Постанова

від 25.11.2024 по справі 357/11024/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження Доповідач- Ратнікова В.М.

№ 22-ц/824/17033/2024

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 357/11024/23

25 листопада 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Левенця Б.Б.

- Рейнарт І.М.

при секретарі - Уляницькій М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Білоцерківська» адвоката Тетері Світлани Ігорівни на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 серпня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Орєхова О.І., у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Білоцерківська» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротрейд-2000» про скасування державної реєстрації припинення права оренди земельної ділянки, визнання укладеної додаткової угоди до договору оренди землі та визнання відсутнім права оренди земельної ділянки,-

в с т а н о в и в:

У вересні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Білоцерківська» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротрейд-2000» про скасування державної реєстрації припинення права оренди земельної ділянки, визнання укладеної додаткової угоди до договору оренди землі та визнання відсутнім права оренди земельної ділянки.

Позовні вимоги обгрунтовувало тим, що 15 жовтня 2015 року між ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» та ОСОБА_1було укладено договір оренди землі № 482, за умовами якого орендодавець ОСОБА_1 апередала в оренду строком на 7 років земельну ділянку площею 1,4627 га з кадастровим номером 3220489500:01:023:0011, розташовану у межах Шкарівської сільської ради Білоцерківського району Київської області. 25 листопада 2015 року державний нотаріус Узинської міської державної нотаріальної контори Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Малькевич Л.В. прийняла рішення про державну реєстрацію прав за індексним номером 26476365, яким було зареєстровано право оренди на вказану земельну ділянку за позивачем.

Протягом усього часу дії договору оренди землі орендар користувався земельною ділянкою у своїй господарській діяльності та належним чином сплачував орендну плату і орендодавець не звертався з претензіями або позовами щодо його неналежного виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України від 06.10.1998 року № 161-XIV "Про оренду землі" строк дії договору оренди землі мав би закінчитися 15.10.2022 року, однак його було автоматично поновлено на один рік до 15.10.2023 року в силу дії на той момент норми підп. 1 п. 27 Розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України у редакції Закону України від 24.03.2022 року № 2145-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану".

Позивач зазначав, що 10 вересня 2022 року ТОВ Агрофірма «Білоцерківська», користуючись наявним у нього переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, відповідно до норм ч. ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та п. 5 договору оренди землі, направило орендодавцю ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку лист-повідомлення (клопотання) про поновлення договору оренди землі за вих. № 01-3-128 від 07 вересня 2022 року, в якому пропонувало поновити його ще на 7 років, разом з проектом відповідної додаткової угоди до договору оренди землі. Однак орендодавець, отримавши листа 28 вересня 2022 року, не відповіла на нього у місячний строк, як того вимагають норми ч. 5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі».

Натомість, 19 грудня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до державного реєстратора Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області Майорко Т.О. із заявою про державну реєстрацію припинення права оренди позивача на земельну ділянку у зв`язку із припиненням дії договору оренди землі, на підставі якої 22 грудня 2022 року державний реєстратор Майорко Т.О. здійснила державну реєстрацію припинення права оренди ТОВ Агрофірма «Білоцерківська», хочадоговір оренди землі був автоматично поновлений до 15 жовтня 2023 року і підстав для припинення цього права не було.

Цього ж дня, орендодавцем було укладено договір оренди земельної ділянки № 78 з ТОВ «Агротрейд-2000», за яким вона передала ТОВ «Агротрейд-2000» в оренду земельну ділянку на 7 років, і подано тому ж державному реєстратору документи для державної реєстрації права оренди земельної ділянки за ТОВ «Агротрейд-2000», яку було проведено 28 грудня 2022року.

Таким чином, ще до закінчення строку дії договору оренди землі з ТОВ Агрофірма «Білоцерківська»орендодавець ОСОБА_1 передала земельну ділянку в оренду іншому орендодавцю ТОВ «Агротрейд-2000», тим самим порушила право оренди позивача на цю земельну ділянку і наявне у нього переважне право на укладення договору оренди на новий строк. При цьому, процедура поновлення договору оренди землі, передбачена у ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», не була завершена внаслідок невиконання відповідачем ОСОБА_1 обов`язку щодо укладення у місячний строк додаткової угоди до нього або надання заперечень щодо поновлення договору.

З урахуванням наведених обставин, позивач ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» просив суд:

скасувати у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію припинення права оренди ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» на земельну ділянку з кадастровим номером 3220489500:01:023:0011;

визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі № 482 від 15.10.2015 року між ОСОБА_1 ТОВ Агрофірма «Білоцерківська»яка додається;

визнати відсутнім у ТОВ «Агротрейд-2000» права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220489500:01:023:0011;

стягнути у рівних частинах з відповідачів судові витрати (а.с. 1-9 том 1 ).

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27серпня 2024 року в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Білоцерківська» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротрейд-2000» про скасування державної реєстрації припинення права оренди земельної ділянки, визнання укладеної додаткової угоди до договору оренди землі та визнання відсутнім права оренди земельної ділянки, відмовлено.

Стягнуто з позивача Ттовариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Білоцерківська» на користь відповідача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати, пов`язані з витратами на правничу допомогу по справі в сумі 20 000 ( двадцять тисяч ) гривень.

Стягнуто з позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Білоцерківська» на користь відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротрейд-2000» судові витрати, пов`язані з витратами на правничу допомогу по справі в сумі 22 000 ( двадцять дві тисячі ) гривень.

Скасовано заходи забезпечення позову у вигляді заборони Міністерству юстиції України та його територіальним органам, усім суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям), усім державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, у тому числі нотаріусам, державним виконавцям, приватним виконавцям, вчиняти будь-які реєстраційні дії, приймати будь-які рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3220489500:01:023:0011 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 786627032204), вжиті ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду від 13.09.2023 року по справі № 357/11024/23.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Білоцерківська» - адвокат Тетеря Світлана Ігорівнаподала апеляційну скаргу, в якій за результатом апеляційного перегляду справи просить скасувати рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 серпня 2024 року та ухвалити нове судове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Білоцерківська»задовольнити у повному обсязі.Змінити розподіл судових витрат між сторонами.

В обґрунтування змісту вимог апеляційної скарги зазначає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального рава.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції допустив неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, зокрема, в частині відповідності поведінки орендодавця принципу добросовісності, неправильне застосування норм матеріального права, а саме: ч. 1 ст. 19, ст. 33 Закону України "Про оренду землі", підп. 1 п. 27 Розділу X "Перехідні положення" ЗК України, п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 641 ЦК України та порушення норм процесуального права, а саме ст. ст. 89, 263 ЦПК України. Це, у свою чергу, призвело до передчасного висновку про законність державної реєстрації припинення права оренди позивача на спірну земельну ділянку та відсутність у нього переважного права на поновлення договору оренди землі.

Зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що всупереч попереднім заявам, ОСОБА_1 не стала самостійно використовувати спірну земельну ділянку для власних потреб, а передала її в оренду відповідачу ТОВ «Агротрейд-2000», проігнорувавши, у порушення вимог ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", надіслану позивачем пропозицію щодо поновлення договору оренди землі та не запропонувавши йому поновити цей договір на тих умовах оренди, що пропонувалися нею іншому орендарю.

Наведене, на думку сторони позивача,свідчитьпро те, що надсилання ОСОБА_1 листа-повідомлення від 12.04.2022 року переслідувало мету штучно створити підстави для припинення переважного права орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк перед іншими орендарями, з метою подальшої передачі спірної земельної ділянки в оренду ТОВ «Агротрейд-2000» без дотримання процедури реалізації ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» свого переважного права.

До того ж, суд першої інстанції безпідставно встановив, що переважне право позивача припинилося через висловлення ОСОБА_1 заперечень щодо поновлення договору оренди землі на підставі ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", так як остання не надсилала відповідні заперечення на виконання вимог цієї норми, а надісланий ОСОБА_1 лист-повідомлення від 12.04.2022 року не є такими запереченнями і не може їх підміняти.

На переконання сторони позивача, не можна стверджувати, що поновлення договору оренди землі є неможливим через недосягнения сторонами домовленості щодо його укладення на новий строк на запропонованих позивачем умовах та відсутності у відповідача ОСОБА_1 волі на це, оскільки остання взагалі не розглянула відповідну пропозицію позивача і запропоновані у ній умови та не оцінювала їх на прийнятність, а ухилилася від цього. Те, що у такому випадку неможливо стверджувати про недосягнения сторонами згоди з усіх істотних умов договору, підтвердив і Верховний Суд у постановах від 16.01.2024 року у справі № 910/14543/20, від 31.01.2024 року у справі № 906/1319/21.

Також, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про неналежне оформлення орендарем пропозиції щодо укладення договору оренди землі на новий строк з тих підстав, що відсутнє волевиявлення сторін договору (підпис), оскільки, на переконання сторони позивача, пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. При цьому, у нормі ч. 1 ст. 641 ЦК Українине вказано, що такий намір має виражатися виключно шляхом проставленням підпису у проекті договору, який пропонується до укладення, а тому відповідний намір може виражатися у будь-який формі.

Що стосується зміни позивачем істотних умов договору оренди землі під час його поновлення, то судом першої інстанції не враховано, що викладена у додатковій угоді нова редакція договору оренди землі за своїми істотними умовами відмінна від первісної редакції тим, що у ній було запропоновано внести зміни щодо розміру орендної плати шляхом її збільшення з 3 764,85 грн до 11 560,88 грн, тобто, фактично в 3 рази, що лише покращує умови оренди для ОСОБА_1 . Можливість поновлення судом договору оренди землі у такому випадку підтримана Верховним Судом у постанові від 14.05.2021 року у справі № 266/7053/18.

Не врахована судом першої інстанції і та обставина, що строк дії договору оренди землі має обчислюватися від дати його укладення - 15.10.2015 року, а не з моменту державної реєстрації права оренди, як встановив суд, та, відповідно, мав би закінчитися 15.10.2022 року, однак його дію було автоматично поновлено на один рік в силу дії норми підп. 1 п. 27 Розділу X "Перехідні положення" ЗК України, а саме до - 15.10.2023 року. Відповідно, на момент проведення державної реєстрації припинення права оренди ТОВАгрофірма «Білоцерківська» на спірну земельну ділянку та її передачі в оренду ТОВ «Агротрейд-2000» договір оренди землі не припинив свою дію.

Саме тому державна реєстрація припинення права оренди позивача на спірну земельну ділянку з подальшою передачею ОСОБА_1 цієї ділянки у оренду ТОВ «Агротрейд-2000»у період дії договору оренди землі, дія якого на той момент не припинилася, порушили відповідне право позивача ТОВ Агрофірма «Білоцерківська».

В апеляційній скарзі сторона позивача зазначила розмір судових витрат, які понесла на дату звернення до суду з апеляційною скаргою у цій справі: судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 8 052,00 грн; судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 1 342,00 грн: витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 52 754,86 гри під час розгляду справи у суді першої інстанції;витрати на професійну правничу допомогу адвокатів АО "ЕВЕРЛІҐАЛ" у розмірі 19 062,48 грн під час апеляційного перегляду ухвали про забезпечення позову; судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 12 078,00 грн; витрати на правничу допомогу АО "ЕВЕРЛІҐАЛ" у зв`язку розглядом цієї справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 38 221,51 грн.

Вказує, що частина доказів понесення цих витрат подається разом із цією апеляційною скаргою, а інша частина - відповідно до абзацу другого ч. 8 ст. 141 ЦПК України буде подана протягом п`яти днів після прийняття судом апеляційної інстанції постанови у цій справі.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Марценюк Леся Анатоліївна просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27серпня 2024 року - без змін.

Просила стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Білоцерківська» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у розмірі 20 000,00 грн.

У разі задоволення позовних вимог позивача зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу позивача до 15 000,00 грн в суді першої інстанції та до 15 000,00 грн в суді апеляційної інстанції.

Зазначає, що судом першої інстанції вірно встановлено відсутність у позивачаправ, свобод або охоронюваних законом інтересів, які порушено відповідачами, так як у нього відсутнє переважне право орендаря, та судом правильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Вважає, що позивач змінив повністю умови первинного договору оренди землі, в тому числі і його істотні умови, а тому для укладання договору оренди землі на таких умовах він зобов`язаний надати погодження зі сторони орендодавця. Так як таке погодження відсутнє, то переважне право орендаря припинено в силу ч. 4 ст. 33 Закону України «Про оренду землі».

Крім того, орендодавець надіслав свої заперечення щодо поновлення договору і таке заперечення являється достатнім волевиявленням.

Відповідач ОСОБА_1 надіслала позивачу лист-повідомлення, в якому вказала, що строк дії договору закінчується 25.11.2022 року, разом з тим вона не бажає продовжувати дію такого договору та просила повернути належну земельну ділянку після 25.11.2022 року. Таке повідомлення отримано позивачем, що визнано ним в судовому засіданні.

Вказує, що жодна норма закону не встановлює обов`язку орендодавця обґрунтовувати своє небажання щодо поновлення/укладання на новий строк договору оренди землі, а тому доводи позивача про суперечливу поведінку орендодавця не відповідають дійсності, обставинам справи та доказам у справі.

Право орендаря на поновлення договору оренди землі не є абсолютним, наявність заперечень зі сторони орендодавця щодо поновлення договору з попереднім орендарем дають підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, не порушено.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 квітня 2019 року у справі №625/166/18 (провадження №61-257св19).

Відсутність домовленості щодо нових істотних умов договору оренди землі, що укладається на новий строк має наслідком припинення переважного права орендаря в силу імперативної норми ч. 4 ст. 33 Закону України «Про оренду землі».

При цьому, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Додаткова угода в розумінні ч. 3 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» за своєю юридичною суттю являється офертою орендаря на зміну умов існуючого договору оренди, а відповідно, вона є вчиненою виключно коли має волевиявлення такої особи, тобто має підпис фізичної особи або підпис уповноваженої особи юридичної особи.

Аргумент позивача про те, що договір було пролонговано до 15.10.2023 року сторона відповідача вважає таким, що не відповідає обставинам справи та доказам у справі, оскільки датою набрання чинності, а також початком перебігу строку дії договору оренди землі позивача є 25.11.2015 року (тобто дата виконання обох умов набрання чинності такого договору), а відповідно сім років строку дії такого договору закінчилися 25.11.2022 року і реєстрація припинення речового права позивача була проведена правомірно.

Автоматичне поновлення договорів оренди землі на період дії воєнного стану діяло до 19.11.2022 року, тобто, таке положення закону поширює свою дію виключно на ті договори оренди землі, дія яких закінчувалась до 18.11.2022 року (включно), в той же час договір оренди землі позивача закінчився 25.11.2022 року, тобто, після припинення автоматичного поновлення.

Таким чином, на переконання сторони відповідача ОСОБА_1 , оскаржуване рішення прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним та всебічним дослідженням доказів та обставин справи, судом першої інстанції надано вірну оцінку таким доказам та правомірно встановлено відсутність права та/чи інтересу позивача, яке підлягає захисту.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача ТОВ «Агротрейд-2000» - адвокат Косяк Вячеслав Миколайович просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27серпня 2024 року - без змін.

Просив стягнути з ТОВ Агрофірма «Білоцерківська»на користь ТОВ «Агротрейд-2000»понесені витрати на правничу допомогу за розгляд справи в апеляційній інстанції в розмірі 22000,00 грн (двадцять дві тисячі гривень 00 копійок).

У разі задоволення апеляційної скарги позивача зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 12 000 грн в суді першої інстанції та до 11 000,00 грн в суді апеляційної інстанції.

Зазначає, що договір оренди земельної ділянки №78 був укладений 22 грудня 2022 року між відповідачем ОСОБА_1 та відповідачем ТОВ «Агротрейд-2000», коли строк дії договору оренди землі №482 від 15 жовтня 2015 року закінчився, право оренди за апелянтом/позивачем було припинено, тобто права апелянта/позивача даним договором не порушені, відповідач ОСОБА_1 , як власник земельної ділянки, розпорядився своєю власністю та уклала договір оренди з ТОВ «Агротрейд-2000», у зв`язку з чим, безпідставними є вимоги позивача про визнання відсутності у ТОВ «Агротрейд-2000» права оренди земельної ділянки, оскільки договір оренди землі укладений між відповідачами жодним чином не порушує права та інтереси апелянта/позивача, а обраний апелянтом/позивачем спосіб захисту не відповідає дійсним обставинам справи.

Вважає, що у позивача відсутнє переважне право на поновлення договору оренди землі №482, оскільки до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі додано проект додаткової угоди, яка не містить підпису директора ТОВ Агрофірма «Білоцерківська», підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, наявність якого має підтверджувати наміри та волевиявлення позивача, а відсутність підпису на проекті додаткової угоди підтверджує факт, що передбачений частиною 3 статті 33 Закону України «Про оренду землі» проект додаткової угоди не додавався у відповідності до діючого законодавства.

Щодо визначення початку перебігу та закінчення строку дії договору оренди № 482 зазначає, що дата 25 листопада 2015 року - дата державної реєстрації права оренди земельної ділянки за апелянтом/позивачем є датою початку перебігу строку дії договору №482, а відповідно до п. 5 договору №482 датою закінчення дії його строку є 25 листопада 2022 року.

Відповідно до доповнених пунктів 27 і 28 розділу X «Перехідні положення» ЗК України, які набрали чинності 07 квітня 2022 року, договори оренди земельних ділянок були поновлені на один рік без волевиявлення сторін договору, строк яких сплинув у період із 07 квітня 2022 року до 19 листопада 2022 року. Подібний правовий висновок викладений в постанові ВС КЦС від 23 березня 2023 року по справі №563/3 76/22,

Твердження позивача про те, що запропонована додаткова угода до договору оренди землі від 07 вересня2022 року, яка додавалась до листа -повідомлення про укладання договору оренди на новий строк від 07 вересня 2022 року, викладена на більш вигідних умовах для відповідача ОСОБА_1 , ніж договір оренди землі №482 від 15 жовтня 2015 року вважає безпідставними, посилаючись на те, що із проаналізованих умов договору оренди та додаткової угоди до нього на новий строк вбачається, що додатковою угодою погіршені права та обов`язки орендодавця ОСОБА_1 .

Звертає увагу суду на те, що ТОВ «Агротрейд-2000»були запропоновані орендодавцю ОСОБА_1 більш вигідні умови оренди спірної земельної ділянки ніж ті, що були запропоновані позивачем у додатковій угоді до договору оренди землі від 07 вересня 2022 року.

Вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає встановленим фактичним обставинам, прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права і передбачені законом підстави для його скасування відсутні.

В окремо поданому клопопотанні від 18 листопада 2024 року представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Білоцерківська» адвокат Тетеря Світлана Ігорівни просить суд апеляційної інстанції зменшити розмір заявлених представником ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, до 5 000,00 грн; заявлених представником Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОТРЕЙД-2000" витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, до 5 000,00 грн, обгрунтовуючи доводи тим, що витрати є завищеним з огляду на незмінність правової позиції відповідачів під час розгляду справи у різних судових інстанціях.

У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Білоцерківська» - адвокат Кравець Олександр Іванович підтримав доводи апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Марценюк Леся Анатоліївна та представник відповідача ТОВ «Агротрейд-2000» - адвокат Косяк Вячеслав Миколайович просили апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзивів на апеляційну скаргу, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що земельна ділянка, площею 1,4569 га, з кадастровим номером 3220489500:01:023:0011, що розташована у межах Шкарівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку ЯА № 573917, виданого 16.12.2005року, що підтверджується наявною інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ( а. с. 15-16 том 1).

15 жовтня 2015 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Білоцерківська» було укладено договір оренди землі № 482, згідно п.1 якого, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться: Київська область, Білоцерківський район, Шкарівська сільська рада та належить орендодавцю на праві власності на підставі державного акту ЯА573917 від 16.12.2005 року (а. с. 11-12 том 1 ).

Згідно п. 5 договору оренди землі № 482, договір укладено на сім років. Після закінчення строку договору орендар, який має намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. Якщо орендодавець не збирається укладати новий договір оренди з орендарем або продовжувати дію цього договору, він зобов`язаний за шість місяців до закінчення строку дії даного договору повідомити про це орендаря в письмовій формі, а також за свій рахунок відновити межі земельної ділянки в натурі.

Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у п`ятиденний строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі (п. 16 договору).

Дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності у порядку встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря (п. 31 договору).

У пункті 37 договору сторони визначили, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації права оренди.

Згідно акта приймання-передачі земельної ділянки від 25 листопада 2015 року, орендодавець ОСОБА_1 , з одного боку, передає, а орендар ТОВ Агрофірма «Білоцерківська», в особі директора ОСОБА_2 , з другого приймає в строкове платне користування на умовах оренди земельну ділянку, кадастровий номер 3220489500:01:023:0011, що знаходиться в межах землекористування Шкарівської сільської ради, загальною площею 1,4569 га, у тому числі рілля 1,4569 га (а. с. 13 том 1).

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, індексний номер витягу: 48409884 вбачається, що 25 листопада 2015 року о 18:04:59, нотаріусом Малькевич Л.В., Узинська міська державна нотаріальна контора, зареєстровано договір оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 15.10.2015 року; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 26476365 від 25.11.2015 року 18:02:58; вид іншого речового права: право оренди земельної ділянки; зміст, характеристика іншого речового права: строкове платне користування земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, строк дії: на 7 років; відомості про суб`єкта іншого речового права: Орендар ТОВ Агрофірма «Білоцерківська», Орендодавець: ОСОБА_1; опис об`єкта іншого речового права: земельна ділянка площею 1,4569 га, об`єкт нерухомого майна: земельна ділянка з кадастровим номером: 3220489500:01:023:0011 (а.с. 14 том 1).

12 квітня 2022 року ОСОБА_1 направила директору ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» лист-повідомлення, в якому вказала, що термін дії договору оренди від 15жовтня 2015 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» закінчується 25 листопада 2022 року, що, відповідно до п. 31 договору, є підставою для його припинення та відновлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості. Зазначила, що на виконання п. 5 договору, не бажає укладати новий договір оренди з ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» або продовжувати дію вказаного договору, а має намір обробляти земельну ділянку за договором самостійно і використовувати її для власних потреб на свій розсуд. Просила утриматись від вчинення дій, які б перешкоджали їй відразу після закінчення строку дії договору використовувати належну їй земельну ділянку (а.с. 113 том 1).

Вказаний лист направлено на адресу ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» рекомендованим листом з повідомленням про вручення № 0910711421307 ( а.с. 115 том 1 ) та отримано позивачем, що не було спростовано самим позивачем у наданих суду документах.

07 вересня 2022 року за вих. № 01-3-128 ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» направило ОСОБА_1 лист-повідомлення (клопотання) про поновлення договору оренди землі (а.с. 21 том 1 ) з проектом додаткової угоди до договору оренди землі (а.с. 21-23 том 1), який отримано ОСОБА_1 - 28 вересня 2022 року ( а. с. 25 том 1 ).

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що 19грудня 2022 року державним реєстратором Фурсівської сільської ради Майорко Т.О. було здійснено державну реєстрацію припинення права оренди земельної ділянки ТОВ Агрофірма "Білоцерківська", підстава: лист-повідомлення, серія та номер: б/н, виданий 20.04.2022, видавник: гр. ОСОБА_1 ( а.с. 15-16 том 1 ).

22 грудня 2022 року ОСОБА_1, як орендодавцем, було укладено договір оренди № 78 з ТОВ «Агротрейд-2000», за яким орендодавець ОСОБА_1 передала товариству в оренду земельну ділянку, площею 1,4569 га, з кадастровим номером: 3220489500:01:023:0011, яка розташована за межами населеного пункту на території Шкарівської сільської ради Білоцерківського району Київської області строком на 7 років ( а. с. 115-118 том 2 ).

23 грудня 2022 року державним реєстратором Фурсівської сільської ради Майорко Т.О. було здійснено державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки за ТОВ «Агротрейд-2000», про що свідчить інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ( а. с. 15-16 том 1 ).

За зверненням Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області у межах кримінального провадження № 12023111030003616 від 26 липня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365-2 Кримінального кодексу України, відносно державного реєстратора Фурсівської сільської ради Київської області Майорко Тетяни Олександрівни Мін`юстом проводилася камеральна перевірка на предмет дотримання нею вимог законодавства, у тому числі, під час проведення реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо державної реєстрації припинення права оренди позивача на спірну земельну ділянку відповідача-1 та державної реєстрації цього права за ТОВ "Агротрейд-2000" ( а.с. 161-162, 163-167 том 2 ).

На підставі акта за результатами проведення камеральної перевірки Мін`юстом прийнято наказ від 23лютого 2024 року № 983/19.1.1/24, яким застосовано до державного реєстратора Майорко Тетяни Олександрівни заходи відповідальності у вигляді тимчасового блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 2 (два) місяці (а. с. 155-160 том 2 ).

Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Білоцерківська» вважав, що таким чином, завдяки незаконній державній реєстрації припинення права оренди ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» на земельну ділянку ОСОБА_1 до закінчення строку дії договору оренди землі, передала цю земельну ділянку в оренду іншому орендарю, тим самим порушила право оренди позивача, як її законного орендаря і його переважне право на поновлення договору оренди землі на новий строк.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Білоцерківська» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротрейд-2000» про скасування державної реєстрації припинення права оренди земельної ділянки, визнання укладеної додаткової угоди до договору оренди землі та визнання відсутнім права оренди земельної ділянки, суд першої інстанції свій висновок мотивував тим, що за умовами договору після здійснення реєстрації речового права 25 листопада 2015 року договір оренди землі № 482 від 15жовтня 2015 року набув чинності, а відтак з дати державної реєстрації обраховується строк оренди, а саме 7 років, який закінчився 25листопада 2022 року і з цієї ж дати припинено речове право позивача на користування земельною ділянкою.

Переважне право позивача ТОВ Агрофірма "Білоцерківська" на поновлення договору оренди земельної ділянки не є порушеним, оскільки відсутня одна із складових, що надають право позивачу претендувати на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", а саме- відсутня воля орендодавця ОСОБА_1 на укладення такого договору, яка в свою чергу завчасно повідомила орендаря про небажання поновлювати договір оренди та використовувати землю на власний розсуд.

Заявляючи у квітні 2022 року про небажання продовжувати строк договору оренди землі на новий строк та прохання звільнити і повернути спірну земельну ділянку, орендодавець ОСОБА_1 діяла правомірно, переважне право позивача, як орендаря, не було порушено.

Також суд першої інстанції послався на відповідні правові висновки Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що такі висновки суду першої інстанції зроблені на підставі повного та об`єктивного дослідження наданих доказів та в повній мірі відповідають вимогам матеріального та процесуального права, з наступних підстав.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема, ЗК України, Законом України «Про оренду землі».

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначено статтею 33 Закону України «Про оренду землі», яка фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди землі.

Згідно з частинами першою-п`ятою статті 33 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частинами восьмою та дев`ятою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Зазначені положення узгоджуються із положеннями частини першої статті 777 ЦК України.

Верховний Суд в постановах від 23.01.2019 року у справі № 902/619/17 та від 27.06.2019 року у справі № 923/925/18, застосовуючи положення ст. 33 Закону України «Про оренду землі», зазначив, що реалізація переваженого права на поновлення договору оренди землі, яка передбачена ч.1 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури поновлення договору оренди землі. При цьому, реалізація переважного права на поновлення договору оренди, передбаченого ч. 1 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» можлива, як за умови дотримання встановленої цією нормою процедури (чч. 2-5 ст. 33), так і за наявності волевиявлення сторін.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом і в постанові від 08.05.2024 року у справі № 604/483/23, де касаційний суд також зазначив, що переважне право первинного орендаря на поновлення договорів оренди земельних ділянок не є порушеним, оскільки немає однієї зі складових юридичних фактів, що надають позивачу право претендувати на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», а саме - відсутня воля орендодавця на укладення такого договору, який повідомляв орендаря про небажання поновлювати договір оренди землі.

У справі, яка переглядається, встановлені судом фактичні обставини свідчать про те, що 15 жовтня 2015 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Білоцерківська» було укладено договір оренди землі № 482.

Згідно з пунктами 5, 37 вказаного договору його укладено на 7 (сім) років з дати державної реєстрації права оренди на земельну ділянку.

25 листопада 2015 року відбулась державна реєстрація права оренди на земельну ділянку.

З дати державної реєстрації права оренди строк дії договору оренди землі № 482закінчився 25 листопада 2022 року.

Відповідно до пункту 5 договору після закінчення строку договору орендар, який має намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця не пізніше, ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. Якщо орендодавець не збирається укладати новий договір оренди з орендарем або продовжувати дію цього договору, він зобов`язаний за шість місяців до закінчення строку дії даного договору повідомити про це орендаря в письмовій формі, а також за свій рахунок відновити межі земельної ділянки в натурі.

Судом встановлено, що орендар Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Білоцерківська», маючи намір продовжити дію цього договору, надіслав на адресу орендодавця ОСОБА_1 и лист-повідомлення про намір поновити договір оренди землі від 15 жовтня 2015 року та проект додаткової угоди до цього договору, датовані 07 вересня 2022 року.

Проте, як установив суд, орендодавець ОСОБА_1 заперечила щодо поновлення договору орендита завчасно, як передбачено умовами договору оренди землі (пункт 5), за 6 (шість) місяців до закінчення строку дії даного договору повідомила про це орендаря в письмовій формі.

Зокрема, ОСОБА_1 листом від 12 квітня 2022 року, надісланим рекомендованим листом з описом на адресу юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Білоцерківська», повідомила позивача про небажання поновлювати дію договорів оренди, керуючись пунктом 5 договору оренди землі.

Факт отримання вказаного листа не заперечувався позивачем під час судового розгляду справи.

Отже, волевиявлення орендодавця ОСОБА_1 на укладення з ТОВ «Агрофірма «Білоцерківська» договору оренди землі на новий строк було відсутнє.

Доводи апеляційної скарги позивача про те, що ТОВ «Агрофірма «Білоцерківська» виконало всі визначені статтею 33 Закону України «Про оренду землі» умови щодо реалізації свого переважного права перед іншими особами на укладення договорів оренди землі на новий строк, при цьому орендодавець ОСОБА_1 на виконання вимог частини 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" не подала заперечень щодо поновлення договору оренди землі, а її лист-повідомлення від 12квітня 2022 року не є такими запереченнями і не може їх підміняти, є необґрунтованими, оскільки у визначений законом строк сторони договору оренди землі не дійшли згоди щодо укладення додаткової угоди до нього, орендодавець завчасно повідомив орендаря про відмову в їх продовженні, що підтверджується відповідним листом.

При цьому судпершої інстанції правильно зазначив, що переважне право ТОВ «Агрофірма «Білоцерківська» на поновлення договору оренди земельної ділянки не є порушеним, оскільки немає однієї зі складових юридичних фактів, що надають позивачу право претендувати на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною п`ятою статті 33 Закону України «Про оренду землі», а саме- відсутня воля орендодавця на укладення такого договору, який повідомляв орендаря про небажання поновлювати договір оренди.

Колегія суддів апеляційного суду відхиляє доводи апеляційної скарги позивача про те, що надсилання ОСОБА_1 листа-повідомлення від 12квітня 2022 року переслідувало мету штучно створити підстави для припинення переважного права орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк перед іншими орендарями, оскільки для вирішення питання про поновлення дії договору оренди землі закон вимагає дотримання встановленої законом процедури поновлення вказаного договору. За обставинами цієї справи орендодавець ОСОБА_1 завчасно повідомила орендаря про небажання продовжувати орендні відносини.

Згідно з положеннями статей 317, 319, 321, 373 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Після закінчення строку дії договору оренди землі № 482 з ТОВ «Агрофірма «Білоцерківська», який закінчився 25 листопада 2022 року, власник земельної ділянки ОСОБА_1 звернулась 19 грудня 2022 року до державного реєстратора Фурсівської сільської ради Майорко Т.О. про припинення права оренди ТОВ «Агрофірма «Білоцерківська» та 22 грудня 2022 року нею, як власником земельної ділянки, було укладено договір оренди земельної ділянки № НОМЕР_2 з ТОВ «Агротрейд-2000», за яким орендодавець ОСОБА_1 передала товариству в оренду земельну ділянку, площею 1,4569 га, з кадастровим номером: 3220489500:01:023:0011, яка розташована за межами населеного пункту на території Шкарівської сільської ради Білоцерківського району Київської області строком на 7 років ( а.с. 15-16 том 1, 115-118 том 2).

Такі дії ОСОБА_1 по відношенню до іншої сторони договору ТОВ «Агрофірма «Білоцерківська» відповідали попередній заяві орендодавця (власника) земельної ділянки, яка чітко і зрозуміло, у встановлений строк повідомила орендаря ТОВ «Агрофірма «Білоцерківська» про небажання продовжувати орендні відносини. Оскільки власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, то передача власником земельної ділянки права користування (права оренди) нею іншому товариству після закінчення строку дії договору оренди землі з попереднім орендарем не вказує на недобросовісну поведінку орендодавця (власника) земельної ділянки ОСОБА_1 .

Колегія суддів апеляційного суду вважає безпідставними доводи апеляційної скарги позивача про помилковість висновку суду першої інстанції щодо неналежного оформлення орендарем пропозиції укладення договору оренди землі на новий строк, з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено договором.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально (ст. 1 ч. 14 Закону України «Про оренду землі»).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (ч. 2 ст. 207 ЦК України).

Отже, підпис є невід`ємним елементом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину.

Із наданого позивачем та досідженого листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі, до якого долучено додаткову угоду до договору оренди землі від 07 вересня 2022 року шляхом викладення договору оренди в новій редакції, судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачем не надано доказів погодження істотних умов, викладених у додатковій угоді; вона не підписана як уповноваженою особою орендаря ТОВ «Агрофірма «Білоцерківська», так і орендодавцем ОСОБА_1 ою Іванівною, що вкотре свідчить про відсутність волевиявлення останньої на укладення з позивачем договору оренди землі на новий строк.

Доводи апеляційної скарги позивача про те, що на момент проведення державної реєстрації припинення права оренди ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» на спірну земельну ділянку та її передачі в оренду ТОВ «Агротрейд-2000» договір оренди землі не припинив свою дію, оскільки строк дії договору оренди землі має обчислюватися від дати його укладення - 15.10.2015 року, а не з моменту державної реєстрації права оренди, як встановив суд, та, відповідно, мав би закінчитися 15.10.2022 року, однак його дію було автоматично поновлено на один рік в силу дії норми підп. 1 п. 27 Розділу X "Перехідні положення" ЗК України, а саме до - 15.10.2023 року, були предметом перевірки суду першої інстанції, їм надана належна оцінка, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.

Відхиляючи вказані доводи позивача, суд першої інстанції правильно виходив із того, що відповідно до пунку 37 договору оренди землі від 15 жовтня 2015 року № 482, цей договір набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації права оренди.

Речове право на спірну земельну ділянку за позивачем згідно договору оренди від 15 жовтня 2015 року № 482 було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав нерухоме майно рішенням державного реєстратора нотаріуса Малькевич Л.В., Узинська міська державна нотаріальна контора, 25 листопада 2015 року, індексний номер: 26476365, строк дії 7 років, без зазначення права пролонгації(а.с. 14 том 1).

Отже, за умовами укладеного договору оренди землі, після здійснення реєстрації речового права договір оренди землі від 15 жовтня 2015 року № 482 набув чинності, а відтакперебіг строку оренди землі за договором від 15 жовтня 2015 року № 482 почався з дати державної реєстрації з 25листопада 2015 року і закінчився - 25 листопада 2022 року і з цієї ж дати припинено речове право оренди земельної ділянки позивача.

Крім цього, додатковим підтвердженням того, що договір оренди землі від 15 жовтня 2015 року № 482 почав діяти з 25 листопада 2015 року є акт приймання-передачі земельної ділянки, який підписаний сторонами 25 листопада 2015 року (а.с. 13 том 1).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.03.2024 року у справі № 902/1207/22 зроблено правовий висновок, що виключно з 16.01.2020 року почала діяти імперативна норма закону, яку сторони не можуть змінити за домовленістю, тоді як у період з 01.01.2013 року по 16.01.2020 року такої норми не існувало, а тому сторони, в силу вимог статті 6 ЦК України, мали право самостійно врегулювати момент набрання чинності такого договору.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 24.05.2023 року у справі № 709/1186/21, від 31.05.2023 року у справі № 709/1187/21, від 15.06.2023 року у справі № 390/356/21 та від 26.07.2023 року у справі № 357/8085/19, від яких Велика Палата Верховного Суду не відступила у вищезгаданій постанові від 06.03.2024 року.

Враховуючи те, що семирічний строк дії цього договору закінчився 25 листопада 2022 року, відповідно, реєстрація припинення речового права позивача ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» державним реєстратором Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області Майорко Т.М., що проведена 19 грудня 2022 року,є правомірною.

Посилання позивача на автоматичне продовження договору оренди землі від 15 жовтня 2015 року № 482 на один рік на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» від 24.03.2023 року, яким до розділу X «Перехідні положення» ЗК України було додано п. 27, не грунтується на вимогах закону, оскільки автоматичне поновлення договорів оренди землі на період дії воєнного стану діяло до 19 листопада 2022 року, тобто, таке положення закону поширює свою дію виключно на ті договори оренди землі, дія яких закінчувалася до 19 листопада 2022 року, тоді як за обставинами цієї справистрок дії договору оренди від 15 жовтня 2015 року № 482 закінчився 25 листопада 2022 року.

Інші доводипозивача, наведені в обґрунтування апеляційної скарги, не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки вонине підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм матеріального та процесуального права.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин, їх правовою кваліфікацією, повно і всебічно встановив обставини справи та надав належну правову оцінку наявним у справі доказам.

Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27серпня 2024 рокуухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Білоцерківська» адвоката Тетері Світлани Ігорівни.

Згідно з частиною 13 статті 141, підпунктами «б», «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції має вирішити питання щодо нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування та ухвалення нового рішення або зміни судового рішення; щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, а судове рішення без змін, судові витрати позивачу не відшкодовуються та покладаються на позивача.

Щодо витрат, понесених відповідачами в суді апеляційної інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до положень статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до загального правила розподілу судових витрат між сторонами, шо передбачено частиною 2 статті 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог - частина 2 статті 141 ЦПК України.

За положеннями частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

З матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів відповідача ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції здійснювала адвокат - Марценюк Леся Анатоліївна на підставі ордера серія АІ № 1468945 від 28 вересня 2023 року, відповідача ТОВ «Агротрейд-2000» - адвокат Косяк Вячеслав Миколайович на підставі ордера серія АІ № 1727031 від 16 жовтня 2024 року.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Марценюк Леся Анатоліївна проситьстягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Білоцерківська» на користь ОСОБА_1 понесені витрати на правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 20 000,00 грн.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу адвокат Марценюк Л.А. до відзиву на апеляційну скаргу долучила акт виконаних робіт (наданих послуг) № 4 від 18 жовтня 2024 року до договору про надання правничої допомоги № 38/23 від 25 вересня 2023 року. Договір про надання правничої допомоги № 38/23 від 25 вересня 2023 року міститься у матеріалах справи та на час апеляційного розгляду є чинним (а.с. 117-118 том 1).

Актом виконаних робіт № 4 від 18 жовтня 2024 року, з описом наданих юридичних послуг в суді апеляційної інстанції підтверджується, що адвокат Марценюк Л.А.виконала, а клієнт ОСОБА_1 прийняла без претензій наступні послуги: складання відзиву на апеляційну скаргу, вартістю 10 000,00 грн, та 5 000,00 грн. - участь адвоката в судовому засіданні, а також 5 000 грн - гонорар успіху.

Загальна вартість таких послуг оцінена в сумі 20 000,00 грн, яку сторона відповідача ОСОБА_1 просить стягнути з позивача ТОВ Агрофірма «Білоцерківська».

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача ТОВ «Агротрейд-2000» - адвокат Косяк Вячеслав Миколайович просить стягнути з ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» на користь ТОВ «Агротрейд-2000»понесені витрати на правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 22000,00 грн.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу адвокат Косяк Вячеслав Миколайович до відзиву на апеляційну скаргу долучив договір про правничу допомогу № 39 від 30 вересня 2024 року, укладений між Адвокатським об?єднанням «МКБ Групп» та ТОВ «Агротрейд-2000», акт приймання-передачі правничої допомогивід 17 жовтня 2024 року на суму 11 000,00 грн, банківську виписку від 30 вересня 2024 про зарахування на рахунок Адвокатського об`єднання «МКБ ГРУПП» від ТОВ «Агротрейд-2000»11 000,00 грн за оплату гонорару успіху.

В окремо поданому клопопотанні від 18 листопада 2024 року представник позивача ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» адвокат ТетеряСвітлана Ігорівни просить суд апеляційної інстанції зменшити розмір заявлених представником ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, до 5 000,00 грн; заявлених представником Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОТРЕЙД-2000" витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, до 5 000,00 грн, обгрунтовуючи доводи тим, що витрати є завищеним з огляду на незмінність правової позиції відповідачів під час розгляду справи у різних судових інстанціях.

Суд, вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зобов`язаний врахувати подані стороною у строк, визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України, докази, надати їм належну оцінку і лише після цього прийняти відповідне судове рішення з цього питання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі№ 755/9215/15).

Аналізуючи реальність (дійсність та необхідність), а також обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу, надану відповідачам на стадії апеляційного перегляду справи, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Таким чином, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137, частина восьма статті 141 ЦПК України).

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, додатковій постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі № 727/463/19, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18, від 02 червня 2022 року у справі № 15/8/203/20.

Частиною 4 статті 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Тобто, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України.

Оцінюючи подані відповідачами докази на підтвердження понесених ними витрат в суді апеляційної інстанції, колегією суддів апеляційного суду встановлено, що витрати та тривалість такої роботи адвокатів, що стосуються підготовки відзиву на апеляційну скаргу позивача ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» є завищеними, належним чином не обґрунтованими, що суперечить критерію розумності розміру таких витрат.

Колегія суддів апеляційного суду також враховує, що правова позиція сторони відповідача - ОСОБА_1 та ТОВ «Агротрейд-2000» в цій справі не змінювалась в судах першої та апеляційної інстанції, адвокатам не потрібно було вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правідносини у справі, документи та доводи, якими протилежна сторона у справі обґрунтувала свої вимоги, та інші обставини.

Зважаючи на положення статті 137 ЦПКУкраїни, дослідивши докази, надані представниками відповідачів на підтвердження понесених судових витрат, практику ЄСПЛ та Верховного Суду, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що «гонорар успіху» не був необхідним у зв`язку з розглядом даної справи на стадії апеляційного перегляду справи, а відтак відсутні підстави для покладення на позивача відшкодування «гонорару успіху», який сплачує ОСОБА_1 та ТОВ «Агротрейд-2000» на користь адвокатів в межах їх домовленості за умовами договору.

За таких обставин, з урахуванням вимог статей 137, 141 ЦПК України, заперечень сторони позивача до розміру заявлених витрат відповідачів, понесених на оплату професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про необхідність зменшення розміру витрат на правничу допомогу, понесених кожним із відповідачів ОСОБА_1 ою та ТОВ «Агротрейд-2000» у судіапеляційної інстанції, до 8 000,00 грн, що відповідає критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, кількості судових засідань в суді апеляційної інстанції (25 листопада 2024 року), необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатами Марценюк Лесею Анатоліївною та Косяком Вячеславом Миколайовичем в суді апеляційної інстанції.

Визначений колегією суддів апеляційного суду розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає стягненню з позивача ТОВ Агрофірма «Білоцерківська»на користь відповідачів ОСОБА_1 та ТОВ «Агротрейд-2000» по 8 000,00 грн кожному.

Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Білоцерківська» адвоката Тетері Світлани Ігорівни залишити без задоволення.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27серпня 2024 рокузалишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Білоцерківська» (код ЄДРПОУ 00849528)на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката у суді апеляційної інстанції, у розмірі 8 000,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Білоцерківська» (код ЄДРПОУ 00849528)на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротрейд-2000» (код ЄДРПОУ 36445855) витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката у суді апеляційної інстанції, у розмірі 8 000,00 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.

Головуючий: Судді: