Ухвала

від 27.03.2024 по справі 758/3141/24

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/3141/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2024 року м. Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора Подільської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_3 , власника майна ОСОБА_4 та її представника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , в рамках кримінального провадження №42023102070000220 від 15.08.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 362 КК України, про арешт майна,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2024 року прокурор Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 звернувся до Подільського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт майна.

Клопотання обґрунтовано тим, що слідчими СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42023102070000220 від 15.08.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Вказане кримінальне провадження зареєстровано на підставі матеріалів Головного управління з протидії системним загрозам управління державою ДЗНД СБ України, про те, що група осіб за попередньою змовою, шахрайським шляхом заволоділи об`єктами нерухомого майна на території міста Києва.

На виконання доручення прокурора встановлено групу осіб, яка ймовірно причетна до здійснення протиправних реєстраційних дій в інтересах третіх осіб за грошову винагороду. Вищевказані особи, користуючись своїми зв`язками в Міністерстві юстиції України та серед державних реєстраторів, нотаріусів та адвокатів підшукують клієнтів, які бажають здійснити неправомірні реєстраційні дії щодо майна або корпоративних прав, та в подальшому вчиняють в їхніх інтересах незаконні реєстраційні дії всупереч чинним нормам законодавства у сфері державної реєстрації, використовуючи при цьому, підроблені документи (рішення судів, витяги, договори, довідки тощо).

В ході досудового розслідування, 15.03.2023 проведено обшук земельної ділянки з кадастровим номером 3221888802:38:11360708 та земельної ділянки з кадастровим номером 3221888802:38:113:0304, на якій розміщено житловий будинок, який на праві власності належить ОСОБА_6 , за місцем фактичного проживання приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 , з метою виявлення та вилучення речей та документів, які мають доказове значення у кримінальному провадженні на підставі ухвал слідчих суддів Подільського районного суду м. Києва № 758/2124/24 та №758/2125/24 від 22.02.2024.

Під час обшуку виявлено та вилучено: мобільний телефон Iphone 11 Pro Max, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 з сім картою НОМЕР_3 та ноутбук HUAWEI, S/N: 7VTBB21311801173.

Слідчим Подільського УП ГУНП у м. Києві 15.03.2024 винесено постанову про визнання вищевказаних речей та документів речовими доказами в порядку ст. 98 КПК України.

У клопотанні ставиться питання про накладення арешту на майно, яке було вилучено 15.03.2024, під час проведення обшуку земельної ділянки з кадастровим номером 3221888802:38:11360708 та земельної ділянки з кадастровим номером 3221888802:38:113:0304, на якій розміщено житловий будинок, який на праві власності належить ОСОБА_6 , за місцем фактичного проживання приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 .

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав, просив про задоволення клопотання.

Власник майна ОСОБА_4 та її представник адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, надали письмові пояснення та просили відмовити у його задоволенні.

Вислухавши прокурора, власника майна та його представника, дослідивши матеріали, що обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 131 КПК України передбачено, що заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

За змістом статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2)спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

У відповідності до ч. 4 ст. 132 КПК України для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 5 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

За змістом статті 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Частиною 1 ст. 92 КПК України визначено, що обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до статті 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Крім цього, згідно з вимогами ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинні бути зазначена, зокрема, достатня, належна, допустима, достовірна сукупність доказів, що майно, щодо якого здійснюється клопотання, є предметом, засобом чи знаряддям його вчинення, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого кримінального правопорушення, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину.

Як встановлено слідчим суддею, 15.08.2023 внесено відомості до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 42023102070000220 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні доручено слідчому відділу Подільського УП ГУНП у місті Києві.

15.03.2023 проведено обшук на підставі ухвал слідчих суддів Подільського районного суду м.Києва № 758/2124/24 та №758/2125/24 від 22.02.2024 земельної ділянки з кадастровим номером 3221888802:38:11360708 та земельної ділянки з кадастровим номером 3221888802:38:113:0304, на якій розміщено житловий будинок, який на праві власності належить ОСОБА_6 , за місцем фактичного проживання приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 .

Під час обшуку виявлено та вилучено: мобільний телефон Iphone 11 Pro Max, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 з сім картою НОМЕР_3 та ноутбук HUAWEI, S/N: 7VTBB21311801173.

Слідчим Подільського УП ГУНП у м. Києві 15.03.2024 винесено постанову про визнання вищевказаних речей та документів речовими доказами в порядку ст. 98 КПК України.

В обґрунтування поданого клопотання прокурор посилається на те, що метою накладення арешту є забезпечення додаткового дослідження, збереження речових доказів до прийняття остаточного рішення у справі.

Підставами обшуку були дві ухвали слідчих суддів Подільського районного суду м. Києва від 22лютого 2024 року у справах № 758/2124/24 та № 758/2125/24, якими частково задоволено клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва про дозвіл на проведення обшуку в рамках кримінального провадження № 42023102070000220.

Ухвалою слідчого судді ОСОБА_7 від 22.02.2024 у справі № 758/2124/24 надано дозвіл на проведення обшуку земельної ділянки з кадастровим номером 3221888802:38:113:0708, на якій розміщено житловий будинок та господарські будівлі, яка на праві власності належить ОСОБА_6 , за місцем фактичного проживання приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 , а саме: документів пов`язаних з отриманням права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами: 8000000000:72:483:0007 - 0.1 га, ( АДРЕСА_1 ), 8000000000:72:483:0004 - 0.1 га ( АДРЕСА_1 ), 8000000000:72:483:0002 ( АДРЕСА_1 ) та документів відносно інших об`єктів, які незаконно вибули з комунальної та приватної власності (договори купівлі-продажу, довіреності, акти приймання- передачі майна, доручення, копії паспортів, платіжні доручення, тощо); документів пов`язаних з отриманням права власності на об`єкти нерухомого майна на наступними адресами: АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_5 ; майновий комплекс за адресою: АДРЕСА_6 ; та документів відносно інших об`єктів, які незаконно вибули з комунальної та приватної власності (договори купівлі-продажу, довіреності, акти приймання- передачі майна, доручення, копії паспортів, платіжні доручення, тощо); блокнотів, записників та аркуші паперу, на яких наявні рукописні або машинописні записи щодо вчинення вказаного кримінального правопорушення, печаток та штампів суб`єктів господарювання, які були залучені до протиправної діяльності.

Ухвалою слідчого судді ОСОБА_1 від 22.02.2024 у справі № 758/2125/24 надано дозвіл на проведення обшуку земельної ділянки з кадастровим номером 3221888802:38:113:0304, на якій розміщено житловий будинок та господарські будівлі, яка на праві власності належить ОСОБА_6 , за місцем фактичного проживання приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 , з метою виявлення: документів пов`язаних з ймовірно незаконним отриманням права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами: 8000000000:72:483:0007 - 0.1 га, ( АДРЕСА_1 ), 8000000000:72:483:0004 - 0.1 га ( АДРЕСА_1 ), 8000000000:72:483:0002 ( АДРЕСА_1 ); документів, пов`язаних з ймовірно незаконним отриманням права власності на об`єкти нерухомого майна на наступними адресами: АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_5 ; майновий комплекс за адресою: АДРЕСА_6 ; розрахункові документи, блокноти, записники та аркуші паперу, на яких наявні рукописні або машинописні записи щодо вчинення вказаного кримінального правопорушення.

Разом з тим, в частині вилучення комп`ютерної техніки, ноутбуків, електронних накопичувачів інформації та мобільних телефонів, грошових коштів, слідчі судді дійшли висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання в цій частині за недоведеністю (необґрунтованістю) таких вимог.

Із тексту вказаних ухвал вбачається, що прокурору було відомо, що ОСОБА_4 здійснює нотаріальну діяльність, є приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, має зареєстроване робоче місце нотаріуса.

Закон України «Про нотаріат» визначає нотаріальною таємницею сукупність відомостей,отриманих підчас вчиненнянотаріальної діїабо зверненнядо нотаріусазаінтересованої особи,в томучислі проособу,її майно,особисті майновіта немайновіправа іобов`язки тощо. Державагарантує ізабезпечує рівніумови доступугромадянам дозайняття нотаріальноюдіяльністю тарівні можливостінотаріусам ворганізації таздійсненні ниминотаріальної діяльності.

Будь-яке втручання в діяльність нотаріуса, зокрема з метою перешкоджання виконанню ним своїх обов`язків або спонукання до вчинення ним неправомірних дій, у тому числі вимагання від нього, його помічника, інших працівників, які знаходяться у трудових відносинах з нотаріусом, відомостей, що становлять нотаріальну таємницю, забороняється і тягне за собою відповідальність відповідно до законодавства. Обшук, виїмка, огляд робочого місця (контори) провадяться на підставі та в порядку, встановленому законом.

Вилучення (виїмка) реєстрів нотаріальних дій та документів, що передані нотаріусу на зберігання в порядку, передбаченому цим Законом, а також печатки нотаріуса не допускається. Такі реєстри нотаріальних дій, документи чи печатка нотаріуса можуть бути надані суду за мотивованою постановою суду тільки для огляду і повинні бути повернуті судом негайно після огляду.

Виходячи з поняття «нотаріальна таємниця» слідчий суддя вважає, що оскільки ОСОБА_4 на момент подій, у зв`язку з якими виникла необхідність у проведенні обшуку, була нотаріусом, презюмується, що на мобільному телефоні та ноутбуці, з яких можливий доступ до попередніх облікових записів власника та копій відомостей, створених до придбання цих носіїв, з використанням хмарного сховища iCloud, може з високою долею вірогідності міститися інформація, яка становить нотаріальну таємницю, незважаючи на виявлення цього майна за місцем проживання адвоката.

Крім того, слідчим суддею, встановлено, що вилучення мобільного телефона та ноутбука проведено без розмежування інформації, яка охоплюється нотаріальною таємницею, від будь-якої іншої.

Із заперечень ОСОБА_4 на клопотання прокурора на арешт майна вбачається, що вилучення мобільного телефону та ноутбуку нотаріуса відбулося не зважаючи на заборону, викладену в ухвалі слідчого судді на проведення обшуку, а ОСОБА_4 надала доступ до змістовних даних мобільного телефону і ноутбука, надала пояснення щодо змісту комп`ютерних даних ноутбука і мобільного телефона, паролі доступу, однак відомості про це не були внесені до протоколу обшуку. Крім того, за клопотанням прокурора до матеріалів справи було долучено копію протоколу огляду від 19.03.2024, чим також додатково підтверджується факт добровільного надання нотаріусом доступу до вилученого мобільного телефону.

Зважаючи на встановлення відсутності правових підстав накладення арешту на вилучене майно у зв`язку із встановленням порушень гарантій захисту нотаріальної діяльності, а також враховуючи в сукупності надані сторонами провадження докази на підтвердження власних позицій, слідчий суддя приходить до висновку, що на даному етапі досудового розслідування стороною обвинувачення не доведено необхідність у накладенні арешту на вказане у клопотанні майно.

За вищевикладених обставин клопотання прокурора про арешт майна задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищезазначене, керуючись ст. 167, 168, 170-173, 309 КПК України,

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , в рамках кримінального провадження №42023102070000220 від 15.08.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 362 КК України, про арешт майна залишити без задоволення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_8