Рішення

від 02.04.2024 по справі 150/124/24

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

"02" квітня 2024 р.

Справа №150/124/24

Провадження по справі №2/150/69/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2024 року Чернівецький районний суд

Вінницької області

в складі: головуючого судді Цимбалюк Л.П.

при секретарі Савковій С.А.,

з участю учасників цивільного процесу:

позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши упідготовчому засіданніза правиламизагального позовногопровадження цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування дійсним, -

ВСТАНОВИВ:

До Чернівецького районного суду звернувся ОСОБА_1 із зазначеним позовом, в якому просить визнати дійсним договір дарування грошей в розмірі 1000000 гривень, укладений 21 квітня 2019 року між ним, як обдарованим та ОСОБА_2 , як дарувальником.

Позивач в судовому засіданні свої вимоги підтримує на умовах, викладених в позовній заяві, просить їх задоволити.

Відповідачем ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнаються та не заперечується проти їх задоволення.

Визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому суд дійшов висновку, що визнання позову відповідачем слід прийняти.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Пунктом 2 частини 4 статті 274 ЦПК України встановлено, що в порядку спрощеного провадження не можуть бути розглянуті справи, зокрема, у спорах щодо спадкування.

У відповідності до положень п.2 ч.4 ст.274 ЦПК України дана цивільна справа не підлягає розгляду в порядку спрощеного провадження, тому згідно ухвали від 12.03.2024 року у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.

Суд, заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини та відповідні правовідносини.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.55 Конституції Україниправа і свободи людини громадянина захищаються судом та відповідно до вимог чинного цивільного процесуального законодавства України кожній особі гарантується право звернення безпосередньо до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

Відповідно до положень статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За вимогами ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 25 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Судом встановлено, що 21 квітня 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в простій письмовій формі було укладено договір дарування (а.с.7), згідно якого ОСОБА_2 подарувала ОСОБА_1 у особисту власність грошові кошти в сумі 1000000 гривень, а ОСОБА_1 прийняв у дар від ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 1000000 гривень.

Грошові кошти за цим Договором подаровані для придбання ОСОБА_1 квартири у житловому районі «Поділля» м. Вінниці Вінницької області.

Право власності на дарунок виникає з моменту його прийняття. Підписанням цього Договору сторони підтверджують, що подаровані грошові кошти у сумі 1000000 гривень передані відповідачем ОСОБА_2 , як дарувальником, та прийняті позивачем ОСОБА_1 , як обдаровуваним, 21.04.2019 при укладенні цього Договору.

Договір укладений у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. Сторони зобов`язалися нотаріально оформити та нотаріально посвідчити цей договір дарування.

Як зазначив позивач та підтвердила відповідачка, нотаріальне посвідчення договору дарування грошових коштів проігноровано відповідачкою ОСОБА_2 .

Позивачем на підтвердження того, що ОСОБА_2 мала фінансову можливість подарувати йому кошти в розмірі 1000000 гривень, надано належним чином завірені копії документів, з яких вбачається, що у власності відповідачки ОСОБА_2 є земельні ділянки (сільськогосподарського призначення, для ведення особистого селянського господарства), які передано відповідачкою в оренду, за що ОСОБА_2 отримує орендну плату, а також в користуванні ОСОБА_2 є земельні ділянки, надані їй як орендарю.

Так, як вбачається із додаткової угоди №411 від 18.08.2020 до договору оренди землі від 30.12.2005, ОСОБА_2 є орендарем земельної ділянки, наданої Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області , як орендодавцем, загальною площею 37,0531 га, в тому числі 6, 0747 га рілля, 5,6596 га рілля, 5,9260 га рілля, 19.3928 га рілля, що розташована за межами населеного пункту на території Гонтівської сільської ради Чернівецького району. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки (земельних ділянок) на дату укладення додаткової угоди становить 1187959,67 (один мільйон сто вісімдесят тисяч дев`ятсот п`ятдесят) гривень.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта за №372041930, сформованої 29.03.2024, відомості з державного реєстру речових прав місять наступну інформацію.

Як вбачається із відомостей з державного реєстру речових прав ОСОБА_2 являється власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення кадастровий номер 0524982700:05:002:0238 площею 2,5965, яку нею як орендодавцем надано в користування строком на 49 років фермерському господарству «ЕКОЛАЙН», як орендарю.

Крім того, ОСОБА_2 являється власником земельної ділянки площею 0,0491 кадастровий номер 0524982700:01:001:0039.

Крім того, у відповідачки в оренді перебуває земельна ділянка сільськогосподарського призначення кадастровий номер 0524982700:07:001:0231 площею 2 га, яку нею як орендодавцем передано в користування фермерському господарству «ЕКОЛАЙН», як орендодарю згідно договору оренди.

Також ОСОБА_2 на праві власності належить нежитлове приміщення КОМОРА, розташоване по АДРЕСА_1 .

Окрім того, ОСОБА_2 на праві власності належить будівля, нежитлова будівля, об`єкт житлової нерухомості загальною площею 17 кв.м., розташований в АДРЕСА_2 , а також будівля, нежитлова будівля, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 133,3 кв.м., розташована по АДРЕСА_3 .

ОСОБА_2 на праві власності належать земельні ділянки кадастровий номер 0524982700:03:001:0082 площею 0,2317 га, кадастровий номер 0524982700:03:001:0083 площею 0,2307 га, кадастровий 0524982700:03:001:0081 площею 0,2307 га, розташовані в АДРЕСА_4 .

ОСОБА_2 орендуються земельні ділянки сільськогосподарського призначення: кадастровий номер 0524982700:05:002:0267 площею 19,3928 га, кадастровий номер 0524982700:05:001:0424 площею 5,6596 га, кадастровий номер 0524982700:05:001:0423 площею 6,0747 га, кадастровий номер 0524982700:05:001:0425 площею 5,926 га, розташовані на території Гонтівської сільської ради Могилів Подільського (колишнього Чернівецького) району, надані відповідачці Чернівецькою селищною радою Могилів Подільського району Вінницької області, як орендодавцем.

Окрім того, ОСОБА_2 на праві власності належать земельні ділянки, цільове призначення яких для ведення особистого селянського господарства, розташовані на території Гонтівської сільської ради Могилів Подільського (колишнього Чернівецького) району: кадастровий номер 0524982700:05:001:0436 площею 2 га, кадастровий номер 0524982700:05:001:0438 площею 2 га, кадастровий номер 0524982700:05:001:0439 площею 2, які передано нею, як орендодавцем для користування фермерському господарству «ЕКОЛАЙН», як орендарю.

За ч.1 ст.717ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

За ч.1 ст.718ЦК України дарунком можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі.

За ч.5 ст.719ЦК України договір дарування валютних цінностей на суму, яка перевищує п`ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

За п.3 ч.1 ст.208ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.

За ч.1 ст.209ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Як було встановлено в судовому засіданні, відповідачка, передавши кошти ОСОБА_1 в день укладення договору дарування в простій письмовій формі 21.04.2019, в подальшому відмовлялась від нотаріального посвідчення зазначеного договору дарування, мотивуючи це відсутністю вільного часу та тим, що дарування коштів є суто сімейною справою позивача та відповідачки.

Судом встановлено, що сторонами спірного договору було досягнуто домовленості щодо усіх істотних умов дарування, визначених ст., ст.717, 725 ЦК України, а також було фактично його виконано, що підтверджується сторонами та наявними у матеріалах справи письмовими доказами.

Відповідно до ч.2 ст.215ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до п.12 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від06.11.2009№9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» порушення вимог закону щодо укладення правочину в письмовій формі є підставою для визнання його недійсним лише в разі, коли це прямо передбачено законом, зокрема статтями 547, 719, 981, 1055, 1059, 1107, 1118ЦК України тощо.

Відповідно до п.13 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від06.11.2009№9 з підстав недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину нікчемними є тільки правочини, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов`язковому нотаріальному посвідченню.

Вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма частини другої статті 220ЦК України не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640ЦК України пов`язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов`язків для сторін.

При розгляді таких справ суди повинні з`ясувати, чи підлягає правочин обов`язковому нотаріальному посвідченню, чому він не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість, а також чи немає інших підстав нікчемності правочину.

У зв`язку з недодержанням вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину договір може бути визнано дійсним лише з підстав, встановлених статтями 218 та 220ЦК України.

За ч.ч.1, 2 ст.220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

За правилами зазначеної статті визнання дійсним договору можливе лише за відсутності передбачених законом обмежень для його укладення та у разі наявних письмових доказів про узгодження сторонами всіх істотних умов договору, при цьому повинно мати місце ухилення однією зі сторін від нотаріального посвідчення договору.

Частиною 2 ст.215ЦК України передбачено, що у випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Відповідно до частини другої статті 218 ЦК України, якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимог щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.

Згідно із ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст., ст. 12, 76, 77, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін . Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд констатує, що позивачем та відповідачем при укладенні договору дарування коштів досягнуто істотних умов договору, а саме: щодо предмета договору і на виконання вказаного договору дарувальник передав предмет договору (кошти) обдарованому, а обдарований прийняв дані кошти і вільно розпорядився ними на власний розсуд, що підтверджується письмовими доказами, та поясненнями сторін.

Фактично відбулось повне виконання договору, оскільки грошові кошти були отримані ОСОБА_1 , як обдаровуваним, проте ОСОБА_2 , як дарувальник, ухилилася від його нотаріального посвідчення, та така можливість станом на час розгляду справи втрачена, тому суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування від 21.04.2019 дійсним, - підлягає задоволенню.

Суд враховує, що, як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії» від 09.12.1994 р.). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 р.).

Такі висновки також викладені у постанові Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 607/9865/16-ц.

При винесенні рішення, суд керується статтею 13 ЦПК України, щодо розгляду судом справ в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Матеріалами справи підтверджено сплату позивачем при зверненні до суду судового збору в розмірі 968 гривень 96 копійок, про що свідчить платіжна інструкція №0.0.3507512101.1 від 04.03.2024 (а.с. 1), оскільки, позовну заяву подано ОСОБА_1 до суду в електронному вигляді з використанням підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», тому позивачем сплачено судовий збір розраховано з урахуванням положень ч.3 ст.4 вище вказаного Закону, тобто із застосуванням пониженого коефіцієнту 0,8 (1211,20 грн. х 0,8=968,96 грн.).

Відповідно ст.141ЦПК України суд присуджує до стягнення з відповідачки на користь позивача судовий збір в загальній сумі 968,96 грн.

Враховуючи викладене вище, на підставі ст., ст.208, 209, 215, 220, 717, 718, 719 ЦК України, з урахуванням Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від06.11.2009№9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», та керуючись ст., ст.10, 11, 57-60, 64, 88, 169, 179, 208, 209, 212-215, 218, 223, 294, 296 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задоволити повністю.

Визнати дійсним договір дарування від 21.04.2019, згідно з яким ОСОБА_2 подарувала, а ОСОБА_1 прийняв в дар грошові кошти у сумі 1000000 (один мільйон) гривень.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968 (дев`ятсот шістдесяти восьми) гривень 96 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Повний текст рішення складено відповідно до вимог ч.6 ст.259 ЦПК України 02.04.2024.

Позивач: ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_5 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_5 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).

СУДДЯ: Л.П. ЦИМБАЛЮК