ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" квітня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/238/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Буракової А.М.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Артем+", м. Харків до Кооперативу автогаражів "Харків", м. Харків про стягнення 26125,28 грн. без виклику учасників справи
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Артем+" (позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Кооперативу автогаражів "Харків" (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача:
- 15% річних від простроченої суми орендних платежів у сумі 5760,62 грн. (п`ять тисяч сімсот шістдесят гривень 62 коп.) за період з 03.04.2021р. по 11.09.2023р.;
- інфляційних витрат в сумі 5964,66 грн. (п`ять тисяч дев`ятсот шістдесят чотири тисячі гривень 66 коп.) за період з квітня 2021 року по вересень 2023р.;
- заборгованості зі сплати орендної плати у сумі 14400,00 грн. (чотирнадцять тисяч чотириста гривень 00 коп.) за період з квітня 2021р. по листопад 2023р., що загалом становить суму 26125,28 грн. (двадцять шість тисяч сто двадцять п`ять гривень 28 коп.).
Також, позивач просить суд судові витрати, у тому числі витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 8122,40 грн. (вісім тисяч сто двадцять дві грн. 40 коп.) покласти на відповідача.
В обґрунтування позову позивач вказує, що в порушення умов договору № 30/04-2 оренди обладнання від 30.04.2018 КА "ХАРКІВ" не здійснив жодної орендної плати за користування обладнанням згідно договору оренди за період з квітня 2021 р. по листопад 2023 р. Також, позивач зазначає, що у відповідності до умов договору оренди та діючого законодавства України за порушення відповідачем строків сплати орендної плати відповідач зобов`язаний сплатити 15 (п`ятнадцять) відсотків річних від простроченої суми, а саме: 15% річних від простроченої суми орендних платежів у сумі 5760,62 грн. за 890 днів прострочення з 03.04.2021 р. по 11.09.2023 р. (дата виконання боржником постанови Східного апеляційного господарського суду від 01.02.2022 у справі № 922/1144/21) та інфляційні витрати в сумі 5964,66 грн. за період з квітня 2021 р. по вересень 2023 р.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.01.2024 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).
Відповідач 27.02.2024 за вх.№ 5317 надав відзив на позовну заяву, згідно якого просить суд залишити позовні вимоги позивача без задоволення. При цьому у відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що в судовому процесі у справі № 922/1144/21 відповідач чітко та офіційно зазначив про відсутність обладнання, сплив строк договору та не звернення позивача за відшкодуванням вартості обладнання, тому проведені нарахування орендних платежів, інфляційних витрат та застосування відсотків за прострочення орендних платежів є безпідставними.
Позивач 06.03.2024 за вх.№ 6212 надав відповідь на відзив на позовну заяву, згідно якої просить суд позовні вимоги задовольнити повністю, оскільки заперечення відповідача є безпідставними та необґрунтованими.
Матеріали справи свідчать, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.
Отже, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.
30.04.2018 між ТОВ "Житлові мережі" (орендодавець) та Кооперативом автогаражів "Харків" (орендар) було укладено Договір оренди обладнання № 30/04-2, (надалі - Договір оренди).
Відповідно до п. 1.1 Договору оренди, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне використання майно, що належить орендодавцю на праві власності або іншого майнового права, а саме: обладнання приймально-контрольного безпровідного каналу зв`язку GSM типу SAMSON SA-3.0 разом з акумуляторною батареєю типу Energy 24 12V7Ah, кнопкою виклику та антеною.
Адреса, за якою знаходиться орендоване майно на період дії Договору оренди є: м. Харків, вул. Ньютона, 94 (п. 6.3.3. Договору оренди).
У відповідності до п. 3.1. Договору оренди, обладнання передається в оренду орендарю до 31.12.2020 включно.
Після завершення строку цього договору орендар має переважне право поновлення його на новий термін. В цьому випадку, якщо жодна зі сторін в термін 30 діб до завершення строку дії договору оренди обладнання письмово не сповістить про свій намір його розірвати, цей договір оренди обладнання автоматично продовжується на строк 1 календарний рік (п. 3.2. Договору оренди).
Пунктом 4.1. Договору оренди встановлено, що орендна плата складає 450,00 грн. за один календарний місяць.
Згідно пунктів 5.1., 5.2. Договору оренди, передача майна в оренду здійснюється відповідними фахівцями сторін за актом приймання-передавання. Об`єкт оренди вважається переданим орендодавцем та прийнятим орендарем з моменту підписання сторонами відповідного акта приймання - передавання обладнання.
Пунктом 8.1. Договору оренди обладнання встановлено, що після закінчення строку оренди відповідач зобов`язаний протягом 5 днів повернути орендоване майно орендодавцю разом з тарою, упакуванням та технічною документацією (комплектно) за актом передавання.
Згідно п. 8.2. Договору оренди, повернення орендованого майна здійснюється відповідними спеціалістами сторін.
У відповідності до підпункту 9.1.2. пункту 9.1. Договору оренди, орендар несе наступну відповідальність за Договором оренди, а саме у випадку прострочення строків сплати орендних платежів орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення сплати орендного платежу, що діяла на момент виникнення прострочення та 15% річних за кожний день прострочення.
Відповідно до п. 10.1. Договору оренди, договір оренди обладнання вступає в силу з 01 травня 2018 року та діє до моменту повного виконання сторонами своїх обов`язків за цим договором.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.02.2022 у справі № 922/1144/21 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлові мережі" задоволено частково. Рішення господарського суду Харківської області від 25.11.2021 у справі № 922/1144/21 скасовано в частині відмови у задоволенні первісного позову. Прийнято в цій частині нове рішення, яким в первісному позові відмовлено частково:
- стягнуто з Кооперативу автогаражів "Харків" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлові мережі" основну заборгованість у сумі 15750,00 грн. за Договором оренди, пеню в сумі 4759,11 грн., 15% річних у сумі 3520,48 грн., судовий збір за подання позовної заяви в сумі 2255,01 грн. та судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 3382,53 грн. Стягнуто з Кооперативу автогаражів "Харків" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлові мережі" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн.
На виконання постанови Східним апеляційним господарським судом було видано два накази від 07.02.2022.
13.03.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Житлові мережі" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Артем+" було укладено Договір від 13.03.2023 відступлення прав вимоги за Договором оренди обладнання № 30/04-2 від 30.04.2018, на підставі якого ТОВ "Артем+" набуває права вимоги до Кооперативу автогаражів "Харків" у повному обсязі, в зв`язку з чим ТОВ "Артем+" стає кредитором за Договором оренди обладнання № 30/04-2 від 30.04.2018 з моменту підписання сторонами цього Договору, Акту приймання-передачі документації та Акту приймання-передачі прав вимоги до цього Договору.
Відповідно до пунктів 1.3, 2.3 Договору від 13.03.2023 відступлення прав вимоги за Договором оренди обладнання № 30/04-2 від 30.04.2018, права вимоги до Кооперативу автогаражів "Харків" відступаються на умовах договору відступлення прав вимоги та включають права вимоги всієї заборгованості, а саме: заборгованість боржника, яка виникла за всіма невиконаними ним зобов`язаннями за Договором оренди обладнання № 30/04-2 від 30.04.2018, сплати боржником грошових коштів за весь час оренди обладнання, сплати штрафних санкцій (пені, штрафу, інфляційних витрат, 15% річних), повернення обладнання за Договором оренди обладнання №30/04-2 від 30.04.2018, в тому числі суми заборгованості боржника за Договором оренди обладнання № 30/04-2 від 30.04.2018, що складається із основної заборгованості у сумі 15750,00 грн., пені в сумі 4759,11 грн., 15% річних у сумі 3520,48 грн., судового збору за подання позовної заяви в сумі 2255,01 грн. та судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 3382,53 грн., витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн., яку стягнуто згідно постанови Східного апеляційного господарського суду від 01.02.2022 у справі № 922/1144/21.
На виконання умов зазначеного укладеного Договору відступлення прав вимоги між TOB "Житлові мережі" та TOB "Артем+" укладені акт приймання-передачі документації до Договору відступлення прав вимоги від 13.03.2023 та акт приймання-передачі прав вимоги до Договору відступлення прав вимоги від 13.03.2023.
Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Артем+" стало новим кредитором за Договором оренди обладнання № 30/04-2 від 30.04.2018 та саме TOB "Артем+" набуло право вимагати від Кооперативу автогаражів "Харків" виконання умов укладеного Договору оренди обладнання № 30/04-2 від 30.04.2018, в тому числі, набуло право вимагати сплати основної заборгованості у сумі 15750,00 грн., пені в сумі 4759,11 грн., 15% річних у сумі 3520,48 грн., судового збору за подання позовної заяви в сумі 2255,01 грн. та судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 3382,53 грн., витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн., стягнутих з Кооперативу автогаражів "Харків" на підставі постанови Східного апеляційного господарського суду від 01.02.2022 у справі № 922/1144/21.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.08.2023 р. у справі № 922/1144/21 було задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Артем+" про заміну стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (вх. № 20940 від 07.08.2023). Замінено стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Житлові мережі" (61002, м. Харків, вул. Алчевських (Артема), буд. 4, ідентифікаційний код 36818263) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Артем+" (61010, м. Харків, вул. Малом`ясницька, 2, ідентифікаційний код 32334811) у двох наказах на примусове виконання рішення суду від 07.02.2022, виданих Східним апеляційним господарським судом у справі № 922/1144/21 про стягнення з Кооперативу автогаражів "Харків" основної заборгованості у сумі 15750,00 грн., пені в сумі 4759,11 грн., 15% річних у сумі 3520,48 грн., судового збору за подання позовної заяви в сумі 2255,01 грн., судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 3382,53 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн.
Згідно платіжної інструкції № 6659 від 11.09.2023 постанова Східного апеляційного господарського суду від 01.02.2022 у справі № 922/1144/21 була виконана боржником 11.09.2023.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 516 Цивільного кодексу України передбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, перевіривши відповідні розрахунки позивача, судом встановлено, що у відповідності до умов Договору оренди (підпункту 9.1.2 пункту 9.1 Договору оренди) та діючого законодавства України за порушення строків сплати орендної плати відповідач зобов`язаний сплатити позивачу 15% річних від простроченої суми орендних платежів у сумі 5760,62 грн. за період з 03.04.2021р. по 11.09.2023р. та інфляційні витрати в сумі 5859,29 грн. за період з квітня 2021 року по вересень 2023р.
Окрім того, згідно позову позивач вказує, що Кооператив автогаражів "Харків" не повернув обладнання за Договором оренди обладнання № 30/04-2 від 30.04.2018, ані ТОВ "Житлові мережі", ані новому кредитору ТОВ "Артем+", у зв`язку з чим відповідачу нарахована орендна плата за період з квітня 2021р. по листопад 2023р. в сумі 14400,00 грн. (розрахунок 450 грн. х 32 місяці = 14400,00 грн.), яка також є не сплаченою.
Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до ч. 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 статті 759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Статтею 764 ЦК України встановлені правові наслідки продовження володіння та/або користування майном після закінчення строку договору найму, а саме якщо наймач продовжує володіти та/або користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Статтею 774 ЦК України передбачено, що передання наймачем речі у володіння та користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.
Листом від 01.12.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Артем+" звернулося до Кооперативу автогаражів "Харків" з вимогою сплатити орендну плату за період з квітня 2021р. по листопад 2023р. в сумі 14400,00 грн.
Відповідач свої зобов`язання не виконав. В своєму листі на вимогу від 01.12.2023 повідомив позивача, що з метою повернення наданого в оренду обладнання слід звертатися до голови правління ОК "Слобода Лідер".
При цьому суд зазначає, що доказів передання обладнання за Договором оренди ОК "Слобода Лідер" в матеріалах справи не міститься. Також, в матеріалах справи не міститься доказів повернення обладнання відповідачем позивачу згідно п.п. 8.1., 8.2. Договору оренди, що свідчить про те, що строк Договору оренди не закінчився. Матеріали справи не містять згоди орендодавця про передачу майна у володіння та користування іншій особі ОК "Слобода лідер", у зв`язку з чим саме у відповідача існує обов`язок перед позивачем сплачувати орендну плату за орендоване майно на підставі договору оренди обладнання № 30/04-2 від 30.04.2018р. Договір про спостереження за ручними системами засобів тривожної сигналізації об`єкта з реагуванням нарядів поліції охорони при надходження сигналу «Тривога» та їх технічне обслуговування від 23.08.2018 №303-63457 та договір на реагування при спрацюванні тривожної сигналізації з виїздом мобільної групи ТОВ «КОМПАНІЯ «ОХОРОНА ТА БЕЗПЕКА» від 01.09.2021 не спростовують позовних вимог позивача у справі.
Щодо посилань відповідача у відзиві на позовну заяву про те, що відповідно до абз. 45 постанови САГС від 01.02.2022 у справі № 922/1144/21 зафіксована офіційна заява Орендаря - «Жодне обладнання, про яке йдеться у Договорі №30/04-2 від 30.04.2018, на території за адресою: м. Харків, вул. Ньютона, 94 не знаходиться, жодній особі, яка працювала у кооперативі обладнання не передано», суд зазначає, що дані посилання не спростовують позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у сумі 14400,00 грн., оскільки у даній частині постанови САГС від 01.02.2022 у справі № 922/1144/21 була зазначена позиція Кооперативу автогаражів "Харків" (позивача за зустрічним позовом ) щодо зустрічного позову.
Згідно частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги у справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості зі сплати орендної плати у сумі 14400,00 грн. за період з квітня 2021р. по листопад 2023р. підлягають задоволенню.
Таким чином, позовні вимоги у справі підлягають частковому задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача 15% річних від простроченої суми орендних платежів у сумі 5760,62 грн. за період з 03.04.2021р. по 11.09.2023р.; інфляційних витрат в сумі 5859,29 грн. за період з квітня 2021 року по вересень 2023р. та заборгованості зі сплати орендної плати у сумі 14400,00 грн. за період з квітня 2021р. по листопад 2023р., що загалом становить суму 26019,91 грн.
Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені судом та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010).
Також, суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у справі "Руїз Торіха проти Іспанії" вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір у цій справі покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 2412,71 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5700,00 грн.
Так, 30.11.2023 р. між позивачем та адвокатом Мизиненко І.О., що діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія КС № 6723/10 від 14.06.2018, укладено Договір про надання правничої допомоги.
Згідно зазначеного Договору про надання правничої допомоги адвокат надає правову допомогу позивачу по стягненню заборгованості, штрафних санкцій з боржника Кооператив автогаражів "Харків" (код ЄДРПОУ 22645756) за Договором оренди обладнання № 30/04-2 від 30.04.2018р.
Відповідно до п.4.1. Договору про надання правничої допомоги від 30.112023 р. сторони погодили, що за надання правової допомоги позивач сплачує адвокату гонорар, розмір якого визначається за згодою сторін та становить вартість правової допомоги у розмірі 5700,00 грн., яка повинна бути сплачена клієнтом протягом 5 (п`яти) днів з моменту набрання законної сили рішення у справі за позовом ТОВ «АРТЕМ+» до КА «ХАРКІВ».
Відповідно до акту приймання передачі наданих послуг від 05.01.2024 за Договором про надання правничої допомоги, адвокат надала, а відповідач прийняв надані адвокатом послуги, загальною вартістю наданої правової допомоги у розмірі 5700,00 грн., яка повинна бути сплачена позивачем у строк передбачений п. 4.1. Договору. Позивач претензій до Адвоката не має.
Також, позивачем надано в підтвердження понесених витрат на правничу допомогу розрахунком витрат на професійну правничу допомогу від 05.01.2024 р.
Згідно ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).
Згідно ч.ч. 1,2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги) (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
При цьому суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду зазначала про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Таким чином, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд приходить до висновку, що фактично понесені витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 5677,20 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 120, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247 - 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Кооперативу автогаражів "Харків" (61162, м. Харків, вул. Ньютона, 94, код ЄДРПОУ 22645756) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Артем+" (61010, м. Харків, вул. Малом`ясницька, буд. 2, код ЄДРПОУ 32334811) 15% річних від простроченої суми орендних платежів у сумі 5760,62 грн. за період з 03.04.2021р. по 11.09.2023р.; інфляційні витрати в сумі 5859,29 грн. за період з квітня 2021 року по вересень 2023р.; заборгованість зі сплати орендної плати у сумі 14400,00 грн. за період з квітня 2021р. по листопад 2023р.; 2412,71 грн. судового збору та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5677,20 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.
УЧАСНИКИ СПРАВИ:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Артем+" (61010, м. Харків, вул. Малом`ясницька, буд. 2, код ЄДРПОУ 32334811).
Відповідач: Кооператив автогаражів "Харків" (61162, м. Харків, вул. Ньютона, 94, код ЄДРПОУ 22645756).
Повне рішення складено "01" квітня 2024 р.
СуддяА.М. Буракова
справа № 922/238/24
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 01.04.2024 |
Оприлюднено | 04.04.2024 |
Номер документу | 118070127 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань інші договори |
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Тихий Павло Володимирович
Господарське
Господарський суд Харківської області
Буракова А.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні