Ухвала

від 23.05.2024 по справі 758/3141/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3

секретаря судового засідання - ОСОБА_4

за участю:

прокурора - ОСОБА_5

представника власника майна - ОСОБА_6

власника майна - ОСОБА_7

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 27 березня 2024 року, -

В с т а н о в и л а:

Цією ухвалою залишено без задоволення клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 в рамках кримінального провадження № 42023102070000220 від 15.08.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 362 КК України, про арешт майна.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 27 березня 2024 року, постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора задовольнити та накласти арешт на майно вилучене в ході обшуку земельної ділянки з кадастровим номером 3221888802:38:11360708 та земельної ділянки з кадастровим номером 3221888802:38:113:0304, на якій розміщено житловий будинок, який на праві власності належить ОСОБА_8 , за місцем фактичного проживання приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 , а саме мобільний телефон Iphone 11 Pro Max, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 з сім картою НОМЕР_3 та ноутбук HUAWEI, S/N: 7VTBB21311801173 з метою збереження майна, яке визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні та проведення експертного дослідження.

Мотивуючи вимоги своєї апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою, постановленою з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, а висновки слідчого судді не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, відтак ухвала підлягає скасуванню.

Як вказує прокурор, на підставі ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 15.03.2024 було проведено обшук земельної ділянки з кадастровим номером 3221888802:38:11360708 та земельної ділянки з кадастровим номером 3221888802:38:113:0304, на якій розміщено житловий будинок, який на праві власності належить ОСОБА_8 , за місцем фактичного проживання приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 , зметою виявлення та вилучення речей та документів, які мають доказове значення у кримінальному провадженні.

В ході проведеного обшуку виявлено та вилучено мобільний телефон Iphone 11 Pro Max, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 з сім картою НОМЕР_3 та ноутбук HUAWEI, S/N: 7VTBB21311801173.

В подальшому вказане майно визнано постановою слідчого від 15.03.2024 речовим доказом.

Так, на думку прокурора, необхідністю здійснити арешт майна є достатність підстав вважати, що зазначене майно пристосоване та використане як знаряддя вчинення кримінального правопорушення або зберегло на собі його сліди, є предметом кримінального правопорушення, оскільки може бути речами на яких збереглась інформація щодо протиправної діяльності причетних осіб.

Окрім цього, вказане майно підлягає додатковому дослідженню, яке без накладення арешту реалізувати неможливо.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, власника майна та її представника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вважають ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а відтак такою, яку необхідно залишити без змін, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 370 цього Кодексу судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому його законність повинна базуватись на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених положенням Кримінального процесуального кодексу України.

Згідно п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді, зокрема, про арешт майна або відмову у ньому.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні кримінальних правопорушень, зокрема арешт майна.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст. 1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

ЄСПЛ нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98) (справа «East/West Alliance Limited» проти України).

Частиною 1 ст. 2 КПК України встановлено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Так, згідно ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора повинно бути зазначено правові (законні) підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна.

Вказана норма також узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідної до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

У відповідності до ч. 4 ст. 132 КПК України для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 5 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

За змістом статті 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Частиною 1 ст. 92 КПК України визначено, що обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Як вбачається з ухвали слідчого судді та наданих матеріалів справи, СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023102070000220 від 15.08.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, за матеріалами ДЗНД СБ України, за фактом того, що невстановлені особи, за попередньою змовою групою осіб, шахрайським шляхом заволоділи об`єктом нерухомого майна на території міста Києва.

В межах даного кримінального провадження 12.03.2024 СВ Подільського УП ГУ НП в місті Києві було розпочато досудове розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ст. 362 ч. 3 КК України, за фактом того, що невстановлені особи за попередньою змовою осіб здійснили несанкціоноване копіювання інформації, яка обробляється в закритій частині автоматизованої системи «ЄРСР», що призвело до витоку такої інформації.

15.03.2023 проведено обшук на підставі ухвал слідчих суддів Подільського районного суду м. Києва № 758/2124/24 та №758/2125/24 від 22.02.2024 земельної ділянки з кадастровим номером 3221888802:38:11360708 та земельної ділянки з кадастровим номером 3221888802:38:113:0304, на якій розміщено житловий будинок, який на праві власності належить ОСОБА_8 , за місцем фактичного проживання приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 .

Під час обшуку виявлено та вилучено: мобільний телефон Iphone 11 Pro Max, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 з сім картою НОМЕР_3 та ноутбук HUAWEI, S/N: 7VTBB21311801173.

Слідчим Подільського УП ГУНП у м. Києві 15.03.2024 винесено постанову про визнання вищевказаних речей та документів речовими доказами в порядку ст. 98 КПК України.

18.03.2024 прокурор Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Подільського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно,вилученого в ході обшуку земельної ділянки з кадастровим номером 3221888802:38:11360708 та земельної ділянки з кадастровим номером 3221888802:38:113:0304, на якій розміщено житловий будинок, який на праві власності належить ОСОБА_8 , за місцем фактичного проживання приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 , а саме мобільний телефон Iphone 11 Pro Max, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 з сім картою НОМЕР_3 та ноутбук HUAWEI, S/N: 7VTBB21311801173 з метою збереження майна, яке визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні та проведення експертного дослідження.

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 27 березня 2024 року клопотання сторони обвинувачення було залишено без задоволення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді з огляду на наступне.

Згідно наданих матеріалів, підставами обшуку були дві ухвали слідчих суддів Подільського районного суду м. Києва від 22.02.2024 року у справах № 758/2124/24 та № 758/2125/24, якими частково задоволено клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва про дозвіл на проведення обшуку в рамках кримінального провадження № 42023102070000220.

Ухвалою слідчого судді від 22.02.2024 у справі № 758/2124/24 надано дозвіл на проведення обшуку земельної ділянки з кадастровим номером 3221888802:38:113:0708, на якій розміщено житловий будинок та господарські будівлі, яка на праві власності належить ОСОБА_8 , за місцем фактичного проживання приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 , а саме: документів пов`язаних з отриманням права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами: 8000000000:72:483:0007 - 0.1 га, ( АДРЕСА_1 ), 8000000000:72:483:0004 - 0.1 га ( АДРЕСА_1 ), 8000000000:72:483:0002 ( АДРЕСА_1 ) та документів відносно інших об`єктів, які незаконно вибули з комунальної та приватної власності (договори купівлі-продажу, довіреності, акти приймання - передачі майна, доручення, копії паспортів, платіжні доручення, тощо); документів пов`язаних з отриманням права власності на об`єкти нерухомого майна на наступними адресами: АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_5 ; майновий комплекс за адресою: АДРЕСА_6 ; та документів відносно інших об`єктів, які незаконно вибули з комунальної та приватної власності (договори купівлі-продажу, довіреності, акти приймання - передачі майна, доручення, копії паспортів, платіжні доручення, тощо); блокнотів, записників та аркуші паперу, на яких наявні рукописні або машинописні записи щодо вчинення вказаного кримінального правопорушення, печаток та штампів суб`єктів господарювання, які були залучені до протиправної діяльності.

Ухвалою слідчого судді від 22.02.2024 у справі № 758/2125/24 надано дозвіл на проведення обшуку земельної ділянки з кадастровим номером 3221888802:38:113:0304, на якій розміщено житловий будинок та господарські будівлі, яка на праві власності належить ОСОБА_8 , за місцем фактичного проживання приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 , з метою виявлення: документів пов`язаних з ймовірно незаконним отриманням права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами: 8000000000:72:483:0007 - 0.1 га, ( АДРЕСА_1 ), 8000000000:72:483:0004 - 0.1 га ( АДРЕСА_1 ), 8000000000:72:483:0002 ( АДРЕСА_1 ); документів, пов`язаних з ймовірно незаконним отриманням права власності на об`єкти нерухомого майна на наступними адресами: АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_5 ; майновий комплекс за адресою: АДРЕСА_6 ; розрахункові документи, блокноти, записники та аркуші паперу, на яких наявні рукописні або машинописні записи щодо вчинення вказаного кримінального правопорушення.

Разом з тим, в частині вилучення комп`ютерної техніки, ноутбуків, електронних накопичувачів інформації та мобільних телефонів, грошових коштів, слідчі судді дійшли висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання в цій частині за недоведеністю (необґрунтованістю) таких вимог.

Із тексту вказаних ухвал вбачається, що прокурору було відомо, що ОСОБА_7 здійснює нотаріальну діяльність, є приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, має зареєстроване робоче місце нотаріуса.

Закон України «Про нотаріат» визначає нотаріальною таємницею сукупність відомостей, отриманих під час вчинення нотаріальної дії або звернення до нотаріуса заінтересованої особи, в тому числі про особу, її майно, особисті майнові та немайнові права і обов`язки тощо. Держава гарантує і забезпечує рівні умови доступу громадянам до зайняття нотаріальною діяльністю та рівні можливості нотаріусам в організації та здійсненні ними нотаріальної діяльності.

Будь-яке втручання в діяльність нотаріуса, зокрема з метою перешкоджання виконанню ним своїх обов`язків або спонукання до вчинення ним неправомірних дій, у тому числі вимагання від нього, його помічника, інших працівників, які знаходяться у трудових відносинах з нотаріусом, відомостей, що становлять нотаріальну таємницю, забороняється і тягне за собою відповідальність відповідно до законодавства. Обшук, виїмка, огляд робочого місця (контори) провадяться на підставі та в порядку, встановленому законом.

Вилучення (виїмка) реєстрів нотаріальних дій та документів, що передані нотаріусу на зберігання в порядку, передбаченому цим Законом, а також печатки нотаріуса не допускається. Такі реєстри нотаріальних дій, документи чи печатка нотаріуса можуть бути надані суду за мотивованою постановою суду тільки для огляду і повинні бути повернуті судом негайно після огляду.

Виходячи з поняття «нотаріальна таємниця» слідчий суддя правильно зазначив, що оскільки ОСОБА_7 на момент подій, у зв`язку з якими виникла необхідність у проведенні обшуку, була нотаріусом, презюмується, що на мобільному телефоні та ноутбуці, з яких можливий доступ до попередніх облікових записів власника та копій відомостей, створених до придбання цих носіїв, з використанням хмарного сховища iCloud, може з високою долею вірогідності міститися інформація, яка становить нотаріальну таємницю, незважаючи на виявлення цього майна за місцем проживання адвоката.

Крім того, слідчим суддею вірно встановлено, що вилучення мобільного телефону та ноутбука проведено без розмежування інформації, яка охоплюється нотаріальною таємницею, від будь-якої іншої.

Із заперечень ОСОБА_7 на клопотання прокурора про арешт майна вбачається, що вилучення мобільного телефону та ноутбуку нотаріуса відбулося незважаючи на заборону, викладену в ухвалі слідчого судді на проведення обшуку, а ОСОБА_7 надала доступ до змістовних даних мобільного телефону і ноутбука, надала пояснення щодо змісту комп`ютерних даних ноутбука і мобільного телефону, паролі доступу, однак відомості про це не були внесені до протоколу обшуку. Крім того, за клопотанням прокурора до матеріалів справи було долучено копію протоколу огляду від 19.03.2024, чим також додатково підтверджується факт добровільного надання нотаріусом доступу до вилученого мобільного телефону.

Зважаючи на встановлення відсутності правових підстав накладення арешту на вилучене майно у зв`язку із встановленням порушень гарантій захисту нотаріальної діяльності, а також враховуючи в сукупності надані докази, слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку, з яким погоджується і колегія суддів апеляційного суду, що на даному етапі досудового розслідування стороною обвинувачення не доведено необхідність у накладенні арешту на вказане у клопотанні майно.

Відповідно до статті 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

З урахуванням викладених обставин, доводи апеляційної скарги сторони обвинувачення є безпідставними, а тому не можуть слугувати підставою для скасування ухвали слідчого судді.

Керуючись ст.ст. 170 - 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 27 березня 2024 року, якою залишено без задоволення клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 в рамках кримінального провадження № 42023102070000220 від 15.08.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 362 КК України, про арешт майна, - залишити без змін , а апеляційну скаргу прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 , - без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

---

---

---

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/824/3027/2024 Категорія ст. 170 КПК України

Унікальний № 758/3141/24

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_9

Доповідач: ОСОБА_1