Рішення

від 22.03.2024 по справі 916/4700/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" березня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/4700/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.

секретар судового засідання Христенко А.О.

розглянувши справу за позовом: Заступника керівника Херсонської обласної прокуратури (вул. Михайлівська, 33, м. Херсон, 73000) в інтересах держави в особі 1) Південного офісу Держаудитслужби (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012) та 2) Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України (вул. Фізкультури, 9, м. Київ, 03150)

до відповідачів: 1) Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області (вул. Поповича, 23, м. Херсон, 73036) та 2) Товариства з обмеженою відповідальністю Ростдорстрой (вул. Генуезька, 1-А, м. Одеса, 65009)

про визнання додаткової угоди недійсною,

за участю представників учасників справи:

прокурор: Зубік В.В.;

від позивача-1: не з`явився;

від позивача-2: не з`явився;

від відповідача-1: Федоришина Н.О.;

від відповідача-2: Іноземцев О.В.

УСТАНОВИВ:

Заступник керівника Херсонської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби та Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області та Товариства з обмеженою відповідальністю «Ростдорстрой», в якій просить суду визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 24.01.2023 до договору від 28.12.2022 № 1-РДС/22, укладену між відповідачами.

Позиції учасників справи

Підставою позову прокурор визначив обставину наявності у спірних правовідносинах зловживання правом з боку відповідача-1, а спірна додаткова угода не відповідає принципам максимальної економії та ефективності використання бюджетних коштів, при цьому потреба в одержанні послуг з експлуатації утримання автомобільних доріг в Херсонській області не буде задоволена протягом усього 2023 року.

Позивач-1 просив суд розглянути справу без його участі та повідомив суду, що він позов прокурора підтримує у повному обсязі.

Позивач-2 просив суд розглянути справу без його участі та повідомив суду, що він не є належним позивачем у даній справі, а прокурором не доведено в чому полягає порушення інтересів держави в особі позивача-2 і яку мету він переслідує.

Відповідач-1 позов прокурора не визнав, мотивуючи таким: спірна додаткова угода не змінює ціну договору; укладення спірної додаткової угоди зумовлено об`єктивними причинами, а саме постійними обстрілами і періодичними бойовими діями, а також обмеженим бюджетним фінансуванням; заявлення позову про визнання виконаного/частково виконаного договору без вимоги застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту; договір від 28.12.2022 № 1-РДС/22 є частково виконаним на суму 88381669,60 грн; у прокурора відсутні підстави для представництва.

Відповідач-2 проти задоволення позову прокурора заперечив та пояснив таке: строк виконання зобов`язання і строк дії договору різні поняття; виконання робіт на деяких ділянках автодоріг неможливе з міркувань безпеки; планування замовником закупівель до кінця кожного поточного року здійснюється з огляду на попередні дії замовника з урахуванням чинного у відповідний період законодавства; представництво прокурора на даному етапі є сумнівним і передчасним.

У відповіді на відзив відповідача-1 прокурор зазначив, що дії відповідача-1 повністю нівелюють сутність конкурентних торгів, а твердження відповідача-1 про відсутність зловживання правом є помилковими, відповідачем-1 не використано право на зменшення обсягів фінансування за договором залежно від реального фінансування видатків, прокурором не оскаржується сам договір, прокурором доведені підстави для представництва.

У відповіді на відзив відповідача-2 прокурор вказав на ігнорування відповідачем-1 обов`язків щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів, що шкодить державним інтересам та не сприяє зменшенню навантаження на державний бюджет.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 01.11.2023 було відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 27.11.2023.

Протокольною ухвалою від 27.11.2023 підготовче засідання було відкладено на 18.12.2023, 18.12.2023 на 09.01.2024, 09.01.2024 на 22.01.2024.

Судове засідання 22.01.2024 не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Бездолі Д.О. на лікарняному. Ухвалою суду від 29.01.2024 судом було призначено судове засідання на 08.02.2024.

Протокольною ухвалою від 08.02.2024 підготовче засідання було відкладено на 26.02.2024. Протокольною ухвалою від 26.02.2024 підготовче провадження було закрито з призначенням справи до розгляду по суті на 04.03.2024.

У судовому засіданні 04.03.2024 судом була оголошена перерва до 22.03.2024.

У судовому засіданні 22.03.2024 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи

28.12.2022 відповідачі, керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» та відповідно до встановленого мобілізаційного завдання (замовлення) від 04.01.2022 №М20 ДСК, уклали договір № 1-РДС/22 (далі договір), згідно з яким відповідач-2 зобов`язався у порядку та на умовах, визначених цим договором, своїми силами і засобами на власний ризик надати послуги: 63710000-9 Послуги з обслуговування наземних видів транспорту (Послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення Херсонської області) за рахунок бюджетних коштів та в обумовлений цим договором термін. Відповідач-1, в свою чергу, зобов`язався прийняти надані згідно із цим договором та чинним законодавством України належним чином послуги після перевірки фізичних та вартісних показників та сплатити їх вартість по мірі надходження коштів передбачених на ці цілі на його рахунок.

Згідно з п. 3.1 договору ціна цього договору визначена на підставі договірної ціни (додаток № 1 до договору) та становить 202404778,94 грн, у тому числі ПДВ 33734129,82 грн, у тому числі на 2022 рік: 5000 грн, у тому числі ПДВ 833,33грн (ціна договору визначена з урахуванням Податкового Кодексу України).

Відповідно до п. 4.1-4.5., 4.7. договору бюджетні фінансові зобов`язання за договором виникають у разі наявності та в межах виділених бюджетних асигнувань та фактично отриманих бюджетних коштів, а оплата здійснюється в межах фактичного надходження бюджетних коштів. Факт надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок відповідача-1 є моментом настання строку виконання зобов`язання за даним договором в розумінні п. 2 ч. 1 ст. 530 ЦК України, при умові наявності підписаних сторонами ф. КБ-2в (УПВ) і ф.КБ-3, складених у відповідності з положеннями Методики визначення вартості дорожніх робіт та послуг щодо визначення вартості нового будівництва, реконструкції, ремонтів та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування та підписаних уповноваженими представниками сторін. У разі затримки бюджетного фінансування не з вини відповідача-1, оплата за надані послуги здійснюється протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати отримання відповідачем-1 бюджетного фінансування на реєстраційний рахунок останнього в Державній казначейській службі, а у разі зміни бюджетного фінансування відповідач-1 письмово повідомляє про це відповідача-2, який зобов`язаний негайно призупинити надання послуг з моменту отримання повідомлення. Взяття бюджетних зобов`язань відповідачем-1 здійснюється відповідно до пункту 2 статті 48 Бюджетного Кодексу України та Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської Служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012р. №309 (зі змінами). Фінансування послуг здійснюється за рахунок бюджетних коштів (при надходженні коштів від головних розпорядників), які передбачені на поточний рік згідно з планом використання бюджетних коштів, погодженого головним розпорядником. Відповідач-1 має право скоригувати план використання бюджетних коштів протягом поточного року у разі внесення змін в річний план фінансування головним розпорядником в частині уточнення видатків на фінансування послуг. Одночасно з уточненням річного плану фінансування сторони вносять зміни шляхом укладання додаткових угод. Відповідач-1 здійснює оплату послуг (робіт) за рахунок бюджетних коштів, в межах фактичного надходження грошових коштів від головних розпорядників. Ненадходження коштів з джерел фінансування на реєстраційний рахунок відповідача-1 для оплати послуг за цим договором, а також несвоєчасне їх перерахування органами державного казначейства сторони визнають обставиною, що має місце не з вини відповідача-1.

Згідно з п. 5.1., 5.2. договору строк надання послуг: з дати підписання договору і протягом правового режиму воєнного стану в Україні та 90 днів з дня його припинення або скасування, але не пізніше 31.12.2023. Місце надання послуг - автомобільні дороги загального користування державного значення Херсонської області. Конкретне місце надання послуг визначається актом дефектів.

Відповідно до п/п 6.1.3.1. п. 6.1., 6.2.3. п. 6.2. відповідач-1 зобов`язаний здійснювати фінансування передбачених цим договором послуг за рахунок державних коштів в межах фінансування по мірі фактичного надходження грошових коштів від головних розпорядників на рахунок відповідача-1, відкритий в органах Державної казначейської служби України. Відповідач-1 має право зменшити обсяг надання послуг та загальну вартість цього договору залежно від реального фінансування видатків. У такому разі сторони вносять відповідні зміни до цього договору.

Згідно з п. 11.1. договору цей договір набирає чинності з дати його підписання і діє протягом правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, але не пізніше 31.12.2023 та в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Відповідно до п. 12.1.-12.3. договору зміна договору здійснюється шляхом зміни або доповнення його умов за ініціативою будь-якої сторони на підставі додаткової угоди. Зміни, доповнення та розірвання договору здійснюється за взаємною згодою сторін шляхом укладання додаткової угоди за ініціативою будь-якої сторони. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку, зокрема: продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Додатком № 1 до договору є договірна ціна, додатком № 2 до договору є графік фінансування послуг, який передбачає на 2022 рік 5000,00 грн, на 2023 рік 202399778,94 грн.

24.01.2023 відповідачі уклали спірну додаткову угоду № 1 до договору, якою виклали окремі пункти договору в такій редакції:

пункт у 3.1 договору: ціна цього договору визначена на підставі договірної ціни (додаток № 1 до договору) та становить 202404778,94 грн, у тому числі ПДВ 33734129,82 грн, у тому числі на 2023 рік: 59918024,80 грн, у тому числі ПДВ 9986337,47 грн (ціна договору визначена з урахуванням Податкового Кодексу України);

пункт 5.1. договору: строк надання послуг: з дати підписання договору і протягом дії правового режиму воєнного стану в Україні та 90 днів з дня його припинення або скасування, але не пізніше 31.12.2024;

пункт 11.1. договору: цей договір набирає чинності з дати його підписання і діє протягом правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, але не пізніше 31.12.2024 та в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань;

пункт 13.2. договору: графік фінансування послуг (додаток № 2) викласти в наступній редакції (додається), який є невід`ємною частиною договору від 28.12.2022 № 1-РДС/22.

Додатком № 2 до договору (в редакції додаткової угоди №1) є графік фінансування послуг, який передбачає на 2022 рік 0,00 грн, на 2023 рік 59918024,80 грн, на 2024 рік 142486754,14 грн.

Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який продовжено з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 49/2024 від 05.02.2024.

Як пояснили в судовому засіданні обидва відповідачі підставою для укладення спірної додаткової угоди до договору стали обмежене бюджетне фінансування відповідача-1 на передбачені договором цілі, а також пов`язані з військовою агресією рф обставини місцезнаходження об`єкта робіт Херсонська область, яка (окремі райони) згідно з наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, в редакції станом на 24.01.2023, включена у Перелік території можливих бойових дій та до тимчасово окупованих РФ території України. На спростування цих відомостей прокурор не подав суду доказів і в цей же час пояснив, що основний договір і процедуру його укладення прокурор не оскаржує.

На підтвердження обставин наявності підстав для представництва інтересів держави у спірних правовідносинах в особі позивачів прокурором були надані листи прокуратури до позивачів, відповіді позивачів, а також звіт по процедурі UA-023-06-15-014959а, які наявні в матеріалах справи (а.с. 46-63, 65, т. 1). В свою чергу, позивачем-2 було надано також листування з Херсонською обласною прокуратурою (а.с. 145-158, т. 1).

Законодавство, застосоване судом до спірних відносин

Відповідно до ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Згідно з ст. 203, 215 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Згідно з ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Згідно з ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 651, 654 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Згідно з ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі Закон) закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням. Замовники, учасники процедур закупівлі, суб`єкт оскарження, а також їхні представники повинні добросовісно користуватися своїми правами, визначеними цим Законом. Забороняється зловживання правами, у тому числі правом на оскарження рішень, дії чи бездіяльності замовника.

Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема: продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Відповідно до п. 3-7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону установити, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.

Згідно з п. 1 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (в редакції станом на 24.01.2023, далі Особливості) ці особливості встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель (далі - закупівлі) товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі (далі - замовники), із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

Відповідно до п. 6 Особливостей замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями.

Згідно з п. 9 Особливостей публічні закупівлі товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 2 березня 2022 р. № 185 Деякі питання здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану (Офіційний вісник України, 2022 р., № 25, ст. 1267) здійснюються замовниками без застосування процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених Законом та цими особливостями. Під час здійснення публічних закупівель, передбачених цим пунктом, без використання електронної системи закупівель замовники повинні відповідно до Закону дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, зокрема максимальної економії, ефективності, запобігання корупційним діям і зловживанням, та за результатами їх здійснення за умови, що вартість закупівлі становить або перевищує 50 тис. гривень, оприлюднювати в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, відповідно до пункту 3-8 розділу X Прикінцеві та перехідні положення Закону, а також обґрунтування підстави для здійснення замовником закупівлі відповідно до цього пункту. Обґрунтування у вигляді розпорядчого рішення замовника або іншого документа готується уповноваженою особою або іншою службовою (посадовою) особою замовника та погоджується (затверджується) керівником замовника або іншою особою, визначеною керівником замовника.

Відповідно до п. 14 Особливостей закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Замовники можуть не публікувати інформацію про своє місцезнаходження у річному плані закупівель, якщо поширення такої інформації несе ризики для їх безпеки.

Згідно з п/п 4 п. 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема: продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Позиція суду

Формулювання "зловживання правом" необхідно розуміти як суперечність, оскільки якщо особа користується власним правом, то його дія дозволена, а якщо вона не дозволена, то саме тому відбувається вихід за межі свого права та дію без права. Сутність зловживання правом полягає у вчиненні уповноваженою особою дій, які складають зміст відповідного суб`єктивного цивільного права, недобросовісно, в тому числі всупереч меті такого права.

Рішенням Конституційного Суду України від 28.04.2021 № 2-р(II)/2021 у справі № 3-95/2020(193/20) визнано, що частина третя статті 13, частина третя статті 16 ЦК України не суперечать частині другій статті 58 Конституції України, та вказано, що оцінюючи домірність припису частини третьої статті 13 Кодексу, Конституційний Суд України констатує, що заборону недопущення дій, що їх може вчинити учасник цивільних відносин з наміром завдати шкоди іншій особі, сформульовано в ньому на розвиток припису частини першої статті 68 Основного Закону України, згідно з яким кожен зобов`язаний не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Водночас словосполука «а також зловживання правом в інших формах», що також міститься у частині третій статті 13 Кодексу, на думку Конституційного Суду України, за своєю суттю є засобом узагальненого позначення одразу кількох явищ з метою уникнення потреби наведення їх повного або виключного переліку. Здійснюючи право власності, у тому числі шляхом укладення договору або вчинення іншого правочину, особа має враховувати, що реалізація свободи договору як однієї із засад цивільного законодавства перебуває у посутньому взаємозв`язку з установленими Кодексом та іншими законами межами здійснення цивільних прав, у тому числі права власності. Установлення Кодексом або іншим законом меж здійснення права власності та реалізації свободи договору не суперечить вимогам Конституції України, за винятком ситуацій, коли для встановлення таких меж немає правомірної (легітимної) мети або коли використано юридичні засоби, що не є домірними. У зв`язку з тим, що частина третя статті 13 та частина третя статті 16 Кодексу мають на меті стимулювати учасників цивільних відносин до добросовісного та розумного здійснення своїх цивільних прав, Конституційний Суд України дійшов висновку, що ця мета є правомірною (легітимною).

Зловживання правом і використання приватноправового інструментарію всупереч його призначенню проявляється у тому, що: 1) особа (особи) «використовувала / використовували право на зло»; 2) наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб (негативні наслідки є певним станом, у який потрапляють інші суб`єкти, чиї права безпосередньо пов`язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб`єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов; настання цих фактів / умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які «потерпають» від зловживання нею правом, або не перебувають); 3) враховується правовий статус особи/осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а й про обсяг прав інших учасників цих правовідносин і порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах, або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин) (постанова Верховного Суду від 11 листопада 2021 року у справі № 910/8482/18 (910/4866/21)).

Також Велика Палата Верховного Суду наголошувала на тому, що правочини, які вчиняються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути неправомірною та недобросовісною. Отже, правочин не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення (постанова Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 02 червня 2021 року у справі № 904/7905/16, пункт 153). Відтак правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними і зводяться до зловживання правом (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі № 910/16579/20 (провадження № 12-60гс21)).

Так, звертаючись з даним позовом до суду прокурор вказує, що відповідач-1, зловживаючи правом на укладання договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та ігноруючи обов`язки щодо заборони обмеження конкуренції та принципів максимальної економії та ефективного використання бюджетних коштів, уклав спірну додаткову угоду від 24.01.22023 № 1, яка відповідно до положень ст. 203, 215 ЦК України має бути визнана судом недійсною. При цьому правомірність основного договору та процедуру його укладення прокурор не оспорює.

Як встановлено судом умовами спірної додаткової угоди не було змінено ціну договору, а зміни стосуються продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань.

Як встановлено судом з пояснень відповідачів підставою для укладення спірної додаткової угоди до договору стали обмежене бюджетне фінансування відповідача-1 на передбачені договором цілі, а також пов`язані з військовою агресією рф обставини місцезнаходження об`єкта робіт Херсонська область, яка (окремі райони) згідно з наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, в редакції станом на 24.01.2023, включена у Перелік території можливих бойових дій та до тимчасово окупованих РФ території України. На спростування цих відомостей прокурор не подав суду доказів.

За цих обставин суд вважає, що при укладенні спірної додаткової угоди відповідачі діяли у відповідності до вищезазначених норм права, зокрема п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону та п/п 4 п. 19 Особливостей, які і визначають випадки, які є легітимними для внесення змін до умов договору. При цьому, з огляду на принцип змагальності, а також на обставину укладення відповідачами спірної додаткової угоди без зміни ціни договору та на строк дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, суд вважає, що прокурор не довів, що при укладенні спірної додаткової угоди відповідачі зловживали правом, діяли недобросовісно та завдали негативних наслідків третім особам або порушили принципи закупівель, передбачені у ст. 5 Закону.

За цих обставин, суд вважає, що у позові прокурору слід відмовити повністю.

Розподіл судових витрат

Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позов прокурора не підлягає задоволенню, сплачений останнім при поданні позову судовий збір не підлягає відшкодуванню за рахунок інших учасників справи.

Керуючись ст. 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 01 квітня 2024 р.

Суддя Д.О. Бездоля