Постанова

від 11.06.2024 по справі 910/18689/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2024 р. Справа№ 910/18689/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Барсук М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Руденко М.А.

при секретарі:Муковоз В.І.;

За участю представників сторін:

від позивача: Гончаров С.А.;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Київський асфальтобетонний завод №8

на рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 (повний текст рішення складено 02.04.2024)

у справі №910/18689/23 (суддя Бондарчук В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Бітекс

до Товариства з обмеженою відповідальністю Київський асфальтобетонний завод №8

про стягнення 2 004 524,41 грн.

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бітекс» (далі - ТОВ «Бітекс»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський асфальтобетонний завод №8» (далі - ТОВ «Київський АБЗ №8»/відповідач) про стягнення 2 004 524,41 грн, у тому числі: 1 817 492,10 грн - основного боргу, 5 283,31 грн - 3% річних та 181 749,00 грн - штрафних санкцій, у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань за договором поставки №6/23 від 20.02.2023.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Київський асфальтобетонний завод №8 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Бітекс 1 817 492 грн 10 коп. - основного боргу, 181 749 грн 00 коп. - штрафу, 5 283 грн 31 коп. - 3% річних та 30 067 грн. 87 коп. - судового збору.

В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції зазначив, що відповідач порушив умови договору поставки, що має наслідком задоволення вимог позивача про стягнення заборгованості у розмірі 1 817 492,10 грн.

Також суд першої інстанції погодився із здійсненими нарахуваннями 3 % річних та штрафу.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішенням першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю Київський асфальтобетонний завод №8 звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/18689/23 від 25.03.2024 і ухвали нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

- момент оплати за поставлений товар ще не настав, оскільки позивачем не було виставлено рахунку на оплату згідно умов п. 5.2. договору;

- додаткові угоди № 9 та 10 до договору поставки, на яких базується оскаржуване рішення, не мають особистого підпису уповноваженої особи відповідача, а лише наявне факсиміле.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 910/18689/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Барсук М.А. - головуюча суддя; судді Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.

В той же час, на час надходження апеляційної скарги, матеріали справи №910/18689/23 на адресу Північного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою суду від 29.04.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/18689/23.

09.05.2024 на адресу суду надійшли матеріали справи.

Ухвалою суду від 14.05.2024 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 11.06.2024 о 14:20.

Явка представників сторін

Представник відповідача у судове засідання 11.06.2024 о 14:20 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання останній повідомлявся належним чином шляхом направлення процесуальних документів до електронного кабінету в системі ЄСІТС, що підтверджується довідкою про доставку ухвали суду від 14.05.2024 до електронного документу відповідача 15.05.2024 о 15:04.

Колегією суддів під час розгляду даної справи враховано, що на підставі указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 (з наступними змінами), Закону України № 2102-IX від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Стаття 27 Конституції України передбачає, що обов`язок держави - захищати життя людини.

Разом з тим, у відповідності до вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

А тому, враховуючи, що під час воєнного стану суди не припинили свою діяльність та продовжують здійснювати правосуддя, колегія суддів, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи судом, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалась обов`язковою, дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у судовому засіданні 11.06.2024 за відсутності представника позивача.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

20.02.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бітекс» (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київський асфальтобетонний завод №8» (далі - покупець) укладено договір поставки №6/23, відповідно до якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця нафтопродукти у відповідності з умовами договору та додатковими угодами до нього, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його у порядку й строки, встановлені цим договором.

Номенклатура, кількість, умови постачання, форма і порядок оплати, ціна товару визначаються сторонами у додаткових угодах до договору, які є невід`ємними частинами (п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 5.1. договору покупець здійснює 100 % передоплату за товар шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, якщо інше не передбачене додатковими угодами. В разі, якщо постачальник поставив товар до його повної оплати, а покупець прийняв товар, право вимоги оплати виникає у постачальника в день його поставки покупцеві згідно оформлених документів на поставку (видаткової накладної, акту, товарно-транспортної накладної тощо).

У п. 8.2. договору сторони погодили, у випадку несвоєчасної (та/або неповної) оплати покупцем товару згідно із цим договором та додатковими угодами до нього, більш ніж на 7 (сім) банківських днів, постачальник має право вимагати від покупця сплатити також штраф у розмірі 10% невиконаного зобов`язання. Оплата штрафу здійснюється на поточний рахунок постачальника протягом 3-х банківських днів з дня надсилання постачальником відповідної вимоги. Сплата (передання) штрафу не звільняє покупця від виконання свого обов`язку щодо оплати поставленого товару.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2023, а в частині розрахунків - до їх повного завершення (п. 12.1. договору).

Крім того, між сторонами підписано додаткові угоди № 9 від 16.08.2023 та №10 від 29.08.2023.

Так, згідно із п. 1 та п. 2 додаткової угоди №9 постачальник зобов`язався передати у власність покупцю, а покупець прийняти і оплатити товар, а саме бітум дорожній 70/100 у кількості 25 т, загальною вартістю 635 000,10 грн.

Відповідно до п. 1 та п. 2. додаткової угоди №10 постачальник зобов`язався передати у власність покупцю, а покупець прийняти і оплатити товар, а саме бітум дорожній 70/100 у кількості 50 т, загальною вартістю 1 230 000,00 грн.

У п. 3 додаткових угод №9 та № 10 сторони погодили умови оплати: покупець зобов`язується повністю сплатити постачальнику фактично поставлену кількість товару не пізніше ніж протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту поставки товару на умовах, визначених договором.

