Постанова

від 26.09.2024 по справі 922/238/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2024 року м. Харків Справа № 922/238/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Тихий П.В., суддя Плахов О.В. , суддя Терещенко О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу Кооператива автогаражів Харків (вх.1780Х/1-43) на рішення Господарського суду Харківської області від 01.04.2024 (суддя А.М. Буракова, повний текст складено 01.04.2024) у справі №922/238/24

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю Артем+, м. Харків

до Кооперативу гаражів "Харків", м. Харків

про стягнення 26125,28 грн., -

ВСТАНОВИВ

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Артем+" м. Харків, звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Кооперативу автогаражів "Харків" м. Харків про стягнення з відповідача на користь позивача:

- 15% річних від простроченої суми орендних платежів у сумі 5760,62 грн за період з 03.04.2021 по 11.09.2023;

- інфляційних витрат в сумі 5964,66 грн за період з квітня 2021 по вересень 2023;

- заборгованості зі сплати орендної плати у сумі 14400,00 грн за період з квітня 2021 по листопад 2023, що загалом становить суму 26125,28 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 01.04.2024 у справі №922/238/24 позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з Кооперативу автогаражів "Харків" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Артем 15% річних від простроченої суми орендних платежів у сумі 5760,62 грн за період з 03.04.2021 по 11.09.2023; інфляційні витрати в сумі 5859,29 грн за період з квітня 2021 по вересень 2023; заборгованість зі сплати орендної плати у сумі 14400,00 грн за період з квітня 2021 по листопад 2023; 2412,71 грн судового збору та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5677,20 грн.

Рішення місцевого господарського суду із посиланням на відповідні норми матеріального права мотивоване доведеністю матеріалами справи факту неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором № 30/04-2 від 30.04.2018 та, як наслідок, наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Кооператив автогаражів "Харків" з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення норм матеріального права, просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 01.04.24, зупинити дію рішення Господарського суду Харківської області від 01.04.2024, скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 01.04.2024 у справі №922/238/24 та прийняти нове, яким в позові відмовити.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 01.04.2024 по справі №922/238/24 зазначає, що повний текст оскаржуваного рішення поштою не отримав, водночас дізнався про його існування 28.06.2024.

19.07.2024 системою автоматизованого розподілу судових справ між суддями для розгляду справи №922/238/24 визначено колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Тихий П.В., суддя Плахов О.В., суддя Терещенко О.І.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.07.2024 залишено без руху апеляційну скаргу Кооперативу автогаражів "Харків" на рішення Господарського суду Харківської області від 01.04.2024 у справі №922/238/24 на підставі п. 2 ч.2 ст. 258 ГПК України; ухвалено скаржнику надати інформацію про наявність електронного кабінету у Кооперативу автогаражів "Харків". Встановлено скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

26.07.2024 через підсистему Електронний Суд від Кооперативу автогаражів "Харків" надійшло клопотання про усунення недоліків на виконання вимог ухвали суду від 24.02.2023. До вказаного клопотання апелянт додав Довідку про наявність електронного кабінету у Кооперативу автогаражів "Харків" (вх.№9829 від 25.07.2024).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.07.2024 клопотання Кооперативу автогаражів "Харків" про поновлення строку на подання апеляційної скарги задоволено, строк на подання апеляційної скарги поновлено; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Кооперативу автогаражів "Харків" на рішення Господарського суду Харківської області від 01.04.2024 у справі №922/238/24; витребувано з Господарського суду Харківської матеріали справи №922/238/24; зупинено дію рішення Господарського суду Харківської області від 01.04.2024 у справі №922/238/24; ухвалено розглядати апеляційну скаргу у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; позивачу встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на таке:

- місцевим господарським судом в оскаржуваному судовому рішенні не було взято до уваги факт відсутності з 01.02.2022 у користуванні орендаря майна, яке передавалось за договором оренди № 30/04-2 від 30.04.2018 ;

- судом першої інстанції не враховано, що починаючи з 31.12.2021 строк договору оренди припинився, а тому позовні вимоги в частині стягнення орендних платежів у період з січня 2022 по листопад 2023, на його думку, є безпідставними.

30.07.2024 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 922/238/24.

21.08.2024 до Східного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній, погоджуючись з висновками місцевого господарського суду, заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги та просив оскаржуване судове рішення залишити без змін.

В обґрунтування заперечень наводить таки доводи:

- постанова Східного апеляційного господарського суду від 01.02.2022 у справі №922/1144/21, яка набрала законної сили 01.02.2022, була виконана боржником 11.09.2023, що підтверджується платіжною інструкцією № 6659 від 11.09.2023, а отже, відповідач повинен сплатити 15 % річних та індекс інфляції;

- відповідно до п.10.1 договору, договір діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов`язань, тобто до моменту повернення орендованого майна, доказів повернення орендованого майна відповідачем суду не надано.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що сторони належним чином повідомлені про розгляд скарги в порядку спрощеного позовного провадження.

Заперечень проти розгляду скарги в порядку спрощеного провадження від учасників справи не надходило.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила таке.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, 30.04.2018 між ТОВ "Житлові мережі" (Орендодавець) та Кооперативом автогаражів "Харків" (Орендар) було укладено договір оренди обладнання № 30/04-2, відповідно до п. 1.1 якого, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне використання майно, що належить орендодавцю на праві власності або іншого майнового права, а саме: обладнання приймально-контрольного безпровідного каналу зв`язку GSM типу SAMSON SA-3.0 разом з акумуляторною батареєю типу Energy 24 12V7Ah, кнопкою виклику та антеною. Адреса, за якою знаходиться орендоване майно на період дії договору оренди є: м. Харків, вул. Ньютона, 94 (п. 6.3.3. договору оренди).

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.02.2022 у справі № 922/1144/21 апеляційну скаргу ТОВ "Житлові мережі" задоволено частково, рішення господарського суду Харківської області від 25.11.2021 у справі № 922/1144/21 скасовано в частині відмови у задоволенні первісного позову, прийнято в цій частині нове рішення, яким в первісному позові відмовлено частково, стягнуто з Кооперативу автогаражів "Харків" на користь ТОВ "Житлові мережі" основну заборгованість у сумі 15750,00 грн за договором оренди, пеню в сумі 4759,11 грн, 15% річних у сумі 3520,48 грн, судовий збір за подання позовної заяви в сумі 2255,01 грн та судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 3382,53 грн. Стягнуто з Кооперативу автогаражів "Харків" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлові мережі" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн.

На виконання вказаної постанови, Східним апеляційним господарським судом було видано два накази від 07.02.2022.

13.03.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Житлові мережі" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Артем+" укладено договір від 13.03.2023 відступлення прав вимоги за договором оренди обладнання № 30/04-2 від 30.04.2018, на підставі якого ТОВ "Артем+" набуває права вимоги до Кооперативу автогаражів "Харків" у повному обсязі, в зв`язку з чим ТОВ "Артем+" стає кредитором за договором оренди обладнання № 30/04-2 від 30.04.2018 з моменту підписання сторонами цього договору, акту приймання-передачі документації та акту приймання-передачі прав вимоги до цього договору.

Відповідно до пунктів 1.3, 2.3 договору від 13.03.2023 відступлення прав вимоги за договором оренди обладнання № 30/04-2 від 30.04.2018, права вимоги до Кооперативу автогаражів "Харків" відступаються на умовах договору відступлення прав вимоги та включають права вимоги всієї заборгованості, а саме: заборгованість боржника, яка виникла за всіма невиконаними ним зобов`язаннями за договором оренди обладнання № 30/04-2 від 30.04.2018, сплати боржником грошових коштів за весь час оренди обладнання, сплати штрафних санкцій (пені, штрафу, інфляційних витрат, 15% річних), повернення обладнання за договором оренди обладнання №30/04-2 від 30.04.2018, в тому числі суми заборгованості боржника за договором оренди обладнання № 30/04-2 від 30.04.2018, що складається із основної заборгованості у сумі 15750,00 грн, пені в сумі 4759,11 грн, 15% річних у сумі 3520,48 грн, судового збору за подання позовної заяви в сумі 2255,01 грн та судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 3382,53 грн, витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн, яку стягнуто згідно постанови Східного апеляційного господарського суду від 01.02.2022 у справі № 922/1144/21.

На виконання умов зазначеного договору відступлення прав вимоги між TOB "Житлові мережі" та TOB "Артем+" укладені акт приймання-передачі документації до договору відступлення прав вимоги від 13.03.2023 та акт приймання-передачі прав вимоги до договору відступлення прав вимоги від 13.03.2023.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Артем+" стало новим кредитором за договором оренди обладнання № 30/04-2 від 30.04.2018 та саме TOB "Артем+" набуло право вимагати від Кооперативу автогаражів "Харків" виконання умов укладеного договору оренди обладнання № 30/04-2 від 30.04.2018, в тому числі, набуло право вимагати сплати основної заборгованості у сумі 15750,00 грн, пені в сумі 4759,11 грн, 15% річних у сумі 3520,48 грн, судового збору за подання позовної заяви в сумі 2255,01 грн та судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 3382,53 грн, витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн, стягнутих з Кооперативу автогаражів "Харків" на підставі постанови Східного апеляційного господарського суду від 01.02.2022 у справі № 922/1144/21.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.08.2023 у справі № 922/1144/21 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Артем+" про заміну стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (вх. № 20940 від 07.08.2023). Замінено стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Житлові мережі" (61002, м. Харків, вул. Алчевських (Артема), буд. 4, ідентифікаційний код 36818263) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Артем+" (61010, м. Харків, вул. Малом`ясницька, 2, ідентифікаційний код 32334811) у двох наказах на примусове виконання рішення суду від 07.02.2022, виданих Східним апеляційним господарським судом у справі № 922/1144/21 про стягнення з Кооперативу автогаражів "Харків" основної заборгованості у сумі 15750,00 грн, пені в сумі 4759,11 грн, 15% річних у сумі 3520,48 грн, судового збору за подання позовної заяви в сумі 2255,01 грн, судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 3382,53 грн та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн.

Згідно платіжної інструкції № 6659 від 11.09.2023 постанова Східного апеляційного господарського суду від 01.02.2022 у справі № 922/1144/21 була виконана боржником лише11.09.2023.

З цих підстав позивач нарахував 15% річних від простроченої суми орендних платежів у сумі 5760,62 грн за період з 03.04.2021 по 11.09.2023 та інфляційних витрат в сумі 5964,66 грн за період з квітня 2021 по вересень 2023.

Місцевий господарський суд дійшов висновку щодо наявності правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Надаючи власну правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції з наведеним висновком суду першої інстанції погоджується, з огляду на таке.

За змістом статей 193, 202 Господарського кодексу України, статтями 525, 526, 599 Цивільного кодексу України унормовано, що зобов`язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом; зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 516 Цивільного кодексу України передбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що постановою Східного апеляційного господарського суду у справі № 922/1144/21 було стягнуто з Кооперативу автогаражів "Харків" (61162, м. Харків, вул. Ньютона, б.94, ідентифікаційний код 22645756) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлові мережі" (61002, м.Харків, вул. Алчевських (Артема), буд.4, ідентифікаційний код 36818263) основну заборгованість за договором оренди обладнання № 30/04-2 від 30.04.2018 у сумі 15750,00 грн.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено Законом.

Враховуючи, що постанова Східного апеляційного господарського суду від 01.02.2022 у справі № 922/1144/21 виконана боржником лише 11.09.2023, що підтверджується платіжною інструкцією № 6659 від 11.09.2023, у позивача виникло право на стягнення з відповідача 15% річних від простроченої суми орендних платежів за період з 03.04.2021 по 11.09.2023 та інфляційних витрат за період з квітня 2021по вересень 2023.

Перевіривши здійснені розрахунки, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що у відповідності до п.п. 9.1.2 пункту 9.1 договору та діючого законодавства України за порушення строків сплати орендної плати з відповідача підлягає стягненню 15% річних від простроченої суми орендних платежів у розмірі 5760,62 грн за період з 03.04.2021 по 11.09.2023 та інфляційні втрати у розмірі 5859,29 грн за період з квітня 2021 по вересень 2023.

Стосовно позовних вимог щодо стягнення з відповідача орендної плати за період з квітня 2021 по листопад 2023 в сумі 14400,00 грн, колегія суддів зазначає таке.

Як вже зазначалось, 30.04.2018 між ТОВ "Житлові мережі" (Орендодавець) та Кооперативом автогаражів "Харків" (Орендар) укладено договір оренди обладнання №30/04-2.

Відповідно до п. 1.1 договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне використання майно, що належить Орендодавцю на праві власності або іншого майнового права, а саме: обладнання приймально-контрольного безпровідного каналу зв`язку GSM типу SAMSON SA-3.0 разом з акумуляторною батареєю типу Energy 24 12V7Ah, кнопкою виклику та антеною.

Адреса, за якою знаходиться орендоване майно на період дії договору оренди є: м. Харків, вул. Ньютона, 94 (п. 6.3.3 договору оренди).

У відповідності до п. 3.1 договору обладнання передається в оренду орендарю до 31.12.2020 включно. Після завершення строку цього договору Орендар має переважне право поновлення його на новий термін. В цьому випадку, якщо жодна зі Сторін в термін 30 діб до завершення строку дії договору оренди обладнання письмово не сповістить про свій намір його розірвати, цей договір оренди обладнання автоматично продовжується на строк 1 календарний рік.

Пунктом 4.1 договору оренди встановлено, що орендна плата складає 450,00 грн. за один календарний місяць.

Орендна плата виплачується Орендарем щомісячно в безготівковій формі на поточний рахунок Орендодавця не пізніше 5 числа кожного поточного місяця (п.4.2 договору оренди).

Відповідно до п.5.1 договору передача майна в оренду здійснюється за актом приймання-передачі.

У п.8.1 договору сторони визначили, що після закінчення строку оренди Орендар зобов`язаний протягом 5 днів повернути орендоване майно Орендодавцю разом із тарою, упакуванням та технічною документацією (комплектно) за актом передавання.

У позовній заяві позивач вказує на те, що Кооператив автогаражів "Харків" не повернув обладнання за договором оренди обладнання № 30/04-2 від 30.04.2018, ані ТОВ "Житлові мережі", ані новому кредитору ТОВ "Артем+", у зв`язку з чим, відповідачу нарахована орендна плата за період з квітня 2021 по листопад 2023 в сумі 14400,00 грн (розрахунок 450 грн. х 32 місяці = 14400,00 грн), яка є не сплаченою.

Відповідач у апеляційній скарзі стверджує про безпідставність нарахування орендної плати, посилаючись на відсутність у його користуванні майна, переданого за договором оренди № 30/04-2 від 30.04.2018 та взагалі припинення з 31.12.2021 строку дії сказаного договору.

Колегія суддів ставиться критично до тверджень відповідача з огляду на таке.

Під час розгляду справи № 922/1144/21 апеляційним судом було встановлено, що станом на 19.05.2020 орендоване обладнання знаходилось за адресою: 61162, м. Харків, вул. Ньютона, 94 та не поверталось до орендодавця - ТОВ «Житлові мережі». Крім того, в матеріалах справи наявні листи Управління поліції охорони в Харківській області від 14.06.2021 та 09.06.2021, які підтверджують фактичне використання відповідачем орендованого обладнання.

У відповідності до п. 3.1. договору оренди, обладнання передається в оренду орендарю до 31.12.2020 включно.

Після завершення строку цього договору орендар має переважне право поновлення його на новий термін. В цьому випадку, якщо жодна зі сторін в термін 30 діб до завершення строку дії договору оренди обладнання письмово не сповістить про свій намір його розірвати, цей договір оренди обладнання автоматично продовжується на строк 1 календарний рік (п. 3.2. договору оренди).

Орендар заяви про свій намір розірвати договір оренди не надавав, отже, строк договору оренди був продовжений.

Також слід зауважити на тому, що статтею 764 ЦК України встановлені правові наслідки продовження володіння та/або користування майном після закінчення строку договору найму, а саме якщо наймач продовжує володіти та/або користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідно до п. 10.1. Договору оренди, договір оренди обладнання вступає в силу з 01 травня 2018 року та діє до моменту повного виконання сторонами своїх обов`язків за цим договором.

Водночас, матеріали справи не містять доказів того, що відповідач у відповідності до п.8.1 договору повернув орендоване майно Орендодавцю, що також свідчить про те, що строк договору оренди не закінчився.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В порушення приписів вказаної статті відповідач не надав суду доказів в підтвердження заперечень, наведених у апеляційній скарзі.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами у справі виникли зобов`язання, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору найму (оренди), згідно якого та в силу ст. 759 Цивільного кодексу України, наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з вимогами частин 1, 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

В порушення вказаних вище вимог законодавства та договору, відповідач взяті зобов`язання щодо здійснення своєчасної оплати за орендоване обладнання не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість перед позивачем за період з квітня 2021 по листопад 2023 в сумі 14400,00 грн, яка підлягає стягненню.

Відповідач доказів оплати заборгованості за договором оренди обладнання №30/04-18 від 30.04.2018 не надав, у зв`язку з чим, вимоги позивача про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 14400,00 грн є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо покладення на відповідача понесених позивачем витрат на правничу допомогу під час розгляду справи судом першої інстанції, слід зазначити наступне.

Частинами 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

З урахуванням того, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача і рішення частково відбулось на користь позивача, судом першої інстанції судові витрати у справі, у відповідності до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладено на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

Згідно частин 1, 2, 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За приписами частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Так, позивачем заявлено до стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5700,00 грн, на підтвердження яких надано Договір про надання правничої допомоги від 30.11.2023 між позивачем та адвокатом Мизиненко І.О., що діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія КС № 6723/10 від 14.06.2018, відповідно до якого адвокат надає правову допомогу позивачу по стягненню заборгованості, штрафних санкцій з боржника Кооператив автогаражів "Харків" (код ЄДРПОУ 22645756) за договором оренди обладнання № 30/04-2 від 30.04.2018р.

Відповідно до п.4.1. договору за надання правової допомоги позивач сплачує адвокату гонорар, розмір якого визначається за згодою сторін та становить вартість правової допомоги у розмірі 5700,00 грн, яка повинна бути сплачена клієнтом протягом 5 (п`яти) днів з моменту набрання законної сили рішення у справі за позовом ТОВ АРТЕМ+ до КА ХАРКІВ.

Також суду надано акт приймання передачі наданих послуг від 05.01.2024 за договором про надання правничої допомоги, відповідно до якого, адвокат надала, а відповідач прийняв надані адвокатом послуги, загальною вартістю наданої правової допомоги у розмірі 5700,00 грн, яка повинна бути сплачена позивачем у строк передбачений п. 4.1. Договору. Позивач претензій до Адвоката не має.

Крім того, позивачем надано в підтвердження понесених витрат на правничу допомогу розрахунком витрат на професійну правничу допомогу від 05.01.2024.

Згідно ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).

За висновками Великої Палати Верховного Суду, наведеними у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/20, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, якими підтверджується надання позивачу професійної правничої допомоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката є пропорційним, обґрунтованим та враховуючи часткове задоволення позовних вимог, підлягає задоволенню у розмірі 5677,20 грн.

З огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги обсяг наданих послуг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для вирішення спору, та з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції правомірно стягнуто з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5677,20 грн.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли своє підтвердження при перегляді оскаржуваного судового рішення та не є підставою для його скасування.

З огляду на викладене та враховуючи, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного судового рішення було дотримано норми матеріального та процесуального права, повно досліджено обставини справи, а доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при перегляді оскаржуваного судового рішення, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а тому рішення Господарського суду Харківської області від 01.04.2024 у справі № 922/238/24 слід залишити без змін.

У відповідності до статті 129 ГПК України витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 129, 269, 270, п.1 ч.1 ст. 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Кооператива автогаражів Харків на рішення Господарського суду Харківської області від 01.04.2024 у справі № 922/238/24 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 01.04.2024 у справі № 922/238/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Головуючий суддя П.В. Тихий

Суддя О.В. Плахов

Суддя О.І. Терещенко