Рішення

від 29.03.2024 по справі 904/6348/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.2024м. ДніпроСправа № 904/6348/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Фізичної особи-підприємця Варганової Оксани Анатоліївни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Омнік Інновейшн" (49000, м. Дніпро, просп. Гагаріна, буд. 74, оф. 414; ідентифікаційний код 40046255)

про стягнення 109 500 грн. 25 коп.

Без повідомлення (виклику) представників сторін.

ПРОЦЕДУРА:

Позивач - Фізична особа-підприємець Варганова Оксана Анатоліївна звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№5968/23 від 05.12.2023) до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Омнік Інновейшн" про стягнення 109 500 грн. 25 коп., що складає 76 200 грн. - заборгованості за послуги, надані за договором від 26.08.2022 №001 про надання послуг, 31 415 грн. 34 коп. - пені та 1 884 грн. 91 коп. - 3% річних.

Також просить судові витрати покласти на відповідача.

Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтею 162 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2023 про залишення позовної заяви без руху позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків - 7 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивач у клопотанні (вх.№64007/23 від 13.12.2023) про виправлення описки в позовній заяві просить суд при розгляді позовної заяви та справи №904/6348/23 врахувати виправлення в позовній заяві зазначені в даному клопотанні та у абзаці, що розпочинається словами "Додатки (копії, доказів, якими обґрунтовуються вимоги цієї позовної заяви) у переліку документів на сьомому місці вважати за вірне: "копія акту №4 від 12.01.2023 на 2 аркушах".

У подальшому, позивачем подано клопотання/заяву (вх.№64014/23 від 13.12.2023) про усунення недоліків позовної заяви, відповідно до якої позивачем було виправлено недоліки позовної заяви та виконано вимоги суду, зазначені в ухвалі суду від 11.12.2023.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.

Пунктом 10 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, про місцезнаходження останньої.

На підтвердження адреси відповідача судом долучено до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є 49000, м. Дніпро, просп. Гагаріна, буд. 74, оф. 414, на яку і була направлена кореспонденція господарського суду відповідачу (а.с. 41).

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з частиною 6 статті 242 цього Кодексу днем вручення судового рішення є, окрім іншого, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Слід відзначити, що поштове відправлення на адресу відповідача, в якому містилася ухвала суду від 18.12.2023, було повернуто за зворотною адресою АТ "Укрпошта" "За закінченням встановленого терміну зберігання" (а.с. 56-60).

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її офіційним місцезнаходженням, визначеним у відповідному державному реєстрі) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

Крім того, частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Також судом враховані положення Правил надання послуг поштового зв`язку, визначені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (далі - Правила).

Так, порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам узгоджується оператором поштового зв`язку разом з юридичною особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок", цих Правил (пункт 94 Правил).

Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на юридичну особу (фізичну особу-підприємця).

У разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №923/1432/15.

Також, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Враховуючи викладене, неперебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.03.2018 у справі № 911/1163/17 та від 10.05.2018 у справі № 923/441/17.

За таких обставин можна дійти висновку, що невручення ухвали суду відбулось через недотримання відповідачем вимог законодавства щодо забезпечення отримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням (поштовою адресою), що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованих йому судових рішень (ухвал). Відповідач, у разі незнаходження за своєю офіційною (юридичною) адресою, повинен був докласти зусиль щодо отримання поштових відправлень за цією адресою або повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження.

Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Так, ухвалою суду від 18.12.2023, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України №958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв`язком.

Однак, станом на 29.03.2024 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Отже, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Справа розглядається відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод протягом розумного строку з урахуванням введення в Україні воєнного стану.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ

Як вбачається, між позивачем - Фізичною особою-підприємцем Варгановою Оксаною Анатоліївною, як виконавцем, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Омнік Інновейшн", як замовником, було укладено договір від 26.08.2022 №001 про надання послуг (надалі - Договір) (а.с. 8-12).

Пунктом 1.1 Договору визначено, що виконавець бере на себе зобов`язання якісно і своєчасно надавати послуги замовнику в обсязі, строки і на умовах, передбачених цим договором, а замовник зобов`язується своєчасно прийняти їх і оплатити.

Перелік послуг, що надаються за цим договором та є складовою щомісячної плати замовника (з розрахунку об`єму послуг, що надаються до 40 операцій на місяць): - ведення первинного обліку в бухгалтерській базі (рахунки, накладні, акти, платіжні документи, банківські виписки). Контроль за наявністю первинної документації; - формування та реєстрація податкових накладних (ПН) згідно з регламентом, у строки, встановленим податковим законодавством; подання документів та необхідних пояснень для проведення реєстрації ПН у випадку відмови в її реєстрації; - формування виробничих документів щодо обліку сировини, виробничої калькуляції; - облік експортно-імпортних операцій; - облік кредитних операцій (лізинг, кредит). Формування пакету бух документів для отримання кредиту, пролонгації, внесення змін і доповнень до кредитних, лізингових договорів, договорів забезпечення по кредиту чи лізингу; - контроль взаєморозрахунків з контрагентами, інформування керівника підприємства чи уповноважених ним осіб про наявність простроченої дебіторської/кредиторської заборгованості; - бухгалтерський супровід проведення інвентаризації; - проведення нарахування заробітної плати, відпускних, лікарняних листів відповідно до термінів встановлених законодавством; - кадрове адміністрування: - актуалізація штатного розкладу; - оформлення прийомів, суміщення, відряджень, відпусток та звільнень працівників, призупинення та відновлення дії трудових договорів; - оформлення особових справ працівників; - складання табелів обліку робочого часу працівників; - складання та контроль за графіком відпусток; - контроль за нормативами робочих місць для інвалідів та працівників особової категорії; - проведення операцій кадрового обліку (сформовані та підписані всі кадрові накази (прийом, увільнення, лікарняний, відпустка та ін.) відображаються в обліку до 10 числа місяця, наступного за звітним; - підготовка та подання у повному обсязі у встановлений законодавством терміни -фінансових, податкових та інших необхідних декларацій, звітів, а також звіти ФСС у відповідних службах; - подання запиту на відшкодування ПДВ та супровід перевірки щодо ПДВ; - щоквартальна архівація закритого періоду (період, по якому здана звітність протягом 15 днів що слідують за граничним терміном подання звітності. "Архівація" означає, що за фінансовими та господарськими операціями підготовлені (створені) та зібрані оригінали ( за умови направлення їх контрагентами замовника та отримання їх замовником) первинних документів у друкованому вигляді згідно з вимогами законодавства, окрім випадків коли первинні документи були направлені замовнику через сервіс обміну стандартизованим електронними повідомленнями "Вчасно ЕDІ", М.Е.Dос та/або інші сервіси, що використовуються або можуть бути використані сторонами у своїй господарській діяльності. Документи зібрані в хронологічному порядку разом з їх письмовим реєстром зберігаються в архіві; - закриття звітного періоду щомісячно до 25 числа місяця, наступного за звітним, за винятком звітності, яка здається щоквартально чи в інші строки. "Закривається" - означає здачу усієї передбаченої законодавством звітності по первинних документах та проведення усіх нарахувань, "Закриття періоду" в бухгалтерській програмі 1С УТП, а також отримані квитанції про прийняття податкових і фінансових звітів, звітів ФСС. Сторонами погоджено, що для правильного та якісного надання послуги до робот можуть прийматись первинні документи отримані та/або передані за допомогою електронне пошти (такі документи мають повну юридичну силу оригіналу з подальшим обов`язковим ї обміном на оригінал документу, завірений підписами уповноважених посадових осіб і закріплений відтисками печаток за наявності) (пункт 1.2 Договору).

За додатковою домовленістю сторін виконавець може надавати замовнику додатком послуги, зокрема, але не виключно послуги з проведення аудиту, налагодження системі архівації первинної документації тощо. Оплата послуг зазначених у цьому пункті договору та будь яких інших понад перелік послуг, перелічений у п.1.2. цього договору сплачується замовником додатково (пункт 1.3 Договору).

Пунктом 2.1.1 Договору визначено, що виконавець зобов`язаний надавати замовнику послуги в об`ємі передбаченому цим договором, у випадку залучення виконавцем третіх осіб, в рамках виконання зобов`язань, покладених на себе за договором, виконавець несе відповідальність за дії таких осіб, як за свої власні.

Відповідно до пункту 2.3.1 Договору замовник зобов`язаний оплачувати послуги, що надаються виконавцем, у розмірі та строки, передбачені цим договором.

Вартість послуг за договором становить 12 000,00 гривень на місяць (з розрахунку об`єму послуг, що надаються до 40 операцій на місяць). Вартість додатково наданих послуг, зазначених у п. 1.3. цього договору визначаєте: сторонами у відповідних Актах наданих послуг (виконаних робіт), вартість кожної додаткової послуги (у т.ч. розгляд до 100 документів) з експертним висновком розраховується від 5 000,00 грн. (пункт 3.1 Договору).

Оплата послуг згідно пункту 1.2. цього договору сплачується замовником самостійно у безготівковій формі шляхом перерахування 100% грошових коштів на банківський рахунок виконавця протягом 3 банківських днів від дати підписання Акту наданих послуг (виконані робіт).

Замовник має право здійснювати передплату, така передплата буде зараховуватись рахунок майбутніх платежів замовника (пункт 3.2 Договору).

Оплата послуг згідно пункту 1.3. цього договору сплачується замовником у безготівковій формі шляхом перерахування 100% грошових коштів на банківський рахунок виконавця протягом трьох банківських днів з моменту підписання відповідного Акта наданих послуг (виконаних робіт) (пункт 3.3 Договору).

Виконавець направляє замовнику Акт наданих послуг (виконаних робіт) за календарний місяць на підписання протягом 5 банківських днів місяця, що йдуть за оплачуваним. Вищезазначений Акт замовник підписує протягом 5 банківських днів з моменту отримання Вищезазначений Акт замовник підписує протягом 5 банківських днів або надає вмотивовану письмову відмову від його підписання. У випадку, якщо відмова від підписання акту була об`єктивно обґрунтованою замовником, сторонами додатково оговорюються терміни доопрацювання наданої послуги (пункт 3.3 Договору).

У випадку відмови замовником від підписання Акту наданих послуг (виконаних робіт), та не надання мотивованої письмової відмови від підписання, такий Акт вважається підписаним, а послуги надано вчасно, якісно та в повному обсязі. Датою підписання Акту, в такому випадку, вважається дата, що припадає на 5-й банківський день з дня направлення Акту наданих послуг (виконаних робіт) замовнику (пункт 3.6 Договору).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2022. Якщо жодна із сторін до закінчення строку дії цього договору не виявить бажання припинити його дію, такий договір вважається таким, що подовжено на наступний календарний рік. Кількість таких пролонгацій не обмежена (пункт 8.1 Договору).

На виконання умов Договору позивачем у період з 01.11.2022 по 12.01.2023 було надано відповідачу послуги на загальну суму 76 200 грн. 00 коп., що підтверджується актами, копії яких містяться в матеріалах справи, а саме:

- від 30.11.2022 №39 на суму 33 000 грн. (а.с. 13-14);

- від 31.12.2022 №42 на суму 31 200 грн. 00 коп. (а.с. 14);

- від 12.01.2023 №4 на суму 12 000 грн. 00 коп. (а.с. 15).

Позивач листом від 30.01.2023 №001 повідомляє відповідачу, що станом на 30.01.2023 у останнього існує заборгованість зі сплати наданих позивачем послуг за листопад - грудень 2022, якщо у строк до 02.02.2023 (включно) відповідачем не буде здійснено погашення заборгованості у повному обсязі, договір припиняється 03.02.2023, при цьому, закінчення строку дії договору не звільняє відповідача від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (а.с. 20-21).

Вказаний лист було підписано позивачем у сервісі 'Вчасно', відправлено відповідачу 30.01.2023 о 16:04 год. та отримано відповідачем 30.01.2023 о 16:07 год. (а.с21).

Також позивач листом від 06.02.2023 №001 повідомляє відповідача про припинення з 03.02.2023 договору про надання послуг від 26.08.2022 №001 та повідомляє, що станом на 06.02.2023 у відповідача існує заборгованість зі сплати наданих послуг за листопад - грудень 2022 та за період з 01.01.2023 по 11.01.2023 (а.с. 22-23).

Вказаний лист разом з актом звірки було підписано позивачем у сервісі 'Вчасно', відправлено відповідачу 06.02.2023 о 17:13 год. та отримано відповідачем 09.02.2023 о 08:48 год. (а.с. 23).

В подальшому позивачем було скеровано відповідачу претензію від 17.03.2023 №001, якою позивач вимагав від відповідача протягом 5 днів з дня отримання даної претензії повернути підписаний акт надання послуг від 12.01.2023 №4 та сплатити заборгованість (а.с. 24-26).

Вказана претензія була підписана позивачем в сервісі 'Вчасно', надіслана відповідачу 20.03.2023 о 15:50 год. та отримана останнім 20.03.2023 о 15:57 год. (а.с. 26).

Крім того, позивач листом від 05.04.2023 №001 вимагає від відповідача сплатити заборгованість за актами від 30.11.2022 №39 на суму 33 000 грн. 00 коп., від 31.12.2022 №42 на суму 31 200 грн. 00 коп. та від 12.01.2023 №4 на суму 12 000 грн. 00 коп. Вказана претензія була підписана позивачем в сервісі 'Вчасно', надіслана відповідачу 05.04.2023 о 16:14 год. та отримана останнім 06.04.2023 о 14:50 год. (а.с. 30-32).

Позивач стверджує, що на виконання умов Договору у період з 01.11.2022 по 12.01.2023 надав відповідачу послуги на загальну суму 76 200 грн. 00 коп., проте сплата відповідачем не була проведена, що і стало причиною виникнення спору та звернення позивача з позовом до суду.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України встановлено, що майново- господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1-3 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з умов Договору строк оплати за надані послуги, є таким, що настав, а саме:

- за актом від 30.11.2022 №39 - 18.01.2023 (підписаний відповідачем 13.01.2023 + 3 банківські дні);

- за актом від 31.12.2023 №42 - 09.02.2023 (підписаний відповідачем - 06.02.2023 + 3 банківські дні);

- за актом від 12.01.2023 №4 - 15.02.2023 (направлений та отриманий відповідачем - 05.02.2023 + 5 банківських днів = 10.02.2023 (дата, що вважається датою підписання акту, відповідно до пункт 3.6 Договору)) + 3 банківські дні)).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Враховуючи, що сплата відповідачем не проводилася, сума заборгованості за надані послуги за період з 01.11.2022 по 12.01.2023 складає 76 200 грн. 00 коп. (33 000 грн. 00 коп. + 31 200 грн. 00 коп. + 12 000 грн. 00 коп.).

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідачем не надано.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням викладеного позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за надані за Договором послуги у період з 01.11.2022 по 12.01.2023 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо нарахування пені

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно із частинами 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно; якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частини 1, 2 статті 550 Цивільного кодексу України).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (частина 6 статті 231 Господарського кодексу України).

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України законодавець передбачає застосування штрафних санкцій, у разі якщо їх розмір законом не визначено, у розмірі, визначеному умовами господарського договору, а також надає сторонам право встановлювати різні способи визначення штрафних санкцій, - у відсотковому відношенні до суми зобов`язання (виконаної чи невиконаної його частини) або у певній визначеній грошовій сумі, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Положення частини 6 статті 231 Господарського кодексу України регулюють виключно правовідносини сторін щодо їх відповідальності за невиконання грошових зобов`язань, передбачаючи їх встановлення у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Разом з тим за частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України, як спеціальною нормою, яка регулює відповідальність за порушення строків розрахунків, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Також за статтями 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

02.04.2020 набрав чинності Закон України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким Розділ IX Прикінцевих положень Господарського кодексу України доповнений пунктом 7: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.".

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", прийнятою відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", на усій території України встановлений карантин з 12.03.2020, який, у свою чергу, постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 №239, від 20.05.2020 №392, від 22.07.2020 №641, від 26.08.2020 №760, від 13.10.2020 №956, від 09.12.2020 №1236, від 17.02.2021 №104, від 21.04.2021 №405, від 23.02.2022 №229, від 27.05.2022 № 630 був неодноразово продовжений.

Так, Кабінет Міністрів України постановою від 19.08.2022 №928 вніс зміни, зокрема, до Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Вони передбачають, що продовжено термін дії карантину та обмежувальних протиепідемічних заходів в Україні для запобігання розповсюдженню COVID-19 до 31.12.2022. В подальшому дію карантину продовжено до 30.06.2023.

Отже, вищевказаним законом строк, встановлений, зокрема частиною 6 статті 232 Господарського процесуального кодексу України, продовжено на строк дії карантину.

Пунктом 4.5 Договору визначено, що за прострочення оплати послуг, що надаються за цим договором замовник сплачує виконавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний календарний день прострочення. Пеня сплачується протягом 3-х банківських днів від дати направлення відповідної вимоги виконавця до замовника.

Як вбачається позивачем нараховано пеню за прострочення сплати за надані послуги в розмірі 31 415 грн. 34 коп. за загальний період з 19.01.2023 по 27.11.2023.

Перевіривши розрахунок, судом встановлено, що позивачем невірно визначено період нарахування, так, за актом від 12.01.2023 №4 так, позивачем помилково першим днем нарахування пені визначено 10.02.2023, тоді як зазначалося вище, враховуючи умови Договору, строк оплати за вказаним атом є таким, що настав лише 15.02.2023, отже перший день прострочення - 16.02.2023.

Крім того, судом встановлено, що позивачем помилково здійснено нарахування пені до 27.11.2023.

Оскільки, як вже зазначалося вище, строк, визначений статтею 232 Господарського кодексу України було продовжено лише на період дії карантину.

Як вбачається, останній день карантину - 30.06.2023, отже з 01.07.2023 строк нарахування штрафних санкцій, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Отже, період розрахунку пені:

- за актом від 30.11.2022 №39 - з 19.01.2023 по 19.07.2023 включно;

- за актом від 31.12.2023 №42 - з 10.02.2023 по 10.08.2023 включно;

- за актом від 12.01.2023 №4 - з 16.02.2023 по 16.08.2023 включно.

Після перерахунку суду розмір пені за загальний період з 19.01.2023 по 16.08.2023 включно складає 18 898 грн. 39 коп.

Щодо нарахування 3% річних

Згідно з частинами 1, 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається позивачем нараховано 3% річних у зв`язку із простроченням оплати за надані послуги у розмірі 1 884 грн. 91 коп. за загальний період з 19.01.2023 по 27.11.2023.

При перевірці розрахунку, судом встановлено, що позивачем невірно визначено період нарахування за актом від 12.01.2023 №4 так, позивачем помилково першим днем нарахування 3% річних визначено 10.02.2023, тоді як зазначалося вище, враховуючи умови Договору, строк оплати за вказаним атом є таким, зо настав лише 15.02.2023, отже перший день прострочення - 16.02.2023.

Після перерахунку суду, розмір 3% річних за загальний період з 19.01.2023 по 27.11.2023 складає 1 882 грн. 20 коп.

З урахуванням усього викладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Щодо судового збору

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 2 377 грн. 13 коп. - витрат на сплату судового збору.

Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Фізичної особи-підприємця Варганової Оксани Анатоліївни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Омнік Інновейшн" (49000, м. Дніпро, просп. Гагаріна, буд. 74, оф. 414; ідентифікаційний код 40046255) про стягнення 109 500 грн. 25 коп. - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Омнік Інновейшн" (49000, м. Дніпро, просп. Гагаріна, буд. 74, оф. 414; ідентифікаційний код 40046255) на користь Фізичної особи-підприємця Варганової Оксани Анатоліївни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 76 200 (сімдесят шість тисяч двісті) грн. 00 коп. - заборгованості, 18 898 (вісімнадцять тисяч вісімсот дев`яносто вісім) грн. 39 коп. - пені, 1 882 (одна тисяча вісімсот вісімдесят дві) грн. 20 коп. - 3% річних та 2 377 (дві тисячі триста сімдесят сім) грн. 13 коп. - витрат на сплату судового збору.

В решті позовних вимог - відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,

01.04.2024