Рішення

від 25.03.2024 по справі 916/5810/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

(додаткове)

"25" березня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/5810/23

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

при секретарі судового засідання Павловій О.В.,

розглянувши заяву (вх. № 2-388/24 від 11.03.2024) представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» про ухвалення додаткового рішення у справі № 916/5810/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» (02152, м. Київ, пр. Павла Тичини, буд. 1-В; код ЄДРПОУ 35571472)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОРЕСУРСИ-РС» (65033, Одеська обл., місто Одеса, вул. Вороного Миколи, будинок 12-А; код ЄДРПОУ 35767790)

про стягнення 596 484,03 грн;

представники сторін:

від позивача не з`явився,

від відповідача не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні господарського суду перебувала справа № 916/5810/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОРЕСУРСИ-РС» про стягнення 596 484,03 грн.

06.03.2024 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» задоволено.

У судовому засіданні 06.03.2024, до закінчення стадії судових дебатів, представник позивача в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України заявив про намір подати докази понесення позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

11.03.2024 до суду надійшла заява представника позивача, в якій він просить суд ухвалити додаткове рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 23 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування заяви представник позивача зазначає, що згідно з наведеного попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат, позивач очікував понести витрати на професійну правничу допомогу, яку йому зобов`язалось надати АО «ЕСКВАЙРС» на підставі Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги від 24.05.2021 у розмірі 23 500,00 грн за розгляд справи у суді першої інстанції. Вказує, що на виконання договірних зобов`язань сторонами підписані: Заявка № 49 від 04.12.2022 до Договору надання правової допомоги, відповідно до якої ТОВ «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» передає, а АО «ЕСКВАЙРС» приймає на супроводження справу щодо стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОРЕСУРСИ-РС» за договором про фінансовий лізинг № 00018310 від 19.06.2019. АО «ЕСКВАЙРС» зобов`язується надати професійну правничу (правову) допомогу щодо представництва та захисту інтересів Замовника у Господарському суді Одеської області. 04.12.2023 АО «ЕСКВАЙРС» було сформовано та направлено Рахунок на оплату № 49-1 від 04.12.2023. 05.12.2023 ТОВ «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» сплатило на користь АО «ЕСКВАЙРС» 11 750,00 грн за юридичні послуги згідно з Заявкою № 49 від 04.12.2023 на підставі рахунку № 49-1 від 04.12.2023. 06.03.2024 АО «ЕСКВАЙРС» було сформовано та направлено Рахунок на оплату № 49-2 від 06.03.2024. 07.03.2024 Позивач оплатив другу частину гонорару АО «ЕСКВАЙРС» у сумі 11 750,00 грн. Таким чином, як вказує представник позивача, винагорода АО «ЕСКВАЙРС» за Договором надання правової допомоги та Заявки № 49 від 04.12.2023 складає 23 500,00 грн, які станом на момент подання цієї заяви вже оплачені, та які представник просить стягнути з відповідача на користь позивача.

Ухвалою від 12.03.2024 призначено розгляд заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення на 25.03.2024.

Відповідач заперечень проти заяви до суду не подав, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Водночас у відповідності з ч. 4 ст. 244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

25.03.2024 судом складено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.

Розглянувши заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Частиною 3 ст. 123 ГПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ст.124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом ч. ч. 3 - 6 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України Про адвокатуру. Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Положення ч. 1 ст. 19 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність передбачають, що видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні; представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Згідно ч.1 ст.26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ст. 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю, водночас, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява № 19336/04).

Згідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зазначені положення кореспондуються з європейськими стандартами, зокрема п. 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно шляхів полегшення доступу до правосуддя №R(81) 7, в якому передбачено, що, за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла, відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

На підтвердження понесення Товариством з обмеженою відповідальністю «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» витрат на професійну правничу допомогу представником позивача до суду надано: Ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АІ № 1519097; Договір про надання професійної правничої (правової) допомоги від 24.05.2021; Заявку на надання професійної правничої допомоги № 49 від 04.12.2023; Рахунок на оплату № 49-1 від 04.12.2023; платіжну інструкцію № 0051014822 від 05.12.2023; Акт про надані послуги № 49-1 від 04.12.2023; Рахунок на оплату № 49-2 від 06.03.2024; платіжну інструкцію № 0051015282 07.03.2024; Акт про надані послуги № 49-2 від 06.03.2024.

Як встановлено судом, 24.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» та Адвокатським об`єднанням «ЕСКВАЙРС» (далі «АО «ЕСКВАЙРС») укладено договір про надання професійної правничої допомоги (далі «Договір»).

Відповідно до п. 1.1. Договору сторони укладають наступний договір про надання професійної правничої допомоги Виконавцем (далі за текстом «Послуги») стосовно питань, пов`язаних із поточною господарською діяльністю Замовника, втому числі, щодо представництва інтересів Замовника у всіх судах України. Види, зміст, обсяг, строки та умови надання конкретних послуг Визначаються умовами договору та погоджуються Сторонами в кожному випадку письмово шляхом підписання заявок, які становлять невід`ємну частину цього Договору. Підписання Сторонами заявки є підтвердженням замовлення визначеної в такій угоді послуги Замовником.

На виконання п.1.1. Договору, між ТОВ «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» та АО «ЕСКВАЙРС» підписано Заявку на надання професійної правничої допомоги № 49 від 04.12.2023, відповідно до якої виконавець приймає на супроводження справу щодо стягнення заборгованості з ТОВ «АГРОРЕСУРСИ-РС» за договором про фінансовий лізинг № 00018310 від 19.06.2019.

Розмір винагороди, порядок, строки та умови надання послуг за цією Заявкою визначаються Договором про надання професійної правничої допомоги від 24.05.2021 (п. 4 Заявки № 49).

Пунктом 2.2. Договору погоджено, що за представництво інтересів Замовника в судах першої інстанції винагорода становить 23 500 грн (п. 2.2. Договору).

04.12.2023 АО «ЕСКВАЙРС» позивачу Рахунок на оплату № 49-1 від 04.12.2023 на суму 11 750,00 грн.

05.12.2023 ТОВ «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» сплатило на користь АО «ЕСКВАЙРС» 11 750,00 грн за юридичні послуги згідно з Заявкою № 49 від 04.12.2023 на підставі рахунку № 49-1 від 04.12.2023.

06.03.2024 АО «ЕСКВАЙРС» виставлено позивачу Рахунок на оплату № 49-2 від 06.03.2024.

07.03.2024 позивач оплатив другу частину гонорару АО «ЕСКВАЙРС» у сумі 11 750,00 грн.

Таким чином, як з`ясовано судом, винагорода АО «ЕСКВАЙРС» за Договором надання правової допомоги та Заявки № 49 від 04.12.2023, складає 23 500,00 грн.

Суд відзначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Аналогічних висновків дійшов також Європейський суд з прав людини, рішення якого, відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини можуть бути використані судом в якості джерела права.

Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004р. заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У відповідності до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, вирішуючи у даній справі питання про стягнення судових витрат за надання правової допомоги, з урахуванням критеріїв розумності і реальності таких витрат, їх співмірності зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), з урахуванням наданих стороною позивача доказів на підтвердження таких витрат, суд дійшов висновку, що заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» підлягає задоволенню у повному обсязі, у зв`язку з чим з відповідача слід стягнути на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 23 500,00 грн.

Керуючись зазначеним вище, відповідно до ст.ст. 123, 124, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву (вх. № 2-388/24 від 11.03.2024) представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» про ухвалення додаткового рішення у справі № 916/5810/23 задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОРЕСУРСИ-РС» (65033, Одеська обл., місто Одеса, вул. Вороного Миколи, будинок 12-А; код ЄДРПОУ 35767790) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» (02152, м. Київ, пр. Павла Тичини, буд. 1-В; код ЄДРПОУ 35571472) 23 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступну та резолютивну частини додаткового рішення оголошено 25 березня 2024 р. Повний текст додаткового рішення складено та підписано 02 квітня 2024 р.

Суддя Р.В. Волков