Ухвала

від 20.03.2024 по справі 160/10166/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

20 березня 2024 рокуСправа №160/10166/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд, у складі судді Єфанової О.В, розглянувши в письмовому провадженні заяву позивача про встановлення судового контролю у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОДОМ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

20.02.24 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОДОМ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Матеріали справи 08.03.24 після повернення з Третього апеляційного адміністративного суду передані судді Єфановій О.В. для розгляду заяви.

Заява позивача обґрунтована тим, що відповідач не виконує рішення суду, зокрема, Державна податкова служба України тривалий термін після набрання рішенням суду законної сили, не зареєструє в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладну, яка визначена в рішенні суду.

Від ДПС України надійшли заперечення на заяву про встановлення судового контролю, в яких відповідач просить відмовити в задоволенні заяви позивача.

Представник позивача подав 20.03.2024 клопотання з додатковими доказами невиконання рішення суду - а саме постановами державного виконавця про накладення штрафу в межах виконавчого провадження щодо виконання означеного рішення суду.

Розглянувши подану заяву про встановлення судового контролю та матеріали адміністративної справи, суд зазначає таке.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.07.2023 у справі №160/10166/23 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОДОМ» задоволено в повному обсязі. Зокрема, пунктом 3 рішення суду зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 11.01.2023, складену ТОВ «ПРОДОМ».

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.09.2023в задоволенні клопотання ГУ ДПС у Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу повернуто заявнику.

Таким чином, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.07.2023 у справі №160/10166/23 набрало законної сили 29.09.2023.

Дніпропетровським окружним адміністративним судом 23.11.2023 видано виконавчі листи, серед яких і виконавчий лист щодо зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 11.01.2023.

Позивач пред`явив виконавчий лист до примусового виконання.

Проте, в результаті примусового виконання органом ДВС виконавчий лист про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, складену ТОВ «ПРОДОМ» залишився не виконаним, а постановами державного виконавця від 30.01.2024 року та від 20.02.2024 накладено штраф на боржника Державну податкову службу України.

При цьому суд звертає увагу, що в процесі примусового виконання з ДПС України стягнуто виконавчий збір в розмірі 26800 грн, та призначено штраф на загальну суму 15300 грн. Тобто, з коштів Державного Бюджету, що призначені для утримання ДПС України, в період воєнного стану в країні зайво потрачено 42100 грн.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року № 11-рп/2012).

Конституційний Суд України у Рішенні від 26.06.2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі Шмалько проти України, заява № 60750/00, від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Крім того, у Рішенні від 15.05.2019 №2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі Валерій Фуклєв проти України від 07.06.2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі Шмалько проти України від 20.07.2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі ОСОБА_1 проти України від 15.10.2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі Apostol v. Georgia від 28.11.2006 року, заява № 30779/04).

На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 №2-р(II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Відповідно до ст. 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення містяться в ст. 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України.

З метою забезпечення виконання судового рішення ст. 382 КАС України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1)зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2)накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, згідно з положеннями частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати в установлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина друга статті 382 КАС України).

З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

Таким чином, законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні.

Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2020 у справі № 800/320/17, який в силу частини 5 статті 242 КАС України підлягає обов`язковому врахуванню судом першої інстанції.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр) встановлений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010.

Пунктами 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010, передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Таким чином, обов`язок щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних поданих платником податків податкових накладних покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику - ДПС України, який рішенням суду, що набрало законної сили, і зобов`язано вчинити певні дії.

Однак, незважаючи на те, що Державна податкова служба України обізнана про набрання рішенням суду законної сили та обов`язок щодо його виконання, в процесі примусового виконання з ДПС України стягнуто виконавчий збір в розмірі 26800 грн, та штраф на загальну суму 15300 грн та незважаючи на це станом на 19.03.2024 рішення суду щодо зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 11.01.2023, складену ТОВ «ПРОДОМ», залишилось не виконаним.

При цьому, в заяві боржника відповідача по справі, наданої до суду межах розгляду заяви про встановлення судового контролю відсутня інформація про об`єктивні причини, що унеможливили виконання рішення суду до тепер.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про наявність об`єктивних підстав вважати, що за відсутності заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним, а тому враховуючи особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати, суд вважає за необхідне зобов`язати Державну податкову службу України протягом одного місяця з дати отримання цієї ухвали подати звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.07.2023 у справі №160/10166/23 в частині зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 11.01.2023, складену ТОВ «ПРОДОМ».

Таким чином, заява позивача про подання звіту щодо виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.07.2023 у справі №160/10166/23 підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 229, 243, 248, 256, 294, 382 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОДОМ» задовольнити.

Зобов`язати Державну податкову службу України протягом одного місяця з дати отримання цієї ухвалою подати звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.07.2023 у справі №160/10166/23 в частині зобов`язання Державної податкової служби України (ідентифікаційний код 43005393, Львівська площа, 8, м. Київ, 04053) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 11.01.2023, складену ТОВ «ПРОДОМ».

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.В. Єфанова