Ухвала

від 03.12.2024 по справі 909/1110/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/1110/23

У Х В А Л А

про зупинення провадження у справі

03.12.2024 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., секретар судового засідання Безрука Н. К., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури

(вул. Грюнвальдська, буд. 11, м. Івано-Франківськ,76018)

в інтересах держави в особі Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області

(вул. Грушевського, буд. 21, м. Івано-Франківськ, 76004)

Західного офісу Держаудитслужби

(вул. Костюшка, буд. 8, м. Львів 79000)

в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області

(вул. Василіянок, буд. 48, м. Івано-Франківськ, 76018)

до відповідачів: Департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-

Франківської міської ради

(вул. Незалежності, буд. 7, м. Івано-Франківськ, 76018)

Товариства з обмеженою відповідальністю "Шобелі Україна"

(вул. Наукова, буд. 17, кв. 13, с. П`ядики, Коломийський район, Івано-

Франківська область, 78254)

про визнання недійсним договору № 536/18 від 24.09.2018 (із змінами та доповненнями) як такого, що суперечить інтересам держави й суспільства з умислу однієї сторони, та застосування наслідків недійсності,

за участю:

від прокуратури: Верешка Мар`яна Івановича,

від позивача - Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області: Буджака Віктора Миколайовича,

від відповідача - Департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради: Бойчук Ірини Ігорівни,

від позивача - Західного офісу Держаудитслужби: представник в судове засідання не з`явився,

від позивача - Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області: представник в судове засідання не з`явився,

від відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Шобелі Україна": представник в судове засідання не з`явився,

В С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Івано-Франківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Івано-Франківської міської ради; Західного офісу Держаудитслужби, в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області звернувся із позовом до відповідачів: Департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради; Товариства з обмеженою відповідальністю "ШОБЕЛІ УКРАЇНА" про визнання недійсним договору № 536/18 від 24.09.2018 (із змінами та доповненнями) як такого, що суперечить інтересам держави й суспільства з умислу однієї сторони, та застосування наслідків недійсності.

Ухвалою від 07.11.2024 суд відклав підготовче засідання у справі на 03.12.2024.

12.11.2024 за вх. № 17692/24 до канцелярії суду від Заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури надійшли заперечення на клопотання про залишення позову без розгляду.

Присутні в судовому засіданні 03.12.2024 представник Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області та представник Департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради заявили усні клопотання, якими просять суд зупинити провадження у цій справі до закінчення розгляду та прийняття постанови об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 922/3456/23.

Розглянувши матеріали справи, заявлені клопотання про зупинення провадження у справі, заслухавши присутніх в судовому засіданні представників сторін, суд встановив таке.

Судом встановлено, що ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.11.2024 справу № 922/3456/23 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Так, предметом спору у справі № 922/3456/23 є вимоги Прокурора про визнання недійсним рішення тендерного комітету СКП "Харківзеленбуд", оформлене протоколом від 13.11.2019 № 338, та договору про закупівлю товарів від 25.11.2019 № 627 як таких, що вчинені з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а також вимоги про застосування наслідків недійсності цього договору, шляхом стягнення з Приватного підприємства "ЛСВ Моноліт" на користь Спеціалізованого комунального підприємства "Харківзеленбуд" Харківської міської ради коштів, отриманих за результатами виконання договору про закупівлю товарів, у розмірі 2 370 000, 00 гривень, а з відповідача - 1 - в дохід державного бюджету (на підставі частини третьої статті 228 ЦК України).

В цій ухвалі, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду пропонує відступити від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 17.10.2024 у cправі № 914/1507/23, про те, що встановлене в установленому порядку порушення законодавства про захист економічної конкуренції є підставою для визнання недійсним договору, укладеного з переможцем закупівлі, відповідно до частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України"; а також про наявність підстав для застосування правових наслідків, передбачених частиною 3 статті 228 Цивільного кодексу України, у разі визнання недійсним правочину, вчиненого з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

У згаданій вище постанові від 17.10.2024 у справі № 914/1507/23 Верховний Суд, зокрема, зазначив що:

"Узгоджені дії учасників закупівлі (торгів, аукціону) та відсутність реальної конкуренції унеможливлює прозору та відкриту процедуру закупівлі, чим порушуються інтереси держави та суспільства, з огляду на що встановлене у визначеному порядку порушення законодавства про захист економічної конкуренції є підставою для визнання недійсними результатів закупівлі (торгів, аукціону) у випадку, якщо це передбачено спеціальним законодавством, та для визнання недійсним відповідного договору, укладеного з переможцем, відповідно до частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України";

"… узгоджені дії учасників закупівлі та відсутність реальної конкуренції, що встановлено у антимонопольній справі та підтверджено в судових актах, унеможливили прозору та відкриту процедуру торгів ID: UA-2018-06-26-001302-a, чим порушили інтереси держави та суспільства, з огляду на що встановлене в установленому порядку порушення законодавства про захист економічної конкуренції є підставою для визнання недійсним договору поставки від 28.08.2018 № ЦЗВ-07-06718-01, укладеного з переможцем закупівлі ТОВ НВП "Мастак", відповідно до частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України";

"Тобто дії ТОВ НВП "Мастак" (постачальник) та філії Укрзалізниці (замовник закупівлі) з укладення договору поставки від 28.08.2018 за встановлених та підтверджених обставин порушення ТОВ НВП "Мастак" як учасником закупівлі законодавства про захист економічної конкуренції підпадають під регулювання положень частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України".

Враховуючи наведене, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 914/1507/23 дійшла до висновку, що позовна вимога прокурора в інтересах держави в особі позивача про стягнення в кінцевому результаті 2 138 079, 60 гривень до бюджету за рахунок стягнення цих коштів з відповідача - 1 підлягає задоволенню за наявності підстав для визнання недійсним оспорюваного договору відповідно до частини 1 статті 203, частини 1 статті 215, частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 13.11.2024 у справі № 922/3456/23 не погоджується з наведеними висновками щодо можливості визнання недійсним договору, укладеного з порушенням учасником закупівлі законодавства про захист економічної конкуренції, з підстав, передбачених частиною 3 статті 228 Цивільного кодексу України, а також щодо можливості застосування передбачених цією статтею наслідків недійсності правочину, вчиненого з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства, вважаючи, що до таких правовідносин сторін положення частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 208 Господарського кодексу України є незастосовними, зокрема, з огляду на таке.

Так, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про те, що майнові санкції, передбачені положеннями частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України, частини 1 статті 208 Господарського кодексу України в разі визнання недійсним правочину, вчиненого з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, не підлягають застосуванню як такі, що порушують критерій сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції у світлі практики ЄСПЛ.

Виходячи з викладеного, на переконання колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, не можуть бути задоволені позовні вимоги про стягнення з ПП "ЛСВ Моноліт" на користь СКП "Харківзеленбуд" ХМР 2 370 000, 00 гривень, а з СКП "Харківзеленбуд" одержані ним за рішенням суду 2 370 000, 00 гривень в дохід держави.

Відтак колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з іншої палати, викладеного у постанові від 17.10.2024 у справі № 914/1507/23, щодо можливості застосування передбачених положеннями частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України наслідків недійсності договору, вчиненого з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, зокрема, у разі визнання недійсним договору, укладеного з порушенням учасником закупівлі законодавства про захист економічної конкуренції.

Оскільки, як зазначено вище, майнові санкції, передбачені положеннями частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України, частини 1 статті 208 Господарського кодексу України, не підлягають застосуванню, то в разі визнання судом на підставі зазначених норм недійсним правочину, вчиненого з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, підлягають застосуванню наслідки виконання недійсного правочину, передбачені частиною 1 статті 216, пунктом 1 частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.

Зокрема, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає, що фактично як у справі № 922/3456/23, що переглядається, так і у справі № 914/1507/23, від правових висновків у якій прагне відступити колегія суддів, єдиним доказом того, що оспорюваний договір завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, є рішення Антимонопольного комітету України в антимонопольній справі, яким визнано дії відповідачів, як учасників спірної закупівлі, щодо узгодження ним своєї поведінки під час участі в конкурсних торгах на закупівлю, яким встановлений факт порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачені пунктом 4 частини 2 статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосується спотворення результатів торгів.

Проте сам лише факт вчинення ПП "ЛСВ Моноліт" та ПП "Будерія" порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій під час участі у спірній закупівлі, встановлений рішенням АМК, на переконання колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, не є підставою для визнання оспорюваного правочину недійсним як такого, що вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства.

Не будь-які порушення актів цивільного законодавства, вчинені під час укладення договору, мають своїм наслідком невідповідність правочину інтересам держави і суспільства.

Для визнання недійсним правочину на підставі частини 1 статті 203, частини 1 статті 215 і частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України має бути доведено, що зміст правочину та мета його вчинення завідомо суперечать інтересам держави і суспільства. Крім того, за порушення законодавства про захист економічної конкуренції Законом України "Про захист економічної конкуренції" передбачена відповідальність, зокрема, у вигляді штрафу (стаття 51, частина 2 статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

Як встановлено судами у справі № 922/3456/23, за порушення, передбачене пунктом 4 частини 2 статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", Рішенням від 29.06.2021 № 70/64-р/к на ПП "ЛСВ Моноліт" накладено штраф у загальній сумі 136 000, 00 гривень. Отже, ПП "ЛСВ Моноліт" понесено відповідальність за вчинене ним порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

При цьому, згідно з частинами 1 і 2 статті 55 Закону України "Про захист економічної конкуренції", особи, яким заподіяно шкоду внаслідок порушення законодавства про захист економічної конкуренції, можуть звернутися до господарського суду із заявою про її відшкодування.

Шкода, заподіяна порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченими пунктами 1, 2, 5, 10, 12, 18, 19 статті 50 цього Закону, відшкодовується особою, що вчинила порушення, у подвійному розмірі завданої шкоди.

Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду звертає увагу на те, що положення Закону України "Про захист економічної конкуренції" є спеціальними у випадку порушення його норм, зокрема, шляхом узгодженої поведінки на торгах. Цей закон також визначає можливість заявлення вимог про стягнення шкоди, завданої таким порушенням. Відтак Прокурор, у разі завдання, на його думку, шкоди інтересам держави і суспільства внаслідок укладення і виконання договору, не позбавлений можливості розрахувати завдані таким порушенням збитки та пред`явити вимогу про їх стягнення з винної особи, як це передбачено статтею 55 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

За таких обставин, в рамках перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судового рішення у справі № 922/3456/23 буде сформовано правовий висновок необхідності відступлення від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 17.10.2024 у cправі № 914/1507/23, щодо можливості застосування передбачених положеннями частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України наслідків недійсності договору, вчиненого з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, зокрема, у разі визнання недійсним договору, укладеного з порушенням учасником закупівлі законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

За приписами частини 2 статті 315 Господарського процесуального кодексу України, у постанові палати, об`єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об`єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об`єднаної палати, Великої Палати.

Згідно статті 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Пунктом 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

А отже, провадження у справі № 909/1110/23 слід зупинити, на підставі пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України, до перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судового рішення у подібних правовідносинах у справі № 922/3456/23.

Згідно з пунктом 11 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Керуючись статтями 228, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Усне клопотання Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області про зупинення провадження у справі та усне клопотання Департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради про зупинення провадження у справі задовольнити.

2. Зупинити провадження у справі № 909/1110/23 до завершення перегляду судового рішення об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 922/3456/23.

3. Ухвала набирає законної сили 03.12.2024 та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в строки та порядку, визначені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

4. Повний текст ухвали складено - 05.12.2024.

Суддя В. В. Михайлишин