ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
02.04.2024Справа № 910/1245/24
За позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТАРЕС ГРУПП"
про стягнення 470 100,63 грн
Суддя О.В. Гумега
секретар судового засідання
Патрікеєва Т.В.
Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Акціонерне товариство Комерційний Банк "Приватбанк" (далі - позивач, АТ КБ "Приватбанк") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес Групп" (далі - відповідач, ТОВ "Антарес Групп") про стягнення 470 100,63 грн заборгованості за Договором банківського обслуговування № б/н від 17.03.2014, з яких:199500,00 грн - заборгованість за кредитом; 197353,33 грн - заборгованість за відсотками; 73247,30 грн - пеня.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору банківського обслуговування № б/н від 17.03.2014, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість за наданим кредитом.
Позовна заява сформована в системі "Електронний суд" 31.01.2024 та зареєстрована у КП "Діловодство спеціалізованого суду" 01.02.2024.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2024 позовну заяву АТ КБ "Приватбанк" залишено без руху, встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.
Заяву про усунення недоліків з доданими до неї документами сформовано позивачем в системі "Електронний суд" 08.02.2024 та зареєстровано у КП "Діловодство спеціалізованого суду" 09.02.2024.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2024 позовну заяву АТ КБ "Приватбанк" прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/1245/24, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).
Суд повідомляв позивача та відповідача про відкриття провадження у справі № 910/1245/24.
В матеріалах справи наявні докази отримання позивачем ухвали Господарського суду міста Києва від 19.02.2024 про відкриття провадження у справі № 910/1245/24. Матеріали справи містить повідомлення про доставку електронного листа позивачу до його електронного кабінету.
В матеріалах справи наявні докази отримання відповідачем ухвали Господарського суду міста Києва від 19.02.2024 про відкриття провадження у справі № 910/1245/24, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0600250702920.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ ГПК України.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву, заяву про усунення недоліків та додані до них докази.
Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до статей 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.
З`ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, та дослідивши матеріали справи, суд
УСТАНОВИВ:
Відповідно до частин 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частини 1, 2 ст. 73 ГПК України).
Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно статей 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 165 ГПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.
Частиною 4 наведеної статті ГПК України встановлено, що якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Частиною 8 ст. 165 ГПК України встановлено, що відзив подається в строк, встановлений судом.
Оскільки відповідач не подав відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 ГПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з частиною 1 статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
З огляду на встановлений ст. 204 ЦК України принцип презумпції правомірності правочину, суд приймає Договір як належну підставу, у розумінні норм статті 11 ЦК України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.
17.03.2014 ТОВ "Антарес Групп" (далі - клієнт) було підписано заяву про відкриття поточного рахунку, згідно з якою відповідач приєднався до «Умов та правил надання банківських послуг», тарифів банку, що розміщені на офіційному сайті АТ КБ "Приватбанк" (далі - банк) http://privatbank.ua, які разом із вказаною заявою складають Договір, та взяв на себе зобов`язання виконувати умови Договору.
17.11.2015 відповідач приєднався до послуги гарантований платіж шляхом встановлення кредитного ліміту на рахунку № НОМЕР_1, що підтверджується заявками за період з 17.11.2015 по 19.02.2019 року, які є дорученнями клієнта на договірне списання коштів в оплату за господарським договорам.
12.02.2019 ТОВ "Антарес Групп" було підписано заяву на приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг та надання кредиту за послугою "Гарантовані платежі" (далі - заява). Згідно цієї заяви відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (надалі -Умови), тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua.
25.02.2019 за заявкою №944 від 15.02.2019 та 01.03.2019 за заявкою №950 від 19.02.2019, які є невід`ємними частинами Договору та які є дорученням клієнта на договірне списання коштів в оплату за господарським договором, здійснено платежі за рахунок кредитних коштів у загальній сумі 199 500,00 грн.
Частиною першою статті 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до частини 1 статті 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Згідно з частинами 1,2 ст. 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу положень ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 ГК України).
Відповідно до пункту 3.1.8.1.Умов (в редакції чинній станом на 01.02.2019), банк надає послугу гарантованих платежів для виконання грошових зобов`язань по господарських договорах, які укладаються між клієнтом і його контрагентами, а також між клієнтом і банком (далі послуга). Послуга надається у вигляді виконання банком заявок на договірне списання коштів (далі - «гарантований платіж» або «заявка»), згідно з якими клієнтплатник/одержувач доручає банку зарахувати кошти на рахунок одержувача, в сумі та у дату, що зазначені при створенні заявки. Послуга надається банком як за рахунок власних коштів платника, так і за рахунок кредитних коштів. Споживачами даної Послуги являються платник і одержувач платежів по господарських договорах (Договору).
