Ухвала

від 21.03.2024 по справі 904/1266/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

21.03.2024 м.Дніпро

Справа № 904/1266/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)

суддів: Мороза В.Ф., Чередка А.Є.

секретар судового засідання: Михайлова К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.10.2023 (прийняту суддею Первушиним Ю.Ю., повне судове рішення складено 25.10.2023) у справі № 904/1266/23

за заявою ОСОБА_1

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський ремонтно-механічний завод"

про визнання грошових вимог у сумі 1 859 438,79 грн та судовий збір у сумі 5368,00 грн

ВСТАНОВИВ:

20.04.2023 до господарського суду надійшла заява ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника в загальному розмірі 1 864 806, 79 грн та судовий збір у сумі 5 368,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.10.2023 у цій справі, визнано грошові вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський ремонтно-механічний завод" в розмірі 5 368,00 грн сплаченого судового збору (1 черга задоволення), 158 602, 92 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнутого за рішенням Київського районного суду м. Полтави від 18.11.2022 по справі №552/5011/22 (1 черга задоволення); в інший частині грошові вимоги - відхилено.

Приймаючи вказане рішення в частині відхилення кредиторських вимог суд першої інстанції виходив з тих обставин, що заявник кредиторських вимог відповідних документів, на підтвердження існування заборгованості з повернення поворотної фінансової допомоги, суду не надав.

Також ОСОБА_1 до заяви з кредиторськими вимогами не надано жодних документів, які б підтверджували понесення ним витрат на користь ТОВ "ПРМЗ" та їх схвалення ТОВ "ПРМЗ", а також зв`язок понесених витрат з господарською діяльністю товариства.

У свою чергу, ТОВ "ПРМЗ" повідомлено, що зазначена заборгованість згідно даних обліку товариства не значиться, тому заявлені вимоги в цій частині боржником не визнані, первинними документами не підтверджені.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.10.2023 у справі № 904/1266/23, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати в частині відхилення грошових вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський ремонтно-механічний завод" у сумі 1 603 254, 97 грн, прийняти нове рішення, яким визнати грошові вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський ремонтно-механічний завод" в розмірі 920 405, 00 грн - за зворотньо-фінансовою допомогою; 682 849, 97 грн - по авансових звітах; віднести кредиторську заборгованість до першої черги вимог кредиторів, з правом вирішального голосу у представницьких органах кредиторів (зборах та комітеті кредиторів).

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки Господарським судом Дніпропетровської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження у справі № 904/1266/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.10.2023 підлягає закриттю, виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рояр Люві Фінанс" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський ремонтно-механічний завод".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2023 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський ремонтно-механічний завод"; визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рояр Люві Фінанс" в розмірі 26840,00 грн. судового збору (1 черга задоволення), 60300,00 грн. суми авансування винагороди арбітражному керуючому (1 черга задоволення), 1550000,00 грн суми основного боргу (4 черга задоволення); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів, до 08.09.2023; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Штельманчука Михайла Сергійовича.

24.03.2023 на офіційному веб-порталі судової влади України оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський ремонтно-механічний завод" за №70276.

20.04.2023 до відділу канцелярії суду надійшла заява ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника в загальному розмірі 1 864 806,79 грн та судовий збір у сумі 5 368,00 грн.

Оскаржуваною ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.10.2023, окрім іншого, визнано грошові вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський ремонтно-механічний завод" в розмірі 5 368,00 грн сплаченого судового збору (1 черга задоволення), 158 602, 92 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнутого за рішенням Київського районного суду м. Полтави від 18.11.2022 по справі №552/5011/22 (1 черга задоволення); в інший частині грошові вимоги - відхилено.

Відповідно до пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною 1 статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з положеннями статті 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках.

Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Системне тлумачення статті 255 ГПК України свідчить про процесуально-процедурні обмеження права на апеляційне оскарження деяких ухвал місцевого господарського суду окремо від остаточного рішення суду. Такі обмеження встановлено з метою ефективного здійснення правосуддя і не зменшують для сторін можливості доступу до суду апеляційної інстанції та не ускладнюють їм цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

Приписами п. 17 ч. 1 ст. 255 ГПК України встановлено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

З дня введення КУзПБ в дію 21.10.2019 визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

У свою чергу, згідно з частиною 1 статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Отже, реалізація права на апеляційне оскарження судових рішень у справі про банкрутство відбувається за правилами і в порядку, передбаченими главою 1 "Апеляційне провадження" розділу IV "Перегляд судових рішень" ГПК України, з урахуванням особливостей оскарження судових рішень у справі про банкрутство, визначених КУзПБ.

Частиною 1 статті 9 КУзПБ визначено, що ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 9 КУзПБ також встановлено, що в апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури/процедури погашення боргів, усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 3 ст. 45 КУзПБ господарський суд зобов`язаний прийняти заяву кредитора, подану з дотриманням вимог цього Кодексу та Господарського процесуального кодексу України, про що постановляється ухвала, в якій зазначається дата попереднього засідання суду.

Частиною 5 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що розпорядник майна не пізніше ніж на 10 день з дня закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторам.

Згідно ч. 1 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною 1 статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

Попереднє засідання господарського суду проводиться не пізніше 70 календарних днів, а в разі великої кількості кредиторів - не пізніше трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду. Про попереднє засідання суду повідомляються сторони, а також інші учасники провадження у справі про банкрутство, визнані такими відповідно до цього Кодексу (ч. 1 ст. 47 КУзПБ).

Частиною 2 ст. 47 КУзПБ встановлено, що у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

В той же час, Законом України від 20.03.2023 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (набрав чинності з 15.04.2023) частину другу статті 47 після абзацу першого доповнено новим абзацом, яким визначено, що за результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.

Таким чином, законодавцем конкретизовано неможливість оскарження ухвали, прийнятої судом за результатами розгляду вимог кредитора, окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.

Статтею 47 КУзПБ визначено, що за результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; дата підсумкового засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство, чи ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 44 цього Кодексу.

Розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.

Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).

Ухвала господарського суду, постановлена за результатами попереднього засідання, може бути оскаржена стороною у справі про банкрутство лише в частині конкретних вимог кредиторів (ч. 3 ст. 47 КУзПБ).

Так, за змістом поданої ОСОБА_1 апеляційної скарги вбачається, що боржником оскаржується лише ухвала суду першої інстанції про розгляд та задоволення вимог окремого кредитора, а саме ОСОБА_1 .

Крім того, дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила, що ухвала за результатами попереднього засідання на час звернення апелянта з апеляційною скаргою у справі №904/1266/23, судом першої інстанції вже була прийнята.

Таким чином, боржником оскаржено ухвалу, прийняту судом за результатами розгляду вимог окремого кредитора. В той же час, виходячи з приписів ч. 2 ст. 47 КУзПБ, така ухвала не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання, та можливість оскарження якої в частині конкретних вимог кредиторів передбачена ч. 3 ст. 47 КУзПБ.

Відповідно пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню.

Частиною першою статті 6 Конвенції встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20 липня 2006 року вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Zand v. Austria", висловлено думку, що термін "судом, встановленим законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з […] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів […]".

Статтею 264 ГПК України визначені підстави для закриття апеляційного провадження. Втім, хоча стаття 264 ГГПК України не містить такої підстави для закриття провадження, як помилково відкрите, в даному випадку процесуально вірними слід вважати дії суду апеляційної інстанції щодо закриття апеляційного провадження, оскільки апеляційне провадження у даній справі було відкрите з перегляду ухвали суду першої інстанції, яка не підлягає оскарженню, і в разі апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали суд апеляційної інстанції буде діяти не як "суд встановлений законом" в розумінні статті 6 Конвенції та прецедентної практики Європейського суду з прав людини.

Аналогічний за змістом правовий висновок про закриття апеляційного провадження у випадку його відкриття за переглядом судового рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню, викладений у постановах Верховного Суду від 08.01.2019 у справі №922/1906/18, від 13.08.2019 у справі № 5002-17/2743-2009, 20.08.2019 у справі № 910/1702/15-г, від 29.04.2020 у справі №917/1185/18, від 26.02.2021 у справі №29/5005/6381/2011.

З урахуванням того, що апеляційним господарським судом відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.10.2023 у цій справі, яка не підлягає оскарженню в порядку апеляційного провадження, колегія суддів вважає, що таке провадження підлягає закриттю, як помилково відкрите.

Керуючись статтями 234, 235, 264, 281 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.10.2023 у справі № 904/1266/23.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 01.04.2024.

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя В.Ф. Мороз

Суддя А.Є. Чередко