Ухвала

від 26.03.2024 по справі 354/680/15-ц

ЯРЕМЧАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

Справа № 354/680/15-ц

Провадження № 2/354/105/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2024 року м. Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої судді Ваврійчук Т.Л.

за участю секретаря судового засідання Старунчак Н.М.

прокурора ОСОБА_1

представника відповідача адвоката Госедло Р.І.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Яремче цивільну справу за позовом першого заступника прокурора Івано-Франківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України до Поляницької сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Буковель», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача-ДП «Ворохтянське лісове господарство», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-Товариство з обмеженою відповідальністю «Скорзонера» про визнання про визнання недійсними державних актів на право приватної власності на земельні ділянки площею 0,2500 га та 0,0850 га в с.Поляниця та витребування земельних ділянок зчужого незаконноговолодіння удержавну власністьв особі Державного агентства лісових ресурсів України,-

В С Т А Н О В И В:

Перший заступник прокурора Івано-Франківської області(в подальшому перейменовано на Івано-Франківську обласну прокуратуру) в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України(надалі-Держліагенство), ДП «Ворохтянське лісове господарство» у вересні 2015 року звернувся до суду із позовом до Поляницької сільської ради(в подальшому перейменовано на Поляницьку сільську раду Надвірнянського району Івано-Франківської області), ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ІФ №034418 від 08.07.2003 року площею 0,0850 га кадастровий номер 2611092001220020033, визнання недійсним та скасування державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ІФ №034417 від 08.07.2003 року площею 0,2500 га кадастровий номер 2611092001220020019 та зобов`язання ОСОБА_2 повернути вказані земельні ділянки, які розташовані на ділянці «Вишня» у с. Поляниця з чужого незаконного володіння у державну власність в особі ДП «Ворохтянське лісове господарство». В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що постановою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 04.03.2015 року у кримінальній справі №248436 (судовий №1-6/2011) звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 за вчинення злочинів, передбачених ч.3 ст.28 ч.1 ст.366, ч.3 ст.28 ч.2 ст.364 КК України. В ході розгляду даної справи встановлено, що рішення виконавчого комітету Поляницької сільської ради №2 від 22.01.2003 року щодо безоплатної передачі ОСОБА_2 у приватну власність земельних ділянок площею 00,0850 га та 0,2500 га не виносилося в установленому порядку на засідання виконавчого комітету Поляницької сільської ради, а було самостійно складене сільським головою с. Поляниця ОСОБА_4 та є підробленим. На це вказує і те, що ОСОБА_2 із заявою про затвердження проекту землеустрою у сільську раду не звертався, зазначене питання на розгляд сесії сільської ради не виносилось, та будь-яке рішення про передачу відповідачу у власність земельної ділянки не приймалось. Судом встановлено, що спірні земельні ділянки перебувають у постійному користуванні ДП «Ворохтянське лісове господарство» на підставі державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ІФ №002701 від 10.11.2001 року та знаходяться у кварталі 24 виділ 9 Поляницького лісництва, що підтверджується матеріалами лісовпорядкування та таксаційною книгою. Впродовж 2002-2003 років члени організованої групи ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 незаконно надали у приватну власність під будівництво індивідуальних житлових будинків землі державного лісового фонду, які перебували у користуванні Поляницького лісництва Ворохтянського держлісгоспу, рішення про вилучення яких Поляницькою сільською радою та виконавчим комітетом сільської ради не приймались, дозволу на таке вилучення постійний землекористувач не надавав. Таким чином, внаслідок передачі у приватну власність спірних земельних ділянок ОСОБА_2 у ДП «Ворохтянське лісове господарство» незаконно вилучено земельну ділянку площею 0,3350 га. Оскільки рішення виконавчого комітету Поляницької сільської ради №2 від 22.01.2003 року є фіктивним, воно не підлягає визнанню недійсним у суді, а спірні земельні ділянки підлягають витребуванню у державну власність у особі постійного землекористувача ДП «Ворохтянське лісове господарство». В обгрунтування повноважень прокурора на представництво інтересів держави у даній справі зазначено, що незважаючи на те, що постановою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 04.03.2015 року цивільний позов ДП «Ворохтянське лісове господарство» залишено без розгляду та роз`яснено право на його пред`явлення у порядку цивільного судочинства, постійним землекористувачем не вжито жодних заходів щодо повернення спірної ділянки у державну власність, що стало підставою для звернення прокурора до суду із вказаним позовом. Перед зверненням до суду прокурором у відповідності до вимог ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» направлено відповідне повідомлення постійному землекористувачу. Із урахуванням того, що зазначені у позові обставини встановлені постановою суду від 04.03.2015 року прокурор просить визнати поважними причини пропуску строку позовної давності з метою захисту інтересів держави та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 25.09.2015 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.

15.10.2015 року першим заступником прокурора Івано-Франківської області подано заяву в порядку ст.31 ЦПК України про зміну предмету позову відповідно до якої прокурор просив поновити строки позовної давності, визнати недійсними та скасувати державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ІФ №034418 від 08.07.2003 року площею 0,0850 га кадастровий номер 2611092001220020033 та державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ІФ №034417від 08.07.2003 року площею 0,2500 га кадастровий номер 2611092001220020019, видані ОСОБА_2 та зобов`язати ОСОБА_3 повернути вказані земельні ділянки, які розташовані на ділянці «Вишня» в с. Поляниця Яремчанської міської ради з чужого незаконного володіння у державну власність в особі ДП «Ворохтянське лісове господарство».

Ухвалою суду від 16.10.20215 року до участі у вказаній справі залучено в якості співвідповідача ОСОБА_3 , який набув право власності на спірні ділянки.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Яремчанського міського суду Івано-Франківської області №124 від 21.09.2017 року та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 21.09.2017 року у зв`язку із закінченням повноважень попереднього складу суду вказану справу передано у провадження судді Іванова А.П.

Згідно розпорядження керівника апарату Яремчанського міського суду Івано-Франківської області №321 від 06.03.2018 року та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 06.03.2018 року у зв`язку із продовженням терміну відрядження судді ОСОБА_7 вказану справу повторно передано у його провадження.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Яремчанського міського суду Івано-Франківської області №159 від 02.04.2019 року та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 02.04.2019 року у зв`язку із закінченням повноважень попереднього складу суду(закінчення терміну відрядження судді ОСОБА_7 ) вказану справу передано у провадження судді Польської М.В., якою 21.06.2019 року постановлено ухвалу про прийняття справи до свого провадження та призначено підготовче судове засідання.

У відповідності до розпорядження керівника апарату Яремчанського міського суду Івано-Франківської області №78 від 31.07.2020 року та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 31.07.2020 року у зв`язку із закінченням повноважень попереднього складу суду(закінчення терміну відрядження судді Польської М.В.) вказану справу передано у провадження судді Ваврійчук Т.Л.

Ухвалою суду від 11.11.2020 року вказану справу прийнято до провадження суддею Ваврійчук Т.Л. та призначено у ній підготовче судове засідання.

22.04.2021 року заступником керівника Івано-Франківської обласної прокуратури у даній справі подано заяву в порядку ст.49ЦПК України про зміну предмету позову відповідно до якої прокурор просив поновити строки позовної давності, визнати недійсним державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ІФ №034417 від 08.07.2003 року площею 0,2500 га кадастровий номер 2611092001220020019, виданий ОСОБА_2 , визнати недійсним державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ІФ №034418 від 08.07.2003 року площею 0,0850 га кадастровий номер 2611092001220020033, виданий ОСОБА_2 , витребувати у ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 2611092001220020019, яка розташована у с. Поляниця з чужого незаконного володіння у власність держави в особі ДП «Ворохтянське лісове господарство», витребувати у ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,0850 га, кадастровий номер 2611092001220020033, яка розташована у с. Поляниця з чужого незаконного володіння у власність держави в особі ДП «Ворохтянське лісове господарство».

Ухвалою суду від 22.02.2022 року, залишеною без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 10.05.2022 року позов прокурора у вказаній справі залишено без розгляду.

Постановою Верховного Суду від 14.12.2022 року ухвалу Яремчанського міського суду від 22.02.2022 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 10.05.2022 року в частині залишення без розгляду позову прокурора, поданого в інтересах Держлісагентства скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою суду від 02.03.2023 року підготовче провадження у даній справі закрито та призначено її до судового розгляду по суті. Залучено до участі у вказаній цивільній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача-ДП «Ворохтянське лісове господарство».

18.09.2023 року судом постановлено ухвалу про повернення до стадії підготовчого провадження.

01.11.2023 року заступником керівника Івано-Франківської обласної прокуратури у даній справі подано клопотання в порядку ст.49ЦПКУкраїни про зміну предмету позову, відповідно до якої прокурор просив поновити строки позовної давності, визнати недійсним державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ІФ №034417 від 08.07.2003 року площею 0,2500 га кадастровий номер 2611092001:22:002:0019, виданий ОСОБА_2 , визнати недійсним державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ІФ №034418 від 08.07.2003 року площею 0,0850 га кадастровий номер 2611092001:22:002:0033, виданий ОСОБА_2 та витребувати у ТзОВ «Буковель» земельну ділянку, площею 0,3350 га, кадастровий номер 2611092001:22:002:2303 з чужого незаконного володіння у власність держави в особі Держлісагентства.

Ухвалою суду від 17.01.2024 року залучено до участі у даній справі в якості співвідповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Буковель», яке набуло право власності на спірні земельні ділянки та в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю «Скорзонера».

07.03.2024 року ТзОВ «Буковель» звернулося до суду із клопотанням про закриття провадження у даній справі в частині заявленої позовної вимоги про витребування у ТзОВ «Буковель» земельної ділянки площею 0,3350 га з кадастровим номером 2611092001:22:002:2303, яка розташована в с.Поляниця з чужого незаконного володіння у державну власність в особі Держлісагенства на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, мотивована тим, що вказані вимоги підлягають розгляду за правилами господарського судочинства. В обґрунтування поданого клопотання із посиланням на вимоги ст.ст. 19, 188 УЦПК України, ст. 20 ГПК України, існуючу судову практику, зокрема постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 року у справі №911/2034/16, від 15.10.2019 року у справі №911/1809/18, від 23.11.2021 року у справі №359/3373/16-ц та постанову Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 12.06.2023 року у справі №676/7428/19 зазначено, що позовні вимоги прокурора про витребування нерухомого майна подані до юридичної особи та за суб`єктним складом підлягають розгляду в порядку господарського судочинства, що виключає розгляд справи у зазначеній частині в порядку цивільного судочинства, оскільки даний спір є спором про стверджуване порушення цивільного права та законного інтересу позивача як власника землі з боку юридичних осіб. Із урахуванням викладеного провадження у справі в частині позовних вимог, заявлених до ТзОВ «Буковель» слід закрити на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, оскільки дані вимоги за суб`єктним складом підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.

У підготовчому судовому засіданні представник відповідача ТзОВ «Буковель» подане клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог, заявлених до ТзОВ «Буковель» підтримав та просив його задовольнити, з мотивів наведених у поданому клопотанні.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні просив у задоволенні вказаного клопотання відмовити за безпідставністю, з урахуванням мотивів, наведених у відповіді на відзив. Зазначив, що предметом позову у даній справі є дві вимоги- визнання недійсними державних актів, виданих фізичній особі та повернення спірної земельної ділянки у державну власність, які є взаємопов`язаними та нерозривними між собою, що виключає їх окремий розгляд із урахуванням положень ст.2ЦПК України та ст.20 ГПК України відповідно до якої особа, яка не суб`єктом підприємницької діяльності, не може бути учасником господарського спору. Вимога до ТзОВ «Буковель» про витребування земельної ділянки є похідною вимогою, задоволення якої залежить від вирішення іншої вимоги-про визнання недійсним державного акту. Так задоволення вимоги про визнання недійсним первинного державного акту на право власності на земельну ділянку не поновить порушених прав держави, оскільки власником спірної ділянки на даний час є інша особа і навпаки, вирішення питання про повернення земельної ділянки від кінцевого набувача без визнання недійсним первинного державного акту, виданого фізичній особі, неможливе, оскільки вказаний документ став підставою для вчинення всіх наступних правочинів. При цьому у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 року у справі №911/3949/17, 25.06.2019 року у справі №904/1083/18, постановах Верховного Суду від 06.06.2023 року у справі №920/277/22, від 10.05.2023 року у справі №920/343/22, від 10.05.2023 року у справі №920/155/22 наведено висновки про те, що підставою для віднесення справи до юрисдикції господарського суду є наявність між сторонами господарських правовідносин та наявність спору, який виник у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності. В даному випадку жодних господарських правовідносин між ТзОВ «Буковель» та ДП «Ворохтянське лісове господарство» та Держлісагентством не виникало, що виключає можливість розгляду даного спору в порядку господарського судочинства.

Представник позивача Держлісагентства у підготовче судове засідання не з`явився, однак у матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи у відсутності представника позивача.

Інші учасники справи у підготовче судове засідання не з`явились, не повідомивши причин неявки, хоча про день та час розгляду справи повідомлялись належним чином.

Проаналізувавши заявлене клопотання та його мотиви, заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить на наступного висновку.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За статтею 125Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Юрисдикційність спору залежить від характеру спірних правовідносин, правового статусу суб`єкта звернення та предмета позовних вимог, а право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві.

Згідно із частиною першою статті 19ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Положеннями частини другої статті 4ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також установленими ним передумовами для звернення до суду.

Згідно з пунктами 1, 6 частини першої статті 20ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

Отже, розмежування компетенції судів з розгляду спорів здійснюється відповідно до їх предмета та суб`єктного складу учасників. У порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства. Спори, сторонами в яких є юридичні особи та фізичні особи-підприємці, про захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів розглядаються господарськими судами.

Велика Палата Верховного Суду виснувала, що за вимогою держави про витребування земельної ділянки з володіння набувача юрисдикція суду залежить від виду суб`єкта, з володіння якого держава хоче витребувати цю ділянку, а не від виду суб`єкта, що був її первісним набувачем на підставі відповідного рішення органу влади (див. постанови від 1 жовтня 2019 року у справі № 911/2034/16 (пункти 48-52), від 15 жовтня 2019 року у справі № 911/3749/17 (пункти 6.27-6.29), від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18 (пункти 35-37)).

У даній справі предметом позову є вимоги прокурора в інтересах держави про визнання недійсними державних актів, виданих фізичній особі-первісному набувачу спірних земельних ділянок ОСОБА_2 та витребування вказаного нерухомого майна із незаконного володіння юридичної особи ТзОВ «Буковель», як кінцевого набувача.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що власник з дотриманням вимог статті 388ЦКУкраїни може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача і для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є необхідним, оскільки не призведе до відновлення порушених прав власника. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 183/1617/16, від 21.08.2019 року у справі № 911/3681/17, від 22.01.2020 року у справі № 910/1809/18, від 22.06.2021 року у справі № 200/606/18 та інших.

У постанові від 15.10.2019 року у справі № 911/3749/17 Велика Палата Верховного Суду прийшла до висновку, що оскільки вимога про визнання незаконним, недійсним і скасування рішення органу державної влади про відчуження земельної ділянки не призведе до відновлення володіння нею, то зазначена вимога не є вимогою, пов`язаною підставою виникнення або поданими доказами, як основна, з вимогою про витребування земельної ділянки з володіння добросовісного набувача на підставі ст.388 ЦК України, позаяк право власника на витребування від добросовісного набувача обмежується добросовісністю набувача і зберігається за власником за умови, якщо майно вибуває з володіння власника поза його волею, що й повинно бути доведено в суді.

У постанові від 23.11.2021 року у справі №359/3373/16-ц Велика Палата Верховного Суду також вказала на те, що визнання недійсним державного акта не є необхідним для вирішення питання про належність права власності на земельну ділянку та для її витребування з чужого володіння.

Матеріалами справи, зокрема листами ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області 10-9-0.4-7114/0/2-15 від 08.09.2015 року та №10-9-0.2-4642/0/2-23 від 26.10.2023 року, підтверджується, що ОСОБА_2 відповідно до договорів купівлі-продажу від 15.08.2006 року відчужив набуті у приватну власність на підставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ІФ №034417 від 08.07.2003 року та державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ІФ №034418 від 08.07.2003 року земельні ділянки площею 0,2500 га із кадастровим номером 2611092001:22:002:0019 та площею 0,0850 га із кадастровим номером 2611092001:22:002:0033 на користь ОСОБА_3 .

В свою чергу відповідач ОСОБА_3 на підставі договорів купівлі-продажу від 16.06.2010 року, посвідчених приватним нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу Могилевич Л.В., за реєстром №1338 та №1339 відчужив належні йому земельні ділянки із кадастровими номерами 2611092001:22:002:0019 та 2611092001622:002:0023 на користь ТзОВ «Скорзонера», яке після об`єднання зазначених ділянок у 2016 році відчужило новоутворену земельну ділянку площею 0,3350 га, кадастровий номер 2611092001:22:002:2303 на користь ТзОВ «Буковель».

Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно №352309923 від 30.10.2023 року земельна ділянка із кадастровим номером 2611092001:22:002:2303, площею 0,3350 га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 15.06.2016 року зареєстрована на праві приватної власності за ТзОВ «Буковель», на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер:30978469 від 17.08.2016 року. Підстава реєстрації права власності-протокол загальних зборів Учасників ТзОВ «Скорзонера», серія та номер:12/08/2016, виданий 12.08.2026 року, протокол загальних зборів Учасників ТзОВ «Буковель», серія та номер:12/2016, виданий 12.08.2016 року, акт приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер:12/08/2016-7, виданий 12.08.2016 року.

Таким чином судом встановлено, що на момент звернення прокурора до суду із вказаним позовом спірна земельна ділянка вже була відчужена первісним набувачем ОСОБА_2 і її власником на той час вже була юридична особа-ТзОВ «Скорзонера», а надалі спірне майно було зареєстроване на праві власності за кінцевим набувачем-ТзОВ «Буковель».

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що з огляду на суб`єктний склад сторін, спір у даній справі в частині позовних вимог прокурора про витребування земельної ділянки є спором про стверджуване порушення цивільного права та законного інтересу позивача як власника землі з боку юридичних осіб, зокрема, щодо права власності на нерухоме майно та підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, що виключає розгляд справи у зазначеній частині в порядку цивільного судочинства.

Вказаний висновок узгоджується, зокрема, із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 12.06.2023 року у справі №676/7428/19.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Із урахуванням вищенаведеного суд вважає, що провадження у даній справі в частині заявленої прокурором в інтересах держави в особі Держлісагентства позовної вимоги до ТзОВ «Буковель» про витребування земельної ділянки площею 0,3350 га, кадастровий номер 2611092001:22:002:2303, яка розташована у с. Поляниця Надвірнянського району Івано-Франківської області зчужого незаконноговолодіння удержавну власність, роз`яснивши прокурору, що розгляд зазначених вимог віднесений до юрисдикції господарського суду.

При цьому суд також враховує те, що Івано-Франківським апеляційним судом постановами від 21.12.2023 року та від 15.01.2024 року скасовані рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 01.05.2023 року у справі №354/ 600/15-ц, від 01.06.2023 року у справі №354/608/15-ц та від 25.07.2023 року у справі 354/658/15-ц, ухвалені у справах за аналогічними позовами прокурора в інтересах держави в особі Держлісагентства до Поляницької сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, відповідних фізичних та юридичних осіб про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки, які видані фізичним особам та витребування земельних ділянок від їх кінцевих набувачів-юридичних осіб, в тому числі ТзОВ «Буковель», у державну власність та закрито провадження у даних справах в частині позовних вимог прокурора в інтересах держави в особі Держлісагентства про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння у державну власність, з посиланням на те, що зазначені вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 19, 255, 256, 258-260, п.15 ч.1 ст.353, ст.354 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження усправі запозовом першогозаступника прокурораІвано-Франківськоїобласної прокуратурив інтересахдержави вособі Державногоагентства лісовихресурсів Українидо Поляницькоїсільської радиНадвірнянського районуІвано-Франківськоїобласті, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,Товариства зобмеженою відповідальністю«Буковель»,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета споруна стороніпозивача-ДП«Ворохтянське лісовегосподарство»,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета споруна сторонівідповідача Товариствоз обмеженоювідповідальністю «Скорзонера»про визнання недійсними державних актів на право приватної власності на земельні ділянки площею 0,2500 га та 0,0850 га в с.Поляниця та витребування земельних ділянок зчужого незаконноговолодіння удержавну власністьв особі Державного агентства лісових ресурсів України в частині заявленої позовної вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Буковель» про витребування земельної ділянки площею 0,3350 га, кадастровий номер 2611092001:22:002:2303 з чужого незаконного володіння у державну власність в особі Державного агентства лісових ресурсів України-закрити, роз`яснивши прокурору, що розгляд зазначених вимог віднесений до юрисдикції господарського суду.

Копію ухвали направити учасникам справи для відома.

Учасники справи мають право подати апеляційну скаргу на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи(вирішення питання) без повідомлення(виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повна ухвала суду складена 01 квітня 2024 року.

Головуючий суддя: Т. Л. Ваврійчук