Рішення

від 01.04.2024 по справі 910/385/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.04.2024Справа № 910/385/24

Господарський суд міста Києва в складі судді Коткова О.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/385/24

за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «БМЛ Груп»

про стягнення грошових коштів

Без виклику учасників судового процесу

СУТЬ СПОРУ:

У січні 2024 року до Господарського суду міста Києва через систему «Електронний суд» від Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» (позивач) надійшла позовна заява б/н від 10.01.2024 року до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «БМЛ Груп» (відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 550 795,50 грн., з них: неповернутих авансових платежів на придбання матеріалів - 534 758,78 грн. (п`ятсот тридцять чотири тисячі сімсот п`ятдесят вісім гривень 78 копійок), 6% річних за неправомірне користування чужими коштами - 13 976,98 грн. (тринадцять тисяч дев`ятсот сімдесят шість гривень 98 копійок) та інфляційних втрат - 2059,74 грн. (дві тисячі п`ятдесят дев`ять гривень 74 копійки).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором будівельного підряду № 30/10055833/2 від 01.06.2023 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи № 910/824/24 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу.

Так, ухвалу суду про відкриття провадження у даній справі було направлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ТК Прем`єр" за адресою: 04123, м. Київ, вул. Світлицького, 35, яка вказана у позовній заяві та відповідає адресі місцезнаходження у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Водночас, суд звертає увагу, що поштове відправлення з ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі не було вручене відповідачу та було повернуте до суду з відміткою у довідці відділення поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання».

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідач не повідомляв суд про зміну місцезнаходження.

При цьому суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 року у справі № 910/1487/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

На адресу суду від відповідача відзиву на позов, клопотань, заяв тощо не надходило.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.06.2023 року між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк (надалі - позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «БМЛ Груп» (надалі - відповідач, підрядник) укладено договір будівельного підряду № 30/10055833/2 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого підрядник зобов`язується власними силами та на свій ризик виконати повний комплекс підрядних робіт на об`єкті, а замовник має прийняти та оплатити виконані підрядні роботи.

Відповідно до додатку № 1 від 01.06.2023 року до договору об`єктом щодо якого виконуватимуться підрядні роботи згідно цього додатку є приміщення під розміщення відділення АТ «Райффайзен Банк» загальною площею 262,42 м2, розташоване за адресою: м. Чернівці, вул. Головна, 143. Підрядник взяв на себе зобов`язання провести підрядні роботи на підсилення фундаменту будівлі та загально будівельні роботи. Склад, обсяг та вартість вищевказаних підрядних робіт на об`єкті, які підрядник зобов`язується виконувати згідно цього додатку та умов договору, визначається проектно-кошторисною документацією, зазначеною в п. 1.3. договору.

Згідно з п. 3.1. додатку № 1 від 01.06.2023 року до договору замовник зобов`язується сплатити авансові платежі на придбання необхідних для виконання підрядних робіт на об`єкті матеріалів та обладнання та розрахунки за виконані підрядні роботи у розмірах, визначених у відповідному Графіку фінансування підрядних робіт на підставі виставленого підрядником рахунку.

За умовами п. 3.2. додатку № 1 від 01.06.2023 року до договору остаточний розрахунок за виконані підрядні роботи проводяться згідно умов договору.

Відповідно до п. 2.1. договору договірна ціна підрядних робіт за цим договором визначається як сума вартості всіх підрядних робіт на об`єкті відповідно до додатку на основі твердих кошторисів і не може перевищувати 3 214 787,84 грн.

В пунктах 3.1. - 3.4. договору визначено, що усі розрахунки за цим договором здійснюються замовником у національній валюті України у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок підрядника, зазначений у цьому договорі виключно на підставі та після укладання/підписання сторонами відповідного додатку (пакету документів). При цьому зобов`язання щодо фінансування замовником підрядника на виконання підрядних робіт за кожним окремим додатком здійснюється в наступному порядку:

(3.2.1.) фінансування на придбання необхідних для виконання підрядних робіт матеріалів та обладнання за відповідним додатком здійснюється замовником шляхом сплати авансових платежів на підставі виставлених підрядником рахунків на авансові платежі в терміни та в розмірах згідно Графіку фінансування (доповненні № 3 до відповідного додатку);

(3.2.2.) розрахунок за виконані протягом відповідного місяця підрядні роботи за відповідним додатком здійснюються після підписання сторонами відповідного щомісячного акту виконаних робіт в порядку, визначеному розділом 11 цього договору та з урахуванням умов п. 3.4. цього договору;

(3.2.3.) остаточний розрахунок за виконані протягом останнього місяця підрядні роботи за відповідним додатком та доплата за використані та не профінансовані матеріали здійснюються після підписання сторонами відповідного акту виконаних робіт в порядку, визначеному розділом 11 цього договору та з урахуванням умов п. 3.4. та 5.3. цього договору.

Відповідно до п. 3.3. договору підставою для проведення розрахунків за договором є рахунок-фактура, виставлений підрядником не пізніше ніж за три банківських дні до закінчення відповідного строку оплати. В разі, якщо відповідний рахунок-фактура своєчасно не одержаний замовником, строк проведення розрахунку продовжується на відповідну кількість днів затримки надання такого рахунку-фактури підрядником.

Згідно з п. 3.4. договору оплата вартості фактично виконаних підрядних робіт за додатком здійснюється замовником протягом 10 (десяти) банківських днів, наступних за днем підписання замовником відповідних щомісячних актів виконаних робіт, що підтверджують виконання підрядником підрядних робіт, шляхом перерахування на зазначений у статті 21 цього договору поточний рахунок підрядника коштів, за вирахуванням (виключенням) вартості матеріалів та обладнання, що зазначені в поданому акті виконаних робіт, придбання яких було профінансоване замовником відповідно до п. 3.2. договору. Розрахунки за виконані підрядні роботи з субпідрядниками здійснюються підрядником самостійно.

За умовами п. 4.4. договору підрядник зобов`язаний протягом 10 робочих днів (якщо інший строк не буде письмово погоджений сторонами у додатку) з дати отримання авансового платежу придбати матеріали та обладнання, що необхідні підряднику для виконання відповідного етапу підрядних робіт на об`єкті, за яких отримано авансовий платіж. Про придбання таких матеріалів та обладнання підрядник зобов`язаний повідомляти замовника письмово з переліком таких матеріалів.

Відповідно до 15.2. договору закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання зобов`язань за договором, які виникли у період його дії та залишилися не виконаними, а також не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

На підставі виставлених підрядником рахунків № 19 від 19.06.2023 року та № 22 від 19.07.2023 року позивач перерахував відповідачу авансові платежі на придбання матеріалів та обладнання, необхідних для виконання підрядних робіт, на загальну суму 1 370 320,17 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 735763 від 22.06.2023 року на суму 707 197,64 грн. та № 747319 від 25.07.2023 року на суму 663 122,53 грн.

Позивач зазначає, що з підписаних сторонами актів виконаних робіт вбачається, що відповідачем було закуплено та використано матеріалів на загальну суму 275 546,90 грн., що підтверджується актами: № 1 від 25.08.2023 року на суму 76 512,90 грн. (закуплено матеріали на суму 8592,50 грн., виконані роботи на суму 67 920,40 грн.), № 2 від 25.08.2023 року на суму 258 356,21 грн. (закуплено матеріали на суму 102 709,10 грн., виконані роботи на суму 155 647,16 грн.), № 3 від 25.08.2023 року на суму 500 692,28 грн. (закуплено матеріали на суму 164 245, 40 грн., виконані роботи на суму 336 446,91 грн.). Загальна вартість виконаних робіт становить 835 561,39 грн., з них: закуплено матеріалів на суму 275 546,90 грн., та виконано роботи на суму 560 014,47 грн.

Відповідно до актів виконаних робіт відповідачем виконано роботи на суму 560 014,47 грн., відтак заборгованість відповідача перед позивачем становить 534 758,78 грн. (1 370 320,17 грн. - 835 561, 39 грн.).

Пунктом 16.7. договору передбачено, що у разі якщо підрядник на момент отримання від замовника або на момент направлення замовнику повідомлення про розірвання договору не придбав матеріали, за які замовником сплачено авансовий платіж, підрядник зобов`язується повернути суму здійсненого замовником авансового платежу протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання або направлення (якщо таке повідомлення направлено підрядником) повідомлення про розірвання договору.

16.10.2023 року позивач надіслав відповідачу лист-повідомлення № Д5-В78/26/571 від 16.10.2023 року про відмову від договору будівельного підряду № 30/10055833/2 від 01.06.2023 року та повернення невикористаного авансу, який не був отриманий відповідачем та повернутий позивачу за закінченням терміну зберігання.

У зв`язку із невиконанням відповідачем зобов`язань за договором будівельного підряду № 30/10055833/2 від 01.06.2023 року та неповерненням суми невикористаного авансу в розмірі 534 758,78 грн. позивач звернувся до суду з даним позовом. Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 6% річних за неправомірне користування чужими коштами у розмірі 13 976,98 грн. та інфляційні втрати у розмірі 2059,74 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором будівельного підряду.

Відповідно до статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із частиною 2 статті 875 Цивільного кодексу України договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

За приписами частини 1, 3 статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором (частини 1, 2 статті 844 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 4 статті 879 Цивільного кодексу України оплата робіт проводиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Згідно з частиною 1 статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором (частина 2 статті 854 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що на виконання умов договору, на підставі виставлених відповідачем рахунків № 19 від 19.06.2023 року та № 22 від 19.07.2023 року позивач здійснив перерахування авансових платежів на загальну суму 1 370 320,17 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 735763 від 22.06.2023 року на суму 707 197,64 грн. та № 747319 від 25.07.2023 року на суму 663 122,53 грн.

Будь-яких заперечень щодо розміру та строків оплати, а також порядку та сум зарахування коштів від сторін до суду не надходило.

За таких обставин, позивачем виконані зобов`язання щодо здійснення попередньої оплати у вказаній сумі згідно договору, факт перерахування позивачем грошових коштів за правочином належним чином підтверджено матеріалами справи та відповідачем не спростовано.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вже зазначалося судом вище, в п. 4.4. договору передбачено, що підрядник зобов`язаний протягом 10 робочих днів (якщо інший строк не буде письмово погоджений сторонами у додатку) з дати отримання авансового платежу придбати матеріали та обладнання, що необхідні підряднику для виконання відповідного етапу підрядних робіт на об`єкті, за яких отримано авансовий платіж. Про придбання таких матеріалів та обладнання підрядник зобов`язаний повідомляти замовника письмово з переліком таких матеріалів.

Проте, як свідчать матеріали справи, зазначено позивачем та відповідачем не спростовано, що доказів придбання матеріалів та обладнання на суму 534 758,78 грн. відповідач не надав.

Як зазначалось судом раніше, відповідно до п. 16.7. договору у разі якщо підрядник на момент отримання від замовника або на момент направлення замовнику повідомлення про розірвання договору не придбав матеріали, за які замовником сплачено авансовий платіж, підрядник зобов`язується повернути суму здійсненого замовником авансового платежу протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання або направлення (якщо таке повідомлення направлено підрядником) повідомлення про розірвання договору.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.10.2023 року позивач надіслав відповідачу лист-повідомлення № Д5-В78/26/571 від 16.10.2023 року про відмову від договору будівельного підряду № 30/10055833/2 від 01.06.2023 року та повернення невикористаного авансу.

Матеріалами справи підтверджується, що вказаний лист-повідомлення не був отриманий відповідачем та повернутий позивачу за закінченням терміну зберігання.

Таким чином, як зазначено позивачем в позовній заяві та встановлено судом, відповідач у порушення прийнятих на себе зобов`язань за договором не підтвердив придбання матеріалів та обладнання на суму 534 758,78 грн., та не повернув невикористану суму авансу у розмірі 534 758,78 грн. позивачу, в результаті чого у ТОВ «Будівельна компанія «БМЛ Груп» утворилась заборгованість перед позивачем за вказаним договором у розмірі 534 758,78 грн.

Враховуючи вказане вище, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача невикористаної суми авансу у розмірі 534 758,78 грн., оскільки відповідачем не надано суду жодних доказів повернення авансового платежу та відсутності боргу або письмових пояснень щодо неможливості надання таких доказів.

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України визначено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3% річних від простроченої суми.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат, в межах заявленого позивачем періоду, суд встановив, що він виконаний арифметично вірно, відтак, сума інфляційних втрат, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, не виходячи за межі визначеного позивачем періоду, за розрахунком позивача, становить 2059,74 грн.

Згідно з п. 13.13. договору у випадку отримання підрядником від замовника авансових платежів та невиконанні або частковому невиконанні підрядником взятих на себе зобов`язань по цьому договору, підрядник сплачує замовнику 6% річних за неправомірне користування чужими коштами, починаючи з першого дня отримання підрядником авансових платежів від замовника - до моменту усунення підрядником порушення умов договору або повернення авансових платежів замовнику у випадках, передбачених договором або чинним законодавством України.

Також перевіривши наданий позивачем розрахунок 6% річних за неправомірне користування чужими коштами, в межах заявленого позивачем періоду, судом встановлено, що вказане нарахування проведено позивачем у відповідності до умов укладеного між сторонами договору та вимог чинного законодавства, а відтак вимоги позивача про стягнення з відповідача 6% річних за неправомірне користування чужими коштами є обґрунтованими та підлягають задоволенню, за розрахунком позивача, в сумі 13 976,98 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи в цілому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору в сумі 6609,55 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «БМЛ Груп» (ідентифікаційний код 37415250, адреса: 02660, м. Київ, вул. Електротехнічна, 4а, оф. 412) на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» (ідентифікаційний код 14305909, адреса: 01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 4-А) грошові кошти: неповернутих авансових платежів на придбання матеріалів - 534 758,78 грн. (п`ятсот тридцять чотири тисячі сімсот п`ятдесят вісім гривень 78 копійок), 6% річних за неправомірне користування чужими коштами - 13 976,98 грн. (тринадцять тисяч дев`ятсот сімдесят шість гривень 98 копійок), інфляційних втрат - 2059,74 грн. (дві тисячі п`ятдесят дев`ять гривень 74 копійки) та судовий збір - 6609,55 грн. (шість тисяч шістсот дев`ять гривень 55 копійок).

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 01.04.2024р.

Суддя О.В. Котков