На виконання додаткової угоди №9, позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 610 616,10 грн, що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною №1535 від 17.08.2023 та товарно-транспортною накладною №00029149 від 17.08.2023.

На виконання умов додаткової угоди №10, позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 1 206 876,00 грн, що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною №1684 від 30.08.2023 та товарно-транспортними накладними №00029296 та №00029297 від 30.08.2023.

Проте, ТОВ «Київський АБЗ №8» у визначений додатковими угодами №9 та №10 строк за поставлений товар не розрахувалося, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 1 817 492,10 грн.

06.11.2023 позивач надіслав на адресу відповідача вимогу щодо погашення заборгованості за поставлений товар на суму 1 817 492,10 грн, яка була залишена без відповіді та задоволення.

За таких обставин, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки №6/23 від 20.02.2023 та додаткових угод №9 від 16.08.2023 та №10 від 29.08.2023 щодо своєчасної та повної оплати за поставлену продукцію, ТОВ «Бітекс» просить суд стягнути із ТОВ «Київський АБЗ №8» борг у сумі 1 817 492,10 грн, штраф у розмірі 10% від суми неоплаченого товару, що становить 181 749,00 грн та 3% річних у розмірі 5 283,31 грн, нараховані на суму боргу по кожній видатковій накладній за період із 18.10.2023 по 30.11.2023.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов`язання, які мають ознаки договору поставки, згідно якого в силу вимог ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Як вже було зазначено вище, на виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачу бітум дорожній 70/100 на загальну суму 1 817 492,10 грн, що підтверджується видатковими накладними №1535 від 17.08.2023 на суму 610 616,10 грн та №1684 від 30.08.2023 на суму 1 206 876,00 грн, та товарно-транспортними накладними, копії яких містяться у матеріалах справи.

Проти підпису видаткових накладних та факту поставки товару відповідач не заперечує.

Згідно приписів ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Стаття 694 ЦК України встановлює, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Так, у п. 3 додаткових угод №9 та № 10 сторони погодили умови оплати: покупець зобов`язується повністю сплатити постачальнику фактично поставлену кількість товару не пізніше ніж протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту поставки товару на умовах, визначених договором.

Доводи апелянта, що додаткові угоди № 9 та 10 до договору поставки не мають особистого підпису уповноваженої особи відповідача, а лише факсиміле, колегією суддів відхиляються, оскільки відповідні доводи не доведені належними та допустимими доказами.

Колегія суддів враховує, що відповідач не заперечує проти факту як поставки товару на підставі накладних №1535 від 17.08.2023 та №1684 від 30.08.2023 так і проти свого підпису на відповідних документах.

Вартість та кількість товару, вказана у вказаних вище накладних, узгоджується із асортиментом та ціною товару, яка була погоджена сторонами у додаткових угодах №9 та № 10 до договору.

А тому, відповідні заперечення апелянта не спростовують факту поставки спірного товару на підставі накладних №1535 від 17.08.2023 та №1684 від 30.08.2023 та не звільняють відповідача від обов`язку щодо оплати прийнятого товару, який встановлений як 692 ЦК України, так і п. 5.3. договору.

Твердження апелянта про відсутність доказів виставлення рахунків на оплату, у зв`язку з чим у останнього не настав строк виконання ним свого зобов`язання з оплати поставленого товару колегія суддів відхиляє, оскільки за своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер.

Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 ЦК України, а тому не звільняє відповідача від обов`язку оплатити поставлений товар. Така правова позиція є сталою в судовій практиці і викладена в постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №910/32579/15, від 22.05.2018 у справі №923/712/17, від 21.01.2019 у справі №925/2028/15, від 02.07.2019 у справі №918/537/18, від 29.08.2019 у справі №905/2245/17, від 26.02.2020 у справі №915/400/18.

За положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

З цих підстав, колегія суддів погоджується з висновком суд першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з відповідача 1 817 492,10 грн заборгованості, яка виникла у зв`язку із невиконанням останнім свого обов`язку з оплати поставленого товару.

Стосовно нарахованих 3 % річних колегія суддів відзначає наступне.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов`язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Перевіривши здійснений судом першої інстанції розрахунок 3 % річних за загальний період з 18.10.2023 по 30.11.2023 по кожній накладній окремо, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 5 283,31 грн 3 % річних.

Стосовно нарахованих сум штрафу колегія суддів відзначає наступне.

Положеннями статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі статтями 230, 231 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку відповідач зобов`язаний сплатити за невиконання чи неналежне виконання господарського зобов`язання. Якщо розмір штрафних санкцій не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Так, у п. 8.2. договору сторони погодили, що у випадку несвоєчасної (та/або неповної) оплати покупцем товару згідно із цим договором та додатковими угодами до нього, більш ніж на 7 банківських днів, постачальник має право вимагати від покупця сплатити також штраф у розмірі 10% невиконаного зобов`язання.

Перевіривши здійснений судом першої інстанції розрахунок штрафу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню штрафу у розмірі 181 749,00 грн.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 у справі № 910/18689/23 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування чи зміни не вбачається.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Київський асфальтобетонний завод №8 на рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 у справі № 910/18689/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 у справі № 910/18689/23 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи № 910/18689/23 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 12.06.2024

Головуючий суддяМ.А. Барсук

СуддіЄ.Ю. Пономаренко

М.А. Руденко