Постанова

від 20.03.2024 по справі 907/545/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2024 р. Справа №907/545/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіО.С. Скрипчук

суддівО.І. Матущака

Б.Д. Плотніцького,

секретар судового засідання В.Б. Лагутін,

розглянувши апеляційну скаргу Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради за № 32.01-17/116 від 04.12.2023 (вх. № 01-05/3757/23 від 11.12.2023)

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 08.11.2023 (повний текст рішення складено 13.11.2023, м. Ужгород, суддя Р.М. Лучко)

у справі № 907/545/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ідея М.І.К.», м. Ужгород

до відповідача: Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради, м. Ужгород

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Ужгородської міської ради, м. Ужгород

про визнання дій незаконними та визнання договору оренди землі укладеним.

за участю представників:

позивача: П.Я. Семиренко

відповідача: не з`явився

третьої особи на стороні відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ідея М.І.К.» звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідача Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради в якому просило суд визнати відмову Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради підготувати в установленому порядку проект договору оренди земельної ділянки на підставі рішення Ужгородської міської ради №638 від 03.02.2022 року незаконною та визнати укладеним Договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:17:001:0471) площею 0,0122 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі по вул. Михайла Грушевського, м. Ужгород між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ідея М.І.К.» та Ужгородською міською радою.

Позовна заява мотивована тим, що Ужгородською міською радою надано в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Ідея М.І.К.» земельну ділянку кадастровий номер 2110100000:17:001:0471 відповідно до рішення №638 від 03.02.2022, у зв`язку з чим позивач зазначає, що Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради як структурний підрозділ органу місцевого самоврядування до повноважень якого віднесено надання в оренду нерухомого майна комунальної власності допустив протиправну бездіяльність щодо підготовки проекту договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 2110100000:17:001:0471 за результатами відповідного звернення позивача.

Позивач посилаючись на Порядок укладення договорів оренди земельних ділянок, затверджених рішенням Ужгородської міської ради від 30.08.2016 №356 просив суд визнати укладеним договір оренди земельної ділянки з викладенням в резолютивній частині відповідної редакції договору, яка пропонувалася до укладення відповідачу позивачем відповідно до заяви-пропозиції б/н б/д (вх. № відповідача №406/30.01-12 від 05.05.2023).

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 08.11.2023 Позов задоволено частково. Визнано укладеним з дня набрання чинності рішенням суду договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 2110100000:17:001:0471, площею 0,0122 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі по вул. Михайла Грушевського, між Департаментом міської інфраструктури Ужгородської міської ради (88000, м. Ужгород, пл. Поштова, 3, код ЄДРПОУ 36541721), як Орендодавцем, та Товариством з додатковою відповідальністю «Ідея М.І.К.» (88000, м. Ужгород, вуд. Грушевського, 25, код ЄДРПОУ 22072268), як Орендарем.

Місцевим господарським судом встановлено, що Ужгородська міська рада в межах своєї компетенції прийняла рішення про надання спірної земельної ділянки позивачу в оренду, встановивши в рішенні №638 від 03.02.2022, зокрема, такі істотні умови такого договору оренди як об`єкт оренди (земельна ділянка кадастровий номер 2110100000:17:001:0471, площею 0,0122 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі по вул. Михайла Грушевського), строк оренди (3 роки).

Суд першої інстанції зазначив, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 2110100000:17:001:0471, площею 0,0122 га затверджений Ужгородською міською радою, якою в межах компетенції було прийнято рішення про надання позивачу такої земельної ділянки в оренду, а відтак, без внесення змін чи скасування такого рішення органу місцевого самоврядування Департамент, як структурний підрозділ Ужгородської міської ради невправі самостійно відмовляти позивачу в укладенні договору оренди, рішення щодо укладення якого вже було прийнято повноважним органом Ужгородською міською радою.

Товариством з додатковою відповідальністю «Ідея М.І.К.» здійснено всі необхідні дії, які визначені положеннями земельного законодавства з метою укладення договору оренди, натомість відповідач як орган уповноважений на укладення договору за відсутності законодавчо визначених перепон неправомірно ухилився від свого обов`язку щодо його укладення.

Разом з тим, суд зазначив, що зазначення в п. 8 пропонованої позивачем редакції договору оренду строку дії договору до 05.05.2026 року не відповідатиме положенням щодо строку дії договорів оренди землі, у зв`язку з чим, беручи до уваги, що рішення Ужгородської міської ради про надання позивачу в оренду земельної ділянки прийнято 03.02.2022, а відтак, з урахуванням п.п. 7.27., 9.12. Тимчасового порядку строк дії договору оренди, що укладається на виконання означеного рішення органу місцевого самоврядування між сторонами не може перевищувати трьохрічний термін з дати прийняття такого рішення та встановлюється до 03.02.2025 року.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю «Ідея М.І.К.» про визнання укладеним договору підлягають частковому задоволенню.

Окрім того, суд першої інстанції вказав, що беручи до уваги встановлені судом обставини щодо наявності підстав для визнання в судовому порядку укладеного договору оренди між сторонами не можна вважати ефективним способом захисту позовну вимогу про визнання незаконною відмови відповідача підготувати проект договору, позаяк заявлений спосіб захисту не є тотожним оскарженню відмови в укладенні договору оренди, не відповідає змісту порушеного права позивача на укладення договору оренди, яке в спірних правовідносинах захищено судом шляхом задоволення вимоги про визнання договору укладеним, у зв`язку з чим в задоволенні позову в частині оскарження відмови відповідача в підготовці проекту договору належить відмовити.

Не погодившись з даним рішенням суду Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради подав апеляційну скаргу за № 32.01-17/116 від 04.12.2023 (вх. № 01-05/3757/23 від 11.12.2023), в якій просить рішення Господарського суду Закарпатської області від 08.11.2023 скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що 27.09.2023 суд прийняв ухвалу в якій вирішив заяву представника позивача від 23.09.2023 про зміну (уточнення) предмету позову прийняти до розгляду та здійснювати в подальшому розгляд справи з урахуванням зміненого предмету позову.

Апелянт вказує, що вказана заява про зміну предмета позову була подана з порушенням строків, визначених статтею 46 Господарського процесуального кодексу України.

Окрім того, апелянт зазначає, що розпоряджаючись своїми правами на власний розсуд, позивач не визначив Ужгородську міську раду відповідачем по справі № 907/545/23 за своїм позовом, а відтак не мав правових підстав ставити перед судом питання про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки, стороною якого є Ужгородська міська рада, рівно як і суд не мав правових підстав для задоволення відповідної позовної заяви, оскільки відповідно до вимог чинного законодавства та рішень міської ради договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:17:001:0471) площею 0,0122 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі по вул. Михайла Грушевського, м. Ужгород мав бути укладений з Ужгородською міською радою, яка була залучена до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Таким чином, на переконання апелянта, приймаючи рішення у справі № 907/545/22 та задовольняючи позовні вимоги в частині задоволення позовної вимоги про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:17:001:0471), суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, оскільки прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов?язки Ужгородської міської ради, яка була залучена до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Окрім того, відповідач вказує, що приймаючи рішення від 08.11.2023 суд першої інстанції порушив вимоги частини 2 статті 231 Господарського процесуального кодексу України та пункту 3.1 Тимчасового положення, а також фактично вийшов за межі позовних вимог, у оскільки позивач просив визнати укладеним договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:17:001:0471) між Товариством з додатковою відповідальністю «Ідея М.І.К.», як Орендарем, та Ужгородською міською радою, як Орендодавцем, а не департаментом міської інфраструктури Ужгородської міської ради.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ідея М.І.К.» подало до суду відзив (Вх. №01-04/692/24) на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Закарпатської області без змін.

Відзив на апеляційну скаргу мотивований тим, що апеляційна скарга є необґрунтованою та висновків місцевого господарського суду не спростовує.

На адресу апеляційного господарського суду 20.03.2024 надійшло клопотання апелянта про відкладення розгляду справи.

Вказане клопотання мотивоване тим, що у зв?язку із участю представника відповідача у судовому засіданні по справі № 907/45/24 в Господарському суді Закарпатської області, явка представника відповідача на судове засідання по справі № 907/545/23 не є можливою.

Відповідно до ч.ч. 11, 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для відкладення розгляду справи.

Суд враховує, що розгляд даної справи, призначений на 28.02.2024, вже відкладався за клопотанням відповідача.

Разом з тим, колегія суддів враховує, що матеріали справи містять обсяг відомостей, достатній для розгляду апеляційної скарги та ухвалення законного і обґрунтованого рішення відповідно до вимог ст. 236 ГПК України.

При апеляційному розгляді даної справи колегія суддів також враховує положення ст. 129 Конституції України та ст. 2 ГПК України, відповідно до яких одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

За таких обставин, з огляду на необхідність дотримання принципу розумності строків розгляду справи, а також те, що явка представників учасників справи судом не визнавалась обов`язковою, з урахуванням змісту ст.ст. 202, 216, 270 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про відхилення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 20.03.2024 з`явився позивач, надав пояснення, проти доводів апеляційної скарги заперечив.

У судове засідання 20.03.2024 відповідач та третя особа явки уповноваженого представника не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені про дату та час судового засідання.

Відповідно до п. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Рішення VІІІ скликання Ужгородської міської ради від 07.10.2021 року № 427 «Про надання та відмову у наданні дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» Товариству з обмеженою відповідальністю «Ідея М.І.К.» надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0122 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі по вул. Михайла Грушевського з подальшою передачею земельної ділянки в оренду (п. 2.2. рішення).

На виконання означеного рішення органу місцевого самоврядування за замовленням Товариства з обмеженою відповідальністю «Ідея М.І.К.» Фізичною особою-підприємцем Ляховець П.В. розроблено Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0122 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі по вул. Михайла Грушевського з метою подальшої передачі земельної ділянки в оренду.

Рішення VІІІ скликання Ужгородської міської ради від 03.02.2022 року № 638 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» затверджено Товариству з обмеженою відповідальністю «Ідея М.І.К.» проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 2110100000:17:001:0471, площею 0,0122 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі по вул. Михайла Грушевського та постановлено передати означену земельну ділянку позивачу строком на 3 роки.

Згідно з листом Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради №397/30.01-12 повідомлено позивача про необхідність надання копій документів, що посвідчують право власності або користування Товариством об`єктом нерухомого майна, що розташований на земельній ділянці кадастровий номер 2110100000:17:001:0471.

20 квітня 2023 року позивач звернувся до Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради з заявою без номеру та дати (вх. № Департаменту 325/30.01-12 від 20.04.2023) стосовно укладення Договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 2110100000:17:001:0471, площею 0,0122 га строком на 3 роки, долучивши до відповідної заяви витяг з Державного реєстру речових прав №329647537 від 20.04.2023 про реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю «Ідея М.І.К.» права власності на об`єкт нерухомості автозупинку в комплексі з торговим павільйоном площею 28,9 м.кв. за адресою: м. Ужгород, вул. Михайла Грушевського, 25б.

В подальшому 05.05.2023 позивач повторно звернувся до Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради з заявою-пропозицією стосовно укладення договору оренди землі без номеру та дати (вх. № Департаменту 406/30.01-12 від 05.05.2023), долучивши до означеної заяви підписані Товариством три примірники Договору оренди землі в запропонованій редакції.

Підставою означеної відмови у підписанні договору оренди відповідачем зазначено ту обставину, що здійснена позивачем реєстрація права власності об`єкт автозупинку-комплекс по вул. Михайла Грушевського порушує умови порядку надання в користування місць для облаштування авто зупинок в частині обов`язку користувачів після закінчення терміну дії договору та проведення будівельних робіт передати новозбудований об`єкт у комунальну власність, у зв`язку з чим за позицією Департаменту вибуття з комунальної власності об`єкта нерухомості здійснено з порушенням Товариством взятих на себе зобов`язань.

При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що заява про зміну предмета позову була подана з порушенням строків, визначених статтею 46 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вказує наступне.

За змістом принципу диспозитивності господарського судочинства, закріпленого у статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов?язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У статті 46 ГПК України унормовані процесуальні права та обов`язки сторін. 33. Так, відповідно до частин другої та третьої статті 46 ГПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу: 1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу; 2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; 3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі. Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Водночас, як вірно встановлено судом першої інстанції, предметом спору у цій справі згідно первісно заявленого позову була вимога про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки відповідно, тому, звернувшись до суду із заявою про зміну предмета позову щодо конкретизації (уточнення) позовних вимог, позивач залишив вимогу про визнання укладеним договору оренди землі незмінною.

Таким чином, оскільки позивачем не змінено предмет позову, подана ним заява фактично є заявою про уточнення позовних вимог у частині викладення відповідної редакції договору оренди в прохальній частині позовної заяви.

До аналогічних висновків за схожих обставин прийшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі №908/299/18.

Враховуючи наведене, з матеріалів справи вбачається, що позивачем не порушено процесуальних вимог встановлених ст. 46 ГПК України, оскільки заява про зміну предмета позову (уточнення позовних вимог) подана ним в порядку встановленому вказаною нормою Кодексу і в межах визначеного процесуального строку.

Відтак, суд апеляційної інстанції критично оцінює такі доводи апеляційної скарги.

Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Положеннями частини другої статті 19 Конституції України унормовано, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначеними Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з частиною другою статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Законом України від 06.10.1998 № 161-XIV "Про оренду землі" визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню спеціальні норми Закону України від 06.10.1998 № 161-XIV «Про оренду землі».

За змістом ч. 1 ст. 6 Закону України «Про оренду землі » орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України «Про оренду землі» укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами земельних торгів.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Статтею 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.

Приписами частини 1 статті 123 ЗК України визначено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:

надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;

формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. (ч. 2, 3 ст. 123 ЗК України»).

За змістом ч. 6 ст. 123 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Відповідно до ч. 12 ст. 123 ЗК України рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюється, зокрема, затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Згідно з п. 6 ч. 3 ст. 186 ЗК України проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Підставою формування спірної земельної ділянки кадастровий номер 2110100000:17:001:0471, площею 0,0122 га став розроблений позивачем на підставі рішення Ужгородської міської ради від 07.10.2021 року № 427 Проект землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки з подальшою її передачею в оренду ТОВ «Ідея М.І.К.».

Означений проект землеустрою затверджено у встановленому ЗК України порядку Ужгородською міською радою відповідно до рішення №638 від 03.02.2022, яким постановлено, серед іншого, передати ТОВ «Ідея М.І.К.» земельну ділянку кадастровий номер 2110100000:17:001:0471, площею 0,0122 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі по вул. Михайла Грушевського в оренду строком на 3 роки.

Доказів визнання незаконним чи скасування рішення Ужгородської міської ради №638 від 03.02.2022 матеріали справи не містять.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що Ужгородська міська рада в межах своєї компетенції прийняла рішення про надання спірної земельної ділянки позивачу в оренду, встановивши в рішенні №638 від 03.02.2022, зокрема, такі істотні умови такого договору оренди як об`єкт оренди (земельна ділянка кадастровий номер 2110100000:17:001:0471, площею 0,0122 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі по вул. Михайла Грушевського), строк оренди (3 роки).

Наведене свідчить про наявність обумовленого приписами статей 116, 124 Земельного кодексу України волевиявлення Ужгородської міської ради на надання позивачу земельної ділянки в оренду, оформлене рішенням ради, яке є підставою для укладання договору оренди земельної ділянки з позивачем.

Відповідно до п.п. 2.1.5., 2.1.8. Положення про Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради (надалі Положення), затвердженого рішенням Ужгородської міської ради №479 від 28.10.2021 (https://rada-uzhgorod.gov.ua/media/2021/11/02/13-19-23_%D0%A0%D0%A1_479.pdf) основними завданнями Департаменту є, зокрема, здійснення повноважень уповноваженого власника комунального майна, засновника комунальних підприємств, установ і організацій та здійснення щодо останніх функцій уповноваженого органу управління у сфері орендних відносин в межах чинного законодавства; здійснення від імені міської ради повноважень орендодавця земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Ужгорода.

Пунктом 2.3.6. Положення визначено, що Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради виступає орендодавцем цілісних майнових комплексів підприємств, їхніх структурних підрозділів і нерухомого майна (будівель, споруд, нежилих приміщень, незавершених будівництвом об`єктів, індивідуально визначеного майна тощо), що перебувають у власності міста, проводить конкурси та аукціони на придбання права оренди нерухомого майна, укладає угоди щодо оцінки вартості орендованого майна; на підставі рішень міської ради укладає від її імені договори оренди та купівлі-продажу земель, що перебувають у комунальній власності міста.

Рішенням Ужгородської міської ради №356 від 30.08.2016 затверджено Тимчасове положення (надалі Тимчасове положення) про порядок надання земельних ділянок, що знаходяться в розпорядженні Ужгородської міської ради, в оренду фізичним та юридичним особам (https://rada-uzhgorod.gov.ua/uploads/sites/2/2016/09/356-Pro-tymchasove_05.09.pdf).

Пунктом 8.1. Тимчасового положення визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають в комунальній власності, здійснюється на підставі рішення Ужгородської міської ради, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

За змістом п.п. 9.1., 9.3. Тимчасового положення забезпечення оформлення договорів оренди землі покладається на Департамент, згідно рішення міської ради та форми договору оренди земельної ділянки (додаток 1).

Підготовка договору оренди землі фізичним та юридичним особам проводиться Департаментом, протягом 14 днів з дня отримання всіх необхідних документів для його виготовлення.

Підставою для укладення договору оренди землі є: витяг з рішення Ужгородської міської ради про надання в оренду земельної ділянки, виготовлений та завірений печаткою протокольного відділу міської ради; наявність усіх документів, необхідних для укладення договору оренди земельної ділянки визначених даним Положенням (п. 9.6. Тимчасового положення).

Перелік необхідних для укладення договору оренди документів визначений, зокрема, в п. 7.19. Тимчасового положення, відповідно до якого ще на стадії розгляду поданого заявником проект землеустрою/технічної документації постійна комісія органу місцевого самоврядування до наступного засідання надає подані відповідним відділом документи та приймає рекомендації міській раді щодо прийняття нею рішення про затвердження проекту відведення земельної ділянки та надання заявнику земельної ділянки в оренду чи його відхилення.

Департамент міського господарства впродовж 1 робочого дня з моменту одержання всіх необхідних документів звертається із відповідною заявою через Центр надання адміністративних послуг до управління Держгеокадастру в Ужгородському районі для одержання витягів з технічної документації по нормативній грошовій оцінці земель.

Відповідно до п. 7.23. Тимчасового положення міська рада приймає рішення про: затвердження проекту відведення земельної ділянки та надання заявнику земельної ділянки в оренду або про відмову у задоволенні заяви заявника про затвердження проекту відведення земельної ділянки та надання заявнику земельної ділянки в оренду.

У разі прийняття рішення міської радою про затвердження проекту відведення земельної ділянки та надання заявнику земельної ділянки в оренду заявнику разом з витягом з рішення сесії Ужгородської міської ради надається для підписання проект договору оренди землі.

Відповідний відділ протягом 3 робочих днів після затвердження проектів землеустрою та надання в оренду земельних ділянок надає департаменту 3 примірники витягів з рішення сесії Ужгородської міської ради про затвердження проектів землеустрою та надання в оренду земельних ділянок.

Департамент впродовж 14 днів з моменту одержання всіх необхідних документів формує проект договору оренди земельної ділянки (п. 7.25. Тимчасового положення).

Згідно з п. 9.13. Тимчасового положення підписаний директором Департаменту договір оренди землі (в трьох екземплярах) з актом приймання-передачі, передається орендарю через Центр надання адміністративних послуг разом з витягом з рішення сесії Ужгородської міської ради про затвердження землевпорядної документації та/або надання в оренду земельної ділянки для подальшої державної реєстрації права оренди землі, уповноваженим на це органом у відповідності до вимог чинного законодавства.

Таким чином, системна оцінка означених приписів Тимчасового положення, якими врегульовано процедурні питання надання в оренду земельних ділянок комунальної власності Ужгородською міською радою свідчить, що усі необхідні документи для укладення договору оренди землі передаються земельною комісією Департаменту міської інфраструктури ще до прийняття органом місцевого самоврядування рішення про затвердження землевпорядної документації, а на Департамент покладено виключно обов`язок отримання витягу з технічної документації по нормативній грошовій оцінці земель та впродовж 14 днів з дати одержання всіх необхідних документів, в тому числі витягів з рішення сесії Ужгородської міської ради про затвердження проектів землеустрою та надання в оренду земельних ділянок сформувати проект договору оренди земельної ділянки та підписані керівником Департаментом три примірники такого договору передати Орендарю для підписання.

Матеріали справи свідчать, що підставою відмови позивачу в укладенні з ним договору оренди земельної ділянки відповідно до змісту листів Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради №397/30.01-12 від 08.08.2022 року та №325/30.01-12 від 22.05.2023 року стали виявлене Департаментом за результатами ознайомлення з землевпорядною документацією знаходження на земельній ділянці кадастровий номер 2110100000:17:001:0471, площею 0,0122 га об`єкта нерухомого майна, який в подальшому був зареєстрований на праві власності за позивачем у справі та наявність, у зв`язку з цим, спору між сторонами з приводу належності такого нерухомого майна ТОВ «Ідея М.І.К.».

В той же час, відповідачем залишено поза увагою, що Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 2110100000:17:001:0471, площею 0,0122 га вже був затверджений Ужгородською міською радою (рішення №638 від 03.02.2022), якою в межах компетенції було прийнято рішення про надання позивачу такої земельної ділянки в оренду, а відтак, без внесення змін чи скасування такого рішення органу місцевого самоврядування Департамент, як структурний підрозділ Ужгородської міської ради невправі самостійно відмовляти позивачу в укладенні договору оренди, рішення щодо укладення якого вже було прийнято повноважним органом Ужгородською міською радою.

Повноваження Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради згідно цитованого вище Положення не передбачають можливості самостійно приймати рішення про надання чи ненадання комунального майна, в тому числі земельних ділянок, в оренду, позаяк в спірних правовідносинах відповідач лише виступає орендодавцем комунального майна та реалізує волю власника майна територіальної громади м. Ужгорода від імені якого діє Ужгородська міська рада на укладення договорів оренди, про що зазначається у відповідних рішеннях органу місцевого самоврядування.

Суд першої інстанції вірно вказав, що позивач неодноразово звертався до відповідача із пропозицією укласти договір оренди земельної ділянки, долучивши, зокрема, проект договору, проте Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради від укладення договору ухилився, зазначивши, зокрема, в листі №325/30.01-12 від 22.05.2023, що Департаментом не буде здійснюватися підписання договору оренди земельної ділянки у зв`язку з тим, що здійснена позивачем реєстрація права власності на об`єкт автозупинку-комплекс по вул. Михайла Грушевського порушує умови порядку надання в користування місць для облаштування авто зупинок в частині обов`язку користувачів після закінчення терміну дії договору та проведення будівельних робіт передати новозбудований об`єкт у комунальну власність.

Водночас, відповідачем не взято до уваги, що ймовірна наявність між сторонами спору з приводу знаходження на спірній земельній ділянці кадастровий номер 2110100000:17:001:0471, площею 0,0122 га нерухомого майна, його правового статусу та приналежності не можуть слугувати підставою для неукладення Департаментом на виконання рішення Ужгородської міської ради № 638 від 03.02.2022 договору оренди земельної ділянки, яку надано позивачу в оренду для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, необхідність укладення якого для відповідача пов`язується з наявністю рішення органу місцевого самоврядування про затвердження землевпорядної документації та надання земельної ділянки в оренду.

Відтак, позивачем правомірно визначено відповідачем у справі Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради, оскільки активна протиправна поведінка зазначеного Департаменту призвела до порушення права позивача на законне користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2110100000:17:001:0471, площею 0,0122 га, по вул. Грушевського, 25 у м. Ужгороді шляхом оформлення у встановленому законом порядку договору оренди землі.

Враховуючи наведені норми права та обставини справи, суд критично оцінює доводи апеляційної скарги про те, що позивач помилково не визначив Ужгородську міську раду відповідачем по справі № 907/545/23 за своїм позовом.

При цьому, суд зауважує, що розташуванння на спірній земельній ділянці відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав №329647537 від 20.04.2023 об`єкту нерухомості (автозупинки з торговим павільйоному) не може вважатися порушенням цільового використання земельної ділянки кадастровий номер 2110100000:17:001:0471, яким є будівництво та обслуговування будівель торгівлі.

За таких обставин слід вважати, що Товариством з додатковою відповідальністю «Ідея М.І.К.», здійснено всі необхідні дії, які визначені цитованими вище положеннями земельного законодавства з метою укладення договору оренди, натомість відповідач як орган уповноважений на укладення договору за відсутності законодавчо визначених перепон неправомірно ухилився від свого обов`язку щодо його укладення.

Відповідно до статті 181 ГК України господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

За приписами ст.ст. 641, 642 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Додатком №1 до Тимчасового положення Ужгородською міською радою затверджено Типовий договір оренди землі забезпечення оформлення якого у відповідній редакції покладається на відповідача у справі відповідно до п. 9.1. Тимчасового положення

Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 180 ГК України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

У відповідності до статті 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов`язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Судом вірно встановлено, що запропонована позивачем редакція Договору оренди землі загалом відповідає затвердженій Ужгородською міською радою Типовій формі договору оренди, а відповідачем, в свою чергу, як і третьою особою ні в ході звернення ТОВ «Ідея М.І.К.» до Департаменту з приводу укладення договору оренди у відповідній редакції, ані на час розгляду даної справи в суді не надано будь-яких заперечень щодо пропонованих відповідачем умов договору оренди, в тому числі й щодо тих, які законом (ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі») визнаються істотними.

Розмір нормативно-грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер 2110100000:17:001:0471, площею 0,0122 га 285 844,78 грн (п. 5 договору оренди) підтверджується витягом з технічної документації з нормативно-грошової оцінки земельної ділянки № НВ-2100193372023 від 26.04.2023, а застосована в п. 10 договору ставка орендної плати 3% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки відповідає встановленому Ужгородською міською радою в п. 2.4. Порядку встановлення ставок орендної плати у м. Ужгороді за земельні ділянки, які перебувають у розпорядженні Ужгородської міської ради, затвердженого рішенням Ужгородської міської ради №1651 від 19.02.2015 року (https://rada-uzhgorod.gov.ua/uploads/sites/2/2016/12/R_1651_porjadok_vstan_stavok_orendnoi_platu.pdf) розміру 3% від нормативно-грошової оцінки за земельну ділянку відповідного цільового призначення.

Відповідно до п. 7.27. Тимчасового порядку строк надання земельної ділянки у користування обчислюється з дня прийняття рішення міською радою про затвердження проекту землеустрою.

Відповідні положення зазначені також й в п. 9.12. Тимчасового порядку, за якими термін дії договору оренди землі визначається з моменту прийняття відповідного рішення Ужгородською міською радою про надання в оренду земельної ділянки.

За таких обставин справи, суд першої інстанції вірно вказав, що зазначення в п. 8 пропонованої позивачем редакції договору оренду строку дії договору до 05.05.2026 року не відповідатиме зазначеним положенням щодо строку дії договорів оренди землі, у зв`язку з чим, беручи до уваги, що рішення Ужгородської міської ради про надання позивачу в оренду земельної ділянки прийнято 03.02.2022, а відтак, з урахуванням п.п. 7.27., 9.12. Тимчасового порядку строк дії договору оренди, що укладається на виконання означеного рішення органу місцевого самоврядування між сторонами не може перевищувати трьохрічний термін з дати прийняття такого рішення та встановлюється до 03.02.2025 року.

В той же час, днем набрання чинності договором відповідно до ст. 187 ГК України є день набрання чинності судовим рішенням в даній справі.

Враховуючи наведене, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю «Ідея М.І.К.» про визнання укладеним договору підлягають частковому задоволенню.

Окрім того колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, що беручи до уваги встановлені судом обставини щодо наявності підстав для визнання в судовому порядку укладеного договору оренди між сторонами не можна вважати ефективним способом захисту позовну вимогу про визнання незаконною відмови відповідача підготувати проект договору, позаяк заявлений спосіб захисту не є тотожним оскарженню відмови в укладенні договору оренди, не відповідає змісту порушеного права позивача на укладення договору оренди, яке в спірних правовідносинах захищено судом шляхом задоволення вимоги про визнання договору укладеним. У зв`язку з чим в задоволенні позову в частині оскарження відмови відповідача в підготовці проекту договору належить відмовити.

Враховуючи вищевикладене та наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів вказує, що за наслідками апеляційного перегляду доводи апелянта не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують висновків, наведених в рішенні господарського суду Закарпатської області від 08.11.2023 року у справі №907/545/23.

Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Судові витрати

З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись, ст. ст. 86, 197, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

1.Апеляційну скаргу Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради за № 32.01-17/116 від 04.12.2023 (вх. № 01-05/3757/23 від 11.12.2023) залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Закарпатської області від 08.11.2023 у справі № 907/545/23 залишити без змін.

3.Судовий збір сплачений за апеляційну скаргу покласти на апелянта.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Головуючий суддя О.С. Скрипчук

СуддяО.І. Матущак

Суддя Б.Д. Плотніцький