Ухвала
від 27.03.2024 по справі 637/573/21
ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД


УХВАЛА

Іменем України

27 березня 2023 року

м. Харків

справа № 637/573/21

провадження № 22-ц/818/1253/24

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючогоПилипчук Н.П.,

суддів: Тичкової О.Ю., Маміної О.В.

при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження по цивільній справі за позовомСелянского (фермерського) господарства «Зоря» до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Селянське господарство «Колос» третя особа: Державний реєстратор Шевченківської селищної ради Харківської області про визнання недійсними наказів, скасування запису державного реєстратора, скасування у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності, іншого речового права, їх припинення та скасування відповідних записів у поземельній книзі, скасування державної реєстрації земельних ділянок з відповідними кадастровими номерами у державному земельному кадастрі та скасування кадастрових номерів земельних ділянок, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 16 вересня 2021 року, ухвалене суддею Тордія Е.Н.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 16 вересня 2021 року позовні вимоги Селянского (фермерського) господарства «Зоря» - задоволено.

На вказане судове рішення 31 січня 2024 року ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу.

Обгрунтовуючи причини пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт зазначала, що копію оскаржуваного рішення вона не отримувала, навіть не отримувала судової повістки про виклик в судове засідання, в якому розглядалась позовна заява СФГ «Зоря». Вказує, що у зв`язку із збройною агресією РФ проти України, яка розпочалась 24.02.2022 року вона не мала доступу до своїх земельних ділянок, про факти використання сторонніми особами земельних ділянок їй невідомо, отже вона не могла припустити наявність оскаржуваного рішення. Зазначає, що про наявність оскаржуваного рішення дізналася у грудні 2023 року з ЄДРСР, після отримання сповіщення у мобільному додатку «Приват24» про блокування банківської карти у зв`язку з накладенням арешту.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 11 березня 2024 року вказану апеляційну скаргу було залишено без руху з підстав, передбачених ч.3 ст. 357 ЦПК України, для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, а також для сплати судового збору.

На виконання вимог ухвали ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_3 подала заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та обґрунтування звільнення від сплати судового збору.

В обґрунтуваннясвоїх доводів посилаласьна те,що вонавже зазначалав апеляційнійскарзі,що неотримувала копіюоскаржуваного рішення16.09.2021р.,з текстомоскаржуваного рішеннявона ознайомиласяв Єдиномудержавному реєстрісудових рішеньу грудні2023року,після отриманнясповіщення вмобільному додатку«Приват24»про блокуваннябанківської карткиу зв`язкуз накладеннямарешту.Вказує,що зматеріалів справитакож вбачається,що судпершої інстанціїне направлявАпелянту копіюоскаржуваного судовогорішення.Отже,вищевикладені обставиниу своїйсукупності свідчать,що вонаоб`єктивноне могладізнатися пропорушення своїхправ догрудня 2023року. Звертає увагу суду на те, що отримання судовоїповістки пропризначення судовогозасідання на27.07.2021року ніякне свідчитьпро обізнаністьз ухваленимв майбутньомусудовим рішенням;отримання судовоїповістки,з урахуваннямвіку тастану здоров`яапелянта,відсутністю передумовдля судовогоспору,не дозволилоАпелянту вповному обсязізрозуміти змістотриманого документута правовінаслідки цього. З посиланням на правові висновки, викладені у постановах Верховного суду від 16 грудня 2020 року по справі № 488/921/15-ц (провадження № 61-12547св20), від 16 лютого 2022 року по справі № 755/2543/20 (провадження № 61-17049св21) , від 16 листопада 2022 року у справі № 752/24301/19 провадження № 61-5390св22, від 14 липня 2022 року у справі № 285/2686/20-ц, від 10.01.2024 року № 200/22921/15-ц, зазначає, що апелянт не отримував копію оскаржуваного рішення, в матеріалах справи відсутні докази, які б спростовували зазначене, з урахуванням усталеної судової практики та беручи до уваги, що право скаржників на доступ до апеляційного суду захищено основоположними гарантіями, передбаченими статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, просила задовольнити клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ознайомившись із доводами ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_3 , апеляційний суд вважає, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 16 вересня 2021 року не може бути відкрито з огляду на таке.

Згідно з пунктом 8 частини другоїстатті 129 Конституції Україниоднією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказує, що відповідно до пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, у межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбаченихстаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братися до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль у ньому апеляційного суду (VOLOVIK v. UKRAINE, N 15123/03, § 53, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).

При цьому, забезпечення апеляційного оскарження рішення суду має бути здійснено судами з урахуванням принципу верховенства права і базуватися на справедливих судових процедурах, передбачених вимогами положень законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначаєтьсяЦПК Українита іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Разом із тим, ЄСПЛ зауважив, щодоступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першомустатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.

Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Згідно з частиною першоюстатті 352 ЦПК Україниучасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до частини першоїстатті 354 ЦПК Україниапеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другійстатті 358 цього Кодексу.

Отже, вказаною нормою процесуального права чітко передбачено, що питання поважності пропуску строку на апеляційне оскарження досліджується у всіх наведених випадках, крім випадків, зазначених у частині другійстатті 358 ЦПК України.

Частиною другоюстатті 358 ЦПК Українипередбачено, щонезалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарженнясуд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки;2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

У передбачених нормамиЦПК Українивипадках повне судове рішення може відображати дату судового засідання, яким завершено судовий розгляд (відповідна дата вказана у вступній частині судового рішення) та дату складення повного судового рішення (відповідна дата вказана у резолютивній частині або після резолютивної частини судового рішення). При цьому, у випадках, коли відбувається проголошення судового рішення, датою такого судового рішення є дата судового засідання, яким завершено судовий розгляд.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 05 вересня 2022 року, ухваленій у справі № 1519/2-5034/11 (провадження № 61-175сво21).

Згідно частини першоїстатті 126 ЦПК Україниправо на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Відповідно до частини першоїстатті 124 ЦПК Українистрок, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку.

Аналіз вказаних процесуальних норм дає підстави для висновку, що сплив річного строку з дня складання повного тексту судового рішення є підставою для відмови у відкритті провадження незалежно від причин пропуску строку на апеляційне оскарження, тобто законодавець імперативно встановив процесуальні обмеження для оскарження судового рішення зі спливом річного строку.

Виключенням з цього правила є подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученої до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, та пропуск строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 06 березня 2024 року у справі № 953/5340/21.

Апеляційна скарга на рішенняШевченківського районного суду Харківської області від 16 вересня 2021 року, подана ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 31 січня 2024 року,тобто поза межами річного строку.

Відповідач була повідомлена про розгляд справи Шевченківським районним судом Харківської області, про що свідчить розписка про вручення судової повістки на ім`я ОСОБА_1 на судове засідання, призначене на 27.07.2021 року, в якій міститься особистий підпис ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 149).

Крім того, ОСОБА_1 повідомлялась судом першої інстанції про судове засідання, призначене на 19.08.2021 року (т. 1 а.с. 166-167), на 13.09.2021 року (т. 1 а.с. 181-182), проте до суду повернулись конверти, які свідчать про невручення судових повісток із зазначенням «адресат відсутній за вказаною адресою», що в силу п. 4 ч.8 ст. 128 ЦПК України є належним повідомленням.

Колегія суддів зазначає, що всі судові повістки направлялись ОСОБА_1 за місцем її реєстрації, а саме: АДРЕСА_1 . Адреса місця реєстрації підтверджується відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС України в Харківській області (т. 1 а.с. 142).

Крім того, матеріали справи містять докази направлення на адресу ОСОБА_1 копії оскаржуваного рішення (т. 2 а.с. 33-34), між тим, на адресу суду першої інстанції повернувся конверт, який свідчить про невручення останній вказаного листа з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно доп.5ч.6ст.272ЦПК Україниднем врученнясудового рішенняє день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Факт пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили ОСОБА_1 не доведений.

Крім того, апелянт ОСОБА_1 із заявами про отримання копії рішення до суду не зверталася, а із апеляційною скаргою звернулася більше чим через два роки після ухвалення судом рішення.

Із цього слідує висновок про те, що апелянт поза розумним сумнівом була обізнана про розгляд справи та мала достатньо часу для оскарження в апеляційному порядку рішення суду у визначений законодавством строк, однак скористалась своїми процесуальними правами на власний розсуд.

Враховуючи, що зазначені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження колегією суддів визнані неповажними, інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали апелянтом не наведено, у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.

Керуючись ч.2ст. 358 ЦПК України, -

ухвалив:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 16 вересня 2021 року.

Ухвала може бути оскаржена до Верховного Судув касаційному порядку протягом тридцятиднів.

Головуючий Н.П. Пилипчук

Судді О.Ю. Тичкова

О.В. Маміна

СудХарківський апеляційний суд
Дата ухвалення рішення27.03.2024
Оприлюднено03.04.2024
Номер документу118059253
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:

Судовий реєстр по справі —637/573/21

Постанова від 28.10.2024

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Шипович Владислав Володимирович

Ухвала від 03.06.2024

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Шипович Владислав Володимирович

Ухвала від 13.05.2024

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Шипович Владислав Володимирович

Ухвала від 27.03.2024

Цивільне

Харківський апеляційний суд

Пилипчук Н. П.

Ухвала від 11.03.2024

Цивільне

Харківський апеляційний суд

Пилипчук Н. П.

Ухвала від 02.02.2024

Цивільне

Харківський апеляційний суд

Пилипчук Н. П.

Ухвала від 10.12.2021

Цивільне

Харківський апеляційний суд

Маміна О. В.

Ухвала від 11.11.2021

Цивільне

Харківський апеляційний суд

Маміна О. В.

Ухвала від 21.10.2021

Цивільне

Харківський апеляційний суд

Маміна О. В.

Ухвала від 04.10.2021

Цивільне

Шевченківський районний суд Харківської області

Тордія Е. Н.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні