Рішення

від 22.03.2024 по справі 640/6368/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2024 року №640/6368/22

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Діски А.Б.,

за участі секретаря судового засідання - Руденко Д.О.,

представника позивача Куліди А. А.,

представника відповідача Франчука Я. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДочірнього підприємства з іноземною інвестицією «Сантрейд» (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 19-21 А, код ЄДРПОУ 25394566)доЦентрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (02068, м. Київ, вул. Кошиця, 3, код ЄДРПОУ 44082145)проскасування податкових повідомлень-рішеньвстановив:

Дочірнє підприємство з іноземною інвестицією «Сантрейд» (далі ДП «Сантрейд) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, у якому просило суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 22 листопада 2021 року №00793040103, №00794040103.

Позов мотивовано тим, що перевірка позивача є незаконною, оскільки проведена за відсутності підстав, визначених податковим законодавством. Висновки, зроблені контролюючим органом під час проведеної перевірки, не відповідають реальним обставинам справи, а саме вартість виробничих втрат відноситься до виробничої собівартості, збільшуючи вартість готової продукції і напряму впливає на дохідність позивача, усі господарські операції позивача підтвердженні документально, у зв`язку з чим, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 квітня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №640/6368/22 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем не надано до перевірки необхідного пакету документів, а в наданих документах є суттєві недоліки, зокрема щодо неможливості контрагентів позивача у постачанні заявленої кількості товару, у зв`язку з чим, уповноваженими особами контролюючого органу зроблено висновки щодо нереальності проведених позивачем господарських операцій, а тому посилання позивача в позовній заяві є безпідставними та такими, що не підтверджують дійсне проведення господарських операцій.

Представником позивача подано відповідь на відзив на позовну заяву, в якому навів заперечення щодо висновків, викладених у відзиві на позовну заяву, зокрема, наголосив на тому, що усі висновки контролюючого органу зводяться до наведення аналізу внутрішніх баз податкового органу, достатність, повноту та достовірність даних з яких не можуть перевірити інші учасники процесу, жодні перевірки перевізників не були проведені, так само як і відповідач чи інший податковий орган не направляв жодних запитів до перевізників для з`ясування відносин з водіями, що свідчить про те, що відповідач і не намагався з`ясувати істину у справі, а метою перевірки було здійснити донарахування будь-яким чином.

Представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив, в яких останній підтверджує власну позицію щодо неможливості контрагентів позивача у поставленні заявленої кількості товару, а саме насіння соняшнику, для перероблення останнього, у зв`язку з відсутністю в контрагентів належних виробничих потужностей (відсутністю земельних ділянок у необхідній кількості).

Також, наголосив на тому, що будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. За відсутності факту придбання товарів (послуг) відповідні суми не можуть включатись до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

В свою чергу, представником позивача подано письмові пояснення з відповідними доказами, в яких останній заперечує проти доводів представника відповідача щодо неможливості встановити від якого саме контрагента постачався товар, не спростовано тверджень щодо відсутності земельних ділянок у контрагентів, відсутності виплат водіям, необхідності надання сертифікатів якості на продукцію, тощо.

29 червня 2023 року до Київського окружного адміністративного суду від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла адміністративна справа №640/6368/22 на виконання Закону України № 2825-IX від 13 грудня 2022 р. «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду».

29 червня 2023 року протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями цю справу передано на розгляд судді Журавлю В.О., та ухвалю від 04 липня 2023 року суддею справу прийнято до провадження.

У зв`язку зі звільненням судді, в провадженні якого перебувала справа №640/6368/22, остання передана на повторний автоматизований розподіл між суддями, за результатами якого для розгляду справи визначено суддю Діску А.Б.

Ухвалою від 24 листопада 2023 року суддею прийнято до провадження справу №640/6368/22, ухвалено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою від 14 грудня 2023 року закрито підготовче провадження по справі №640/6368/22, призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з обґрунтуванням, наведеним у позовній заяві та додаткових поясненнях.

У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечував з посиланням на обставини, зазначені у заявах по суті справи.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

На підставі наказу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 16 вересня 2021 року №618 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ДП «Сантрейд» на підставі 20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п. 78.1.8, п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2577-VI (далі ПК України) було проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питання законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. по декларації з податку на додану вартість за липень 2021 року (вх. 9240464233 від 20.08.2021) із урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків.

За наслідками перевірки відповідачем було складено акт від 19 жовтня 2021 року № 1019/31-00-04-01-03/25394566 (Т. 1 а.с. 88-147). Згідно висновків акту податковим органом за результатами проведеної перевірки дотримання ДП «Сантрейд» вимог податкового законодавства при декларуванні за липень 2021 року в декларації від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, встановлено порушення п.44.1 ст.44, пп.198.1, п.198.2, 198.3, 198.5, 198.6 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 ПК України, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року №21, в результаті чого занижено податкові зобов`язання по декларації з податку на додану вартість за липень 2021 в сумі 453841 грн., завищено податковий кредит по декларації з податку на додану вартість за липень 2021 року в сумі 20684858 грн., завищено суму від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`зання та суми податкового кредиту поточного звітного періоду на 21138699 грн., завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку на 21087822 грн. та завищено суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в сумі 50877 гривень, яка підлягає зменшенню.

Позивачем подано заперечення на акт перевірки від 19 жовтня 2021 року №1019/31-00-04-01-03/25394566 (Т. 1 а.с. 212-230).

Листом-відповіддю відповідача від 15 листопада 2021 року №697/31-00-04-01-03 повідомлено, що висновки акту відповідають вимогам податкового законодавства (Т. 1 а.с. 231-238).

В подальшому, контролюючим органом прийнято 22 листопада 2021 року податкове повідомлення-рішення №00793040103, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 21087822 грн та застосовано штрафну санкцію у розмірі 5271956 грн та податкове повідомлення-рішення №00794040103, яким позивачу зменшено розмір від?ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 50877 грн. (Т. 1 а.с. 239-244).

Позивач оскаржив вказані податкові повідомлення-рішення у адміністративному порядку до Державної податкової служби України. Проте, ДПС України винесла рішення про результати розгляду скарги від 02 лютого 2022 року №1998/6/99-00-06-01-02-06, відповідно до якого податкові повідомлення-рішення були залишені без змін, а вимоги скарги - без задоволення.

Не погодившись з оскаржуваними рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються ПК України (з наступними змінами та доповненнями, в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Спосіб дій органів ДПС України під час здійснення контрольних заходів шляхом проведення перевірок правильності та повноти обчислення податкових зобов`язань урегульовано, зокрема, статтями 75-86 ПК України.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з наказом Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 16 вересня 2021 року №618 контролюючим органом проводилась документальна позапланова виїзна перевірка з питання законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. Правовою підставою для проведення такої перевірки відповідно до цього наказу визначено підпункт 78.1.8 пункт 78.1 статті 78 ПК України.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пунктом 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

За змістом підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється в разі подання платником податків декларації, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн.

Надаючи тлумачення наведеній нормі, Верховний Суд у постанові від 23.09.2021 справа №814/3860/14, враховуючи позиції Верховного Суду в постановах від 19.03.2020 справа №460/2939/18 та від 19.02.2021 справі №821/1235/17, висловив правову позицію, за якою буквальне тлумачення норми цього підпункту свідчить про два окремі випадки проведення документальної позапланової перевірки: перший - подання декларації, в якій заявлено до відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість; другий - подання декларації з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. При цьому в першому випадку позапланова перевірка проводиться за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V ПК України.

Судом зазначалось, що перевірка ДП «Сантрейд» проводилась з питання законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн.

Проте, у акті перевірки від 19 жовтня 2021 року №1019/31-00-04-01-03/25394566 відповідачем сформовано висновки щодо заниження податкових зобов`язань по декларації з податку на додану вартість за липень 2021 в сумі 453841 грн., завищення податкового кредиту по декларації з податку на додану вартість за липень 2021 року в сумі 20684858 грн., завищення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`зання та суми податкового кредиту поточного звітного періоду на 21138699 грн., завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку на 21087822 грн. та завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в сумі 50877 гривень, яка підлягає зменшенню.

У той же час, за наслідками перевірки контролюючий орган надіслав позивачеві податкове повідомлення-рішення за формою В1 від 22 листопада 2021 року за № 00793040103, яким зменшив суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2021 року, задекларовану позивачем для повернення на його банківський рахунок, а також застосував до позивача штрафну (фінансову) санкцію.

Отже, твердження податкового органу про те, що перевірка бюджетного відшкодування здійснювалась в межах перевірки декларації з ПДВ за липень 2021 року, як перевірка одного з показників відображених в декларації, є безпідставними та необґрунтованими.

Суд зазначає, що предметом перевірки не є саме декларація за липень 2021 року та всі її показники, а є виключно достовірність декларування від`ємного значення. Для перевірки ж бюджетного відшкодування встановлений окремий порядок. Так, відповідно до пункту 200.10 ПК України платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування саме за результатами камеральної перевірки, і тільки у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами позапланової документальної перевірки.

Суд зазначає, що у спірному випадку відсутні підстави, визначені пунктом 200.11 статті 200 ПК України, для проведення контролюючим органом документальної перевірки платника податку внаслідок подання розрахунку суми бюджетного відшкодування зробленого за рахунок від`ємного значення податку. Відповідно перевірка проведена без достатніх на те правових підстав, що є підставою для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення прийнято за результатами такої перевірки.

Вказана позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 19 жовтня 2022 року у справі № 260/1644/19.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За змістом підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного періоду.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (пункт 44.1 статті 44 ПК України).

Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності (пункт 44.3 статті 44 ПК України).

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України 16.07.1999 №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Верховний Суд, розглядаючи спори щодо правомірності декларування сум від`ємного значення податку на додану вартість, сформував сталу судову практику, за змістом якої правові наслідки у вигляді виникнення в покупця права на формування відповідних сум податкових вигод (витрат та податкового кредиту) виникають за наявності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкових вигод.

Недоведеність наявності вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на їх формування та відображення у бухгалтерському та податковому обліку.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити також підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність первинних документів обліку.

Вказані висновки висловлено Верховним Судом, зокрема у постанові від 27 січня 2022 року у справі №П/811/508/16.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що підставою для прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугував висновок контролюючого органу про безтоварність господарських операцій позивача з контрагентами ТОВ «ФГ «Шубське» (код ЄДРПОУ 34073367), ПСП «Нове Життя» (код ЄДРПОУ 30957436), ТОВ «Омбілік - Агро» (код ЄДРПОУ 34473765), ТОВ «Агропромисловий комплекс «Спаський» (код ЄДРПОУ 31190269), ТОВ «Інфініті Трейд» (його контрагентом ТОВ «Агро-Успіх» (код ЄДРПОУ 32867317), ПСП «Колосок» щодо поставки насіння соняшника, позаяк встановлено: недостовірність даних, відображених у паперових носіях за формою первинних документів, неадекватністю оформлених вказаними контрагентами постачання економічним можливостям, відсутність у цих контрагентів необхідних, виходячи зі специфіки операцій) матеріально-технічних і трудових можливостей для реального постачання позивачу сільськогосподарської продукції, неможливістю постачання контрагентами продукції у задекларованих обсягах, у зв`язку із недостатньою чисельністю персоналу, відсутністю земельних ділянок у необхідній кількості, відсутність підтвердження контрагентами операцій зберігання зернових культур.

Проте такий висновок податкового органу суд визнає необґрунтованим, приймаючи до уваги наступне.

Між позивачем та ТОВ «ФГ «Шубське» укладено договір поставки №60413118 від 17.06.2020 з урахуванням додаткових угод та додатків до нього (Т.13, а.с. 77-99). На виконання такого договору були складені наступні документи: видаткові накладні, рахунки-фактури, податкові накладні, акти перерахунку ціни партії товару, товарно-транспортні накладні (Т.13, а.с. 100-250, Т.14, а.с. 1-5).

Між позивачем та ТОВ «ФГ «Шубське» укладено договір поставки №60460552 від 27.01.2021 з урахуванням додаткових угод та додатків до нього (Т.14, а.с. 6-19). На виконання такого договору були складені наступні документи: видаткові накладні, рахунки-фактури, акти перерахунку ціни партії товару, податкові накладні, реєстр транспортних засобів, товарно-транспортні накладні (Т.14, а.с. 20-114).

Також між Позивачем та ПСП «Нове життя» укладено договір поставки №60457746 від 15.01.2021 з урахуванням додаткових угод та додатків до нього (Т.12, а.с.110-125). На виконання такого договору були складені наступні документи (Т.12, а.с.126-143): видаткові накладні №53 від 01.02.2021, №70 від 04.02.2021, рахунки про оплату №13 від 01.02.2021, №21 від 04.02.2021, податкові накладні №3 від 01.02.2021, №9 від 04.02.2021, розрахунки коригування до податкових накладних №7 від 04.02.2021, реєстри транспортних засобів, товарно-транспортні накладні №348/8 від 01.02.2021, №93 від 01.02.2021, №114 від 01.02.2021, №142 від 04.02.2021.

Крім того між позивачем та ПСП «Нове життя» укладено договір поставки №60464959 від 17.02.2021 з урахуванням додаткових угод та додатків до нього (Т.12, а.с.144-157). На виконання такого договору були складені наступні документи (Т.12, а.с.158-186): видаткові накладні №68 від 18.02.2021, №75 від 20.02.2021, №84 від 26.02.2021, №85 від 28.02.2021, рахунки про оплату №19 від 18.02.2021, №20 від 20.02.2021, №23 від 26.02.2021, №24 від 28.02.2021, акти перерахунку ціни партії товару від 18.02.2021, від 26.02.2021, від 28.02.2021, податкові накладні №1 від 18.02.2021, №1 від 20.02.2021, №1 від 26.02.2021, №4 від 28.02.2021, реєстри транспортних засобів, товарно-транспортні накладні №40 від 18.02.2021, №41 від 19.02.2021, №3/2 від 25.02.2021, №25 від 25.02.2021, №72 від 25.02.2021, №245 від 28.02.2021.

10.03.2021 між позивачем та ПСП «Нове життя» укладено договір поставки №60468978 від 10.03.2021 з урахуванням додаткових угод та додатків до нього (Т.12, а.с.187-200). На виконання такого договору були складені наступні документи (Т.12, а.с. 201-251, Т.13, а.с. 1-9): видаткові накладні №107 від 11.03.2021, №110 від 12.03.2021, №111 від 14.03.2021, №112 від 15.03.2021, №113 від 17.03.2021, №114 від 18.03.2021, №121 від 20.03.2021, №125 від 22.03.2021, рахунки про оплату №31 від 11.03.2021, №32 від 12.03.2021, №33 від 14.03.2021, №34 від 15.03.2021, №35 від 17.03.2021, №36 від 18.03.2021, №37 від 20.03.2021, №38 від 22.03.2021, акт перерахунку ціни партії товару від 11.03.2021, від 12.03.2021, від 15.03.2021, податкові накладні №1 від 11.03.2021, №3 від 12.03.2021, №1 від 14.03.2021, №1 від 15.03.2021, №1 від 17.03.2021, №1 від 18.03.2021, №1 від 20.03.2021, №1 від 22.03.2021, реєстри транспортних засобів, товарно-транспортні накладні №48/7 від 11.03.2021, №078 від 11.03.2021, №31 від 11.03.2021, №214 від 12.03.2021, №81401 від 14.03.2021, №31 від 13.03.2021, №079 від 13.03.2021, №45/9 від 13.03.2021, №50/7 від 15.03.2021, №81402 від 15.03.2021, №39 від 15.03.2021, №080 від 15.03.2021, №085 від 16.03.2021, №328 від 18.03.2021, №51 від 20.03.2021, №87 від 20.03.2021, №62/В від 21.03.2021.

Також між позивачем та ПСП «Нове життя» укладено договір поставки №60470863 від 18.03.2021 з урахуванням додаткових угод та додатків до нього (Т.13, а.с.10-23). На виконання такого договору були складені наступні документи (Т.13, а.с.24-75): видаткові накладні №126 від 22.03.2021, №127 від 24.03.2021, №131 від 25.03.2021, №132 від 27.03.2021, №138 від 29.03.2021, №139 від 30.03.2021, рахунки про оплату №39 від 22.03.2021, №40 від 24.03.2021, №41 від 25.03.2021, №42 від 27.03.2021, №43 від 29.03.2021, №44 від 30.03.2021, акт перерахунку ціни партії товару від 22.03.2021, від 24.03.2021, від 25.03.2021, від 27.03.2021, податкові накладні №2 від 22.03.2021, №1 від 24.03.2021, №1 від 27.03.2021, №1 від 29.03.2021, №1 від 30.03.2021, реєстри транспортних засобів, товарно-транспортні накладні №335 від 21.03.2021, №62 від 21.03.2021, №81405 від 21.03.2021, №63 від 23.03.2021, №376 від 23.03.2021, №91 від 24.03.2021, №148 від 24.03.2021, №81406 від 24.03.2021, №81407 від 24.03.2021, №377 від 25.03.2021, №65 від 25.03.2021, №378 від 26.03.2021, №68 від 26.03.2021, №92 від 26.03.2021, №81408 від 26.03.2021, №94 від 29.03.2021, №70 від 30.032021, №246 від 30.03.2021.

З ТОВ «ОМБІЛІК-АГРО» позивачем було укладено договір поставки №60473535 від 01.04.2021 з урахуванням додаткових угод та додатків до нього (Т.11, а.с. 36-49). На виконання такого договору були складені наступні документи (Т.11, а.с. 50-149): видаткові накладні, рахунки про оплату, акти перерахунку ціни партії товару, податкові накладні, розрахунки-коригування до податкових накладних, реєстри транспортних засобів, товарно-транспортні накладні.

Між Позивачем та ТОВ «АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС «СПАСЬКИЙ» укладено договір поставки №60464569 від 16.02.2021 з урахуванням додаткових угод та додатків до нього (Т.12, а.с.10-23). На виконання такого договору були складені наступні документи (Т.12, а.с 24-108): видаткові накладні, рахунки про оплату, акти перерахунку ціни партії товару, акти остаточної фіксації кількості партії товару, податкові накладні, розрахунки-коригування до податкових накладних, реєстри транспортних засобів, товарно-транспортні накладні.

Між Позивачем та ТОВ «Інфініті Трейд» укладено договір поставки №60485189 від 09.06.2021 з урахуванням додаткових угод та додатків до нього (Т.14, а.с. 116-134). На виконання такого договору були складені наступні документи (Т.14, а.с. 135-180): видаткові накладні, рахунки-фактури, податкові накладні, реєстри транспортних засобів, товарно-транспортні накладні.

Між Позивачем та ТОВ «Інфініті Трейд» укладено договір поставки №60486517 від 18.06.2021 з урахуванням додаткових угод та додатків до нього (Т.14, а.с. 181-194). На виконання такого договору були складені наступні документи (Т.14, а.с. 195-210, Т.15, а.с. 1-26): видаткові накладні, рахунки про оплату, податкові накладні, реєстри транспортних засобів, товарно-транспортні накладні.

Між Позивачем та ТОВ «Інфініті Трейд» укладено договір поставки №60487067 від 23.06.2021 з урахуванням додаткових угод та додатків до нього (Т.15, а.с. 27-45). На виконання такого договору були складені наступні документи (Т.15, а.с. 46-59): видаткові накладні №250603 від 25.06.2021, №260602 від 26.06.2021, рахунки про оплату №250603 від 25.06.2021, №260602 від 26.06.2021, податкові накладні №36 від 25.06.2021, №38 від 26.06.2021, реєстри транспортних засобів, товарно-транспортні накладні №240611 від 24.06.2021, №260611 від 26.06.2021, №260601 від 26.06.2021, №260602 від 26.06.2021.

Позивачем та ПСП «Колосок» було укладено договір поставки №60474698 від 09.04.2021 з урахуванням додаткових угод та додатків до нього (Т.11, а.с. 150-165). На виконання такого договору були складені наступні документи (Т.11, а.с.166-197): видаткові накладні №РН-0000009 від 12.04.2021, №РН-0000010 від 13.04.2021, акт перерахунку ціни партії товару від 12.04.2021, податкові накладні №1 від 12.04.2021, №2 від 13.04.2021, розрахунки-коригування до податкових накладних №1 від 12.04.2021, №2 від 14.04.2021, №3 від 14.04.2021, реєстри транспортних засобів, товарно-транспортні накладні №15 від 12.04.2021, №14 від 12.04.2021, №13 від 12.04.2021, №16 від 12.04.2021, №17 від 13.04.2021, №19 від 13.04.2021, №20 від 13.04.2021, №18 від 13.04.2021.

Між Позивачем та ПСП «Колосок» укладено договір поставки №60474693 від 08.04.20213 урахуванням додаткових угод та додатків до нього (Т.11, а.с. 198-212). На виконання такого договору були складені наступні документи (Т.11, а.с. 213-247): видаткові накладні №РН-0000011 від 20.04.2021, №РН-0000011 від 20.04.2021, №РН- 0000013 від 22.04.2021, №РН-0000014 від 23.04.2021, акт перерахунку ціни партії товару від 20.04.2021, від 22.04.2021, від 23.04.2021, податкові накладні №4 від 20.04.2021, №3 від 20.04.2021, №5 від 22.04.2021, №6 від 23.04.2021, реєстри транспортних засобів, товарно-транспортні накладні №41 від 18.04.2021, №40 від 18.04.2021, №42 від 18.04.2021, №47 від 21.04.2021, №45 від 21.04.2021, №46 від 21.04.2021, №48 від 23.04.2021, №49 від 23.04.2021.

Між позивачем та ПСП «Колосок» укладено договір поставки №60477291 від 21.04.2021 з урахуванням додаткових угод та додатків до нього (Т.11, а.с. 248-261). На виконання такого договору були складені наступні документи (Т.11, а.с. 262-265. Т.12, а.с. 1-9): видаткова накладна №РН-0000015 від 26.04.2021, податкова накладна №7 від 26.04.2021, реєстр транспортних засобів, товарно-транспортна накладна №50 від 26.04.2021 рахунки про оплату №СФ-904 від 09.04.2021, №СФ-0000012 від 13.04.2021, №СФ-0000014 від 20.04.2021, №СФ-0000013 від 20.04.2021, №СФ-0000015 від 22.04.2021, №СФ-0000016 від 23.04.2021, №СФ-0000017 від 26.04.2021.

За частиною поставок (а саме всі договори поставки, укладені між Позивачем та ТОВ «Омбілік- Агро», ТОВ «Агропромисловий комплекс «Спаський» та частина договорів з ТОВ «ФГ «Шубське» та ПСП «Колосок») поставка здійснювалася на умовах FCA (франко-перевізник), де перевезення насіння соняшника здійснювалося перевізниками, з якими Позивач укладав договори перевезення, та підтверджується наступними доказами: договорами перевезення вантажів автотранспортом та додатковими угодами до них: №13 від 01.05.2020 р., укладеного ДП «Сантрейд» з ТОВ «АСК-ТОРГАГРОТРАНС», №2 від 01.01.2021 р., укладеного ДП «Сантрейд» з ТОВ «АСК-ТОРГАГРОТРАНС», №3 від 01.04.2021 р., укладеного ДП «Сантрейд» з ТОВ «Транс Компані», №7 від 01.04.2021 р., укладеного ДП «Сантрейд» з ТОВ «Компанія «Укравтологістика», №2 від 01.05.2020 р., укладеного ДП «Сантрейд» з ТОВ «Проф-Ані-Транс», №6 від 01.04.2021 р., укладеного ДП «Сантрейд» з ТОВ «Макс Логістик», №9 від 01.05.2020 р.,, укладеного ДП «Сантрейд» з ТОВ Фірма «Колос ЛТД», №2 від 01.04.2021 р., укладеного ДП «Сантрейд» з ТОВ Фірма «Колос ЛТД», №15 від 01.05.2020 р., укладеного ДП «Сантрейд» з ТОВ «КІРАНА», №3 від 01.01.2021 р., укладеного ДП «Сантрейд» з ТОВ «КІРАНА», №7 від 01.05.2020 р., укладеного ДП «Сантрейд» з ТОВ «Каренін М.М.», №8 від 01.05.2020 р., укладеного ДП «Сантрейд» з ТОВ «ЕР СІ ГРЕЙН», №1 від 01.01.2021 р., укладеного ДП «Сантрейд» з ТОВ «ЕР СІ ГРЕЙН», №1 від 01.04.2021 р., укладеного ДП «Сантрейд» з ТОВ «ЕР СІ ГРЕЙН», №4 від 01.04.2021 р., укладеного ДП «Сантрейд» з ДП ЛК «Ексім-Юніверс», №4 від 01.01.2021 р., укладеного ДП «Сантрейд» з ПП «Автотранском», №27 від 04.09.2020 р., укладеного ДП «Сантрейд» з ТОВ «Джит Транс»; актами виконаних робіт №347 від 28.08.2020 р., №370 від 30.09.2020 р., №385 від 08.10.2020 р„ №403 від 15.10.2020 р., №424 від 21.10.2020 р., №155 від 28.02.2021 р„ №179 від 15.03.2021 р„ №1164 від 13.04.2021 р., №28105 від 23.04.2021 р„ №427 від 01.10.2020 р., №449 від 01.10.2020 р., №76 від 10.04.2021 р„ №542 від 28.09.2020 р., №589 від 11.10.2020 р., №628 від 18.10.2020 р„ №141 від 07.04.2021 р„ №172 від 14.04.2021 р., №222 від 01.10.2020 р., №253 від 28.10.2020 р., №80 від 24.03.2021 р„ №353 від 02.10.2020 р„ №373 від 16.10.2020 р., №397 від 02.11.2020 р., №ОУ-0000416 від 29.09.2020 р., №ОУ-0000466 від 30.09.2020 р„ №ОУ-0000465 від 30.09.2020 р., №ОУ- 0000487 від 15.10.2020 р„ №ОУ-0000517 від 27.10.2020 р., №ОУ-0000202 від 28.02.2021 р., №ОУ-0000203 від 28.02.2021 р„ №ОУ-0000239 від 18.03.2021 р., №ОУ-0000265 від 25.03.2021 р., №ОУ-0000308 від 16.04.2021 р„ №ОУ-0000340 від 23.04.2021 р., №ОУ- 0000401 від 30.04.2021 р., №ОУ-000001661 від 15.04.2021 р., №4-9113915257 від 19.02.2021 р, №4-9113915297 від 26.02.2021 р., №4-9114200603 від 11.03.2021 р., №4- 9114200630 від 12.03.2021 р., №4-9114808484 від 16.03.2021 р„ №59 від 14.04.2021 р; рахунками №625 від 28.08.2020 р., №648 від 30.09.2020 р., №665 від 08.10.2020 р., №683 від 15.10.2020 р„ №711 від 21.10.2020 р„ №160 від 28.02.2021 р„ №184 від 15.03.2021 р„ №1164 від 13.04.2021 р„ №28105 від 23.04.2021 р., №427 від 01.10.2020 р., №449 від 01.10.2020 р. №76 від 10.04.2021 р., №645 від 28.09.2020 р., №717 від 11.10.2020 р., №750 від 18.10.2020 р„ №141 від 07.04.2021 р„ №172 від 14.04.2021 р„ №229 від 01.10.2020 р., №258 від 28.10.2020 р„ №81 від 24.03.2021 р., №353 від 02.10.2020 р., №373 від 16.10.2020 р., №397 від 02.11.2020 р., №СФ-0000535 від 29.09.2020 р., №СФ-0000569 від 30.09.2020 р., №СФ-0000591 від 30.09.2020 р., №СФ-0000622 від 15.10.2020 р., №СФ- 0000652 від 27.10.2020 р„ №СФ-0000267 від 28.02.2021 р„ №СФ-0000268 від 28.02.2021 р„ №СФ-0000320 від 18.03.2021 р„ №СФ-0000348 від 25.03.2021 р., №СФ-0000410 від 16.04.2021 р„ №СФ-0000410 від 23.04.2021 р., №СФ-0000517 від 30.04.2021 р., №СФ- 000001661 від 15.04.2021 р„ №4-6935911633 від 19.02.2021 р„ №4-6985911663 від 26.02.2021 р., №4-6986230414 від 11.03.2021 р., №4-6986230458 від 12.03.2021 р„ №4- 6986860523 від 16.03.2021 р„ №59 від 14.04.2021 р.; товарно-транспортними накладними з реєстрами товарно-транспортних накладних; на підтвердження оплати за послуги з перевезення в матеріали справи надано оригінал банківської довідки №220313/0401-1 від 11.02.2022 р. (Т.2, а.с. 118-218, Т.З, а.с. 1-187, Т.4, а.с. 1-138, Т.15, а.с. 74-99).

Поставка товару (насіння соняшникове) за договорами ТОВ «ФГ «Шубське», ПСП «Нове життя», ТОВ «Омбілік-Агро», ТОВ «Агропромисловий комплекс «Спаський», ТОВ «Інфініті Трейд» відбувалась на умовах FCA та DAP на територію олійно-переробного підприємства ПрАТ з II «Дніпропетровський олійноекстракційний завод» для його подальшої переробки в продукцію. Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що товар приймався в пункті поставки працівниками ПрАТ «ДОЕЗ» на підставі договору на переробку давальницької сировини, укладеного між ПрАТ «ДОЕЗ» та Позивачем №1 від 01.09.20007 р. (Т.4, а.с. 189-225). На підтвердження факту заїзду на територію ПрАТ «ДОЕЗ» транспортних засобів, які здійснювали перевезення придбаного Позивачем у його контрагентів насіння соняшника, ПрАТ «ДОЕЗ» надано лист №48 від 25.02.2022 р. та додатки №1-5 до нього, яким підтверджено, що у періоди 30.01.2021 - 01.04.2021 рр., 04.04.2021 - 16.04.2021 рр., 10.06.2021 - 27.06.2021 рр., 17.02.2021 - 17.03.2021 рр, 17.09.2020 -13.02.2021 рр. на територію ПрАТ «ДОЕЗ» заїжджали відповідні транспортні засоби та ними була здійснена поставка насіння соняшникового (Т.9, а.с. 81-281, Т.10, а.с. 1-282). Як вбачається з додатків №1-5, наданих до листа №48 від 25.02.2022 р. серед транспортних засобів, які заїжджали на територію ПрАТ «ДОЕЗ», наявні транспортні засоби, що здійснювали перевезення товару для ТОВ «ФГ «Шубське», ПСП «Нове життя», ТОВ «Омбілік-Агро», ТОВ «Агропромисловий комплекс «Спаський», ТОВ «Інфініті Трейд». Номери транспортних засобів, номери причепів, дати заїзду транспортних засобів, вага, які вказані в переліку транспортних засобів, допущених до заїзду на територію ПрАТ «ДОЕЗ» відповідають номерам транспортних засобів, номерам причепів, датам заїзду (вказані на печатці ПрАТ «ДОЕЗ» на ТТН), вазі транспортних засобів відповідно до товарно-транспортних накладних.

Окремо прийняття товару на ПрАТ «ДОЕЗ» підтвердили у нотаріальних заявах працівники підприємства, які зважували такий товар та підписували ТТН. (т.18 а.с. 82-83).

Як зазначає позивач, поставка насіння соняшникового від ПСП «Колосок» здійснювалась відповідно до умов договорів на територію третьої особи - ТОВ «Грінтур-Екс», що знаходиться на території Миколаївського морського торговельного порту. Зазначене насіння соняшникове в подальшому було перероблене на олію переробним підприємством ТОВ «Європейська транспортна стивідорна компанія», яке також розташоване на території Миколаївського морського торговельного порту. З огляду на особливий правовий статус Миколаївського морського торговельного порту, допуск на його територію та, в подальшому, територію ТОВ «Грінтур-Екс» є обмеженим. На в`їзді до ММТП знаходиться охоронюваний контрольно-пропускний пункт, діє пропускний режим. Усі транспортні засоби, які заїжджають на територію ММТП для ввезення (вивезення) матеріальних цінностей, реєструються у системі порту адміністратором порту - Миколаївською філією Державного підприємства «Адміністрація морських портів України».

Миколаївською філією Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» листом №708/18-02-11/Вих. від 18.02.2022 р. надано відомості про транспортні засоби, що заїжджали на територію порту до ТОВ «Грінтур-Екс» у спірний період, у формі Переліку вантажних транспортних засобів, допущених до заїзду на територію морського порту Миколаїв, для розвантаження зернових культур на терміналі ТОВ «Грінтур-Екс», за період з 15.04.2021 р. по 30.04.2021 р. (Т.7, а.с. 190-242).

Крім того, на підтвердження реальності постачання товару, позивачем подано докази, що придбаний товар у контрагентів був в подальшому перероблений на олію.

Насіння соняшникове, поставлене Позивачу ПСП «Колосок», було перероблене на олію ТОВ «ЄТСК» на підставі договору на переробку давальницької сировини від 07.12.2015 р. №71215 та додаткових угод до нього (Т.4, а.с.143-152, Т. 15, а.с. 201).

На підтвердження переробки насіння соняшникового ТОВ «ЄТСК» позивачем надано (Т.4, а.с. 153-188, Т. 15, а.с. 202-203): виробничі звіти за квітень 2021 р., травень 2021 р.; акти про надання послуг з екстракції №22 від 30.04.2021 р., №23 від 31.05.2021 р.; акти приймання-передачі соняшника для подальшої переробки №042021/01 від 07.04.2021 р., №042021/03 від 08.04.2021 р., №042021/05 від 13.04.2021 р., №042021/07 від 14.04.2021 р., №042021/09 від 18.04.2021 р., №042021/11 від 23.04.2021 р., №042021/13 від 28.04.2021 р., №042021/15 від 30.04.2021 р., №052021/01 від 08.05.2021 р„ №052021/03 від 11.05.2021 р„ №052021/05 від 11.05.2021 р„ №052021/07 від 13.05.2021 р„ №052021/09 від 18.05.2021 р, №052021/11 від 19.05.2021 р„ №052021/13 від 31.05.2021 р.; акти приймання-передачі готової продукції на зберігання №042021/02 від 07.04.2021 р., №042021/04 від 08.04.2021 р., №042021/06 від 13.04.2021 р №042021/08 від 14.04.2021 р., №042021/10 від 18.04.2021 р„ №042021/12 від 23.04.2021 р №042021/14 від 28.04.2021 р„ №042021/16 від 30.04.2021 р„ №052021/02 від 08.05.2021 р., №052021/04 від 11.05.2021 р., №052021/06 від 11.05.2021 р„ №052021/08 від 13.05.2021 р., №052021/10 від 18.05.2021 р., №052021/12 від 19.05.2021 р., №052021/14 від 31.05.2021 р.; рахунки на оплату послуг переробки №137 від 30.04.2021 р., №148 від 31.05.2021 р.

На підтвердження оплати за послуги з переробки насіння соняшникового в матеріали справи надано банківську довідку за період 03.12.2019 - 11.03.2020

Насіння соняшникове, поставлене позивачу ТОВ «ФГ «Шубське», ПСП «Нове життя», ТОВ «Омбілік-Агро», ТОВ «Агропромисловий комплекс «Спаський», ТОВ «Інфініті Трейд» було перероблене на олію ПрАТ «ДОЕЗ» на підставі договору на переробку давальницької сировини від 01.09.2007 р. №1 та додаткових угод до нього (Т.4, а.с. 189-225).

На підтвердження переробки насіння соняшникового ПрАТ «ДОЕЗ» в матеріали справи надано (Т.4, а.с. 226-263): виробничі звіти за жовтень 2020 р., листопад 2020 р., лютий 2021 р., березень 2021 р., квітень 2021 р., травень 2021 р., червень 2021 р., липень 2021 р.; акти про надання послуг з екстракції №88017329 від 31.10.2020 р., №88090330 від 30.11.2020р, №88291550 від 28.02.2021 р„ №88369755 від 31.03.2021 р„ №88442620 від 30.04.2021р, №88508085 від 31.05.2021 р„ №88577326 від 30.06.2021 р„ №88651586 від 31.07.2021р.; акти приймання-передачі соняшника для подальшої переробки №102 від 31.10.2020 р., №105 від 30.11.2020 р., №19 від 28.02.2021 р., №28 від 31.03.2021 р„ №32 від 30.04.2021 р., №49 від 31.05.2021 р., №52 від 30.06.2021 р., №75 від 31.07.2021 р.; акти приймання-передачі готової продукції №95 від 31.10.2020 р., №108 від 30.11.2020 р., №12 від 28.02.2021 р., №22 від 31.03.2021 р., №35 від 30.04.2021 р., №42 від 31.05.2021 р„ №55 від 30.06.2021 р„ №62 від 31.07.2021 р.; рахунки на оплату послуг переробки №36 від 31.10.2020 р., №43 від 30.11.2020 р., №55 від 28.02.2021 р„ №56 від 31.03.2021 р., №60 від 30.04.2021 р„ №63 від 31.05.2021 р„ №70 від 30.06.2021 р., №72 від 31.07.2021 р.

На підтвердження оплати за послуги з переробки насіння соняшникового в матеріали справи надано банківську довідку №220310/0401-1 від 11.02.2022.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що господарські операції між ДП «Сантрейд» та ТОВ «ФГ «Шубське», ПСП «Нове Життя», ТОВ «Омбілік - Агро», ТОВ «Агропромисловий комплекс «Спаський», ТОВ «Інфініті Трейд» та ПСП «Колосок» носили реальний характер та були фактично виконані, що підтверджується первинними документами податкового та бухгалтерського обліку. На момент проведення податкової перевірки ДП «Сантрейд» мало в наявності податкові накладні, складені за першою з подій, належним чином зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також всі інші первинні бухгалтерські документи, що підтверджують законність та обґрунтованість включення податку на додану вартість до складу податкового кредиту по операціям з цими контрагентами.

При цьому, суд зазначає, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Так само, норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності). У зв`язку з цим одне лише посилання на відсутність у постачальника - контрагента у господарській операції матеріально-виробничих та/або трудових ресурсів, необхідних для здійснення підприємницької діяльності, не може бути достатньою підставою для позбавлення платника ПДВ - покупця права на податковий кредит.

Європейський Суд з прав людини, розглянувши справу "Інтерсплав проти України", вказав на те, що коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Отже, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на податковий кредит, можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Так само і саме собою невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаності платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.

При цьому, суд вважає безпідставними твердження відповідача щодо відсутності у контрагентів позивача матеріально-технічних та трудових можливостей для реального постачання с/г продукції позивачу, як підставу для непідтвердження реальності здійснення з ними господарських операцій.

Такі висновки відповідача ґрунтуються, зокрема, на тому, що в товарно-транспортних накладних, наданих на перевірку, щодо придбання товару у ТОВ «ФГ «Шубське», ТОВ «Омбілік-Агро», ТОВ «Агропромисловий комплекс «Спаський», ТОВ «Інфініті Трейд» було вказано населений пункт навантаження, але не було уточнено конкретну адресу, назву вулиці та номеру приміщення, а згідно Єдиного державного реєстру прав власності на нерухоме майно вказані товариства не мають у власності складських приміщень, відповідно до реєстру податкових накладних в 2021 році товариства не здійснювали придбання послуг зберігання зерна, у зв`язку з чим ідентифікувати склад з якого забирався товар неможливо.

Суд враховує, що в акті перевірки відповідачем було відображено, що вказані контрагенти згідно наданої звітності, зокрема повідомлення № 20-ОПП, мають склади у тих населених пунктах, в яких навантажувалась продукція (Т. 1 а.с.113, 124, 129). Відсутність у ТОВ «Інфініті Трейд» складських приміщень не може бути достатнім доказом відсутності реального характеру договірних відносин, а навпаки підтверджує участь вказаного контрагента у діловому товарообороті в якості посередника, діяльність якого не завжди потребує значної наявності основних фондів. Посилання податкового органу щодо відсутності відомостей про земельні ділянки у контрагента постачальника ТОВ «Агро-Успіх» суд не приймає до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні докази обізнаності позивача щодо протиправного характеру діяльності підприємств у ланцюгах постачання, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди, а відтак правовідносини учасників попередніх поставок не можуть впливати на оцінку реальності операції, вчиненої останнім у ланцюгу постачання платником (позивачем у справі) та його безпосереднім постачальником.

Жоден нормативний акт не містить вказівок на залежність права платника податку на включення до свого податкового кредиту сум податку на додану вартість, фактично сплачених в ціні придбання товару та/або послуги на підставі податкової накладної, від дотримання контрагентом правил господарської діяльності.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому, в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Що узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 16.02.2021 у справі №806/1552/15.

Крім того, відсутній обов`язок набувача товарів перевіряти походження придбаного ним товару по ланцюгу аж до виробника, тим паче, будь-яких зауважень до оформлених первинних документів саме з безпосередніми контрагентами, у відповідача відсутні. Крім іншого, чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань.

Також податковим органом зроблено висновки про неможливість вирощувати постачальниками позивача сільськогосподарської продукції у задекларованих обсягах, у зв`язку з відсутністю земельних ділянок у необхідній кількості.

Проте, суд погоджується з доводами позивача про те, що вказані висновки ґрунтуються на припущеннях, на підставі середньостатистичних даних, без аналізу первинних договірних документів контрагентів, без урахування особливостей діяльності сільгоспвиробників, аналізу виробничих потужностей, сортів відповідних культур, якості ґрунтів, використаних добрив, використаної техніки, тощо. Крім того при обрахунку необхідної кількості ріллі, як вбачається з акту перевірки, відповідачем брались дані щодо реалізованої с/г продукції за проміжок 01.07.2020-31.07.2021. Проте вказаний обрахунок не містить відомостей врожаю якого року с/г продукцію було реалізовано в цей період контрагентами позивача.

Під час проведення перевірки податковим органом не було наведено суттєвих зауважень до оформлення наданих позивачем первинних документів, які б ставили під сумнів їх реальність чи не давали з`ясувати їх суть під час проведення господарської операції.

Крім того, згідно з практикою Верховного Суду зі спорів щодо оскарження рішень податкових органів з оцінки питань щодо відсутності у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів, наявності або відсутності окремих документів, а також недоліки в їх оформленні, відсутності ТТН, порушення податкової дисципліни по ланцюгу постачання, які не можуть бути безумовною підставою для висновку про нереальність господарських операцій та для позбавлення суб`єкта господарювання податкового кредиту.

Так, висновком Верховного Суду, викладеному у постановах по справам №826/7704/16 від 19.06.2018, №2а/1770/3360/12 від 30.01.2018 критична оцінка надана посиланню контролюючих органів на відсутність у контрагентів позивача власних чи орендованих основних фондів, кваліфікованих фахівців для здійснення діяльності, оскільки сама по собі наявність або відсутність у контрагентів основних фондів, певної кількості персоналу, не можуть являтися вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків, у зв`язку з його господарською діяльністю.

Суд зазначає, що у разі порушення контрагентами позивача земельного законодавства, вказані обставини не можуть бути доказом безтоварності господарських операцій з продажу с/г продукції позивачу.

Доводи відповідача з приводу того, що позивачем не надано посвідчення про якість товару чи довідки про походження, а тому встановити реального виробника зерна неможливо, на думку суду, не можуть свідчити про безтоварність господарських операцій між позивачем та вказаними вище контрагентами. Так, посвідчення про якість товару чи довідка про походження не є первинними документами та, відповідно до чинного законодавства, не є обов`язковими. Крім того в укладених позивачем договорах було визначено, що якість товару остаточно визначається в пункті поставки товару (Т. 1 а.с. 114, 120, 125, 130, 135, 140).

Податковим органом також було зроблено висновок про не підтвердження реальності господарських операцій, з огляду на те, що на підставі наданих товарно-транспортних накладних відповідачу не вдалось встановити наявність трудових відносин у перевізників ТОВ «Колос» з водіями, зазначеними у ТТН.

Проте, варто зазначити, що спірними у даній справі є операції з поставки товару, а не відносини щодо його перевезення. Відповідачем не проводилась перевірка перевізників, запити щодо осіб які працювали у перевізників, відповідачем не надсилались, до матеріалів справи такі докази не надавались.

Суд зазначає, що податковим органом не вказується в акті перевірки, в яких саме ТТН зазначено водіїв, з якими відповідачу не вдалось встановити наявність трудових відносин у перевізників. У той же час, матеріалами справи підтверджується, що податковим органом було помилково вказано прізвища або ініціали водії, які здійснювали перевезення.

Так, наприклад, зазначеними у ТТН у перевізника ТОВ «Колос», а саме в ТТН № 984535 від 27.09.2020, № 984542 від 01.10.2020, № 3 від 03.10.2020, № 2 від 18.10.2020 (Т. 18 а.с. 222-225) зазначено водіїв ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які згідно Звіту про суми нарахованої заробітної плати є працівниками ТОВ «Колос ЛТД» (Т. 18 а.с. 213 216). Щодо претензій стосовно водіїв ОСОБА_3 , який здійснював перевезення за ТТН №984544 від 28.09.2020 транспортним засобом з номерним знаком НОМЕР_1 (причеп НОМЕР_2 ) та ОСОБА_4 , який здійснював перевезення за ТТН №984545 від 28.09.2020 транспортним засобом з номерним знаком НОМЕР_3 (причеп НОМЕР_4 ), то відповідно до листа ТОВ Фірма «Колос ЛТД» такі транспортні засоби були залучені ТОВ Фірма «Колос ЛТД» на підставі договору № 2 від 02.01.2020 року щодо оренди транспортних засобів (Т. 18 а.с. 220-221).

Крім того, ТОВ «Компанія «Укравтологістика» у своєму листі від 27.06.2022 №27-06 зазначає, що транспортні засоби орендувалися підприємством разом з екіпажем, тому відносини з водіями у ТОВ «Компанія «Укравтологістика» відсутні. Зокрема, транспортний засіб з державним номером НОМЕР_5 ТОВ «Компанія «Укравтологістика» (ТТН № 364 від 06.04.2021) орендувала у ФОП ОСОБА_5 , а транспортні засоби з номерними знаками НОМЕР_6 та НОМЕР_7 (ТТН №381 від 14.04.2021 р., ТТН № 373 від 12.04.2021 р.) - ТОВ «Азов Скай Транс», про що надано відповідні документи (Т. 18 а.с.228-246).

ТОВ «ЕР СІ ГРЕЙН» надано позивачу копію договору про надання екіпажу (водіїв) №4 від 01.02.2021, укладеного з ФОП ОСОБА_6 , відповідно до умов якого ФОП ОСОБА_6 надав ТОВ «ЕР СІ ГРЕЙН» екіпаж для здійснення автомобільних перевезень, а саме водіїв з категорією керування С, Е. Серед зазначених у договорі водіїв наявні ті, що здійснювали перевезення товару від контрагентів ТОВ «Омбілік-Агро», ТОВ «Агропромисловий комплекс «Спаський», та, відповідно вказані в ТТН №345 від 05.04.2021 ( ОСОБА_7 ), №350 від 05.04.2021 ( ОСОБА_8 ), №376 від 12.04.2021 ( ОСОБА_9 ), № 18/4 від 18.02.2021 ( ОСОБА_10 ), № 25/7 від 25.02.2021 ( ОСОБА_11 ), №4/6 від 04.03.2021 ( ОСОБА_12 ), №5/4 від 05.03.2021 ( ОСОБА_13 ), № 15/1 від 15.03.2021 ( ОСОБА_14 ). Також перевізником ТОВ «ЕР СІ ГРЕЙН» надано копії нотаріально посвідчених договорів суборенди транспортних засобів з екіпажем (водієм). Відповідно до умов таких договорів, суборендодавець зобов`язується надати в користування за плату (суборенду) транспортні засоби, зазначені в договорах, а також забезпечувати своїми силами керування транспортними засобами (Т. 19 а.с. 151-158).

Варто відмітити, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю, що узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 18 січня 2021 року у справі № 816/2661/15.

Відповідачем не наведено обставин та доказів, які б свідчили про штучний характер господарських операцій, невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди. Разом з тим, судом встановлено рух активів (товару) по ланцюгу від постачальників до покупця, встановлено зв`язок між фактом придбання товару і господарською діяльністю позивача.

Варто зазначити, що представник позивача під час судового розгляду адміністративної справи наголосив, що внаслідок численних спорів щодо оскарження податкових-рішень, з урахуванням судової практики в такій категорії спорів, ДП «Сантрейд» перед підписанням договорів поставки та для підтвердження «розумної обачності» завжди здійснював перевірку контрагентів щодо наявності реєстраційних документів, подання звітності, можливості виконання відповідних угод. За наслідками аналізу таких документів позивач вважав, що всі спірні контрагенти є реально діючими підприємствами, більшість з яких на ринку України вже більше десятка років, мають власний штат працюючих, необхідні матеріальні ресурси для провадження господарської діяльності, звітують в контролюючі органи, були відсутні будь-які кримінальні провадження щодо посадових осіб постачальників, а тому у позивача відсутні були будь-які підстави сумніватися в добросовісності постачальників. На підтвердження вказаних доводів позивачем надано суду документи, що підтверджують його обачність у виборі постачальників, а саме (Т.8, а.с.9-273, Т.9, а.с.1-75): статути; паспорти та ідентифікаційні коди директорів, накази про призначення на посаду директора, протоколи загальних зборів; фінансову звітність; податкову звітність, зокрема податкові декларації платників податку 4 групи разом з відомостями про земельні ділянки, податкові розрахунки форми 1ДФ, довідки про кількість працюючих, довідки щодо наявності земельних ресурсів; статистичні форми про засіяні площі с/г культур та про зібраний урожай (звіти про посівні площі сільськогосподарських культур (за ф. 4-сг), звіти про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду (за ф. 29-сг), звіти (помісячні) про збирання врожаю с/г культур (за ф. 37-сг); відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Крім того податковим органом в ході перевірки було встановлено, що відповідно до виробничих звітів наданих ДП з II «Сантрейд» для перевірки, сировина (насіння соняшнику) у кількості 205154 кг (205,154 т) не приймала участі у виробництві готової продукції і не була реалізована в подальшому, а є втраченою, тобто її вартість є витратами підприємства та така сировина не може бути використана для отримання доходу, оскільки є безумовними витратами від понесених втрат. Про втрату сировини вказано у документах «Виробничий звіт» оформлених переробниками ПрАТ з II «Дніпропетровський олійноекстракційний завод» та ТОВ «Європейська транспортна стивідорна компанія». Тобто, безпосереднім виробником (переробником) у звіті «Виробничий звіт» повідомлено ДП з II «Сантрейд» (замовника) саме про втрату сировини та інформація про використання в цій частині сировини відсутня. Таким чином, на думку податкового органу, списання (віднесення до складу витрат) таких сировинних втрат призводить до неможливості використання списаної сировини у діяльності, пов`язаної із виробництвом та реалізацією продукції.

Виходячи з вищевикладеного, податковий орган дійшов висновку, що ДП з II «САНТРЕЙД» порушено п. 198.5 ст. 198, п. 201.1 ст. 200 ПК України, а саме не складено і не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну на сировинні втрати під час переробки насіння соняшника за договорами на переробку давальницької сировини ПрАТ з II "ДОЕЗ" та ТОВ «Європейська транспортна стивідорна компанія», що призвело до заниження суми р.4.1 Нараховано податкових зобов`язань відповідно до п. 198.5 ст.198 та п. 199.1 ст.199 ПКУ за операціями, що оподатковуються за ставкою 14% розділу І Податкові зобов`язання та розділу 19 Від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на суму податку на додану вартість 453840,86 гривень.

Проте суд не погоджується з вказаними висновками податкового органу з огляду на наступне.

Так, про втрату сировини вказано у документах «Виробничий звіт» оформлених переробниками ПрАТ з II «Дніпропетровський олійноекстракційний завод» та ТОВ «Європейська транспортна стивідорна компанія» (Т.7, а.с. 110, 157).

Позивач замовляє послуги переробки насіння соняшника в готову продукцію (олію, шрот та лушпиння) в двох переробних підприємств: «ПрАТ «ДОЕЗ» та «ТОВ «ЄТСК» на підставі наступних договорів:

з «ПрАТ «ДОЕЗ» - Договір на переробку давальницької сировини від 01.09.2007 №1 (Т.7, а.с. 121-156);

з «ТОВ «ЄТСК» - Договір на переробку давальницької сировини від 07.12.2015 №71215 (Т.7, а.с. 102-109).

На підтвердження прийняття переробними підприємствами насіння соняшника від позивача для подальшої переробки, надання послуг переробки вказаними переробними підприємствами, виходу готової продукції у липні 2021 року позивач надав наступні докази:

- щодо переробки на ТОВ «ЄТСК» (Т.7, а.с. 111-120): акти приймання-передачі насіння соняшника для подальшої переробки №072021/01 від 01.07.2021 р., №072021/03 від 08.07.2021 р., №072021/05 від 09.07.2021 р., №072021/07 від 10.07.2021 р. акт про надання послуг з екстракції №25 від 10.07.2021 р. рахунок на оплату послуг з переробки №167 від 10.07.2021 р., акти приймання-передачі готової продукції №072021/02 від 01.07.2021 р., №072021/04 від 08.07.2021 р., №072021/06 від 09.07.2021 р, №072021/08 від 10.07.2021 р.;

- щодо переробки на ПрАТ «ДОЕЗ» (Т.7, а.с. 158-161): акт приймання-передачі насіння соняшника для подальшої переробки №75 від 31.07.2021р., акт про надання послуг з екстракції №88651586 від 31.07.2021 р., рахунок на оплату послуг з переробки №72 від 31.07.2021 р., акт приймання-передачі готової продукції №62 від 31.07.2021 р.

Переробні підприємства оформлюють виробничі звіти, (т.7, а.с. 110, 157), в яких визначаються «інші виробничі втрати». Виникнення виробничих втрат в процесі виробництва, розмір таких втрат визначається технологічним регламентами ПрАТ «ДОЕЗ та ТОВ «ЄТСК» (т.18, а.с. 42-49,52-54): на Товаристві з обмеженою відповідальністю «Європейська транспортна стивідорна компанія» (далі - «ТОВ «ЄТСК») - Технологічним регламентом (постійний) ТРУ 10.41.36142801.001 - 20 на Виробництво соняшникової, соєвої олій та шротів по схемі форпресування - екстракція на екстракційній лінії EUROPA CROWN продуктивністю 3300 т/добу насіння соняшнику, 2200 т/добу насіння сої; на Приватному акціонерному товаристві з іноземними інвестиціями «Дніпропетровський олійноекстракційний завод» (далі - ПрАТ «ДОЕЗ») - Технологічним регламентом (постійний) ТРУ 10.4.00374385.003 Виробництво соняшникової олії та шроту по схемі пресування - екстракція на екстракційній лінії фірми ANDREOTTI продуктивністю 1700 т/добу по насінню соняшник.

Як слідує з Технологічного регламенту ПрАТ «ДОЕЗ», на підставі середніх фізико-хімічних показників сировини та готової продукції, наведених за фактом у виробничому балансі за 2020 рік, визначено гранично допустимий обсяг виробничих втрат у 0,83 %

Відповідно до Технологічного регламенту ТОВ «ЄТСК» кількість сировинних втрат залежить від якісних показників вхідної сировини та вихідної продукції, режимів технологічного процесу, культури виробництва. Можливі втрати сировини при переробці соняшнику становлять від -0,97 до + 2,79%.

У розглядуваному випадку сировинні втрати на ТОВ «ЄТСК» склали 0,0093% від загального обсягу давальницької сировини, на ПрАТ «ДОЕЗ» - 0,6316%.

У постанові від 19.01.2023 у справі № 440/7141/20 Верховний Суд зазначив, що при здійсненні виробничого процесу переробки давальницької сировини існують втрати, які не можуть контролюватись платником податків та пов`язані виключно з виробничим процесом переробки сировини. У процесі виробництва готової продукції (олії) втрату (убуток) вологи із сировини (насіння соняшника) внаслідок її переробки слід розглядати як невід`ємну частину звичайного технологічного процесу. Втрату вологи у процесі виробництва готової продукції, в межах відповідних гранично допустимих норм, не можна розглядати як втрату сировини (насіння соняшника), що зумовлює необхідність обчислення платником податку податкових зобов`язань зі сплати ПДВ.

Застосувавши норму підпункту 14.1.134 пункту 14.1 статті 14 ПК, в якій розкрито поняття операції з давальницькою сировиною, Верховний Суд виснував, що ПК передбачено, що під час операцій з давальницькою сировиною допускається її переробка (обробка, збагачення). При цьому, всі процеси перетворення сировини є складовою господарської операції з давальницькою сировиною. Таким чином, втрати при переробці давальницької сировини (сировинні втрати), в межах відповідних гранично допустимих норм, слід вважати такими, що пов`язані із здійсненням господарської діяльності, що виключає застосування норми підпункту "г" пункту 198.5 статті 198 ПК щодо таких сировинних втрат.

Отже такі витрати понесені позивачем в ході здійснення господарської діяльності, а тому визначення податкових зобов`язань на підставі п. 198.5 ст. 198 ПК України є необґрунтованими.

Вказані висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 19.01.2023 у справі № 440/7141/20 від 14.02.2023 у справі №640/3565/21.

Враховуючи висновки суду зроблені на підставі досліджених поданих доказів та наданих пояснень, суд погоджується з доводами про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 22 листопада 2021 року №00793040103, №00794040103, у зв`язку з чим останні підлягають скасуванню, а позов - задоволенню.

Представником позивача заявлено вимогу про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 140060,00 грн.

Відповідно до вимог частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Статтею 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина перша). До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи (частина третя).

За змістом статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина третя). Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта).

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката визначено частиною п`ятою статті 134 КАС України. При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених судових витрат на правову допомогу позивачем надано: копію договору про надання правової допомоги від 12.04.2019 №2-1/33-2019, копію додаткової угоди від 25.05.2022 №4 до договору про надання правової допомоги від 12.04.2019 №2-1/33-2019 з оновленим списком адвокатів-учасників АО "КМ Партнери" та їх погодинних ставок, копію довіреності №03-2022/Legal від 26 січня 2022 року, рахунок-фактуру №72 від 18 липня 2022 року, акт приймання-передачі, виписку з рахунку про підтвердження оплати за наданні послуги за 22 липня 2022 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю адвокатів, які представляли інтереси позивача, ордер серія АІ №1198598.

Як убачається з акту приймання-передачі наданих послуг без дати без номера, Адвокатське об`єднання «КМ Партнери» та ДП з ІІ «Сантрейд» склали акт про те, що відповідно до договору про надання правової (правничої) допомоги №2-1/33-2019 від 12.04.2019 в період з 21 лютого 2022 року по 07 липня 2022 року Об`єднанням було надано професійну правничу допомогу у судовій справі №640/6368/22 щодо оскарження податкових повідомлень-рішень Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 22 листопада 2021 року №00793040103, №00794040103. До зазначених робіт було залучено учасників Об`єднання, якими було здійснено роботи та витрачено наступну кількість годин:

підготовка позовної заяви про скасування податкових повідомлень-рішень Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 22.11.2021 р. №00793040103, від 22.11.2021 р. №00794040103, включаючи аналіз Акта перевірки, підготовку інструкції по сплаті судового збору, формування запитів щодо необхідних документів, пошук судової практики, аналіз наданих документів та законодавства, а також підготовка додатків до позовної заяви, копії позовної заяви для Відповідача, підготовку до відправки та візит на пошту для відправки позовної заяви до суду. (вказаний документ був направлений засобами поштового зв`язку до суду 22.02.2022 р.) (3,3 год. 14058,00 грн.);

підготовка клопотання позивача про залучення до матеріалів справи документів (щодо подальшого руху товару) - документи на підтвердження перевезення, закупленого позивачем товару - документи на підтвердження подальшого руху товару (вказаний документ був направлений засобами поштового зв`язку до суду 12.05.2022 р.) (2,9 год. - 12354,00 грн.);

підготовка клопотання позивача про залучення до матеріалів справи відеозаписів руху транспортних засобів по території ТОВ «Грінтур-Екс» та документів щодо системи відеоконтролю ТОВ «Грінтур-Екс» (вказаний документ був направлений засобами поштового зв`язку до суду 12.05.2022 р.) (0,5 год. - 2130,00 грн.);

підготовка клопотання про долучення документів до матеріалів справи за епізодом із виробничими втратами (вказаний документ був направлений засобами поштового зв`язку до суду 17.05.2022 р. (0,7 год. - 2982,00 грн.);

участь у судовому засіданні 19 травня 2022 року (0,3 год. - 1278,00 грн.);

підготовка пояснення позивача щодо належної обачності Позивача у виборі контрагентів та добросовісності контрагентів та Клопотання про залучення документів до матеріалів справи (вказаний документ був направлений засобами поштового зв`язку до суду 03.06.2022 р.) (1,2 год. - 7872,00 грн.);

підготовка пояснення позивача щодо допуску транспортних засобів на територію ТОВ «Грінтур- Екс» та клопотання про залучення документів до матеріалів справи (вказаний документ був направлений засобами поштового зв`язку до суду 03.06.2022 р.) (0,9 год. 5904,00 грн.);

підготовка пояснення позивача щодо допуску транспортних засобів на територію ПрАТ з ІІ «Дніпропстровський олійноекстракційний завод» та Клопотання про залучення документів до матеріалів справи (вказаний документ був направлений засобами поштового зв`язку до суду 03.06.2022 р.) (0,9 год. - 5904,00 грн);

підготовка клопотання позивача про залучення до матеріалів справи документів (щодо закупівлі та подальшого руху товару): - документи на підтвердження закупівлі товару (насіння соняшника) у ТОВ «ФГ «Шубське», ПСП «Нове життя», ТОВ «Омбілік-Агро», ТОВ «Агропромисловий комплекс «Спаський», ТОВ »Інфініті Трейд», ПСП «Колосок»; - документи на підтвердження перевезення закупленого Позивачем товару у контрагента ПСП «Колосок»; - документи на підтвердження подальшого руху товару (вказаний документ був направлений засобами поштового зв`язку до суду 03.06.2022 р.) (3,5 год. - 22960,00 грн);

підготовка пояснення позивача за епізодом із виробничими втратами та клопотання про долучення документів до матеріалів справи (вказаний документ був направлений засобами поштового зв`язку до суду 06.06.2022 р.) (1,2 - 7872,00 грн);

підготовка клопотання позивача про залучення доказів до матеріалів справи (нотаріально засвідчених заяв осіб, які фактично приймали товар) (вказаний документ був направлений засобами поштового зв`язку до суду 06.06.2022 р.) (0,4 год- 2624,00 грн);

підготовка відповіді на відзив (вказаний документ був направлений засобами поштового зв`язку до суду 07.06.2022 р.) (1,9 год- 12464,00 грн);

підготовка детальних пояснень Позивача щодо порядку придбання товару у Контрагентів та його подальшого використання (вказаний документ був направлений засобами поштового зв`язку до суду 07.06.2022 р.) (0,9 год. - 5904,00 грн);

участь у судовому засіданні - 09.06.2022 (0,2 год. - 852,00 грн);

підготовка клопотання про ознайомлення з матеріалами справи (вказаний документ був направлений засобами поштового зв`язку до суду 13.06.2022 р.) (0,1 год- 426,00 грн);

ознайомлення з матеріалами справи в суді 16.05.2022 (3,2 год. - 13632,00 грн);

участь у судовому засіданні 10.12.2020 (0,1 год. - 419,00 грн);

підготовка клопотання про долучення документів (звітність щодо трудових ресурсів ТОВ Фірма «Колос ЛТД») (вказаний документ був направлений засобами поштового зв`язку до суду 23.06.2022 р.) (0,6 год. 3936,00 грн);

підготовка детальних пояснень позивача щодо наданих позивачем доказів з посиланням на тому та аркуші справи та клопотання про залучення документів (вказаний документ був направлений засобами поштового зв`язку до суду 24.06.2022 р.) (1,5 год. 9840,00);

участь у судовому засіданні 30.06.2022 року (0,3 год. 1530,00 грн);

підготовка клопотання про долучення документів (документи від перевізників ТОВ Фірма «Колос ЛТД» та ТОВ «Компанія «Укравтологістика») (вказаний документ був направлений засобами поштового зв`язку до суду 30.06.2022 р.) (0,7 год. 2982,00 грн);

підготовка узагальнюючих пояснень позивача щодо виробничих витрат (вказаний документ був направлений засобами поштового зв`язку до суду 07.07.2022 р.) (0,6 год. 2556,00 грн).

Відповідачем подано клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, в якому вказано, що розмір заявлених до відшкодування судових витрат на правничу допомогу є необґрунтованим та завищеним. Зазначив, що підготовка заяви про виклик свідків, пояснень щодо допуску транспортних засобів на територію, клопотання про залучення документів в якості доказів до матеріалів справи, аналіз та пояснення по справі є фактично однією послугою адвоката, яка включає в себе правовий аналіз первинних документів, узгодження правової позиції, обрання належного способу захисту прав та підготовку позовної заяви до суду, також заявлені клопотання складені одним днем, але розділені на окремі пункти надання послуг. Відповідач критично ставиться до обгрунтувань часових витрат на підготовку проекту позовної заяви, оскільки податкові повідомлення-рішення попередньо були оскаржені в адміністративному порядку, а доводи та аргументи, викладені у позові та скарзі до ДПС України співпадають, що свідчить про сформованість правової позиції позивача ще до подання позовної заяви

Відповідно до частини дев`ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи (пункт 1); чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес (пункт 2); поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо (пункт 3); дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (пункт 4).

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми судових витрат, на відшкодування якої має право позивач, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід, надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення.

Ці критерії також застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Суд враховує надання значного обсягу професійної правничої допомоги, зокрема, доказів на підтвердження можливості контрагентами здійснювати свою діяльність, здійснення господарської діяльності третіми особами, які стосувались поставки зерна контрагентами позивача. Надані представниками позивача документи складають значний обсяг. Представники позивача брали участь в судових засіданнях 19.05.2022, 09.06.2022, 30.06.2022, 14.12.2023, 09.02.2024, 07.03.2024 та 22.03.2024. Представниками позивача складались та подавались заяви по суті справи та додаткові пояснення.

Водночас суд враховує, що справа не є надміру складною, хоч предметом оскарження є податкові повідомлення-рішення від 22 листопада 2021 року №00793040103 та №00794040103, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 21087822,00 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 5271956,00 грн та зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 50877,00 грн, проте правовідносини, які є предметом спору у даній справі вже розглядались Верховним Судом за інші періоди між тим самим позивачем і тим самим відповідачем, практика Верховного Суду вже є усталеною як з питання нереальності господарських операцій, так і з питання використання у господарській діяльності виробничих втрат, про що зазначалось також представником позивача.

Суд погоджується з доводами представника відповідача про те, що складання і подання позивачем декількох різних клопотань про надання додаткових доказів в один день як то 12.05.2022 чи 03.06.2022 не є доцільним. Суд зауважує, що деякі письмові пояснення дублюють попередні, як то детальні пояснення щодо порядку придбання товару від 07.06.2022 та від 24.06.2022, пояснення та документи подані щодо перевізників ТОВ Фірма «КолосЛТД» та ТОВ «Компанія «Укравтологісника» від 30.06.2022 містять такі ж пояснення та документи, що подані 23.06.2022, пояснення позивача за епізодом з виробничими втратами від 07.07.2022 також дублюють попередні пояснення позивача щодо цього епізоду. Крім того, суд вважає завищеними витрати на ознайомлення з матеріалами справи, з огляду на те, що окрім заяв по суті справи та письмових пояснень відповідача, такі матеріали містять лише документи, які надавались позивачем. Також суд враховує, що частина документів, наданих позивачем до клопотання за епізодом із виробничими втратами від 06.06.2022 взагалі має інформативний характер щодо діяльності НДІ олії та жирів і не стосується спірних правовідносин, так само як і підготовка та залучення до матеріалів справи відеозаписів руху транспортних засобів по території ТОВ «Грінтур-Екс». Варто зазначити, що підготовка інструкції по сплаті судового збору, підготовка копії позовної заяви для відповідача, підготовка до відправки та візит на пошту для відправки позовної заяви не може відноситись до надання правничої допомоги. Підготовка пояснень щодо допуску транспортних засобів на територію ТОВ «Грінтур-Екс» та ПрАТ з ІІ «Дніпропетровський олійноекстрактний завод» не забрала багато часу у позивача, оскільки містить надіслані від цих підприємств чисельні матеріали. Крім того, суд погоджується з відповідачем, що час, витрачений на підготовку проекту позовної заяви є завищеним з огляду на попереднє оскарження в адміністративному порядку податкових повідомлень-рішень, аналогічні доводи та аргументи, викладені у позові та скарзі до ДПС України.

Перевіривши обґрунтованість заявлених позивачем до відшкодування витрат у розрізі видів наданих адвокатом послуг, дослідивши й проаналізувавши подане відповідачем клопотання щодо зменшення розміру судових витрат на предмет наявності у ньому обґрунтованих доводів щодо неспівмірності витрат, проаналізувавши надані позивачем документи, фактичний об`єм та якість виконаної адвокатами роботи під час розгляду справи, складність юридичних питань, які були предметом дослідження в суді, суд вважає заявлений до відшкодування розмір правової допомоги дещо завищеним та таким, що підлягає зменшенню. Розумно обґрунтованими витрати на професійну правничу допомогу за всіма визначеними у акті наданих послуг складовими професійних правничих послуг, які підлягають компенсації позивачу за рахунок відповідача, на думку суду, є сума 51482,00 грн., що підлягає стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Комі того, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 24810,00 грн. (т.1 а.с. 36).

Оскільки позов задоволено повністю судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 24810,00 грн. підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань призначених для Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Задовольнити адміністративний позов Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією «Сантрейд» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про скасування податкових повідомлень-рішень.

Скасувати податкові повідомлення-рішення від 22 листопада 2021 року №00793040103 та від 22 листопада 2021 року №00794040103.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (02068, м. Київ, вул. Кошиця, 3, код ЄДРПОУ 44082145) на користь Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією «Сантрейд» (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 19-21 А, код ЄДРПОУ 25394566) судовий збір у розмірі 24810,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (02068, м. Київ, вул. Кошиця, 3, код ЄДРПОУ 44082145) на користь Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією «Сантрейд» (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 19-21 А, код ЄДРПОУ 25394566) понесені витрати на правову допомогу у розмірі 51482 грн.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 01.04.2024.

Суддя Діска А.Б.