Згідно з пунктом 3.1.8.4.2. Умов, порядок надання банком кредиту та його порядок погашення платником здійснюється згідно п. 3.2.2. Умов та Правил надання банківських послуг (Договору).
Банк за наявності вільних коштів зобов`язується надати клієнту кредит у вигляді відновлюваної кредитної лінії, з лімітом і на цілі, зазначені в Заявці на договірне списання, яка подається клієнтом через систему дистанційного банківського обслуговування «Приват24», в обмін на зобов`язання клієнта по поверненню кредиту, сплаті процентів, винагороди в обумовлені цим Договором строки. Відновлювана кредитна лінія надається банком для виконання клієнтом платежів за заявками на договірне списання з датою виконання в майбутньому, термін повернення яких не перевищує терміну повернення кредиту, і які можуть бути змінені або скасовані Клієнтом за згодою одержувача (шляхом підтвердження через дистанційний канал банківського обслуговування Інтернет - клієнт - банк «Приват24»), шляхом перерахування Банком кредитних коштів на рахунок 3648, з наступним перерахуванням у дату виконання на поточний рахунок одержувачів, зазначених в Заявці. (пункт 3.2.2.1 Умов).
Пунктом 3.2.2.2 Умов встановлено, що термін повернення кредиту вказаний у Заявці. Згідно зі ст.ст. 212, 651 Цивільного кодексу України (далі-«ЦКУ») у випадку порушення Клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених даним Договором, Банк на власний розсуд, починаючи з 91-го дня порушення зобов`язання, має право змінити умови Договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому Банк направляє Клієнту повідомлення (через установлені засоби електронного зв`язку Банку й Клієнта - системи Інтернет- клієнт - банк «Приват24», повідомлення на emaіl) із зазначенням терміну повернення всієї заборгованості за цим Договором. У випадку не погашення Клієнтом всієї заборгованості за Договором у термін, зазначений в повідомленні, вся заборгованість за Договором, починаючи з наступного дня після дати, зазначеної в повідомленні, вважається простроченою. У випадку погашення заборгованості в період до 90 днів (включно) з моменту виникнення кожного із зобов`язань, кінцевим терміном повернення кредиту є дата, зазначена в Заявці. (Договору);
Відповідно до Умов клієнт зобов`язується:
- використовувати кредит на цілі і в порядку, передбаченому п. 3.2.2.1. цього Договору (пункт 3.2.2.6.1. Умов);
- оплатити проценти та винагороди за користування кредитом відповідно до п.п. 3.2.2.9., 3.2.2.10. цього Договору (пункт 3.2.2.6.2. Умов);
- повернути кредит у строки, встановлені у Заяві, пп. 3.2.2.2., 3.2.2.6.16., 3.2.2.6.17., 3.2.2.7.2. цього Договору (пункт 3.2.2.6.3. Умов).
За користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно пп.3.2.2.2., 3.2.2.6.3., 3.2.2.6.16., 2.3.2.2.6.17., 3.2.2.7.2., 3.2.2.8.1. цього Договору клієнт сплачує проценти і винагороди в розмірі, вказаному в Заявці (пункт 3.2.2.9.1. Умов).
Згідно ст. 212 ЦКУ в разі порушення клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених пп. 3.2.2.2., 3.2.2.6.3., 3.2.2.6.16., 3.2.2.6.17., 3.2.2.7.2., 3.2.2.8.1. цього Договору, клієнт сплачує банку проценти в розмірі, вказаному в Заявці (за винятком випадку реалізації банком права зміни умов цього Договору, встановленого п. 3.2.2.2. цього Договору) (пункт 3.2.2.9.2. Умов).
Відповідно до пункту 3.2.2.9.3 Умов, сплата процентів за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.2.9.1., 3.2.2.9.2. цього Договору, здійснюється щодня. У разі порушення клієнтом термінів повернення кредиту та виникнення простроченої заборгованості, простроченими також вважаються і всі нараховані за кредитом проценти (незалежно від наявності по кредиту непростроченої частини кредиту після виникнення простроченої заборгованості). Винесення на прострочення всіх нарахованих процентів здійснюється кожен раз при порушенні клієнтом строків повернення кредиту.
Згідно з пунктом 3.2.2.9.10 Умов, розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється щодня з дати списання коштів з позичкового рахунку до майбутньої дати сплати процентів та / або за період, який починається з попередньої дати сплати процентів до поточної дати сплати процентів. Розрахунок процентів здійснюється до повного погашення заборгованості за кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом.
Згідно з пунктом 3.2.2.9.11 Умов, нарахування процентів і комісій здійснюється на дату сплати процентів, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не враховується.
У разі порушення клієнтом будь-якого із зобов`язань по сплаті процентів за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.2.6.2., 3.2.2.9.1.-3.2.2.9.3. цього Договору, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.2.2., 3.2.2.6.3., 3.2.2.6.16., 3.2.2.7.2. цього Договору, винагороди, передбаченої п.п. 3.2.2.6.5., 3.2.2.9.4.-3.2.2.9.6. цього Договору, клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу (пункт 3.2.2.10.1. Умов).
Пунктом 3.2.2.10.4. Умов встановлено, що нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов`язань, передбачених п.п. 3.2.2.10.1. - 3.2.2.10.3. цього Договору, здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано Клієнтом.
Строки позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за цим Договором встановлюються Сторонами тривалістю 15 років (пункт 3.2.2.10.7. Умов).
Згідно Заявки №944 від 15.02.2019 розмір кредиту становить 196 000,00 грн. Термін повернення кредиту 25.02.2019. Винагорода за управління фінансовим кредитом становить 4 % річних (але не менше 5 гривень) від розміру кредиту вказаного в Заявці клієнта на гарантований платіж. Процентна ставка за кредитом при простроченні - після спливу 30-денного строку з дати виконання гарантованого платежу, встановленої в Заявці, починаючи з 31-го дня - 48% річних.
Згідно Заявки №950 від 19.02.2019 розмір кредиту становить 3 500,00 грн. Термін повернення кредиту 01.03.2019. Винагорода за управління фінансовим кредитом становить 4 % річних (але не менше 5 гривень) від розміру кредиту вказаного в Заявці клієнта на гарантований платіж. Процентна ставка за кредитом при простроченні - після спливу 30-денного строку з дати виконання гарантованого платежу, встановленої в Заявці, починаючи з 31-го дня - 48% річних.
Позивач виконав свої договірні зобов`язання, надавши відповідачу кредитні кошти у сумі 199 500,00 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою з рахунку ТОВ "Антарес Групп" за період з 17.11.2015 по 23.01.2024.
Отже, позивачем належним чином виконано свої зобов`язання з надання кредиту.
Однак, відповідач належним чином умови Договору не виконав, кредитні кошти у загальному розмірі 199 500,00 грн за заявками №944 від 15.02.2019 та №950 від 19.02.2019 у встановлений Договором строк не повернув.
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт надання позивачем кредитних коштів та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасного повернення кредиту підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості за кредитом в сумі 199 500,00 грн.
Статтею 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відтак, враховуючи порушення відповідачем грошового зобов`язання за кредитним договором, у відповідача утворилася заборгованість за відсотками, нарахованими на поточну та прострочену заборгованість згідно пунктів 3.2.2.9.1, 3.2.2.9.2 у розмірі 197 353,33 грн.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості за відсотками, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, тому вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.
Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 73 247,30 грн пені, нарахованої відповідно до пункту 3.2.2.10.1 Договору.
Приписами п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 ГК України).
Згідно з ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, тому вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.
Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. При цьому частиною 2 наведеної статті ГПК України передбачено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Позивачем в позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розмір суми судових витрат, який складається з суми судового збору в розмірі 5 641,21 грн.
Відповідач попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи суду не подав.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на наведені приписи ст. 129 ГПК України та повне задоволення позову, судовий збір у сумі 5 641,21 покладається на відповідача.
Керуючись статтями 56, 58, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236-238, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТАРЕС ГРУПП" (Україна, 02121, місто Київ, ПРОСПЕКТ БАЖАНА, будинок 3-А; ідентифікаційний код: 38611470) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (Україна, 01001, місто Київ, ВУЛИЦЯ ГРУШЕВСЬКОГО, будинок 1Д; ідентифікаційний код: 14360570) 199 500,00 грн (сто дев`яносто дев`ять тисяч п`ятсот гривень 00 коп.) заборгованості за кредитом , 197 353,33 грн (сто дев`яносто сім тисяч триста п`ятдесят три гривні 33 коп.) заборгованості за відсотками, 73 247,30 грн (сімдесят три тисячі двісті сорок сім гривень 30 коп.) заборгованості з пені та 5 641,21 грн (п`ять тисяч шістсот сорок одну гривню 21 коп.) судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України.
Повне рішення складено 02.04.2024.
Суддя Оксана ГУМЕГА
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 02.04.2024 |
Оприлюднено | 04.04.2024 |
Номер документу | 118068760 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань банківської діяльності кредитування забезпечення виконання зобов’язання |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Гумега О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні