняття рішень.

Як вбачається з рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 від 11 березня 1980 року, приватний інтерес може впливати на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи не вчинення дій лише під час реалізації службових/представницьких повноважень, що є дискреційними. Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначати повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акту.

З положень Закону України «Про публічні закупівлі» та посадової інструкції начальника відділу житлово-комунального господарства, транспорту та благоустрою виконавчого комітету Кам`янської міської ради Черкаської області слідує, що при підписанні договорів про закупівлю товарів № 10 від 17 січня 2023 року на загальну суму 17920,07 грн., № 11 від 17 січня 2023 року на загальну суму 81847,42 грн. та № 30 від 07 березня 2023 року на загальну суму 507340,00 грн. з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , ОСОБА_1 не мав свободи вибору і варіантів дій, окрім підписання цих договорів, а отже не був наділений дискреційними повноваженнями, які є обов`язковими для формування звинувачення у вчиненні дій в умовах реального конфлікту інтересів, позаяк підписання цих договорів було єдиним можливим варіантом реалізації ним своїх службових повноважень.

Аналізуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 , підписуючи договори про закупівлю товарів, не мав реального конфлікту інтересів між його приватним інтересом та службовими повноваженнями, який би впливав на об`єктивність або неупередженість прийняття ним рішень, або ж на вчинення чи не вчинення дій під час реалізації службових повноважень, оскільки діяв у межах та у спосіб, що визначені чинним законодавством України.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку, та усунувши усі можливі сумніви, в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.

Приймаючи рішення у справі, суд має керуватися презумпцією невинуватості, закріпленою у ст. 62 Конституції України, відповідно до якої обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Отже, тягар доказування вини покладено на орган, який склав відповідний матеріал.

У відповідності до рішення Конституційного Суду України від 22 жовтня 2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційних принципах і правовій презумпції, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. Така позиція Конституційного Суду України відповідає і правовим позиціям Європейського Суду з прав людини. Окрім цього, Європейський суд з прав людини підкреслив, що обов`язок адміністративного органу нести тягар доказування є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов`язку доказувати свою непричетність до вчинення порушення.

У рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України» (заява № 39598/03, остаточне від 21 жовтня 2011 року) Європейський суд з прав людини висловив позицію, що суд має право обґрунтовувати свої висновки лише доказами, які витікають із співіснування достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою висновків або схожих неспростовних презумпцій факту, тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом».

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Під час розгляду даної справи суд бере до уваги усталену практику Європейського суду з прав людини стосовно того, що всі сумніви щодо винуватості особи трактуються на її користь, а тягар доказування є обов`язком адміністративного органу. В даному випадку, орган, уповноважений на складання протоколів про адміністративні правопорушення, не навів доказів «поза розумним сумнівом» винуватості особи, відносно якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень.

Таким чином, сукупність зібраних доказів, що були перевірені судом, свідчить про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 172-7, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 283-285 КУпАП, суд, -

п о с т а н о в и в :

Провадження у адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративних правопорушень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Кам`янський районний суд Черкаської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Н.А. Білопольська