Постанова

від 27.03.2024 по справі 913/526/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2024 року м. Харків Справа № 913/526/20

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Радіонова О.О., суддя Медуниця О.Є.

секретар судового засідання Семченко Ю.О.

за участю представників:

заявника апеляційної скарги - Грищенко О.М. (поза межами приміщення суду) - довіреність 19/05 від 17.05.2023; свідоцтво КВ 000311 від 10.10.2018

арбітражного керуючого - Віскунов О.В. (поза межами приміщення суду)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Міжнародний інвестиційний банк» (вх.№505Л/3) на ухвалу Господарського суду Луганської області від 08.02.2024 про відмову в задоволенні скарги на дії ліквідатора

у справі №913/526/20 (суддя Вінніков С.В., повний текст ухвали підписано 08.02.2024)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фактор Плюс», м. Київ

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Свинець.», м.Лисичанськ Луганської області

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Луганської області від 22.03.2021, зокрема, визнано боржника Товариство з обмеженою відповідальністю «Свинець.», банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців; призначено арбітражного керуючого Віскунова Олександра Віталійовича ліквідатором банкрута, на якого покладено обов`язки та повноваження, встановлені ст.61 Кодексу України з процедур банкрутства (далі КУзПБ).

Оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури здійснено 22.03.2021.

05.10.2023 до суду звернувся АТ «Міжнародний інвестиційний банк» із скаргою від 02.10.2023 №вих1904/ІІ на дії ліквідатора, у якій кредитор просить визнати протиправною бездіяльність ліквідатора ТОВ «Свинець.» арбітражного керуючого Віскунова О.В.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 08.02.2024 у задоволенні скарги Акціонерного товариства «Міжнародний інвестиційний банк» від 02.10.2023 №вих1904/ІІ на дії ліквідатора - відмовлено.

Заявник з вказаною ухвалою місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Луганської області від 08.02.2024 у справі №913/526/20, та прийняти нову, якою визнати протиправною бездіяльність ліквідатора ТОВ «Свинець.» арбітражного керуючого Віскунова О.В. щодо неподання АТ «МІБ» як забезпеченому кредитору звіту про нарахування та виплату додаткової грошової винагороди за реалізацію лота права вимоги (дебіторська заборгованість ПрАТ «Іста-Центр» на загальну суму 20.120.358,77 грн, яка перебуває у заставі АТ «МІБ» за договором №00091.13-CBD/PR-1 застави майнових прав (прав вимоги) на одержання грошових коштів (виручки) від 10.09.2020 за ціною реалізації в сумі 5.120.722,15 грн; визнати протиправними дії ліквідатора ТОВ «Свинець.» арбітражного керуючого Віскунова О.В. щодо перерахування АТ «МІБ» як забезпечуваному кредитору грошових коштів в сумі 4.893.736,41 грн, яка є меншою ціни реалізації в сумі 5.120.722,15 грн за реалізацію лота права вимоги (дебіторська заборгованість ПрАТ «Іста-Центр» на загальну суму 20.120.358,77 грн, яка перебуває у заставі АТ «МІБ» за договором №00091.13-CBD/PR-1 застави майнових прав (прав вимоги) на одержання грошових коштів (виручки) від 10.09.2020; зобов`язати ліквідатора ТОВ «Свинець.» арбітражного керуючого Віскунова О.В. перерахувати на користь АТ «МІБ» суму неперерахованих грошових коштів у розмірі 226.985,74 грн за реалізацію лота права вимоги (дебіторська заборгованість ПрАТ «Іста-Центр») на загальну суму 20.120.358,77 грн, яка перебуває у заставі АТ «МІБ» за договором №00091.13-CBD/PR-1 застави майнових прав (прав вимоги) на одержання грошових коштів (виручки) від 10.09.2020 за ціною реалізації в сумі 5.120.722,15 грн. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, заявник посилається на те, що згадана ухвала є незаконною, висновки викладені в ухвалі не відповідають обставинам справи.

Відповідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.02.2024 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Істоміна О.А., судді Радіонова О.О., Медуниця О.Є.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ «Міжнародний інвестиційний банк»; встановлено строк до 18.03.2024 (включно) для учасників справи для подання відзиву на апеляційну скаргу до канцелярії суду разом з доказами його (доданих до нього документів) надсилання іншим учасникам справи в порядку ч.2ст.263 ГПК України; запропоновано учасникам справи до 18.03.2024 (включно) надати до суду заяви, клопотання та заперечення (у разі наявності), з доказами надсилання їх копії та доданих до них документів інших учасникам справи в порядку ч.4 ст.262 ГПК України; призначено справу до розгляду на 19.03.2024. Витребувано матеріали справи №917/526/20 з Господарського суду Луганської області.

04.03.2024 на вимогу ухвали суду на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №913/526/20.

17.03.2024 через підсистему Електронний суд від арбітражного керуючого надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу АТ «Міжнародний інвестиційний банк» на ухвалу Господарського суду Луганської області від 08.02.2024 у справі №913/526/20 про банкрутство ТОВ «Свинець.» залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Луганської області від 08.02.2024 у справі №913/526/20 про банкрутство ТОВ «Свинець.» залишити без змін, оскільки судом першої інстанції з урахуванням всіх обставин справи, ухвалено законне та обґрунтоване рішення у повній відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 19.03.2024 з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи оголошено перерву в судовому засіданні до 27.03.2024.

27.03.2024 в судове засідання з`явились представник апелянта, який бере участь в режимі відеоконференції, та підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, а також арбітражний керуючий, який також бере участь в режимі відеоконференції, та підтримав доводи, наведені у відзиві на апеляційну скаргу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

05.10.2020 ухвалою Господарського суду Луганської області відкрито провадження у справі №913/526/20 про банкрутство ТТОВ «Свинець.» та введено процедуру розпорядження майном.

21.12.2020 ухвалою Господарського суду Луганської області по справі №913/526/20 визнано грошові вимоги Акціонерного товариства «Міжнародний інвестиційний банк» до ТОВ «Свинець.» по кредитному договору №00091.13-СВО від 08.08.2013 на суму 139.599.759,50 грн, з яких як конкурсні вимоги кредитора на суму 43.510.187,18 грн та забезпечені вимоги на суму 96.089.572,33 грн.

22.03.2021 постановою Господарського суду Луганської області, зокрема, визнано боржника ТОВ «Свинець.» банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

20.10.2022 ухвалою Господарського суду Луганської області задоволено клопотання ліквідатора боржника Віскунова О.В. Визначено, зокрема, наступні умови продажу на другому повторному аукціоні:

1) Склад майна (Лот №1): Право вимоги (дебіторська заборгованість ПАТ «Іста-Центр» (вул.Курсантська, буд.30, м. Дніпро, 49051, ідентифікаційний код 23073489) на загальну суму 20.120.358,77 грн, що підтверджується рішенням Господарського суду Луганської області від 01.03.2021 у справі №913/526/20(913/627/20). Виконавче провадження №67212235.

- Початкова ціна лоту: 12.072.215,25 грн без ПДВ, яка зменшена на 25% відповідно до ст.79 КУзПБ.

- Крок другого повторного аукціону: 1% від початкової ціни.

- другий повторний аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості.

- Усі витрати, пов`язані з утриманням, збереженням та продажем майна, підлягають відшкодуванню з коштів, отриманих від реалізації такого майна.

17.11.2022 на офіційному сайті ДП «Прозорро.Продажі» сформовано протокол проведення аукціону №ВRD01-UА-20221107-76854, відповідно до якого аукціон з продажу права вимоги (дебіторська заборгованість ПрАТ «Іста-Центр»), яка перебуває у заставі АТ «МІБ» за договором №00091.13-СВD/РR-1 застави майнових прав (прав вимоги) на одержання грошових коштів (виручки) від 10.09.2020 відбувся. Переможцем торгів визнано юридичну особу ТОВ «Фінансова компанія «Альтарес Фінанс». Ціна реалізації лота (заставного майна) склала 5.120.722,15 грн.

18.01.2023 ліквідатором ТОВ «Свинець.» Віскуновим О.В. на рахунок АТ «МІБ» було перераховано кошти за реалізацію лота - права вимоги (дебіторська заборгованість ПрАТ «іста-Центр») на загальну суму 20.120.358,77 грн яка перебуває у заставі Банку за договором №00091.13-СВD/РR-1 застави майнових прав (прав вимоги) на одержання грошових коштів (виручки) від 10.09.2020, в сумі 4.893.736,41 грн, тобто менше на 226.985,74 грн від ціни реалізації лота (заставного майна).

Зазначене стало підставою для подання АТ «МІБ» 05.10.2023 до господарського суду скарги на дії ліквідатора, у якій кредитор просить визнати протиправною бездіяльність ліквідатора ТОВ «Свинець.» арбітражного керуючого Віскунова О.В. щодо:

- неподання АТ «МІБ» як забезпеченому кредитору звіту про нарахування та виплату додаткової грошової винагороди за реалізацію лота права вимоги (дебіторська заборгованість ПрАТ «Іста-Центр» на загальну суму 20.120.358,77 грн, яка перебуває у заставі АТ «МІБ» за договором №00091.13-CBD/PR-1 застави майнових прав (прав вимоги) на одержання грошових коштів (виручки) від 10.09.2020) за ціною реалізації в сумі 5.120.722,15 грн;

- визнати протиправними дії ліквідатора ТОВ «Свинець.» арбітражного керуючого Віскунова О.В. щодо перерахування АТ «МІБ» як забезпечуваному кредитору грошових коштів в сумі 4.893.736,41 грн, яка є меншою ціни реалізації в сумі 5.120.722,15 грн за реалізацію лота права вимоги (дебіторська заборгованість ПрАТ «Іста-Центр» на загальну суму 20.120.358,77 грн, яка перебуває у заставі АТ «МІБ» за договором №00091.13-CBD/PR-1 застави майнових прав (прав вимоги) на одержання грошових коштів (виручки) від 10.09.2020;

- зобов`язати ліквідатора ТОВ «Свинець.» арбітражного керуючого Віскунова О.В. перерахувати на користь АТ «МІБ» суму неперерахованих грошових коштів у розмірі 226.985,74 грн за реалізацію лота права вимоги (дебіторська заборгованість ПрАТ «Іста-Центр» на загальну суму 20.120.358,77 грн, яка перебуває у заставі АТ «МІБ» за договором №00091.13-CBD/PR-1 застави майнових прав (прав вимоги) на одержання грошових коштів (виручки) від 10.09.2020 за ціною реалізації в сумі 5.120.722,15 грн.

В свою чергу арбітражний керуючий-ліквідатор Віскунов О.В. проти скарги заперечував зазначаючи, що після ухвалення рішення Господарським судом Луганської області від 01.03.2021 у справі №913/526/20(913/627/20) загальна сума дебіторської заборгованості ПрАТ «Іста-Центр» перед ТОВ «Свинець.» складала 20.120.358,77 грн, з якої сума 19.823.013,57 грн є предметом забезпечення АТ «МІБ», а судовий збір у сумі 297.345,20 грн не є предметом забезпечення за вимогами АТ «МІБ».

Господарський суд дійшов висновків про відсутність правових підстав для задоволення скарги АТ "МІБ" на бездіяльність арбітражного керуючого Віскунова О.В. при виконанні ним повноважень ліквідатора ТОВ "Свинець." з огляду на те, що ухвалою від 20.10.2022 умовами продажу майна (права вимоги) боржника на другому повторному аукціоні право вимоги (дебіторська заборгованість ПАТ «Іста-Центр» на загальну суму 20.120.358,77 грн, що є предметом забезпечення АТ «Міжнародний інвестиційний банк»), було реалізовано ТОФ «ФК «Альтарес Фінанс» за ціною 5.120.722,15 грн, при цьому ліквідатором у запропонованих на затвердження суду умовах продажу майна та в самій ухвалі суду від 20.10.2022 не було враховано, що вимоги АТ «МІБ» відповідно до укладеного між ТОВ «Свинець.» та АТ «МІБ» договору застави майнових прав від 10.09.2020 №00091.13-CBD/PR-1, забезпечені на суму 19.283.013,57 грн, та окремо про це не зазначено.

Водночас указані обставини не спростовують того факту, що до складу майна (лот №1), яке було виставлено на реалізацію за початковою ціною 20.120.358,77 грн, увійшла сума 19.823.013,57 грн, яка є предметом забезпечення АТ «МІБ», та сума 297.345,20 грн, яка не є предметом забезпечення за вимогами АТ «МІБ», оскільки рішенням Господарського суду Луганської області від 01.03.2021 у справі №913/526/20(913/627/20) стягнута відповідна заборгованість за договором поставки №5/21-13 від 28.12.2013 у сумі 19.823.013,57 грн, яка і є предметом забезпечення згідно договору застави майнових прав №00091.13-CBD/PR-1 від 10.09.2020 , а також судовий збір у сумі 297.345,20 грн, який ніяким чином не міг бути предметом забезпечення.

Тож суд першої інстанції погодився із доводами ліквідатора, що у процентному співвідношенні із загальної суми прави вимоги 20.120.358,77 грн, яке реалізовувалось ліквідатором 17.11.2022, забезпечені вимоги склали 19.823.013,57 грн або 98,523%, а незабезпечені вимоги склали 297.345,20 грн або 1,477%.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, судова колегія зазначає наступне.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Всі учасники провадження у справі про банкрутство мають належним чином користуватися наданими правами та власними повноваженнями сприяти дотриманню визначених Законом строків судових процедур, задля зменшення негативних наслідків надмірною тривалістю цих процедур як для кредиторів так і боржника.

Під ліквідацією розуміється припинення суб`єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення в порядку цього Закону вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

За змістом ст.1 КузПБ ліквідатором є арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури.

В силу ч.3 ст.12 КУзПБ, під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено).

За змістом ч. 2, 3 ст. 60 КУзПБ, ліквідатор виконує свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури в порядку, встановленому цим Кодексом. У ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора та здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Статтею 61 КузПБ визначено, що ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; аналізує фінансовий стан банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, які звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Кодексом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов`язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових актів підлягають обов`язковому зберіганню; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутс

Відтак, чинне законодавство, яке регулює провадження у справі про банкрутство наділяє ліквідатора як певними правами, так й обов`язками.

При цьому, ліквідатор у справі про банкрутство має самостійний статус як особа, що за рішенням суду зобов`язана виконувати свої повноваження в ході ліквідаційної процедури, зокрема ті, що направлені на формування ліквідаційної маси боржника та задоволення вимог кредиторів.

При реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

Дії арбітражного керуючого мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою до інтересів інших учасників провадження у справі про банкрутство, виходячи з основоположних засад цивільного законодавства.

Відповідна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 07.03.2018 у справі №24/5005/10848/2012.

Згідно з частиною 1 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.

Частиною 4 ст.30 КУзПБ визначено, що витрати арбітражного керуючого, пов`язані з виконанням ним повноважень у справі, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Кодексом, крім витрат на страхування його професійної відповідальності за заподіяння шкоди, а також витрат, пов`язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.

Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі (абз.6 ч.2 ст.30 КУзПБ).

У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі (абз.7 ч.2 ст.30 КУзПБ).

Кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду (ч.5 ст.30 КУзПБ).

Таким чином, Кодексом визначено, що сплата грошової винагороди арбітражного керуючого в справі про банкрутство можлива за рахунок: 1) авансування коштів заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду; 2) коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності; 3) коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі; 4) коштів створеного комітетом кредиторів фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого.

Арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітету кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором. Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором (ч.6 ст.30 КУзПБ)..

Частиною 3 ст. 30 КУзПБ визначено підставу та порядок нарахування додаткової винагороди арбітражного керуючого. Так, зазначеною нормою передбачено, що додаткова грошова винагорода арбітражного керуючого визначається в розмірі: 5% вартості стягнутого на користь боржника майна, яке на день відкриття провадження у справі перебувало у третіх осіб; 3% відсотки суми погашених вимог кредиторів.

Право вимоги додаткової грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого з дня фактичного надходження до боржника стягнутого на його користь майна, яке на день відкриття провадження у справі перебувало у третіх осіб, або з дня фактичного надходження коштів на рахунок боржника, які спрямовуються на погашення вимог кредиторів.

Частиною 6 ст.64 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку передбаченому цим Кодексом, позачергово.

Відповідно до абз.4 ч.3 ст.61 КУзПБ за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна, що є предметом забезпечення, відшкодовуються витрати, пов`язані з утриманням та збереженням такого майна, сплачується винагорода оператора електронного майданчика. Склад та розмір таких витрат підлягають погодженню в порядку, визначеному цим Кодексом. Кошти, що залишилися після здійснення зазначених виплат, використовуються виключно для задоволення вимог кредиторів за зобов`язаннями.

Отже, підсумовуючи вищенаведене та аналізуючи вище вказані норми колегія суддів зазначає наступне:

- виплата основної винагороди арбітражному керуючому здійснюється після подання ним звіту про свою діяльність, в тому числі про нараховану основну винагороду, на розгляд комітету кредиторів та подальше затвердження зазначеного звіту комітетом кредиторів в порядку, передбаченому ч.6 ст.30 КузПБ. І Кодексом не передбачено право арбітражного керуючого самостійно здійснювати виплату основної винагороди, без відповідного рішення комітету кредиторів. При цьому, ч.З ст.61 Кодексу прямо заборонено проводити виплату основної винагороди арбітражному керуючому за рахунок коштів отриманих від реалізації заставного майна.

- нарахування 3% додаткової винагороди у грошовому еквіваленті є можливим після погашення вимог кредитора. Виплата додаткової винагороди здійснюється кредитором після отримання забезпеченим кредитором від арбітражного керуючого звіту про нараховану додаткову винагороду та подальшого схвалення такого звіту забезпечуваним кредитором в порядку, передбаченому ч.6 ст.30 КУзПБ. При цьому, Кодексом також, не передбачено право арбітражного керуючого самостійно здійснювати собі виплату податкової винагороди без затвердження відповідного звіту забезпеченим кредитором.

- відповідно до ч.4 ст.61 КУзПБ ліквідатор не менш як один раз на місяць подає комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансовий стан і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та під час проведення ліквідаційної процедури, про використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів.

Як свідчать матеріали справи, ліквідатором ТОВ «Свинець.» Віскуновим О.В. для розгляду питання щодо затвердження звіту про свою діяльність за період з 22.03.2021 по 30.04.2023 було скликано комітет кредиторів 15.05.2023, але рішення щодо затвердження звіту було знято з розгляду порядку денного комітету кредиторів, оскільки такі звіти не були надані для ознайомлення комітету кредиторів.

Як зазначає кредитор АТ МІБ, 15.05.2023 на засіданні комітету кредиторів питання щодо затвердження звіту арбітражного керуючого-ліквідатора Віскунова О.В. №15/05-23.1 про нарахування та виплату грошової винагороди за період з 22.03.2021 по 30.04.2023 було знято з розгляду, оскільки такий звіт був наданий ліквідатором кредитору АТ «МІБ» в день проведення засідання комітету кредиторів, що фактично унеможливило АТ «МІБ» як кредитора проаналізувати зазначений звіт та внести відповідні зауваження.

Після цього, ліквідатором так і не було надано звіт про свою діяльність за означений період та не було проведено комітет кредиторів щодо розгляду зазначеного питання.

Тобто, станом на момент розгляду даної скарги, комітет кредиторів по справі №913/526/20 про банкрутство ТОВ «Свинець.» так і не розглядав та не схвалював звіти арбітражного керуючого про нарахування і виплату основної грошової винагороди арбітражному керуючому за період з 22.03.2021 по 30.04.2023, як це передбачено ч.6 ст.30 КУзПБ. Звіт про нарахування додаткової винагороди АТ «МІБ», як забезпечуваний кредитор, не отримував від ліквідатора ТОВ «Свинець», у зв`язку з чим такий звіт не міг бути схвалений АТ «МІБ».

Пізніше, постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.08.2023 у справі №913/526/20, була скасована ухвала Господарського суду Луганської області від 18.05.2023 та відмовлено у затвердженні звіту арбітражного керуючого ліквідатора Віскунова О.В. №15/05-23.1 від 15.05.2023 про нарахування та виплату грошової винагороди за період з 22.03.2021 по 30.04.2023 у сумі основної винагороди 485.506,45 грн та додаткової винагороди (395 суми погашених вимог кредиторів) у розмірі 263.223,78 грн.

При цьому суд апеляційної інстанції керувався наступним:

- виплата основної винагороди арбітражному керуючому здійснюється після подання ним звіту про свою діяльність, в тому числі про нараховану основну винагороду, на розгляд комітету кредиторів та подальше затвердження зазначеного звіту комітетом кредиторів в порядку, передбаченому ч.6 ст.30 КУзПБ. Кодексом не передбачено право арбітражного керуючого самостійно здійснювати виплату основної винагороди, без відповідного рішення комітету кредиторів. При цьому, ч.3 ст.61 Кодексу України з процедур банкрутства прямо заборонено проводити виплату основної винагороди арбітражному керуючому за рахунок коштів, отриманих від реалізації заставного майна;

- нарахування 3% додаткової винагороди у грошовому еквіваленті є можливим після погашення вимог кредитора. Виплата додаткової винагороди здійснюється кредитором після отримання забезпеченим кредитором від арбітражного керуючого звіту про нараховану додаткову винагороду та подальшого схвалення такого звіту забезпечуваним кредитором в порядку, передбаченому ч. 6 ст. 30 КУзПБ. При цьому, Кодексом, також, не передбачено право арбітражного керуючого самостійно здійснювати собі виплату додаткової винагороди без затвердження відповідного звіту забезпеченим кредитором;

- ліквідатором ТОВ «Свинець.» Віскуновим О.В. в період з 22.03.2021 по 30.04.2023 не скликався комітет кредиторів щодо розгляду та затвердження звітів про свою діяльність, в тому числі затвердження звітів про нарахування основної винагороди;

- комітет кредиторів по справі №913/526/20 про банкрутство ТОВ «Свинець.» не розглядав та не схвалював звіти арбітражного керуючого про нарахування і виплату основної грошової винагороди арбітражному керуючому за період з 22.03.2021 по 30.04.2023, як це передбачено частиною 6 ст. 30 КУзПБ;

- АТ «Міжнародний інвестиційний банк», як забезпечений кредитор, не отримував від ліквідатора ТОВ «Свинець.» арбітражного керуючого-ліквідатора Віскунова О.В. звіту про нарахування додаткової винагороди.

Зазначена постанова Східного апеляційного господарського суду від 23.08.2023 набрала законної сили.

Отже, підсумовуючи наведене колегія суддів робить висновок, що вищенаведене підтверджує неналежне виконання ліквідатором ТОВ «Свинець.» Віскуновим О.В. своїх обов`язків щодо нарахування та виплати основної та додаткової винагороди і які вже були встановлені вказаною постановою, що є наслідком вчинення протиправних дій, які порушили права АТ «МІБ» в якості забезпечуваного кредитора, які суд першої інстанції проігнорував.

Стосовно продажу права вимоги (дебіторська заборгованість ПАТ «Іста-Центр») на загальну суму 20.120.358,77 грн, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Як вже зазначалось, ухвалою суду від 20.10.2022 визначені наступні умови продажу право вимоги (дебіторська заборгованість ПАТ «Іста-Центр» на другому повторному аукціоні: початкова ціна лоту: 12.072.215,25 грн без ПДВ, яка зменшена на 25% відповідно до ст.79 КузПБ; крок другого повторного аукціону: 1% від початкової ціни. Другий повторний аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості. Усі витрати, пов`язані з утриманням, збереженням та продажем майна, підлягають відшкодуванню з коштів, отриманих від реалізації такого майна.

Відповідно до ч.5 ст.75 КУзПБ якщо до складу майна може входити майно, яке не є предметом забезпечення, і майно, яке є предметом забезпечення, умови продажу розглядаються і комітетом кредиторів, і забезпеченими кредиторами. При цьому в початковій ціні окремо виділяється початкова ціна обох зазначених видів майна. Кошти, отримані від продажу такого лота, розподіляються між забезпеченими кредиторами та іншими кредиторами пропорційно до початкової ціни майна, що є предметом забезпечення, та іншого майна.

В даному випадку, комітет кредиторів ТОВ «Свинець.» не розглядав та не затверджував умови продажу незабезпечених вимог ТОВ «Свинець.» на суму 297.345,20 грн і як наслідок в ухвалі суду від 20.10.2022 відсутня початкова ціна лота незабезпечених вимог ТОВ «Свинець.» на суму 297.345,20 грн, зазначення якої є обов`язковим відповідно до ч.5 ст.75 КУзЗПІБ.

Отже, враховуючи вищенаведене, відсутні правові підстави стверджувати, що до початкової ціни лоту сумі 12.072.215,25 грн, входили вимоги, які не є забезпеченими.

Стосовно розрахунку пропорції відносно розподілу коштів від продажу майна, наведеної судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні щодо розподілу коштів від продажу лота, колегія суддів зазначає що така не може бути використана, оскільки така пропорція застосовується у випадку, якщо судом затверджено початкову ціну лота, в якій окремо виділяється початкова ціна майна, - що є предметом забезпечення, та початкова ціна майна, - що не є предметом забезпечення.

Таким чином, беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку що скарга АТ «Міжнародний інвестиційний банк» підлягає задоволенню. Так, маючи передбачений законом обов`язок на перевірку доказів, з`ясування фактичних обставин справи та встановлення правовідносин, що виникли між сторонами, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що в діях ліквідатора ТОВ Свинець. арбітражного керуючого Віскунова О.В. відсутні порушення вимог КУзПБ, а доводи АТ "МІБ" є необґрунтованими, оскільки такий висновок зроблено судом без належного з`ясування всіх обставин, що мають значення для розгляду скарги на дії ліквідатора.

Дослідивши докази у справі та надавши їм належну правову оцінку, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення скарги АТ "МІБ" на дії (бездіяльність) ліквідатора ТОВ Свинець. арбітражного керуючого Віскунова О.В. шляхом визнання протиправними дій ліквідатора щодо неподання АТ «МІБ» як забезпеченому кредитору звіту про нарахування та виплату додаткової грошової винагороди за реалізацію лота права вимоги (дебіторська заборгованість ПрАТ «Іста-Центр» на загальну суму 20.120.358,77 грн, яка перебуває у заставі АТ «МІБ» за договором №00091.13-CBD/PR-1 застави майнових прав (прав вимоги) на одержання грошових коштів (виручки) від 10.09.2020 за ціною реалізації в сумі 5.120.722,15 грн.

Враховуючи межі перегляду справи в апеляційній інстанції, передбачені ст.269 ГПК України, апеляційний господарський суд вважає, що доводи в апеляційній скарзі, отримали підтвердження під час апеляційного провадження.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

У відповідності до приписів ст.277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є зокрема, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційний господарський суд звертає увагу, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи, оцінки доказів, а також доводів усіх учасників справи.

Всебічність і повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного та обґрунтованого рішення.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 4, 5 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Застосований судом першої інстанції підхід у з`ясуванні обставин справи не відповідає встановленим процесуальним законодавством вимогам та не демонструє того, що доводи учасників у даній справі були почуті.

Оцінивши докази у їх сукупності, колегія суддів виходячи із меж перегляду справи в апеляційній інстанції, а також враховуючи доводи та вимоги апеляційної скарги, дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги ТОВ МІБ, скасування ухвали суду першої інстанції від 08.02.2024 та ухвалення нового рішення про задоволення скарги Акціонерного товариства «Міжнародний інвестиційний банк» на дії (бездіяльність) ліквідатора ТОВ Свинець. арбітражного керуючого Віскунова О.В.

Оскільки колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, судові витрати понесені заявником апеляційної скарги, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, підлягають відшкодуванню в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 275-282 ГПК України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Міжнародний інвестиційний банк» задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Луганської області від 08.02.2024 у справі №913/526/20 щодо відмови в задоволенні скарги представника АТ МІБ на дії (бездіяльність) ліквідатора ТОВ Свинець. арбітражного керуючого Віскунова О.В. скасувати та прийняти нове рішення.

Скаргу представника АТ МІБ на дії (бездіяльність) ліквідатора ТОВ Свинець арбітражного керуючого Віскунова О.В. №вих1904/ІІ від 02.10.2023 - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність ліквідатора ТОВ «Свинець.» арбітражного керуючого Віскунова О.В. щодо неподання АТ «МІБ» як забезпеченому кредитору звіту про нарахування та виплату додаткової грошової винагороди за реалізацію лота права вимоги (дебіторська заборгованість ПрАТ «Іста-Центр» на загальну суму 20.120.358,77 грн, яка перебуває у заставі АТ «МІБ» за договором №00091.13-CBD/PR-1 застави майнових прав (прав вимоги) на одержання грошових коштів (виручки) від 10.09.2020 за ціною реалізації в сумі 5.120.722,15 грн.

Визнати протиправними дії ліквідатора ТОВ «Свинець.» арбітражного керуючого Віскунова О.В. щодо перерахування АТ «МІБ» як забезпечуваному кредитору грошових коштів в сумі 4.893.736,41 грн, яка є меншою ціни реалізації в сумі 5.120.722,15 грн за реалізацію лота права вимоги (дебіторська заборгованість ПрАТ «Іста-Центр» на загальну суму 20.120.358,77 грн, яка перебуває у заставі АТ «МІБ» за договором №00091.13-CBD/PR-1 застави майнових прав (прав вимоги) на одержання грошових коштів (виручки) від 10.09.2020.

Зобов`язати ліквідатора ТОВ «Свинець.» арбітражного керуючого Віскунова О.В. перерахувати на користь АТ «МІБ» суму неперерахованих грошових коштів у розмірі 226.985,74 грн за реалізацію лота права вимоги (дебіторська заборгованість ПрАТ «Іста-Центр» на загальну суму 20.120.358,77 грн, яка перебуває у заставі АТ «МІБ» за договором №00091.13-CBD/PR-1 застави майнових прав (прав вимоги) на одержання грошових коштів (виручки) від 10.09.2020 за ціною реалізації в сумі 5.120.722,15 грн.

Стягнути з арбітражного керуючого Віскунова Олександра Віталійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 07.02.2013 №115, видане Міністерством юстиції України, а/с64, м.Київ, 03022) на користь Акціонерного товариства Міжнародний інвестиційний банк (01015, місто Київ, вул.Лаврська, будинок 16, код ЄДРПОУ 35810511) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3028,00 грн.

Доручити Господарському суду Луганської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та відповідно до вимог ст.255 Господарського процесуального кодексу України, ст.9 Кодексу України з процедур банкрутства касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 02.04.2024

Головуючий суддя О.А. Істоміна

Суддя О.О. Радіонова

Суддя О.Є. Медуниця