Ухвала

від 01.04.2024 по справі 320/14027/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про відмову у вжитті заходів забезпечення позову

01 квітня 2024 року №320/14027/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у порядку письмового провадження заяву Національного фонду досліджень України про забезпечення позову, поданої разом з позовною заявою Національного фонду досліджень України до Державної аудиторської служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання утриматись від вчинення певних дій,

в с т а н о в и в:

Національний фонд досліджень України звернувся до суду з позовом до Державної аудиторської служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання утриматись від вчинення певних дій.

Разом з адміністративним позовом Національним фондом досліджень України подано заяву про забезпечення позову, в якій просить суд забезпечити позов шляхом заборони Державній аудиторській службі України включати висновки завідувача кафедри Державного торговельно-економічного університету ОСОБА_1 щодо питань проведення аудиту, а також підготовлену ним довідку до звіту про результати державного фінансового аудиту виконання бюджетної програми Національним фондом досліджень України за період з 01.01.2020 по 30.06.2023.

На обґрунтування необхідності забезпечення позову зазначено, що зі змісту проекту аудиторського звіту (далі - Проект) вбачається, що незважаючи на повідомлення позивача щодо недопуску ОСОБА_1 до проведення аудиту, а також всупереч встановленому законодавством порядку залучення фахівців для проведення державного фінансового аудиту, відповідач надав названому фахівцю доступ до документів, матеріалів та конфіденційної інформації позивача, так як у сформованому Проекті містяться окремі висновки ОСОБА_1 щодо питань проведення аудиту (сторінка 45 Проекту), а також підготовлена ним довідка, зазначена у пункту 73 розділу «Джерела інформації» (сторінка 122 Проекту).

Зазначено, що 18.03.2024 позивачем надані відповідачу обґрунтовані коментарі та заперечення на Проект, які 26.03.2024, у відповідності до приписів пункту 19 Порядку проведення Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами державного фінансового аудиту виконання бюджетних програм (далі - Порядок №1017), були предметом обговорення між керівниками та визначеними працівниками об`єкта аудиту разом з керівником аудиту та державними аудиторами при узгодженні Проекту.

Стверджує, що під час обговорення та узгодження Проекту державними аудиторами, серед іншого, не були враховані висловлені позивачем коментарі та застереження щодо неможливості відображення в аудиторському звіті висновків та довідок залученого до проведення аудиту з порушенням встановленого порядку фахівця ОСОБА_1 , а тому за результатами проведеного обговорення та узгодження проекту звіту був складений протокол узгодження, який підписаний позивачем з відповідною позначкою в ньому.

Зауважив на тому, що зі змісту Проекту та протоколу його узгодження випливають наміри відповідача включити висновки ОСОБА_1 щодо питань проведення аудиту, а також підготовлену ним довідку до звіту про результати державного фінансового аудиту виконання бюджетної програми Національним фондом досліджень України за період з 01.01.2020 по 30.06.2023 (далі - Звіт), на підставі чого формуються пропозиції та рекомендації, які є обов`язковими до розгляду об`єктом аудиту (позивачем) згідно пункту 26 Порядку №1017. Тобто включення вищезазначених висновків та довідки до Звіту може призвести до надання позивачеві необґрунтованих, упереджених, а отже й неправомірних пропозицій та рекомендацій, виконання яких для позивача стане обов`язковим.

Також, зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи навіть повністю унеможливити виконання рішення суду, а також може не забезпечити ефективний захист порушених прав заявника, за захистом яких він звернувся до суду з відповідним позовом.

Дослідивши заяву про забезпечення позову та доданні до неї матеріали суд приходить до висновку, що у задоволені даної заяви слід відмовити виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 154 КАС України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З огляду на викладене заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

Вирішуючи питання про наявність обставин, що дають підстави для забезпечення позову, суд виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно частини другої статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За правилами частин першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Тобто, вжиття заходів забезпечення позову, які передбачені частиною першою статті 151 КАС України можливі лише за наявності обставин, що визначені частиною другою статті 150 КАС України.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Необхідно зазначити, що при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

За своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.

Відтак, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача на даному етапі переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

При цьому, з наявних матеріалів, які долучено до заяви про забезпечення позову, судом не виявлено існування обставин, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду до прийняття у справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову.

Суд звертає увагу заявника, що встановити наявність очевидних ознак бездіяльності Державної аудиторської служби України, на аргументах протиправності якої ґрунтується мотивувальна частина поданої заявником заяви про забезпечення позову, можливо на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, під час розгляду судової справи по суті.

Суд зауважує, що підстави вважати, що дія відповідача, як суб`єкта владних повноважень по залученню фахівця (завідувача кафедри Державного торговельно-економічного університету ОСОБА_1 ) до проведення аудиту, яким підготовлено висновок щодо питань проведення аудиту та довідку до звіту про результати державного фінансового аудиту виконання бюджетної програми Національним фондом досліджень України за період з 01.01.2020 по 30.06.2023, має очевидні ознаки протиправності, на даний час відсутні, оскільки такі обставини підлягають з`ясуванню саме в ході розгляду адміністративної справи з урахуванням усіх належних та допустимих доказів, які учасники справи надають суду.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі №800/521/17 висловлено правовий висновок, згідно із яким позов не може бути забезпечено таким способом, який фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом.

Твердження про "очевидність" порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.05.2023 у справі №640/10883/22.

У заяві про забезпечення позову також зазначено про спосіб забезпечення позову шляхом заборони Державній аудиторській службі України включати висновки завідувача кафедри Державного торговельно-економічного університету ОСОБА_1 щодо питань проведення аудиту, а також підготовлену ним довідку до звіту про результати державного фінансового аудиту виконання бюджетної програми Національним фондом досліджень України за період з 01.01.2020 по 30.06.2023, до прийняття судом остаточного рішення у даній адміністративній справі.

При цьому, суд звертає увагу на те, що пропонуючи такий спосіб забезпечення позову позивач не зазначає які конкретно несприятливі наслідки вірогідно настануть для позивача та інших заінтересованих осіб внаслідок невжиття заходів забезпечення позову.

Також, суд зазначає, що рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, суд звертає увагу, що відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2019 року (справа №826/16509/18) та від 26 грудня 2019 року (справа №640/13245/19).

Заявником не наведено достатньої обґрунтованості доводів очевидності небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам. Посилання, без належного обґрунтування, на те, що не вжиття обраного заходу забезпечення позову ускладнить ефективний захист та поновлення прав позивача, нічим не підтверджене, не є достатнім обґрунтуванням даної заяви, та не може свідчити про те, що невжиття заходів по забезпеченню позову в майбутньому може призвести до неможливості поновлення прав позивача.

Виходячи з аналізу матеріалів заяви про забезпечення позову, суд звертає увагу, що заявником до заяви про забезпечення позову не додано належних, достатніх, достовірних та допустимих доказів на підтвердження факту, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити подальше виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених прав та інтересів позивача.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд згідно частини першої статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням зазначеного, у суду відсутні правові підстави для задоволення заяви про забезпечення позову.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 150, 151, 153-155, 243 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні заяви Національного фонду досліджень України про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Щавінський В.Р.