Постанова

від 20.03.2024 по справі 927/649/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2024 р. Справа №927/649/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Шапрана В.В.

Буравльова С.І.

секретар судового засідання - Луцюк А.В.

представники учасників справи:

від прокуратури: Греськів І.І.

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз збут"

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.09.2023 (повний текст складено 13.09.2023)

у справі №927/649/23 (суддя Романенко А.В.)

за позовом керівника Новогород-Сіверської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Відділу освіти, молоді та спорту Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз збут"

про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 272 446,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Керівник Новогород-Сіверської окружної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави, в особі Відділу освіти, молоді та спорту Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області (далі - Відділ) звернувся Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз збут" (далі - Товариство) про визнання недійсними додаткових угод: №5 від 29.10.2020, №6 від 30.10.2020 та №7 від 30.11.2020 до договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 31.01.2020 №41DB147-664-20, укладеного між Відділом та Товариством. Також просив стягнути з Товариства на користь Відділу безпідставно отримані кошти в сумі 272 446,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внесення додатковими угодами змін щодо ціни договору про закупівлю природного газу від 31.01.2020 №41DB147-664-20 вчинене з порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі", у зв`язку з чим ці додаткові угоди підлягають визнанню недійсними, а надмірно сплачені кошти - поверненню до бюджету.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 06.09.2023 у справі №927/649/23 позов задоволено.

Ухвалюючи вказане рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про доведення прокурором факту бездіяльності Відділу, як підстави для звернення органу прокуратури до суду за захистом інтересів держави. Також, встановивши наявність фактичних обставин, з якими Закон пов`язує визнання додаткових угод №№5-7 до договору від 31.01.2020 №41DB147-664-20 недійсними на момент їх укладення, дійшов висновку, що оскаржувані угоди не відповідають вимогам пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", суперечать принципам максимальної економії, ефективності та пропорційності закупівель, установлених статтею 5 цього Закону, у зв`язку з чим наявні підстави для визнання їх недійсними, відповідно до статей 203, 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позову прокурора в частині вимог про стягнення з відповідача безпідставно отриманих коштів.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням місцевого господарського суду, Товариство звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.09.2023 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги Товариство посилається на те, що оскаржуване рішення ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права, а висновки суду першої інстанції, викладені у рішенні, не відповідають обставинам справи.

В апеляційній скарзі апелянт посилається, зокрема, на відсутність підстав для здійснення прокурором представництва інтересів держави в суді у даній справі.

Також, за доводами скаржника, оскаржувані додаткові угоди до договору погоджені його сторонами, відповідають вимогам Закону України "Про публічні закупівлі", а зміни до договору внесені на підставі висновків "ДП "Держзовнішінформ" та експертного висновку Львівської торгово-промислової палати, з пропозицією внесення змін до договору.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.10.2023 апеляційну скаргу Товариства у справі №927/649/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2023 витребувано з Господарського суду Чернігівської області матеріали справи №927/649/23. Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення без руху апеляційної скарги апеляційної скарги Товариства на рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.09.2023 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №927/649/23.

19.10.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №927/649/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.

06.11.2023, через систему "Електронний суд" скаржником подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2023 відкрито апеляційне провадження у справі №927/649/23. Розгляд апеляційної скарги Товариства на рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.09.2023 у справі №927/649/23 призначено на 29.11.2023. Учасникам справи встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 22.11.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2023 зупинено провадження у справі №927/649/23 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №922/2321/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2024 апеляційну скаргу Товариства на рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.09.2023 у справі №927/649/23 призначено на 20.03.2024.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Прокурор, у порядку статті 263 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), скориставшись своїм правом, подав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.09.2023 у справі №927/649/23, в якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги Товариства, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Так, у відзиві прокурор зазначає, що прокурором правомірно та з урахуванням вимог Закону України "Про прокуратуру" та ГПК України подано позов в інтересах держави, в особі Відділу, який є виконавчим органом Новогород-Сіверської міської ради (її структурним підрозділом), що і було підтверджено рішенням суду першої інстанції.

Також прокурор вказує, що ініціювання Товариством укладення оспорюваних додаткових угод №№5-7 свідчать про штучне та необґрунтоване збільшення ціни на товар в порівнянні з ціною, яка була узгоджена сторонами у договорі. Недотримання вимог пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" під час укладення наведених додаткових угод, потребувало негайного реагування, шляхом визнання їх недійсними в судовому порядку, що і зумовило подання даного позову.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

21.11.2024, через систему "Електронний суд", відповідачем подано відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якій останній надає письмові пояснення по суті спору і просить суд скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.09.2023 у справі №927/649/23 та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Нормами ГПК України не передбачено подання такої процесуальної заяви, однак, колегія суддів враховує те, що відповідно до пункту 3 частини 1 статті 42 ГПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

01.12.2023 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли заперечення прокурора на відповідь на відзив.

05.03.2024 на адресу Північного апеляційного господарського суду від прокурора надійшли додаткові письмові пояснення по суті спору.

Колегія суддів, розглянувши заперечення на відповідь на відзив та додаткові письмові пояснення, дійшла висновку про залишення їх без розгляду, з огляду на таке.

Статтею 118 ГПК України визначено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною 2 статті 207 ГПК України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Як зазначалось вище, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2023 у справі №927/649/23 відкрито апеляційне провадження та, зокрема, встановлено строк для подання відзиву, пояснень, клопотань, заперечень - до 22.11.2023. Попереджено учасників справи, що заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, відповідно до частини 2 статті 207 ГПК України.

Таким чином, заперечення на відповідь на відзив та додаткові письмові пояснення подані прокурором з пропуском строку на їх подачу, встановленого ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2023 у справі №927/649/23.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

У судове засідання 20.03.2024 з`явився прокурор.

Сторони своїх представників в судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином у встановленому законом порядку.

Згідно з частинами 3, 8 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи.

Таким чином, сторони повідомлені судом апеляційної інстанції про дату, час та місце проведення судового засідання апеляційним господарським судом, при цьому явка обов`язковою не визнавалась, а тому справа №927/649/23 розглядається за його відсутності.

Прокурор у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.09.2023 у справі №927/649/23 залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

За результатами публічних закупівель, 31.01.2020 між Товариством (постачальник) та Відділом (споживач) укладено договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41DB147-664-20, за умовами якого постачальник зобов`язався передати у власність споживачу, що є бюджетною організацією та є кінцевим споживачем, 09120000-6 Газове паливо (природний газ) (далі - газ), а споживач зобов`язався прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором, з урахуванням послуг, передбачених Кодексом газотранспортної системи.

Відповідно до пункту 1.2 договору річний плановий обсяг постачання газу - до 245 000 м3.

Планові обсяги постачання газу по місяцях: січень - 47200,00, лютий - 46000,00, березень - 40100,00, квітень - 11800,00, травень-вересень - 0, жовтень 13200,00, листопад - 32100,00, грудень - 54600,00 (пункт 1.3 договору).

Згідно з пунктом 1.6 договору передача газу здійснюється на межах балансової належності об`єктів споживача, відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (далі - пункти призначення).

Обсяг переданого (спожитого) газу за розрахунковий період (пункт 4.1 договору), що підлягає оплаті споживачем, визначається на межі балансової належності між Оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційних вузлів обліку (лічильників газу) визначених у заяві-приєднанні до договору розподілу природного газу, укладеного між Оператором ГРМ та споживачем, а також з урахуванням процедур, передбачених Кодексом ГРМ (пункт 2.3 договору).

За умовами пункту 3.6 договору місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу та загального обсягу фактично поставленого (спожитого) газу, визначеного за розділом ІІ цього договору.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що розрахунки за поставлений споживачеві газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем. Підписуючи цей договір, споживач підтверджує, що ознайомлений з тим, що протягом дії договору ціна на газ може змінюватись, про що сторони укладатимуть відповідні додаткові угоди. Підписуючи цей договір, споживач підтверджує, що йому надане належне повідомлення про порядок зміни ціни газу протягом дії договору і ніяких інших повідомлень про зміну ціни газу не вимагається.

За змістом пункту 3.2 договору ціна 1 м3 газу становить 4,91137 грн, в т.ч. ПДВ - 20%. Вартість послуги доступу до потужності (тимчасовий тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок входу і точок виходу в/з газотранспортну(ої) систему(и) на перший рік другого регуляторного періоду для Акціонерного товариства "Укртрансгаз", затверджений постановою НКРЕКП від 21.12.2018 №2001, за 1 м3 0,18863 грн, в т.ч. ПДВ - 20%.

Разом до сплати за 1 м3 - 5,10 грн, в т.ч. ПДВ - 20%.

Загальна сума договору складає 1 249 500,00 грн, в тому числі ПДВ - 20% (пункт 3.3 договору).

Відповідно до пункту 3.4 договору ціна, зазначена в пункті 3.2 договору, може змінюватись протягом дії договору. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього договору.

Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за наявності) і діє в частині постачання газу з 01.01.2020 до 31.12.2020, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. Дія договору продовжується на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початок наступного року, в обсязі, що не перевищує 20% суми визначеної в договорі, якщо видатки на цю мету затверджені в установленому порядку (пункти 11.1, 11.2 договору).

Істотні умови договору не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10%, у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в цьому договорі (пункт 11.7 договору).

Товариство звернулось до Відділу з листом від 12.02.2020 №-Сл-2372-0220 щодо зміни ціни, у якому повідомило, що постановою НКРЕКП від 24.12.2019 №3013 затверджений тариф на послуги транспортування газу для внутрішніх точок виходу з газотранспортної системи на наступний період 2020-2024 роки для ТОВ "Оператор газотранспортної системи" (вартість послуги доступу до потужності) складає за 1 тис.куб.м 148,992 грн, в т.ч. ПДВ - 20%. Відтак, споживачем має бути підписана відповідна додаткова угода до договору, примірник якої доданий постачальником до цього листа, разом з постановою НКРЕКП.

21.02.2020 між Товариством та Відділом укладено додаткову угоду щодо зміни ціни №1 до договору, що поширює свою дію на відносини сторін з 01.01.2020, якою пункт 3.2 договору виклали в наступній редакції: "3.2. Ціна 1 м3 газу становить 4,951008 грн, в т.ч. ПДВ - 20%. Вартість послуги доступу до потужності (тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок виходу з газотранспортної системи на регуляторний період 2020-2024 роки для Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", затверджений Постановою НКРЕКП від 24.12.2019 №3013) за 1 м3 0,148992 грн, в т.ч. ПДВ - 20%. Разом до сплати за 1 м3 - 5,10 грн, в т.ч. ПДВ - 20%".

Відповідач звернувся до позивача з листом від 13.02.2020 №-Сл-2466-0220, в якому повідомило про зміну ціни на природний газ, вартість якого з урахуванням тарифу на транспортування загальними мережами та ПДВ з 01.02.2020 за 1000 м3 становить 5 610,00 грн. Коливання ціни природного підтверджене висновком "Українська енергетична біржа" від 04.02.2020 №04/02-103. Відтак, споживачем має бути підписана відповідна додаткова угода до договору, примірник якої доданий постачальником до цього листа, разом з висновком "Українська енергетична біржа".

Згідно з листом ТОВ "Українська енергетична біржа" від 04.02.2020 №04/02-103 середньозважена ціна природного газу ресурсу лютого 2020 року, за результатами електронних біржових торгів на ТБ "Українська енергетична біржа" станом на 04.02.2020, складала 5 737,60 грн/тис.куб.м з ПДВ.

28.02.2020 між Товариством та Відділом укладено додаткову угоду №2 щодо зміни ціни до договору, що поширює свою дію на відносини сторін з 01.02.2020, за умовами якої сторони домовились, викласти пункти 1.2, 1.3, 3.2 та 3.3 в наступній редакції:

"1.2. Річний плановий обсяг постачання газу - до 225716,16 м3.

1.3. Планові обсяги постачання газу по місяцях: січень - 32877,80, лютий - 46000,00, березень - 40100,00, квітень - 11800,00, травень-вересень - 0, жовтень 13200,00, листопад - 32100,00, грудень - 49638,36.

3.2. Ціна, з 01 лютого 2020 року, за 1 м3 природного газу з урахуванням тарифу вартості послуги доступу до потужності (тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок виходу з газотранспортної системи на регуляторний період 2020-2024 роки для Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", затверджений Постановою НКРЕКП від 24.12.2019 №3013) та податку на додану вартість становить: 5,61 грн за 1 м3, в т.ч. ПДВ 20%.

3.3. Загальна сума договору складає 1 249 499,98 грн, в т.ч. ПДВ - 20%".

Товариство звернулось до Відділу з листом від 19.03.2020 №-Сл-4289-0320, яким повідомило про зміну ціни на природний газ, вартість якого з урахуванням тарифу на транспортування загальними мережами та ПДВ з 01.03.2020 за 1000 м3 становить 6 171,00 грн. Коливання ціни природного газу підтверджене висновком Державного підприємства "Державний інформаційно-аналітичний центр" від 17.03.2020 №232/30 (далі - ДП "Держзовнішінформ"), а тому просить підписати додаткову угоду щодо зміни ціни на природний газ, примірник якої доданий постачальником до цього листа, разом з висновком ДП "Держзовнішінформ".

За довідкою ДП "Держзовнішінформ" від 17.03.2020 №232/30, згідно з наявною на 16.03.2020 інформацією щодо цін на природний газ суб`єктів ринку природного газу - регіональних газопостачальних підприємств відпускний рівень цін на природний газ для установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів на території України, з урахуванням тарифу на послугу транспортування природного газу за період березень 2020 року складав 5 641,74 - 8 148,992 грн/1000 м3; за умов оплати протягом або після періоду (календарний місяць) поставки природного газу: 5 990,04 - 6 964,68 грн/1000 м3.

27.03.2020 Товариство та Відділ уклали додаткову угоду №3 щодо зміни ціни до договору, що поширює свою дію на відносини сторін з 01.03.2020, за умовами якої сторони домовились, викласти пункти 1.2, 1.3, 3.2 та 3.3 в наступній редакції:

"1.2. Річний плановий обсяг постачання газу - до 210989,63 м3.

1.3. Планові обсяги постачання газу по місяцях: січень - 32877,80, лютий - 30846,62, березень - 40100,00, квітень - 11800,00, травень-вересень - 0, жовтень 13200,00, листопад - 32100,00, грудень - 50065,21.

3.2. Ціна, з 01 березня 2020 року, за 1 м3 природного газу, з урахуванням тарифу вартості послуги доступу до потужності (тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок виходу з газотранспортної системи на регуляторний період 2020-2024 роки для Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", затверджений Постановою НКРЕКП від 24.12.2019 №3013) та податку на додану вартість становить: 6,171 грн за 1 м3, в т.ч. ПДВ 20%.

3.3. Загальна сума договору складає 1 249 499,93 грн, в т.ч. ПДВ - 20%".

Товариство звернулось до Відділу з листом від 14.04.2020 №-Сл-4599-0420, яким повідомило про зміну ціни на природний газ, вартість якого з урахуванням тарифу на транспортування загальними мережами та ПДВ з 01.04.2020 за 1000 м3 становить 6 788,10 грн. Коливання ціни природного газу підтверджене висновком ДП "Держзовнішінформ" від 14.04.2020 №232/36, тому просить підписати додаткову угоду щодо зміни ціни на природний газ, примірник якої доданий постачальником до цього листа, разом з висновком ДП "Держзовнішінформ".

За довідкою ДП "Держзовнішінформ" від 14.04.2020 №232/36, за наявною на 14.04.2020 інформацією щодо цін на природний газ суб`єктів ринку природного газу - регіональних газопостачальних підприємств відпускний рівень цін на природний газ для установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів на території України, з урахуванням тарифу на послугу транспортування природного газу за період квітень 2020 року складав: 4 435,00 - 8 133,99 грн/1000 м3; за умов попередньої оплати за період квітень 2020 року - 4 435,00 - 5 641,74 грн/1000 м3; за умов оплати протягом або після періоду (календарний місяць) поставки природного газу, за період квітень 2020 року, - 5990,04-7400,00 грн/1000 м3.

17.04.2020, Товариство та Відділ уклали додаткову угоду №4 щодо зміни ціни до договору, що поширює свою дію на відносини сторін з 01.04.2020, за умовами якої сторони домовились, викласти пункти 1.2, 1.3, 3.2 та 3.3 в наступній редакції:

"1.2. Річний плановий обсяг постачання газу - до 198520,00 м3.

1.3. Планові обсяги постачання газу по місяцях: січень - 32877,80, лютий - 30846,62, березень - 10104,22, квітень - 11800,00, травень-вересень - 0, жовтень 13200,00, листопад - 32100,00, грудень - 67591,36.

3.2. Ціна, з 01 квітня 2020 року, за 1 м3 природного газу з урахуванням тарифу вартості послуги доступу до потужності (тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок виходу з газотранспортної системи на регуляторний період 2020-2024 роки для Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", затверджений постановою НКРЕКП від 24.12.2019 №3013) та податку на додану вартість становить: 6,7881 грн за 1 м3, в т.ч. ПДВ 20%.

3.3. Загальна сума договору складає 1 249 496,88 грн, в т.ч. ПДВ 20%".

Товариство звернулось до Відділу з листом від 08.10.2020 №-Сл-11248-1020, яким повідомляло про зміну ціни на природний газ у жовтні 2020 року, вартість якого з урахуванням тарифу на транспортування загальними мережами та ПДВ з 01.10.2020 за 1 м3 становить 7,46623 грн. Коливання ціни підтверджене експертним висновком Львівської торгово-промислової палати від 25.09.2020 №19-09/883 (далі - Львівська ТПП). Враховуючи зазначене, споживачу направлена додаткова угода щодо збільшення ціни природного газу до договору, разом з указаним експертним висновком Львівської ТПП.

За довідкою Львівської ТПП від 25.09.2020 №19-09/883, згідно з інформацією опублікованою на офіційному сайті ТБ "Українська енергетична біржа", середньозважена ціна газу станом на 24.09.2020 становить: ресурс жовтня 2020 року - 5 438,49 грн/1000 м3; ресурс вересня 2020 року - 4 702,90 грн/1000 м3.

29.10.2020 між Товариством та Відділом укладено додаткову угоду щодо зміни ціни №5 до договору, що поширює свою дію на відносини сторін з 01.10.2020, за умовами якої сторони домовились викласти пункти 1.2, 1.3, 3.2, 3.3 договору у такій редакції:

"1.2. Річний плановий обсяг постачання газу - до 187199,37 м3.

1.3. Планові обсяги постачання газу по місяцях: січень - 32877,80, лютий - 30846,62, березень - 10104,22, квітень - 50,92, травень-вересень - 0, жовтень 13200,00, листопад - 32100,00, грудень 68019,81.

3.2. Ціна, з 01 жовтня 2020 року, за 1 м3 природного газу з урахуванням тарифу вартості послуги доступу до потужності (тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок виходу з газотранспортної системи на регуляторний період 2020-2024 роки для Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", затверджений постановою НКРЕКП від 24.12.2019 №3013), та податку на додану вартість становить: 7,46623 грн за 1 м3, в т.ч. ПДВ 20%.

3.3. Загальна сума договору складає 1 249 496,88 грн, в т.ч. ПДВ 20%".

Відповідач звернувся до позивача з листом від 29.10.2020 №-Сл-11737-1020, яким повідомив про зростання вартості природного газу в жовтні 2020 року, у зв`язку з чим ціна природного газу з урахуванням вартості послуги доступу до потужності та ПДВ з 19.10.2020 за 1 м3 становить 8,21211 грн. Коливання ціни підтверджене експертним висновком ДП "Держзовнішінформ" від 21.10.2019 №122/169. Враховуючи зазначене, споживачу направлена додаткова угода щодо збільшення ціни природного газу до договору, разом з указаним експертним висновком ДП "Держзовнішінформ".

За довідкою ДП "Держзовнішінформ" від 21.10.2020 №122/169, згідно з інформацією опублікованою на офіційному сайті ТБ "Українська енергетична біржа", середньозважена ціна газу, станом на 16.10.2020, становить: ресурс вересня 2020 року - 4 702,90 грн/1000 м3; жовтня 2020 року - 5 466,31 грн/1000 м3; коливання ціни (ресурс жовтня 2020/ресурс вересня 2020) 16,23%. Також у довідці приведена розрахункова вартість природного газу на європейських хабах до кордону України станом на 16.10.2020 за 1000 м3: на TTF - 7 526,00 грн; на Gaspool - 7 631,00 грн; на NCG - 7 441,00 грн.

30.10.2020, відповідач та позивач уклали додаткову угоду №6 щодо зміни ціни до договору, що поширює свою дію на відносини сторін з 19.10.2020, за умовами якої сторони домовились, викласти пункти 1.2, 1.3, 3.2 та 3.3 в наступній редакції:

"1.2. Річний плановий обсяг постачання газу - до 176906,89 м3.

1.3. Планові обсяги постачання газу по місяцях: січень - 32877,80, лютий - 30846,62, березень - 10104,22, квітень - 50,92, травень-вересень - 0, жовтень 13200,00, листопад - 32100,00, грудень - 57 727,33.

3.2. Ціна, з 19 жовтня 2020 року, за 1 м3 природного газу з урахуванням тарифу вартості послуги доступу до потужності (тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок виходу з газотранспортної системи на регуляторний період 2020-2024 роки для Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", затверджений постановою НКРЕКП від 24.12.2019 №3013) та податку на додану вартість становить: 8,21211 грн за 1 м3, в т.ч. ПДВ 20%.

3.3. Загальна сума договору складає 1 249 496,88 грн, в т.ч. ПДВ 20%".

Товариство звернулось до Відділу з листом від 10.11.2020 №-Сл-12101-1120, яким повідомило про зростання вартості природного газу в жовтні 2020 року, в зв`язку з чим ціна природного газу урахуванням вартості послуги доступу до потужності та ПДВ з 01.11.2020 за 1 м3 становить 8,850 грн. Коливання ціни підтверджене експертним висновком ДП "Держзовнішінформ" від 04.11.2020 №122/193. Враховуючи зазначене, споживачу направлена додаткова угода щодо збільшення ціни природного газу до договору, разом з указаним експертним висновком ДП "Держзовнішінформ".

За довідкою ДП "Держзовнішінформ" від 04.11.2020 №122/193, згідно з інформацією опублікованою на офіційному сайті ТБ "Українська енергетична біржа", середньозважена ціна газу, станом на 02.11.2020, становить: ресурс жовтня 2020 року - 5 983,81 грн/1000 м3; листопада 2020 року - 6 618,83 грн/1000 м3; коливання ціни (ресурс листопада 2020/ресурс жовтня 2020) 10,61%. Також у довідці приведена розрахункова вартість природного газу на європейських хабах до кордону України станом на 02.11.2020 за 1000 м3: на TTF - 7 145,00 грн; на Gaspool - 7 128,00 грн; на NCG - 6 968,00 грн.

30.11.2020 Товариство та Відділ уклали додаткову угоду щодо зміни ціни №7 до договору, що поширює свою дію на відносини сторін з 01.11.2020, за умовами якої сторони домовились, викласти пункти 1.2, 1.3, 3.2 та 3.3 в наступній редакції:

"1.2. Річний плановий обсяг постачання газу - до 169950,14 м3.

1.3. Планові обсяги постачання газу по місяцях: січень - 32877,80, лютий - 30846,62, березень - 10104,22, квітень - 50,92, травень-вересень - 0, жовтень 6510,45 листопад - 32100,00, грудень - 57460,13.

3.2. Ціна, з 01 листопада 2020 року, за 1 м3 природного газу з урахуванням тарифу вартості послуги доступу до потужності (тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок виходу з газотранспортної системи на регуляторний період 2020-2024 роки для Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", затверджений постановою НКРЕКП від 24.12.2019 №3013) та податку на додану вартість становить: 8,850 грн за 1 м3, в т.ч. ПДВ 20%.

3.3. Загальна сума договору складає 1 249 496,80 грн, в т.ч. ПДВ 20".

30.12.2020 Товариство та Відділ, керуючись пунктом 1 частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, що діяла до 19.04.2020), підпунктом 1 пункту 11.7 договору та враховуючи фактичні обсяги видатків споживача вирішили зменшити ціну договору, уклавши додаткову угоду про внесення змін №8, якою виклали пункти 1.2, 1.3 та 3.3 в наступній редакції:

"1.2. Річний плановий обсяг постачання газу - до 152286,60 м3.

1.3. Планові обсяги постачання газу по місяцях: січень - 32877,80, лютий - 30846,62, березень - 10104,22, квітень - 50,92, травень-вересень - 0, жовтень 6510,45, листопад - 26896,59, грудень - 45000,00.

3.3. Загальна сума договору складає 1 114 728,03 грн, в т.ч. ПДВ 20%".

31.12.2020 сторони уклали додаткову угоду №9 до Договору, за пунктом 1 якої, керуючись частиною 5 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, що діяла до 19.04.2020) дійшли згоди продовжити строк дії договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку 2021 року, в обсязі, що не перевищує 20% від суми, визначеної в договорі, якщо видатки на цю мету затверджені в установленому порядку.

На виконання умов договору, в період з жовтня по грудень 2020 року відповідач поставив позивачу природний газ у загальному обсязі 73759,72 м3, вартістю 648 620,58 грн, що підтверджується актами приймання-передавання природного газу: від 16.11.2020 №ЧРЗ80007892 на суму 53 464,54 грн (обсяг споживання 6510,45 м3); від 11.12.2020 №ЧРЗ80008171 на суму 238 034,82 грн (обсяг споживання 26896,59 м3); від 28.12.2020 №ЧРЗ80009397 та від 31.01.2020 №ЧРЗ80010526 (коригувальний акт по фактично поставленому споживачу природного газу в грудні 2020 року) на суму 357 121,22 грн (обсяг споживання 40352,68 м3).

В свою чергу, Відділ повністю розрахувався за спожитий природний газ у вказаному періоді, перерахувавши Товариству кошти в сумі 689 749,36 грн, що підтверджується засвідченими копіями платіжних доручень: від 16.11.2020 №541 на суму 453,73 грн; від 18.11.2020 №542 на суму 3 214,30 грн; від 18.11.2020 №539 на суму 38 607,47 грн; від 16.11.2020 №540 на суму 394,63 грн; від 18.11.2020 №538 на суму 10 794,41 грн; від 15.12.2020 №779 на суму 50 569,07 грн; від 15.12.2020 №781 на суму 25 448,00 грн; від 11.12.2020 №782 на суму 4 164,58 грн; від 15.12.2020 №783 на суму 951,96 грн; від 15.12.2020 №780 на суму 156 901,21 грн; від 28.12.2020 №990 на суму 5 709,65 грн; від 28.12.2020 №992 на суму 44 250,00 грн; від 28.12.2020 №991 на суму 3 140,35 грн; від 28.12.2020 №987 на суму 75 225,00 грн; від 28.12.2020 №989 на суму 776,28 грн; від 28.12.2020 №988 на суму 269 148,72 грн (сума переплати в грудні 2020 року склала 41 128,78 грн).

За приписами частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 18.10.2022 у справі №927/603/22, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2023, за позовом прокурора в інтересах держави, в особі Відділу та Північного офісу Державної аудиторської служби до Товариства про стягнення 350 656,39 грн, встановлено, що додаткові угоди №№2-4, укладені з порушенням вимог частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", в попередній редакції (діючої до 19.04.2020), в силу статті 37 указаного Закону є нікчемними. Як наслідок, судом присуджено до стягнення з Товариства на користь Відділу кошти в сумі 78 210,37 грн за нікчемними додатковими угодами №№2-4 від 28.02.2020, 27.03.2020 та 17.04.2020 (що також включає 41 128,78 грн надміру сплачених коштів по акту №ЧРЗ80009397 за поставлений в грудні 2020 року газ).

Звертаючись до суду з даним позовом прокурор зазначає, що на підставі додаткових угод №5 від 29.10.2020, №6 від 30.10.2020 та №7 від 30.11.2020 до договору №41DB147-664-20, укладених з порушенням вимог частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", вартість 1 м3 природного газу зросла, в той час як загальний об`єм палива зменшився. Тобто, замовник - Відділ здійснив оплату товару у надмірній сумі (неправомірне витрачання бюджетних коштів), чим порушені інтереси держави.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, заслухавши пояснення прокурора, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.

Щодо наявності підстав для здійснення прокурором представництва інтересів держави в суді в особі Відділу, слід зазначити наступне.

Відповідно до частини 3 статті 3 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з частиною 3 статті 41 ГПК України у господарських справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

За приписами частини 4 статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №5023/10655/11 (підпункти 6.21, 6.22), від 26.02.2019 у справі №915/478/18 (підпункти 4.19, 4.20), від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц (пункт 26), від 18.03.2020 у справі №553/2759/18 (пункт 35), від 06.07.2021 у справі №911/2169/20 (підпункт 8.5), від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц (пункт 80), від 20.07.2022 у справі №910/5201/19 (пункт 75), від 05.10.2022 у справах №923/199/21 (підпункт 8.16) і №922/1830/19 (підпункт 7.1)).

Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (постанови від 27.02.2019 у справі №761/3884/18 (пункт 35), від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц (пункт 81), від 20.07.2022 у справі №910/5201/19 (пункт 76), від 05.10.2022 у справах №923/199/21 (підпункт 8.17) і №922/1830/19 (підпункт 7.2)). Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц (пункт 27), від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц (пункт 81), від 05.10.2022 у справах №923/199/21 (підпункт 8.18) і №922/1830/19 (підпункт 7.3)).

У пункті 55 постанови від 14.12.2022 у справі №2-3887/2009 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що ці висновки актуальні також щодо участі територіальної громади в цивільних правовідносинах та судовому процесі.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина 2 статті 19 Конституції України).

Пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України "Про прокуратуру", який набрав чинності 15.07.2015. Частина 1 цієї статті визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з абзацами 1 та 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом 4 цієї частини.

Здійснивши аналіз абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", Велика Палата Верховного Суду в пункті 37 постанови від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц дійшла висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

У пункті 76 постанови від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду підтримала вищевказаний висновок та зазначила, що відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу. При цьому поняття "компетентний орган" у цій постанові вживається в значенні органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (пункт 27 зазначеної постанови).

За висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в пункті 69 постанови від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц, підпункті 8.19 постанови від 06.07.2021 у справі №911/2169/20 та пункті 40 постанови від 18.01.2023 у справі №488/2807/17, оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

В Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування (стаття 7 Конституції України).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до положення про Відділ, затвердженого рішенням п`ятдесят п`ятої сесії Новгород-Сіверської міської ради VII скликання від 24.12.2019 №1028, позивач є структурним підрозділом, виконавчим органом Новгород-Сіверської міської ради, який створюється рішенням сесії Новгород-Сіверської міської ради, підзвітний Управлінню освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації, підзвітний та підконтрольний міській раді, виконавчому комітету міської ради, міському голові, заступнику міського голови відповідно до розподілу обов`язків, а з питань здійснення делегованих повноважень - підконтрольний відповідним органам виконавчої влади.

Відповідно до пункту 1.2 вказаного положення позивач є юридичною особою, неприбутковою організацією, розпорядником бюджетних коштів першого рівня, має самостійний баланс, рахунки в органах Казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власний бланк.

Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 22 Бюджетного кодексу України (у редакції станом на дату укладення оскаржуваної додаткової угоди та звернення прокурора до суду з даним позовом) головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно, зокрема, за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

Відділ є виконавчим органом міської ради, який в розумінні статті 22 Бюджетного кодексу України, є розпорядником бюджетних коштів (за рахунок яких здійснювалася закупівля природного газу за договором), що уповноважений на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету та зобов`язаний ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави в бюджетній сфері та публічних закупівель.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №469/1044/17 зазначено, що за певних обставин прокурор може звертатися до суду в інтересах держави і в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема, будь-яка сторона правочину, відповідний орган як така сторона може бути позивачем. У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу як сторони правочину має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів, не реагуючи на повідомлення прокурора про наявність підстав для звернення до суду (абзац 3 частини 4 статті 23 Закону "Про прокуратуру").

Аналогічний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 27.01.2021 у справі №917/341/19, від 02.02.2021 у справі №922/1795/19, від 07.04.2021 у справі №917/273/20, від 18.06.2021 у справі №927/491/19.

Так, у справі №927/491/19 прокурор звернувся з позовом від імені Відділу як сторони договору, який судом було визнано недійсним. У позові прокурор просив стягнути кошти на користь Відділу як сторони договору. Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати касаційного господарського суду дійшов висновку, що прокурор правильно визначив Відділ як позивача, враховуючи, що позов містить вимогу про стягнення надмірно сплачених за договором грошових сум на користь Відділу (і не містить вимоги про стягнення отриманого за договором в дохід держави).

У справі, що переглядається, договір та додаткові угоди до нього укладено між Відділом та Товариством, тобто Відділ є стороною договору.

Таким чином, прокурор правильно визначив позивача у цій справі, адже Відділ є стороною спірних правочинів, юридичною особою, яка може від свого імені придбати майнові права та нести обов`язки, яка є розпорядником бюджетних коштів, яка здійснює процедуру закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок бюджетних коштів згідно з законодавством України.

11.04.2023 прокурор звернувся до Відділу з листом №59-75-972вих-23, у якому просив зазначити про вжиті Відділом заходи з метою визнання недійсними додаткових угод №№5-7 та стягнення з Товариства надміру сплачених коштів за договором, у сумі 272 44,00 грн, а також щодо заходів, які плануються вживати в подальшому.

Згідно з листом Відділу від 12.04.2023 №01-20/338, останній повідомив прокурора, що не звертався з позовною заявою щодо визнання недійсними додаткових угод №№5-7 та стягнення надміру сплачених коштів за договором від 31.01.2020 №41DB147-664-20 у зв`язку з необґрунтованим збільшенням ціни на 1 куб газу (визначеного в додаткових угодах до договору) та в подальшому подання відповідно позовної заяви не планує.

17.04.2023 на адресу Відділу за №53-75-1029вих-23 прокурором було направлено повідомлення про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді.

Отже, незважаючи на виявлені прокуратурою порушення вимог законодавства України про публічні закупівлі, які призвели до безпідставного витрачання бюджетних коштів, виконавчий орган Новгород-Сіверської міської ради, що уклав спірний правочин - Відділ з відповідним позовом до суду не звертався.

Вказане свідчить про нездійснення Відділом захисту інтересів держави, яке проявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний щодо порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Тобто, підставою реалізації прокурором представницьких функцій стала усвідомлена пасивна поведінка Відділу щодо захисту порушених інтересів держави.

Отже, у прокурора наявні підстави для здійснення представництва інтересів держави у суді в особі Відділу, у порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про правомірність та обґрунтованість звернення прокурора в інтересах держави, в особі Відділу з даним позовом та наявність у прокурора підстав для представництва інтересів держави в суді.

З огляду на викладене, доводи скаржника про відсутність підстав для здійснення прокурором представництва інтересів держави в суді не знайшли свого підтвердження.

Щодо визнання недійсними додаткових угод.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, установлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Зміна ціни після укладення Договору допускається лише в випадках і на умовах, установлених Договором або законом.

За змістом статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору про закупівлю природного газу, поставка якого здійснюється через приєднану мережу, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначені Законом України "Про публічні закупівлі".

Цей Закон передбачає, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК України та ГК України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина 1 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі").

За пунктами 6, 11 та 22 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі":

- договір про закупівлю - це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару;

- замовники це суб`єкти, визначені згідно зі статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону;

- предмет закупівлі - це товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).

Згідно з частинами 1-3 статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами, в передбачених законом порядку та формі, досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані в будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Частиною 4 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції чинній на момент укладення спірних додаткових угод) встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (в тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника в разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції чинній на момент спірних додаткових угод) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку в разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується в випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

В абзаці 2 частини 3 статті 6 ЦК України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Отже, Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, за якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно в випадках, визначених частиною 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема, за пунктом 2 - у випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку в разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни на природний газ на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період після укладання договорів і до внесення відповідних змін до нього.

Коливання ціни на ринку повинно розцінюватися саме після підписання договору, оскільки пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" урегульовано саме зміну істотних умов договору, в разі виникнення такого явища як коливання ціни на ринку.

Виходячи з викладеного, внесення змін до договору є правомірним лише в випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди (або отримання пропозиції про її укладення) щодо внесення змін; при цьому, ціна за одиницю товару може бути збільшена сторонами в межах 10%, що є граничним розміром.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, позивач та відповідач уклали договір про закупівлю природного газу від 31.01.2020 №41DB147-664-20, за результатами процедури відкритих торгів, виходячи з положень Закону України "Про публічні закупівлі". На момент підписання Договору (31.01.2020) сторонами погоджені всі його істотні умови - предмет, ціна, строк виконання зобов`язань, що відповідали змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. Наведене узгоджується з положеннями частини 3 статті 180 ГК України та Законом України "Про публічні закупівлі".

Виходячи з умов пунктів 1.2, 3.2 та 3.3 договору (в його первісній редакції), річний плановий обсяг постачання природного газу - до 245000,00 м3. Ціна 1 м3 природного газу складає 5,10 грн (з ПДВ). Загальна сума договору - 1 249 500,00 грн (з ПДВ).

Сторони уклали додаткову угоду №1 від 21.02.2020, за умовами якої в зв`язку зі зміною тарифу на послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок виходу з газотранспортної системи на регуляторний період 2020-2024 роки, переглянули редакцію пункту 3.2 договору. При цьому, кінцева ціна за одиницю товару залишена на попередньому рівні, у розмірі 5,10 грн за 1 м3 газу (з ПДВ).

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 18.10.2022 у справі №927/603/22, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2023, у межах якого досліджувались спірні правовідносини сторін, що виникли в ході виконання умов договору від 31.01.2020 №41DB147-664-20, встановлено:

"згідно з додатковими угодами №2-7 шість разів змінено істотні умови договору, а саме: збільшено ціну за одиницю товару з 5,10 грн до 8,850 грн за 1 м3 та зменшено кількість товару. Фактично ціна за 1 м3 збільшилася на 73,52%, порівняно з погодженою під час закупівлі.

Необхідність укладення додаткових угод №2-7 до договору обґрунтовано відповідачем коливанням ціни газу на ринку, на підтвердження якого (коливання) відповідачем було надано: лист ТОВ "Українська енергетична біржа" №04/02-103 від 04.02.2020; інформаційні довідки ДП "Держзовнішінформ" №232/30 від 17.03.2020, №232/36 від 14.04.2020, №122/169 від 21.10.2020, №122/193 від 04.11.2020; інформаційну довідку Львівської торгово-промислової палати №19-09/883 від 25.09.2020. (……)

Оскільки станом на дату укладення додаткових угод №2-6 не підтверджені належними доказами коливання ціни товару в сторону збільшення, та як наслідок, ці угоди укладені за відсутності визначених на те законодавчих підстав, тому при укладенні наступної додаткової угоди №7 порушено визначену Законом України "Про публічні закупівлі" граничну 10% межу зміни ціни товару, визначену пунктом 2 частини 5 статті 41 цього Закону.

Таким чином, суд доходить висновку, що додаткові угоди №2-7 укладені за відсутності підтвердження факту коливання ціни на газ за певні періоди дії Договору та з перевищенням максимально допустимого відсотку збільшення ціни".

Даним судовим рішенням установлено, що додаткові угоди №2-4 укладені під час дії Закону України "Про публічні закупівлі" у попередній редакції, а додаткові угоди №5-7 після набрання чинності Законом України "Про публічні закупівлі" в новій редакції.

Тобто додаткові угоди №2-4, що укладені з порушенням вимог частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" у попередній редакції, в силу статті 37 вказаного Закону, є нікчемними.

У судовому рішенні зазначено: "Аналіз змісту спірних додаткових угод №5-7 свідчить про те, що хоча ці угоди й не містять прямого посилання на норму частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", однак сторони укладали їх з метою зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10% з обґрунтуванням коливання ціни такого товару на ринку, при цьому не збільшуючи суму закупівлі визначену в договорі. Тобто правовою підставою для їх укладення були не норми пункту 2 частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" у попередній редакції, а норми пункту 2 частини 5 статті 41 цього Закону у новій редакції".

Також у рішенні в справі №927/603/22 суд дійшов висновку: "Оскільки додаткові угоди №5-7 були укладені під час дії Закону України "Про публічні закупівлі" в новій редакції, тому положення саме цієї редакції Закону підлягають застосуванню при визначенні підстав нікчемності зазначених додаткових угод. (……) Суд дійшов висновку, що додаткові угоди №5-7 не є нікчемними, оскільки на момент їх укладення Законом України "Про публічні закупівлі" у новій редакції недійсність таких угод встановлена не була.

Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, установленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 18.10.2022 у справі №927/603/22 (набуло законної сили 28.02.2023) установлено, що додаткові угоди №№2-4 до договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 31.01.2020 №41DB147-664-20, укладені з порушенням вимог частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" в попередній редакції (діючої до 19.04.2020), в силу статті 37 указаного Закону є нікчемними. Як наслідок, судом присуджено до стягнення з Товариства на користь Відділу кошти в сумі 78 210,37 грн за нікчемними додатковими угодами №№2-4 від 28.02.2020, 27.03.2020 та 17.04.2020 (що також включає 41 128,78 грн надміру сплачених коштів по акту №ЧРЗ80009397 за поставлений в грудні 2020 року газ).

Так, визнання недійсною будь-якої додаткової угоди щодо збільшення ціни на одиницю товару (що на законодавчому рівні має граничне обмеження - до 10%), тягне за собою визнання недійсними всіх послідуючих додаткових угод, оскільки кожна наступна додаткова угода має фіксовану ціну за одиницю товару, відтак, є похідною від попередніх додаткових угод, та підлягає визнанню недійсною, оскільки змінює ціну на одиницю товару більш як на 10% (сумарно) в порівнянні до ціни, що погоджена сторонами на момент укладення договору.

Зокрема, за додатковою угодою №5 від 29.10.2020 до договору змінено (збільшено) ціну за 1 м3 природного газу з 5,10 грн (з ПДВ) (погоджено сторонами на момент укладення договору відповідно до умов тендеру) до 7,46623 грн (з ПДВ), що перевищує граничний розмір можливого підвищення ціни встановлений в пункті 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (на 46,396%).

Необхідність укладення оспорюваних додаткових угод №№5-7 до договору відповідач обґрунтував коливанням ціни природного газу на ринку, на підтвердження якого (коливання) надав Відділу: довідку Львівської торгово-промислової палати від 25.09.2020 №19-09/883та інформаційні довідки ДП "Держзовнішінформ" від 21.10.2020 №122/169, від 04.11.2020 №122/193. Тобто, що оскаржувані додаткові угоди укладені сторонами на підставі пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Перераховані довідки Львівської ТПП та ДП "Держзовнішінформ" містять лише інформацію щодо середньозваженої ціни на природний газ за різні періоди часу (вересень, жовтень, листопад 2020 року), без урахування дати укладення договору та погодження сторонами його істотних умов (ціни), та не обґрунтовують тенденцію коливання ціни (зростання) на момент укладення договору (31.01.2020) порівняно з моментом введення нової ціни за оскаржуваними додатковими угодами.

Перелічені довідки фіксують діапазон цін на природний газ за результатами електронних біржових торгів на ТБ "Українська енергетична біржа" для різних суб`єктів господарювання в період з вересня по листопад 2020 року, при цьому, відповідачем не надано будь-яких доказів, що підтверджують за якою саме ціною він був змушений придбавати природний газ для його подальшої передачі споживачу на виконання умов договору №41DB147-664-20.

Колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції, що відповідач при зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну, не обґрунтував, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій ним на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Також постачальник має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Згідно з приміткою: довідки носять фактографічно-інформаційний характер та не містять узагальнюючої інформації щодо рівня ціни (рівня зміни ціни), не враховують умов договорів та контрактів тощо.

Таким чином, перелічені документи не є належними доказами, які підтверджують наявність коливання ціни природного газу на ринку в порівняні з моментом укладення договору, отже, не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов договору як це передбачено пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Враховуючи наведене, місцевий господарський суд дійшов висновку, з яким погоджується колегія суддів, що додаткові угоди №№5-7 до договору укладені за відсутності належного підтвердження факту коливання ціни на природний газ за певні періоди часу, впродовж дії договору, починаючи з моменту його укладення.

Метою Закону України "Про публічні закупівлі" є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища в сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції в цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

За приписами статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Перемога в тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору за однією ціною та її подальше необґрунтоване підвищення, шляхом укладення відповідних додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця. Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 5 Закону України "Про публічні закупівлі".

Кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (стаття 13 ЦК України).

Будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, підприємець гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Продавець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору. В силу особливостей ціна на природний газ є динамічною, про що не міг не знати та не враховувати відповідач, проводячи свою діяльність на ринку та формуючи тендерну пропозицію щодо спірної закупівлі.

Покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки.

Відділ мав беззаперечне право на отримання природного газу по ціні, визначеній в укладеному сторонами договорі, однак, без надання письмових заперечень чи проведення переговорів щодо необґрунтованих пропозицій відповідача про збільшення ціни, підписав спірні додаткові угоди, як наслідок, ціна 1 м3 природного газу значно збільшилась, а запланований обсяг поставки - зменшився.

Укладення додаткової угоди до договору щодо зміни ціни на товар, за відсутності для цього визначених Законом України "Про публічні закупівлі" підстав, спотворює результати торгів та нівелює економію, яка була отримана під час підписання договору.

У постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 Велика Палата Верховного Суду дійшла наступних висновків:

"88. Ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

89. Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

90. У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.".

Відповідно до частини 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що оскаржувані угоди не відповідають вимогам пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", суперечать принципам максимальної економії, ефективності та пропорційності закупівель, установлених статтею 5 цього Закону, відтак про наявність підстав для визнання їх недійсними, відповідно до статей 203, 215 ЦК України.

Щодо стягнення безпідставно набутих коштів у сумі 272 446,00 грн.

Згідно зі статтею 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

За змістом частини 1 статті 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до частини 2 статті 712 ЦК України до договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Кількість товару, що продається, встановлюється в договорі купівлі-продажу в відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні (стаття 669 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Виходячи з умов договору та чинної додаткової угоди №1 до нього, відповідач повинен був поставити позивачу - до 245000,00 м3 природного газу за ціною 5,10 грн за 1 м3 (з ПДВ).

Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідач, у період з жовтня по грудень 2020 року, поставив позивачу природний газ обсягом 73759,72 м3, за який останній розрахувався, сплативши відповідачу кошти в сумі 689 749,36 грн.

Кошти переплачені позивачем за недопоставлений обсяг природного газу в грудні 2020 року (обсягом 4647,32 м3) склали 41 128,78 грн та були присуджені до стягнення з відповідача згідно з чинним рішенням Господарського суду Чернігівської області від 18.10.2022 у справі №927/603/22.

Виходячи з ціни, обумовленої сторонами в пункті 3.2 договору, позивач повинен був сплатити відповідачу за спожитий в спірному періоді природний газ 376 174,58 грн (73759,72 м3 х 5,10 грн/м3), а отже розмір надмірно сплачених коштів становить 272 446,00 грн (648 620,58 грн - 376 174,58 грн).

Слід зазначити, що Верховний Суд неодноразово та послідовно вказував на те, що у даних правовідносинах має застосовуватись стаття 670 ЦК України (правова позиція, викладена у постановах від 18.06.2021 у справі №927/491/19, від 22.06.2022 у справі №917/1060/21, від 09.06.2022 у справі №927/636/21, від 07.09.2022 у справі №927/1058/21).

Отже, отримана відповідачем оплата у сумі 272 446,00 грн за природний газ, який не був ним поставлений, підлягає стягненню з відповідача на підставі частини 1 статті 670 ЦК України.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Інші доводи апеляційної скарги, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

В пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

При винесені даної постанови судом апеляційної інстанції були надані вичерпні відповіді на доводи апелянта, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи із фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позову.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Частиною 1 статті 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.09.2023 у справі №927/649/23 ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства задоволенню не підлягає.

Розподіл судових витрат

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на Товариство.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз збут" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.09.2023 у справі №927/649/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.09.2023 у справі №927/649/23 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз збут".

4. Матеріали справи №927/649/23 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано - 01.04.2024.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді В.В. Шапран

С.І. Буравльов