Ухвала

від 01.04.2024 по справі 909/1110/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/1110/23

У Х В А Л А

01.04.2024 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., секретар судового засідання Безрука Н. К., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури

(вул. Грюнвальдська, буд. 11, м. Івано-Франківськ,76018)

в інтересах держави в особі Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області

(вул. Грушевського, буд. 21, м. Івано-Франківськ, 76004)

Західного офісу Держаудитслужби

(вул. Костюшка, буд. 8, м. Львів 79000)

в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області

(вул. Василіянок, буд. 48, м. Івано-Франківськ, 76018)

до відповідачів: Департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-

Франківської міської ради

(вул. Незалежності, буд. 7, м. Івано-Франківськ, 76018)

Товариства з обмеженою відповідальністю "Шобелі Україна"

(вул. Наукова, буд. 17, кв. 13, с. П`ядики, Коломийський район, Івано-

Франківська область, 78254)

про визнання недійсним договору № 536/18 від 24.09.2018 (із змінами та доповненнями) як такого, що суперечить інтересам держави й суспільства з умислу однієї сторони, та застосування наслідків недійсності,

за участю:

від прокуратури: Гоголя Віталія Васильовича,

від позивача - Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області: Бахур Наталії Василівни,

від відповідача - Департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради: Бойчук Ірини Ігорівни,

від позивача - Західного офісу Держаудитслужби: представник в судове засідання не з`явився,

від позивача - Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області: представник в судове засідання не з`явився,

від відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Шобелі Україна": представник в судове засідання не з`явився,

В С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Івано-Франківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Івано-Франківської міської ради; Західного офісу Держаудитслужби в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області звернувся з позовом до відповідачів: Департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради; Товариства з обмеженою відповідальністю "ШОБЕЛІ УКРАЇНА" про визнання недійсним договору № 536/18 від 24.09.2018 (із змінами та доповненнями) як такого, що суперечить інтересам держави й суспільства з умислу однієї сторони, та застосування наслідків недійсності.

Ухвалою від 14.12.2023 суд залишив позовну заяву без руху та встановив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення цієї ухвали шляхом: подання до суду інформації щодо вірного коду ЄДРПОУ позивача - Івано-Франківської міської ради; відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін у справі.

28.12.2023 за вх. № 18753/23 через канцелярію суду від Заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, згідно якої прокуратурою усунуто встановлені судом недоліки.

Ухвалою від 03.01.2024 суд, зокрема, прийняв позовну заяву до розгляду; відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 01.02.2024.

Ухвалою від 01.02.2024 суд відклав підготовче засідання у справі № 909/1110/24 на 23.02.2024.

Ухвалою від 23.02.2024 суд закрив підготовче провадження у справі № 909/1110/23 та призначити розгляд справи по суті на 12.03.2024.

12.03.2024 суд відклав розгляд справи по суті на 01.04.2024.

27.03.2024 за вх. № 2884/24 через підсистему "Електронний суд" від Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області надійшло клопотання про повернення до розгляду справи у підготовчому провадженні та зупинення провадження у справі.

27.03.2024 за вх. № 2949/24 через підсистему "Електронний суд" від Департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради надійшло клопотання про повернення до розгляду справи у підготовчому провадженні та зупинення провадження у справі.

Розглянувши подані клопотання про повернення до розгляду справи у підготовчому провадженні та зупинення провадження у справі, заслухавши присутніх в судовому засіданні представників сторін, суд встановив таке.

Так, представник Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області та представник Департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради просять суд повернутись до стадії підготовчого провадження у справі № 909/1110/23 і зупинити провадження у цій справі до закінчення розгляду та прийняття постанови Великою Палатою Верховного Суду у справі № 918/1043/21.

Судом встановлено, що ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 02.08.2023 прийнято до розгляду справу № 918/1043/21 (провадження № 12-35гс23) за касаційною скаргою Приватного підприємства "Фірма "ДАН" на рішення Господарського суду Рівненської області від 26.04.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.08.2022 у справі за позовом Невірківського ліцею Великомежиріцької сільської ради до Приватного підприємства "Фірма "ДАН" про визнання недійсним договору та стягнення 199 850, 40 гривень.

В цій ухвалі Великою Палатою Верховного Суду визнано обґрунтованими доводи колегії суддів КГС ВС щодо необхідності відступлення від висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 20.07.2022 у справі № 923/196/20, щодо можливості застосування односторонньої реституції замість двосторонньої у випадку визнання договору недійсним або якщо він є нікчемним.

У згаданій вище постанові Велика Палата Верховного Суду, дійшовши висновку про нікчемність відповідного договору, замість двосторонньої реституції, тобто приведення обох сторін у попередній стан, задовольнила вимогу про повернення спірних земельних ділянок до комунальної власності, обґрунтувавши своє рішення тим, що вимогу про повернення коштів, сплачених за спірним договором купівлі-продажу позивачеві, відповідач не заявив (див. пункт 72 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 923/196/20).

На думку Великої Палати Верховного Суду, спірним є питання про застосування наслідків недійсності / нікчемності договору. Стаття 215 ЦК України розрізняє нікчемні та оспорювані правочини виходячи з того, чи їх недійсність прямо встановлена законом (нікчемний правочин) чи прямо не встановлена, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує дійсність правочину на підставах, визначених законом (оспорюваний правочин). При цьому визначені статтею 216 ЦК України правові наслідки недійсності правочину є загальними як для нікчемних, так і для оспорюваних правочинів.

Великою Палатою Верховного Суду зазначено, що ЦК України визначає такі загальні наслідки недійсності правочину: 1) основний - двостороння реституція (абзац 2 частини першої статті 216 ЦК України); 2) додатковий - відшкодування збитків і моральної шкоди винною стороною на користь другої сторони недійсного правочину та третьої особи, якщо їх завдано у зв`язку із вчиненням такого правочину (частина друга вказаної статті). Ці наслідки застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів (частина третя статті 216 ЦК України).

На думку Великої Палати Верховного Суду, закріплена в абзаці 2 частини 1 статті 216 ЦК України реституція спрямована на відновлення status quo у фактичному та юридичному становищі сторін, яке існувало до вчинення недійсного правочину, шляхом нівелювання юридичного значення будь-яких дій, які вони вчинили на його виконання. Саме тому за загальним правилом кожна сторона зобов`язана повернути іншій у натурі все, що вона одержала на виконання недійсного правочину. Таке взаємне повернення сторонами одержаного ними (двостороння реституція) є юридичним обов`язком, що виникає із закону та факту недійсності правочину і забезпечує поновлення попереднього становища сторін за наслідками недійсності відповідного правочину. Таке поновлення можливе тоді, коли майно, передане за вказаним правочином, залишається у його сторони. У разі неможливості повернення сторонами одна одній того, що вони одержали, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, сторони правочину зобов`язані відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. При цьому позивач, який заявляє вимогу про повернення йому в натурі переданого за недійсним правочином або відшкодування вартості переданого, заявляє реституційну вимогу, яку суд за існування для того підстав задовольняє, застосовуючи саме двосторонню реституцію. Стаття 216 ЦК України не передбачає односторонньої реституції.

На переконання Великої Палати Верховного Суду, установивши недійсність Договору згідно із частиною 1 статті 216 ЦК України, суд повинен не тільки зобов`язати Відповідача повернути Позивачеві майно, але й стягнути з останнього (в тому числі за рахунок бюджету) на користь Відповідача сплачені за майно кошти. Інше застосування частини 1 статті 216 ЦК України не можна вважати справедливим стосовно обох його сторін.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що підхід, запроваджений раніше Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 20.07.2022 у справі № 923/196/20, фактично нівелює інститут двосторонньої реституції, закріплений у статті 216 ЦК України, а також не відповідає принципу процесуальної економії, оскільки орієнтує відповідачів у такій категорії справ на те, що їм належить ініціювати окреме провадження для розгляду їх вимоги, яка ґрунтуватиметься на обставинах, вже встановлених у розглянутій справі.

Фундаментальне значення цього питання, на думку Великої Палати Верховного Суду, полягає і в тому, що при вирішенні спорів про визнання правочинів недійсними із застосуванням наслідків їх недійсності суди, дотримуючись висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 20.07.2022 у справі № 923/196/20, неправильно застосовуватимуть статтю 216 ЦК України та порушуватимуть права іншої сторони в отриманні того, що вона передала на виконання правочину, визнаного недійсним, що є недопустимим.

За таких обставин, в рамках перегляду Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі № 918/1043/21 буде сформовано правовий висновок необхідності відступлення від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 20.07.2022 у справі № 923/196/20, щодо застосування односторонньої реституції замість двосторонньої (частина третя статті 216 ЦК України).

При цьому за правилами частини 3 статті 195 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-31 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.

Отже, перегляд судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду не входить до вичерпного переліку підстав для зупинення провадження у справі на стадії її розгляду по суті (подібний висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.09.2023 у справі № 910/5655/21).

Водночас, згідно з правовою позицією, висвітленою в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21, встановлено, що суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Разом із тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.

В постанові Верховного Суду від 12.01.2022 у справі № 234/11607/20 зроблено висновок, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на наведене, для забезпечення можливості вчинення усіх процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження, з метою правильного вирішення даного спору, суд дійшов висновку про повернення справи № 909/1110/23 до стадії підготовчого провадження.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

За приписами частини 2 статті 315 Господарського процесуального кодексу України, у постанові палати, об`єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об`єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об`єднаної палати, Великої Палати.

За правилами статті 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відтак, провадження у справі № 909/1110/23 слід зупинити на підставі пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України до перегляду Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у подібних правовідносинах у справі № 918/1043/21.

Згідно із пунктом 11 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Керуючись статтями 2, 177, 181, 182, 228, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Клопотання Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області (вх. № 2884/24 від 27.03.2024) про повернення до розгляду справи у підготовчому провадженні та зупинення провадження у справі задовольнити.

2. Клопотання Департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради (вх. № 2949/24 від 29.03.2024) про повернення до розгляду справи у підготовчому провадженні та зупинення провадження у справі задовольнити.

3. Повернутися на стадію підготовчого провадження у справі № 909/1110/23.

4. Зупинити провадження у справі № 909/1110/23 до завершення розгляду та прийняття постанови Великою Палатою Верховного Суду у справі № 918/1043/21.

5. Сторонам невідкладно повідомити Господарський суд Івано-Франківської області про результати розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 918/1043/21.

6. Ухвала набирає законної сили 01.04.2024.

7. В частині зупинення провадження у справі ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного тексту ухвали, в іншій частині дана ухвала оскарженню не підлягає.

8. Повний текст ухвали складено - 02.04.2024.

Суддя В. В. Михайлишин