Рішення

від 02.04.2024 по справі 910/1101/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.04.2024Справа № 910/1101/24

За позовом Акціонерного товариства "БАНК ІНВЕСТИЦІЙ І ЗАОЩАДЖЕНЬ"

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІАВТОТРАНС+"

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІПАССТРАНС"

про стягнення 114 801,19 грн

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

Патрікеєва Т.В.

Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "БАНК ІНВЕСТИЦІЙ І ЗАОЩАДЖЕНЬ" (далі - позивач, АТ "БАНК ІНВЕСТИЦІЙ І ЗАОЩАДЖЕНЬ") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІАВТОТРАНС+" (далі - відповідач-1, ТОВ "СІТІАВТОТРАНС+"), Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІПАССТРАНС" (далі - відповідач-2, ТОВ "СІТІПАССТРАНС") про стягнення солідарно з відповідачів-1, 2 заборгованості у розмірі 114 801,19 грн за Кредитним договором № SME/BC/01-7 від 11.06.2021.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в забезпечення виконання зобов`язань відповідача-1 (позичальник) по Кредитному договору № SME/BC/01-7 від 11.06.2021, позивачем було укладено з відповідачем-2 (поручитель) Договір поруки № № SME/BC/02-7-Р від 11.06.2021. Враховуючи умови укладеного Договору поруки та приписи ст. 553, 554 ЦК України, позивач вважає, що відповідачі-1, 2 відповідають за Кредитним договором у повному обсязі як солідарні боржники, та оскільки ні позичальник, ні поручитель не сплатили заборгованість по Кредитному договору, позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення спірної заборгованості солідарно з відповідачів-1, 2.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2024 позовну заяву АТ "БАНК ІНВЕСТИЦІЙ І ЗАОЩАДЖЕНЬ" залишено без руху, встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.

09.02.2024 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 05.02.2024, направлена до суду засобами електронного зв`язку (далі - заява про усунення недоліків позовної заяви). Відповідно до наведеної заяви позивач просив суд стягнути солідарно з відповідачів: 36 898,53 грн простроченої заборгованості за основним зобов`язанням з 08.06.2022 по 18.01.2024; 4,66 грн простроченої заборгованості за процентами за період з 08.06.2022 по 18.01.2024; 77 898,00 грн простроченої заборгованості за комісією за період з 08.06.2022 по 18.01.2024 за Кредитним договором № SME/BC/01-7 від 11.06.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2024 позовну заяву АТ "БАНК ІНВЕСТИЦІЙ І ЗАОЩАДЖЕНЬ" прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/1101/24, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

Суд повідомляв позивача та відповідачів-1, 2 про відкриття провадження у справі № 910/1101/24.

В матеріалах справи наявні докази отримання позивачем ухвали Господарського суду міста Києва від 19.02.2024 про відкриття провадження у справі № 910/1101/24. Матеріали справи містить повідомлення про доставку електронного листа позивачу до його електронного кабінету.

Поштове відправлення №0600250702938 з ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2024 у справі № 910/1101/24 було направлене відповідачу-1 за адресою, зазначеною у позовній заяві, яка відповідає адресі місцезнаходження відповідача-1 згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Поштове відправлення №0600250702962 з ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2024 у справі № 910/1101/24 було направлене відповідачу-2 за адресою, зазначеною у позовній заяві, яка відповідає адресі місцезнаходження відповідача-1 згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Суд дійшов висновку про те, що відповідачі були належним чином повідомлені про розгляд даної справи судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).

Відповідачі-1, 2 правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалися.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву, заяву про усунення недоліків та додані до них докази.

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до статей 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

З`ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, та дослідивши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

Відповідно до частин 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частини 1, 2 ст. 73 ГПК України).

Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статей 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 165 ГПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.

Частиною 4 наведеної статті ГПК України встановлено, що якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Частиною 8 ст. 165 ГПК України встановлено, що відзив подається в строк, встановлений судом.

Оскільки відповідачі-1 та 2 не подали відзивів у встановлений строк без поважних причин, суд відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 ГПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною 1 статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З огляду на встановлений ст. 204 ЦК України принцип презумпції правомірності правочину, суд приймає Договір як належну підставу, у розумінні норм статті 11 ЦК України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

11.06.2021 між АТ "БАНК ІНВЕСТИЦІЙ І ЗАОЩАДЖЕНЬ" (далі - банк, позивач) та ТОВ "СІТІАВТОТРАНС+" (далі - позичальник, відповідач-1) укладено Кредитний договір № SME/BC/01-7 від 11.06.2021 (далі - Кредитний договір), за умовами якого банк надає позичальнику кредит у сумі 800 000,00 гривень (вісімсот тисяч гривень 00 копійок) на цілі, зазначені у пункті 1.4. цього Договору, а позичальник зобов?язується своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом, комісії та інші платежі, передбачені цим Договором, використати кредит за цільовим призначенням, виконати інші умови цього Договору та повернути банку кредит у терміни, встановлені цим Договором.

В силу положень ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 ГК України).

Відповідно до п. 1.2 Кредитного договору, розмір процентів за користування кредитом складає 0.01% (нуль цілих одна сота) процентів річних. Додатково позичальник щомісяця сплачує на користь банку комісію за супроводження кредиту в розмірі 1.49% (одна ціла сорок дев?ять сотих) процентів від суми кредиту, зазначеної в п. 1.1. Договору.

Позичальник зобов`язаний повернути кредит банку 10 червня 2024 року. Сторони дійшли згоди встановити графік повернення кредиту та сплати інших платежів, що наведений у Додатку №1 до цього Договору (пункт 1.3. Кредитного договору).

Умовами пункту 4.2. Кредитного договору встановлено, що кредит надається в безготівковій формі в день укладення цього Договору шляхом перерахування з рахунку для обліку кредитної заборгованості на рахунок позичальника, зазначений у пункті 11.2 цього Договору.

Згідно з п. 5.1 Кредитного договору, проценти нараховуються щомісяця на суму кредиту, що фактично надана позичальнику і не повернена банку протягом всього строку наявності такої суми, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році. При цьому день надання кредиту враховується, а день повернення кредиту не враховується при нарахуванні процентів. Комісія за супроводження кредиту нараховується щомісяця на суму кредиту, зазначену в п. 1.1. Договору.

Відповідно до п. 5.2 Кредитного договору, проценти та комісії, нараховані за місяць, позичальник зобов?язаний сплачувати щомісяця не пізніше 15 календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому такі проценти та комісії були нараховані. Проценти та комісії, нараховані за місяць, в якому відбувається повне повернення кредиту, повинні бути сплачені не пізніше дня повернення кредиту. Позичальник має право сплатити комісію за супроводження кредиту за весь строк користування кредитом, в тому числі за рахунок отриманих кредитних коштів. При цьому у разі дострокового часткового або повного погашення кредиту комісія за супроводження кредиту не підлягає поверненню.

Згідно з п. 7.1 Кредитного договору, позичальник зобов?язується повернути банку кредит у термін, зазначений у пункті 1.3. цього Договору. Повернення кредиту до настання зазначеного терміну вважається достроковим. У випадках, передбачених цим Договором або чинним законодавством України, позичальник зобов?язаний на вимогу банку повернути Кредит достроково.

Пунктом 9.5. Кредитного договору, суттєвим порушенням позичальником цього Договору вважається зокрема, повне або часткове прострочення сплати платежу за кредитом у визначені графіком повернення кредиту строки, якщо таке прострочення складає 10 (десять) і більше календарних днів.

Відповідно до п. 9.6. Кредитного договору, банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів за користування ним, сплати комісії за супроводження кредиту і виконання усіх інших зобов?язань позичальника за цим Договором та після їх виконання в односторонньому порядку розірвати цей Договір, зокрема, у разі суттєвого порушення позичальником цього Договору.

В забезпечення виконання зобов?язання за Кредитним договором 11.06.2021 між АТ "БАНК ІНВЕСТИЦІЙ І ЗАОЩАДЖЕНЬ" та ТОВ "СІТІПАССТРАНС" (далі - відповідач-2, поручитель) був укладений договір поруки № SME/BC/02-7-P (далі - Договір поруки).

Відповідно до 1.1 Договору поруки, згідно з цим Договором поручитель зобов?язується перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за порушення боржником, яким є Товариство з обмеженою відповідальністю "СІТІАВТОТРАНС+", взятих на себе забезпечених порукою зобов?язань, що витікають з Кредитного договору №SME/BC/01-7 від 11.06.2021 р., укладеного між кредитором та боржником, з урахуванням всіх змін, доповнень, нових редакцій, новацій, додаткових договорів, додаткових угод, договорів про внесення змін, тощо, що внесені/укладені до нього або можуть бути внесені/укладені в подальшому.

Відповідно до п. 2.4. Договору поруки, сторони домовились, що поручитель повинен виконати забезпечені порукою зобов?язання в тому ж порядку та обсязі, який встановлено для боржника за Кредитними договором.

Згідно з п. 2.5 Договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором у повному обсязі. Боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, що означає нічим не обумовлене і абсолютне право кредитора вимагати виконання забезпечених порукою зобов?язань повністю (чи у будь-якій його частині) як від боржника та поручителя разом, так і від кожного окремо.

Умовами пункту 3.2. Договору поруки встановлено, що поручитель зобов?язаний виконати взяті на себе зобов?язання по цьому Договору не пізніше 7 (семи) банківських днів з моменту отримання письмової вимоги про виконання забезпечених порукою зобов?язань боржника.

11.06.2021 року на підставі укладеного Кредитного договору позивачем на поточний рахунок відповідача-1 № НОМЕР_1 було перераховано кошти у розмірі 800 000,00 грн, що підтверджується наявним в матеріалах справи Меморіальним ордером №977511 від 11.06.2021.

Отже, позивачем належним чином виконано свої зобов`язання з надання кредиту.

Відповідно до графіку повернення кредиту, прогнозована загальна вартість кредиту становить 1 229 244,25 грн, що складається з 800 000,00 грн суми кредиту, 429 120,00 грн комісії за надання кредиту та 124,25 грн процентів за користування кредитом. Проте фактична вартість кредиту склала в загальній сумі 1 169 622,42 грн, що складається з 800 000,00 грн суми кредиту, 369 520,00 грн комісії за надання кредиту та 102,42 грн процентів за користування кредитом.

Однак, позичальник виконав свої договірні зобов`язання не в повному обсязі та лише частково повернув грошові кошти у загальному розмірі 1 054 821,23 грн, що складається з 763 101,47 грн суми кредиту, 291 622,00 грн комісії за надання кредиту та 97,76 грн процентів за користування кредитом. Зазначене підтверджується наявною в матеріалах справи випискою по особових рахунках позичальника з 11.06.2021 по 18.01.2024.

Враховуючи невиконання позичальником у строк своїх зобов`язань за Кредитним договором, 16.10.2023 року банком було направлено на адресу позичальника вимогу вих. № 05-2/04/1694-БТ від 13.10.2023 року про дострокове виконання зобов`язання за Кредитним договором, відповідно до якої позивач вимагав від відповідача-1 негайно, але не пізніше 30 календарних днів з моменту отримання цієї вимоги у повному обсязі сплатити заборгованість перед позивачем за Кредитним договором.

Вимога АТ "БАНК ІНВЕСТИЦІЙ І ЗАОЩАДЖЕНЬ" залишилася без задоволення, а строк повернення кредиту таким, що настав.

16.10.2023 року позивач на адресу відповідача-2, як поручителя, направив вимогу вих. № 05-2/04/1692-БТ від 13.10.2023 року про виконання забезпечених порукою зобов`язань боржника в цілому за Кредитним договором, якою вимагав від відповідача-2 негайно, але не пізніше 7 банківських днів з моменту отримання цієї вимоги у повному обсязі сплатити заборгованість перед позивачем за Кредитним договором.

Вимога АТ "БАНК ІНВЕСТИЦІЙ І ЗАОЩАДЖЕНЬ" залишилася без задоволення.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт надання позивачем кредитних коштів та факт порушення відповідачем-1 своїх договірних зобов`язань в частині своєчасного повернення кредиту підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем-1, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості за кредитом в сумі 36 898,53 грн.

Статтею 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відтак, враховуючи порушення клієнтом грошового зобов`язання за кредитним договором, у відповідача-1 утворилася заборгованість за період з 08.06.2022 по 18.01.2024 за відсотками у розмірі 4,66 грн та за комісією у розмірі 77 898,00 грн.

Перевіривши надані позивачем розрахунки заборгованості за відсотками та за комісією, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, тому вимоги позивача в цій частині ідлягають задоволенню.

При цьому, позивач заявив позовні вимоги про стягнення суми заборгованості з відповідачів солідарно, з огляду на те, що 11.06.2021 між АТ "БАНК ІНВЕСТИЦІЙ І ЗАОЩАДЖЕНЬ" та ТОВ "СІТІПАССТРАНС" був укладений Договір поруки.

Відповідно до частини 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

За умовами ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку і відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ст. 554 ЦК України).

Таким чином, у зв`язку з невиконанням відповідачем-1 умов кредитного договору суд вважає обґрунтованим стягнення із відповідачів солідарно заявленої до стягнення заборгованості.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. При цьому частиною 2 наведеної статті ГПК України передбачено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Позивачем в позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розмір суми судових витрат, який складається з суми судового збору в розмірі 3 028,00 грн.

Відповідачі-1, 2 попередній (орієнтовний) розмір суми судових витрат не подали.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на наведені приписи ст. 129 ГПК України та повне задоволення позову, судовий збір у сумі 3 028,00 грн покладається на відповідачів - 1 та 2, а саме 1 514,00 грн з відповідача-1 та 1 514,00 грн з відповідача-2.

Керуючись статтями 56, 58, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236-238, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІАВТОТРАНС+" (Україна, 01103, місто Київ, ВУЛИЦЯ ДРУЖБИ НАРОДІВ, будинок 18/7; ідентифікаційний код 43196253) та Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІПАССТРАНС" (Україна, 02094, місто Київ, БУЛЬВАР ПРАЦІ, будинок 2/27; ідентифікаційний код 40067060) на користь Акціонерного товариства "БАНК ІНВЕСТИЦІЙ І ЗАОЩАДЖЕНЬ" (Україна, 04119, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЮРІЯ ІЛЛЄНКА, будинок 83-Д; ідентифікаційний код 33695095) 36 898,53 грн (тридцять шість тисяч вісімсот дев`яносто вісім гривень 53 коп.) заборгованості за кредитом, 4,66 грн (чотири гривні 66 коп.) заборгованості за відсотками та 77 898,00 грн (сімдесят сім тисяч вісімсот дев`яносто вісім гривень 00 коп.) заборгованості за комісією.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІАВТОТРАНС+" (Україна, 01103, місто Київ, ВУЛИЦЯ ДРУЖБИ НАРОДІВ, будинок 18/7; ідентифікаційний код 43196253) на користь Акціонерного товариства "БАНК ІНВЕСТИЦІЙ І ЗАОЩАДЖЕНЬ" (Україна, 04119, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЮРІЯ ІЛЛЄНКА, будинок 83-Д; ідентифікаційний код 33695095) 1 514,00 грн (одну тисячу п`ятсот чотирнадцять гривень 00 коп.) судового збору.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІПАССТРАНС" (Україна, 02094, місто Київ, БУЛЬВАР ПРАЦІ, будинок 2/27; ідентифікаційний код 40067060) на користь Акціонерного товариства "БАНК ІНВЕСТИЦІЙ І ЗАОЩАДЖЕНЬ" (Україна, 04119, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЮРІЯ ІЛЛЄНКА, будинок 83-Д; ідентифікаційний код 33695095) 1 514,00 грн (одну тисячу п`ятсот чотирнадцять гривень 00 коп.) судового збору.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (чч 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 02.04.2024.

Суддя Оксана ГУМЕГА