Рішення

від 27.03.2024 по справі 927/1356/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

27 березня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/1356/23 Господарський суд Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., за участю секретаря судового засідання Мігди Р.Ю.., за правилами загального позовного провадження в відкритому судовому засіданні розглянув справу

за позовом: заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави,

вул. 1-го Травня, 50А, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500,

в особі позивача: Прилуцької міської ради,

вул. Незалежності, 82, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500,

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз збут";

вул. Любецька, 68, м. Чернігів, 14021, e-mail: office@cngaszbut.104.ua;

до відповідача 2: Комунального некомерційного підприємства "Прилуцька міська дитяча лікарня", вул. Костянтинівська, 185, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500,

предмет спору: про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 84924,92 грн

за участю повноважних представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача 1: Кулик Н.Д. - адвокат, довіреність від 02.01.2024 № 01Др-1-0124;

від відповідача 2: не прибув.

від прокуратури: Сидоренко Ю.К. - прокурор відділу.

У судовому засіданні 27.03.2024, Господарський суд Чернігівської області, на підставі частини 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

28.09.2023, надійшов позов заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача - Прилуцької міської ради до відповідачів 1 та 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз збут" (далі - ТОВ "Чернігівгаз збут") та Комунального некомерційного підприємства "Прилуцька міська дитяча лікарня" (далі - КНП "Прилуцька міська дитяча лікарня"), з проханням:

- визнати недійсною додаткову угоду щодо зміни ціни № 3 від 20.10.2020 до договору про закупівлю № 41FB147-1157-20 від 02.03.2020, укладену між Комунальним некомерційним підприємством "Прилуцька міська дитяча лікарня" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз збут";

- визнати недійсною додаткову угоду щодо зміни ціни № 4 від 24.11.2020 до договору про закупівлю № 41FB147-1157-20 від 02.03.2020, укладену між Комунальним некомерційним підприємством "Прилуцька міська дитяча лікарня" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз збут";

- визнати недійсною додаткову угоду щодо зміни ціни № 5 від 22.12.2020 до договору про закупівлю № 41FB147-1157-20 від 02.03.2020, укладену між Комунальним некомерційним підприємством "Прилуцька міська дитяча лікарня" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз збут";

- визнати недійсною додаткову угоду № 8 від 08.01.2021 до договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів № 41FB147-1157-20 від 02.03.2020, укладену між Комунальним некомерційним підприємством "Прилуцька міська дитяча лікарня" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз збут".

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз збут" до місцевого бюджету Прилуцької міської територіальної громади кошти в сумі 84924,92 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані внесеними додатковими угодами змінами щодо ціни договору про закупівлю № 41FB147-1157-20 від 02.03.2020 вчиненими з порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі", в зв`язку з чим ці додаткові угоди підлягають визнанню недійсними, а надмірно сплачені кошти - поверненню до бюджету.

Суд прийняв позовну заяву до розгляду; відкрив провадження в справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 08.11.2023; установив учасникам справи процесуальні строки для подачі письмових заяв по суті спору - відповідачам - 15 календарних днів з моменту отримання ухвали суду для подачі в порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) мотивованого відзиву на позов (ухвала від 03.10.2023).

Відповідач 2, через систему «Електронний суд», подав заяву про розгляд справи за відсутності його повноважного представника.

23.10.2023, відповідач 1, через систему «Електронний суд», подав клопотання про зупинення провадження в справі до вирішення Великою Палатою Верховного Суду справи № 922/2321/22, за результатами розгляду якої буде наданий правовий висновок в подібних правовідносинах, що забезпечить єдність судової практики.

Ухвалою від 08.11.2023, за задоволеним судом клопотанням ТОВ "Чернігівгаз Збут", відповідно до п. 7 частини 1 статті 228 ГПК України, провадження в справі № 927/1356/23 зупинене до перегляду Великою Палатою Верховного Суду судового рішення в подібних правовідносинах у справі № 922/2321/22.

24.01.2024, Великою Палатою Верховного Суду прийнята постанова в справі № 922/2321/22, повний текст якої оприлюднений в Єдиному державному реєстрі судових рішень 01.02.2024.

Суд поновив провадження у справі, призначив підготовче засідання на 28.02.2024, про що постановив ухвалу від 07.02.2024.

09.11.2023, відповідач 1, через систему «Електронний суд», подав відзив на позов та заяву про продовження процесуального строку для його подання.

Частиною 2 статті 119 ГПК України визначено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Суд задовольнив клопотання відповідача 1, продовжив строк для подання відзиву на позов (протокол судового засідання від 28.02.2024).

Відповідач 1 у відзиві на позов проти задоволення вимог заперечив у повному обсязі вважаючи, що в прокурора відсутні підстави для здійснення представництва інтересів держави в особі Прилуцької міської ради, зокрема не надані докази, що уповноважений орган, в інтересах якого прокурор звернувся до суду з позовом, не здійснює або неналежним чином здійснює свої повноваження щодо захисту інтересів держави. Вважає, що Прилуцька міська рада не є належним позивачем у справі. Прокурор не довів належними та допустимими доказами, що спірні додаткові угоди укладені з порушенням вимог частини 4 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», зокрема, факт коливання ціни кожного разу був підтверджений документально. Заперечив щодо застосування приписів статті 216 ЦК України щодо стягнення коштів в сумі 84924,92 грн, оскільки вказана норма не передбачає односторонньої реституції.

23.02.2024, прокурор, через систему «Електронний суд», подав заяву про зміну підстав позову, оскільки спірні додаткові угоди суперечать Закону України «Про публічні закупівлі» тому підлягають визнанню недійсними, таким чином, грошові кошти в сумі 84924,92 грн є такими, що були безпідставно одержані відповідачем 1, а тому останній зобов`язаний їх повернути до місцевого бюджету Прилуцької міської територіальної громади в силу статей 216, 1212 ЦК України. Наведена нормативно-правова кваліфікація спірних відносин узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду в постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 (що є подібна). Повторно заяву аналогічного змісту подано до суду 29.02.2024.

28.02.2024, від відповідача 1, через систему «Електронний суд», надійшли письмові пояснення, якими підтримав правову позицію, наведену ним у відзиві на позов. Суд залучив подані відповідачем 1 письмові пояснення до матеріалів справи (протокол судового засідання від 28.02.2024).

У підготовчому засіданні 28.02.2024, за усним клопотання представника відповідача 1, суд продовжив строк проведення підготовчого провадження на 30 календарних днів та відклав підготовче засідання на 13.03.2024, про що позивач та відповідач 2 повідомлені в порядку статей 120, 121 ГПК України.

11.03.2024, позивач, через систему «Електронний суд», подав заяву про розгляд справи без участі його представника, позов підтримав у повному обсязі. Суд задовольнив заяву позивача про розгляд справи за відсутності його повноважного представника.

Враховуючи, що позивач / прокурор наділений правом на зміну підстав позову на стадії підготовчого провадження, беручи до уваги дотримання вимог приписів частини 5 статті 46 ГПК України, суд прийняв заяву прокурора про зміну підстав позову, оскільки це є процесуальним правом сторони. Розгляд справи проводиться з урахуванням поданої прокурором заяви про зміну підстав позову.

13.03.2024, за результатами підготовчого засідання, в порядку п. 3 частини 2 статті 185 ГПК України, суд постановив закрити підготовче провадження, призначив розгляд справи по суті на 27.03.2024, про що позивач та відповідач 2 повідомлені в порядку статей 120, 121 ГПК України.

27.03.2024, у судове засідання прибули: прокурора та повноважний представник відповідача 1; позивач та відповідач 2 до суду не прибули, поноважних представників не направили, про дату, час та місце слухання справи по суті повідомлені завчасно через підсистему Електронний суд, про що свідчать наявні матеріали справи.

Неприбуття належним чином повідомленого відповідача 2 в судове засідання не є перешкодою для вирішення спору по суті за наявними матеріалами справи (частина 1 статті 202 ГПК України).

Суд розпочав розгляд справи по суті та заслухав повноважного представника відповідача 1 та прокурора.

Прокурор позов підтримав у повному обсязі, з урахуванням змісту заяви про зміну його підстав; відповідач 1 проти задоволення позовних вимог заперечув виходячи з обставин, наведених у відзиві на позов.

Господарський суд розглянув подані документи і матеріали, з`ясував фактичні обставини справи, дослідив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, та

ВСТАНОВИВ:

26.12.2019, КНП «Прилуцька міська дитяча лікарня» Прилуцької міської ради (відповідач 2), провела закупівлю природного газу ДК 021:2015:09120000-6 - Газове паливо, обсягом 93000 куб. м, строк поставки 31.12.2020, очікуваною вартістю 960000,00 грн, за рахунок бюджетних коштів.

За результатами проведених торгів UA-2019-12-09-001021-b переможцем визначено ТОВ "Чернігівгаз збут" (відповідач 1), за остаточною ціновою пропозицією 594900,00 грн (з ПДВ).

02.03.2020, ТОВ "Чернігівгаз збут" (постачальник, відповідач 1) та КНП «Прилуцька міська дитяча лікарня» Прилуцької міської ради (споживач, відповідач 2) уклали договір № 41FВ147-1157-20 про закупівлю, за умовами якого (п. 1.1.) постачальник зобов`язався передати в власність споживачу, що є бюджетною установою / організацією та є кінцевим споживачем, 09120000-6 газове паливо (природний газ), а споживач зобов`язався прийняти та оплатити вартість газу в розмірах, строки та порядку, що визначені в Договорі.

За п. 1.2. Договору обсяг постачання газу - 93000 куб. м.

Планові обсяги постачання газу в 2020 році по місяцях: січень-лютий - 000,00, березень - 20000,00, квітень - 8000,00, травень - вересень - 0,00, жовтень - 10000,00, листопад - 25000,00, грудень - 30000,00 (п. 1.3. Договору).

Обсяг переданого (спожитого) газу за розрахунковий період (п. 4.1. Договору), що підлягає оплаті споживачем, визначається на межі балансової належності між Оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційних вузлів обліку (лічильників газу) визначених у заяві-приєднанні до договору розподілу природного газу, укладеного між Оператором ГРМ та споживачем, а також з урахуванням процедур, передбачених Кодексом ГРМ (п. 2.3 Договору).

За умовами пунктів 3.1. - 3.7. Договору, розрахунки за поставлений споживачу газ здійснюється за цінами, що встановлюються між постачальником та споживачем.

Ціна за 1000 куб. м природного газу з урахуванням тарифів на транспортування магістральними мережами, податку на додану вартість становить - 6396,7742 грн, в т. ч. ПДВ.

Загальна сума Договору складає 594900,00 грн, в т. ч. ПДВ.

Ціна, зазначена у п. 3.2. Договору, може змінюватися протягом дії Договору відповідно до вимог законодавства в сфері публічних закупівель. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього Договору.

Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 3.2., 3.4. Договору, застосовується сторонами при складанні актів приймання - передачі газу та розрахунках за цим Договором. Місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу та загального обсягу фактично поставленого (спожитого) газу, визначеного згідно з розділом ІІ цього Договору. Загальна сума Договору складається із місячних сум вартості газу, поставленого споживачеві за даним Договором.

Договір набуває чинності із дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за наявності) і діє в частині постачання газу з 01.03.2020 до 31.12.2020, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 11.1. Договору).

Дія Договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в Договорі, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку (п. 11.2. Договору).

Відповідно до п. 11.7. Договору істотні умови цього Договору не можуть змінюватись після його підписання до виконання сторонами зобов`язань у повному обсязі, крім випадків, зокрема:

- зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в цьому Договорі.

Коригування ціни товару відповідно до п. 2 частини 4 статті 36 Закону та умов цієї тендерної документації може здійснюватись лише за умови здійснення поставки товару в розмірі не менше 30 % від загального обсягу товару за договором та за умови обов`язкового надання постачальником документів, які підтверджують факт коливання ціни такого товару на ринку у Чернігівській області від Торгово-промислової палати України або іншого органу, що має право надавати такі висновки;

При кожному внесенні змін до договору про закупівлю шляхом укладання додаткової угоди до Договору, сторони зобов`язані кожного разу надавати документи, що підтверджують факт коливання ціни товару на ринку за відповідний період, та належним чином виконувати умови Договору з урахуванням змінених його умов (пп 2 п. 11.7.).

ТОВ "Чернігівгаз Збут" звернулось з листом № 14704-Сл-4603-0420 від 14.04.2020 до КНП КНП «Прилуцька міська дитяча лікарня» Прилуцької міської ради щодо зміни ціни та повідомило, що ціна за 1000 куб. м природного газу (з урахуванням тарифу на транспортування магістральними мережами та податку на додану вартість) з 01.04.2020 становить 6396,77 грн з ПДВ. Відтак, споживачу направлена відповідна додаткова угода до договору.

17.04.2020, КНП «Прилуцька міська дитяча лікарня» Прилуцької міської ради та ТОВ "Чернігівгаз збут" уклали додаткову угоду № 1 до Договору № 41FВ147-1157-20, що поширює свою дію на відносини сторін з 01.04.2020, за якою сторони змінили редакцію пунктів 1.3., 3.2., 3.3. Договору в наступній редакції, визначивши:

Планові обсяги постачання газу в 2020 році по місяцях: січень - 0,00, лютий - 0,00, березень - 10277,21, квітень - 8000,00, травень-вересень- 0,00, жовтень - 10000,00, листопад - 25000,00, грудень - 39722,79; всього: 93 тис. куб. м.

Ціна за 1000 куб. м природного газу з урахуванням тарифів на транспортування магістральними мережами, податку на додану вартість з 01.04.2020 становить 6396,77 грн з ПДВ.

Загальна сума Договору складає 594899,65 грн, в т. ч. ПДВ.

25.09.2020, КНП «Прилуцька міська дитяча лікарня» Прилуцької міської ради та ТОВ "Чернігівгаз збут" уклали додаткову угоду № 2 до Договору № 41FВ147-1157-20, що вважається укладеною з дати її підписання, за якою сторони змінили редакцію пунктів 1.2., 1.3., 3.3. Договору в наступній редакції, визначивши:

Річний обсяг постачання газу - до 74240,54 куб. м.

Планові обсяги постачання газу по місяцях: січень - 0,00, лютий - 0,00, березень - 10277,21, квітень - 4107,59, травень - 3,95, червень - 3,82, липень - 3,95, серпень - 3,95, вересень - 3,95, жовтень - 10000,00, листопад - 20000,00, грудень - 29836,12.

Загальна сума Договору складає 474899,65 грн, в т. ч. ПДВ.

ТОВ "Чернігівгаз Збут" звернулось з листом № 14704-Сл-11261-1020 від 08.10.2020 до КНП «Прилуцька міська дитяча лікарня» Прилуцької міської ради щодо зміни ціни та повідомило про зростання вартості природного газу в жовтні 2020 року, в зв`язку з чим ціна природного газу (з урахуванням вартості послуги доступу до потужності та ПДВ) з 01.10.2020 за 1000 куб. м становить 7035,81 грн. Коливання ціни природного газу підтверджене експертним висновком Львівської торгово-промислової палати (далі - ТПП). Відтак, споживачем має бути підписана відповідна додаткова угода до Договору, примірник якої доданий постачальником до цього листа, разом з копією експертного висновку Львівської ТПП.

За інформаційною довідкою № 19-09/883 від 25.09.2020 про середньозважені ціни на природний газ ресурсу вересня - жовтня 2020 року, наданою Львівською ТПП на запит ТОВ «Чернігівгаз збут» № 14704-Сл-10585-0920 від 23.09.2020, наведена інформація, за даними сайту ТБ «Українська енергетична біржа» станом на 24.09.2020, про середньозважені ціни на природний газ за результатами укладених угод за жовтень 2020 року - в розмірі 5438,49 грн та за вересень 2020 року - в розмірі 4702,9 грн.

У примітці зазначено, що довідка є фактографічною та не містить узагальнюючої інформації щодо рівня цін товару на внутрішньому ринку.

У інформаційному листі ДП «Держзовнішінформ» №122/169 від 21.10.2020, на запит ТОВ «Чернігівгаз збут» №14704-Сл-11444-1020 від 16.10.2020, зазначено, що згідно з інформацією опублікованою на офіційному сайті Товарної біржі "Українська енергетична біржа" станом на 16.10.2020, середньозважена ціна газу становить: ресурс вересня 2020 року - 4702,90 грн/1000 куб. м; жовтня 2020 року - 5466,31 грн/1000 куб. м; коливання ціни між вказаними періодами + 16,23%. Також приведена вартість природного газу на європейських хабах до кордону України станом на 16.10.2020 за тис. куб. м: на TTF - 7526 грн; Gaspool - 7631 грн, NCG - 7441 грн.

У примітці зазначено, що довідка носить інформативний характер і не враховує умов договорів та контрактів.

20.10.2020, КНП «Прилуцька міська дитяча лікарня» Прилуцької міської ради та ТОВ "Чернігівгаз збут" уклали додаткову угоду № 3 до Договору № 41FВ147-1157-20, що поширює свою дію на відносини сторін з 01.10.2020, за якою сторони змінили редакцію пунктів 1.2., 1.3., 3.2., 3.3. Договору в наступній редакції:

Річний обсяг постачання газу - до 68805,79 куб. м.

Планові обсяги постачання газу по місяцях: січень - 0,00, лютий - 0,00, березень - 10277,21, квітень - 4107,59, травень - 3,95, червень - 3,82, липень - 3,95, серпень - 3,95, вересень - 3,82, жовтень - 10000,00, листопад - 20000,00, грудень - 24401,50.

Ціна за 1000 куб. м природного газу з урахуванням тарифів на транспортування магістральними мережами, податку на додану вартість з 01.10.2020 становить 7035,81 грн з ПДВ.

Загальна сума Договору складає 474899,65 грн, в т. ч. ПДВ.

ТОВ "Чернігівгаз Збут" звернулось з листом № 14704-Сл-12113-1120 від 10.11.2020 до КНП «Прилуцька міська дитяча лікарня» Прилуцької міської ради щодо зміни ціни та повідомило про зростання вартості природного газу в жовтні 2020 року, в зв`язку з чим ціна природного газу з урахуванням вартості послуги доступу до потужності та ПДВ з 01.11.2020 за 1000 куб. м становить 7738,69 грн. Коливання ціни природного газу підтверджене експертним висновком ДП «Держзовнішінформ». Відтак, споживачем має бути підписана відповідна додаткова угода до Договору, примірник якої доданий постачальником до цього листа, разом з копією експертного висновку ДП «Держзовнішінформ».

У інформаційному листі ДП «Держзовнішінформ» № 122/193 від 04.11.2020, на запит ТОВ «Чернігівгаз збут» №14704-Сл-11726-1020 від 29.10.2020, зазначено, що згідно з інформацією опублікованою на офіційному сайті Товарної біржі "Українська енергетична біржа" станом на 02.11.2020, середньозважена ціна газу становить: ресурс жовтня 2020 року - 5983,81 грн/1000 куб. м; листопада 2020 року - 6618,83 грн/1000 куб. м; коливання ціни між вказаними періодами + 10,61%. Також приведена вартість природного газу на європейських хабах до кордону України станом на 02.11.2020 за тис. куб м: на TTF - 7145 грн; Gaspool - 7128 грн, NCG - 6968грн.

У примітці зазначено, що довідка носить інформативний характер і не враховує умов договорів та контрактів.

24.11.2020, КНП «Прилуцька міська дитяча лікарня» Прилуцької міської ради та ТОВ "Чернігівгаз збут" уклали додаткову угоду № 4 до Договору № 41FВ147-1157-20, що поширює свою дію на відносини сторін з 01.11.2020, за якою сторони змінили редакцію пунктів 1.2., 1.3., 3.2. Договору в наступній редакції, визначивши:

Річний обсяг постачання газу - до 64225,33 куб. м.

Планові обсяги постачання газу по місяцях: січень - 0,00, лютий - 0,00, березень - 10277,21, квітень - 4107,59, травень - 3,95, червень - 3,82, липень - 3,95, серпень - 3,95, вересень - 3,82, жовтень - 3970,76, листопад - 20000,00, грудень - 25850,28.

Ціна за 1000 куб. м природного газу з урахуванням тарифів на транспортування магістральними мережами, податку на додану вартість з 01.11.2020 становить 7738,69 грн з ПДВ.

ТОВ "Чернігівгаз Збут" звернулось з листом № 14704-Сл-12600-1120 від 27.11.2020 до КНП «Прилуцька міська дитяча лікарня» Прилуцької міської ради щодо зміни ціни та повідомило про зростання вартості природного газу в жовтні 2020 року, в зв`язку з чим ціна природного газу з урахуванням вартості послуги доступу до потужності та ПДВ з 01.11.2020 за 1000 куб. м становить 8511,79 грн. Коливання ціни природного газу підтверджене ціновою довідкою Харківської ТПП. Відтак, споживачем має бути підписана відповідна додаткова угода до Договору, примірник якої доданий постачальником до цього листа, разом з копією цінової довідки Харківської ТПП.

За ціновою довідкою № 1522/20 від 27.11.2020 Харківської ТПП за наявною інформацією щодо рівня цін по постачанню природного газу для установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів на умовах оплати протягом або після періоду постачання природного газу, суб`єктів ринку природного газу - регіональних газопостачальних підприємств, діапазон цін на природний газ на ринку України становить 5400,00-8851,891 грн/за 1000 куб. м з 01.11.2020, згідно з інформацією опублікованою на офіційному сайті Товарної біржі "Українська енергетична біржа", середньозважена ціна газу становить: ресурс жовтня 2020 року (станом на 01.10.2020) - 5465,55 грн/1000 куб. м; листопада 2020 року (станом на 02.11.2020) - 6618,83 грн/1000 куб. м; коливання середньозваженої ціни між вказаними періодами +21,10%.

22.12.2020, КНП «Прилуцька міська дитяча лікарня» Прилуцької міської ради та ТОВ "Чернігівгаз збут" уклали додаткову угоду № 5 до Договору № 41FВ147-1157-20, що поширює свою дію на відносини сторін з 01.12.2020, за якою сторони змінили редакцію пунктів 1.2., 1.3., 3.2. Договору в наступній редакції, визначивши:

Річний обсяг постачання газу - до 60869,40 куб. м.

Планові обсяги постачання газу по місяцях: січень - 0,00, лютий - 0,00, березень - 10277,21, квітень - 4107,59, травень - 3,95, червень - 3,82, липень - 3,95, серпень - 3,95, вересень - 3,82, жовтень - 3970,76, листопад - 8901,61, грудень - 33592,74.

Ціна за 1000 куб. м природного газу з урахуванням тарифів на транспортування магістральними мережами, податку на додану вартість з 01.12.2020 становить 8511,79 грн з ПДВ.

30.12.2020, КНП «Прилуцька міська дитяча лікарня» Прилуцької міської ради та ТОВ "Чернігівгаз збут" уклали додаткову угоду № 6 до Договору № 41FВ147-1157-20, що вважається укладеною з дати її підписання, за якою сторони змінили редакцію пунктів 1.2., 1.3., 3.3. Договору в наступній редакції:

Річний обсяг постачання газу - до 48276,66 куб. м.

Планові обсяги постачання газу по місяцях: січень - 0,00, лютий - 0,00, березень - 10277,21, квітень - 4107,59, травень - 3,95, червень - 3,82, липень - 3,95, серпень - 3,95, вересень - 3,82, жовтень - 3970,76, листопад - 8901,61, грудень - 21000,00.

Загальна сума договору складає 367712,83 грн з ПДВ.

30.12.2020, КНП «Прилуцька міська дитяча лікарня» Прилуцької міської ради та ТОВ "Чернігівгаз збут" уклали додаткову угоду № 7 до Договору № 41FВ147-1157-20, що вважається укладеною з дати її підписання, за умовами якої, відповідно до частини 5 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції, що діяла до 19.04.2020) сторони домовились продовжити строк дії Договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку 2021 року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в Договорі, якщо видатки на цю мету затверджені в установленому порядку.

ТОВ "Чернігівгаз Збут" звернулось з листом № 14704-Сл-23-0121 від 04.01.2021 до КНП «Прилуцька міська дитяча лікарня» Прилуцької міської ради щодо зміни ціни, в якому запропоновано укласти додаткову угоду щодо продовження дії договору та повідомлено, що ціна за природний газ з 01.01.2021 складає 9,90 грн 1 куб. м, відтак, споживачем має бути підписана відповідна додаткова угода до Договору, примірник якої доданий постачальником до цього листа.

08.01.2021, КНП «Прилуцька міська дитяча лікарня» Прилуцької міської ради та ТОВ "Чернігівгаз збут" уклали додаткову угоду № 8 до Договору № 41FВ147-1157-20, яка вважається укладеною з дати її підписання і поширює свою дію на відносини, що склалися між сторонами з 01.01.2021 по 31.03.2021 в частині постачання газу, а в частині проведення розрахунків - до їх повного виконання. Даною угодою сторони домовились доповнити п. 1.3. Договору новим абзацем - планові обсяги постачання газу на 2021 рік по місяцях: січень - 6000,00, лютий - 1000,00, березень - 428,54 та викласти п. 3.2. Договору в наступній редакції: ціна за 1 куб. м природного газу з урахуванням тарифів на транспортування магістральними мережами, податку на додану вартість з 01.01.2021 становить 9,90 грн з ПДВ.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі Договору, в період з жовтня 2020 року по січень 2021 року, ТОВ "Чернігівгаз збут" поставив КНП «Прилуцька міська дитяча лікарня» Прилуцької міської ради природний газ у загальному обсязі 41300,91 куб. м, вартістю 349114,44 грн, про що свідчать двосторонні акти приймання-передавання природного газу: № ЧРЗ80007905 від 12.11.2020 на суму 27937,51 грн (обсяг споживання 3970,76 куб. м); № ЧРЗ80008194 від 11.12.2020 на суму 68886,79 грн (обсяг споживання 8901,61 куб. м); № ЧРЗ80009300 від 24.12.2020 на суму 178747,59 грн (обсяг споживання 21000 куб. м); № ЧРЗ81001130 від 16.02.2021 на суму 73542,55 грн (обсяг споживання 7428,54 куб. м).

КНП «Прилуцька міська дитяча лікарня» Прилуцької міської ради повністю розрахувалась за спожитий природний газ у вказаному періоді, що підтверджується засвідченими копіями платіжних доручень: № 1046 від 16.11.2020 на суму 27937,51 грн, № 1084 від 15.12.2020 на суму 68886,79 грн, № 1088 від 28.12.2020 на суму 178747,59 грн, № 29 від 19.02.2021 на суму 73542,55 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор вказав, що на підставі додаткових угод №№ 3 - 5, 8 до Договору № 41FВ147-1157-20 від 02.03.2020, укладених з порушенням вимог частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", вартість 1 куб. м природного газу зросла на 3,50323 грн (з 6,39677 грн до 9,90 грн) або на 54,76%, в той час як загальний об`єм палива зменшився. Тобто, замовник - КНП «Прилуцька міська дитяча лікарня» Прилуцької міської ради здійснила оплату товару за ціною значно вищою, ніж була визначена тендерною документацією, при цьому обсяг поставленого палива суттєво скоротився.

За твердженням прокурора, недобросовісні дії зі сторони ТОВ "Чернігівгаз збут", яке на момент проведення публічної закупівлі свідомо занизило ціну тендерної пропозиції, неправомірно ініціювало внесення відповідних змін до Договору, як наслідок, змінило ціну природного газу на 54,76%, що в цілому зробило результат закупівлі невизначеним та, як наслідок, призвело до неефективного використання коштів місцевого бюджету Прилуцької міської територіальної громади.

Щодо підстав представництва інтересів держави прокурором в даній справі.

Статтею 1 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку передбаченому цим Законом здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема загальних інтересів суспільства та держави.

Відповідно до частин 3, 4 статті 53 ГПК України в визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою в справу, провадження в якій відкрите за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення в справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).

Водночас, існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі):

"Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або в випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

При цьому ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора в цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо суд вирішує - наскільки участь прокурора в розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачена важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу в питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п. 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України, щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах, не може тлумачитися розширено. Положення вказаної норми відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді.

Відтак прокурор може представляти інтереси держави в суді в виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. 3 частини 2 статті 129 Конституції України).

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення її інтересів, якщо їх захист не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

У Рішенні Конституційного Суду України в справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин.

В основі перших завжди є потреба в здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності в статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах.

Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого в статті 131-1 Конституції України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко невизначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо в сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 26.07.2018 у справі № 926/1111/15, від 08.02.2019 у справі № 915/20/18).

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише в двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звернувся до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

За частинами 4, 7 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи така відповідь взагалі не отримана, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва. Такі правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

У даній справі прокурор подав позов в особі Прилуцької міської ради, в зв`язку з невиконанням нею своїх обов`язків щодо захисту інтересів держави суді; не забезпечення раціонального витрачання бюджетних коштів.

Щодо підстав представництва інтересів держави в особі Прилуцької міської ради.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать: 1) органи державної влади (орган законодавчої, органи виконавчої, судової влади), та правоохоронні органи держави, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, об`єднання територіальних громад; 3) юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 цієї частини) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Частиною 1 статті 143 Конституції України передбачено, зокрема, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Частиною 1 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування» визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно складають та схвалюють прогнози відповідних місцевих бюджетів, розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України (частина 1 статті 61 Закону України «Про місцеве самоврядування»).

Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону (частина 1 статті 61 Закону України «Про місцеве самоврядування»).

Згідно з пунктами 1.1., 1.3., 1.4. Статуту Комунального некомерційного підприємства «Прилуцька міська дитяча лікарня» Прилуцької міської ради, затвердженого рішенням міської ради 31.08.2018, підприємство є закладом охорони здоров`я - комунальним унітарним некомерційним підприємством, що займається медичною практикою в формі надання первинної медико-санітарної (педіатричної) та вторинної / спеціалізованої (амбулаторно-поліклінічної та стаціонарної) допомоги дитячому населенню міста.

Підприємство створене на базі майна територіальної громади м. Прилуки.

Засновником, власником та органом управління майном підприємства є територіальна громада м. Прилуки в особі Прилуцької міської ради. Підприємство є підпорядкованим, підзвітним та підконтрольним засновнику.

За пунктами 4.1., 4.5., 4.6. Статуту підприємство є юридичною особою публічного права. Підприємство має самостійний баланс, рахунки в Державному казначействі України, установах банку, круглу печатку зі своїм найменуванням, штампи, а також бланки з власними реквізитами. Підприємство має право укладати угоди (договори), набувати майнових та особистих немайнових прав, нести обов`язки, бути особою, яка бере участь у справі, що розглядається в судах України, міжнародних та третейських судах.

Майно підприємства є комунальною власністю і закріплюється за ним на праві оперативного управління (п. 5.1. Статуту).

Джерелами формування майна та коштів підприємства є, зокрема, кошти місцевого бюджету (бюджетні кошти) (п. 5.3.4. Статуту).

Засновник має право здійснювати контроль фінансово-господарської діяльності підприємства та контроль за якістю і обсягом надання медичної допомоги (п. 10.3. Статуту).

За обсягом наданих повноважень розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (частина 1 статті 22 Бюджетного кодексу України»).

Згідно з п. 3 частини 2 статті 22 Бюджетного кодексу України головними розпорядниками бюджетних коштів за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, є місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників. Пунктом 3 частини 5 цієї статті визначено, що головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження в законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та / або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них в установленому порядку обсяги бюджетних асигнувань.

Таким чином, Прилуцька міська рада є розпорядником бюджетних коштів вищого рівня по відношенню до КНП «Прилуцька міська дитяча лікарня», яка в свою чергу є одержувачем вказаних коштів.

Публічна закупівля природного газу (ДК 021:2015:09120000-6 - Газове паливо) (ідентифікатор: UA-2019-12-09-001021-b), згідно з опублікованим звітом про виконання Договору про закупівлю, зі строком дії з 01.03.2020 по 20.02.2021 та сумою оплати 441255,38 грн, проведена за рахунок бюджетних коштів.

Вказані прокурором у позові порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі", завдали шкоди територіальній громаді в вигляді незаконних витрат цих бюджетних коштів, унеможливили їх раціональне та ефективне використання і спричинити істотну шкоду інтересам територіальної громади в особі Прилуцької міської ради.

Правовий статус розпорядників бюджетних коштів, їх повноваження та відповідальність визначені положеннями Бюджетного кодексу України та підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, якою затверджений Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок).

Абзацами першим та другим пункту 5 Порядку визначено, зокрема, що установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверджених кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду. Установи мають право брати бюджетні зобов`язання витрачати бюджетні кошти на цілі та в межах, установлених затвердженими кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.

За змістом абзацу другого п. 43 Порядку розпорядники мають право провадити діяльність виключно в межах бюджетних асигнувань, затверджених кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.

Таким чином, КНП «Прилуцька міська дитяча лікарня», в спірних правовідносинах, що виникли щодо закупівлі природного газу за Договором, діє як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня (отримувач бюджетних коштів) та є замовником указаного товару в обсязі та в межах видатків, що визначені розпорядниками бюджетних коштів вищого рівня.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду в справі № 905/1907/21 від 21.06.2023.

За частиною 4 статті 48 Бюджетного кодексу України зобов`язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов`язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини 6 цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов`язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов`язань не здійснюються.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21 (п. 8.49.) зазначено, оскільки засновником Школи та власником її майна є територіальна громада Черкаської області в особі Ради, яка фінансує і контролює діяльність цього комунального закладу, а також зобов`язана контролювати виконання обласного бюджету, зокрема законність та ефективність використання Школою коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що Рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету, а тому є належним позивачем у цій справі. Схожі висновки викладені в постановах КГС ВС від 22.12.2022 у справі № 904/123/22, від 26.10.2022 у справі № 904/5558/20 (підпункти 5.50, 5.51) та від 21.12.2022 у справі № 904/8332/21 (п. 33).

Прокурор звертався до Прилуцької міської ради листом № 2171вих-22 від 08.07.2022 з повідомленням про те, що внаслідок укладення спірних додаткових угод порушені приписи частини 4 статті 36 Закону "Про публічні закупівлі" (в редакції на момент укладення Договору), та просив надати інформацію про вжиття заходів щодо усунення вказаних порушень.

Прилуцька міська рада, на звернення прокурора, листом від 13.07.2022 № 01-16/2370 повідомила, що не зверталась до суду із позовом про стягнення сплачених коштів через укладення нікчемних додаткових угод та не планує таке звернення.

05.09.2023, прокурор, листом № 54-75-5980вих-23, звернувся до Прилуцької міської ради з повідомленням, що внаслідок укладення спірних додаткових угод порушений п. 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та просив надати інформацію про вжиття заходів щодо усунення вказаних порушень.

Прилуцька міська рада листом № 02-16/6203 від 08.09.2023 повідомила прокурора, що не зверталась до суду про стягнення надміру сплачених коштів та не має наміру звертатися.

Прилуцька міська рада підтвердила нездійснення жодних заходів на усунення допущених порушень.

Суд вважає, що такі дії позивача свідчать про його бездіяльність щодо захисту інтересів держави.

З урахуванням наведених обставин, за висновком суду, прокурор правильно визначив позивача в цій справі, оскільки використання коштів місцевого бюджету Прилуцької міської ради становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців міста; завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності; неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси територіальної громади.

Підставою реалізації прокурором представницьких функцій стала усвідомлена пасивна поведінка позивача, з огляду на незаконне використання бюджетних коштів шляхом укладення оспорюваних додаткових угод, на підставі яких сплачено кошти у надмірній сумі, і невжиття уповноваженим органом у спірних правовідносинах заходів щодо усунення таких порушень.

Таким чином, компетентний орган був достеменно обізнаний з фактом порушення законодавства в сфері публічних закупівель, та в нього було достатньо часу для вжиття належних заходів з метою реагування на порушення інтересів держави, проте останній самостійно не захистив інтереси держави в суді.

В порядку частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор повідомив позивача про намір подати позов в інтересах держави в особі Прилуцької міської ради до ТОВ "Чернігівгаз збут" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення безпідставно отриманих коштів.

За таких обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку про доведення прокурором факту бездіяльності Прилуцької міської ради, як підстави для звернення органу прокуратури до суду за захистом інтересів держави.

Суд врахував, що можливість використання відповідачем 1 безпідставно набутого майна, яким виступають у даному випадку грошові кошти, становить суспільний інтерес. Разом з тим, потенційно факт перерахування відповідачу 1 зайвих бюджетних коштів порушує вимоги чинного законодавства, принципи максимальної економії та ефективності, а тому призводить до протиправного витрачання бюджетних коштів, унеможливлює їх раціональне та ефективне використання, що підриває фінансово-економічні основи держави. З наведеного слідує, що при вирішенні даного спору наявний як державний, так і суспільний інтерес.

Щодо визнання недійсними додаткових угод.

За п. 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За частиною 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частинами 1, 2 статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, установлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Зміна ціни після укладення договору допускається лише в випадках і на умовах, установлених договором або законом.

За приписами статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору про закупівлю природного газу, поставка якого здійснюється через приєднану мережу, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначені Законом України "Про публічні закупівлі".

На момент укладення сторонами оскаржуваних додаткових угод: № 3 від 20.10.2020, № 4 від 24.11.2020, № 5 від 22.12.2020, № 8 від 08.01.2021 до Договору № 41FB147-1157-20, діяв Закон України «Про публічні закупівлі» в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019.

Цей Закон передбачає, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина 1 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі").

За пунктами 6, 11 та 22 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі":

- договір про закупівлю це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару;

- замовники це суб`єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону;

- предмет закупівлі це товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).

Відповідно до частин 1 - 3 статті 180 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами в передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані в будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

За приписами частини 4 статті 41 вказаного Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Відповідно до п. 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції чинній на момент укладення спірних додаткових угод) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

В абзаці 2 частини 3 статті 6 ЦК України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Таким чином, Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, за якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно в випадках, визначених частиною 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема, за п. 2 - у випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку в разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни природного газу на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період після укладання договорів і до внесення відповідних змін до нього.

Коливання ціни на ринку повинно розцінюватися саме після підписання договору, оскільки п. 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" урегульовано саме зміну істотних умов договору в разі виникнення такого явища як коливання ціни на ринку.

Виходячи із викладеного, внесення змін до договору в частині його ціни за одиницю товару є правомірним лише в випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди (або отримання пропозиції про її укладення) щодо внесення змін.

Судом установлено, що відповідачі 1 та 2 уклали договір про закупівлю природного газу № 41FB147-1157-20 від 02.03.2020 за результатами процедури відкритих торгів, на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі". На момент підписання Договору сторони погодили всі його істотні умови - предмет, ціну, строк виконання зобов`язань за Договором, що узгоджується з положеннями частини 3 статті 180 ГК України та Законом України "Про публічні закупівлі".

Виходячи з умов пунктів 1.2., 3.2., 3.3. Договору, обсяг постачання природного газу - 93000 куб. м. Ціна 1000 куб. м природного газу складає 6396,77 грн (з ПДВ), у редакції додаткової угоди № 1 від 17.04.2020 до цього Договору. Загальна сума Договору - 594899,65 грн (з ПДВ).

Додатковими угодами №№ 3 - 5, 8 змінені істотні умови Договору, зокрема за підсумком: збільшено ціну за одиницю товару з 6,39677 грн (з ПДВ) до 9,90 грн (з ПДВ) за 1 куб. м. Фактично ціна за 1 куб. м (одиницю товару) збільшилася на 3,50323 грн або на 54,76%, в той час як замовлений обсяг природного газу суттєво зменшився, порівняно з погодженим.

Аналіз змісту спірних додаткових угод №№ 3 - 5, 8 свідчить про те, що хоча ці угоди й не містять прямого посилання на норму частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", однак сторони укладали їх з метою зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10% мотивованим коливанням ціни такого товару на ринку.

Необхідність укладення оспорюваних додаткових угод №№ 3 - 5, 8 до Договору відповідач 1 обґрунтував коливанням ціни на природний газ на ринку, на підтвердження якого (коливання) надав КНП «Прилуцька міська дитяча лікарня»: довідку Львівської торгово-промислової палати № 19-09/883 від 25.09.2020, інформаційні довідки ДП "Держзовнішінформ" № 122/169 від 21.10.2020, № 122/193 від 04.11.2020 та цінову довідку Харківської торгово-промислової палати № 1522/20 від 27.11.2020.

Перераховані довідки Львівської ТПП, ДП "Держзовнішінформ" та Харківської ТПП містять лише інформацію щодо середньозваженої ціни на природний газ за різні періоди часу (вересень, жовтень, листопад 2020 року), без урахування дати укладення Договору та погодження сторонами його істотних умов (ціни), та не обґрунтовують тенденцію коливання ціни (зростання) на момент укладення Договору (02.03.2020) порівняно з моментом введення нової ціни за оскаржуваними додатковими угодами (01.10.2020, 01.11.2020, 01.12.2020).

Згідно з приміткою, довідки носили фактографічно-інформаційний характер.

Інформаційні довідки ДП "Держзовнішінформ" № 122/169 від 21.10.2020 та № 122/93 від 04.11.2023 (якими обґрунтоване укладення додаткової угоди № 3 від 20.10.2020, № 4 від 24.11.2020), з-поміж іншого, містять довідкову інформацію щодо вартості газу на європейських хабах, однак відповідач 1 взяв на себе зобов`язання з поставки газу видобутого саме в Україні, відтак, судом до уваги наведене не приймається.

Зокрема, цінова довідка № 1522/20 (якою обґрунтоване укладення додаткової угоди № 5 від 22.12.2020), наводить діапазон цін на природний газ у листопаді 2021 року для постачальників природного газу, діючих у різних регіонах України.

При цьому, жоден з перерахованих документів не містить інформації саме про факт коливання цін на природний газ у порівняні з моментом укладення Договору та моментом звернення постачальника з пропозиціями внести зміни до Договору в частині зміни (збільшення) ціни на одиницю товару.

Крім того, відповідач 1 не надав жодного документа, який фактично б підтверджував коливання вартості газового палива та належно обґрунтовував зростання ціни природного газу з 01.01.2021, у той час як сторонами на підставі додаткової угоди № 7, відповідно до частини 6 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», пролонговано дію Договору № 41FB147-1157-20 від 02.03.2020 на початок 2021 року.

З наведеного слідує, що ціна на 1 куб. м природного газу на початок 2021 року мала визначатись сторонами з урахуванням редакцій попередніх додаткових угод до Договору № 41FB147-1157-20 від 02.03.2020, а не довільно, по запропонованій постачальником ціні, оскільки поставка природного газу на початок 2021 року здійснювалась в межах Договору № 41FB147-1157-20 від 02.03.2020, укладеного за результатами проведеної закупівлі.

Водночас п. 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачає дотримання пропорційності збільшення ціни за одиницю товару до коливання ціни на ринку.

Пропорційність означає рівність, співрозмірність двох відношень до порівняння.

За висновком суду, з метою підтвердження факту коливання ціни природного газу на ринку, необхідно порівнювати її ціну за співмірні проміжки часу, наприклад, місяць з місяцем, декаду з декадою, а не на вибіркові дати в різних розрахункових періодах, при цьому, обов`язково таке порівняння має бути проведене починаючи з моменту укладення Договору, що відображатиме реальну тенденцію коливання ціни товару на ринку.

Водночас, визнання недійсною будь-якої додаткової угоди тягне за собою визнання недійсними всіх послідуючих додаткових угод, оскільки кожна наступна додаткова угода має фіксовану ціну за одиницю товару, відтак, є похідною від попередніх додаткових угод, та підлягає визнанню недійсною, оскільки змінює ціну більш як на 10% (сумарно) в порівнянні до ціни, що погоджена сторонами на момент укладення Договору.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 (пункти 88 - 90) зробила наступний правовий висновок, що є обов`язковим для врахуванням судом першої інстанції в силу частини 4 статті 236 ГПК України: ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару в власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його в власність покупця за договором про закупівлю можлива в випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення в випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, у порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, установлених у статті 652 ЦК України та п. 2 частини 5 статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

Натомість, сторони шляхом укладення додаткових угод №№ 3 - 5, 8, змінили (збільшили) ціну за одиницю товару, встановлену за результатами закупівлі, з 6,39677 грн, в редакції додаткової угоди № 1 від 17.04.2020, до 9,90 грн за 1 куб. м, тобто фактично вартість 1 куб. м (одиниця товару) збільшилася на 3,50323 грн або на 54,76%.

Суд, проаналізувавши матеріали справи, дійшов висновку, що надані постачальником документи не є належними доказами, що підтверджують факт коливання ціни природного газу на ринку в порівняні з моментом укладення Договору (істотні умови якого визначені за фактом проведеної закупівлі) а також у порівняні з моментом введення в дію нових цін (починаючи з 01.10.2020), за підсумком, ціна за одиницю товару зросла на +54,76%.

Крім того, як вбачається з інформації про середньозважені ціни на природний газ за результатами біржових торгів на ТБ «Українська енергетична біржа» (www.ueex.com.ua), протягом дії Договору простежується тенденція коливання ціни на ринку протягом спірного періоду, проте, зобов`язання документально підтвердити таке коливання (в бік зростання ціни) покладено саме на постачальника на момент його звернення до замовника з відповідними пропозиціями щодо перегляду ціни в відповідному розрахунковому періоді, водночас загальне збільшення погодженої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом дії Договору.

Метою Закону України "Про публічні закупівлі" є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища в сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції в цій сфері, розвитку добросовісної конкуренції.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Перемога в тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору за однією ціною та її подальше підвищення шляхом укладення "каскадних" додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця. Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 5 Закону України "Про публічні закупівлі".

Кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (стаття 13 ЦК України).

Будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору. В силу особливостей ціна на природний газ є динамічною, про що не міг не знати та не враховувати відповідач, проводячи свою діяльність на ринку та формуючи тендерну пропозицію щодо спірної закупівлі.

Таким чином, беручи участь у процедурі публічних закупівель, Товариство самостійно визначаючи ціну на предмет закупівлі, з урахуванням власного економічного обґрунтування рентабельності підприємства і можливості виконати взяті зобов`язання упродовж дії договору, чітко усвідомлювало свою можливість поставки товару за заявленими цінами протягом дії договору, адже вчиненню таких дій повинні передувати організаційні дії щодо закупки товару. Саме по собі коливання цін на ринку - природна обставина ринкових відносин, яка повинна братися до уваги при укладенні договорів з урахуванням підприємницького ризику. Саме лише коливання цін не є безумовною підставою внесення змін до договору.

В силу особливостей ціна на природний газ є динамічною, про що не міг не знати та не враховувати відповідач, проводячи свою діяльність на ринку та формуючи тендерну пропозицію щодо спірної закупівлі.

Покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки.

Комунальне некомерційне підприємство «Прилуцька міська дитяча лікарня» Прилуцької міської ради мало беззаперечне право на отримання природного газу по ціні, визначеній в Договорі, однак, без надання письмових заперечень чи проведення переговорів щодо необґрунтованих пропозицій відповідача 1 про збільшення ціни, підписало спірні додаткові угоди, як наслідок, ціна 1 куб. м природного газу значно збільшилась, а запланований обсяг поставки - зменшився.

Укладення додаткових угод до Договору щодо зміни ціни на товар, за відсутності для цього визначених Законом України "Про публічні закупівлі" підстав, спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання Договору.

Позов пред`явлений одночасно до ТОВ «Чернігівгаз збут» та КНП «Прилуцька міська дитяча лікарня» як сторін оскаржуваних додаткових угод до Договору.

Згідно з частиною 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5, 6 статті 203 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Суд установив наявність фактичних обставин, з якими Закон пов`язує визнання додаткових угод №№ 3 - 5, 8 до Договору № 41FB147-1157-20 від 02.03.2020 недійсними на момент їх укладення, та дійшов висновку, що оскаржувані додаткові угоди суперечать п. 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", принципам максимальної економії, ефективності та пропорційності закупівель, установлених статтею 5 цього Закону, відтак про наявність підстав для визнання їх недійсними відповідно до статей 203, 215 ЦК України.

Щодо стягнення безпідставно набутих коштів у сумі 84924,92 грн.

Відповідно до вимог статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає в користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

За приписами частини 1 статті 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з п. 1 частини 3 статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, за подібних обставин, дійшла висновку, що кошти одержані відповідачем безпідставно, оскільки підстава внаслідок визнання додаткових угод недійсними відпала, тому останній зобов`язаний їх повернути, в силу статей 216, 1212 ЦК України.

Недійсність спірних додаткових угод означає, що зобов`язання сторін регулюються виключно Договором, тобто і поставка природного газу, і його оплата мають здійснюватися сторонами відповідно до умов саме первісної редакції Договору.

Наведена правова позиція узгоджується з сталою та послідовною практикою Великої Палати Верховного Суду в постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, Верховного Суду в постановах від 13.04.2023 у справі № 908/653/22, від 16.02.2023 у справі № 903/366/22, від 16.02.2023 у справі № 903/383/22, від 07.02.2023 у справі № 927/188/22.

Відповідно до умов Договору (пунктів 1.2., 3.2.) (з урахуванням чинної додаткової угоди № 1 від 17.04.2020) відповідач 1 повинен був поставити відповідачу 2 - 93000 куб. м природного газу по ціні 6,39677 грн за 1 куб. м.

Як установив суд, відповідач 1, у період з жовтня 2020 року по січень 2021 року, поставив відповідачу 2 природний газ обсягом 41300,91 куб. м, що підтверджується підписаними сторонами актами приймання-передачі природного газу.

Відповідач 2 здійснив оплату поставленого природного газу в зазначеному періоді на суму 349114,44 грн, що підтверджується наданими платіжними дорученнями, наявними в матеріалах справи.

Виходячи з ціни, обумовленої сторонами в п. 3.2. Договору, в редакції додаткової угоди № 1 від 17.04.2020), відповідач 2 повинен був сплатити відповідачу 1 за спожитий в спірному періоді природний газ 264192,42 грн (41300,91 куб. м х 6,39677 грн / куб. м), а отже розмір надмірно сплачених коштів становить 84922,02 грн (349114,44 грн - 264192,42 грн).

З урахуванням установлених обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову прокурора в частині вимог про стягнення з відповідача 1 безпідставно отриманих коштів у сумі 84922,02 грн.

У решті позовних вимог в частині стягнення 2,90 грн відмовити в зв`язку з необґрунтованістю.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлений позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він заперечує проти позову.

За приписами частин 2 , 3 статті 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

Обов`язок доказування і подання доказів установлений статтею 74 ГПК України, за якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частина 3 статті 74 ГПК України).

Відповідно до частини 4 статті 74 ГПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви в добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом (частина 1 статті 14 ГПК України).

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З огляду на зміст статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Стаття 76 даного Кодексу визначає, що належними доказами є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Статтями 78, 79 ГПК України встановлено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними ніж докази, надані на її спростування.

За приписами частин 1, 2 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Тобто, виходячи зі змісту статей 13, 74 ГПК України кожна сторона на підставі належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів повинна довести правомірність заявлених нею вимог або заперечень.

За висновком суду, прокурор, на підставі належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів, у розумінні статей 76 - 79 ГПК України, довів наявність правових підстав для задоволення позову в частині визнання спірних угод недійсними та стягнення 84922,02 грн безпідставно отриманих коштів.

При ухваленні рішення в справі, суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, до яких зокрема належить судовий збір.

За частиною 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається в спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З огляду на зміст наведеної норми, суд дійшов висновку, що за рахунок відповідачів підлягає відшкодуванню сплачений до Державного бюджету України судовий збір у сумі 13419,90 грн, в рівних частинах по 6709,95 грн з кожного, пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 13, 14, 42, 47, 53, 73 - 80, 86, 126, 129, 165 - 167, 178, 184, 202, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Задовольнити частково позов заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури (вул. 1-го Травня, 50А, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500; код ЄДРПОУ 02910114) в інтересах держави в особі позивача - Прилуцької міської ради (вул. Незалежності, 82, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500; код ЄДРПОУ 34209057) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз збут" (вул. Любецька, 68, м. Чернігів, 14021; код ЄДРПОУ 39576385) та Комунального некомерційного підприємства "Прилуцька міська дитяча лікарня" (вул. Костянтинівська, 185, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500; код ЄДРПОУ 05483581) про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 84924,92 грн.

2. Визнати недійсною додаткову угоду щодо зміни ціни № 3 від 20.10.2020 до договору про закупівлю № 41FB147-1157-20 від 02.03.2020, укладену між Комунальним некомерційним підприємством "Прилуцька міська дитяча лікарня" (код ЄДРПОУ 05483581) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз збут" (код ЄДРПОУ 39576385);

3. Визнати недійсною додаткову угоду щодо зміни ціни № 4 від 24.11.2020 до договору про закупівлю № 41FB147-1157-20 від 02.03.2020, укладену між Комунальним некомерційним підприємством "Прилуцька міська дитяча лікарня" (код ЄДРПОУ 05483581) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз збут" (код ЄДРПОУ 39576385);

4. Визнати недійсною додаткову угоду щодо зміни ціни № 5 від 22.12.2020 до договору про закупівлю № 41FB147-1157-20 від 02.03.2020, укладену між Комунальним некомерційним підприємством "Прилуцька міська дитяча лікарня" (код ЄДРПОУ 05483581) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз збут" (код ЄДРПОУ 39576385);

5. Визнати недійсною додаткову угоду № 8 від 08.01.2021 до договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів № 41FB147-1157-20 від 02.03.2020, укладену між Комунальним некомерційним підприємством "Прилуцька міська дитяча лікарня" (код ЄДРПОУ 05483581) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз збут" (код ЄДРПОУ 39576385).

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" (вул. Любецька, 68, м. Чернігів, 14021; код ЄДРПОУ 39576385) на користь місцевого бюджету Прилуцької міської територіальної громади (р/р UA 538999980314090544000025737, отримувач - ГУК у Чернігівській області/тг м. Прилуки/24060300, код ЄДРПОУ 37972475, банк отримувача - казначейство України (ЕАП)) кошти в сумі 84922,02 грн.

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" (вул. Любецька, 68, м. Чернігів, 14021; код ЄДРПОУ 39576385) на користь Чернігівської обласної прокуратури (вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000; код ЄДРПОУ 02910114) 6709,95 грн судового збору.

8. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Прилуцька міська дитяча лікарня" (вул. Костянтинівська, 185, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500; код ЄДРПОУ 05483581) на користь Чернігівської обласної прокуратури (вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000; код ЄДРПОУ 02910114) 6709,95 грн судового збору.

9. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

10. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасоване, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови в відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні були оголошені лише вступна та резолютивна частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду в порядку визначеному статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складене та підписане 02.04.2024.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до приписів частин 5-8 статті 6 та частин 5, 6 статті 242 ГПК України, пунктів 5.6, 5.8, 10, 16, 17, 29, 37 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, учасникам справи (їх представникам), які є користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, судові рішення в паперовій формі не надсилаються і не вручаються. Суд надсилає такі рішення в електронній формі до електронного кабінету таких осіб, і вони вважаються врученими в день отримання повідомлення про доставку копії судового рішення на офіційну електронну адресу учасника справи (його представника), з якого і починається перебіг процесуального строку, встановленого законом або судом. Обмін процесуальними документами в електронній формі між судом та/або особами, що є (повинні бути) користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, мають здійснюватися виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://cn.arbitr.gov.ua/sud5028/.

Суддя А. В. Романенко