Рішення

від 04.03.2024 по справі 757/22232/21-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/22232/21-ц

пр. 2-10033/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2024 року

Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Ільєвої Т.Г.,

при секретарі Ємець Д.О.,

за участю:

представника позивача та третьої особи - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу 757/22232/21-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Державна організація Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Юкрейніан Шиппінг Мегазін» про захист авторського права, -,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2021 до Печерського районного суду м. Києва надійшов позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Державна організація Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Юкрейніан Шиппінг Мегазін» про захист авторського права.

В обгрунтування позовних вимог, позивач вказує, що реєстрація авторських прав ОСОБА_3 на твори образотворчого мистецтва "ІНФОРМАЦІЯ_3" і "ІНФОРМАЦІЯ_2", і відповідно отримання Свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір образотворчого мистецтва "ІНФОРМАЦІЯ_3" № НОМЕР_1 від 25.09.2020 року та Свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір образотворчого мистецтва "ІНФОРМАЦІЯ_2" № НОМЕР_2 від 25.09.2020 року, є протиправними діями і свавільним порушенням ОСОБА_3 особистих немайнових прав ОСОБА_2 , як автора зазначених творів (логотипів), які останній створив на замовлення для ТОВ "ІА "ЮКРЕЙНІАН ШИППІНГ МЕГАЗІН" (минула назва ТОВ "С5 Україна").

Таким чином, позивач звернувся до суду з метою захисту особистих немайнових прав автора, та просить суд:

- визнати автором творів образотворчого мистецтва "ІНФОРМАЦІЯ_3" і "ІНФОРМАЦІЯ_2" фізичну особу ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 );

- визнати недійсними Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_1 від 25.09.2020 року щодо твору образотворчого мистецтва "ІНФОРМАЦІЯ_3" і Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_2 від 25.09.2020 року щодо твору образотворчого мистецтва "ІНФОРМАЦІЯ_2";

- зобов`язати Державне підприємство "Український інститут інтелектуальної власності" (УКРПАТЕНТ) внести зміни до Державного реєстру свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір шляхом визнання реєстрації твору образотворчого мистецтва "ІНФОРМАЦІЯ_3" (Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_1 від 25.09.2020 року) і твору образотворчого мистецтва "ІНФОРМАЦІЯ_2" (Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_2 від 25.09.2020 року) недійсною.

21.09.2021 ухвалою суду було відкрито провадженян та призначено до розгляду справи в порядку загального позовного провадження.

19.11.2021 представником Державне підприємство "Український інститут інтелектуальної власності" було подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що ОСОБА_3 були подані: заявка № 101395 від 21.09.2020 про реєстрацію авторського права на твір образотворчого мистецтва «ІНФОРМАЦІЯ_3» та заявка № 101396 від 21.09.2020 про реєстрацію авторського права на твір образотворчого мистецтва «ІНФОРМАЦІЯ_2».

Станом на 21.09.2020 Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (Мінекономіки) відповідно до Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №459 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2019 № 838), було головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема, у сфері інтелектуальної власності.

Мінекономіки було встановлено, що заявки №101395 від 21.09.2020 та №101396 від 21.09.2020 відповідають вимогам розділів II і III Порядку, та були прийняті відповідні рішення, а саме: рішення зареєструвати авторське право на твір образотворчого мистецтва «ІНФОРМАЦІЯ_3» (свідоцтво НОМЕР_1 від 25.09.2020) та рішення зареєструвати авторське право на твір образотворчого мистецтва «ІНФОРМАЦІЯ_2» (свідоцтво НОМЕР_2 від 25.09.2020).

Отже, при винесенні рішень, Мінекономіки не порушило жодної з вимог законодавства України щодо процедури проведення розгляду заявки на реєстрацію авторського права на твір, які стосуються права автора на твір, діяло у відповідності з принципами, встановленими статтею 19 Конституції України, а саме на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Законом.

З врахуванням зазначеного, представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

24.11.2021 ухвалою суду було задоволено клопотання про витребування доказів.

Відтак, даною ухвалою суд вирішив:

- витребувати у ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_4 ), зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 електронні докази у формі графічних зображень у достатній роздільній якості, що містять твори образотворчого мистецтва «ІНФОРМАЦІЯ_3» і «ІНФОРМАЦІЯ_2» із відображенням дати і часу створення відповідних електронних доказів;

- витребувати у Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (код ЄДРПОУ: 37508596) (м. Київ, вул. Грушевського, 12/2) належним чином засвідчені копії матеріалів заявки від 21.09.2020 №10395 на реєстрацію авторського права на твір із усіма додатками, що стали підставою для видачі Свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір образотворчого мистецтва "ІНФОРМАЦІЯ_3" № НОМЕР_1 від 25.09.2020 із засвідченою кольоровою копією примірника твору образотворчого мистецтва "ІНФОРМАЦІЯ_3";

- витребувати у Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (код ЄДРПОУ: 37508596) (м. Київ, вул. Грушевського, 12/2) належним чином засвідчені копії матеріалів заявки від 21.09.2020 № 101396 на реєстрацію авторського права на твір із усіма додатками, що стали підставою для видачі Свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір образотворчого мистецтва «ІНФОРМАЦІЯ_3» і «ІНФОРМАЦІЯ_2» № НОМЕР_2 від 25.09.2020 із засвідченою кольоровою копією примірника твору образотворчого мистецтва «ІНФОРМАЦІЯ_2».

28.12.2021 представником Державного підприємствп "Український інститут інтелектуальної власності" було подано відзив на позовну заяву.

10.02.2023 ОСОБА_3 було подано письмові пояснення, в яких останній зазначив, що не може виконати ухвалу суду про витребування доказів, оскільки всі документи втрачені, внаслідок згорання транспортного засобу відповідача.

05.05.2023 ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва Хайнацького Є.В. було відмовлено у відводі у головуючого судді Ільєвої Т.Г. від розгляду даної справи.

12.04.2023 від Міністерства економіки було надано документи на виконання ухвали суду про витребування від 24.11.2021.

25.07.2023 ухвалою суду було замінено неналежного відповідача Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності» на належного відповідача - Державну організацію «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій».

28.11.2023 представником Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» було подано відзив на позовну заяву, в якому представник повтороно зазначив, що при видачі свідоцтв про реєстрацію аворського права на твори, не було порушено жодної з вимог законодавства України.

29.01.2024 ухвалами суду заяву відповідача про залишення позовної заяви без розгляду було відмовлено та закрито підготове судове засідання та перейдено до розгляду справи по суті.

29.02.2024 представником відповідача ОСОБА_3 - адвокатом Летою М.А. було подано письмові пояснення по справі, в яких остання, зазначила, що позивачем не надано належних доказів, які б вказували на те, що він є атором та власником особистих немайнових прав.

Окрім цього, на думку представника відповідача, позовні вимоги не можуть бути підставою для внесення змін до реєстру.

Відтак, представник відповідача просила при ухваленні рішення врахувати дані обставини.

В судовому засіданні представник позивача та третьої особи просив позовні вимоги задовольнити.

Представник Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення судових повісток та розміщенням оголошення на сайті Печерського районного суду м. Києва, тому в силу положень ст. 131 ЦПК України, відповідач вважається повідомленим про розгляд справи належним чином.

Разом з цим, у відзиві відповідача зазначено про розгляд справи без участі представника Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій».

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення судових повісток та розміщенням оголошення на сайті Печерського районного суду м. Києва, тому в силу положень ст. 131 ЦПК України, відповідач вважається повідомленим про розгляд справи належним чином.

Суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини справи, розглянувши справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов до наступних висновків.

Так, встановлено, що 10 червня 2020 року між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ ТОВ "С5 Україна" було укладено Договір про виконання робіт і надання послуг №100620 (надалі - Договір). Чіткий перелік робіт та послуг за договором, що мав надати ФОП ОСОБА_2 було визначено у Додатку №1 до Договору про виконання робіт і надання послуг №100620 від 10.06.2020 року - Технічному завданні №1 (том 1, а.с.49-55).

Відповідно до п.1.1., 1.2. Договору Виконавець зобов`язується виконати Роботи і надати Послуги Замовнику, а Замовник - прийняти і оплатити надані Послуги і результати Робіт у повному обсязі. Зміст, обсяг, вартість та строки виконання Робіт і надання Послуг Виконавцем, в цілому та по етапах, визначаються Сторонами в Технічному завданні до цього Договору (Додаток № 1), який є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно з п.2 Технічного завдання №1 надання Послуг і виконання Робіт здійснювалися поетапно (три етапи). На першому етапі ОСОБА_2 розробив наступні роботи: дизайн логотипу (мінімум 3 концепції) та елементів фірмового стилю (Бланк, Блокнот, Візитки, Папка для документів, посвідчення журналіста); дизайн публікацій для соціальних мереж і Веб-сайту Замовника та підготовка гайдлайну з рекомендаціями щодо використання створеного дизайну; кольори, шрифти та патерни для Замовника (ТОВ "ІА "Юкрейніан Шиппінг Мегазін", минула назва ТОВ "С5 Україна") (том 1, а.с.56-58).

На виконання Договору про виконання робіт і надання послуг №100620 від 10.06.2020 року, ОСОБА_2 було розроблено 4 (чотири) концепції логотипів для Замовника. У першій концепції ОСОБА_2 було запропоновано два твори (логотипи), на яких зображено судоходні контейнери (гострі або закруглені) з урахуванням текстового контенту, що надав Замовник, а саме - трьох слів англійською мовою "ІНФОРМАЦІЯ_2", та трьох англійських літер "ІНФОРМАЦІЯ_3".

Відповідно до п.3.3.1. Договору "Замовник зобов`язаний надати Виконавцю матеріали та всю необхідну інформацію для належного виконання Робіт, а саме: бажаний текстовий контент (для розроблення дизайну логотипу), інформацію про завдання, портрет клієнта та читача Замовника".

Так, до матеріалів позову позивачем долучено копію акту приймання-передачі робіт №100920 до Договору про виконання робіт і надання послуг №100620 від 10.06.2020 (том 1, а.с. 59-70).

З даного акту вбачається, що його було складено обома сторонами про те, що за Договром №100620 від 10.06.2020 виконавцем були виконані роботи, розробки дизайну логотипу, дизайну елементів фірмового стилю, перелік робіт викладений у даному акті на останній сторінці (том 1, а.с.70).

Позивач вказує, що дата створення зазначених логотипів, у формі файлів, що містяться на ноутбуці ОСОБА_2 (Акту приймання передачі Робіт від 10.09.2021 року Лого № 4 (гострі / закруглені позначення судоходних контейнерів) є:

- Логотип "ІНФОРМАЦІЯ_2" з закругленими позначеннями судоходних контейнерів у зазначеній версії був створений 19.06.2020 року.

- Логотип "ІНФОРМАЦІЯ_2" з гострими позначеннями судоходних контейнерів 22.06.2020 року.

Також, у рамках надання послуг і виконання робіт за Договором ОСОБА_2 була створена ще одна концепція логотипу, що й була відібрана Замовником, як головний логотип, який ТОВ "ІА Юкрейніан Шиппінг Мегазін" використовує й досі.

Дата створення файлів із зазначеними логотипами, що містяться на ноутбуці ОСОБА_2 (Акту приймання передачі Робіт від 10.09.2021 року Лого № 1 мінімалістична версія (білий фон, чорний фон):

- Логотип "ІНФОРМАЦІЯ_3" на білому фоні у зазначеній версії датований 09.09.2020 року.

- Логотип "ІНФОРМАЦІЯ_3" на чорному фоні у зазначеній версії датований 10.09.2020 року.

Позивач вказує, що відповідний файл логотип "ІНФОРМАЦІЯ_3" (мінімалістична версія) на ноутбуці ОСОБА_2 створений у форматі .png, що означає, що логотип має прозорий фон і може бути накладений як на білий, так і на чорний фон водночас.

Разом з цим, позивачу стало відомо, що ОСОБА_3 було подано заявки на реєстрацію авторських прав на вищезазначені твори, створені ОСОБА_2 до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, що підтверджується додатками до відповіді Департаменту розвитку сфери інтелектуальної власності Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на адвокатський запит від 10.02.2021 року.

Згідно з наданою інформацією Департаментом розвитку сфери інтелектуальної власності Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, фізична особа ОСОБА_3 звернувся із Заявкою №101395 і Заявкою №101396 від 21.09.2020 року, з метою реєстрації авторських прав щодо твору образотворчого мистецтва "ІНФОРМАЦІЯ_2" та твору образотворчого мистецтва "ІНФОРМАЦІЯ_3".

За результатами розгляду заявок, Міністерством було видано Відповідачу 1 Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_1 від 25.09.2020 року щодо твору образотворчого мистецтва "ІНФОРМАЦІЯ_3" і Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_2 від 25.09.2020 року щодо твору образотворчого мистецтва "ІНФОРМАЦІЯ_2", в яких зазначено автором ОСОБА_3 (том 1, а.с. 25-37).

Позивач стверджує, що дії ОСОБА_3 є протиправними і такими, що порушують авторські права позивача, адже зазначені твори (що відображені у лівій колонці таблиці на арк.6 позовної заяви від 17.12.2020 року) були створені фізичною особою ОСОБА_2 і особисті немайнові права на зазначені твори належать йому одноособово, безстроково і не можуть бути відчужені.

Також, виключні майнові права на зазначені твори були передані ФОП ОСОБА_2 до набувача (Замовника) ТОВ "ІА "ЮКРЕЙНІАН ШИППІНГ МЕГАЗІН", згідно з Договором № 100920 про передачу (відчуження) виключних майнових прав від 10.09.2020 року (том. 1, а.с. 71- 75).

Також, позивачем долучено акт приймання - передачі послуг №101020 до Договору №100620 від 10.06.2020.

Таким чином, фізична особа-автор ОСОБА_2 вважає, що є автором i власником особистих немайнових прав на оспорювані твори (Логотип "ІНФОРМАЦІЯ_2" з закругленими позначеннями судоходних контейнерів, логотип Логотип "ІНФОРМАЦІЯ_3" на білому та чорному фонах) та щодо інших творів, створених згідно з Договором про виконання робіт і надання послуг №100620 від 10.06.2020 року та що були передані відповідно до Акту приймання-передачі Робіт № 100920 від 10.09.2020 р. до Договору про виконання робіт і надання послуг №100620 від «10» червня 2020 р.

Позивач для доведення власного авторства і встановлення часових проміжків створення файлів з творами "ІНФОРМАЦІЯ_2" та "ІНФОРМАЦІЯ_3" долучив скріншоти із зазначенням інформації з метаданими щодо файлів з оспорюваними творами (том 1, а.с.81-82).

Окрім цього, позивачем в ході розгляду справи долучено висновок ескперта Одеської нацково-дослідного інститут судових експертиз Мінстерства юстиції України Старенького І.В. від 03.06.2021 за №21-2252, акт №21-2252 попереднього розрахунку вартості виконання висновку експерта, експертного дослідження №21-22252 (том 1, а.с.190-219).

Дане дослдіження проводилось по особистому ноутбуку позивача (том.1, а.с192).

Так, експерт у висновку, а саме у пункті 2 зазначив, що за допомогою команди «stat» в середовищі емулятора терміналу «Apple Terminal» вбудованого в операційну систему «Mac OS» було отримано інформацію щодо виявлених файлів, зокрема дати їх створення та внесення останніх змін, а саме:

- файл «USM_logo.svg» було створено 19.06.2020, останнє внесення змін здійснювалося 22.06.2020 р.;

- файл «USM_logo_new.png» було створено 22.06.2020, останнє внесення змін здійснювалося 22.06.2020 р.;

- файл «logo_usm_white.new.png» було створено 10.09.2020, останнє внесення змін здійснювалося 10.09.2020 р.;

- файл «Logo.svg» було створено 09.09.2020, останнє внесення змін здійснювалося 09.09.2020 р.;

- файл «3.pdf» було створено 10.09.2020, останнє внесення змін здійснювалося 10.09.2020 р.;

- файл «Выбранный вариант.аi» було створено 07.09.2020, останнє внесення змін здійснювалося 07.09.2020 р..

Також, варто зазначити, що Міністерством економіки України 12.04.2023 було надано копію матеріалів заявок на реєстрацію авторського права на твір від 21.09.2020 №101395 та від 21.09.2020 №2101396, на підставі яких були прийнятті рішення про видачу свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір від 25.09.2020 НОМЕР_1 та від 25.09.2020 НОМЕР_2 (том 2, а.с.152-171).

З даних документів вбачається, що ОСОБА_3 подав заяву від 21.09.2020, номер заявки 101395, про реєстрацію авторського права на твір "ІНФОРМАЦІЯ_3".

25.09.2020 Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України видало свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_1 на твір образотворчого мистецтва "ІНФОРМАЦІЯ_3", автор ОСОБА_3 (том 2, а.с. 153).

21.09.2020 ОСОБА_3 подав заяву від 21.09.2020 номер заявки №101396 про реєстрацію авторського права на твір "ІНФОРМАЦІЯ_2".

25.09.2020 Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України видало свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_2 на твір образотворчого мистецтва "ІНФОРМАЦІЯ_2", автор ОСОБА_3 (том 2, а.с. 162).

З врахуванням зазначеного, варто зазначити, що відповідно до статті 54 Конституції України громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв`язку з різними видами інтелектуальної діяльності.

Кожний громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди, за винятками, встановленими законом.

За змістом статті 1 Закону України від 23 грудня 1993 року № 3792-XII «Про авторське право і суміжні права» автор - фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір.

Відповідно до частини першої статті 435 ЦК України, первинним суб`єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства).

Авторське право виникає з моменту створення твору. Особа, яка має авторське право, для сповіщення про свої права може використовувати спеціальний знак, встановлений законом (статті 437 ЦК України).

Аналогічні положення містить стаття 11 Закону України від 23 грудня 1993 року № 3792-XII «Про авторське право і суміжні права», відповідно до пункту 8 частини першої статті 8 якого об`єктами авторського права є твори образотворчого мистецтва.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 11 Закону України «Про авторське право і суміжні права», первинним суб`єктом, якому належить авторське право, є автор твору. Авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей.

Відповідно до ст.14 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (надалі - Закон):

1. Автору належать такі особисті немайнові права:

1) вимагати визнання свого авторства шляхом зазначення належним чином імені автора на творі і його примірниках і за будь-якого публічного використання твору, якщо це практично можливо;

2) забороняти під час публічного використання твору згадування свого імені, якщо він як автор твору бажає залишитись анонімом;

3) вибирати псевдонім, зазначати і вимагати зазначення псевдоніма замість справжнього імені автора на творі і його примірниках і під час будь-якого його публічного використання;

4) вимагати збереження цілісності твору і протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору або будь-якому іншому посяганню на твір, що може зашкодити честі і репутації автора.

Особисті немайнові права автора не можуть бути передані (відчужені) іншим особам".

Аналогічне твердження зазначене у ч.2, 3 ст.423 ЦК України: особисті немайнові права інтелектуальної власності не залежать від майнових прав інтелектуальної власності.

Особисті немайнові права інтелектуальної власності не можуть відчужуватися (передаватися), за винятками, встановленими законом".

Частиною 10 ст.28 Закону визначено, що особисті немайнові права автора, передбачені статтею 14 цього Закону, охороняються безстроково".

Крім того, відповідно до ст. 15 цього Закону до майнових прав автора належать:

а) виключне право на використання твору;

б) виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.

Майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями статті 31 цього Закону, після чого ця особа стає суб`єктом авторського права.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права», порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для захисту таких прав, у тому числі судового, є, зокрема, вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21-25, 42 і 43 цього Закону обмежень майнових прав.

Відповідно до вимог ст. 51 Закону України «Про авторське право і суміжні права», захист особистих немайнових і майнових прав суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав здійснюється в порядку, встановленому адміністративним, цивільним і кримінальним законодавством.

Відповідно до вимог ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб`єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції. Серед яких - право подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій.

Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав» № 5 від 04.05.2010 року встановлено, що авторське право виникає в силу факту створення інтелектуальною творчою працею автора або співавторів твору науки, літератури і мистецтва. Твір вважається створеним з моменту первинного надання йому будь-якої об`єктивної форми з урахуванням суті твору (зокрема, письмової форми, електронної форми, речової форми). Якщо не доведено інше, результат інтелектуальної діяльності вважається створеним творчою працею. Правова охорона поширюється як на оприлюднені, так і на не оприлюднені, як на завершені, так і на не завершені твори, незалежно від їх призначення, жанру, обсягу, мети (освіта, інформація, реклама, пропаганда, розваги тощо). Відповідно до статті 9 Закону № 3792-XII частина твору, яка може використовуватися самостійно, у тому числі й оригінальна назва твору, розглядається як твір і охороняється відповідно до цього Закону. Майнова відповідальність за порушення авторського права і (або) суміжних прав настає за наявності певних, установлених законом, умов: факту протиправної поведінки особи; шкоди, завданої суб`єкту авторського права і (або) суміжних прав; причинно-наслідкового зв`язку між завданою шкодою та протиправною поведінкою особи; вини особи, яка завдала шкоди. Особа, яка розповсюджує об`єкти авторського права і (або) суміжних прав без дозволу суб`єкта такого права, несе відповідальність за порушення виключних прав на цей твір і в тому випадку, коли контрафактну продукцію нею отримано за договорами з третіми особами.

Відповідні висновки містять у п.10 Постанови Пленуму ВСУ "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав" від 04.06.2010 N 5 "Згідно зі статтею 14 Закону N 3792-XII особисті немайнові права автора не можуть бути передані (відчужені) іншим особам, вони охороняються безстроково.

З врахуванням зазначеного та викладений обставин, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_2 , створив і є автором оспорюваних творів, а саме твору (логотипу) "ІНФОРМАЦІЯ_2" з закругленими позначеннями судоходних контейнерів та твору (логотипу) "ІНФОРМАЦІЯ_3" на чорному фоні і йому одному належать особисті немайнові права на зазначені твори, що не можуть бути відчужені і є безстроковими.

Зазначене підтверджується належними доказами, а саме: копією Договору про виконання робіт і надання послуг №100620 від 10.06.2020 року; копією Технічного завдання №1 від 10.06.2020 року до Договору про виконання робіт і надання послуг №100620 від 10.06.2020 року; копією Акту приймання-передачі Робіт №100920 від 10.09.2020 р. до Договору про виконання робіт і надання послуг №100620 від «10» червня 2020 р.; копією Договору № 100920 про передачу (відчуження) виключних майнових прав від 10.09.2020 року.

Також, оцінивши Висновок експертного дослідження в сукупності з іншими доказами в справі за правилами ст. 89 ЦПК України суд не знаходить обставин, які б давали підстави стверджувати про необґрунтованість, неправильність висновку чи суперечливість його іншим матеріалам справи. За таких обставин він є належним та допустимим доказом у справі.

Відтак, те, що позивач створив раніше оспорюванні твори підтверджується проведеною експертизою його ноутбуку.

Окрім цього, стороною ОСОБА_3 взагалі не було надано жодного документу, який би свідчив про те, що твори створенні ним раніше, вони різняться між собою.

Також, суд звертає увагу, що процесуальна поведінка ОСОБА_3 протягом розгляду справи зводилась до затягування справи. Відповідач з 2021 року не подав відзиву та будь-яких документів на спростування доводів позивача, лише у лютому 2024 були подані письмові пояснення, в яких у сторона відповідача не має чіткої позиції, аргуменітв та доказів,які б вказали, що ним не порушувались особисті немайнові права позивача.

З врахуванням зазначеного, суд прийшов до висновку, що вимога позивача про визнання його автором творів образотворчого мистецтва "ІНФОРМАЦІЯ_3" і "ІНФОРМАЦІЯ_2" є правомірною та підлягає задоволенню, оскільки було порушено його особисті немайнові права.

Відтак, оскільки суд прийшов до висновку, про те, що ОСОБА_2 є автором творів образотворчого мистецтва "ІНФОРМАЦІЯ_3" і "ІНФОРМАЦІЯ_2", то, як наслідок, можна прийти до висновку, що видані свідоцтва № НОМЕР_1 від 25.09.2020 та НОМЕР_2 від 25.09.2020, є недійсними, оскільки вони видані з порушенням немайнових прав позивача, тобто автора твору.

14 жовтня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності» від 16.06.2020 № 703-IX, пунктом 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого було встановлено, що «Національний орган інтелектуальної власності є функціональним правонаступником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, щодо окремих функцій та повноважень з реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності, визначених цим Законом».

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України «Деякі питання оптимізації Національного органу інтелектуальної власності» від 28.10.2022 № 943-р Державна організація «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» виконує функції Національного органу інтелектуальної власності з 08.11.2022 року.

Таким чином, на даний час органом, відповідальним за опублікування офіційних відомостей про торговельні марки у офіційному електронному бюлетені НОІВ та ведення Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки, є вказана вище державна організація.

Згідно зі ст.276 Цивільного кодексу України, передбачено, що орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, фізична особа або юридична особа, рішеннями, діями або бездіяльністю яких порушено особисте немайнове право фізичної особи, зобов`язані вчинити необхідні дії для його негайного поновлення. Якщо дії, необхідні для негайного поновлення порушеного особистого немайнового права фізичної особи, не вчиняються, суд може постановити рішення щодо поновлення порушеного права, а також відшкодування моральної шкоди, завданої його порушенням.

Процедуру реєстрації авторських прав регулює Порядок державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1756 (надалі - Порядок №1756).

Згідно з п.1 Порядку №1756 "Державний реєстр свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір - сукупність офіційних відомостей про реєстрацію авторського права на твір та факт і дату оприлюднення твору (за наявності), що постійно зберігаються на електронному і паперовому носіях".

Відповідно до пп. "в", "ґ", "д", "ж" п.5 Порядку № 1756 "Національний орган інтелектуальної власності: в) вносить відомості про реєстрацію авторського права на твір та відомості про реєстрацію договорів, які стосуються права автора на твір, до Державного реєстру про реєстрацію авторського права на твір та Державного реєстру договорів, які стосуються права автора на твір, відповідно; ґ) видає свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір; д) готує та публікує у своєму офіційному бюлетені визначені ним відомості про реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір;ж) вносить зміни до Державного реєстру свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір та здійснює виправлення очевидних помилок з ініціативи автора твору".

Частиною другою п.13 Порядку №1756 визначено, що "За достовірність інформації, наведеної у заявці про реєстрацію договору, який стосується права автора на твір, відповідальність несе автор або особа, яка має авторське право".

Пунктами 24-25 Порядку №1756 встановлено процедуру внесення змін до відомостей, що містяться у Державному реєстрі свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір:

"У процесі ведення Державного реєстру свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір та Державного реєстру договорів, які стосуються права автора на твір, до них можуть бути занесені відомості щодо: зміни прізвища, ім`я та по батькові автора (авторів) твору; зміни складу авторів; зміни прізвища, ім`я та по батькові фізичної особи або повного офіційного найменування юридичної особи, яка має авторське право на твір та/або її адреси; визнання реєстрації недійсною; передачі (відчуження) майнових прав на твір;зміни у відомостях про передачу (відчуження) майнових прав; надання дозволу на використання твору; зміни у відомостях про надання дозволу на використання твору; видачі дубліката свідоцтва; виправлення очевидних помилок (граматичних, синтаксичних, інформаційних тощо).

Підставою для занесення до Державного реєстру свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір відомостей, зазначених у пункті 24 цього Порядку, є: рішення суду; клопотання автора або його довіреної особи".

Також, варто зазначити, що 24 листопада 2023 набрав чинності наказ Міністерства економіки від 16 серпня 2023 року № 11319 "Про затвердження Порядку державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються майнових прав на твір", у відповідності до пункту 4 розділу до IV зазначено, що УКРНОІВІ у процесі ведення державних реєстрів може вносити до них зміни та інші відомості на підставі: клопотання особи, якій видано свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір та/або автора (співавтора) відповідного твору; клопотання сторони договору, щодо якого видано рішення про реєстрацію договору; клопотання суб`єкта авторського права, якому належать майнові права на твір, щодо якого здійснено реєстрацію авторського права або договору; судового рішення; вимог Законів України «Про санкції», «Про правовий режим воєнного стану».

Пунктом 4.3. розділу IV зазначеного Порядку передбачено, що УКРНОІВІ може вносити зміни до державних реєстрів на підставі судових рішень про: визнання державної реєстрації недійсною; зміни в попередньо здійснену державну реєстрацію;арешт майна та майнових прав боржника, іншого обтяження прав, у тому числі про передачу прав в управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Таким чином, саме Державна організація «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» має повноваження щодо внесення змін до Державного реєстру свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір шляхом визнання реєстрації твору образотворчого мистецтва "ІНФОРМАЦІЯ_3" (Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_1 від 25.09.2020 року) і твору образотворчого мистецтва "ІНФОРМАЦІЯ_2" (Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_2 від 25.09.2020 року).

На підставі наведених положень закону, суд визнає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, позовну вимогу щодо зобов`язання Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» внести зміни до Державного реєстру свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір шляхом визнання реєстрації твору образотворчого мистецтва "ІНФОРМАЦІЯ_3" (Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_1 від 25.09.2020 року) і твору образотворчого мистецтва "ІНФОРМАЦІЯ_2" (Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_2 від 25.09.2020 року) недійсною, оскільки вона є похідною від задоволених раніше вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справ керується принципом верховенства права.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. ч. 1 - 4 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтями 12, 13, 77 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів. Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці данні встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко-і відеозаписів, висновків експертів.

На підставі ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За змістом ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд зокрема вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 89 ЦПК України).

З врахуванням зазначеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача є обгрунтованими, підлягають задоволенню та є не спростованими жодними доказами відповідачем ОСОБА_3 .

Окрім цього, стороною позивача було заявлено витрати на правову допомогу, у розмірі 33 405,00 грн.

Так, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат пов`язаних з розглядом справи належить витрати на професійну правничу допомогу.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу, суд виходить із диспозиції ч.1 ст. 137 ЦПК України, у відповідності до якої, витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Так, згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Положеннями ч. 3 ст. 4 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05.07.2012 року № 5076-VI (далі - Закон № 5076) встановлено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Згідно з п.п. 1, 2, 6 ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону № 5076 до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «East/West Alliance Limited» проти України»», заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).

Разом з цим, адвокатом на підтвердження витрат, не подано до суду документів, які б підверджували заявлений їх розмір, а саме: акту -прийняття виконаних робіт, квитанції про оплату послуг адвоката.

Відтак, стягнення витрат на правову допомогу не пілягають задоволенню, у зв`язку з їх необгрунтованістю.

Відтак, з відповідачів підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 908,00 грн. з кожного.

Керуючись ст. 6 bis Паризької конвенції про охорону промислової власності, ст.ст. 5, 6, 16, 18, 20, 25 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», Закону України "Про авторське право і суміжні права", ст.ст. 15, 16, 418, 420, 422, 425, 492, 495, 497, 500 Цивільного кодексу України, ст.ст.4, 12, 13, 76 - 81, 141, 259, 263, 265, 268, 273, 354 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Державна організація «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Юкрейніан Шиппінг Мегазін» про захист авторського права - задовольнити.

Визнати автором творів образотворчого мистецтва "ІНФОРМАЦІЯ_3" і "ІНФОРМАЦІЯ_2" фізичну особу ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 ).

Визнати недійсними Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_1 від 25.09.2020 року щодо твору образотворчого мистецтва "ІНФОРМАЦІЯ_3" і Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_2 від 25.09.2020 року щодо твору образотворчого мистецтва "ІНФОРМАЦІЯ_2".

Зобов`язати Державну організацію «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» внести зміни до Державного реєстру свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір шляхом визнання реєстрації твору образотворчого мистецтва "ІНФОРМАЦІЯ_3" (Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_1 від 25.09.2020 року) і твору образотворчого мистецтва "ІНФОРМАЦІЯ_2" (Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_2 від 25.09.2020 року) недійсною.

Стягнути ОСОБА_3 та Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. коп. з кожного.

Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідачі:

ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_5 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1

Державна організація «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», адреса: 01601, місто Київ, вул. Глазунова, будинок 1, код ЄДРПОУ: 31032378

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНТСТВО "ЮКРЕЙНІАН ШИППІНГ МЕГАЗІН", код ЄДРПОУ: 43459437, місцезнаходження: 65029, м.Одеса, вул. Градоначальницька, 34, кв.25 Б.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а особою яка була відсутня при проголошенні рішення протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення буде виготовлено 13.03.2024.

Суддя Тетяна ІЛЬЄВА