Постанова

від 28.03.2024 по справі 357/11024/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 357/11024/23

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/4514/2024

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28березня 2024року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ :

суддя-доповідач Слюсар Т.А.

суддів: Голуб С.А., Таргоній Д.О.,

за участю секретаря судового засідання Гижицької Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Марценюк Лесі Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 вересня 2023 року про забезпечення позову у складі судді Орєхова О.І.,

у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Білоцерківська» до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «Агротрейд-2000» про скасування державної реєстрації припинення права оренди земельної ділянки, визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі та визнання відсутнім права оренди земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2023 року ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» звернулася у суд із позовом до ОСОБА_1 , ТОВ «Агротрейд-2000» про скасування державної реєстрації припинення права оренди земельної ділянки, визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі та визнання відсутнім права оренди земельної ділянки.

Одночасно з позовом представником ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» - адвокатом Тетерею С.І. було подано до суду заяву про забезпечення вищевказаного позову шляхом:

- накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3220489500:01:023:0011 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 786627032204);

- заборони Міністерству юстиції України та його територіальним органам, усім суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям), усім державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, у тому числі нотаріусам, державним виконавцям, приватним виконавцям, вчиняти будь-які реєстраційні дії, приймати будь-які рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3220489500:01:023:0011 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 786627032204);

- заборони ТОВ «Агротрейд-2000» (ідентифікаційний код 36445855; місцезнаходження: 09133, Київська область, Білоцерківський район, Автодорога Київ-Одеса 82км+500м) користуватися земельною ділянкою з кадастровим номером 3220489500:01:023:0011;

- заборони ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) і ТОВ відповідальністю «Агротрейд-2000» (ідентифікаційний код 36445855; місцезнаходження: 09133, Київська область, Білоцерківський район, Автодорога Київ-Одеса 82км+500м) вчиняти будь-які дії, які перешкоджатимуть ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» (ідентифікаційний код 00849528; місцезнаходження: 09170, Київська область, Білоцерківський район, село Шкарівка, вулиця Миру, 4) користуватися земельною ділянкою з кадастровим номером 3220489500:01:023:0011 до закінчення строку дії Договору оренди землі № 482 від 15 жовтня 2015 року.

Заява обґрунтована тим, що 15 жовтня 2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» було укладено Договір оренди землі № 482, за яким ОСОБА_1 номером 3220489500:01:023:0011, розташовану у межах Шкарівської сільської ради Білоцерківського району Київської області (наразі - Білоцерківська міська територіальна громада Київської області).

Право оренди Позивача на Земельну ділянку було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25 листопада 2015 року.

Протягом усього часу дії Договору оренди землі Орендар користувався Земельною ділянкою у своїй господарській діяльності і належним чином виконував свої обов`язки за цим договором.

З огляду на це, більше, ніж за рік до закінчення строку дії Договору оренди землі, який був автоматично продовжений до 15 жовтня 2023 року в силу дії підп. 1 п. 27 Розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України у редакції Закону України від 24 березня 2022 року № 2145-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану», у вересні 2022 року ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» направило ОСОБА_1 лист-повідомлення (клопотання) про поновлення Договору оренди землі на 7 років разом з проектом відповідної додаткової угоди до нього у порядку, визначеному у ч. ч. 1-5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» та п. 5 Договору оренди землі. Однак Орендодавець не відповіла на цей лист у місячний строк, як того вимагають норми ч. 5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі».

Натомість у грудні 2023 року ОСОБА_1 було вчинено низку дій, внаслідок яких було порушено право оренди ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» на Земельну ділянку. По-перше, 19 грудня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до державного реєстратора Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області Майорко Т.О. з заявою про державну реєстрацію припинення права оренди ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» на земельну ділянку у зв`язку з нібито припиненням дії Договору оренди землі, на підставі якої 22 грудня 2022 року державний реєстратор Майорко Т.О. незаконно провела у ДРРПНМ державну реєстрацію припинення права оренди товариства, хоча Договір оренди землі був автоматично поновлений до 15 жовтня 2023 року і підстав для припинення цього права, відповідно, не було.

Окрім цього, 22 грудня 2022 року ОСОБА_1 було укладено Договір оренди земельної ділянки № 78 з ТОВ «АГРОТРЕЙД-2000», за яким вона передала йому в оренду Земельну ділянку на 7 років, і подано тому ж державному реєстратору документи для державної реєстрації права оренди Земельної ділянки за ТОВ «АГРОТРЕЙД-2000», яку було проведено 28 грудня 2022 року.

Таким чином, завдяки незаконній державній реєстрації припинення права оренди ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» на земельну ділянку ОСОБА_1 до закінчення строку дії Договору оренди землі передала цю ділянку в оренду іншому орендарю, тим самим порушивши право оренди позивача як її законного орендаря і його переважне право на поновлення Договору оренди землі на новий строк.

Вважає, що попередня поведінка Відповідачів свідчить про те, що до набрання законної сили судовим рішенням у справі за позовом, що подається разом з цією заявою, ними можуть бути вчинені дії, спрямовані на подальше ускладнення поновлення порушеного права оренди ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» і унеможливлення виконання рішення суду у цій справі про задоволення його позову шляхом проведення вищевказаних реєстраційних дій у ДРРПНМ, зокрема, Відповідачами може бути розірваний наявний договір оренди землі, після чого буде укладено новий договір оренди землі чи договір емфітевзису щодо земельної ділянки з цим же орендарем або іншими пов`язаними з ним особами, або земельна ділянка може бути передана в суборенду третім особам тощо. У разі укладення нових правочинів щодо Земельної ділянки у ДРРПНМ будуть проведені нові реєстраційні дії, які в силу норм ч. 5 ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є дійсними допоки не будуть скасовані в судовому порядку. Це унеможливить виконання рішення суду у цій справі і. відповідно, поновлення порушеного права оренди Позивача на цю ділянку, а також зумовить необхідність звернення ним до суду з новим позовом вже щодо нових правочинів та реєстраційних дій.

Позивач не має об`єктивної можливості попередити такі дії Відповідачів та інших осіб самостійно, оскільки відомості ДРРПНМ про подання будь-якими особами заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень не є відкритими, а інформація про вчинення правочинів і проведення реєстраційних дій у ДРРПНМ відображається у відкритих даних цього реєстру лише після їх проведення.

Враховуючи вищенаведені обставини, вважає, що є наявність реальної загрози настання обставин, які можуть унеможливити ефективне поновлення порушеного права оренди ТОВ Агрофірма «Білоцерківська», за захистом якого вона звернулася до суду, що є підставою для вжиття заходів забезпечення його позову.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 вересня 2023 року заяву ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» задоволено частково. Вжито заходи по забезпеченню позову шляхом встановлення заборони Міністерству юстиції України та його територіальним органам, усім суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям), усім державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, у тому числі нотаріусам, державним виконавцям, приватним виконавцям, вчиняти будь-які реєстраційні дії, приймати будь-які рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3220489500:01:023:0011 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 786627032204.) В частині задоволення інших вимог заяви про забезпечення позову відмовлено.

В апеляційній скарзі адвокат Марценюк Л.А. в інтересах ОСОБА_1 , просить скасувати ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 вересня 2023 року в частині забезпечення позову. Стягнути судові витрати з позивача.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що вжиті заходи є неспівімірними з предметом позову судом першої інстанції взагалі не досліджено зв`язку між позовними вимогами на необхідністю вживання заходів забезпечення, не вказано якими доказами позивач обґрунтував неможливість виконання рішення у разі задоволення позову.

Вказує, що необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду.

Посилається на те, що ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» в обґрунтування заяви про забезпечення позову по справі в якості обставин, які на думку позивача можуть створити перешкоди для виконання рішення суду вказало лише припущення, що відповідачі можуть припинити дію договору оренди земельної ділянки, однак такі дії навіть якщо і матимуть місце, вони жодним чином не вплинуть на предмет позову, а тим більше жодним чином не ускладнять виконання рішення. Жодних доказів на підтвердження своїх припущень не надали та інших обставин не вказали.

Зазначено, що суд першої інстанції помилково, в норм процесуального права, дійшов висновку про необхідність накладення арешту на майно ОСОБА_1 . Суд в порушення вимог норм процесуального права, взагалі не дослідив ті обставини, що позовними вимогами є три немайнові вимоги, які жодним чином не залежать від дій відповідачів у майбутньому, не взяв до уваги, що позивачем взагалі не наведено обставини та не надано доказів, що заходи забезпечення позову необхідні бо існують загрози щодо ускладнення виконання рішення у разі задоволення позову.

Також звертає увагу, на те, що оспорювана ухвала суду першої інстанції порушує права та інтереси ОСОБА_1 , позбавляє його можливості належним чином на власний розсуд користуватися та розпоряджатися власним майном, безпідставно та необґрунтовано без законних підстав наявне втручання у мирне володіння майном відповідачем , яке є непропорційним та неспівмірним із предметом позову.

Крім того, у справі №357/3264/23 позивач також подав заяву про вжиття заходів забезпечення позову, яку Білоцерківський міськрайонний суд Київської області задовольнив частково ухвалою від 30 березня 2023 року шляхом заборони вчиняти реєстраційні дії відносно земельної ділянки ОСОБА_1 . Такі заходи забезпечення позову не були скасовані, тобто діють і по сьогодні.

Попередній орієнтовний розрахунок судових витрат ОСОБА_1 за розгляд справи в апеляційній інстанції складає - 15 536 грн 80 коп.

У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Тетеря С.І. в інтересах ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» просить апеляційну скаргу адвоката Марценюк Л.А. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 вересня 2023 року - без змін.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися про розгляд справи повідомлялися належно, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення адвоката Кравець О.І. в інтересах ТОВ Агрофірма «Білоцерківська», яка просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, , перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки ухвалу суду про забезпечення позову оскаржено відповідачами лише в частині задоволених вимог заяви про забезпечення позову, апеляційний суд згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України перевіряє законність та обґрунтованість ухвали лише у цій частині.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову частково, суд першої інстанції виходив із того, що між сторонами дійсно виник спір щодо оренди земельної ділянки, з кадастровим номером 3220489500:01:023:0011, та погодився, що існує реальна загроза того, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчинення реєстраційних дій, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача (у разі задоволення позову), за захистом яких він звертається до суду. Обраний захід забезпечення позову спроможний забезпечити ефективний захист прав та інтересів заявника і забезпечить збалансованість інтересів сторін.

Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом встановлено, що у вересні 2023 року ТОВ Агрофірма "Білоцерківська" звернулося з позовом до ОСОБА_1 , ТОВ «Агротрейд-2000» про скасування державної реєстрації припинення права оренди земельної ділянки, визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі та визнання відсутнім права оренди земельної ділянки.

До заяви про забезпечення позову також надані копія листа ТОВ "Агротрейд-2000" № 64 від 06 березня 2023 року на адресу ТОВ Агрофірма "Білоцерківська" щодо проведення з 13 березня 2023 року по 23 березня 2023 року робіт із закріплення межових знаків земельних ділянок в натурі (на місцевості), копія листа ТОВ "Агротрейд-2000" № 132 від 12 квітня 2023 року з переліком земельних ділянок, які перебувають в оренді у ТОВ "Агротрейд-2000", акт обстеження земельних ділянок від 07 липня 2023 року та фото посівів пшениці.

Зі змісту вказаних листів вбачається, що ТОВ "Агротрейд-2000" вважає себе належним землекористувачем земельних ділянок, в тому числі спірної земельної ділянки з кадастровим номером 3220489500:01:023:0011.

Тобто, судом встановлено, що з матеріалів справи дійсно вбачається наявність спору стосовно права користування спірною земельною ділянкою, право оренди позивача щодо якої, згідно його доводів, було порушене тим, що до закінчення строку дії укладеного ним договору оренди землі власник ОСОБА_2 передала земельну ділянку в оренду іншому орендарю - ТОВ "Агротрейд-2000", тим самим позбавивши ТОВ Агрофірма "Білоцерківська" можливості користуватися нею до закінчення строку дії договору оренди землі та реалізувати своє переважне право на його укладення на новий строк.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно частини 1 статті 151 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

В пунктах 2, 4 ч. 1 ст. 150 ЦПК України зазначено, що позов забезпечується, в тому числі, забороною вчиняти певні дії.

Частиною 3 ст. 150 ЦПК України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Отже, при розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Окрім того, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

З урахування предмету позову, особливостей орендних земельних правовідносин та порядку проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, апеляційний суд погоджується з правильними висновками суду першої інстанції, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або унеможливити ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Отже, суд при з`ясуванні підстав для забезпечення позову повинен об`єктивно оцінювати можливість настання несприятливих наслідків, пов`язаних з виконанням судового рішення.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

При обранні заходів забезпечення позову слід також враховувати необхідність збереження балансу прав та законних інтересів усіх учасників спірних правовідносин та інших осіб.

Забезпечення позову повинно застосовуватися із врахуванням принципу рівноправності сторін у спорі і не повинно призводити до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, так як справа по суті ще не вирішена та факт порушення законних прав позивача не встановлений.

Для того, щоб бути ефективним, засіб захисту має бути незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, бути безпосередньо доступним для тих, кого він стосується, а також спроможним запобігти виникненню або продовженню порушенню чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце.

Частиною 1 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або на підставі заяви власника об`єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об`єкта нерухомого майна.

Колегія суддів також враховує, що у постановах від 22 вересня 2021 року в справі № 199/7995/20, від 14 вересня 2023 року в справі № 493/1450/22 Верховний Суд підтвердив можливість вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчинення реєстраційних дій щодо земельних ділянок, з приводу яких виник спір, навіть якщо у справі були заявлені вимоги немайнового характеру.

Враховуючи викладене, а також інтереси та непорушення прав усіх учасників справи, кожний з яких має сподівання на законне і справедливе вирішення виниклих спірних правовідносин об`єктивним та безстороннім судом, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в даному випадку належним та ефективним видом забезпечення позову буде заборона усім суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо спірної земельної ділянки.

Доводи представниці ОСОБА_1 про те, що предметом позову є три немайнові вимоги, не спростовують правильні висновки суду першої інстанції щодо забезпечення позову шляхом заборони здійснювати реєстраційні дії щодо спірної земельної ділянки.

Апеляційна інстанція звертає увагу, що скасування державної реєстрації та кадастрового номеру спірної ділянки у результаті її можливого поділу відповідачами призведе до неможливості виконання судового рішення, внаслідок чого ефективне відновлення порушених прав позивача у випадку задоволення його вимог буде неможливим.

Також судом враховано, що в разі укладення нових правочинів щодо земельної ділянки у ДРРПНМ будуть проведені нові реєстраційні дії, які є дійсними, допоки не будуть скасовані в судовому порядку, що зумовить необхідність звернення до суду з новим позовом вже щодо нових правочинів та реєстраційних дій. Позивач не має об`єктивної можливості попередити такі дії відповідачів та інших осіб самостійно, оскільки відомості ДРРПНМ про подання будь-якими особами заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень не є відкритими, а інформація про вчинення правочинів і проведення реєстраційних дій у ДРРПНМ відображається у відкритих даних цього реєстру лише після їх проведення.

Апеляційний суд також не погоджується з доводами скаржника про порушення права мирного володіння майном, з огляду на тимчасовий характер заходів забезпечення позову, і оскільки вжиттям даних заходів обмежується лише можливість розпоряджатися майном.

При цьому, хоча вжиття заходу забезпечення позову на час судового розгляду призводить до певного втручання держави у право відповідачів на мирне володіння їх майном, водночас, таке втручання є не тільки виправданим, але й вкрай необхідним, оскільки воно спрямовано виключно на забезпечення цивільного судочинства, а також запобігання виникнення нових спорів з іншими особами; вказані цілі становлять суспільний інтерес, який превалює над індивідуальними свободами відповідачів. Вжиття заходів забезпечення позову не порушить вимоги ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а навпаки сприятиме захисту права позивача на справедливий суд, гарантованого п. 1 ст. 6 цієї ж Конвенції.

Доводів на спростування висновків суду апеляційна скарга не містить, вони зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції, невірного розуміння відповідачами вимог чинного законодавства та власного тлумачення характеру спірних правовідносин, та не можуть бути підставою для скасування ухвали суду.

При розгляді даної справи апеляційний суд враховує практику в аналогічній справі №357/11546/23 Верховний Суд ухвалою від 07 грудня 2023 року відмовив ТОВ "Агротрейд-2000" в особі адвоката Марценюк Л.А. у відкритті касаційного провадження на судові рішення щодо забезпечення позову ТОВ Агрофірма "Білоцерківська" шляхом заборони вчинення реєстраційних дій щодо спірної земельної ділянки, вказавши, що забезпечення позову шляхом встановлення заборони державним реєстраторам приймати будь-які рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо спірної земельної ділянки, є співмірним позовним вимогам, не порушує балансу інтересів сторін, а спрямоване на створення умов для безперешкодного виконання у майбутньому ймовірного рішення суду та запобігання ускладненню ефективного захисту прав заявника у випадку задоволення його позову. Застосований судом першої інстанції захід забезпечення позову не є обтяжливим для відповідачки та не порушує її права, а також прав орендаря щодо володіння й користування майном до моменту вирішення спору по суті.

З урахуванням предмету й підстав позову апеляційний суд вважає, що в даній справі судом першої інстанції було обрано належний, відповідний до предмета спору, захід забезпечення позову, дотримано принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвала суду першої інстанції постановлена із додержанням вимог закону, вжиті заходи є співмірними із заявленими вимогами, а тому оскаржуване судове рішення слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката Марценюк Лесі Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 вересня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 01 квітня 2024 року.

Суддя-доповідач:

Судді: