ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
25.03.2024Справа № 910/18689/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., за участю секретаря судового засідання Панасюк Ю.М., розглянувши у порядку загального позовного провадження
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бітекс», м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський асфальтобетонний завод №8», м. Київ
про стягнення 2 004 524,41 грн,
Представники сторін:
від позивача: Гончаров С.А.;
від відповідача: не з`явились;
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Бітекс» (далі - ТзОВ «Бітекс»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський асфальтобетонний завод №8» (далі - ТзОВ «Київський АБЗ №8»/відповідач) про стягнення 2 004 524,41 грн, у тому числі: 1 817 492,10 грн - основного боргу, 5 283,31 грн - 3% річних та 181 749,00 грн - штрафних санкцій, у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань за договором поставки №6/23 від 20.02.2023.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 07.12.2023 позовну заяву прийняв до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 29.01.2024.
29.01.2024 суд відклав підготовче засідання на 26.02.2024 у зв`язку із неявкою представника ТзОВ «Київський АБЗ №8».
26.02.2024 у підготовче засідання представник відповідача вдруге не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.
Суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 25.03.2024.
25.03.2024 у судове засідання з`явився представник ТзОВ «Бітекс» та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Представник ТзОВ «Київський АБЗ №8» у судове засідання втретє не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
20.02.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бітекс» (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київський асфальтобетонний завод №8» (далі - покупець) укладено договір поставки №6/23, відповідно до якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця нафтопродукти у відповідності з умовами договору та додатковими угодами до нього, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його у порядку й строки, встановлені цим договором.
Номенклатура, кількість, умови постачання, форма і порядок оплати, ціна товару визначаються сторонами у додаткових угодах до договору, які є невід`ємними частинами (п. 1.2. договору).
У п. 8.2. договору сторони погодили, у випадку несвоєчасної (та/або неповної) оплати покупцем товару згідно із цим договором та додатковими угодами до нього, більш ніж на 7 (сім) банківських днів, постачальник має право вимагати від покупця сплатити також штраф у розмірі 10% невиконаного зобов`язання. Оплата штрафу здійснюється на поточний рахунок постачальника протягом 3-х банківських днів з дня надсилання постачальником відповідної вимоги. Сплата (передання) штрафу не звільняє покупця від виконання свого обов`язку щодо оплати поставленого товару.
Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2023, а в частині розрахунків - до їх повного завершення (п. 12.1. договору).
Крім того, між сторонами підписано додаткові угоди № 9 від 16.08.2023 та №10 від 29.08.2023.
Так, згідно із п. 1 та п. 2 додаткової угоди №9 постачальник зобов`язався передати у власність покупцю, а покупець прийняти і оплатити товар, а саме бітум дорожній 70/100 у кількості 25 т, загальною вартістю 635 000,10 грн.
Відповідно до п. 1 та п. 2. додаткової угоди №10 постачальник зобов`язався передати у власність покупцю, а покупець прийняти і оплатити товар, а саме бітум дорожній 70/100 у кількості 50 т, загальною вартістю 1 230 000,00 грн.
У п. 3 додаткових угод №9 та № 10 сторони погодили умови оплати: покупець зобов`язується повністю сплатити постачальнику фактично поставлену кількість товару не пізніше ніж протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту поставки товару на умовах, визначених договором.
На виконання додаткової угоди №9, позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 610 616,10 грн, що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною №1535 від 17.08.2023 та товарно-транспортною накладною №00029149 від 17.08.2023.
На виконання умов додаткової угоди №10, позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 1 206 876,00 грн, що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною №1684 від 30.08.2023 та товарно-транспортними накладними №00029296 та №00029297 від 30.08.2023.
Проте, ТзОВ «Київський АБЗ №8» у визначений додатковими угодами №9 та №10 строк за поставлений товар не розрахувалося, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 1 817 492,10 грн.
06.11.2023 позивач надіслав на адресу відповідача вимогу щодо погашення заборгованості за поставлений товар на суму 1 817 492,10 грн.
ТзОВ «Київський АБЗ №8» цю вимогу залишило без відповіді та задоволення.
За таких обставин, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки №6/23 від 20.02.2023 та додаткових угод №9 від 16.08.2023 та №10 від 29.08.2023 щодо своєчасної та повної оплати за поставлену продукцію, ТзОВ «Бітекс» просить суд стягнути із ТзОВ «Київський АБЗ №8» борг у сумі 1 817 492,10 грн, штраф у розмірі 10% від суми неоплаченого товару, що становить 181 749,00 грн та 3% річних у розмірі 5 283,31 грн, нараховані на суму боргу по кожній видатковій накладній за період із 18.10.2023 по 30.11.2023.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
У відповідності до положень ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Отже, судом вище встановлено, що 20.02.2023 між позивачем та відповідачем укладено договір поставки №6/23 та додаткові угоди №9 від 16.08.2023 та №10 від 29.08.2023, відповідно до яких позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар: бітум дорожній 70/100 на загальну суму 1 817 492,10 грн, що підтверджується видатковими накладними №1535 від 17.08.2023 на суму 610 616,10 грн та №1684 від 30.08.2023 на суму 1 206 876,00 грн та товарно-транспортними накладними, копії яких містяться у матеріалах справи.
Проте, відповідач за поставлений товар не розрахувався, внаслідок чого у ТзОВ «Київський АБЗ №8» виникла заборгованість перед позивачем за поставлений товар у розмірі 1 817 492,10 грн, що підтверджується матеріалами справи.
Статтею 530 ЦК України унормовано, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Так, у п. 3 додаткових угод №9 та № 10 сторони погодили умови оплати: покупець зобов`язується повністю сплатити постачальнику фактично поставлену кількість товару не пізніше ніж протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту поставки товару на умовах, визначених договором.
Отже, кінцевим строком оплати за товар поставлений згідно із видатковою накладною №1535 від 17.08.2023 є 16.10.2023, а за видатковою накладною №1884 від 30.08.2023 є 29.10.2023, проте відповідач за поставлений товар не розрахувався, при цьому, на підтвердження зворотнього не надав суду будь-яких інших доказів.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.
Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов`язання.
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Ураховуючи встановлене вище, суд дійшов висновку, що ТзОВ «Київський АБЗ №8» порушило умови договору поставки №6/23 від 20.02.2023 та додаткових угод №9 від 16.08.2023 та №10 від 29.08.2023, а також положення ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, що має наслідком задоволення вимог позивача про стягнення заборгованості у розмірі 1 817 492,10 грн.
Крім того, ТзОВ «Бітекс» просить суд стягнути із ТзОВ «Київський АБЗ №8» штраф, передбачений п. 8.2. договору у розмірі 10% від невиконаного зобов`язання, у розмірі 181 749,00 грн, а також 3% річних у сумі 5 283,31 грн, нараховані на суму боргу за видатковою накладною №1535 за період із 18.10.2023 по 30.11.2023 та за видатковою накладною №1884 за період із 31.10.2023 по 30.11.2023.
У відповідності до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно зі ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
Так, у п. 8.2. договору сторони погодили, що у випадку несвоєчасної (та/або неповної) оплати покупцем товару згідно із цим договором та додатковими угодами до нього, більш ніж на 7 банківських днів, постачальник має право вимагати від покупця сплатити також штраф у розмірі 10% невиконаного зобов`язання. Оплата штрафу здійснюється на поточний рахунок постачальника протягом 3-х банківських днів з дня надсилання постачальником відповідної вимоги. Сплата (передання) штрафу не звільняє покупця від виконання свого обов`язку щодо оплати поставленого товару.
Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, суд перевірив надані позивачем розрахунки 3% річних та штрафу, і встановив, що їх обчислення здійснено арифметично вірно, що має наслідком задоволення цих вимог.
Відповідно до статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бітекс» задовольнити.
Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський асфальтобетонний завод №8» (02068, місто Київ, вулиця Ревуцького, будинок 41-А; ідентифікаційний код 44343782) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бітекс» (03062, місто Київ, вулиця Стрийська, будинок 6; ідентифікаційний код 32380700) 1 817 492 (один мільйон вісімсот сімнадцять тисяч чотириста дев`яносто дві) грн 10 коп. - основного боргу, 181 749 (сто вісімдесят одну тисячу сімсот сорок дев`ять) грн 00 коп. - штрафу, 5 283 (п`ять тисяч двісті вісімдесят три) грн 31 коп. - 3% річних та 30 067 (тридцять тисяч шістдесят сім) грн 87 коп. - судового збору.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено: 02.04.2024.
Суддя В.В. Бондарчук
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 25.03.2024 |
Оприлюднено | 04.04.2024 |
Номер документу | 118068847 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Бондарчук В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні